Програма навчального курсу «Політологія» розділ І. Теоретико-методологічні засади політології тема 1
Вид материала | Документы |
- Розділ теоретико-методологічні засади стратегічного планування, 832.28kb.
- 4 Розділ Теоретико-методологічні засади державної міграційної політики, 817.42kb.
- Розділ Місце валютної політики у валютній системі України, 539.67kb.
- До робочої програми навчальної дисципліни "Політологія" на 2007-2008 навчальний рік, 198.12kb.
- 1 Методи оцінки впливу механізму регулювання на зовнішньоекономічну діяльність 32 розділ, 352.53kb.
- Зміст вступ, 1122.5kb.
- Робоча програма з курсу " Загальна теорія політики " для студентів факультету політико-інформаційного, 724.65kb.
- Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте, 624.94kb.
- Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте, 840.61kb.
- План: Об'єкт та предмет політології. Політологія І суміжні науки. Загально наукові, 56.9kb.
- Демократія та її основні форми. Сучасні концепції демократії.
- Порівняльний аналіз сучасних систем політичної демократії.
- Українська система демократії, витоки та перспективи розвитку.
Методичні рекомендації та практичні завдання
1. Проблеми демократії на сучасному рівні - це багатоманітність, складність, соціально-політичних процесів, які безпосередньо обумовлені реальною практикою.
Вивчаючи перше питання, з'ясуйте, що розуміється під демократією, які її витоки та історичні форми: зверніть увагу, що зараз воно використовується в декількох значеннях:
Демократія - це організація політичного і громадянського суспільства, яка забезпечує реальне народовладдя, засноване на повазі прав і свобод людини і громадянина.
Демократія - цe влада для народу, форма політичного, державного устрою, де визнається що народ є джерелом влади, його право приймати участь у вирішенні суспільних, державних питань, при визнанні принципів свободи, рівності і інших прав громадян, яка передбачає введення правових гарантій і реалізацію їх у всіх сферах життя суспільства.
Дайте характеристику і проаналізуйте історичні етапи розвитку демократії:
- Демократія в античну епоху;
- Розвиток демократії в умовах середньовіччя;
- Демократія в період вільного підприємництва (капіталізму).
Проаналізуйте типи демократії, при цьому звернувши увагу на їх особливості (безпосередня і представницька).
Аналіз теоретичних концепцій демократії, її принципів та інститутів дає можливість розкрити сутнісні риси демократії як форми організації політичного суспільства
Сучасні концепції демократії так чи інакше сприймаються в якості основи теоретичного розуміння демократії як народовладдя. Але фахівці мають різні підходи в трактовці головних питань демократії. Тому необхідно:
Дати визначення критеріїв демократії, їх розбіжності і порівняння.
- Охарактеризувати типи концепцій демократії: колективістська і конкурентна.
- Розкрити, як представлена конкурентна демократія у сучасних концепціях:
- Традиційно-ліберальна;
- Плюралістична;
- Елітарна;
- Партиціпаційна.
Науковий підхід вимагає ще й аналізу реально існуючих демократичних інститутів,
2. Порівняльний аналіз сучасних систем політичної демократії дає можливість з'ясувати як загальні, так і відмінні риси, становлення і розвитку демократії як форми організації політичної влади, управління і всього соціального процесу життєдіяльності людей.
Дайте характеристику і зробіть аналіз сучасних систем політичної демократії:
- Американська система;
- Британська система;
- Французька система;
- Соціал-демократична модель і демократія державного соціалізму.
З'ясуйте, чи може бути довільно замінена одна система демократії на іншу систему.
3. Розглядаючи і досліджуючи це питання, щодо України треба зробити аналіз історико-культурних і соціально-політичних підстав і традицій в розвитку демократії, значення волі та демократії в суспільно-політичному житті козацтва, революційно-демократичних ліберально-демократичних ідей в політичній думці.
Проаналізуйте сучасний конституційний процес, розбудову і розвиток політичної системи, еволюцію інститутів парламентаризму та президентства в Україні, політичну культуру та її вплив на розвиток демократії.
Основні поняття та категорії
Демократія (від грець, demos — народ і kratos — влада) — організація та функціювання державної влади на засадах визнання народу її джерелом, на прагненні забезпечити справедливість, рівність і добробут усіх при розв'язуванні проблем і питань суспільного врядування.
Безпосередня демократія — форма прямого народовладдя, здійснення влади народом безпосередньо, без створення постійних органів або інших інститутів, у формах, передбачених конституцією і законами.
