Заходів, що пропонується до Національного плану дій з охорони навколишнього природного середовища України на період з 2011 2015 роки

Вид материалаДокументы
2.13. Розроблення до 2015 року плану заходів щодо обмеження поширення радіонуклідів із зони відчуження Чорнобильської АЕС
2.15. Збільшення до 2020 року в 1,5 рази обсягу заготівлі, утилізації та використання відходів як вторинної сировини
2.17. Створення до 2015 року системи безпечного поводження з медичними відходами
Подобный материал:
1   2   3   4   5

2.13. Розроблення до 2015 року плану заходів щодо обмеження поширення радіонуклідів із зони відчуження Чорнобильської АЕС;
  1. Реалізація Загальнодержавної цільової екологічної програми поводження з радіоактивними відходами (з метою реалізації державної політики у сфері поводження з радіоактивними відходами, спрямованої на захист довкілля, життя і здоров'я населення від дії іонізуючого випромінювання), в тому числі з включенням заходів щодо:
  • будівництва, введення в експлуатацію та експлуатації комплексу "Вектор";
  • забезпечення подальшого розвитку системи поводження з радіоактивними відходами, що утворилися внаслідок Чорнобильської катастрофи, та утворюються внаслідок експлуатації українських атомних електростанцій;
  • забезпечення радіаційної безпеки та здійснення протирадіаційних заходів під час поводження з радіоактивними відходами, зменшення доз опромінення персоналу спеціалізованих підприємств та населення тощо

Відходи та небезпечні хімічні речовини

2.14. Забезпечення до 2015 року зберігання 70 відсотків побутових відходів міст з населенням не менш як 250 тис. осіб на спеціалізованих та екологічно безпечних полігонах, а також до 2020 року зберігання в повному обсязі таких відходів, а також зменшення до 2020 року в спеціальних місцях зберігання побутових відходів на 15 відсотків базового рівня частки відходів, що піддаються біологічній деградації
  1. Розроблення (коригування) та реалізація загальнодержавних та регіональних цільових програм (або розділів до регіональних програм охорони довкілля) поводження з побутовими відходами з метою:
  • створення умов, що сприятимуть забезпеченню повного збирання, перевезення, утилізації, знешкодження та захоронення побутових відходів і обмеження їх шкідливого впливу на навколишнє природне середовище та здоров’я людини;
  • забезпечення до 2015 року зберігання 70 відсотків побутових відходів міст з населенням не менш як 250 тис. осіб на спеціалізованих та екологічно безпечних полігонах, а також до 2020 року зберігання в повному обсязі таких відходів;
  • зменшення до 2020 року в спеціальних місцях зберігання побутових відходів на 15 відсотків базового рівня частки відходів, що піддаються біологічній деградації)
  • з включенням заходів щодо:
  • запровадження системи роздільного збирання побутових відходів та обов’язкової утилізації відходів упаковки, використаних автотранспортних засобів, шин, хімічних джерел струму, великогабаритної побутової техніки тощо;
  • проектування та будівництво комплексів сортування та обробки побутових відходів в найбільших містах
  • впорядкування, реконструкції, рекультивації, будівництва полігонів для захоронення побутових відходів;
  • обладнання полігонів побутових відходів та сміттєзвалищ системами компостування, збирання та утилізації біогазу, знешкодження фільтрату тощо;
  • забезпечення відповідності санітарно-гігієнічним і екологічним нормативам функціонуючих полігонів побутових відходів;
  • забезпечення локалізації негативного впливу на довкілля виведених з експлуатації полігонів побутових відходів та рекультивації земельних ділянок після закриття полігонів;
  • сприяння розробленню та впровадженню сучасних еколого орієнтованих технологій та обладнання із збирання, зберігання, вивезення, переробки, утилізації, знешкодження та захоронення побутових відходів, рекультивації територій полігонів побутових відходів та сміттєзвалищ тощо, зокрема будівельних та деревинно-рослинних відходів
  1. Розроблення та реалізація плану заходів щодо запобігання утворенню відходів та їх повторного використання (переробці) (з метою формування та впровадження інтегрованого управління ресурсами на засадах «Ініціативи 3R (Reduce, Reuse, Recycle) - «Скорочення», «Повторне використання» і «Переробка» та стимулювання технічного переоснащення виробничого комплексу на основі інноваційних та ресурсозберігаючих моделей) з включенням заходів щодо:
  • стимулювання та підтримка впровадження технологій більш чистого виробництва об’єктами господарської діяльності з метою зменшення питомих показників утворення відходів, зокрема небезпечних
