Заходів, що пропонується до Національного плану дій з охорони навколишнього природного середовища України на період з 2011 2015 роки
| Вид материала | Документы |
- Затвердити Національний план дій з охорони навколишнього природного середовища України, 2844.58kb.
- Затвердити Національний план дій з охорони навколишнього природного середовища України, 1792.68kb.
- Затвердити Національний план дій з охорони навколишнього природного середовища України, 3007.33kb.
- Зміст, 3792.15kb.
- Таблиця обліку та стану врахування зауважень громадськості до проекту розпорядження, 7670.68kb.
- Тернопільська обласна державна адміністрація розпорядження голови обласної державної, 174.96kb.
- Укра ї н а козівська районна державна адміністрація Тернопільської області розпорядження, 29.46kb.
- Про затвердження Програми охорони навколишнього природного середовища в м. Славута, 12.89kb.
- Звіт про стан виконання Національного плану дій з охорони навколишнього природного, 1471.22kb.
- Стан виконання Обласної програми з охорони навколишнього природного середовища на 2011-2015, 828.97kb.
2.9. Посилення до 2020 року природоохоронної складової в процесі відведення земель для розміщення об’єктів промисловості, будівництва, енергетики, транспорту і зв’язку та під час вирішення питань щодо вилучення (викупу), надання, зміни цільового призначення земельних ділянок
- Розроблення та реалізація Державної цільової програми розвитку земельних відносин в Україні, в тому числі, з включенням заходів щодо:
- формування інституту обмежень у використанні земель, пов’язаних з охороною земель, та забезпечення екологічної збалансованості землекористування шляхом:
- запровадження комплексної системи державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою та землекористування;
- здійснення диференціації та класифікації заходів з охорони земель та екологічної стабілізації землекористування за різними ієрархічними рівнями (державний, регіональний та місцевий) та видами їх фінансування;
- формування екомережі як ефективного механізму регулювання земельних відносин для відновлення довкілля, підвищення природно-ресурсного потенціалу території, збереження ландшафтного біорізноманіття
- запровадження комплексної системи державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою та землекористування;
- Розроблення та реалізація Загальнодержавної цільової екологічної програми укріплення берегів поверхневих водних об'єктів та їх інженерного захисту (з метою розв'язання проблеми укріплення і запобігання руйнуванню берегів поверхневих водних об'єктів, створення безпечних умов для життєдіяльності населення та зниження рівня ризику виникнення надзвичайних ситуацій), в тому числі, з включенням заходів щодо:
- будівництва і реконструкції протизсувних, дренажних та інших систем інженерного захисту берегових територій; розроблення оптимальних схем розміщення та будівництва берегозахисних споруд; проведення оцінки технічного стану берегозахисних споруд та їх паспортизації; удосконалення порядку експлуатації споруд інженерного захисту; використання сучасних технологій під час виконання берегоукріплювальних робіт; удосконалення нормативної бази щодо належної експлуатації берегозахисних споруд; проведення моніторингу стану берегів поверхневих водних об'єктів
- Розроблення та реалізація Програми реабілітації територій, забруднених внаслідок військової діяльності, (з метою здійснення комплексу заходів з відновлення територій, забруднених внаслідок військової діяльності для запобігання негативного впливу забруднення на здоров'я населення та довкілля, приведення цих територій у екологічно безпечний стан), в тому числі, з включенням заходів щодо:
- розроблення та виконання робіт з реабілітації деградованих (забруднених, порушених) територій об’єктів військової діяльності, в т. ч. від забруднення нафтою і нафтопродуктами та солями важких металів
- Розроблення та реалізація Програми створення комплексної системи державних стандартів, норм і правил у сфері охорони земель та сталого землекористування, з включенням заходів щодо розроблення та впровадження:
- нормування основних загальних положень використання та охорони земель;
- еколого-технічних та еколого-технологічних норм (встановлення зон особливого режиму землекористування, вимоги та обмеження на використання техніки, агротехнологій, агрохімікатів і пестицидів у різних галузях господарювання);
- еколого-економічних та соціально-екологічних норм (зокрема, нормативів щодо розмірів платежів за використання земельних ресурсів з урахуванням їх екологічної та соціальної цінності, штрафних санкції за порушення екологічних вимог, правил врахування ґрунтоохоронної діяльності, правил стимулювання за виконання екологічних нормативів, правил та вимог);
