Практикум зі складання процесуальних документів робоча навчальна програма для фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст»

Вид материала

Практикум

Содержание Самостійна робота – 2 год. Ключові терміни та поняття теми Загальні правила проведення слідчих дій – Методичні поради Список літератури до змістового модулю Ключові терміни та поняття теми Зупинення дізнання Закриття кримінальної справи Закриття кримінальної справи Закінчення досудового розслідування Методичні поради 4. Загальний список літератури до дисципліни Відомчі нормативні акти Збірники нормативних актів та науково-практичні коментарі 5. Приблизний перелік питань для підсумкового контролю Плани навчальних занять

Подобный материал:

• Робоча навчальна програма для фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "спеціаліст", 1424.58kb.
• Робоча навчальна програма спецкурсу для студентів юридичного факультету осітньо-кваліфікаційного, 1038.04kb.
• Робоча навчальна програма доказування на досудовому слідстві для фахівців освітньо-кваліфікаційного, 1404.99kb.
• Програма вступного кваліфікаційного екзамену для здобуття освітньо-кваліфікаційного, 138.9kb.
• Робоча програма з фізики (назва навчальної дисципліни) для напрямку 0914 Комп, 874.55kb.
• Робоча навчальна програма для фахівців освітньо -кваліфікаційного рівня "бакалавр", 1297.41kb.
• Програма співбесіди з фінансів для абітурієнтів, що вступають за освітньо-кваліфікаційним, 89.87kb.
• Програма фахових вступних випробувань на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст, 172.58kb.
• Робоча навчальна програма, плани лекцій та семінарських занять, завдання для самостійної, 587.06kb.
• Програма фахових вступних випробувань на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістр, 401.81kb.

Тема 8. Процесуальні акти проведення слідчих дій

Самостійна робота – 2 год.

В макетах кримінальних справ і зразках процесуальних документів знайти, ознайомитися та опрацювати наступні процесуальні документи:

• протоколи допиту потерпілого, свідка, експерта;
  
• протокол допиту неповнолітнього потерпілого, свідка;
  
• протокол очної ставки;
  
• протокол відтворення обстановки і обставин події (слідчий експеримент та перевірка показань на місці);
  
• протокол огляду місця події;
  
• протокол освідування;
  
• протокол обшуку та виїмки;
  
• протокол накладання арешту на майно;
  
• постанова про призначення судово-медичної експертизи;
  
• постанова про призначення судово-психіатричної експертизи;
  
• постанова про призначення комплексної психолого-психіатричної експертизи;
  
• протокол ознайомлення обвинуваченого з постановою про призначення експертизи;
  
• протокол ознайомлення обвинуваченого з висновком експерта;
  
• постанова про відібрання (вилучення) зразків для експертного дослідження та відповідний протокол;
  
• постанова про задоволення (відмову) у задоволенні заявленого клопотання (у порядку ст. 129 КПК);
  
• запит (вимога) про наявність/ відсутність судимості;
  
• запит (вимога) про наявність/ відсутність адміністративних правопорушень;
  
• запит до лікувальної установи щодо звернення за допомогою, перебування на лікуванні;
  
• запит до лікувальної установи щодо розміру її витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину (ст. 64 КПК);
  
• запит до суду щодо копії вироку та запит за місцем проживання (роботи) щодо надання характеристики обвинуваченого;
  
• доручення та окреме доручення органу дізнання;
  
• повістка на виклик до органу досудового слідства;
  
• лист завідуючому адвокатським об'єднанням щодо призначення захисника;
  
• план проведення слідчих дій і оперативно-розшукових заходів у кримінальній справі.
  

Семінарське заняття - 2 год.

1. Поняття, значення та види слідчих дій.

2. Загальні умови проведення слідчих дій.

3. Підстави проведення слідчих дій.

4. Класифікація слідчих дій.

Практичне заняття 8.1.– 2 год.

Розв’язати задачі №№ 146, 147, 148, 149, 150 зі збірника задач і завдань з кримінального процесу та за їх фабулами скласти всі процесуальні документи, що випливають із змісту фабули.


Практичне заняття 8.2. – 2 год.

Розв’язати задачі №№ 151, 152, 153, 154, 155, 156, 157, 162 зі збірника задач і завдань з кримінального процесу та за їх фабулами скласти всі процесуальні документи.

Індивідуальна робота – 2 год.

Скласти наступні процесуальні документи (за фабулою на власний вибір або вибір викладача):

- протокол огляду місця події;

- протокол освідування, проведеного слідчим;

- протокол пред'явлення особи і предметів для впізнання;

- протокол обшуку і виїмки;

- протокол відтворення обстановки і обставин події (з проведенням експериментальних дій);

- протокол відтворення обстановки і обставин події (проведення перевірки показань на місці);

- протокол допиту свідка, потерпілого (в т.ч. неповнолітніх).


Ключові терміни та поняття теми:.

Слідчі дії – це частина процесуальних дій, яка пов’язана із виявленням фіксацією та перевіркою доказів у кримінальній справі.

Загальні правила проведення слідчих дій – обумовлені принципами кримінального процесу і сформульовані в нормах інституту слідчих дій КПК положення, які стосуються порядку проведення кожної з слідчих дій, і які є обов’язковими для виконання посадовими особами, які здійснюють провадження у кримінальній справі.

Протокол - це процесуальний документ, в якому закріплюються відомості про проведення слідчих, судових та інших процесуальних дій, про їхній зміст і наслідки (п. 20 ст. 32 КПК).

Постанова - це процесуальний документ, в якому мотивуються та форму­люються рішення особи, що провадить дізнання органу дізнання, слідчого, прокурора, судді, прийняті під час провадження у справі (ст.. 130 КПК).

Подання - це документ, який складає особа, яка провадить дізнання, слідчий, прокурор при виконанні вимог статей 23, 23-1 КПК України, а також в разі необхідності отримати дозвіл на проведення певної слідчої дії.


