Програма підвищення енергоефективності та зменшення споживання енергоресурсів по Кегичівському району на 2011-2014 роки

Вид материалаДокументы
1. Визначення проблеми програми
Мета програми
Перелік показників, за якими здійснюватиметься
Шляхи розв’язання проблеми
Заходи організаційного характеру
Заходи технологічного характеру
Подобный материал:
1   2   3   4

1. ВИЗНАЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ ПРОГРАМИ



Програма розроблена на виконання наступних нормативно-правових актів:

- Указу Президента України від 27.12.05 № 1863/2005 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 9 грудня 2005 року "Про стан енергетичної безпеки України та основні засади державної політики у сфері її забезпечення";

- розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.11.08 № 1446-р «Про схвалення Концепції Державної цільової економічної програми енергоефективності на 2010-2015 роки»;

- розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.12.08 № 1567-р «Про програми підвищення енергоефективності та зменшення споживання енергоресурсів»;

- розпорядження Кабінету Міністрів України від 29.07.09 № 891-р «Про затвердження плану заходів на 2010 рік щодо реалізації Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року»;

- наказу Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів від 17.03.09 № 33 «Про затвердження Методики галузевих, регіональних програм енергоефективності та програм зменшення споживання енергоресурсів бюджетними установами шляхом їх раціонального використання», -

та на підставі пропозицій підприємств, організацій, галузевих управлінь і відділів райдержадміністрації, органів місцевого самоврядування.

Програма передбачає: удосконалення управління сферою енергозбереження для підвищення енергоефективності економіки та соціальної сфери Кегичівського району; зменшення рівня енергоємності виробництва одиниці продукції (виконаних робіт та послуг); зменшення рівня втрат тепла у магістральних мережах енергосистеми Мінпаливенерго України (13,8% у 2008 році) і доведення їх до нормативного рівня (13%); досягнення розрахованого потенціалу економії паливно-енергетичних ресурсів на період 2011-2014 років.

Програма розвиває, поглиблює та конкретизує основні напрямки енергозбереження, включаючи як стратегічні питання енергозбереження, так і першочергові маловитратні заходи з урахуванням сучасних умов та перспектив економічного розвитку області.

Програма енергозберігаючих заходів повинна розглядатися як динамічний процес, що розвивається, в тому числі з точки зору адекватності дій держави щодо суспільно-економічної ситуації, тобто механізми реалізації політики енергозбереження повинні бути досить гнучкими, незалежно від політичних або економічних змін у суспільстві.

Передбачається періодичне проведення аналізу ефективності виконаних заходів.

Щорічно Програма може уточнюватись та конкретизуватися в розділі "Енергозбереження" Програми економічного і соціального розвитку області на підставі динамічних процесів та завдань на найближчу перспективу з урахуванням стратегії енергоефективності в регіоні.

При необхідності до Програми можуть бути внесені зміни та доповнення.


1.1. Соціально–економічна характеристика регіону

На території Кегичівського району розташоване Кобзівське газоконденсатне родовище (ГКР), яке вважається найперспективнішим з-поміж усіх родовищ, відкритих за роки незалежності України. Родовище було відкрито фахівцями ДК «Укргазвидобування» в 2002 році, коли в результаті пошуково-розвідувальних робіт на глибинах 3200–3600 м було знайдено газоконденсатні поклади, запаси яких складають 34,5 млрд. куб. м. За ці роки з родовища було видобуто 2,7 млрд. куб. м природного газу.  В 2003 році було побудовано першу Установку підготовки газу (УПГ-1), а в середині 2006 року – УПГ-2. В червні 2008 р. було здійснено модернізацію УПГ-2 з використанням вивільненого на інших об’єктах технологічного обладнання, що дало змогу збільшити її потужність до 3 млн. куб. м на добу. На сьогодні потужність обох установок становить 5 млн. куб. м «блакитного палива» на добу. Модернізація дала змогу крім збільшення потужності покращити якість підготовки газу для подальшого транспортування магістральними газопроводами. Активізація робіт, а саме, до розвідка та прискорене введення в експлуатацію  нових свердловин Кобзівського родовища дозволяє очікувати збільшення обсягів річного видобутку газу та газового конденсату до 1,2 млрд. куб. м  вже у наступному році.