- ґрунтоохоронних норм ( нормативів та правил екологічної безпеки; екологічних нормативів і правил охорони ґрунтів і земельних ресурсів та екологічних нормативів антропогенного навантаження; ресурсогосподарських нормативів і правил), які встановлюють, зокрема, гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у ґрунтах, гранично допустимі рівні забруднення ґрунтів, допустимі рівні навантаження на одиницю території, оптимальне співвідношення земельних угідь в різних регіонах, оптимізацію структури агроландшафту, інтенсивність використання земель, показники деградації земель та ґрунтів для кожної категорії земель, обмеження у використанні земель, збереження видового різноманіття ґрунтів, збереження стійкості ґрунтів, збереження особливо цінних ґрунтів, вилучення земель із інтенсивного обробітку, правила відновлення якісного стану ґрунтів тощо
- Удосконалення системи державного обліку, звітності, та контролю за додержанням вимог екологічної безпеки, за порушеннями екологічного законодавства в сфері використання земельних ресурсів та вжиття відповідних адміністративних заходів до порушників, в тому числі, шляхом:
- розвитку єдиної автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру на місцевому, регіональному та загальнодержавному рівнях
- створення державної автоматизованої системи обліку земельного фонду (кількості та якості земель, їх просторової характеристики та координатної прив’язки тощо);
- посилення контролю за використанням земель сільськогосподарського призначення і заборони необґрунтованих змін функціонального призначення сільськогосподарських земель
- посилення контролю за відтворенням та охороною родючості ґрунтів на підставі даних агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення та інших результатів моніторингу ґрунтів;
- посилення контролю за цільовим використанням земель оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення (здійснення їх обліку; розроблення цифрових моделей кадастрових планів територій, в т.ч., прилеглих до морських узбереж; розмежування територій зазначених категорій тощо);
- посилення контролю за виконанням умов щодо видалення, збереження і використання родючого шару ґрунту при видобутку корисних копалень, геологорозвідувальних, будівельних та інших роботах, своєчасної рекультивації порушених земель тощо
- посилення контролю за дотриманням зобов'язань щодо рекультивації порушених земель;
- посилення контролю за станом і якістю ґрунтів, прилеглих до доріг, автомагістралей і трубопроводів для регулювання сільськогосподарської діяльності на цих територіях
- посилення контролю за сільськогосподарською діяльністю (за методами обробки ґрунту, використання агрохімікатів і пестицидів, обмеження культивування генетично модифікованих рослин) на землях, прилеглих до природоохоронних територій
- Удосконалення системи моніторингу земель, збирання, збереження і використання інформації про кількісний та якісний стан земельних ресурсів і оцінки земель для потреб прогнозування, планування та проектування та прийняття ефективних управлінських рішень) з включенням заходів щодо:
- оновлення системи (мережі опорних пунктів, мережі дослідних земельних ділянок та ділянок з еталонними ґрунтами) моніторингу земель на принципах її раціонального розміщення та репрезентативної щільності;
- запровадження сучасних геоінформаційних технологій та створення відповідних баз даних про стан земельних ресурсів, у яких використовуються уніфіковані процедури і методи збирання, накопичення, поновлення, зберігання, оброблення, користування і розповсюдження отриманої інформації, узгоджені з міжнародними та європейськими;
- створення сучасних методик обстеження ґрунтів та використання методів і даних дистанційного зондування Землі для оцінки і контролю родючості ґрунтів;
- проведення оцінки заподіяної шкоди земельним ресурсам та потенційних ризиків унаслідок надзвичайних екологічних ситуацій природного та техногенного характеру;
- спостереження за стабільністю продуктивного функціонування орних земель та зміною якості ґрунтів відповідно до системи показників, передбачених у паспорті ґрунтів
- Розроблення та прийняття законодавчих актів:
- Розроблення Закону України «Про державний земельний кадастр»
- Внесення змін і доповнень до Законів України «Про планування та забудову території» та Генеральної схеми планування України (щодо встановлення та дотримання екологічно обґрунтованих норм сільськогосподарського освоєння і розораності з урахуванням специфіки природно-господарських регіонів з метою оптимізації співвідношення між природними і сільськогосподарськими землями)