Методичні поради

Ст. 84 КПК встановлює обов'язковість ведення протоколів і визначає, що при провадженні слідчих дій під час досудового слідства й дізнання складаються протоколи. Протоколи слідчих і судових дій, складені й оформлені у встановле­ному законом порядку, є джерелами доказів, оскільки в них містяться обставини й факти, що мають значення для вирішення справи (ст. 82 КПК України).

Загальні реквізити протоколів слідчих дій визначені у ст. 85 КПК України. Так, у протоколі про кожну слідчу дію повинні бути зазначені: місце і дата його складання; посади та прізвища осіб, що проводять дію; прізвища осіб, які брали участь у проведенні слідчої дії, роз'яснення їхніх прав і обо­в'язків; зміст проведеної слідчої дії, час її початку і закінчення; всі істотні для справи обставини, виявлені при виконанні слідчої дії.

Кримінально-процесуальний закон ви­магає при складанні протоколів певних видів слідчих дій вказувати підстави для проведення цих дій (статті 188, 195 КПК України). Слід звернути увагу на те, що кожній слідчій дії притаманна примусовість (інколи у значній мірі), а тому необґрунтоване провадження слідчої дії може призвести до невиправданого обмеження прав особи. Отже, слідча дія повинна провади­тися лише тоді, коли необхідність її провадження викликана достатніми підставами. Кримінально-процесуальний закон, регулюючи порядок провадження певних процесуальних дій, передбачає правила складання відповідних протоколів, які оформлюють провадження цих дій..

Роз'яснення прав та обов'язків учасникам слідчої дії є однією з процесуальних умов, які забезпечують об'єктивність провадження слідчих дій, а відображення цього факту у протоколі - однією з гарантій дотримання вимог закону. Що стосується обсягу відображення в протоколі відомостей про роз'яс­нення прав і обов'язків, то в КПК України, як відомо, з цього питання міститься лише загальна вказівка. Конкретизуються лише права й обов'язки спеціаліста, що бере участь у провадженні слідчих дій (ст. 128' КПК України), а також понятих та інших учасників при провадженні обшуку та виїмки (ст. 181 КПК України). У протоколі потрібно зазначати про роз'яснення особам тих прав і обо­в'язків, які безпосередньо стосуються їхньої ролі в провадженні слідчої дії. Водночас при протоколюванні показань певних осіб, поряд з позначкою про роз'яснення, зокрема, потерпілому його обов'язків, повинна бути позначка про роз'яснення йому права давати показання чи від­мовитися від дачі показань, давати показання рідною мовою чи мовою, якою він володіє.

Встановивши загальні та спеціальні вимоги складання протоколів слід­чих дій, кримінально-процесуальний закон не визначає структурних частин протоколу та вимог, яким вони повинні відповідати, як це зроблено щодо інших процесуальних документів, наприклад, обвинувального висновку (ст. 223 КПК України) та вироку (ст. 332 КПК України). У процесуальній літературі традиційно зміст протоколів слідчих дій поділяють на три структурні частини: вступну, описову та заключну. В інших статтях КПК України, що додатково визначають спеціальні вимоги до змісту протоколів певних слідчих дій, передбачено зазначення й інших даних. Зокрема, в разі застосування звукозапису про це, згідно зі ст. 85' КПК України, повідомляються всі учасники слідчої дії до її початку та цей факт відобража­ється у вступній частині протоколу.


Список літератури до змістового модулю:

[24, 26, 27, 45, 47, 46, 51, 52, 53, 54, 55, 58, 59, 60, 64, 68, 69, 74, 75, 79, 80, 84, 104, 106, 107, 109, 114, 115]


Тема 9. Процесуальні акти
зупинення та закінчення досудового розслідування


Самостійна робота – 2 год.

І. Самостійно опрацювати наступні питання:

1. Процесуальні документи рішення про закінчення досудового розслідування.
   
2. Процесуальні документи закриття кримінальної справи.
   
3. Зміст обвинувального висновку.
   
4. Систематизація матеріалів кримінальної справи (форми, прийоми).
   

ІІ. Користуючись КПК України, макетами кримінальних справ та посібниками зі зразками процесуальних документів знайти та опрацювати (за неможливістю знайти – скласти самостійно) наступні процесуальні документи:

• постанова про зупинення досудового слідства;
  
• постанова про відновлення досудового слідства;
  
• подання (інформація) в порядку ст. 23¹ КПК України;
  
• повідомлення потерпілому (цивільному позивачу, цивільному відповідачу) про закінчення слідства;
  
• протокол оголошення потерпілому (цивільному позивачу, ци­вільному відповідачу) про закінчення розслідування і ознайом­лення з матеріалами справи;
  
• протокол про оголошення обвинуваченому про закінчення досудового слідства і пред'явлення йому матеріалів справи;
  
• протокол про пред'явлення обвинуваченому і його захиснику матеріалів справи;
  
• постанова про відмову у задоволенні заявленого клопотання (у порядку ст.221 КПК);
  
• постанова слідчого про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами кримінальної справи (ст. 218 КПК);
  
• графік ознайомлення з матеріалами справи;
  
• супровідний лист прокурору в порядку ст. 225 КПК України.
  
• зміст та порядок заповнення форм статистичної звітності по кримінальних справах (форма 1, форма 1.1., форма 1.2., форма 2, форма 4, форма 6).
  

Індивідуальна робота – 4 год.

