Geum.ru

Практикум зі складання процесуальних документів робоча навчальна програма для фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст»

Вид материалаПрактикум
Порушення кримінальної справи
Приводи до порушення кримінальної справи –
Методичні поради
Список література до змістового модуля
Тема 4. Процесуальні акти основних положень досудового розслідування
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6

Приймання заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються — дії посадових осіб органів внутрішніх справ при одержанні заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються.

Реєстрація заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються — присвоєння кожній отриманій заяві і повідомленню про злочин, що вчинений або готується порядкового номера і фіксація в передбачених Інструкцією облікових документах (ЖРЗПЗ, ЖРІЗ) стислих даних про заяви і повідомлення про злочини, що вчинені або готуються.


Розгляд заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються  — здійснення перевірки відомостей про злочини, що вчинені або готуються, про які йдеться в заяві і повідомленні, узагальнення матеріалів та прийняття рішення згідно з вимогами КПК України.

Порушення кримінальної справи – це перша стадія кримінального процесу, в якій орган дізнання, слідчий, прокурор або суддя приймають реєструють, перевіряють і вирішують заяви, повідомлення та іншу інформацію про злочини.

Приводи до порушення кримінальної справи – це джерела, з яких органи дізнання, слідчий, прокурор, суддя чи суд одержують дані про вчинені чи підготовлювані злочини1.

Привід до порушення кримінальної справи – як обставина, що обумовлює початок кримінально-процесуальної діяльності, що передує досудовому слідству, – це акт поведінки юридичних або фізичних осіб, який полягає в повідомленні про вчиненні злочини або про злочини, що готуються, викладений письмово або усно в офіційній формі і доведений до відома зазначених органів з метою прийняття рішення по суті.

Підстави до порушення кримінальної справи – достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину (ч.2 ст. 94 КПК).


Методичні поради

Стадія порушення кримінальної справи (у науковій літературі можна зустріти також інші назви: «Стадія вирішення питання про порушення кримінальної справи»; «Дослідче провадження» та ін.) регламентована статтями 94-991 КПК.

У ст. 94 КПК визначено приводи до порушення кримінальної справи, кожен з яких має свою процесуальну форму визначену КПК – протокол, заява, рапорт та ін. При цьому слід мати на увазі, що справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Заяви або повідомлення представників влади, громадськості чи окремих громадян про злочин можуть бути усними або письмовими. Усні заяви заносяться до протоколу, який підписують заявник та посадова особа, що прийняла заяву. Письмова заява повинна бути підписана особою, від якої вона подається. Повідомлення підприємств, установ, організацій і посадових осіб повинні бути викладені в письмовій формі. Повідомлення представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з поличним, можуть бути усними або письмовими (ст. 95 КПК).

Явка з повинною — це особисте, добровільне письмове чи усне повідомлення заявником органу дізнання, дізнавачу, слідчому, прокурору, судді або суду про злочин, вчинений чи підготовлюваний ним, до порушення проти нього кримінальної справи. Якщо кримінальну справу вже порушено за наявністю ознак злочину, таке повідомлення заявником має бути зроблене до винесення постанови про притягнення його як обвинуваченого. Усна заява заноситься до протоколу, в якому зазначаються відомості про особу заявника і викладений зміст заяви від першої особи. Протокол підписують заявник і посадова особа, яка склала протокол. Письмова заява про явку з повинною має бути підписана заявником і посадовою особою органу дізнання, дізнавачем, слідчим або прокурором, якими прийнята заява, із зазначенням на заяві дати її прийняття.

За наявності приводів і підстав, зазначених у статті 94 КПК, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов’язані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави до порушення справи, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також дальше її спрямування. При відсутності підстав до порушення кримінальної справи прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя своєю постановою відмовляють у порушенні кримінальної справи, про що повідомляють заінтересованих осіб і підприємства, установи, організації. Постанова у будь-якому випадку має відповідати вимогам визначеним у ст. 130 КПК, а отже складатися з вступної, описово-мотивувальної та резолютивної частин.

Не менш важливим є розгляд питань пов’язаних з процесуальним порядком порушення або відмови у порушенні кримінальної справи. Нагляд за законністю порушення справи здійснює прокурор. Тому, слідчий і орган дізнання зобов’язані не пізніше доби направити прокуророві копію постанови про порушення кримінальної справи або про відмову в порушенні такої справи.

Отже, курсантам необхідно звернути увагу на те, що стадія порушення кримінальної справи не зводиться лише до складання відповідного процесуального акту – постанови або ухвали про порушення чи відмову у порушенні кримінальної справи. Її необхідно розглядати більш широко, включаючи процесуальні дії щодо перевірки заяв і повідомлень про злочин.


Список література до змістового модуля:

[1, 2, 3, 4, 6, 18, 19, 20, 23, 24, 26, 27, 45, 46, 47, 54, 55, 56, 67, 68, 69, 70, 85, 86, 94, 99, 101, 106, 115]


Змістовий модуль ІІ.

Процесуальні документи, які складаються під час проведення дізнання


Тема 4. Процесуальні акти основних положень досудового розслідування


Самостійна робота – 2 год.

І. Законспектувати основні положення: