Програма навчального курсу «Політологія» розділ І. Теоретико-методологічні засади політології тема 1

Вид материала

Документы

Содержание Теократична держава Громадянське суспільство Економічна сфера громадянського суспільства. Політична сфера громадянського суспільства. Соціальна сфера громадянського суспільства. Сфера приватного життя громадянського суспільства. Громадянські права і свободи

Подобный материал:

• Розділ теоретико-методологічні засади стратегічного планування, 832.28kb.
• 4 Розділ Теоретико-методологічні засади державної міграційної політики, 817.42kb.
• Розділ Місце валютної політики у валютній системі України, 539.67kb.
• До робочої програми навчальної дисципліни "Політологія" на 2007-2008 навчальний рік, 198.12kb.
• 1 Методи оцінки впливу механізму регулювання на зовнішньоекономічну діяльність 32 розділ, 352.53kb.
• Зміст вступ, 1122.5kb.
• Робоча програма з курсу " Загальна теорія політики " для студентів факультету політико-інформаційного, 724.65kb.
• Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте, 624.94kb.
• Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте, 840.61kb.
• План: Об'єкт та предмет політології. Політологія І суміжні науки. Загально наукові, 56.9kb.

Тема 8. Держава як основний інститут політичної системи

1. Походження держави, її сутність та функції.
   
2. Форми державного правління і державного устрою.
   
3. Політичні режими: типологія та загальна характеристика.
   

Методичні рекомендації та практичні завдання:

1. Логіка розкриття першого питання вимагає, насамперед, з'ясувати, що розуміється під поняттям "держава". Проблема визначення даного поняття міститься не лише у складності чіткого окреслення суто державних (не соціальних, юридичних чи політичних) феноменів, але і в історичній мінливості форм суспільного співжиття, зокрема, і державних форм. Отже, дати визначення "державі", а значить охарактеризувати її сутнісно, можна лише вичленувавши інваріантні (незмінні) структури за всіх історичних форм "державності" й, на підставі аналізу теорій походження держави. Ці методологічні зауваження допоможуть збагнути й узагальнити висновки, отримані в результаті розв'язання наступних практичних завдань. Політичними мислителями різних історичних епох було розроблено багато теорій походження та сутності держави. Охарактеризуйте сутнісні особливості запропонованих концепцій, представлених у наступній класифікації:

• патріархальна теорія (Р.Філмер);

• географічного детермінізму (Л.І.Мечников, Е.Гантінгтон)

• теорія насильства (Е.Дюринг, Л.Гумплович);

• теорія суспільного договору чи конвенціональна теорія держави;

(Г.Гроцій, Т.Гобс, Дж.Лок, Б.Спіноза, Ж.-Ж.Русо, І.Кант);

• соціально-економічна (К.Маркс, Ф.Енгельс);

• організмічна (Платон, Дж.Форгеск'ю, Г.Спенсер, А.Шефле, Д.Ворм);

• психологічна (Ж.Бюрдо).

В історії становлення та розвитку держави можна виділити два етапи, які фіксують кардинальні зміни в структурі взаємин держави та особи, це -традиційний та конституційний. За традиційного типу - існують стихійно сформовані та інституційно неокреслені межі державної влади; функціонування державної організації відбувається за принципами природного, традиційного права (неписаних законів). Конституційна держава - об'єкт свідомого, цілеспрямованого формоутворення з юридично фіксованими нормами права (писаного закону) як

загального регулятивного принципу співжиття. Розуміння даної тези потребує чіткого усвідомлення різниці між правом і законом. З'ясуйте дану відмінність, а також зверніть увагу на джерела права та закону.

- Колективне життя людей має декілька історичних форм спільностей. Пропонуємо з'ясувати особливості та відмінності наступних додержавних спільнот: родова спільнота (матріархальна та патріархальна форми); сусідська та родоплемінна спільноти;

- Держава - пізня форма соціальності, проте не менш різнорідна у своїх видових характеристиках. Прослідкуйте її ґенезу від "полісної" держави (ототожнення держави і суспільства) до "мінімальної держави" сучасного неолібералізму. Тобто від держави - "поглинача" суспільства (з широким обсягом функціональних обов'язків держави щодо суспільства) до держави - "нічного сторожа" з мінімальними управлінськими функціями по відношенню до суспільства.