Представницька демократія — здійснення державної влади або місцевого самоврядуванням делегування громадянами своїх повноважень їхнім представникам (депутатам), які обираються до представницьких органів.
Суверенітет народу — ґрунтується на визнанні всього повноправного населення тієї чи іншої країни джерелом політичної влади.
Групи інтересів — об'єднання людей, які, виходячи з певних інтересів або потреб, висувають вимоги до інших груп суспільства чи суспільства в цілому, щоб підтримати або поліпшити свої позиції, досягти певних цілей.
Права людини — сформульовані в Загальній декларації прав людини головні, проголошені невід'ємними та обов'язковими для дотримання всіма громадянські, політичні, економічні, соціальні, культурні та інші права і свободи людини.
Більшість — кількісне переважання прихильників якоїсь ідеї чи рішення над їхніми противниками. Розрізняють більшість відносну, абсолютну, кваліфіковану.
Питання для дискусії
- Проаналізуйте вислів: «Є ринок — є демократія, немає ринку — немає демократії».
- Які цінності демократії здаються Вам найбільш привабливими? Які протиріччя вони містять у собі?
- Яким змістом збагатилося поняття демократії з часів античного світу? Було це прогресом демократії чи її псуванням?
- Прихильником якої з форм демократії ви себе вважаєте і чому?
- У якій формі демократії може реалізуватися право меншості на опозицію?
Теми рефератів та контрольних робіт
- Різновиди традиційних форм демократії в історії українського суспільства.
- Характеристика сучасної теорії демократії.
- Права й свободи людини — основа демократичного характеру суспільства.
- Позитивний зміст поняття демократії (Монтеск'є, Гоббс, Локк, Руссо, Кант).
- Демократичний принцип і демократичні процедури. Критерії розвитку демократії.
- Політична відповідальність: сутність та функції.
- Демократія та суспільний розвиток.
- Формування демократичних засад суспільного життя в Україні.
- Розвиток поглядів та змісту демократії в історії людства.
- Плебісцетарна теорія демократії Макса Вебера та сучасний політичний процес.
- Демократія: сутність, доктрини, різновиди.
- Демократія як форма державного правління. Критерії, ознаки та принципи.
Питання для самоконтролю
- Використовуючи словники та рекомендовану літературу до теми, визначте зміст таких категорій: демократія, лібералізм, плюралізм, безпосередня представницька демократія, права людини.
- Простежте зміни антидемократичної і демократичної традиції мислення, починаючи від Платона.
- Назвіть основні демократичні принципи. Як Ви розумієте принцип прав меншості?
- У чому можна вбачати межі демократії?
- Чому не може бути ідеальної демократії?
- Проаналізуйте вислів: є ринок - є демократія, немає ринку – немає демократії".
Завдання для самостійної роботи
- Які елементи (принципи) демократії є в Україні?
- Які існують форми демократії?
- Які протиріччя містять у собі цінності демократії?
- У чому полягає авторитаризм демократії?
- Типи, умови й стимули політичної участі. Проблеми розвитку демокатії в Україні.
Питання до заліку
- Чому демократія є необхідною умовою розвитку техногенної цивілізації?
- Чому античний поліс був першою історичною формою становлення демократії?
- Критерії демократії К. Попера, які визначають типи демократії.
- Головна ідея конкурентної моделі демократії.
- Протиріччя в соціалістичній концепції демократії.
- Соціальні та ідейні витоки демократії.
Рекомендована література
Аристотель. Афинская полития. — М., 1997. Арон Р. Демократия и тоталитаризм. — М., 1993.
Бергер А. К. Политическая мысль древнегреческой демократии. — М., 1966.
Бердяев Н. Духовные основы русской революции. Философия неравенства / Собр. Соч., в 4-х т. — М., 1989. — Т.4.
Власенко Н. А., Зорько С. В., Сиротич М. Р. Україна на шляху до інформаційного суспільства: проблеми та здобутки. -— К., 1995.
Грушевський М. С. Історія України—Руси. В 11т., 12 кн. — К., 1991.
Дай Т. Р., Зиглер Л. X. Демократия для элиты. Введение в американскую политику. — М., 1989.
Даль Р. Введение в экономическую демократию. — М., 1991.
Даль Р. О демократии. — М., 2000.
Демократія в Україні: минуле і сучасне. — К., 1993.
Джеферсон Т. Общий обзор прав Британской Америки // Американские просветители. — М., 1991.
Ковалевский М. Происхождение современной демократии. — М., 1989.—Т. 1.
Ковлер А.И. Исторические формы демократии: проблемы политико - правовой теории. — М., 1990.
