Акціонерно-комерційний банк

Вид материала

Документы

Содержание Найменування валюти Ризик ліквідності Система управління ризиком ліквідності включає Оцінка ризику операцій з інсайдерами/пов’язаними особами. Якість ідентифікації та вивчення клієнтів Банку визнано прийнятою.

Подобный материал:

• Публічне акціонерне товариство “комерційний банк “хрещатик”, 283.64kb.
• Публічне акціонерне товариство “комерційний банк “хрещатик”, 442.59kb.
• Публічне акціонерне товариство “комерційний банк “хрещатик”, 95.52kb.
• Публічне акціонерне товариство “комерційний банк “хрещатик”, 303.67kb.
• Міністерство освіти України Київський Національний Економічний Університет, 194.42kb.
• План. Вступ Комерційний банк як фінансовий посередник. Комерційний банк, його місце, 15.72kb.
• Відкрите акціонерне товариство “Комерційний банк “Актив-банк” фінансовий звіт за 2007, 4374.78kb.
• Правила фонду фінансування будівництва «Севастополь» №1 ффб-а (Управитель: Відкрите, 443.36kb.
• Комерційний Банк «Глобус», 4171.14kb.
• Загальна інформація про діяльність банку, 6508.11kb.

Аналіз валютного ризику

Найменування валюти	Монетарні активи	Монетарні зобов’язання	Чиста позиція
1	2	3	4
Долари США	139 795	129 032	10 763
Євро	59 004	56 746	2 258
Фунти стерлінгів	-	-	-
Інші	3 433	2 904	529
Усього	202 233	188 582	13 550

Ліміт відкритої (довгої/короткої) валютної позиції Банку встановлюється для обмеження ризику, пов'язаного з проведенням операцій на валютному ринку, що може призвести до значних втрат Банку.

Встановлюється ліміт довгої відкритої валютної позиції Банку:

довга відкрита валютна позиція (Л13-1) має бути не більше ніж 20 відсотків (фактичне значення станом на 31.12.2010р. 8,2 %).



Система управління ризиками зміни процентної ставки включає:

• положення щодо ризику зміни процентної ставки, у тому числі процедур ціноутворення для активів і зобов’язань, як балансових, так і позабалансових;
  
• адекватні та ефективні процедури і засоби контролю щодо управління ризиком зміни процентної ставки;
  
• адекватні інформаційні системи, необхідні для зберігання та обробки даних за попередні періоди;
  
• набір форм звітності для керівництва банку щодо ризику зміни процентної ставки, в тому числі на основі методики динамічного розриву.
  

Система управління ринковим ризиком включає:

• положення стосовно управління ринковим ризиком;
  
• положення щодо лімітів ризику за видами фінансових інструментів або іншими інвестиціями чи активами, за галузями або секторами економіки, за географічними регіонами або за іншими ринковими операціями (експозиціями), що можуть розглядатись у сукупності;
  
• чітко визначену систему повноважень з прийняття рішень щодо затвердження ринкових позицій;
  
• адекватні та ефективні процедури і засоби контролю щодо управління ринковим ризиком;
  
• набір форм звітності для керівництва Банку.
  

Ризик ліквідності визначається як наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через неспроможність банку виконати свої зобов’язання у належні строки, не зазнавши при цьому неприйнятних втрат. Ризик ліквідності виникає через нездатність управляти незапланованими відтоками коштів, змінами джерел фінансування та/або виконувати позабалансові зобов’язання.


