«Аналіз руху грошових коштів на підприємстві»
| Вид материала | Документы |
- Аналіз руху грошових коштів, 222.12kb.
- Назва реферату: Облік, аналіз І аудит грошових коштів підприємства Розділ, 1432.73kb.
- Облік, аналіз І аудит грошових коштів підприємства, 1425.69kb.
- Звіт про рух грошових коштів звіт про рух грошових коштів, 418.87kb.
- Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 "Звіт про рух грошових коштів", 212.7kb.
- Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 "Звіт про рух грошових коштів", 245.05kb.
- Звіт про рух грошових коштів, 73.74kb.
- Держава виконує свої функції за допомогою формування І використання бюджетних коштів, 5686.71kb.
- "Аналіз оборотних коштів на підприємстві", 91.51kb.
- Бахмацький, 121.48kb.
1.3. Завдання, джерела інформації та прийоми економічного аналізу руху грошових коштів на рахунках в банку
Аналіз грошових потоків пов'язаний із з'ясуванням причин, які вплинули на збільшення (зменшення) припливу грошових коштів та збільшення (зменшення) їх відпливу. Це можна робити як за довгостроковий період (декілька років), так і за короткостроковий (квартал, рік). Такий аналіз має безперечний інтерес, якщо він буде здійснений за період, що відображає певний етап в діяльності підприємства, наприклад, з моменту створення, випуску нової продукції, закінчення реконструкції тощо.
Аналіз потоків грошових коштів повинен здійснюватись як на основі звітних, так і планових показників (платіжного календаря). Першим показником виникнення фінансових ускладнень є тенденція скорочення частки грошових коштів в складі оборотних активів підприємства при зростаючому обсязі його поточних зобов'язань. Тому щомісячний аналіз співвідношення грошових коштів і найбільш термінових зобов'язань (термін яких закінчується в поточному місяці) може надати точну інформацію про надлишок (недостачу) грошових коштів на підприємстві. Іншим методом оцінки достатності грошових коштів є визначення тривалості періоду їх обороту. Одним із основних факторів, що впливає на грошові потоки, є величина фінансового циклу. Фінансовий цикл представляє собою період обороту грошових коштів, протягом якого готівка вилучена з обороту [15, с. 201].
Стан ділової активності у сфері розрахункових відносин підприємства характеризується даними дебіторської і кредиторської заборгованості. Таким чином основним завданням аналізу залишків та руху грошових коштів є контроль мінімально необхідної суми грошових коштів, яка потрібна для поточної оперативної діяльності підприємства.
В процесі аналізу руху грошових коштів використовуються слідуючи джерела інформації.
| Група документів | Документи |
| Узагальнюючі регістри обліку і звітності | Головна книга, баланс підприємства (форма №1) |
| Синтетичні регістри обліку касових операцій, грошових коштів | Журнал №1, відомість 1 |
| Синтетичні регістри обліку розрахунків | Журнал №3 |
| Аналітичні і первинні документи з обліку операцій на рахунку в банку | Виписки банку, платіжні доручення, прибуткові і видаткові касові ордери, чеки на отримання готівки |
| Зовнішні документи | Повідомлення банків |
| Інформація про порушення | Акти про порушення ведення обліку, недостачі, зловживання |
В процесі економічного аналізу руху грошових коштів на підприємстві використовуються різноманітні методи, найбільш вживані наступні:
1) Порівняння - це метод, за допомогою якого явище, що аналізується, порівнюється з іншим одноякісним явищем з метою виявлення загальних рис або відмінностей між ними (наприклад, залишок грошових коштів на початок року і на кінець року).
2) Використання абсолютних, відносних, середніх величин в економічному аналізі.
3) Метод елімінування. Важливим питанням методики економічного аналізу є визначення впливу окремих факторів на приріст результативних показників. Для розрахунку впливу факторів на змінну результативного показника застосовується метод елімінування (абстрагування), який складається з чотирьох способів (прийомів): спосіб абсолютних різниць; спосіб відносних різниць; спосіб ланцюгових підстановок; індексний спосіб.
4) Балансовий спосіб - використовується для визначення співвідношень, пропорцій двох груп взаємопов'язаних урівноважених показників, підсумки мають бути тотожними.
5) Графік - на графіку більш виразно проявляються тенденції і зв'язки показників, що вивчаються. Вони використовуються при побудові різних схем для наочного відображення внутрішньої побудови об'єкта, який вивчається, послідовності технологічних операцій взаємозв'язку між результативними і факторними показниками.
6) Табличний метод відображення аналітичних даних. Результати аналізу, як правило, відображаються у вигляді таблиць. Аналітична таблиця являє собою систему думок, суджень, які виражаються мовою чисел [15, с. 208-209].
Розділ 2. Загальна характеристика ВАТ „Бродецький цукрозавод”
2.1. Особливості технологічного процесу
Всі операції на ВАТ „Бродецький цукровий завод” механізовані і виконуються безперервним конвеєрним порядком, цілодобово, без зупинок на вихідні дні.
З кагатного поля буряки доставляються на завод гідравлічними транспортерами. Легкі та важкі домішки на гідравлічному транспортері відділяються від буряків за допомогою спеціально встановлених соломоловушок, пісколовушок та каменеловушок.
Із гідравлічного транспортера буряки підйомними механізмами подається в мийний апарат, який розміщений вище гідравлічного транспортера.
В мийному відділенні буряки ретельно відмиваються від землі, та додатково звільняється від важких домішок (соломи, гички, каміння).