Сутність данного процесу: демаркації суспільства та держави можна чітко уявити, вдавшись до історичної ретроспекції теорій держави. Зверніть увагу на те, як поступово від "держави-суспільства" (античний поліс) та "держави -"Левіафана" виокремлюються самодостатні та автономні царини суспільного життя: церква ("Богу - богове, кесарю - кесареве"), економіка (ліберальна парадигма ринкової економіки) і, врешті, суспільство (концепції відкритого та громадянського суспільства).3верніть увагу на основні ознаки та властивості держави.

- Структуру держави можна розглянути за двома принципами: розподілом влади (законодавча, виконавча і судова) та здійснюваних функцій. Функції держави поділяються на внутрішні та зовнішні. Проаналізуйте їх:

Внутрішні: встановлення безпеки та правопорядку, адміністративно-економічне регулювання, здійснення судочинства, створення фінансово-банкової системи, стягнення податків, налагодження зв'язку і забезпечення освіти, культури га інформації.

Зовнішні: налагодження міждержавних відносин, забезпечення системи захисту

державних кордонів, суверенітету та цілісності території.


2. Вивчаючи друге питання потрібно пам'ятати, що будь-яке визначення "держави" необхідно базується на сукупності трьох основних атрибутів: це - народ, влада і територія. Зіставте два запропоновані визначення "держави": "Держава - спільність людей, що представляється і організовується органом вищої влади і. яка проживає на певній території"

"Держава - це основна форма політичної інтеграції суспільства на строго окресленій географічній території, що підлягає певному типу політичного панування " Специфіка державного правління і державного устрою залежить від форм, у які трансформуються ці атрибути державності: народ, влада, територія. Залежно від домінування того чи іншого типу влади (приватна, приватно - правова, публічна) можна виокремити такі форми державного правління: приватна влада (самовладдя) -монархія; приватно - правова влада - конституційна монархія; публічна влада (правова держава) -республіка. Територія лежить у підґрунті типології державних устроїв: унітарна держава (цілісна територія), федеративна (з різним ступенем автономності територій)та конфедеративна (асоціація суверенних територій).

- Прослідкуйте на прикладі політичних концепцій держави Платона, Арістотеля, Н.Макіавеллі, Т.Гобса, Дж.Лока, Ш.Монтеск'є питання типології форм державного правління. Зупиніться на аналізі трансформації тричленної типології форм державного правління (монархія, аристократія, демократія) у двочленну конструкцію (монархія, республіка).

- У свою чергу монархія га республіка також поділяються на декілька видів. Який поділ існує всередині кожної з форм державного правління та в чому виявляється їхня специфіка? - безпосереднє завдання на данному етапі.

- Форма державного устрою являє собою "територіально-організаційну структуру держави, яка визначає порядок поділу країни на складники (штати, провінції, землі, кантони, краї тощо), їхній правовий статус, порядок відносин центральних і периферійних органів влади". З'ясуйте особливості унітарного устрою та його типів (залежно від ступеня централізації влади), проведіть чітке розмежування ознак федерації та конфедерації. Для класифікації держав використайте схему 19, 20.


3.Політичний режим відповідає на питання як і якими способами та методами втілюється влада в державі. Це формально і юридично не фіксована форма державного співжиття. Проте це не стало на заваді виробленню типології політичних режимів, яка має такий вигляд: демократія, авторитаризм, тоталітаризм.

- Виявіть спільні та особливі риси тоталітарної о та авторитарного режимів. Проаналізуйте фашизм і комунізм як різновиди тоталітарного режиму.

- Розкрийте суть засадничої риси демократичного режиму, що полягає у формальному визнанні народу джерелом влади в державі.

- Проаналізуйте й інші характерні ознаки сучасної демократії. Визначте відмінності між демократією ліберальною, колективістською, плюралістичною, репрезентативною та партиципаторною.

Основні поняття та категорії

Анархізм (від грець, anarchia - безвладдя) - ідейно-політичний рух, центральною тезою якого є заперечення будь-якої влади в суспільстві (С. Г. Рябов).