  • впровадження економічних важелів замінювання багатовідходних технологій, особливо пов’язаних з небезпечними відходами (оподаткування первинної сировини, екологічні податки на ресурси, відходоємну продукцію та процеси, нормативне регулювання утворення відходів тощо);
  • впровадження фінансової стратегії для самофінансування сектора відходів в контексті встановлення «повної вартості утилізації» та реалізація принципу «забруднювач платить повну ціну»
  1. Удосконалення єдиної державної системи обліку та звітності в сфері поводження з відходами шляхом:
  • розроблення нової редакції класифікатора відходів, гармонізованого з європейськими стандартами;
  • вдосконалення системи державного статистичного обліку відходів і розробка їх нової статистичної класифікації;
  • створення та ведення державного кадастру відходів та програм інформаційного забезпечення його ведення,
  • в тому числі, створення та підтримка функціонування:
  • єдиної інформаційно-аналітичної мережі «Відходи»;
  • реєстру об'єктів та обсягів утворення відходів;
  • реєстру об’єктів зберігання та захоронення відходів;
  • реєстру технологій використання та утилізації відходів
  1. Розроблення і впровадження системи дієвих заходів щодо посилення державного контролю за додержанням вимог екологічної безпеки, за порушеннями екологічного та санітарно-гігієнічного законодавства в сфері поводження відходів та вжиття відповідних адміністративних заходів до порушників, в тому числі:
  • за рухом відходів (щорічним аналізом обсягів та якості утворених, перероблених та захоронених відходів);
  • за веденням суб'єктами підприємницької діяльності первинного обліку утворення, збирання, оброблення, утилізації та видалення відходів, насамперед відходів першого та другого класів небезпеки;
  • за діючими та закритими полігонами (з метою оцінки їх технічного стану, наявності та якості функціонування природозахисних бар'єрів, проектної, дозвільної, експлуатаційної та облікової документації тощо) та утворенням несанкціонованих звалищ побутових відходів для запобігання шкідливому впливу на довкілля та здоров'я людини
  1. Розроблення та реалізація заходів щодо інформування, підвищення екологічної свідомості та еколого-освітнього рівня населення, в тому числі:
  • забезпечення належного рівня інформування населення про стан довкілля на діючих та закритих полігонах побутових відходів та на об’єктах утилізації (спалювання) відходів, прилеглих до населених пунктів;
  • проведення інформаційно-просвітницької роботи щодо роздільного сортування побутових відходів, збирання і заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини тощо
  1. Законодавче та нормативно-правове забезпечення
  • Розроблення та прийняття проектів законодавчих та нормативно-правових актів, передбачених у зв’язку зі приведенням законодавства України у відповідність з Директивою Європейського парламенту і Ради 2006/12/ЄС від 5 квітня 2006 року про відходи, з екологічним законодавством України
  • Проектів законодавчих та нормативно-правових актів, передбачених у зв’язку зі приведенням законодавства України у відповідність з Директивою Європейського Союзу 94/62/ЕС від 20 грудня 1994 року «Про упаковку та відходи упаковки», з екологічним законодавством України
  • Внесення змін і доповнень до Законів України “Про охорону навколишнього природного середовища” та «Про відходи»
      • (щодо створення механізмів економічного стимулювання суб'єктів господарської діяльності щодо впровадження систем екологічного менеджменту, більш чистого виробництва, найкращих економічно доступних (природоохоронних) технологій і найкращих в екологічному відношенні господарських практик, в тому числі, в сфері поводження з відходами;
      • щодо удосконалення системи відповідальності, у тому числі кримінальної, суб'єктів господарської діяльності за порушення екологічного законодавства в сфері поводження з відходами, зокрема за порушення умов роздільного сортування побутових відходів та захоронення відходів в несанкціонованих звалищах;
      • щодо розширення бази державного збору за забруднення навколишнього природного середовища за рахунок впровадження відповідальності виробників товарів в упаковці, електричних та електронних приладів, екологонебезпечних товарів)
  • Внесення змін і доповнень до Законів України "Про металобрухт" та „Про хімічні джерела струму” (щодо приведення у відповідність до понять, визначених Законом України „Про відходи”)
