Облік основних засобів бухгалтерський облік господарських операцій

Вид материала

Документы

Содержание 4. Надходження основних засобів внаслідок обміну Обмін подібними об’єктами основних засобів Обмін неподібними об’єктами основних засобів 1) варіант 66 “Розрахунки по оплаті праці”, 20 Дебет рахунків класу 9 2) варіант 66 “Розрахунки по оплаті праці”, 20 У цьому випадку сума, що амортизується, буде дорівнювати Амортизаційні відрахування за рік Строк корисного використання

Подобный материал:

• Формат опису модуля, 17.43kb.
• План Основні показники господарської діяльності Принципи оцінки господарських засобів, 163.96kb.
• Формат опису модуля, 20.04kb.
• Розділ: Бухгалтерський облік, оподаткування Облік касових операцій, 136.55kb.
• Курс ІІІ кепіт спеціальність "Бухгалтерський облік" дисципліна "Бухгалтерський облік, 667.78kb.
• Формат опису модуля, 18.54kb.
• Облік формування елементів затрат загальнї відомості, 458.81kb.
• Дипломних робіт Тема: Облік І аудит основних засобів на прикладі бази дослідження, 546.8kb.
• РОбоча навчальна програма з дисципліни: «Бухгалтерський облік» для підготовки фахівців, 343.59kb.
• Валерія Василівна "Бухгалтерський облік", 175.47kb.

4. Надходження основних засобів внаслідок обміну

Основні засоби можуть надходити на підприємство також у результаті обмінної (бартерної) операції або обміну з частковою оплатою коштами. Відповідно до ПБО 7 у цих випадках оцінка основних засобів залежить від того, обмін якими об’єктами мав місце: подібними або неподібними об’єктами.

Обмін подібними об’єктами основних засобів

Подібні об’єкти – об’єкти, які мають однакове функціональне призначення та однакову справедливу вартість.

Первісна вартість об’єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об’єкт, дорівнює залишковій вартості переданого об’єкта основних засобів.

Якщо залишкова вартість переданого об’єкта перевищує його справедливу вартість, то первісною вартістю об’єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об’єкт, є справедлива вартість переданого об’єкта з включенням різниці до витрат звітного періоду.

При обміні подібними активами дохід не визнається (ПБО 15, п.9).

Якщо справедлива вартість об’єктів основних засобів, що обмінюються, відрізняється і виникає необхідність у грошовій доплаті, то такі об’єкти вважаємо неподібними і відповідно до цього відображаємо в обліку.

Обмін неподібними об’єктами основних засобів

Первісна вартість об’єкта основних засобів, придбаного в обмін (або частковий обмін) на неподібний об’єкт, дорівнює справедливій вартості переданого об’єкта основних засобів, збільшеній (зменшеній) на суму грошових коштів чи їх еквівалентів, що була передана (отримана) під час обміну.

Однак у будь-якому випадку первісна вартість отриманого об’єкта не може перевищувати його справедливої вартості.

Основні засоби також можуть надходити на підприємство в результаті бартерного обміну не тільки на основні засоби, але і на всі інші активи (запаси, цінні папери). Первісна вартість основних засобів, отриманих у результаті такого обміну, дорівнює справедливій вартості переданих активів, відкориговані на суму грошових доплат (відшкодувань), якщо такі мали місце.

При придбанні основних засобів за іноземну валюту необхідно враховувати вимоги ПБО 21 “Вплив змін валютних курсів”.

Під час первісного визнання основні засоби отримані за іноземну валюту відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на дату здійснення операції (дата визнання активів).

На дату балансу перерахунок таких основних засобів не здійснюється, оскільки основні засоби відносяться до немонетарних статей.

Сума авансу (попередньої оплати) в іноземній валюті, надана іншим особам у рахунок платежів для придбання основних засобів, при включенні до вартості цих основних засобів перераховується у валюту звітності із застосуванням валютного курсу на дату сплати авансу. В даному випадку курсова різниця не виникає.

Балансова вартість основних засобів надалі визначається (оцінюється) згідно з ПБО 7.

Більш детально всі питання, пов’язані з відображенням в обліку операцій в іноземній валюті, розглянуто у розділі 2.9. Облік операцій в іноземній валюті.

Згідно з ПБО 7 первісна вартість основних засобів може змінюватись у таких випадках:

• внаслідок переоцінки;
  
• у зв’язку з частковою ліквідацією об’єкта основних засобів;
  
• в результаті додаткових витрат, понесених підприємством після надходження об’єкта основних засобів.
  

Подальші витрати, пов’язані з експлуатацією основних засобів

У процесі експлуатації основних засобів підприємство несе витрати, пов’язані з:

• ремонтом основних засобів,
  
• технічним обслуговуванням,
  
• модернізацією,
  
• реконструкцією,
  
• іншими заходами щодо підтримки основних засобів у робочому стані.
  

Відображення подальших витрат, пов’язаних з експлуатацією та обслуговуванням основних засобів в бухгалтерському обліку, відповідно до ПБО 7 залежить тільки від того, як вони впливають на майбутні економічні вигоди, очікувані від використання об’єкта основних засобів і не залежать від вартості ремонту та її співвідношення до вартості основних засобів.

Витрати, що здійснюються для підтримання об’єкта основних засобів в робочому стані та одержання первісно очікуваних майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат того періоду, коли вони були понесені.

До таких витрат відносяться витрати на ремонт і обслуговування основних засобів і в обліку вони відображаються таким чином:

1) варіант

Дебет 23 “Виробництво” субрахунок “Допоміжне виробництво” (в частині ремонту)

Кредит рахунків 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”, 65 “Розрахунки по страхуванню”, 66 “Розрахунки по оплаті праці”, 20 “Виробничі запаси” або рахунки класу 8 “Витрати по елементах” (для підприємств, що його використовують) та ін.