Скласти наступні процесуальні документи (за самостійно обраною чи фабулою викладача):

• постанова про зупинення досудового слідства (пп. 1, 2, 3 ст. 206 КПК);
  
• постанова про відновлення досудового слідства (за різними підставами);
  
• постанова про оголошення розшуку обвинуваченого;
  
• доручення в порядку ст. 114 КПК (про проведення слідчих дій та пошуково-розшукових заходів до відділу карного розшуку та кримінальної міліції у справах неповнолітніх);
  

- обвинувальний висновок (про злочини, передбачені ст.ст.115, 121, 185, 186, 187 Кримінального кодексу України);

- постанова про направлення справи до суду для вирішення питання про застосування до особи примусових заходів медичного і виховного характеру характеру.

- постанова про закриття кримінальної справи (з реабілітуючих і нереабілітуючих підстав).


Ключові терміни та поняття теми:.

Зупинення досудового розслідування – це вимушене припинення процесуальної діяльності по порушеній кримінальній справі внаслідок появи обставин, які не дозволяють здійснювати подальше провадження і закінчити досудове слідство.

Зупинення дізнання – це передбачене кримінально-процесуальним законом рішення органу дізнання про тимчасову перерву в провадженні дізнання по кримінальній справі по злочин, що не є тяжким (невеликої та середньої тяжкості), обумовлене тим, що не встановлено особу, яка вчинила злочин, за умови проведення всіх необхідних і можливих без особи слідчих дій, вжиття заходів до збереження документів та інших доказів у справі.

Закриття кримінальної справи – юридичний акт, в силу якого закінчується досудове розслідування на процесуальне провадження у кримінальній справі, вирішується доля зібраних по справі речових доказів та майна, на яке був накладений арешт, відміняються обрані запобіжні заходи, а правовідносини учасників процесу після оскарження прийнять рішення переводиться в русло цивільних правовідносин.

Закриття кримінальної справи – це одна із форм закінчення досудового слідства (дізнання або власне досудового слідства), що полягає у прийняття органом дізнання слідчим чи прокурором рішення про припинення провадження у кримінальній справі та вирішення інших процесуальних питань, як от :вирішення долі речових доказів, скасування запобіжних заходів щодо обвинуваченого; скасування арешту на майно; роз’яснення заінтересованим учасникам досудового слідства прав, що виникають у зв’язку із закриттям справи.

Закінчення досудового розслідування – заключний етап стадії досудового розслідування, в рамках якого підводяться підсумки роботи слідчого, аналізуються всі зібранні докази завершується проведення процесуальних дій слідчими органами, учасникам процесу надається можливість реалізувати своє право на ознайомлення зі справою, слідчим приймається підсумкове рішення по справі.

Методичні поради

Досудове слідство у кримінальній справі зупиняється за наяв­ності однієї з підстав, зазначених у ст. 206 КПК України. Зупинення досудового слідства є юридичним фактом, який зу­пиняє перебіг строку слідства і припиняє кримінальний процес у цілому. За зупиненою справою не можна провадити будь-які слідчі або інші процесуальні дії. Слідчий має право робити запити, вимагати довідки, давати окремі дору­чення та отримувати інформацію з питань, що його цікавлять.

Якщо у справі притягуються два або декілька обвинувачених, а підстави для зупинення справи стосуються не всіх обвинуваче­них, слідчий може зупинити провадження тільки щодо осіб, місце знаходження яких невідоме. Для цього щодо таких обвинувачених кримінальна справа виділяється в окреме провадження і зупиняється, а щодо інших провадження закінчується на загальних за­садах.

Під час проведення занять із курсантами необхідно звернути їх увагу на законність і обґрунтованість зупинення досудового розслідування та складання відповідних процесуальних актів. Для цього слід використовувати для ознайомлення макети кримінальних справ.

Відповідно до ст. 212 КПК, досудове слідство закінчується складанням обвинувального висновку або постанови про закриття справи чи постанови про направлення справи до суду для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру. Кримінальна справа закривається: за наявності підстав, зазначених у ст.ст. 6, 213 КПК та ін.

Після закінчення слідства і виконання вимог статей 217-222 КПК слідчий складає обвинувальний висновок, до якого додаються: список осіб, які підлягають виклику в судове засідання, довідка про рух справи та про застосування запобіжного заходу; довідки про речові докази, про цивільний позов, про заходи, вжиті до забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна; довідка про судові витрати в справі за час досудового слідства з посиланням на відповідні аркуші справи.

Відповідно до ст. 226 КПК, коли на підставі висновку судово-психіатричної експертизи та інших доказів буде встановлено, що особа, яка притягнута або підлягає притягненню до кримінальної відповідальності, під час вчинення суспільно небезпечного діяння була в неосудному стані або в дальшому захворіла душевною хворобою, яка позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними, то слідчий складає мотивовану постанову, керуючись ст. 417 КПК.

Перш за все, потрібно звернути увагу на ретельне опрацювання питання про те, які вимоги висуває закон до форми та змісту обвинувального висновку, постанови про закриття справи, постанови про направлення справи до суду для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру.

Крім вказаного, курсанти повинні ознайомитися з макетами кримінальних справ та засвоїти вироблений практикою порядок розміщення процесуальних документів у кримінальній справі.

Список літератури до змістового модуля:

[2, 6, 24, 26, 27, 37, 41, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 53, 54, 55, 57, 58, 59, 60, 69, 88, 94, 104, 106, 115]


4. ЗАГАЛЬНИЙ СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ДО ДИСЦИПЛІНИ


Закони України

3. Конституція України: Текст основного Закону з офіц. тлумаченнями Конституційного Суду України. Огляд і коментарі В.Ф. Погорілка та В.Л. Федоренка. – К.: Наукова Думка, 2006. – 212 с.
   
4. Кримінально-процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар / За заг. ред. В.Т. Маляренка, В.Г. Гончаренка – Вид. 4–е, перер. та доп. – К.: “Юристконсульт”, КНТ. – 2007. – 896 с.
   
5. Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві: Закон України від 18 лютого 1992 року // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 22.
   
6. Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України від 18 лютого 1992 року  // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 22.
   
7. Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду: Закон України від 1 грудня 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 1.
   