  • Внесення змін і доповнень до Кодексу України «Про надра» (щодо права власності на техногенне родовище та відповідальності підприємства за розміщення, знешкодження й утилізацію відходів)
  • Розроблення нормативно-правових документів:
    • «Про Порядок встановлення, затвердження і перегляд нормативів утворення відходів» (щодо регулювання обмеження утворення відходів шляхом стимулювання впровадження маловідходних технологій, забезпечення повноти і достовірності обліку утворення відходів та відповідного контролю, обґрунтованості рішень щодо технічного рівня технологічних процесів при проведенні екологічної експертизи та екологічного аудита)
    • «Про внесення змін та доповнень до Методики визначення розмірів плати і стягнення платежів за забруднення навколишнього природного середовища України
      1. (щодо перегляду методики визначення базових нормативів плати за розміщення небезпечних та інших відходів, які не підлягають утилізації на основі оцінки відповідного ризику з урахуванням інвестиційної складової спорудження об’єктів із захоронення цих відходів та витрат з їх видалення;
      2. перегляду нормативів збору, який справляється за розміщення відходів, та поступового підвищення його розміру до економічно обґрунтованого рівня, забезпечити диференціацію цих нормативів залежно від об'єктів розміщення і ступеня ризику для населення та довкілля;
      3. встановлення системи стягнення платежів за розміщення окремих видів відходів, які є вторинною сировиною з переглядом базових нормативів плати за їх розміщення у напрямку приведення у відповідність (з врахуванням коефіцієнтів) із цінами на первинну сировину, матеріали, напівфабрикати, які вони можуть замінювати)
    • «Про Типові методичні положення щодо визначення нормативів утворення відходів»
    • «Про порядок віднесення відходів до ресурсоцінних та ціноутворення щодо відходів, які підлягають використанню як вторинні ресурси»
    • «Про номенклатуру відходів, які у першочерговому порядку підлягають використанню як вторинні матеріальні та енергетичні ресурси»

2.15. Збільшення до 2020 року в 1,5 рази обсягу заготівлі, утилізації та використання відходів як вторинної сировини
  1. Розроблення Закону України «Про вторинні матеріальні ресурси») (з метою формування ринкового механізму поводження з відходами як вторинними ресурсами шляхом встановлення загальних правових, економічних та соціальних регламентів у сфері утворення, зберігання, раціонального використання відходів як вторинних ресурсів, розвитку організаційно-виробничої інфраструктури ринку вторинних ресурсів, створення конкурентної системи збирання, перероблення й утилізації відходів, посилення органів управління за утилізацію відходів, формування механізму економічного стимулювання, організації державного обліку у цій сфері тощо)
  2. Розроблення та реалізація державної програми створення та розвитку екоіндустрії поводження з відходами (з метою впровадження ринкових механізмів в галузі поводження з відходами та збільшення до 2020 року в 1,5 рази обсягу заготівлі, утилізації та використання відходів як вторинної сировини ) з включенням заходів щодо:
  • визначення та обґрунтування напрямків економічної й інвестиційної політики щодо використання відходів та шляхів розвитку ринку вторинної сировини;
  • проведення науково-дослідних робіт щодо:
  • оцінки потенціальних ресурсів та формування переліків відходів, які підлягають використанню як вторинні ресурси, та визначення соціально-економічної ефективності їх використання;
  • дослідження кон’юнктури ринку щодо сировини та потреб у продукції, яку можна виготовити з відходів та визначення державних і регіональних пріоритетів, на які будуть поширюватися заходи відповідної підтримки;
  • удосконалення організаційно-виробничої інфраструктури ринку вторинних ресурсів шляхом сприяння створенню підприємств усіх форм власності, що спеціалізуються на збиранні, обробленні і утилізації відходів, виготовленні, монтажі та обслуговуванні відповідного устаткування, в тому числі:
  • створення системи поводження з пакувальними матеріалами і тарою;
  • створення системи збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил;
  • створення системи збирання, заготівлі та утилізації зношених шин, гумотехнічних виробів та відходів гумотехнічного виробництва;
  • створення системи збирання та утилізації непридатних до використання транспортних засобів;
  • створення системи збирання та утилізації електричного та електронного обладнання
  1. Внесення змін і доповнень до Закону України «Про відходи»