Держава - 1) політична цілісність, яка утворюється національною чи багатонаціональною спільнотою, закріпленою за певною територією, де підтримується юридичний порядок, встановлений політичною елітою, яка монополізує владу, маючи законне право застосовувати примусу; 2) форма суспільного об'єднання людей на конкретному життєвому просторі, що спирається на владу, право, цінності.

Диктатура (від лат. dicto - диктую, наказую) - необмежене володарювання однієї особи або якоїсь верстви чи групи, яке спирається на насильство і не зв'язане жодними законами.

Етатизм (від франц. etat - держава) - система політичних уявлень, зміст яких скріплюється позитивною оцінкою ціннісної предметності держави як «блага» (Л.С. Мамут).

Конституція (від лат. constitutio - організація, устрій, настанова) - це сукупність правових норм найвищої юридичної сили, які відрізняються від звичайних законів тим, що формулюють і стверджують найзагальніші принципи утворення, оновлення і здійснення державної влади (С. Г. Рябов, М. В. Томенко).

Теократична держава - форма державного правління, за якої політична влада в державі належить духовенству, а глава держави є водночас і главою церкви.


Питання для дискусії

1. Поміркуйте над питанням «договірного» характеру походження держави як акту свідомого державотворення.
   
2. Чи може індивід впливати на державу? Які режими найбільш сприятливі для здійснення такого впливу?
   
3. «Держава - «Левіафан»— це історично минула форма чи можливе її існування й тепер?
   
4. Пересічний громадянин тоталітарної країни не відчуває себе скривдженим у політичній чи інших видах свободи. Що спричинює такий стан і що може його змінити?
   

Теми рефератів та контрольних робіт:

1. Держава в політичній системі суспільства.
   
2. Ідеальна держава Платона. Елементи соціальної утопії.
   
3. Типологія форм "конституції" держави (форм державного правління) в "Політиці"Аристотеля.
   
4. Концепція "автономії політики" Макіавеллі.
   
5. Т.Гоббс та Дж.Локк: два погляди на "договірний" характер походження держави.
   
6. Ідеї територіального устрою України в федералістичній концепції М.Грушевського.
   
7. "Націократична" версія державного будівництва Миколи Сціборського.
   
8. Класифікація методів державної організації за класократичною версією В.Липинського.
   
9. Унітарний державний устрій та його втілення в Україні.
   
10. Конституція України про форми державного правління та державного устрою.
    

Питання для самоконтролю

1. З'ясуйте, в чому полягає проблема етатизації та деетатизації суспільного життя.
   
2. Розкрийте зміст понять соціальної та правової держави. Подумайте, чи розв'язувана проблема узгодження дихотомічних принципів соціальної та правової держави.
   
3. Прослідкуйте, як у творчості українських політичних мислителів була представлена проблема впровадження того чи іншого державного устрою в Україні. Проаналізуйте їхні аргументи, зважаючи на існуючі реалії українського політичного життя.
   
4. Чи узгоджуються принципи демократії з монархічною формою правління?
   

Завдання для самостійної роботи

1. Чи суперечить наявність територіальної автономії всередині країни принципам унітарності?
   
2. У чому полягає відмінність вчення Платона та Арістотеля про ідеальну державу?
   
3. У чому суть і відмінність націократної теорії М. Сціборського від «класократичної» теорії В. Липинського?
   
4. Розкрити ідею територіального устрою України в «федералістській» концепції М. Грушевського.
   

Завдання для самостійної роботи

1. Чи суперечить наявність територіальної автономії всередині країни принципам унітарності?
   
2. У чому полягає відмінність вчення Платона та Арістотеля про ідеальну державу?
   
3. У чому суть і відмінність націократної теорії М. Сціборського від «класократичної» теорії В. Липинського?
   
4. Розкрити ідею територіального устрою України в «федералістській» концепції М. Грушевського.
   
5. Як тлумачить Концепція України форми державного устрою та форми державного правління?
   
6. Як тлумачить Концепція України форми державного устрою та форми державного правління?
   

Питання до заліку

1. Функції держави.
   
