Geum.ru

Програма підвищення енергоефективності та зменшення споживання енергоресурсів по Кегичівському району на 2011-2014 роки

Вид материалаДокументы
Перевідні коефіцієнти
Подобный материал:
1   2   3   4

ПЕРЕВІДНІ КОЕФІЦІЄНТИ



У Програмі застосовано перевідні коефіцієнти між різними видами енергоресурсів, визначені статистичною формою звітності 11-МТП:

1000 куб.м природного газу = 1,16 туп;

1 Гкал теплової енергії = 0,143 туп;

1000 кВт.год. електроенергії = 0,351 туп;

1 т вугілля = 0,75 туп;

1 куб.м дров (у щільному вимірі) = 0,266 туп;

1 т паливного торфу = 0,29 туп;

1 т скрапленого газу = 3,2 туп;

1 т мазуту топкового = 1,46 туп;

1 т бензину моторного = 1,49 туп;

1 т дизпалива = 1,45 туп;

1000 куб.м природного газу = 8,11 Гкал теплової енергії = 3305 кВт.год. електроенергії = 1,55 т вугілля = 4,36 куб.м дров;

1000 кВт.год. електроенергії = 303 куб.м природного газу = 2,45 Гкал теплової енергії = 0,468 т вугілля = 1,32 куб.м дров;

1 Гкал теплової енергії = 407 кВт.год. електроенергії = 123 куб.м природного газу = 0,191 т вугілля = 0,54 куб.м дров.


В С Т У П


Одними з найбільш гострих проблем України на сучасному етапі її розвитку є проблеми стабільного енергозабезпечення та ефективного використання енергоресурсів, від вирішення яких значною мірою залежить рівень економічного і соціального розвитку суспільства.

Саме тому енергозбереження на державному рівні визнано одним із пріоритетів економічної політики держави. В умовах залежності економіки України від імпорту паливно-енергетичних ресурсів і тенденції зростання цін на енергоносії їх ефективне використання стало нагальною потребою.

Таким чином, політика енергозбереження та підвищення енергоефективності в усіх елементах суспільного життя держави є важливим чинником впливу на сучасну енергетичну безпеку України, стабільне забезпечення виробництва та населення енергоносіями. Згідно з Енергетичною стратегією України на період до 2030 року, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15 березня 2006 року № 145 «Про схвалення Енергетичної стратегії України на період до 2030 року», у 2030 році прогнозується збільшення майже у три рази обсягу ВВП порівняно з 2005 роком, а споживання первинних паливно-енергетичних ресурсів - тільки на 47,5 відсотка (з 205,2 до 302,7 млн. тонн умовного палива) . При цьому енергоємність ВВП повинна знизитися з 0,5 до 0,24 нафтового еквівалента на 1 долар США. У 2015 році зазначений показник становитиме 0,31 кілограма нафтового еквівалента на 1 долар США за рахунок використання потенціалу енергоефективності та енергозбереження.

Для енергозбереження характерна висока економічна ефективність. Витрати на тонну умовного палива, отриманого за рахунок енергозбереження, в декілька разів менші за витрати на його закупівлю. Тому, підвищення енергоефективності та енергозбереження стає дійсно стратегічною лінією розвитку економіки та соціальної сфери на найближчу та подальшу перспективу.

Реалізація потенціалу енергозбереження полягає в структурно-технологічній перебудові економіки регіону і подальшому удосконаленні адміністративних та економічних механізмів, що сприяють підвищенню енергоефективності та енергозбереженню.

Цей процес передбачає виведення з роботи морально застарілого, зношеного устаткування, припинення випуску неефективної (з точки зору енерговикористання) продукції та впровадження нових технологій, обладнання і побутових приладів.

Технологічна перебудова, впровадження новітніх технологій, машин, обладнання та побутових приладів потребує накопичення власного та залучення зовнішнього інвестиційного капіталу .

Наряду з цим, частина технологічних заходів пов'язана зі скороченням використання енергоресурсів за рахунок підвищення рівня експлуатації існуючого енергетичного обладнання, модернізації технологічних процесів, перш за все, за рахунок маловитратних заходів, спрямованих на підвищення ефективності використання ПЕР, зменшення втрат, оптимізацію режимів роботи.

Перш за все, необхідно виключити можливість розвитку окремих підприємств за рахунок впровадження енергетично неефективних, застарілих технологій та устаткування. Ці заходи повинні впроваджуватися на підставі цілеспрямованої державної політики щодо виконання обов'язкової державної експертизи і контролю за станом застарілих енерговитратних технологій та створення за рахунок санкцій і законодавчо визначених обмежень таких умов, за яких використання такого обладнання та технологій буде припинено.

Створення сприятливого клімату для розробки, виробництва та впровадження енергоефективних технологій, машин і устаткування можливе за умови проведення ефективної цінової політики, цільового кредитування відповідних програм та проектів за рахунок коштів державного, обласного та місцевих бюджетів.

Важливим фактором підвищення енергоефективності є забезпечення інформаційно-аналітичної підтримки усіх суб'єктів економічної діяльності при вирішенні питань енергоспоживання та енергозбереження.

Існуюча практика оцінки енергоефективності господарського комплексу України та її різноманітних територіальних утворень у вигляді енергоємності виготовлення продукції та надання послуг диктує переважно галузевий принцип формування регіональних програм енергозбереження. У зв’язку з переходом більшості промислових і сільськогосподарських підприємств із державної власності в приватну, можливість місцевих влад впливати на обсяги та терміни проведення енергозберігаючих заходів значно зменшилась. Це ж відноситься до функціонування казенних підприємств і базових об’єктів електро-теплоенергетики централізованого підпорядкування.

При розгляді структури енергозберігаючих заходів і черговості їх реализації доцільно застосування не тільки галузевого, але й територіального принципу, оскільки саме місцеві державні адміністрації найбільш наближені до виробництва та споживання енергоресурсів і місцеві бюджети несуть основне навантаження зі сплати цих ресурсів.

Територіальний принцип дозволяє розробити єдину методологію та стандарти вибору, фінансування та реалізації енергозберігаючих проектів, що сприяє притягненню інвесторів і створює передумови для сприятливого інвестиційного климату в регіоні.

Враховуючи регіональний характер Програми та можливість районної та муніципальної влади реально впливати на місцевому рівні на енергозбереження в бюджетній сфері та ЖКГ, основні заходи, які будуть передбачені Програмою, зосереджено, в першу чергу, на енергозбереженні в бюджетній, житловій та комунальній сферах, які, в значній мірі, визначають якість життя населення.