  • (щодо приведення його у відповідність із Рамковою Директивою Європейського Союзу і Ради 2006/12/ЄС від 5 квітня 2006 року про відходи;
  • встановлення обов'язкової утилізації відходів упаковки, використаних автотранспортних засобів, шин, хімічних джерел струму, великогабаритної побутової техніки;
  • встановлення поступового запровадження обов'язкових для виконання обсягів утилізації тари і упаковки;
  • впровадження системи роздільного збирання твердих побутових відходів)
  1. Розроблення та реалізація загальнодержавної цільової екологічної програми поводження з небезпечними відходами та відповідних регіональних і місцевих програм (з метою зменшення шкідливого впливу небезпечних відходів на навколишнє природне середовище і здоров’я людини) з включенням заходів щодо:
  • визначення переліку промислових об’єктів, які є джерелом утворення найбільш небезпечних відходів, що зберігаються у непридатних умовах, в місцях не пристосованих для їх зберігання, з метою першочергової ліквідації цих місць;
  • визначення переліку об’єктів зберігання небезпечних відходів сільськогосподарського виробництва (непридатні пестициди, гербіциди, тощо), які підлягають першочерговій ліквідації;
  • визначення і впровадження до застосування наукових і проектно-конструкторських розробок, сучасних технологій для вирішення питань обліку, збору, транспортування, зберігання і захоронення, переробки і знешкодження небезпечних відходів;
  • забезпечення утилізації та знешкодження переважної більшості накопичених небезпечних відходів виробництва І категорії;
  • забезпечення повного знешкодження накопичених, непридатних, заборонених до використання та невідомих хімічних засобів захисту рослин шляхом впровадження екологічно безпечних технологій їх знешкодження;
  • реконструкції і доведення до екологічно безпечного стану існуючих місць накопичення та розміщення небезпечних відходів та будівництво нових спеціалізованих регіональних полігонів (технологічних центрів, комплексів) для знешкодження та захоронення відходів, що відповідають європейським стандартам, та оснащених відповідним технологічним устаткуванням із знешкодження, утилізації та екологобезпечного видалення відходів;
  • розроблення та впровадження сучасних базових технологій, проектних рішень та устаткування для забезпечення екологічної безпеки на всіх етапах поводження з небезпечними відходами (утворення, збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізація, видалення);
  • здійснення заходів щодо очищення забруднених небезпечними відходами територій
  1. Законодавче та нормативно-правове забезпечення
  • Розроблення та прийняття проектів законодавчих та нормативно-правових актів, передбачених у зв’язку зі приведенням законодавства України у відповідність з Директивою 91/689/від 12 грудня 1991 року щодо небезпечних відходів, з екологічним законодавством України
  • Розроблення та затвердження нормативно-правових документів:
    • «Про Методику віднесення відходів до категорії небезпечних»
    • «Про правила розміщення (зберігання) відходів за категоріями небезпеки»
    • (в тому числі, щодо розподілу відходів за встановленими категоріями небезпеки та ризику для довкілля та здоров’я людей;
    • встановлення переліку небезпечних відходів, що підлягають утилізації та організованому видаленню в першочерговому порядку тощо)

2.16. Забезпечення до 2020 року остаточного знешкодження накопичених, непридатних до використання пестицидів шляхом впровадження екологічно безпечних технологій їх знешкодження та розроблення до 2015 року і виконання до 2020 року плану заходів щодо заміни особливо небезпечних хімічних речовин, що виробляються і використовуються в основних секторах національної економіки та забезпечення їх безпечного транспортування та зберігання;
  1. Розроблення та реалізація державної програми (плану) заходів щодо заміни особливо небезпечних хімічних речовин, що виробляються і використовуються в основних секторах національної економіки та забезпечення їх безпечного транспортування та зберігання
  2. Розроблення (коригування) та реалізація Національного плану виконання Стокгольмської конвенції про стійкі органічні забруднювачі (СОЗ), в тому числі з включенням заходів щодо:
  • зменшення або ліквідації викидів СОЗ із застосуванням найбільш прийнятних екологічно безпечних економічних технологій знищення (знешкодження) СОЗ;
  • знищення (перероблення) запасів гексахлорбензолу - відходів виробництва чотирихлористого вуглецю;
