«Аналіз руху грошових коштів на підприємстві»

Вид материала

3.3. Аналіз та оцінка ліквідності майна підприємства
Показники ліквідності підприємства
3.4. Використання висновків аналізу для покращення результатів господарської діяльності підприємства
Таблиця 3.6. Управлінські рішення в процесі управління грошовими потоками
Список використаних джерел

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8

3.3. Аналіз та оцінка ліквідності майна підприємства

Ліквідність (платоспроможність) - це показник фінансового стану, який показує, як швидко підприємство може безперешкодно продати свої активи, одержати гроші і повернути борги у міру настання строку їх повернення. Вона полягає у можливості підприємства швидко розраховуватись за допомогою наявного на балансі майна (активів) по своїх зобов`язаннях (пасивах) [6, с. 322].

Коефіцієнти ліквідності визначаються відношенням величини ліквідного майна, тобто засобів, які можуть бути використані для оплати боргів до поточних зобов`язань. В залежності від того, якими платіжними засобами (активами) підприємство має можливість здійснити оплату своїх зобов`язань, розраховують три рівні платоспроможності. (таблиця 3.5.)

Загальний коефіцієнт покриття визначається співвідношенням усіх поточних активів до поточних зобов`язань і характеризує достатність оборотних активів підприємства для погашення своїх боргів. Критичне значення коефіцієнта покриття більше 1. На досліджуваному підприємстві цей показник перевищує норматив, але існує тенденція його зниження.

Таблиця 3.5.

Показники ліквідності підприємства

№ з/п	Показники	2003 р.	2004 р.	2005 р.	Норма-тив	Відхилення 2005 р. від
						2003 р.	норма-тиву
1	Загальний коефіцієнт покриття	0,868	1,302	1,112	1	0,244	0,112
2	Коефіцієнт швидкої ліквідності	0,110	0,259	0,342	0,75	0,232	-0,408
3	Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,006	0,000	0,011	0,2	0,005	-0,189

4	Частка оборотних активів в загальній сумі активів	0,302	0,371	0,544	х	0,241	-
5	Частка грошових коштів в оборотних активах	0,007	0,000	0,010	х	0,003	-

Коефіцієнт швидкої ліквідності дорівнює частці від ділення оборотних активів в частині грошових коштів і коштів в розрахунках на суму поточних зобов`язань підприємства. Теоретично виправдана оцінка цього коефіцієнта знаходиться в межах 0,5-1,0. Розраховані показники свідчать про незадовільний стан платоспроможності підприємства, проте по цьому коефіцієнту також спостерігається тенденція його зменшення.

Оборотні активи в грошах готові до платежу негайно, тому відношенням їх до поточних зобов`язань підприємства знаходиться коефіцієнт абсолютної ліквідності. Теоретично достатнє його значення згідно з визначеними нормативами – 0,2. Коефіцієнт абсолютної ліквідності в 2005 р. порівнянно з 2003 р. покращився і становив 0,01, або збільшився на 0,005 пункти. В 2004 р. даний коефіцієнт дорівнював 0, що означає відсутність грошових коштів і неспроможність погасити термінові платежі. На кінець 2005 р. підприємство може негайно погасити лише 1% поточних зобов`язань. Коефіцієнт абсолютної ліквідності знаходиться в межах значно менших ніж нормативне значення, це засвідчує втрату платоспроможності.

Збільшення питомої ваги оборотних активів у структурі активів свідчить про зростання виробничого потенціалу підприємства, проте, як відомо, це зростання відбувається за рахунок зростання неліквідних статей - запасів і дебіторської заборгованості. Збільшення питомої ваги виробничих запасів у поточних активах пояснюється прагненням керівництва підприємства за рахунок вкладень у виробничі запаси захистити грошові активи від знецінення під впливом інфляційних процесів. Частка грошових коштів в оборотних активах підприємства на кінець 2005 р. становила лише 1% - цього не достатньо для нормального функціонування підприємства.

Таким чином, досліджуване підприємство має недостатній рівень платоспроможності. Низький рівень коефіцієнта абсолютної ліквідності пояснюється обраною фінансовою стратегією керівництва: вкладати грошові кошти у виробничі запаси для того, щоб вони працювали в обороті і приносили прибуток. Проте дана стратегія робить підприємство неплатоспроможним і загрожує банкрутством.