2. Державний устрій України.
   
3. Походження держави та її сутність.
   
4. Форми державного правління та державного устрою.
   
5. Трансформація тоталітарних і авторитарних режимів у постсоціальну добу.
   

Рекомендована література

Аристотель. Политика // Собр. соч. — М., 1990. — Т.4.

Вебер Макс. Соціологія. Загальноісторичні аналізи. Політика. К., 1998.

Грушевсъкий М. Якої ми хочемо автономії і федерації // Вибрані праці.- Нью-Йорк, 1960.

Ильин В. В. Политология: Учеб. — М., 1999.

Кістяківський Богдан. Вибране. — К., 1996.

Козловский П. Общество и государство: неизбежный дуализм. — М., 1998.

Конституція України. — К., 1996.

Липинсъкий В. Листи до братів-хліборобів. Про ідею і організацію українського монархізму. — К. — Філадельфія, 1995.

ЛоккДж. Два трактата о правлении // Соч. в 3 т., — М., 1987. — Т. 3.

Макиавелли Н. Государь. — М., 1990.

Монтескье ПІ. О духе законов // Избр. произв., — М., 1955.

Платон. Собр. соч. в 4 т., — М., 1994. — Т. 3—4.

Политология. Хрестоматия / Сост. Проф. М. А. Василик, М. С. Вершинин. — М., 1999.

Потульницъкий В. А. Нариси з української політології (1819—1991).— К., 1994.

Рябов С. П. Політологічна теорія держави. — К., 1996.

Современная буржуазная политическая наука: проблемы государства и демократии. — М., 1982.

Сціборський М. Націократія. 2-ге вид. — Прага, 1942.

Українська державність у XX столітті. Історико-політологічний аналіз,— К., 1996.

Цыганов А. П. Современные политические режимы: структура, типология, динамика: Учеб. пособие. — М., 1995.


Тема 9. Правова та соціальна держава та громадянське суспільство


1. Сутність та основні характеристики правової держави.

2. Держава і громадянське суспільство.

3. Соціальна держава: необхідність та умови її побудови.

4.Становлення та розвиток правової соціальної держави та громадянського суспільства в Україні.


Методичні рекомендації та практичні завдання

1. Дослідження питання слід розпочати з періоду античності, коли відбувається зародження ідей правової держави. Ідеї політичної етики, цілей держави, політичного устрою, природного права пов'язані з іменами Платона, Арістотеля, Полібія, Ціцерона.

Суттєвий внесок в розвиток політичної думки внесла епоха середньовіччя. Саме цьому періоду ми завдячуємо виникненням таких понять, як: парламент, суд присяжних, міське самоврядування та ін. Починаючи з епохи Нового часу теорія правової держави суттєво доповнюється та поглиблюється ідеєю прав людини ( Дж.Локк), народного суверенітету ( Ж.-Ж. Руссо), теорією поділу влади (Ш.Монтескье). Німецька класична філософія в особі І.Канта, І. Фігте, Г.Гегеля, Р.Молля, О.Бера завершує формування основних ознак правової держави.

Далі слід визначити та охарактеризувати основні ознаки правової держави. Необхідно звернути особливу увагу на основні інститути правової держави: конституційна державність; плюралістична структура політичних відносин;

- державна монополія на владу;

- інституційований зворотній зв'язок з суспільною думкою;

- процесійна формальна і матеріальна раціоналізація держави;

- захист інтересів перед державною владою і судовий контроль над діяльністю держави,які мають забезпечувати її зв'язок з правом.


2. Дослідження цього питання слід розпочати з визначення поняття громадянського суспільства. Далі варто ознайомитися з історією виникнення та становлення ідеї громадянського суспільства. Ідеї громадянського суспільства можна знайти ще в античності в творах Арістотеля та Ціцерона. Макіавеллі висловлює думки, що в суспільстві існують інтереси не лише держави. Т.Гоббс та Дж. Локк вперше використовують термін "Громадянське суспільство". Г.Гегель доводить самостійність цього поняття та явища.