  • знешкодження (знищення) заборонених і непридатних до застосування пестицидів, віднесених до групи СОЗ, а також знешкодження відходів та обладнання, які містять поліхлоровані дифеніли, із застосуванням прийнятних сучасних екологічно безпечних технологій;
  • виявлення і реабілітація земель та територій забруднених СОЗ із використанням сучасних найбільш прийнятних екологічно безпечних економічних технологій у тому числі агро- і біотехнологій тощо
  1. Розроблення і впровадження системи дієвих заходів щодо посилення державного контролю за додержанням вимог екологічної безпеки, за порушеннями екологічного та санітарно-гігієнічного законодавства в сфері поводження з небезпечними відходами та СОЗ та вжиття відповідних адміністративних заходів до порушників, в тому числі щодо:
  • контролю екологічної ситуації в місцях утворення, накопичення, транспортування, знешкодження, використання, переробки та захоронення небезпечних відходів;
  • посилення контролю за цільовим використанням небезпечних хімічних речовин та їх переміщенням шляхом технічного переоснащення Державної екологічної інспекції (2012)
  1. Законодавче та нормативно-правове забезпечення
  • Розробка проектів законодавчих та нормативно-правових актів, передбачених у зв’язку зі приведенням законодавства України, яке регламентує поводження із СОЗ, згідно до вимог Стокгольмської Конвенції про стійкі органічні забруднювачі
  • Внесення змін і доповнень до Закону України „Про пестициди і агрохімікати” (щодо гармонізації окремих його положень з законодавством ЄС)
  • Розроблення та затвердження нормативно-правових документів:
    • «Про створення Центру впровадження в Україні Базельської, Роттердамської, Стокгольмської конвенцій, Стратегічного підходу до міжнародного управління хімічними речовинами»

2.17. Створення до 2015 року системи безпечного поводження з медичними відходами
  1. Потребує деталізації

Біобезпека

2.18. Здійснення контролю за ввезенням на територію України генетично модифікованих організмів та запобігання їх неконтрольованому розповсюдженню та удосконалення до 2015 року дозвільної системи у сфері поводження з генетично модифікованими організмами, в тому числі щодо їх транскордонних переміщень, та забезпечення координації генетично-інженерної діяльності
  1. Розроблення та реалізація Державної цільової екологічної програми в галузі біобезпеки генетично модифікованих організмів з метою послідовної реалізації державної політики, спрямованої на забезпечення належного рівня захисту у галузі безпечної розробки, створення, випробування, дослідження, обробки, передачі, обігу, транскордонних переміщень і використання генетично модифікованих організмів, які отримані в результаті застосування сучасних біотехнологій і можуть негативно впливати на збереження і невиснажливе використання біорізноманіття, з урахуванням також ризиків для здоров’я людини), в тому числі, з включенням заходів щодо:
  • Створення державної системи біобезпеки, зміцнення її кадрового та матеріально-технічного потенціалу
  • Розроблення і розвитку законодавчої та нормативно-правової бази у галузі біобезпеки генетично модифікованих організмів, спрямованої на закріплення правових основ забезпечення належного рівня захисту здоров’я людини та навколишнього природного середовища від потенційних ризиків, пов’язаних із генетично модифікованими організмами
  1. Удосконалення системи державного обліку, звітності та контролю за додержанням вимог екологічної безпеки з питань біобезпеки генетично модифікованих організмів, в тому числі, шляхом створення (розвитку) та підтримки функціонування науково-практичних центрів ідентифікації генетично модифікованих організмів із забезпеченням їх сучасним обладнанням, у тому числі:
  • спеціалізованих лабораторій на пунктах перетину державного кордону, акредитованих для здійснення контролю за ввезенням на територію України генетично модифікованих організмів та запобігання їх неконтрольованому розповсюдженню;
  • сертифікованих лабораторій з визначення наявності та вмісту генетично модифікованих організмів у складі продукції рослинного і тваринного походження, що виробляється, імпортується, використовується і споживається на території України
  • запровадження обов’язкового обліку і державної реєстрації генетично модифікованих організмів та продукції, технологія виробництва якої передбачає застосування генетично модифікованих організмів, їх частин або компонентів, які отримали дозвіл відповідного спеціально уповноваженого на те центрального органу виконавчої влади і визнані офіційно дозволеними для ввезення на митну територію України та подальшого використання (включаючи реалізацію на внутрішньому ринку);