В 2008 році ДК «Укргазвидобування» ввела в експлуатацію Установку підготовки природного газу (УПГ-3) . Потужність УПГ-3 становить 2 млн. куб. м газу на добу. Максимальний річний видобуток природного газу на УПГ-3 Кобзівського родовища складає 600 млн. куб. м, газового конденсату - 7 тис. т.

Поряд з родовищами горючих копалин найважливіше значення для економіки району мають родовища твердих корисних копалин. До державного балансу України по Харківській області занесено 2 родовища з 1 видом твердих корисних копалин ( цегельно –черепична сировина), але на даний час вони не експлуатуються

Основу економіки району складають сільськогосподарські підприємства.

Паливно-енергетичний комплекс району представлено підприємствами за такими основними видами діяльності, як:

- видобування паливно-енергетичних корисних копалин;

- виробництво та розподілення електроенергії, газу та води.

Характерною особливістю Кегичівського району є наявність власної сировинної бази і можливість забезпечення всіх галузей економіки району електроенергією та природним газом.

Основу електроенергетики складають генеруючі потужності, 80 відсотків яких вже відпрацювали свій парковий ресурс і, незважаючи на те, що виробництво електроенергії задовольняє потреби району, обладнання потребує капітальних витрат на його оновлення.

Таблиця 1. Виробництво та споживання електроенергії у Кегичівському районі в 2010 році





Одиниця виміру

%

млн.кВт/год

Вироблено

100,0

30,9

Використано в промисловості

16,3

5,1

Використано в сільському господарстві

24,2

7,5

Реалізовано населенню

42,2

13,0

Використано на житлово-комунальне господарство

2,5

0,8

Бюджетні організації

3,4

1,1



Таблиця 2. Виробництво та споживання природного газу у Кегичівському районі в 2010 році.





Одиниця виміру

%

млн.м3

Вироблено

100,00

13,9

Реалізовано населенню

17,3

2,4

Використано в промисловості

68,3

9,5

Використано на комунально-побутові вимоги

10,1

1,4

Бюджетні організації

4,3

0,6


Основним критерієм ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів є питомі витрати на виробництво одиниці продукції, виконання робіт і надання послуг встановленої якості.

У 2010 році, в порівняні з попереднім роком, відбулося зменшення фактичних питомих витрат усіх складових паливно-енергетичних ресурсів ( природного газу – на 8,7 % та електроенергії– на 1,2 %).

Фактичне середнє зниження (зростання) питомих витрат палива та енергії, у %:





2005

2006

2007

2008

2009

2010

Природний газ

-3,1

----

- 12,8

-14,3

-3,4

-8,7

Теплова енергія

----

-1,2

-5,3

-2,4

---

----

Електроенергія

-2,7

-5,7

-1,0

-

-7,9

-1,2



  1. МЕТА ПРОГРАМИ


Метою Програми є:
  • зменшення енергоємності виробництва одиниці продукцїї, виконаних робіт, наданих послуг;
  • скорочення рівня невиробничих втрат паливно-енергетичних ресурсів та води;
  • відносне скорочення бюджетних видатків на використання паливно-енергетичних ресурсів та води в бюджетних установах.

Одним із основних завдань Програми є визначення загальноіснуючого та перспективного потенціалів енергозбереження, розробка основних напрямків їх реалізації у матеріальному виробництві та сфері послуг, створення програми першочергових, перспективних заходів і завдань з підвищення енергоефективності та освоєння практичного потенціалу енергозбереження.