Система управління ризиком ліквідності включає:

• положення з управління ліквідністю і активами/зобов’язаннями, в тому числі положення щодо джерел ліквідності;
  
• адекватні та ефективні процедури і засоби контролю щодо управління ризиком ліквідності;
  
• процес визначення потреб у поточній та майбутній ліквідності та фінансуванні, необхідних банку для проведення своїх операцій;
  
• регулярний процес ідентифікації і звітування про концентрації зобов’язань за клієнтами і пов’язаними з ними особами за всіма валютами;
  
• набір форм звітності для керівництва банку щодо позиції ліквідності та необхідності у фінансуванні;
  
• план на випадок кризових обставин щодо ліквідності та фінансування;
  
• систему моніторингу, що базується на ідентифікації розривів ліквідності за активами та зобов’язаннями у національній та в іноземній валютах, строк погашення яких настає протягом відповідних майбутніх періодів часу та на інших сучасних методах;
  
• розробку методики аналізу сезонних тенденцій потоків коштів.
  

Система управління кредитним ризиком включає:

• положення щодо кредитування, які враховують як балансові, так і позабалансові операції;
  
• положення щодо лімітів ризику на одного контрагента, групу взаємопов’язаних контрагентів, за галузями або секторами економіки, за географічними регіонами або іншими кредитними операціями, які можна розглядати в сукупності; ці положення враховують всі компоненти кредитного ризику, як балансові, так і позабалансові, на які наражається установа, а також можливий вплив інших категорій ризиків;
  
• чітко визначену і продуману систему повноважень з прийняття рішень щодо ухвалення кредитних операцій;
  
• комплексну систему оцінки кредитного ризику;
  
• належну інформаційну базу;
  
• процес ідентифікації кредитів, якість яких погіршується, та належної роботи із проблемними активами;
  
• підготовку та подання періодичних звітів керівництву із достатньою інформацією для оцінки рівня ризику;
  
• функцію незалежних перевірок кредитної діяльності, чиїм призначенням є аналіз якості як окремих кредитів, так і кредитного портфеля у цілому.
  

Для мінімізації кредитного ризику Банк формує резерв для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків (далі - резерв під кредитні ризики). Резерв під кредитні ризики є спеціальним резервом, необхідність формування якого обумовлена кредитними ризиками, що притаманні банківській діяльності. Створення резерву під кредитні ризики - це визнання витрат для відображення реального результату діяльності Банку з урахуванням погіршення якості його активів або підвищення ризиковості кредитних операцій.

Банк протягом року дотримувався всіх економічних нормативів, у тому числі нормативів кредитних ризиків:

Рядок	Найменування рядка	На 31.12.2010	Нормативні показники
1	2	3	4
1	Максимальний розмір кредитного ризику на одного контрагента (%)	24,71	Не більше 25 %
2	Великі кредитні ризики (%)	384,06	Не більше 800 %
3	Максимальний розмір кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (%)	4,91	Не більше 5 %
4	Максимальний сукупний розмір кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (%)	8,99	Не більше 30 %

Аудиторська перевірка визнала, що кількість кредитного ризику значна, якість управління кредитним ризиком - потребує удосконалення.

Сукупний кредитний ризик - високий; напрям зміни ризику такий, що зростає.

Аналіз кредитного ризику свідчить про можливість негативного впливу означеного ризику на ризик ліквідності, враховуючи значний обсяг проблемної кредитної заборгованості та невідповідний облік зазначеної заборгованості за балансовими рахунками. Кредитний ризик, також, має суттєвий негативний вплив на надходження та капітал банку через значний обсяг заборгованості за кредитами, погашення яких здійснюється несвоєчасно та викликає сумнів, а також унаслідок необхідності додаткового формування резервів.

З метою контролю за станом ліквідності Банк використовує нормативи ліквідності, що установлені Національним банком України: миттєвої ліквідності (Н4), поточної ліквідності (Н5) та короткострокової ліквідності (Н6).

Нормативне значення нормативу(Н4) має бути не менше ніж 20 відсотків. Станом на кінець дня 31.12.2010р. фактичне значення нормативу (Н4) становить 91,1%.

Нормативне значення нормативу(Н5) має бути не менше ніж 40 відсотків. Станом на кінець дня 31.12.2010р. фактичне значення нормативу (Н5) становить 80,7%.