3.4. Використання висновків аналізу для покращення результатів господарської діяльності підприємства

ВАТ „Бродецький цукрозавод” на 50% володіє власним капіталом, має номенклатуру продукції та послуг, що користуються попитом, отже підприємство менш чутливе до ризику зниження фінансової стійкості.

Проте нестача найбільш ліквідних оборотних активів - грошових коштів робить підприємство абсолютно неплатоспроможним, що загрожує визнанню його банкрутом. Відсутність грошових коштів на ВАТ „Бродецький цукрозавод” пояснюють не розрахунками покупців за одержану продукцію та спрямуванням вільних коштів у виробничі запаси для захисту від знецінення під впливом інфляційних процесів.

Стабільність фінансово-господарської діяльності підприємства може бути забезпечена тільки за умови постійної реалізації та одержання виручки, достатньої за обсягом, щоб виконати свої зобов`язання. Водночас для розвитку підприємства необхідно, щоб після здійснення всіх розрахунків і зобов`язань у нього залишався такий розмір прибутку, який би дав змогу розвивати виробництво й виводити його на конкурентноздатний рівень. Загальна стійкість підприємства передбачає насамперед такий рух його грошових потоків, який забезпечив би постійне перевищення доходів над витратами. А на досліджуваному підприємстві хоч і отримуються доходи від реалізації продукції, але зростаючі інші операційні витрати та позареалізаційні операції приносять великий збиток, що зменшує прибутковість підприємства.

Тому необхідність управління грошовими потоками підприємства не викликає сумнівів, оскільки дефіцит грошових коштів призводить до:

- затримок розрахунків з робітниками підприємства;

- зростання кредиторської заборгованості;

- зростання частки простроченої кредиторської заборгованості перед постачальниками, бюджетом та іншими кредиторами;

- зниження ліквідності активів підприємства;

- зростання тривалості виробничого циклу через несвоєчасні поставки сировини.

Оптимізація фінансового циклу - одне з головних завдань діяльності фінансового відділу на підприємстві.

Процес управління потоками грошових коштів представляє собою постійний моніторинг відхилень реального руху грошових коштів від планових показників та використання заходів по усуненню таких відхилень.

Управлінські рішення, що збільшуватимуть потік грошових коштів у ВАТ „Бродецький цукрозавод” представлені в табл.3.6.

Таблиця 3.6.

Управлінські рішення в процесі управління грошовими потоками

Види заходів	Збільшення потоку грошових	Зменшення потоку грошових коштів


Короткострокові заходи	Продаж або здача в оренду необоротних активів	Скорочення витрат
	Раціоналізація асортименту продукції	Відстрочка платежів за зобов'язаннями
	Реструктуризація дебіторської заборгованості у фінансові інструменти	Використання знижок постачальників
	Використання часткової передоплати	Перегляд програми інвестицій
	Залучення зовнішніх джерел короткострокового фінансування	Податкове планування
	Розробка системи знижок для покупців	Вексельні розрахунки і взаемозалік
Довгострокові заходи	Додаткова емісія акцій і облігацій	Довгострокові контракти, що передбачають знижки або відстрочки платежів
	Реструктуризація підприємства - ліквідація або виділення в бізнес-одиниці	Податкове планування
	Пошук стратегічних партнерів
	Пошук потенційного інвестора

Здійснити стимулювання припливу грошових коштів можна за рахунок зовнішніх джерел фінансування: торгових кредитів, давальницької сировини, банківських кредитів; факторингу (продажу дебіторської заборгованості), короткострокової оренди [6, с. 336].

Підставою для прийняття рішення про вибір джерела фінансування повинна бути альтернативна вартість коштів, що залучаються.

Одним з суперечливих питань фінансового менеджменту є вирішення проблеми "оренда/купівля". Адже продаж дає одноразовий приплив грошових коштів, а здача в оренду забезпечує регулярний приплив грошових коштів протягом періоду оренди.

Вибір рішення: продати або здати в оренду здійснюється через порівняння вигід від продажу і оренди. При цьому необхідно врахувати для продажу:

- визначити витрати і вигоди, пов'язані з володінням активами;

- оцінити можливі додаткові (альтернативні) витрати;

- розглянути податкові аспекти відчуження.