Постанови Пленуму та рішення Верховного Суду України

8. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя»
   
9. Про судову практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 2 липня 2004 № 13 // Вісник Верховного Суду України. – № 8 (48). – 2004. – С. 7-16.
   
10. Про застосування законодавства, яка забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 № 8 // Вісник Верховного Суду України. – № 6 (40). – 2003. – С. 20-24.
    
11. Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 // Вісник Верховного Суду України. – № 3 (37). – 2003. – С. 6-10.
    
12. Про практику застосування судами застави як запобіжного заходу: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 березня 1999 року № 6 (зі змінами від 6 червня 2003 року № 5) // Вісник Верховного Суду України. – № 3 (37). – 2003. – С. 10-17.
    

Рішення Конституційного Суду України

13. Щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини шостої статті 234, частини третьої статті 120, частини шостої статті 234, частини третьої статті 236 Кримінально-процесуального кодексу України (справа про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора): Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України від 30 січня 2003 р. // Урядовий кур’єр . – 2003. – 19 лютого.
    
14. Щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 80 Конституції України (справа про депутатську недоторканність): Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України від 27 жовтня 1999 року // Вісник Конституційного Суду України. – 1999. – грудень.
    

Відомчі нормативні акти

15. Про виконання постанов прокурорів, суддів, слідчих, органів дізнання і ухвал судів про привід підозрюваних, обвинувачених, підсудних, свідків і потерпілих: Інструкція затверджена наказом МВС України від 28 грудня 1995 р. № 864.
    
16. Про порядок зносин органів внутрішніх справ України з компетентними правоохоронними органами іноземних держав з питань запобігання, розкриття та розслідування злочинів: Інструкція затверджена наказом МВС України від 06.09.95 № 600.
    
17. Про затвердження Інструкції про порядок виконання європейських конвенцій з питань кримінального судочинства: Наказ Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Верховного Суду України, Державної податкової адміністрації України, Державного департаменту України з питань виконання покарань №34/5/22/103/512/326/73 від 29.06.99 р.
    
18. Про порядок використання правоохоронними органами можливостей Національного центрального бюро Інтерполу в Україні у попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів: Інструкція затверджена наказом МВС України, Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України, Держкомкордону України, Державної митної служби України, Державної податкової адміністрації України від 9 січня 1997 р. №3/1/2/5/2/2.
    
19. Про заходи щодо дотримання законності при затриманні осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, обранні щодо них запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та додержання встановлених законом строків затримання і тримання під вартою під час попереднього слідства: Наказ МВС України, Державного департаменту виконання покарань від 12 липня 2001 р. // Офіційний вісник України. – 2001, № 37. – Ст. 1707.
    
20. Про організацію діяльності органів досудового слідства Міністерства внутрішніх справ України: Наказ МВС України № 160 від 31 березня 2008 року.
    
21. Про вдосконалення діяльності підрозділів дізнання ОВС України: Наказ МВС України від 02 вересня 2008 року № 422.
    
22. Про вдосконалення реагування на повідомлення про злочини, інші правопорушення і події та забезпечення оперативного інформування в органах і підрозділах внутрішніх справ України: Наказ МВС України № 1155 від 4 жовтня 2003 року.
    
23. Про затвердження Положення про порядок роботи зі зверненнями громадян і організації їх особистого прийому в системі Міністерства внутрішніх справ України: Наказ МВС України № 1177 від 10 жовтня 2004 року.
    
24. Про затвердження Положення про основи організації розкриття органами внутрішніх справ України злочинів загальнокримінальної спрямованості: Наказ МВСУ України № 458 від 30 квітня 2004 року.
    
25. Про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються: Наказ МВС України № 400 від 14 квітня 2004 року.
    

Збірники нормативних актів та науково-практичні коментарі

26. Конституція України: Офіційний текст; Коментар законодавства України про права та свободи людини і громадянина: Навчальний посібник. / М.І. Хавронюк (авт.-уклад.).; 2-ге видання перероблене і доповнене. – К.:Вид-во А.С.К., 2003. – 384 с.
    
27. Конституція України та її офіційне тлумачення в рішеннях Конституційного суду України (за станом на 01.02.2001). – Х.: РВФ “Арсіс”, ЛТД”, 2001. – 128 с.
    
28. Тертишник В.М.  Науково-практичний коментар до Кримінально-процесуального кодексу України. – К.: А.С.К., 2002. – 1056 с.
    
29. Кримінально-процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар. За заг. ред. В.Т. Маляренка, В.Г. Гончаренка. – Вид. четверте, перероблене та доповнене. – К.: “Юрисконсульт”, КНТ. – 2007. – 896 с.
    
30. Про якість складання й оформлення судових рішень у кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення: Судова палата у кримінальних справах Верховного Суду України // Вісник Верховного Суду України. – № 8 (48). – 2004. – С. 21- 29.
    
31. Практика додержання судами строків провадження у кримінальних справах щодо підсудних, які тримаються під вартою: Судова палата у кримінальних справах Верховного Суду України // Вісник Верховного Суду України. – № 6 (34). – 2002. – С. 26-37.
    

Монографії

30.Зеленецкий В.С. Возбуждение уголовного дела. – Харьков: Издательство “КримАрт”, 1998. – 340 с.

31.Романюк Б.В. Сучасні теоретичні та правові проблеми використання спеціальних знань у досудовому слідстві: Монографія. – Київ: НАВСУ, 2002. – 195 с.

32.Стахівський С.М Теорія і практика кримінально-процесуального доказування. Монографія. – К., 2005. – 275 с.

Підручники

33. Михеєнко М.М., Нор В.Т., Шибіко В.П. Кримінальний процес України: Підручник. – К.: Либідь 1999. – 536 с.
    
