1. екологічна ситуація в області
| Вид материала | Документы |
- Закон україни про зону екологічної надзвичайної ситуації, 138kb.
- Гігієна харчування, 125.78kb.
- Міністерство охорони навколишнього природного середовища України Державне управління, 6929.63kb.
- Програма для вступу на освітньо-кваліфікаційний рівень „магістр" після окр „спеціаліст", 149.33kb.
- Інформаційна довідка про цінову ситуацію на ринку яєць курячих Житомирської області, 75.49kb.
- «Екологія крізь краплю води», конференції «Про що розповість весняний струмок», «Джерела, 343.1kb.
- Конкурсі запрошуються учні загальноосвітніх шкіл, ліцеїв, гімназій, пту, гуртківці, 253.97kb.
- 9 Екологічна безпека як складова національної безпеки Небезпечні хімічні речовини, 1866.25kb.
- Дитяча еекологічна організація „легіони землі” 79071 м. Львів вул. Симоненка 11/60., 62.52kb.
- План Соціально-культурна ситуація на українських землях в епоху бароко. Іван Мазепа, 595.49kb.
8.2. Радіоекологічна безпека.
В Полтавській області відсутні об’єкти атомної енергетики, уранодобувної та переробної промисловості.
Радіаційно-небезпечними об’єктами області є:
- підприємства, що використовують джерела іонізуючого випромінювання;
- виробничі майданчики підприємств нафтогазовидобувної промисловості, на яких виявлено забруднення технологічного обладнання радіоактивними шламами.
Крім того, потенційно небезпечними об’єктами є підприємства, діяльність яких пов’язана з металобрухтом.
Основними напрямками робіт Держуправління екобезпеки як органа державного регулювання радіаційної безпеки (РБ) у 2003 році були:
- ліцензування підприємницької діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання (ДІВ);
- інспекторський нагляд за дотриманням норм і правил з РБ при використанні ДІВ і поводженні з радіоактивними відходами (РАВ);
Протягом останніх років спостерігається тенденція до зменшення кількості, як підприємств-користувачів ДІВ, так і джерел, що знаходяться у них на обліку. На 01.01.2004 р., за даними проведеної на підприємствах інвентаризації ДІВ та інспекційних перевірок, радіаційно-небезпечні технології використовують 41 підприємство (установа, організація) області:
- радіоізотопні прилади застосовуються для контролю та автоматизації технологічних процесів;
- закриті радіонуклідні джерела, більшість яких використовується в геофізичних дослідженнях у свердловинах та медицині;
- рентгенівські апарати та установки, які використовуються, в основному, для промислової дефектоскопії;
- гамма-дефектоскопи, роботи з якими на даний час не проводяться.
Більшість цих підприємств зосереджена у мм. Полтава і Кременчук – 21 та 12 підприємств відповідно. Найбільшими користувачами ДІВ є:
- ВАТ “Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат” (м. Комсомольськ), де знаходиться 181 джерело;
- Кременчуцький льотний коледж – 201 джерело.
Згідно з чинним законодавством 38 підприємств області повинні здійснювати діяльність з ДІВ на підставі відповідних ліцензій, з них:
- 33 підприємств мають ліцензії;
- у 3 підприємств ДІВ знаходяться на відповідальному зберіганні;
- 2 підприємства здійснюють свою роботу без ліцензії на право використання ДІВ – ВАТ авіаційне підприємство спеціального призначення “Меридіан” та Кременчуцький льотний коледж.
Передліцензійне обстеження стану РБ на підприємствах заявників проводиться Держуправлінням екоресурсів. Для цього розроблена відповідна “Програма передліцензійної перевірки підприємств, які здійснюють діяльність з ДІВ”.
У звітному році фахівці держуправління працювали в обласній комісії по перевірці дотримання вимог умов ліцензій, в тому числі по здійсненню радіаційного контролю, підприємствами та окремими підприємцями, які займаються збиранням, заготівлею, переробкою, купівлею та продажем брухту та відходів чорних і кольорових металів.
Джерела іонізуючого випромінювання (ДІВ), які не потрібні, або не придатні для подальшого використання, а також інші радіоактивні відходи (РАВ), які утворюються або виявляються на підприємствах області, в установленому законодавчими та нормативними документами з радіаційної безпеки порядку передаються для захоронення на Харківський Державний міжобласний спецкомбінат Українського Державного об’єднання “Радон”. За даними спецкомбінату у 2003 році 2 підприємства області здали на захоронення такі види РАВ:
- в ІІ кварталі 12 шт. щільномірів з радіоізотопом цезій-137 (ВАТ “Цукровик Полтавщини” смт. Білики);
- в ІІІ кварталі 70 кг гаммаридів з радіоізотопом уран-238, 1 джерело іонізуючого випромінювання з радіоізотопом стронцій-90+ітрій-90 (“Укргазпромбуд” ДК “Укртрансгаз”);
- в IV кварталі 7 джерел іонізуючого випромінювання з радіоізотопами стронцій-90+ітрій-90, плутоній-238+берилій, плутоній-239 (ВАТ “Россава”);
- в IV кварталі 1,888 т шламу з вмістом радію-226 (НГВУ “Полтаванафтогаз”).