Нормативне значення нормативу (Н6)має бути не менше ніж 60 відсотків. Станом на кінець дня 31.12.2010р. фактичне значення нормативу (Н6) становить 113,9%.

Стан ліквідності Банку має незадовільну оцінку внаслідок погіршення якості активів через зростання обсягів проблемної заборгованості.

На оцінку кредитного ризику негативно впливає погіршення якості кредитного портфеля, збільшення негативно класифікованої заборгованості та зростання прострочених доходів за кредитами. Аналіз кредитного ризику свідчить про можливість впливу означеного ризику на ризик ліквідності, враховуючи наявність проблемних кредитів та певні концентрації кредитних коштів наданих одному контрагенту.


У 2010 році у Банку були реальні проблеми з ліквідностю. Аудитор відмічає високий ризик банківських операцій Банку, напрям зміни ризику такий, що зростає. Рівень ліквідності Банку є недостатнім для задоволення клієнтських потреб та виконання прийнятих на себе зобов’язань. Банком виконуються нормативи ліквідності, встановлені Національним банком України.


Оцінка ризику операцій з інсайдерами/пов’язаними особами.


Порядок надання кредитів інсайдерам регламентовано Положенням про порядок кредитування суб’єктів господарської діяльності - інсайдерів в системі ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ», затвердженим Правлінням банку від 30.01.2006 (далі - Положення) та Положенням ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» Про порядок кредитування фізичних осіб-інсайдерів в системі ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ», яке затверджено Правлінням банку від 04.10.2007. Рішення щодо надання кредитів з інсайдерами приймається колегіально, тобто Кредитним Комітетом Банку та Правлінням Банку. Економіст Відділу корпоративного бізнесу готує інформацію за кредитами для розгляду на Кредитному Комітеті Банку. Рішення про надання кредиту приймає Правління Банку на підставі позитивного рішення Кредитного Комітету.

Зазначене визначено Положенням ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» про ідентифікацію контрагентів при складанні форм статистичної звітності № 611 «Звіт про дотримання економічних нормативів», № 613 «Звіт про концентрацію ризиків за окремими операціями банку з контрагентами та інсайдерами» та № 614 «Звіт про найбільших (прямих та опосередкованих) учасників контрагентів банку».

Якість внутрішнього контролю за операціями/угодами з інсайдерами задовільна. Враховуючи, що операції з інсайдерами займають незначну питому вагу в капіталі Банку, та здійснюються на загальних умовах, ризик втрати капіталу від означених операцій визначено низьким.


За станом на 31.12.2010 р. та протягом року обов’язкові економічні нормативи Н9 «Норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру» та Н10 «Норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам» Банком не порушувались.


Кредити інсайдерам займають незначну питому вагу в статутному капіталі Банку, надаються на загальних умовах, резерви за ними сформовано у необхідному розмірі. Залучення коштів від інсайдерів проводиться на загальних підставах.

Виходячи із даних, отриманих в ході аудиту, аудитори склали неупереджений висновок про те, що Банк здійснює операції з інсайдерами/пов’язаними особами та відображає їх у бухгалтерському обліку та звітності у відповідності до чинного законодавства України, нормативних актів Національного банку України. Інформація, що представлена у звітності, дозволяє у повному обсязі скласти уяву про операції з інсайдерами/пов’язаними особами протягом звітного періоду.

Аудитор відмічає помірний ризик по операціях з інсайдерами/ пов'язаними особами.


4. Адекватність бухгалтерського обліку, процедур внутрішнього аудиту та заходів контролю Банку.


Служба внутрішнього аудиту Банку та діюча система внутрішнього контролю у Банку.

Аудитор, розглянувши стан внутрішнього аудиту Банку, вважає за необхідне зазначити наступне:

Система внутрішнього контролю Банку спрямована на упередження, виявлення і виправлення суттєвих помилок, забезпечення захисту і збереження активів, повноти і точності облікової документації та включає адміністративний та бухгалтерський контроль.