Важливою частиною Програми стане розробка та практична реалізація наступних задач:

- складання енергопаспорту району та області;

- створення демонстраційної зони високої енергоефективності;

- визначення реальних джерел і розробка фінансових механізмів інвестування в проекти з енергозбереження та підвищення енергоефективності;

- інвентаризація та систематизація встановленого котельного обладнання і видача рекомендацій щодо черговості їх реконструкції;

- інвентаризація та систематизація сировинної бази відновлюваних і нетрадиційних джерел енергії по районах ;

- створення регіональної автоматизованої системи контролю енергетичних потоків;

- інформаційно-виставкове супроводження Програми, формування культури енергоспоживання.

Програма є цільовою і містить конкретні енергозберігаючі заходи, що передбачають отримання економічного ефекту від їх запровадження, призначена для практичного використання на підприємствах, у господарствах, на місцевому та галузевому рівнях.

Реалізація Програми буде здійснюватися на базі індустрії енергозбереження, що склалася в Кегичівському районі, шляхом розробки, виготовлення, впровадження енергозберігаючої техніки та технологій на державних і приватних підприємствах, енергосервісних компаніях, а також представництвах і дилерських підрозділах провідних іноземних компаній, які поставляють енергозберігаюче обладнання в Україну.
  1. ПЕРЕЛІК ПОКАЗНИКІВ, ЗА ЯКИМИ ЗДІЙСНЮВАТИМЕТЬСЯ

ОЦІНКА ДОСЯГНЕННЯ МЕТИ

    1. Перелік показників:



  • зниження енергоємності виробництва одиниці продукції, виконаних робіт, наданих послуг (в умовних одиницях);
  • енергоємність валової доданої вартості регіону;
  • зменшення рівня втрат паливно-енергетичних ресурсів;
  • відносне скорочення обсягу бюджетних видатків;
  • рівень оптимізації паливно-енергетичного балансу галузей і регіонів;
  • обсяг залученого фінансування, яке буде спрямовуватись на фінансування заходів Програми.

При розробці установами (організаціями) норм споживання теплової та електричної енергії повинен застосовуватися розрахунково-аналітичний метод, який передбачає визначення питомих норм споживання теплової та електричної енергії шляхом обчислення їх споживання за статтями витрат на підставі прогресивних показників використання, здійснення запланованих заходів з економії ПЕР.

Основними вихідними даними для визначення питомих норм споживання теплової та електричної енергії має бути:

- первинна технологічна документація (проекти споруд, технологічні регламенти та інструкції);

- паспортні дані технологічного та енергетичного обладнання;
  • нормативні показники, що характеризують найбільш раціональні та енергоефективні умови виробництва (коефіцієнт використання потужності, показники споживання енергоносіїв, втрат енергії під час передачі та перетворення, санітарні норми, теплові характеристики приміщень, тощо);
  • дані про планові та фактичні питомі норми споживання теплової і електричної енергії за минулі періоди, а також акти перевірок;
  • план організаційно-технічних заходів установи (організації) з економії теплової та електричної енергії (визначені питомі норми споживання теплової і електричної енергії не повинні перевищувати норми, встановлені «Міжгалузевими нормами споживання електричної та теплової енергії для установ і організацій бюджетної сфери України», які затверджені наказом Державного комітету України з енергозбереження від 25.11.99 № 91).

Нормування споживання електричної та теплової енергії має встановлюватися за такими напрямками:

- нормування споживання теплоти на опалення;

- нормування споживання теплоти на вентиляцію;

- нормування споживання теплоти на гаряче водопостачання;

- нормування споживання теплоти на господарсько-побутові потреби;

- нормування споживання теплоти на потреби технологічного обладнання, лабораторні пристрої, виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг тощо;
  • нормування споживання електричної енергії на освітлення;
  • нормування споживання електричної енергії на вентиляцію;

- нормування споживання електричної енергії на господарсько-побутові потреби;

- нормування споживання електричної енергії на потреби технологічного обладнання, лабораторні пристрої, виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг тощо.