На виконання вимог Закону України “Про поводження з РАВ” та реалізації “Державної програми поводження з РАВ на 1996-2000 роки та до 2005 року” Держуправління екоресурсів спільно з іншими наглядовими службами з радіаційної безпеки проводить роботу по виявленню та своєчасному захороненню РАВ, особливо на підприємствах нафтогазовидобувної галузі – Нафтогазовидобувному управлінні “Полтаванафтогаз”, Газопромисловому управлінні “Полтавагазвидобування”, Полтавській газонафтовій компанії, Управлінні з переробки газу та газового конденсату. Стан радіаційної безпеки на цих підприємствах постійно контролюється: працюють служби радіаційної безпеки (крім УПГГК), проводиться радіаційний контроль, вживаються заходи з радіаційної безпеки щодо зменшення дії іонізуючого випромінювання на персонал, поводження з РАВ виключає їх розповсюдження та негативний вплив на довкілля.
9. ВПЛИВ ФАКТОРІВ ДОВКІЛЛЯ НА ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ
Демографічна ситуація в області, як і в цілому в державі, залишається складною і характеризується низьким рівнем народжуваності та високою смертністю населення, що призводить до його від’ємного приросту.
Як наслідок, чисельність населення постійно зменшується і у 2003 р. складає 1600,5 тис. чол.
Рівень смертності в 2003р. виріс порівняно з попереднім роком і склав 18,5 на 1000 населення проти 18,1 (в Україні у 2002р. – 15,7), і, як наслідок, збільшився від’ємний приріст населення (-11,1) проти (-10,9) на 1000.
Показники смертності значно вищі в сільських районах області, тоді як в містах (Полтава, Кременчук, Комсомольськ) вони в межах 11,6 – 14,2. Найвищі показники смертності в Семенівському (25,9), Глобинському (23,7), Н.Санжарському (23,8), Чутівському (23,0) районах.
В структурі смертності провідні місця продовжують займати хвороби системи кровообігу, новоутворення, травми, отруєння та онкологічні захворювання, на які приходиться близько 90% всіх причин смерті населення.
Рис. 9.1. Структура основних причин смерті у 2003 році (%)
В статево-віковому розрізі смертність продовжує мати характерні і досить стабільні особливості. Так смертність чоловіків в усіх вікових групах вища за смертність жінок, особливо – в найактивнішому працездатному віці (у віці 30-39 років смертність чоловіків перевищує смертність жінок в 3 рази).
При загальній тенденції до росту смертності населення, в області простежується тенденція до зростання рівня народжуваності – в 2003 р. – 7,4 на 1000 населення, у 2002 р. – 7,2, у 2001 – 6,6 (Україна 2002р. – 8,1, область 1990р. – 11,8).
Найнижчі показники народжуваності в Чорнухинському (5,6), Зіньківському (6,3) районах, мм. Полтаві та Комсомольську (7,2). Високий рівень народжуваності має місце в Решетилівському (9,6), Карлівському (8,6), Машівському (8,4), В.Багачанському та Котелевському (8,0) районах.
Розподіл населення за місцем проживання (в міській та сільській місцевості) в цілому по області залишається стабільним – питома вага міського населення складає 59,4%, сільського – 40,6%. Статева структура населення області є також сталою, в якій переважають жінки – 54,2%, чоловіків – 45,8%. При цьому до 29 років переважають в статевій структурі чоловіки, в подальшому питома вага жінок збільшується, особливо у віці 65 років і старше.
Середня тривалість життя в області для чоловіків складає 63 роки, для жінок – 74 роки.
Аналіз захворюваності населення області за останні 3 роки свідчить про незначне зниження цього показника серед дорослого населення – показник вперше виявлених хвороб серед дорослого населення в 2003р. склав 4683,2 на 10 тис. населення проти 4740,7 в 2002р. (зменшення на 1,3%); серед підлітків – 7678,4 на 10 тис. відповідного населення проти 7657,7 в 2002р. (зростання на 1,0%). Захворюваність дітей в 2003 р. знизилась і склала 1135,9 на 1000 дітей проти 1150,7 (зниження на 1,3%).