Дебет рахунків класу 9 “Витрати діяльності” залежно від функціонального призначення основних засобів

Кредит 23 “Виробництво” субрахунок “Допоміжне виробництво” (в частині ремонту).

2) варіант

Дебет рахунків класу 9 “Витрати діяльності” залежно від функціонального призначення основних засобів в частині витрат на утримання і експлуатацію основних засобів

Кредит рахунків 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”, 65 “Розрахунки по страхуванню”, 66 “Розрахунки по оплаті праці”, 20 “Виробничі запаси” або рахунки класу 8 “Витрати по елементах” (для підприємств, що його використовують) та ін.

Витрати, пов’язані з поліпшенням об’єкта основних засобів (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводять до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від їхнього використання, включають до первісної вартості об’єкта.

Збільшення первісно очікуваних економічних вигод може бути досягнуто двома способами:

1. збільшення надходжень грошових коштів внаслідок зростання виробничої потужності об’єкта;
   
2. зменшення витрат, пов’язаних з використанням об’єкта основних засобів.
   

Прикладами витрат, які включають до первісної вартості об’єкта, є:

• реконструкція об’єкта основних засобів, після якої відбувається збільшення виробничої потужності, або скорочення матеріальних витрат на виробництво, або збільшення терміну його корисного використання тощо;
  
• модифікація об’єкта основних засобів з метою продовження строку його корисної експлуатації або збільшення його виробничої потужності;
  
• заміна окремих частин верстата для підвищення якості продукції, яка виробляється;
  
• впровадження більш ефективного технологічного процесу, що дало змогу зменшити первісно оцінені виробничі витрати.
  

Бухгалтерські записи для обліку таких витрат такі ж, як при створенні і придбанні основних засобів, тобто використовується рахунок 15 “Капітальні інвестиції”.

Витрати накопичуються на відповідному субрахунку рахунку 15 “Капітальні інвестиції” і після їх завершення включаються до первісної вартості об’єкта основних засобів:

Дебет 15 “Капітальні інвестиції”

Кредит 23 “Виробництво”

Кредит 20 “Виробничі запаси”

Кредит 66 “Розрахунки з оплати праці”

Кредит 65 “Розрахунки за страхуванням”

Кредит 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”

Дебет 10 “Основні засоби”

Кредит 15 “Капітальні інвестиції”


Амортизація основних засобів

У процесі використання об’єктів основних засобів економічні вигоди, втілені в них, споживаються підприємством, внаслідок чого зменшується залишкова вартість основних засобів, що відображається шляхом нарахування амортизації.

Об’єктом амортизації є всі основні засоби, крім землі.

Нарахування амортизації здійснюється протягом терміну корисного використання (експлуатації) об’єкта, що встановлюється підприємством при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), і припиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

ПБО 7 визначає амортизацію – як систематичний розподіл вартості необоротних активів, що амортизуються, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Вартість основних засобів, яка амортизується – це первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.

У свою чергу, ліквідаційна вартість ­– сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації) за вирахуванням витрат, пов’язаних з продажем (ліквідацією).

Строк корисного використання (експлуатації) – очікуваний період часу, протягом якого необоротні активи будуть використовуватися підприємством або з їх використанням буде виготовлено (виконано) очікуваний підприємством обсяг продукції (робіт, послуг).

При визначенні строку корисного використання (експлуатації) слід враховувати:

• очікуване використання об’єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності;
  
• очікуваний фізичний і моральний знос;
  
• правові або інші обмеження щодо строків використання об’єкта та інші фактори, наприклад, закінчення терміну оренди цього активу.
  

Приклад 7

Підприємство придбало вантажний автомобіль первісною вартістю 20 000 грн. і розраховує використовувати його протягом 8 років, після чого розібрати його на запасні частини, сума яких, за попередньою оцінкою, може скласти 3 000 грн., а витрати, пов’язані з розбиранням, можуть скласти 500 грн.

У цьому випадку сума, що амортизується, буде дорівнювати

20 000 - (3 000 - 500) = 17 500 грн.

На практиці при надходженні основних засобів буває важко або неможливо визначити їх ліквідаційну вартість. У такому випадку або, коли ліквідаційна вартість об’єкта становить несуттєву суму, зазвичай вважають, що ліквідаційна вартість об’єкта дорівнює нулю.

Метод амортизації об’єкта основних засобів обирається підприємством самостійно, з урахуванням очікуваного способу одержання економічних вигод від його використання.

В ПБО 7 наведені такі методи амортизації основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів):

• прямолінійний;
  
• зменшення залишкової вартості;
  
• прискореного зменшення залишкової вартості (подвійного залишку, що зменшується);
  
• кумулятивний;
  
• виробничий.
  

Розглянемо на прикладі застосування різних методів нарахування амортизації.

Приклад 8

Підприємство набуло виробничого устаткування початковою вартістю 330 000 грн. Загальний розрахунковий обсяг виробництва визначений підприємством у розмірі 1 600 000 од. Ліквідаційна вартість устаткування після його експлуатації за попередньою оцінкою може скласти 10 000 грн. Очікуваний термін корисного використання складає 4 роки.

Прямолінійний метод нарахування амортизації передбачає рівномірне списання (розподіл) вартості об’єкта основних засобів, що амортизується, протягом строку його експлуатації. Щорічні амортизаційні відрахування визначаються діленням вартості, яка амортизується, на очікуваний період часу використання об’єкта основних засобів:

Амортизаційні відрахування за рік	=	Первісна вартість – Ліквідаційна вартість
		Строк корисного використання