34. Кримінальний процес України: Підручник для студ. юрид. вузів/ МОН України. Нац. юрид. академія ім. Я. Мудрого. Академія правових наук України. Ред. Ю.М. Грошевий, В.М. Хотенець. – Х: Право, 2000. – 494 с.
    
35. Коваленко Є.Г. Теорія доказів у кримінальному процесі України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 632 с.
    

Навчальні посібники

33. Біленчук П.Д., Крегул Ю.І., Курко М.Н., Стахівський С.М. Кримінальний процес України: зразки процесуальних документів. – К., 1996. – 265 с.
    
34. Благодир С.М. Закриття кримінальної справи в досудовому слідстві: Навч. посібник для студ. юрид факультетів та інститутів / Тернопільська академія народного господарства Юрид. ін-т. – Т., 2001. – 112 с.
    
35. Дербенев А.П. Взаимодействие следователя и органа дознания при расследовании преступлений. – М., 1983. – 72 с.
    
36. Джига М.В., Баулін О.В., Лук’янець С.І., Стахівський С.М. Провадження дізнання в Україні: Навчально-практичний посібник. – К.,1999. – 156 с.
    
37. Дубинский А.Я. Производство предварительного расследования ОВД. – К., 1987. – 84 с.
    
38. Дубинский А.Я. Прекращение уголовного дела в стадии предварительного расследования. – К., 1975. – 132 с.
    
39. Дьяченко В.И. Протокольная форма досудебной подготовки материалов: Лекция – М., МВСШМ МВД СССР, 1985. – 31 с.
    
40. Зейкан Я.П. Захист у кримінальній справі: Науково-практичний посібник. – Київ: Вища школа, 2002. – 271 с.
    
41. Зеленецкий В.С., Куркин Н.В. Обеспечение безопасности субъектов уголовного процесса. – Х.: КримАрт, 2000. – 404 с.
    
42. Зразки бланків процесуальних та інших документів у кримінальній справі. Практичний посібник / Уклад. В.Ф. Шевченко, А.А. Осауленко, О.А. Романець та ін.; ГСУ. – К., 2002. – 179 с.
    
43. Зразки кримінально-процесуальних документів (дізнання та досудове слідство). - /Уклад. Хазін М.А., Бойко М.Д., Співак В.М. - К.: Атіка, 2006. – 236 с.
    
44. Зразки кримінально-процесуальних документів: Науково-практичний посібник // За ред. М.П.Стрельбицького. – К.: Істина, 2006. – 176 с.
    
45. Зубарев В.С., Крысин Л.П., Статкус В.Ф. Язык и стиль обвинительного заключения. – М., 1976.
    
46. Ефимичев С.П. Оформление уголовного дела. – Волгоград, 1990.
    
47. Каткова Т.В., Каткова А.Г. Закінчення досудового слідства та складання обвинувального висновку по кримінальній справі. – Х., 2002.
    

51.Кравчук С. Процесуальні особливості виконання міжнародного доручення про надання правової допомоги у кримінальних справах // Право України. - 1998. - №11.- С. 61-64.

52.Лысенко В.В., Гаенко В.И. Основные процессуальные и организационные документы по уголовным делам о преступлениях несовершеннолетних. – Харьков, 1995.

53. Михайленко О.Р. Складання процесуальних актів у кримінальних справах: Навч. посіб. – 2-е вид., доповн. – К.: Юрінком Інтер, 2000. – 256 с.

54.Муратова Н.Г. Процессуальные акты органов предварительного расследования: вопросы теории и практики. – Казань, 1989.

55. Рожнова В.В., Штанько О.Ф., Азаров Ю.І. Практикум зі складання кримінально-процесуальних документів (досудове провадження): Навч.-практ. посібник. – К.: Вид. Паливода А.В., 2005. – 308 с.
    
56. Рыжаков А.П. Возбуждение и отказ в возбуждении уголовного дела: научно-практическое руководство /А.П. Рыжаков. – М.: Издательство “Экзамен”, 2007. – 319 с.
    
57. Рогожин В.А. Взаємодія слідчого з органом дізнання у справах неповнолітніх. – К., 1985. – 125 с.
    
58. Статкус В.Ф., Веселый В.З. Обвинительное заключение. – М., 1970.
    
59. Тертишник В.М. Зразки юридичних документів: Настільна книга слідчого: навч. посіб. / В.М.Тертишник. – К.: Правова єдність, 2009. – 344 с.
    
60. Хазін М.А., Бойко М.Д., Співак В.М. Зразки процесуальних документів (дізнання та досудове слідство). – К.: Атака, 2006. – 236 с.
    

Навчально-методичні матеріали, комплекси

61.Белозеров Ю.Н., Рябоконь В.В. Протокольная форма досудебной подготовки материалов: Методические указания. – М.: Акад. МВД СССР, 1986. – 36 с.

62.Застосування у слідчій практиці запобіжного заходу у вигляді застави: Методичні рекомендації // Збірник методичних рекомендацій з питань розкриття та розслідування злочинів слідчими та оперативно-уповноваженими органів внутрішніх справ. – К., 2001. – С. 169-183.

63.Шибіко В.П., Молдован В.В. Кримінальний процес: Практикум / Київський нац. ун-т ім. Т.Г. Шевченка. – Київ: ЮрІнком Інтер, 2000. – 303 с.

Статті

64.Андрусяк В. Мета та завдання досудового слідства // Вісник прокуратури. – № 1 (103), січень. – 2010. – С. 77-81.

65. Батюк О.В. Питання забезпечення прав та свобод обвинуваченого у кримінальному процесі // Науковий вісник НАВСУ. – № 2. – 2002. – С. 83-92.

66. Баулін О.В., Федотова Г.В. Оскарження процесуальних дій та рішень міліції як органу дізнання // Вісник Одеського ін-ту внутрішніх справ. – № 1. – 2004. – С. 116-120.