Далі слід розглянути умови, при яких можливе становлення громадянського суспільства. Його взаємозалежність від наявності правової держави. Громадянське суспільство — суспільство вільних незалежних індивідів, головним суб'єктом такого суспільства виступає людина

Проаналізуйте основні характеристики взаємовідносин громадянського суспільства і держави.

Назвіть головні ознаки та сучасні концепції громадянського суспільства.


3. Розпочинати дослідження цього питання слід з визначення соціальної держави. Необхідно відзначити взаємозв'язок соціальної держави з правовою державою та громадянським суспільством, точніше з рівнем їх розвитку. Саме правова держава та громадянське суспільство є основою для творення соціальної держави, тому свого поширення соціальна держава набула лише в другій половині ХХ ст., коли з'явились відповідні умови. Варто відзначити, що існують декілька моделей соціальної держави: скандинавська, німецька, американська і т. ін. Всі вони різняться за своїми специфічними особливостями, але існують загальні принципи і закони, за якими твориться соціальна держава. Простежте основні ознаки соціальної держави, зверніть увагу на функції соціальної держави;

- забезпечення економічної стабільності;

- спрямування ринкових сил на захист громадян від стихійної випадковості;

- перерозподіл доходів між різними соціальними верствами суспільства.

Головною тезою цього дослідження має стати положення про зростаючу відповідальність держави за добробут, розвиток і безпеку її громадян

4. З'ясувавши сутність поняття правової держави, громадянського суспільства, та соціальної держави потрібно прослідкувати становлення та розвиток вищезазначених понять та явищ в політичній думці України.

Ідеї правової держави та громадянського суспільства ми знаходимо в творах С. Оріховського, П.Орлика, Т. Шевченка, М. Костомарова, М. Драгоманова, І .Франка, Л. Украаїки, М. Грушевського, Б. Кістяковського та інших. Період комуністичного режиму потребував дещо інших цінностей, хоча елементи правової держави, громадянського суспільства та соціальної держави мали місце в дещо специфічному вигляді. З проголошенням незалежності української держави та початку процесу демократичних перетворень ці проблеми потребують подальшої розробки.

Зверніть увагу на особливості національних демократичних процесів. Певні інститути і процеси водночас належать і до громадянського суспільства і до правової держави. Вони виконують роль зв'язки між ними і мають вирішальне значення щодо стабілізації суспільства. До таких структур відносять: політичні партії, об'єднання, клуби, засоби масової інформації, механізми виборчого процесу, політичну культуру тощо. Подальший розвиток відносин суспільства і держави є гарантією того, що суспільство стане громадянським, а держава - демократичною.

Враховуючи, що соціально-правовою основою соціальної держави є правова держава, та громадянське суспільство, а економічну базу складає змішана економіка, ми сьогодні можемо вести мову про розбудову соціальної держави в Україні. Творення механізму, що забезпечив би оптимальні умови для реалізації здібностей, інтересів громадян, надання умов для додержання соціальної справедливості, досягнення соціального миру і національної злагоди в суспільстві.

Основні поняття та категорії

Правова держава - тип держави, основними ознаками якої є зв'язність правом, верховенство закону, поділ влади, правовий захист особи, юридична рівність громадянина і держави. Критерієм для віднесення певної держави до держав правових слід визнати стабільність суспільства, оперативність державного врядування, відносну задоволеність громадян діяльністю держави.

Громадянське суспільство - це суспільство громадян з високим рівнем економічної, соціальної, політичної культури і моральної властивостей, яке спільно з державою утворює розвинуті правові відносини; суспільство рівноправних громадян, яке не залежить від держави, але взаємодіє з нею заради спільного блага.

Економічна сфера громадянського суспільства. Громадянське суспільство має під собою економічну основу. Його формування супроводиться появою різноманітних форм власності та перевагою приватного капіталу. У розвинутому суспільстві діє розгалужена ринкова інфраструктура, що підлягає регулюванню. Названі фактори спричинюють ділову активність, заповзятливість людей, створюють передумови плідної роботи.