- Внесення змін і доповнень до Земельного кодексу України та Закону України «Про землеустрій»
- щодо збереження родючості ґрунтів та регламентації використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного виробництва відповідно до розроблених та затверджених в установленому порядку проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь і передбачають заходи з охорони земель;
- щодо посилення екологічного обґрунтування землекористування, забезпечення виконання вимог екологічної безпеки під час вирішення питань щодо вилучення (викупу), надання, зміни цільового призначення земельних ділянок
- Внесення змін і доповнень до Земельного кодексу України та Закону України «Про плату за землю»
- щодо спрямування фіксованої частки плати за землю для фінансування заходів зі збереження, відтворення та раціонального використання земель, підвищення родючості ґрунтів, здійснення землеустрою та моніторингу земель;
- щодо механізму стимулювання суб’єктів господарювання до ведення еколого-орієнтованого землекористування, відновлення природних ландшафтів і екосистем, рекультивації і відновлення непридатних до використання земель, що утворилися внаслідок порушення встановленого режиму їх використання, введення ґрунтозахисних технологій обробітку ґрунтів та вирощування сільськогосподарських культур з урахуванням ґрунтово-кліматичних умов конкретних регіонів, поліпшення родючості ґрунтів та здійснення агротехнічних заходів щодо поліпшення й відновлення ґрунтового покриву тощо
- Внесення змін і доповнень до Земельного кодексу України
- щодо включення вимог стосовно здійснення комплексу відновлювальних робіт з очищення забруднених земель до інвестиційних зобов'язань у разі приватизації / зміна форми власності об'єктів;
- щодо запровадження обов'язкового громадського обговорення проектів рішень про зміну цільового призначення земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного та лісогосподарського призначення та земель водного фонду, врахування результатів такого обговорення при прийнятті відповідних рішень
- Розроблення та затвердження нормативно-правових документів:
- «Про Порядок розроблення проектів землеустрою» (щодо забезпечення врахування конкретних умов землекористування, його ґрунтово-кліматичних ресурсів і визначення на цій основі диференційованого комплексу збалансованих заходів з використання та охорони земель, підвищення родючості ґрунтів, формування екологічно безпечних агроландшафтів, еколого-економічного обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь)
- «Про нормативні документи із стандартизації в галузі охорони земель та відтворення родючості ґрунтів»
- «Про Кодекс кращої сільськогосподарської практики» (щодо природозберігаючих технологій та прийомів землекористування, екологічних прийомів організації території, підбору сівозмін, застосування засобів захисту рослин, норм внесення добрив, норм випасу тощо)
Лісові ресурси
2.10. Збільшення до 2020 року площі залісення території до 17 відсотків території держави в результаті відновлення лісів та лісорозведення на земельних ділянках лісового фонду у відповідності з принципом екосистемного підходу, а також створення захисних лісових насаджень на землях несільськогосподарського призначення і землях, відведених для залісення, відновлення та створення нових полезахисних лісових смуг
- Забезпечення реалізації Державної цільової програми “Ліси України” на 2010-2015 роки (з перспективою її коригування та подовження терміну дії на подальші роки) (з метою визначення основних напрямів збалансованого розвитку лісового господарства, спрямованих на посилення екологічних, соціальних та економічних функцій лісів, забезпечення ефективної охорони, належного захисту, раціонального використання та відтворення лісів, збільшення площі лісів та підвищення до 2016 року до 16,1 відсотка рівня лісистості території держави) в тому числі з включенням заходів щодо:
- підвищення рівня лісистості шляхом відновлення лісів та лісорозведення на земельних ділянках лісового фонду, створення захисних лісових насаджень на землях несільськогосподарського призначення і землях, відведених для залісення, відновлення та створення нових полезахисних лісових смуг
- нарощування ресурсного та екологічного потенціалу лісів, забезпечення ведення лісового господарства на засадах сталого розвитку з урахуванням природних, економічних і лісорослинних умов, породного складу лісів та їх цільового призначення