67. Гевко В. Кримінально-процесуальна форма: структура та елементи // Право України. – № 6. – 2002. – С. 139-140.
    

68. Гевко В. Удосконалення процесуальної форми як основа реформування кримінального судочинства України // Право України. – № 2. – 2010. – С. 150-158.

69. Губаева Т. Стиль постановления следователя // Соц. законность. – 1990. – № 5. – С. 77-78.

70. Давиденко В. Обставини, що підлягають з’ясуванню, та особливості порушення кримінальних справ // Вісник прокуратури. – № 3 (105), березень. – 2010. – С. 68-74.

71. Дроздов О. Правове регулювання відносин щодо забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства в Україні // Прокуратура. Людина. Держава. – № 11 (41). – листопад. – 2004. – С. 76-88.

72. Дроздов О. Правове регулювання стадії порушення кримінальної справи // Прокуратура. Людина. Держава. – № 7 (49). – липень. – 2005. – С. 78-88.

73. Дуванський О. Законність затримання особи // Прокуратура. Людина. Держава. – № 3 (45). – березень. – 2005. – С. 41-47.

74. Євтушенко О. Провадження у справах про визначення і приведення до виконання рішень іноземних судів // Право України. – № 8. – 2004. – С. 75-79.

75. Заїка С.О. Щодо порядку обчислення строків у кримінальному процесі // Вісник Верховного Суду України. – 2004. – № 1 (41). – С. 41-45.

76. Зайцева С.А. Специалист и его заключение в уголовном процессе // Следователь. – 2004. – № 2 (70). – C. 17-19.

77. Іщенко І. Поняття протоколів слідчих і судових дій як самостійного виду доказів у кримінальному судочинстві // Право України. – 1998. – № 5. – С.78-81.

78. Кабанець В., Кравчук С. Міжнародне доручення як правова допомога у кримінальних справах // Вісник прокуратури. – 1999. – № 1. – С.85-90.

79. Калинин В.Н. Обеспечение прав и законных интересов личности при получении образцов для сравнительного исследования // Следователь. – 2004. – № 3 (71). – C. 22-27.

80. Капліна О., Дроздов О. Обшук житла чи іншого володіння особи // Вісник прокуратури. – № 5 (107), травень. – 2010. – С. 73-80.

81. Каргатан Н., Наконечна Г. Поняття прокурорського провадження на стадії досудового слідства // Вісник прокуратури. – № 3 (105), березень. – 2010. – С. 81-86.

82. Кітура А. Взяття під варту та продовження строків тримання під вартою // Вісник прокуратури. – 2002. – № 5. – С. 59-61.

83. Климчук В. Необхідне процесуальне оформлення результатів оперативно-розшукової діяльності // Право України. – 2000. – № 1. – С. 91-94

84. Климчук С. Процесуальна регламентація застосування фотозйомки та відеозапису в ході слідчої дії // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 5. – С.121-124.

85. Клочков В. Акти реагування прокуратури на виявлені порушення прав і свобод людини // Вісник прокуратури. – № 5 (107), травень. – 2010. – С. 108-112.

86. Красницька А.В. Юридична техніка процесуальних актів кримінального судочинства // Науковий вісник НАВСУ. – № 2. – 2003. – С. 120-129.

87. Кудрявцев В. Проблеми розгляду судами скарг на окремі постанови органу дізнання, слідчого та прокурора // Прокуратура. Людина. Держава. – № 11 (41). – листопад. – 2004. – С. 3-10.

88. Кузнецова Ю.В., Тихонов А.К., Громов Н.А. О показаниях обвиняемого в Российском уголовном процессе // Следователь. – № 1 (69). – 2004. – C. 11-14.

89. Ломакін А. Завдання прокурора району у досудовому провадженні // Вісник прокуратури. – № 3 (105), березень. – 2010. – С. 86-93.

90. Льовкін В. Поняття і види показань обвинуваченого в кримінальному процесі України // Право України. – № 7. – 2005. – С. 112-116.

91. Малютін І. Проблеми відшкодування шкоди потерпілим державою // Право України. – № 10. – 2002. – С. 62-67.

92.Малютін І. Проблеми практичної реалізації Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» // Право України. – № 12. – 2002. – С. 98-102.

93.Маляренко В.Т. Ознайомлення учасників процесу з матеріалами кримінальної справи // Право України. – № 4. – 2002. – С. 47-53.

94. Маляренко В.Т. Про закриття кримінальної справи (окремі аспекти) // Вісник Верховного Суду України. – № 3 (37). – 2003. – С. 56-63.

95. Марітчак Т.М. Застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту місцевими та апеляційними судами // Вісник Верховного Суду України. – № 6 (34). – 2002. – С. 37-41.

96. Матюшенко Р. Закриття кримінальної справи у зв’язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим // Право України. – № 4. – 2002. – С. 94-96.

97. Міщенко С.М., Солодкий С.А. Взяття під варту та продовження строку тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства // Вісник Верховного Суду України. – № 5 (39). – 2003. – С. 43-49.

98. Романюк Б.В. Окремі проблеми формування слідчих груп для проведення розслідування у кримінальних справах // Науковий вісник НАВСУ.– 2004. – № 3. – С. 239-248.

99. Симчук А.С. Явка з повинною як привід до порушення кримінальної справи // Держава і право. Збірник наукових праць. Юридичні и політичні науки. Випуск 28. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2005. – 740 с. – С. 533-538.

100. Симчук А.С. Пояснення як документ в кримінальному судочинстві // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 30. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2005. – 816 с. – С. 518-523.

101.Симчук А.С. Генезис проблеми приводів до порушення кримінальної справи до судової реформи 1864 року // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 40. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2008. – 720 с. – С. 441-447.

102.Симчук А.С. Генезис проблеми приводів до порушення кримінальної справи після судової реформи 1864 року // Університетські наукові записки, 2008. – № 2. – С. 221-225.