Організаційною структурою Банку передбачено Відділ служби внутрішнього аудиту. Відділ служби внутрішнього аудиту – це незалежний самостійний структурний підрозділ Банку, який створено за рішенням загальних зборів акціонерів Банку та безпосередньо підпорядкований Спостережній Раді Банку. Діяльність служби внутрішнього аудиту Банку регламентовано Положенням про відділ служби внутрішнього аудиту, затвердженим Рішенням Правління Банку та Рішенням Спостережної Ради Банку. Проведення аудиту структурних підрозділів Банку здійснюється на підставі затверджених Спостережною Радою Банку та затверджених Правлінням Банку річних планів перевірок. За звітний період були проведені перевірки структурних підрозділів та Філій Банку згідно з планом. Результати перевірок оформлені довідками, які надавались до розгляду Голові Правління Банку та Голові Спостережної Ради. За результатами проведених перевірок аудитором надавались рекомендації. Керівництво Банку оперативно реагувало на виявлені недоліки, які було усунуто в повному обсягу.


Адміністративний контроль передбачає розподіл повноважень між працівниками Банку таким чином, щоб жоден працівник Банку не мав змоги зосередити у своїх руках усі необхідні для повної операції повноваження.

Бухгалтерський контроль забезпечує збереження активів Банку, достовірність звітності та включає попередній, первинний (поточний) і подальший контроль.

Кожна банківська операція починається з попереднього контролю і передбачає перевірку відповідності вимогам чинного законодавства України, наявності відповідних дозволів, лімітів, тощо.

Керівництво Банку в повній мірі розуміє перспективу розвитку внутрішнього аудиту та його значимість і важливість.


Відповідно до «Плану перевірок служби внутрішнього аудиту на 2010 рік», затвердженого Головою Спостережної Ради Банку та Головою Правління Банку, протягом 2010 року внутрішнім аудитом було здійснено перевірки: з питань операцій з кредитування фізичних осіб-клієнтів Банку, з питань аналізу дебіторської заборгованості Банку, перевірка операцій Банку, які здійснюються на міжбанківському валютному ринку України, перевірки роботи Філій Банку щодо кредитування юридичних та фізичних осіб, з питань аналізу доходів та витрат Банку, з питань дотримання Банком та Філіями Банку вимог чинного законодавства щодо запобігання легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, з питань виконання Банком вимог чинного законодавства щодо формування та обліку капіталу Банку, з питань управління активами та пасивами та інші перевірки. Планувалося здійснення 14 аудиторських перевірок, фактично проведено 17 аудиторських перевірок, у т.ч. 3 перевірки позапланові.

Усі результати перевірок оформляються актами, які містять встановлені невідповідності та відповідні рекомендації щодо їх усунення. Акти надаються на розгляд виконавчому директору Банку, Голові Правління Банку та Голові Спостережної Ради Банку. Не рідше одного разу на рік керівник Відділу служби внутрішнього аудиту звітує перед Спостережною Радою Банку. Регулярно начальник Відділу служби внутрішнього аудиту надає Голові Правління Банку інформацію про стан проведених перевірок та виконання структурними підрозділами наданих рекомендацій по усуненню недоліків, здійснює ретельний аналіз інформації, яка надходить до Відділу служби внутрішнього аудиту та у разі неотримання відповідної інформації готує наказ по Банку, з встановленням нових строків та відповідальністю працівників Банку.

Оцінюючи вищенаведене, незалежним аудитором зроблено висновок щодо адекватності процедур внутрішнього аудиту та заходів контролю у Банку.


Систему внутрішнього контролю можна вважати достатньою.