- підвищення біологічної стійкості лісів шляхом відтворення корінних лісових екосистем, поліпшення якості лісів шляхом реконструкції малоцінних і низькоповнотних насаджень у лісах, створення лісових культур цінних порід та плантаційного типу із скороченим оборотом рубки, реабілітації лісів, забруднених радіонуклідами
- Розроблення та реалізація плану заходів щодо переходу на сучасні природозберігаючі технології та практики ведення лісового господарства
- Розроблення та реалізація плану заходів щодо оптимізації рекреаційного використання лісів, особливо лісів приміських зон (на засадах оцінки їх стану, обґрунтованих норм рекреаційних навантажень на ліси, функціональному зонуванні лісів рекреаційного призначення з урахуванням цих норм, мережах екологічних маршрутів, стежок і т.д., популяризації екологічно прийнятних форм туризму і відпочинку в лісах тощо)
- Розроблення і впровадження заходів щодо розбудови державної системи обліку, звітності та екологічного моніторингу лісів, в тому числі шляхом:
- гармонізації порядку ведення державного обліку лісів і державного лісового кадастру з нормами і стандартами Європейського Союзу
- систематичного спостереження за лісами, що зазнали радіоактивного забруднення, визначення груп лісових ділянок підвищеного ризику
- введення систематичних спостережень за біологічним різноманіттям лісових ландшафтів
- визначення екологічно уразливих лісових екосистем та створення їх кадастру
- Розроблення і впровадження комплексної системи попередження та ліквідації надзвичайних ситуацій в лісах, в тому числі шляхом впровадження методів дистанційного зондування з метою виявлення потенційних пожежонебезпечних ділянок лісів і виявлення лісових пожеж, раннього виявлення осередків та ареалів розповсюдження шкідників і хвороб тощо
- Законодавче та нормативно-правове забезпечення
- Внесення змін і доповнень до Лісового кодексу
- (щодо законодавчого закріплення принципів сталого розвитку лісового господарства, екосистемного підходу, невиснажливого та екологічного лісокористування та лісовідновлення;
- щодо удосконалення системи управління в частині розподілу повноважень між центральними органами виконавчої влади та уникнення дублювання функцій з контролю та нагляду;
- щодо механізмів стимулювання розширеного відтворення лісових ресурсів, в тому числі за рахунок заліснення малопродуктивних земель сільськогосподарського призначення, залучення до цієї діяльності недержавних суб'єктів господарювання тощо;
- щодо удосконалення механізму раціонального використання лісових ресурсів, зокрема в результаті запровадження рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів)
- Внесення змін і доповнень до Законів України «Про планування і забудову території» та «Про Генеральну схему планування території України» (щодо встановлення та дотримання екологічно обґрунтованих норм оптимальної лісистості території з урахуванням специфіки природно-господарських регіонів)
- Розроблення нормативно-правових документів:
- «Про Кодекс кращої лісогосподарської практики»
- (щодо природозберігаючих технологій та прийомів лісокористування, лісорозведення та лісовідновлення)
- «Про Методику нормування антропогенних навантажень на лісові ландшафти різних типів»
- «Про Методику визначення екологічно уразливих лісових екосистем та рекомендації щодо їх охорони та використання»
Геологічне середовище та надра
2.11. Впровадження до 2020 року екологічно безпечних технологій проведення гірничих робіт та обов’язкової рекультивації та екологічної реабілітації територій, порушених внаслідок провадження виробничої діяльності підприємств хімічної, гірничо-видобувної, нафтопереробної промисловості, зокрема доведення до 2020 року площ рекультивації земель до 4,3 тис. гектарів
- Коригування Загальнодержавної розвитку мінерально-сировинної бази України (з метою, в тому числі, мінімізації негативного впливу господарської діяльності гірничодобувних підприємств на навколишнє природне середовище), з включенням заходів щодо:
- комплексного еколого-геологічного вивчення території України, проведення еколого-геологічної оцінки її території та створення відповідних картографічних матеріалів з інформацією про негативний вплив розробки родовищ корисних копалин, гірничодобувних та переробних підприємств на довкілля;
- вивчення і паспортизації відходів гірничопереробних підприємств з метою розширення сфери залучення у господарський обіг техногенних ресурсів із їх складу