Для оренди:

- оцінити умови здачі в оренду і доход в реальному виразі;

- оцінити витрати на здачу активів в оренду і пов'язані з нею ризики;

- розглянути податкові аспекти орендних відносин

Наявність грошових коштів тісно пов'язана з прибутком і рухом оборотного капіталу. Якщо суб'єкт господарювання виробляє і реалізує рентабельну продукцію (товари, послуги, роботи), то це є найважливішою передумовою дотримання необхідного рівня потоку грошових коштів. З певною часткою умовності можна сказати, що приріст (зменшення) грошових коштів за певний період повинен відповідати прибутку (збитку) від діяльності підприємства [6, с. 339].

В той же час грошовий потік і розрахунок прибутку не співпадають в часі при використанні методу визначення прибутку від реалізації продукції за моментом її відвантаження. В цьому випадку продукція може вважатись реалізованою в одному часовому періоді, а гроші надходити в іншому. Тому орієнтація при оцінці фінансового стану тільки на дані про прибуток є в деякій мірі умовною і може призвести до підвищення фінансового ризику.

Підприємство може бути прибутковим за даними бухгалтерського обліку і звітності і в той же час відчувати певні ускладнення в оплаті своїх поточних зобов'язань. Однією з причин такої ситуації є специфіка відображення інформації в звітності про фінансові результати, яка полягає у використанні методу нарахувань та відповідності доходів і витрат. Інформація про потоки грошових коштів формується за касовим методом, тобто за фактом їх руху на рахунках в банку і в касі підприємства. Результатом використання різних методів формування інформації є невідповідність реального потоку грошових коштів і прибутку, відображеного у звітності .

Висновки

Досліджуване підприємство ВАТ „Бродецький цукровий завод” має недостатній рівень фінансової стійкості. “Хворі” статті балансу: має місце зменшення частки власного капіталу, спостерігаються стрімкі зміни по окремим статтям: зростання дебіторської та кредиторської заборгованості, відсутність грошових коштів в мінімально необхідному розмірі, зростання найменш ліквідних оборотних активів – запасів.

Основним фактором погіршення фінансового стану ВАТ „Бродецький цукрозавод” є наявність значних за розміром інших операційних витрат, до складу яких на підприємстві відносяться: сумнівні борги та втрати від знецінення запасів. На підприємстві не налагоджено договірну і фінансово-розрахункову дисципліну. В ряді випадків порушуються договірні зобов`язання з постачальниками і підрядчиками , покупцями і замовниками, внаслідок чого підприємство змушене сплачувати штрафи. Постановка обліку і контролю за станом розрахунків також находиться на низькому рівні, частка безнадійної дебіторської заборгованості зростає.

Аналіз ліквідності підприємства показав, що досліджуване підприємство має недостатній рівень платоспроможності. Низький рівень коефіцієнта абсолютної ліквідності пояснюється обраною фінансовою стратегією керівництва: вкладати грошові кошти у виробничі запаси для того , щоб вони працювали в обороті і приносили прибуток. Проте дана стратегія робить підприємство неплатоспроможним і загрожує банкрутством.

Судячи по коефіцієнтам оборотності оборотних активів, ідприємство значно зменшило свою ділову активність, що знизило доходність сукупного капіталу і сприяло залученню додаткових коштів в господарський оборот.

Як показують результати проведеного аналізу, підприємство має резерви для покращення свого фінансового стану. Для цього йому потрібно розробити стратегію управління грошовими потоками. Насамперед потрібно:

- виявити і ліквідувати втрати і збитки, їх причини і перебудувати організаційну структуру таким чином, щоб підприємство могло одержати максимальний прибуток;

- налагодити жорсткий внутрішньогосподарський контроль і проводити глибоку ревізію діяльності, інвентаризацію статей балансу, детально вивчити склад матеріальних цінностей, особливості готової продукції, дебіторської заборгованості;

- провадити автоматизовану систему інформації, яка б могла своєчасно, достовірно, повно і систематично надавати керівним органам підприємства необхідну інформацію про зовнішні та внутрішні умови, інформацію про реальний економічний стан на підприємстві;

- об`єктивно оцінити недоліки у керівництві, практичній діяльності та кваліфікації керівного персоналу; вдосконалити методи управління підприємством на основі правильного добору керівників, підвищення рівня їх загальної і спеціальної освіти, а також шляхом застосування колективних форм керівництва підприємством;

- постійно дотримуватись розрахунково-платіжної дисципліни при розрахунках як з постачальниками , так і з покупцями продукції.

Комплексне виконання цих заходів дозволить покращити фінансовий стан підприємства.

Список використаних джерел