103.Строган А. Актуальні питання порядку заявлення клопотань учасників кримінального процесу на досудовому слідстві // Вісник прокуратури. – № 5 (107), травень. – 2010. – С. 53-60.

104.Строган А. Окремі питання процесуального оформлення, заявлення та розгляду клопотань під час досудового розслідування // Підприємство, господарство і право. – 2008. - № 1. – С. 124-127.

105.Титов А. Участь захисника в кримінальних справах за призначенням: окремі проблеми // Право України. – 2002. – № 3. – С. 87-90.

106.Тертишник В.М. Мова і стиль юридичних документів // Підприємство, господарство і право. – 2003. - № 9. – С. 3-5.

107.Панько Н.Г. Інші документи як джерело доказів // Науковий вісник НАВСУ. – № 5. – 2002. – С. 125-131.

108.Рожнова В. Складання протоколів слідчих дій: питання структури та змісту // Підприємство, господарство і право. – 2006. - № 5. – С. 142-147.

109.Романюк Б. Виконання слідчих дій органами дізнання за дорученням слідчого // Вісник прокуратури. – № 3 (105), березень. – 2010. – С. 74-81.

110.Федченко В. Груповий метод розслідування кримінальних справ: деякі питання // Право України. – 2003. – № 1. – С. 55-58.

111.Хань Г.А. Планування розслідування як основа оптимізації слідчої діяльності // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ МВС України: Науково-теоретичний журнал. – Вип. 4. – Луганськ, 2000. – С. 110-116.

112.Ціркаль В. Одержання деяких видів зразків для експертного дослідження з участю спеціалістів // Право України. – 2003. – № 2. – С. 127-131.

113.Шпонка В.П., Шило О.Г. Взяття під варту та продовження його строків на стадії досудового розслідування кримінальної справи: проблеми правозастосування // Вісник Верховного Суду України. – № 8 (48). – 2004. – С. 45- 47.

114.Ягодинський В.М. Відтворення обстановки і обставин події // Науковий вісник НАВСУ. – 2004. – № 3. – С. 248-255.

115. Ярлова О. Деякі аспекти застосування державної мови у судочинстві України // Право України. – № 3. – 2010. – С. 226-272.

116.Яцюк О.В. До питання щодо залучення понятих у справах про злочини, вчинені організованими групами // Вісник Одеського ін-ту внутрішніх справ. – 2004. – № 1. – С. 111-116.

Тези доповідей і матеріали конференцій

117. Баулін О.В. Актуальні проблеми проведення обшуку під час дізнання // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Роль і місце ОВС у розбудові демократичної правової держави: сучасний стан, проблеми та шляхи вирішення”, 10 квітня 2009 р. – Одеса, ОДУВС, 2009. – 395 с. – С. 255-256.

118.Жуковська А.А. Співпраця держав СНД у галузі боротьби з міждержавною злочинністю // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Роль і місце ОВС у розбудові демократичної правової держави: сучасний стан, проблеми та шляхи вирішення”, 10 квітня 2009 р. – Одеса, ОДУВС, 2009. – 395 с. – С. 285.

119.Ростов І.О. Застосування запобіжного заходу у вигляді застави // Тези доповідей науково-практичної конференції НАВСУ. – К., 2000. – С.69-77.

120.Симчук А.С. Окремі питання розвитку та удосконалення попередньої перевірки заяв та повідомлень про злочини // Молодь у юридичній науці: Збірник тез Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених “Четверті осінні юридичні читання” (21-22 жовтня 2005 року): У 3-х частинах: Частина третя “Публічно-правові науки”.  Підтом ІІ.  –  Хмельницький:  Видавництво Хмельницького університету управління та права, 2005. – С. 115-118.

121.Симчук А.С. Бібко І.А. Повідомлення, опубліковані в пресі, привід до порушення кримінальної справи // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Роль і місце ОВС у розбудові демократичної правової держави: сучасний стан, проблеми та шляхи вирішення”, 10 квітня 2009 р. – Одеса, ОДУВС, 2009. – 395 с. – С. 327-328.

122. Ховавко С.М. Правові аспекти отримання пояснень під час перевірки заяв та повідомлень про злочини // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Роль і місце ОВС у розбудові демократичної правової держави: сучасний стан, проблеми та шляхи вирішення”, 10 квітня 2009 р. – Одеса, ОДУВС, 2009. – 395 с. – С. 339-340.

Адреси у глобальній комп’ютерній мережі Internet

1. Офіційне Інтернет-представництво Президента України (ofollow" href=" " onclick="return false">ссылка скрыта).
   
2. Персональний сайт Віктора Ющенка (enko.com.ua).
   
3. Сайт верховної Ради України (gov.ua).
   
4. Верховний Суд України (t.gov.ua).
   
5. Вищий господарський суд України (r.gov.ua).
   
6. Урядовий портал – єдиний веб-ресурс органів виконавчої влади України (ov.ua).
   
7. Міністерство внутрішніх справ України (mia.gov.ua).
   
8. Міністерство оборони України (ov.ua).
   
9. Міністерство освіти і науки України (ov.ua).
   
10. Державний комітет архівів України (h.kiev.ua).
    
11. Державний комітет у справах охорони державного кордону України (ov.ua).
    
12. Державний комітет статистики України (sat.gov.ua).
    
13. Державна податкова адміністрація України (ov.ua).
    
14. Державна митна служба України (ms.gov.ua).
    
15. Служба безпеки України (ov.ua).
    
16. Управління державної охорони України (iev.ua).
    
17. Головне управління державної служби України (gov.ua).
    
18. Сайт Ради національної безпеки і оборони України (w.gov.ua).
    
19. Вища рада юстиції України (ov.ua).
    
20. Головне державне об’єднання правової інформації та пропаганди правових знань Міністерства юстиції України (iev.ua).
    