- Розроблення та реалізація Державної цільової програми екологічної реабілітації гірничопромислових регіонів (з метою ліквідації негативних екологічних наслідків діяльності підприємств гірничодобувної промисловості та гірничої хімії, рекультивація порушених земель, приведення небезпечних об'єктів в екологічно безпечний стан та забезпечення захисту здоров'я населення та навколишнього природного середовища; зокрема, з доведенням до 2020 року площ рекультивації порушених земель до 4,3 тис. гектарів) та з включенням заходів щодо:
- реалізація програм та заходів з рекультивації та екологічної реабілітації територій, порушених внаслідок діяльності підприємств гірничодобувної промисловості та гірничої хімії, передбачених існуючими законодавчими та нормативно-правовими актами;
- інвентаризації діючих і покинутих кар’єрів видобутку корисних копалин, визначення їх належності з метою збільшення темпів і обсягів рекультивації порушених земель
- ліквідації та запобігання підтоплень земель, пов’язаних з діяльністю гірничодобувних підприємств;
- рекультивації (гасіння) породних відвалів, порушених земель та промплощадок вугільних шахт і збагачувальних фабрик
- Розроблення та реалізація галузевої програми впровадження екологічно безпечних технологій у промисловості з включенням заходів щодо розроблення і впровадження:
- екологічно безпечних технологій видобутку та переробки мінеральної сировини з метою зменшення використання під час збагачення токсичних речовин, небезпечних для довкілля;
- технологічних схем очищення, знесолення чи екологобезпечного відведення мінералізованих шахтних та кар’єрних вод;
- технологій з утилізації та рекультивації шламонакопичувачів, ставків - випаровувачів, що утворилися в результаті провадження виробничої діяльності підприємств хімічної, гірничо-видобувної, нафтопереробної промисловості тощо;
- обладнання і технологій гірничих робіт із закладкою породи у відпрацьований підземний простір шахт і рудників;
- технологічних схем формування та розбирання, в тому числі при гасінні, породних відвалів вугільних шахт і збагачувальних фабрик
- Законодавче та нормативно-правове забезпечення
- Внесення змін і доповнень до Кодексу України «Про надра»
- щодо встановлення правових та фінансово-економічних механізмів обов’язкової рекультивації та екологічної реабілітації територій, порушених внаслідок проведення гірничих робіт;
- щодо законодавчого врегулювання порядку використання відвалів видобутку і відходів збагачення та переробки мінеральної сировини як техногенних родовищ корисних копалин
Захист від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
2.12. Підвищення до 2020 року ефективності функціонування державної системи координації діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування із запобігання виникненню надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру та збільшення оперативності реагування на них в разі їх виникнення шляхом модернізації до 2020 року національної системи інформування населення
- Розроблення та реалізація Загальнодержавної програми попередження та ліквідації негативних техногенних та екологічних ситуацій на території України (з метою:
- попередження та ліквідація загроз виникнення надзвичайних ситуацій на об‘єктах і територіях з найбільш напруженим техногенним та екологічним станом, створення умов для зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій на них та досягнення гарантованого рівня захисту населення), в тому числі, з включенням заходів щодо Визначення усіх територій, на яких існує загроза виникнення надзвичайних ситуацій у зв'язку з незадовільним техногенним та екологічним станом, з поділом їх на категорії складності;
- Розроблення (коригування) та реалізація заходів щодо попередження та ліквідації загроз та наслідків виникнення надзвичайних ситуацій на територіях з найбільш напруженим техногенним та екологічним станом, відповідно з існуючими та перспективними цільовими програмами, в тому числі з питань:
- поводження з небезпечними відходами (промислового та сільськогосподарського виробництва);
- поводження з радіоактивними відходами;
- реабілітації гірничопромислових регіонів;
- реабілітації територій, забруднених внаслідок військової діяльності;
- укріплення берегів поверхневих водних об'єктів та їх інженерного захисту;
- безпеки гідротехнічних споруд;
- інженерного захисту територій від небезпечних екзогенних геологічних процесів (зсувів, карстових процесів, підтоплення земель і населених пунктів тощо)
- Створення державної системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру та оповіщення населення у разі їх виникнення, в тому числі, з включенням заходів щодо:
- обладнання потенційно небезпечних об’єктів системами раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення;