  • розроблення та впровадження державної статистичної звітності з питань біобезпеки генетично модифікованих організмів
  1. Удосконалення системи моніторингу і оцінки екологічних, економічних та соціально-політичних наслідків впровадження генетично модифікованих організмів, у тому числі, постреєстраційного моніторингу впливу генетично модифікованих організмів на навколишнє природне середовище та здоров’я людини, в тому числі, шляхом:
  • створення та ведення реєстрів (інформаційних баз даних) з біобезпеки генетично модифікованих організмів і забезпечення обміну інформацією
  • удосконалення існуючих та розроблення нових технологій моніторингу несприятливого впливу генетично модифікованих організмів на навколишнє природне середовище та здоров’я людини;
  • визначення природних індикаторів збереження і невиснажливого використання генетичного різноманіття тощо
  1. Підвищення рівня інформованості і обізнаності населення щодо перспектив розвитку сучасних біотехнології, потенційних ризиків для навколишнього природного середовища і здоров’я людини внаслідок здійснення діяльності, пов’язаної із генетично модифікованими організмами, в тому числі, шляхом:
  • створення нових і залучення існуючих громадсько-експертних центрів до діяльності, спрямованої на усвідомлення суспільством значення проблеми забезпечення біологічної та генетичної безпеки при поводженні з генетично модифікованими організмами;
  • видання науково-популярної та іншої літератури, випуск науково-пізнавальних телевізійних та радіопрограм;
  • включення до навчальних планів відповідних вищих навчальних закладів викладання основ біобезпеки та біоетики, підготовка та видання відповідної навчальної та методичної літератури
  1. Законодавче та нормативно-правове забезпечення
  • Підготовка проектів законодавчих та нормативно-правових актів, передбачених у зв’язку зі приведенням законодавства України у відповідність до положень Картахенського протоколу про біобезпеку до Конвенції про біорізноманіття
  • Підготовка проектів законодавчих та нормативно-правових актів, передбачених у зв’язку зі приведенням законодавства України у відповідність з Директивою Парламенту та Ради ЄС 2001/18/ЄС від 12 березня 2001 року стосовно неумисного внесення в навколишнє середовище генетично модифікованих організмів
  • Внесення змін та доповнень до законів України “Про охорону навколишнього природного середовища”, “Про екологічну експертизу”, «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів» тощо
    • (щодо державного регулювання і контролю у сфері поводження з генетично модифікованими організмами та провадження генетично-інженерної діяльності;
    • щодо удосконалення дозвільної системи у сфері поводження з генетично модифікованими організмами, в тому числі щодо їх транскордонних переміщень, та забезпечення координації генетично-інженерної діяльності;
    • щодо проведення державної екологічної, санітарно-епідеміологічної та науково-технічної експертиз, надання відповідних висновків і дозволів, здійснення державної реєстрації генетично модифікованих організмів та продукції, яка містить зазначені організми у своєму складі, маркування продукції, яка містить генетично модифіковані організми, їх частини або компоненти тощо)
  • Розроблення та затвердження нормативно-правових документів:
    • «Про сертифікацію генетично модифікованих організмів» (щодо забезпечення обов’язкової сертифікації генетично модифікованих організмів, призначених для безпосереднього використання в якості продуктів харчування та іншої продукції, призначеної для безпосереднього вживання людиною, технологія виробництва якої передбачає застосування генетично модифікованих організмів, їх частин або компонентів з метою встановлення їх відповідності міжнародним нормам і стандартам)
    • «Про систему стандартизації з питань біобезпеки, зокрема, безпеки продуктів харчування, отриманих на основі біотехнологій»
    • «Про стандарт щодо методів ідентифікації генетично модифікованих організмів»
    • «Про норми і стандарти з питань маркування продукції, технологія виробництва якої передбачає використання генетично модифікованих організмів або їх частин чи компонентів»
    • «Про доступ громадськості до інформації щодо біобезпеки генетично модифікованих організмів та продуктів, що містять зазначені організми у своєму складі»

Ціль 3. Досягнення безпечного для здоров’я людини стану навколишнього природного середовища