Політична сфера громадянського суспільства. У політичній сфері громадянське суспільство забезпечує усім своїм громадянам вільну участь у державних і громадських справах. Держава і громадянин при наявності закону і рівності всіх перед ним мають інтерес і реалізують його. У такій державі виключається дискримінація за національними, етнічними, політичними, релігійними, статевовіковими ознаками, забезпечується надійний законодавчий захист особистості й гідності громадянина. Головним суб'єктом такого суспільства виступає людина.

Інститути громадянського суспільства. З початком процесу демократичної перебудови світового співтовариства зріс інтерес до проблематики громадянського суспільства. Його наукове дослідження проводиться у невід'ємному зв'язку з проблематикою правової держави. Західні й вітчизняні політологи знайшли принципово нові підходи щодо аналізу названих понять, внаслідок чого політико-правова теорія збагатилася новими положеннями, а саме: громадянське суспільство є основою держави, його становлення відбувається в тісному взаємозв'язку із становленням правової держави; для цивілізованого розвитку обох феноменів необхідно створювати надійний механізм взаємодії та взаємозбагачення; не лише держава, а й інститути самого громадянського суспільства можуть негативно впливати на інші його складові; формування громадянського суспільства є передумовою становлення політичної демократії, обмеження всеохоплюючої ролі держави. Певні інститути і феномени водночас належать до громадянського суспільства і до правової держави. Вони виконують роль необхідної «зв'язки» між ними і мають вирішальне значення щодо функціонування громадянського суспільства. До таких структур та інститутів можна віднести політичні партії, об'єднання, клуби, засоби масової інформації, механізми виборчого процесу, політичну культуру, представництво тощо.

Соціальна сфера громадянського суспільства. Громадянське суспільство - це соціально організована структура, що складається за межами політичних структур, але охоплює й їх, оскільки вони також є його частиною і утворені громадянами. Такі елементи, як демократичне законодавство, поділ влади, наявність легальної опозиції, цілого ряду політичних партій тощо. Не являють самі собою безпосередню структуру громадянського суспільства, але вони становлять певні форми закріплення його впливу в політичні організації суспільства.

Сфера приватного життя громадянського суспільства. Сфера приватного життя має бути закритою для будь-якого політичного, владного втручання. Це найважливіший показник існування громадянського суспільства.

Громадянські права і свободи - основа конституційно-правового статусу громадянина певної держави, яка визначає можливості його участі в політичному, соціальному і культурному житті суспільства.




Питання для дискусії

1. Зіставте основні ознаки правової держави, громадянського суспільства з конституційними положеннями української держави та сучасними реаліями.
   
2. Простежте взаємозв'язок громадянського суспільства і правової держави.
   
3. Чому і в якому розумінні поняття громадянського суспільства розглядають як противагу державі?
   
4. Які фактори сприяють становленню громадянського суспільства в Україні?
   
5. Обґрунтуйте концепцію громадянського суспільства в праці Гегеля «Філософія права».
   
6. Чи стали засоби масової інформації інститутом громадянського суспільства в Україні?
   
7. Чи має Україна якісь успіхи у формуванні громадянського суспільства?
   
8. Чого бракує громадянському суспільству в Україні?
   

Теми рефератів та контрольних робіт

1. Громадянське суспільство і правова держава як атрибути демократичного розвитку суспільства.
   
2. Ідея правової держави в історії світової політичної думки.
   
3. Обґрунтування концепції громадянського суспільства в роботі Гегеля "Філософія права".
   
4. Форми державного правління і громадянське суспільство.
   
5. Конституція України - гарант подальшого розвитку правової держави, громадянського суспільства і соціальної держави.
   
6. Діалектика взаємозв'язку правової держави і громадянського суспільства.
   
7. Громадянське суспільство, його сутність та умови становлення.
   
8. Проблеми й перспективи становлення громадянського суспільства.
   
9. Виникнення та розвиток ідеї правової держави.
   

Питання для самоконтролю

1. Визначте зміст таких категорій та понять: правова держава, соціальна держава, громадянське суспільство, виконавча, законодавча, судова влади, право, закон, референдум, суверенітет народу, змішана економіка.
   
2. Проаналізуйте можливість співіснування правової і соціальної держави.
   
3. Співставте основні ознаки правової держави, громадянського суспільства, соціальної держави з конституційними положеннями української держави та сучасними реаліями.
   