- створення локальних систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення;
- розроблення механізмів транскордонної координації діяльності із запобігання виникненню надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру та оперативного реагування в разі їх виникнення;
- модернізації національної системи оповіщення та інформування населення в разі виникнення надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру та активного залучення засобів масової інформації до інформування населення
- Розроблення та реалізація плану заходів щодо створення комплексної системи державних стандартів, норм і правил з питань надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, узгоджених із законодавством з питань екологічної безпеки Європейського Союзу
- Удосконалення системи державного обліку, звітності та контролю з питань надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, в тому числі, шляхом:
- ідентифікації об‘єктів і територій, на яких існує загроза виникнення надзвичайних ситуацій, у зв‘язку із незадовільним техногенним та екологічним станом, їх паспортизація, класифікація (віднесення до відповідних класів небезпеки) та реєстрація;
- складення (2012) та підтримка ведення державного реєстру суб’єктів господарювання, установ та організацій, що становлять потенційну загрозу виникнення надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, а також тих, що становлять загрозу для навколишнього природного середовища в разі виникнення таких ситуацій;
- постійного контролю за дотриманням вимог техногенної небезпеки суб’єктами господарювання, установами та організаціями, що становлять потенційну загрозу виникнення надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру та виявленням порушень законодавства у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю або здоров’ю людей;
- розроблення методів і систем контролю за станом потенційно небезпечних об’єктів та територій (зокрема, гідротехнічних споруд, розвитку небезпечних гідрологічних явищ та геологічних процесів тощо)
- Удосконалення державної системи моніторингу за надзвичайними ситуаціями, з включенням заходів щодо:
- впровадження пересувних екологічних лабораторій контролю забруднення навколишнього природного середовища;
- оснащення гідрометеорологічних пунктів сучасними технічними засобами спостережень, обробки та передачі інформації, зокрема, зміцнення потенціалу системи моніторингу паводкової ситуації в Карпатах;
- створення та розвиток системи прогнозування стану техногенної безпеки, техногенних та природних загроз шляхом:
- розроблення відповідних методик, інструкцій, посібників та іншої науково-технічної документації;
- створення прогнозно-моделюючих комплексів прогнозування та оцінки наслідків надзвичайних ситуацій (зокрема: математичних моделей і комп'ютерних сценаріїв виникнення та розвитку надзвичайних ситуацій на потенційно небезпечних об’єктах та територіях; моделей формування та розвитку паводків, повеней та затоплення територій у регіонах їх впливу, та ефективності існуючих захисних гідротехнічних споруд тощо)
- створення на державному та місцевому рівнях інформаційних систем техногенної безпеки, шляхом:
- формування баз даних про потенційно небезпечні об’єкти та території, результати прогнозування стану техногенної безпеки, техногенних та природних загроз тощо;
- формування міжнародних баз даних про потенційно небезпечні об’єкти та території, надзвичайні ситуації та загрози від яких можуть мати транскордонний характер;
- забезпечення обміну оперативною інформацією та регламентації надання інформації про техногенні надзвичайні ситуації у межах регіонів
- Законодавче та нормативно-правове забезпечення, в тому числі, шляхом:
- Розроблення та прийняття законодавчих актів, в тому числі, Закону України «Про техногенну безпеку»
- Розроблення та затвердження нормативно-правових документів, в тому числі:
- «Про Державний реєстр потенційно небезпечних об`єктів (об’єктів підвищеної небезпеки, небезпечної території)»
- «Про порядок створення локальних систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення»
- «Про Правила техногенної безпеки»
- «Про методику виявлення та класифікації техногенно-небезпечних об’єктів»
- «Про паспортизацію потенційно небезпечного об`єкта (об’єкта підвищеної небезпеки, небезпечної території)»
- «Про Методику оцінки ризику розвитку території»
- «Про Методику прогнозування економічних та екологічних збитків від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру та оцінки ризику життя і господарської діяльності на територіях, на яких існує загроза виникненню надзвичайних ситуацій»