Відповідно до Указу Президента від 16.06.99 № 662 "Про заходи щодо скорочення енергоспоживання бюджетними установами, організаціями та казенними підприємствами" та постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.99 № 2183 "Про скорочення енергоспоживання бюджетними установами, організаціями та казенними підприємствами" вищевказані норми є вихідними даними для обґрунтування базових показників в електро- та теплопостачанні.

Обстеження споживання електричної енергії цими закладами має проводитись у таких напрямках:

- обстеження системи обліку електроенергії в закладі, за наявності орендарів (суборендарів), вилучення спожитої ними електроенергії із загальних обсягів споживання та організація для них окремого обліку;

- вивчення характерних сезонних, добових (робочий, вихідний, канікулярний день) та річних графіків електроспоживання;

- обстеження режимів роботи основного електрообладнання, встановленого в закладі, його завантаження, виявлення застарілого, нестандартного обладнання, аналіз доцільності його використання;
  • розробка раціональних заходів економії електроенергії та реальних
    лімітів на споживання її закладом.

Кінцевою оцінкою виконання Програми є виконання завдань, поставлених Указами Президента України та постановами КМУ, а саме:
  • зменшення енергоємності виробництва одиниці продукції не менше 20% від базового року;
  • зменшення втрат ПЕР при виробництві продукції і доведення їх до нормативних величин;
  • забезпечення економії бюджетних коштів (за умови дотримання відповідних вимог щодо охорони праці, санітарних норм та правил тощо) на утримання бюджетних установ, за рахунок запровадження енергозберігаючих заходів і проектів на рівні до 50% від базового року.



    1. Існуючі показники


Питання зниження питомих витрат на виробництво та використання енергоресурсів, застосування енергозберігаючих технологій і устаткування було й залишається одним із пріоритетних завдань для економіки не тільки в області, а й у Країні в цілому, а в умовах світової фінансової кризи воно набуває ще більшого значення.

Показником ефективності використання ПЕР є енергоємність загального обсягу промислового виробництва. Аналіз динаміки обсягів споживання енергоресурсів у порівнянні з загальними обсягами виробництва продукції (послуг) вказує на те, що підвищення ефективності використання енергоносіїв в району має стійку позитивну тенденцію.

Внаслідок впровадження організаційно-технічних заходів відповідно до програми енергозбереження по Кегичівському району досягнута економія ПЕР у 2006- 90 т. у. п., 2007- 96 т.у.п, 2008- 125 т.у.п. , 2009- 538 т.у.п та 2010 р. – 938,6 т.у.п.

З 2006 року по 2010 рік в Кегичівському районі впроваджено 58 заходів з енергозбереження на суму 4456,7 тис.грн. Всього зекономлено 1782,3 т.у.п. на суму 3871,4 тис.грн.

Планові показники виконання Програми


Програмою передбачається втілення заходів з енергозбереження протягом 2011-2014 років на загальну суму 21549 тис. грн. Розрахунковий економічний ефект складає 7933,8 тис.грн.



Таблиця 3. Потрібні кошти та економічний ефект від впровадження енергозберігаючих заходів по галузях






Напрямок економічної діяльності

Загальний обсяг фінансування, тис.грн.

Джерела та обсяги фінансування за напрямками, тис.грн. (1-власні кошти; 2-субвенції з держбюджету; 3-кредити, гранти, позики, тощо; 4-держбюджет; 5-місцевий бюджет; 6-інші кошти)

Розрахун-ковий економічний ефект від запровад-ження заходу, тис.грн.

1

2

3

4

5

6

ЖКГ

563,8










42,8

200,0

321,0

93,9

Бюджет

5454,0

7,0

5000,0




25,0

292,0

130,0

1028,5

Промисловість

15408,6

10408,6



5000







6695,8

АПК

122,6

122,6
















115,6

РАЗОМ

21549

10538,2

5000,0

5000,0

67,8

492,0

451,0

7933,8



  1. ШЛЯХИ РОЗВ’ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМИ


Цей розділ включає комплекс заходів щодо аналізу стану енергоефективності економіки району, розробки цільових проектів енергозбереження та механізмів їх реалізації, спрямованих на зниження потенціалу енергоспоживання, розробку механізмів реального державного управління у сфері енергозбереження адекватним існуючим умовам.

Загальні напрями, орієнтири та методологічні підходи щодо формування регіональної політики у сфері енергозбереження на підставі державної політики визначені з урахуванням сучасних тенденцій економічних, енергетичних, екологічних, наукових та інших процесів розвитку суспільства, а також з урахуванням перегляду завдань для підвищення енергоефективності галузей економіки, енергоефективності технологічних процесів виробництва та надання послуг.

Основні напрями формування енергоефективної економіки регіону :

- зміна структури економіки у напрямку зростання частки галузей кінцевого використання;

- підвищення енергоефективності технологічних процесів шляхом удосконалення технологічного обладнання, використання енергозберігаючих технологій та матеріалів;

- створення механізмів фінансового забезпечення реалізації проектів енергоефективності;

- створення мережі поширення інформації, консультативних центрів та підвищення кваліфікації персоналу з питань енергоефективності.

Проблеми, зазначені у Програмі, будуть розв’язуватися завдяки реалізації заходів наступного характеру:

- організаційного;

- технічного (технологічного);

- структурного.


    1. ЗАХОДИ ОРГАНІЗАЦІЙНОГО ХАРАКТЕРУ



      1. Формування організаційно-правової бази

енергозбереження в районі


Організаційно-правова база енергозбереження в регіоні формується на підставі рішення районної ради та розпорядчих документів районної державної адміністрації, з урахуванням вимог Закону України “Про енергозбереження” та нормативно-правових актів, що розкривають механізм реалізації його положень.

Основними організаційно-правовими заходами державної підтримки політики енергозбереження в районі є:

- створення та удосконалення системи регіонального управління енергозбереженням і координації формування, виконання Програми з енергозбереження з проведенням аналізу правових, економічних умов, усуненням виявлених перепон за принципом: обласна державна адміністрація – районні державні адміністрації (міськвиконкоми) – суб’єкти господарської діяльності;

- забезпечення обов’язковості розробки і впровадження програм енергозбереження суб’єктами господарської діяльності та бюджетними організаціями, формування;

- внесення пропозицій щодо удосконалення правових та законодавчих основ реалізації енергозберігаючих проектів;

- сприяння організації у середніх спеціальних навчальних закладах області підготовки спеціалістів-енергоменеджерів;

- участь у роботі постійно діючих виставок енергозберігаючого обладнання та технологій;

Правовою основою і розпорядчим документом Програми після її затвердження на сесії районної ради є відповідне розпорядження голови районної державної адміністрації.


4.1.2. Створення та застосування стимулюючих механізмів

у впровадженні заходів з енергозбереження


Аналіз виконання Комплексної програми енергозбереження Харківської області на 2003-2010 роки та показника енергоємності загального обсягу промислового виробництва підтверджує, що значних змін та структурних перебудов в економіці району не відбулося, а впровадження енергоефективних технологій і обладнання не набуло масового характеру. Попит споживачів енергоресурсів на впровадження вітчизняних або іноземних енергоефективних технологій незначний через відсутність механізму економічного стимулювання ощадливого споживання ПЕР.