4. Чому громадянське суспільство є необхідною умовою розвитку демократичної держави?
   
5. Які концептуальні підходи до проблем громадянського суспільства?
   
6. Проаналізуйте особливості основних напрямів розвитку громадянського суспільства?
   
7. Який зміст і форми діяльності соціальної і духовної сфер громадянського суспільства?
   
8. Які сучасні форми взаємодії між громадянським суспільством і державою існують в демократичних суспільствах?
   

Завдання для самостійної роботи

1. Визначте зміст таких категорій та понять: правова держава, громадянське суспільство, виконавча, законодавча, судова влади, право, закон, референдум, суверенітет народу, змішана економіка.
   
2. Проаналізуйте можливість співіснування правової і соціальної держави.
   
3. Які функції виконує громадянське суспільство?
   
4. Схарактеризуйте три історичні стадії в розвитку громадянського суспільства.
   
5. Яка роль власності і підприємництва у формуванні громадянського суспільства?
   
6. Яка структура громадянського суспільства?
   
7. Розкрийте зміст і форми економічної діяльності громадянського суспільства.
   
8. Який зміст і форми діяльності соціальної і духовної сфер громадянського суспільства?
   
9. Розкрийте форми і методи діяльності громадських організацій і рухів в Україні.
   

Питання до заліку

1. Визначення, сутність, основні ознаки правової держави.
   
2. Теоретичні засади правової держави у творах українських мислителів.
   
3. Основні ознаки правової держави.
   
4. Принцип організації діяльності правової держави.
   
5. Поняття, зміст і структура громадянського суспільства.
   
6. Сутність концепції громадянського суспільства.
   
7. Головні інститути громадянського суспільства.
   

Рекомендована література

Базовкін Т., Кремень В. Партії та громадянські об'єднання України. — К„ 1994.

Беренштейн JI., Панченко П., Рейт О. Розбудова громадянського суспільства в Україні. — К., 1999.

Геллнер Э. Условия свободы. Гражданское общество и его исторические соперники. — М., 1995.

Гражданское общество и правое государство: предпосылки формирования, — М., 1997.

Громадянське суспільство в Україні: проблеми становлення. — К., 1997.

Декларація про державний суверенітет України.

Дорошенко Д. Нарис історії України: У 2-х т. — К., 1992.

Загальна декларація прав людини.

Задоянчук О. І. Громадянське суспільство. — К., 1999.

Заєць А. П. Правова держава в контексті новітнього українського досвіду. — К., 1999.

Институты самоуправления: историко-правовое исследование. — К., 1995.

Карась А. Філософія громадянського суспільства в класичних теоріях і некласичних інтерпретаціях. - Львів, 2003.

Кириченко С. О. Шляхи формування громадянського суспільства і правової держави. — К., 1999.

Кін Д. Громадянське суспільство. Старі образи, нове бачення. — К., 2000.

Колодій А. На шляху до громадянського суспільства. — Львів, 2002.

Куприц Н. Ц. Из истории государственно-правовой мысли дореволюционной России (XIX в.) — М., 1980.

Панейко Ю. Теоретичні основи самоврядування. — Львів. 2002.

Савельев В. Громадянське суспільство і правова держава: проблеми становлення.— К., 1997.

Селівинов А. О. Будуємо нову державу. — К., 1997.

Тимошенко В. І. Правова держава. Теоретико - історичне дослідження. — К., 1994.

Удовиченко В. П. Украина: поиск модели социального государства. — К., 1997.

Цвих В. Профспілки у громадянському суспільстві: теорія, методологія, практика. — К., 2002.

Шемшученко Ю. С., Бабкіна В. Д. Політологічний енциклопедичний словник. — Навч. посібник. — К., 1997.

Шпорлюк Р. Шляхи формування нації і громадянського суспільства в пострадянських країнах. — К., 2001.

Щедрова Г. П. Громадянське суспільство і соціальна, демократична, правова держава: становлення функції і тенденції розвитку в сучасній Україні. — К., 1996.

Щедрова Г. П. Громадянське суспільство, правова держава і політична свідомість громадян. — К., 1994,