Фінансовий моніторинг


З метою протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, Банк проводить систему заходів у відповідності до „Положення про здійснення банками фінансового моніторингу”, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 14.05.2003 року № 189 (зі змінами і доповненнями), Закону України „Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” від 28.11.2002р. № 249–IV (зі змінами та доповненнями), Закону України „Про внесення змін до деяких законів України з питань запобігання використанню банків та інших фінансових установ з метою легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” від 06.02.2003р. № 485-IV та внутрішніх положень. Програми Банку передбачають проведення фінансового моніторингу, в рамках якого здійснюється ідентифікація, вивчення своїх клієнтів, аналіз операцій, що здійснюються. В рамках програми фінансового моніторингу здійснюється навчання співробітників Банку, проводиться роз’яснювальна робота з метою оптимізації системи заходів для забезпечення ефективності фінансового моніторингу.

При здійсненні діяльності банк дотримується вимог законодавства з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та нормативно-правових актів Національного банку України.

Якість організації в Банку системи запобігання легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, визнано задовільною. Внутрішньобанківські документи, які регламентують порядок здійснення фінансового моніторингу, відповідають вимогам чинного законодавства України та нормативно-правових актів Національного банку України. Рівень оцінки відповідності внутрішніх документів Банку, які регламентують порядок здійснення фінансового моніторингу, вимогам законодавства України визнано прийнятним.

Внутрішнім аудитом проводилась перевірка з питання здійснення фінансового моніторингу, порушень не виявлено. З аудиторськими висновками ознайомлено Спостережну Раду Банку.

Внутрішньобанківську систему щодо запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, очолює відповідальний працівник Банку, який є членом Правління Банку, незалежним у своїй діяльності та підзвітним Голові Правління Банку.

Банк має три Філії. Відповідальні працівники Філій підзвітні організаційно керівникам Філії та функціонально підпорядковуються відповідальному працівнику Банку. Інформацію щодо операцій, які підлягають обов’язковому та внутрішньому фінансовому моніторингу, до Уповноваженого органу Філії надають самостійно.

Працівники Банку, які відповідають за здійснення фінансового моніторингу, ознайомлені з відповідними програмами в межах своїх повноважень. Ознайомлення працівників з нормативно-правовими документами та законодавчими актами з фінансового моніторингу оформлюються відповідними протоколами. Функціональні обов’язки працівників, які пов’язані зі здійсненням фінансового моніторингу, визначені в їх посадових інструкціях.

Рівень навчання працівників з питань запобігання легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, визнано прийнятним.

Якість ідентифікації та вивчення клієнтів Банку визнано прийнятою.

Відносин Банку з анонімними особами не встановлено, терористичним організаціям та угрупованням рахунки не відкривались.

Якість виявлення та реєстрації установою Банку операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, потребує удосконалення в частині своєчасного надання інформації про фінансові операції.

Була проведена перевірка Національним банком України з питань фінансового моніторингу за період з 01.01.2009 по 01.03.2010 р. Перевіркою виявлено порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних шляхом»: абз. 6, ст.5 в частині надання додаткової інформації на запит Уповноваженого органу пов’язану з фінансовими операціями, що стали об’єктом фінансового моніторингу, в тому числі таку, що становить банківську та комерційну таємницю, пізніше, ніж протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту (1 випадок).

Керівництво Банку приділяє достатню увагу питанням протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом.


Якість ідентифікації та вивчення клієнтів Банку визнано прийнятною. Відносин Банку з анонімними особами не встановлено, терористичним організаціям та угрупованням рахунки не відкривались.

За результатами перевірки якість виявлення установою Банку операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, є прийнятною. Якість заходів, що вживаються установою для з’ясування суті та мети проведення клієнтом операцій, які стали об’єктом фінансового моніторингу задовільна.

Якість дотримання банком вимог законодавства України та нормативно-правових актів Національного банку України, які регламентують порядок реєстрації фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та порядок ведення реєстру визнано прийнятним.

Оцінка якості інформаційного обміну між Банком та Державним комітетом фінансового моніторингу України задовільна, однак потребує удосконалення.

Рівень компетенції працівників Банку, які відповідають за розроблення системи та методів контролю й запобігання легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом визнано достатнім.