Для прискорення процесу та розвитку ринку енергоефективних технологій вважається за необхідне удосконалення механізмів стимулювання енергозбереження на державному рівні. Це удосконалення слід розглядати, перш за все, в рамках виконання Програми енергозбереження, як важливий організаційний захід для забезпечення масового впровадження енергозберігаючих технологій за рахунок застосування механізму економічного стимулювання ощадливого споживання енергоносіїв. Для цього пропонується впровадження та удосконалення таких економічних механізмів енергозбереження:

- стимулювання притоку інвестицій;

- зниження інвестиційних ризиків для капіталів, залучених в енергозбереження;

- реформування податкової політики в напрямку стимулювання капіталовкладень в енергозбереження;

- розвиток інфраструктури ринку енергоносіїв та механізмів ціноутворення на базі рівноваги попиту і пропозиції;

- системне впровадження приладів обліку спожитих енергоносіїв;

- припинення безкоштовного відпуску енергоносіїв, що є причиною кризи платежів, боротьба з їх розкраданням та втратами;

- застосування економічних санкцій до споживачів, що неефективно використовують ПЕР (за марнотратне використання, перевитрати понад встановлені питомі норми споживання ПЕР, використання документації та обладнання, які не відповідають вимогам діючих стандартів і нормативів енергоспоживання, відсутність їх обліку);

- розробку та періодичне оновлення енергетичних паспортів усіма господарчими споживачами паливно-енергетичних ресурсів;

- посилення контролю за виконанням вимог постанови Кабінету Мініст-рів України від 15 липня 1997 року № 786 «Про порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві» щодо додержання прогресивних норм питомих витрат енергоресурсів для енергоємного, термічного обладнання та котелень;

- визначення індивідуальних заходів з енергозбереження промислових,
сільськогосподарських, будівельних, транспортних та інших підприємств і
організацій, механізмів їх супроводження;

- популяризацію енергозбереження у промисловості. Підвищення вимог до раціонального споживання енергоносіїв на всіх ланках виробництва,
впровадження на підприємствах систем матеріального заохочення щодо
економічного використання паливно-енергетичних ресурсів;

- розробку механізму фінансування заходів з енергозбереження на
підприємстві за рахунок самофінансування шляхом створення цільових фондів енергозбереження;
  • встановлення персональної відповідальності керівників підприємств за перевитрати паливно-енергетичних ресурсів.
    1. ЗАХОДИ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ХАРАКТЕРУ


4.2.1. Енергозбереження у промисловому секторі району


Узагальнюючи пропозиції, висловлені підприємствами, організаціями та установами району, найбільш пріоритетними, першочерговими заходами у промисловому секторі слід вважати:

- впровадження обліку споживання на окремих енергоємних ланках виробництва і його аналіз;

- утилізацію енергії за рахунок використання низькопотенційного тепла
охолоджувальної води, димових газів, тепла напівфабрикатів ливарного та
ковальського виробництва тощо;
  • зниження рівня споживання реактивної потужності за рахунок встановлення компенсаційних засобів;
  • підвищення ефективності використання палива як у промислових процесах, так і при виробленні теплової енергії. Розробку карт споживання палива та дотримання цих норм;
  • використання альтернативних видів палива (газ різного походження, відходи деревообробки та сільськогосподарського виробництва тощо);
  • застосування нетрадиційних джерел енергії;

- впровадження систем та засобів обліку, контролю та управління
розподілом та використанням енергоносіїв на всіх ланках виробництва;
  • контроль за витратами електричної енергії на освітлення, впровадження економічних освітлювальних систем;
  • зниження втрат палива та теплової енергії за рахунок:
  • покращення герметизації термічного обладнання;
  • ремонт теплоізоляції із застосуванням сучасних теплоізоляційних матеріалів;
  • впровадження сучасних систем управління температурними режимами;
  • заміну металевих труб на пластмасові у системах водо-, тепло- та газозабезпечення.

Важливим механізмом при плануванні та реалізації організаційно-технічних заходів, спрямованих на підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР) на підприємствах, є розрахунок питомих норм енергоресурсів. Нормування питомих витрат ПЕР - це визначення об'єктивної величини їх споживання на одиницю виробленої продукції, виконання робіт або наданих послуг при конкретних умовах виробництва.