Завдяки проведеним профілактичним та протиепідемічним заходам знизилися рівні захворюваності порівняно з 2002 роком на сальмонельоз на 3,5%, дизентерію – на 26,5%, на вірусний гепатит А – на 24,4%, вірусний гепатит В – на 29,8%, туберкульоз органів дихання – на 6,8%.
В результаті цілеспрямованої роботи по виконанню обласної Програми імунопрофілактики населення на 2002-2006 роки досягнуте значне зниження захворюваності на ряд небезпечних інфекційних хвороб. В області в 2002-2003 році не реєструвались випадки захворювання на дифтерію, поліомієліт, в 2003 році – на правець.
Кількість дітей з розумовою відсталістю по Полтавській області на протязі останніх трьох років практично не змінюється і залишається на одному рівні (в 2003 р. дітей з розумовою відсталістю – 1263, в 2002 р. - 1168). Незначні коливання кількості не слід відносити до впливу екологічних факторів, тому що в більшості випадків вони пов’язані з ранньою неонатальною патологією. Відсоток розумово відсталих дітей до тих, що перебувають на обліку у лікарів-психіатрів, у 2003 р. склав 20,2 проти 20,9 у 2002 р.
Таблиця 9.1. Рівень захворюваності населення, на 10 тис.
| Категорія населення | Рік | ||
| 2001 р. | 2002 р. | 2003 | |
| Дорослі | 4369,4 | 4740,7 | 4683,2 |
| Підлітки | 7477,4 | 7657,7 | 7678,4 |
| Діти | 1552,3 | 1150,7 | 1135,9 |
В структурі поширеності хвороб на І місці стабільно залишаються хвороби системи кровообігу, на ІІ – органів дихання, на ІІІ – органів травлення.
Рівень інфекційної захворюваності в області за 2003 р. склав 22641,7 на 100 тис. населення, що на 11,6% більше в порівнянні з 2002 р. (20277,0 на 100 тис.). Рівень захворюваності без урахування випадків грипу та гострих респіраторних інфекцій склав 1798,4 на 100 тис. нас., що на 25,6% нижче рівня 2002 року (2417,8).
Таблиця 9.2. Поширеність хвороб, на 10 тис.
| Класи хвороб | Рік | ||
| 2001 | 2002 | 2003 | |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| Системи кровообігу | 4902,5 | 6043,2 | 6347,5 |
| Органів дихання | 2004,0 | 2045,9 | 2287,0 |
| Новоутворення | 381,8 | 382,7 | 382,6 |
| Ендокринна система, розлад живлення, порушення обміну речовин | 382,2 | 353,9 | 441,5 |
| Кров і кровотворні органи | 69,3 | 80,8 | 91,9 |
Захворюваність на гострі кишкові інфекції (ГКІ) зросла на 1%, показник 141,6 на 100 тисяч населення (2002 рік 140,1, 2001 – 180,0), по Україні – 158,14 на 100 тис. нас. Неблагополучна ситуація по захворюваності на ГКІ мала місце в м. Комсомольську та Гадяцькому районі, рівень в 1,5-2 рази перевищує обласний показник. Ріст захворюваності на ГКІ мав місце в Гадяцькому, Гребінківському, Кобеляцькому, Козельщинському, Лубенському, Чорнухинському районах.
Із загальної кількості гострих кишкових інфекцій діти складають 47,9%, показник захворюваності серед дитячого населення майже в 3 рази перевищує загальний показник і складає 423,2 на 100 тисяч дитячого населення. Значно вище середньо обласного показника рівень захворюваності серед дитячого населення в м. Комсомольську (436,3), Гадяцькому районі (785,9), Пирятинському (605,5), Полтавському (563,4), Решетилівському (507,7), Хорольському (610,9). Водний шлях передачі встановлений в 1,4% випадків, харчовий – у 93%.
Захворюваність на вірусний гепатит А (ВГА) знизилась на 24,4%, зареєстровано 1072 випадки, показник 66,6 на 100 тисяч населення (2002 рік – 88,1, 2001 – 60,6), по Україні – 65,7. При зниженні захворюваності на ВГА в цілому по області має місце зростання у В.Багачанському, Гребінківському, Лохвицькому та, особливо, у Миргородському, Чорнухинському та Шишацькому районах.
Захворюваність на ВГА формується за рахунок дорослого населення, питома вага його 79,5%, захворюваність серед дітей складає 20,5%.
При проведенні санітарно-вірусологічних досліджень в області виявлений антиген вірусного гепатиту А у водопровідній питній воді міст Кременчука, Полтави, Комсомольська, Миргорода, Полтавського району, в річковій воді в м. Комсомольську, в стічній воді після очистки в мм. Лохвиці та Лубнах. Дослідження говорять про можливість реалізації водного шляху передачі гепатиту А в області.