Вимиті буряки елеватором піднімають на висоту 15-17 м з метою подальшого самопереміщення буряків під дією сили тяжіння без транспортних засобів. З елеватора буряки надходять на автоматичні ваги,які реєструють вагу буряків, які надійшли в переробку, потім в різальні машини, де ножами особливої конструкції перетворюється в стружку.
Бурякова стружка за допомогою транспортера надходить в дифузійну батарею для отримання соку.
Добування цукру з бурякової стружки здійснюється в апараті безперервної дії. Отриманий сік звільняється від дрібних часточок стружки (мезги) за допомогою мезголовушок; кількість соку обліковується спеціальним пристроєм. Висолоджена стружка (жом) і відкидна вода (дифузійна вода) надходять в мішалку. З мішалки суміш жому та води (1:3) центр обіжним насосом відкачується в жомові ями.
Очищення дифузійного соку. Очищення соку здійснюється для звільнення дифузійного соку від дрібних частинок та видалення якнайбільшої кількості не цукрів , розчинених в ньому.
Дифузійний сік насосом подається через підігрівачі, де він нагрівається до 85-90*, в змішувач попередньої дефекації. Попередня дефекація дифузійного соку здійснюється недогазованим соком І сатурації або від газованим соком з додаванням деякої кількості вапнякового молока (0,2-0,25% СаО за вагою буряків.)
Після попередньої дефекації сок надходить на основну дефекацію,де обробляється вапняковим молоком в кількості, яка відповідає 2,0-2,25% СаО за вагою буряків.
Дефектований сік надходить в котел І сатурації,де він оброблюється сатураційним газом,який містить 30-32% СО2, до відповідної лужності. Частина соку І сатурації повертається на попередню дефекацію дифузійного соку, а частина надходить для подальшого очищення.
Відсатурований сік нагрівається до 90-95*С і піддається фільтрації для відділення випавшого осадку (фільтрпрісний бруд).
Відфільтрований сік нагрівається в підігрівачах до 100*С і надходить в котел ІІ сатурації для додаткової обробки невеликою кількістю вапна (0,25%) та вуглекислим газом.
Після ІІ сатурації сік підлягає ретельній фільтрації для видалення осадку ,який випав.
Фільтрований сік ІІ сатурації насосом подається в сульфітацій ний котел, де обробляється сірчаним газом. Після сульфітації сік фільтрують на механічних фільтрах.
Фільтрований сульфітований сік з вмістом близько 15% сухих речовин нагрівається в підігрівачах та направляється для згущення на випарну станцію.
На випарній станції з соку видаляється більша частина води,в результаті чого отримують сироп з вмістом 65% сухих речовин.
Сироп з останнього корпусу випарки разом з клеровкою жовтого цукру подається в сульфітацій ний котел,де обробляється сірчаним газом.
Сульфітація проводиться для часткового висвітлення сиропу та клеровки. Після сульфітації сироп з клеровкою фільтрують.
Виділення цукру шляхом кристалізації. Очищений сироп надходить в вакуум-апарати для кристалізації.В результаті виварення отримують густу масу ( туфель І кристалізації), яка складається з суміші кристалів цукру та міжкристальної меляси. Суміш ця містить 92-92,5% сухих речовин, близько 55-60% кристалічного цукру та 45-40% міжкристальної меляси, яка представляє собою розчин цукру та нецукру.
Для відділення кристалів цукру від між кристальної меляси туфель І кристалізації з вакуум-апаратів надходить в утфелемішалку-розподілювач, а потім на центрифуги. Центрифуга являє собою вертикальний барабан, який швидко обертається з сітчастою поверхнею. Кристалічний цукор залишається на ситі, а між кристальна меляса проходить крізь сито. Цукор в центрифугах пробілюють водою.
Перший відтік, отриманий до пробілювання, називається зеленою мелясою, а другий відтік, отриманий в результаті пробілювання водою, називається білою мелясою.
Білу мелясу повертають в вакуум-апарат на варку утфеля І кристалізації (І продукт).
Білий цукровий пісок, отриманий з центрифуг, надходить в сушильний апарат, а потім на упаковку.
Зелена меляса надходить на варку утфеля ІІ кристалізації (ІІ продукт) з метою додаткового добування цукру шляхом кристалізації. Для варки утфелю ІІ продукту є окремі вакуум-апарати.
Утфель ІІ продукту також складається з суміші кристалів цукру та між кристальної меляси.
Отриманий утфель ІІ продукту опускають в мішалки-кристалізатори, де шляхом повільного охолодження (28-30 год.) добувають частину цукру з міжкристальної меляси.
З кристалізаторів туфель подається в утфелерозподілювач, а потім в центрифуги.
При фуговці утфелю отримують жовтий цукор та кормову мелясу. Жовтий цукор аффінують зеленою мелясою, а отриманий при цьому аффінаційний туфель (суміш жовтого цукру з зеленою мелясою) направляють в центрифуги. При фуговці отримують більш чистий жовтий цукор та аффінаційний відтік.
Жовтий цукор розчиняють в очищеному соці і у вигляді так названої клеровки направляють разом з сиропом на сульфітацію. Таким шляхом жовтий цукор повертається на І кристалізацію.
Аффінаційний відтік повертається на уварювання утфелю ІІ продукту.
Кормова меляса є відходом бурякоцукрового виробництва та відкачується в паточні чани. Кормова меляса є другим продуктом, реалізація якого приносить прибуток підприємству, разом з цукром-піском.