21. Головне управління ДАІ МВС України (ia.gov.ua).
    
22. Департамент спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації Служби безпеки України (i.gov.ua).
    
23. Інформаційний центр Міністерства юстиції України (mjust.kiev.ua).
    
24. Бібліотека Верховної Ради України (kiev.ua).
    
25. Державна науково-технічна бібліотека України (n-t.org).
    
26. Наукова бібліотека Національно університету “Києво-Могилянська академія” (kiev.ua).
    
27. Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського (gov.ua).
    
28. Українська асоціація прокурорів (rg.ua).
    
29. Ресурси українського Інтернету на правову тематику (raine.com).
    

5. ПРИБЛИЗНИЙ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ

1. Поняття і види процесуальних документів досудового розслідування.
   
2. Вимоги до процесуальних актів, які вказані в законі.
   
3. Вимоги повноти, всебічності і об‘єктивності процесуальних актів.
   
4. Вимоги, які пред‘являються до процесуальних актів слідчою та судовою практикою, наукою кримінально-процесуального права.
   
5. Письмова форма процесуальних документів у кримінальному судочинстві.
   
6. Класифікація процесуальних актів у кримінальному судочинстві.
   
7. Підстави класифікації процесуальних актів і їх загальна характеристика.
   
8. Значення процесуальних актів у кримінальному судочинстві.
   
9. Суспільно-політичне, процесуально-правове, превентивне, виховне значення правових актів у кримінальному судочинстві.
   
10. Функції кримінально-процесуальних актів.
    
11. Загальні функції процесуальних актів: організаційна, інформаційно-охоронна, попереджувальна і виховна.
    
12. Спеціальні функції: пізнавальна, правозабезпечувальна, контролююча.
    
13. Поняття, суть, зміст і форма процесуальних актів стадії вирішення питання про порушення кримінальної справи.
    
14. Постанова про порушення кримінальної справи.
    
15. Постанова про відмову у порушенні кримінальної справи.
    
16. Зміст і форма процесуальних документів досудового розслідування.
    
17. Постанови слідчого, органу дізнання, прокурора на досудовому розслідуванні.
    
18. Протоколи слідчих дій.
    
19. Зміст і форма актів застосування запобіжних заходів та інших заходів процесуального примусу.
    
20. Постанова про застосування запобіжного заходу (підписка про невиїзд, застава).
    
21. Подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
    
22. Протокол затримання підозрюваного.
    
23. Постанова про порушення клопотання про продовження строку тримання під вартою.
    
24. Постанова про скасування запобіжного заходу.
    
25. Постанова про зміну запобіжного заходу.
    
26. Поняття, суть, зміст і форма акта притягнення як обвинуваченого.
    
27. Постанова про притягнення як обвинуваченого.
    
28. Постанова про закриття справи в частині пред‘явленого обвинувачення.
    
29. Постанова про відсторонення обвинуваченого від займаної посади.
    
30. Протокол допиту обвинуваченого.
    
31. Зупинення досудового розслідування: поняття, підстави, умови, процесуальний порядок.
    
32. Складання процесуальних актів: постанова про зупинення дізнання та досудового слідства.
    
33. Постанова про розшук обвинуваченого.
    
34. Постанова про відновлення провадження в справі.
    
35. Постанова про направлення справи для провадження досудового слідства.
    
36. Постанова про закриття кримінальної справи.
    
37. Повідомлення про закриття кримінальної справи.
    
38. Подання у порядку ст. 23¹ КПК України.
    
39. Постанова про направлення справи до суду для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру.
    
40. Зміст і форма процесуальних актів ознайомлення з матеріалами кримінальної справи.
    
41. Систематизація матеріалів досудового розслідування та їх оформлення.
    
42. Протокол оголошення потерпілому про закінчення досудового слідства.
    
43. Протокол ознайомлення обвинуваченого та його захисника з матеріалами кримінальної справи.
    
44. Графік ознайомлення обвинувачених та їх захисників з матеріалами справи.
    
45. Структура і зміст обвинувального висновку.
    
46. Постанова про закриття кримінальної справи з реабілітуючих підстав.
    
47. Документальне оформлення застосування заходів, які забезпечують безпеку учасників кримінального судочинства та оскарження рішень про застосування чи відмову в застосуванні цих заходів.
    
48. Поняття, зміст і форма процесуальних актів, які стосуються міжнародно-правової допомоги у сфері правоохоронної діяльності.
    
49. Запит про проведення процесуальних дій (виконання слідчих дій, вручення документів, передачу предметів, надання документів та виконання інших процесуальних заходів).
    
50. Форма та зміст запиту про екстрадицію обвинувачених у скоєнні злочинів.
    

ЗМІСТ

ОПИС ДИСЦИПЛІНИ........................................3

ПРОГРАМА КУРСУ.........................................7

ПЛАНИ НАВЧАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ...............................10

Тема 1. Поняття, види і значення процесуальних документів

досудового розслідування.....................................10

Тема 2. Вимоги щодо форми та змісту процесуальних документів

досудового розслідування.....................................11

Тема 3. Процесуальні акти стадії вирішення питання про порушення

кримінальної справи.........................................13

Тема 4. Процесуальні акти загальних положень досудового

розслідування..............................................16

Тема 5. Процесуальні акти забезпечення прав учасників кримінального

процесу..................................................19

Тема 6. Процесуальні акти забезпечення підозрюваному, обвинуваченому

права на захист.............................................21

Тема 7. Процесуальні акти притягнення особи як обвинуваченого

та застосування заходів процесуального примусу.....................23

Тема 8. Процесуальні акти проведення слідчих дій....................26

Тема 9. Процесуальні акти зупинення та закінчення досудового

розслідування..............................................29


ЗАГАЛЬНИЙ СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ДО ДИСЦИПЛІНИ..............33


ПРИБЛИЗНИЙ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ...42