Таблиця 4. План заходів до районної програми енергоефективності у промисловому секторі.






















№№

з/п

Напрямок економічної діяльності, назва заходу з енергоефективності

Місце впровадження

Виконавець та термін виконання

Загаль-ний обсяг фінан-сування, тис.грн.

Джерела та обсяги фінансування за напрямками, тис.грн. (1-власні кошти; 2-субвенції з держбюджету; 3-кредити, гранти, позики, тощо; 4-держбюджет; 5-місцевий бюджет; 6-інші кошти)

Розра-хунко-вий еконо-мічний ефект від зап-ровад-ження заходу, тис.

грн.

1

2

3

4

5

6




1

Установка парового котла БКЗ-75

ТОВ «Цукрове»

ТОВ «Цукрове»,

2011-2012 р.

4500,0

4500,0

-

-

-

-

-

2900,0

2

Модернізація вакуум апаратів І продукту (заміна парових камер з установкою циркуля торів)

ТОВ «Цукрове»

ТОВ «Цукрове»,

2013 р.

5000

-

-

5000,0

-

-

-

970,0




3.



Перехід уварювання утіфелів І продукту нижчий потенціал

ТОВ «Цукрове»

ТОВ «Цурове»,

2013

2000,0

2000,0

-

-

-

-

-

970,0

4.

Автоматизація вакуум апаратів І-ІІ продуктів

ТОВ «Цукрове»

ТОВ «Цукрове»,

2014

1000,0

-

-

1000,0

-

-

-

483,0

5.

Вимірювання навантажень

Кегичівський РЕМ

Кегичівський РЕМ,

2011-2014 р

11,8

11,8
















61,7

6.

Впровадження фасадного установлення приладів обліку в приватному секторі

АК "Харківобл-енерго", Кегичівський енергозбут

Кегичіський енергозбут, 2011-2014

1232,6

1232,6
















902,6

7.

Заміна відгалужень від пл.-04 до споруд

Кегичівський РЕМ

Кегичівський РЕМ,

2011-2014

604,2

604,2
















2,5

8.

Розчистка трас ПЛ-10-04кВ

Кегичівський РЕМ

Кегичівський РЕМ,

2011-2014

488,0

488,0
















250,0

9.

Заміна ізоляторів ПЛ-10-04кВ

Кегичівський РЕМ

Кегичівський РЕМ,

2011-2014

572,0

572,0
















156,0

РАЗОМ

15408,6

10408,6




5000,0










6695,8

4.2.2. Енергозбереження у житлово-комунальному господарстві


Демократизація суспільства і лібералізація економіки обумовили значне зростання недержавних установ комунально-житлового призначення, приватних торговельних установ та установ громадського харчування, медичних, освітніх та інших закладів. Поряд з цим кризовий стан економіки, різке зниження платоспроможності населення обумовили необхідність дійової державної підтримки населення у сплаті комунальних послуг.

Житлово-комунальне господарство України за обсягами споживання енергоносіїв займає 3 місце і щорічно споживає біля 10 млрд. кВт.год. електроенергії і майже 8 млрд. мЗ газу.

Використання енергоносіїв в сфері ЖКГ недостатньо ефективно. Аналіз свідчить про наявність резерву в сфері підвищення енергоефективності.

Питомі витрати палива на виробництво 1 Гкал тепла - в комунальній енергетиці країни становлять 180-200 кг. у. п., а в розвинутих державах - 150 -160) кг.у.п.

Через надмірну централізацію теплопостачання, експлуатацію малоефективного та зношеного обладнання, низьку теплозахисну спроможність породжуючих конструкцій житлових будинків застарілих серій втрачається майже 30-40% виробленої теплової енергії. Значна частина інженерних мереж перебувають в аварійному стані, що також призводить до непродуктивних витрат енергії.