Конституція України. — К., 2005.
Кремень В., Ткаченко В. Україна: шлях до себе. Проблеми суспільної трансформації. — К., 1998.
Лейпхарт А. Демократия в многосоставных обществах: сравнительные исследования. — М., 1997.
Основи демократії: Навч. посібник. — К., 2002.
Паренти М. Демократия для немногих. — М., 1990.
Потер Карл. Відкрите суспільство та його вороги. — К., 1994. — Т. 1—2.
Права людини. Міжнародні договори України. Декларації і документи. 2-ге вид. — К., 1996.
СалминА. М. Современная демократия: генезис, структура, культурные конфликты: опыт Франции в сравнительной ретроспективе. — М., 1992.
Складові демократії. — К., 1993.
Токвиль А. Демократия в Америке: Сравнит, исслед. демократии в США и Швейцарии. — К., 1960.
Франко І. Що таке соціалізм / Зібр. творів у 50 т-ти. — К., 1966. — Т. 44.
Хабермас Ю. Демократия. Разум. Нравственность. — М., 1995.
Хейман С. Кістяківський Б.: Боротьба за національні права в останні роки царату. — К., 2000.
Шаповал В. Зарубіжний парламентаризм. — К, 1993.
Шумпетер Йозеф А. Капіталізм, соціалізм і демократія. — К., 1995.
Тема 7. Політична система суспільства
- Сутність, структура та функції політичних систем..
- Порівняльний аналіз політичних систем зарубіжних країн.
- Політична система сучасного українського суспільства.
Методичні рекомендації та практичні завдання
1. Вивчаючи перше питання, з'ясуйте, в чому суть політичної системи суспільства, причини її виникнення;
- даючи визначення поняття «політична система суспільства», як одного з основних понять політології, зверніть увагу на особливості різних концептуальних підходів;
- порівняйте такі найбільш поширені визначення політичної системи.
а) «Політичні системи - це різні форми політичної поведінки як державних так і недержавних структур» (Г.Алмонд);
б) «Політична система - це складний комплекс державних інститутів, політичних партій, суспільних організацій, у рамках якої відбувається політичне життя суспільства і здійснюється державна і суспільна влада» (Ф.М.Буряацький, А.А.Гадкін);
в) «Політична система — це сукупність політичних інститутів, громадських структур, норм і цінностей, а також: їх взаємодії, в яких реалізується політична влада і здійснюється політичний вплав» (С. А.Губерський);
- порівняйте підходи до визначення сутності політичної системи суспільства
за Т. Парсонсом, Д.Істоном, Г. Алмондом;
Розкрийте структуру політичної системи, одночасно аналізуючи кожний елемент цієї структури окремо і специфічні взаємодії і взаємозв'язок цих елементів:
1.політичні відносини;
2.політична діяльність;
3.політична організація суспільства: а)держава та її установа; б)політичні партії, громадсько-політичні організації та рухи; в)трудові колективи з своїми органами самоврядування.
4.політична свідомість і політична культура;
5.політичні і правові норми;
6.засоби масової інформації.
Проаналізуйте погляди на структуру політичної системи західних та російських вчених;
Проаналізуйте функції політичної системи як певної системної якості суспільства:
1.визначення цілей і завдань суспільства;
2.мобілізація ресурсів;
3.владно-політична інтеграція суспільства;
4.регулювання режиму соціально-політичної діяльності;
5.легітимізація.
Проаналізуйте інші точки зору щодо функцій полііичних систем (наприклад, підхід до функцій політичних систем Г.Алмонда і Дж.Пауелла) так і до питання типології політичних систем.
Необхідно звернути увагу також на питання про класифікацію політичних систем.
2. Вивчаючи це питання, треба визначити, якою типологією політичних систем керуватися в порівняльному аналізі політичних систем:
- Якщо брати за основу типологію, запропоновану Ж.Блонделем, яка спирається на зміст та форми управління, то політичні системи суспільства поділяються на п'ять типів: а) ліберальні демократ з опорою на лібералізм у прийнятті державних рішень; б) комуністичні системи з пріоритетом рівності соціальних благ і зневагою до ліберальних засобів їх досягнення; в) традиційні політичні системи, управління якими здійснюється олігархіями з досить нерівномірним розподілом соціальних благ; г) політичні системи, які переживають період становлення, в країнах, де існують авторитарні засоби правління; д) авторитарно-консервативні політичні системи, мета яких - збереження соціальної та економічної нерівності самими дієвими засобами.
- Якщо брати за основу типологію, запропоновану Г.Алмондом, яка спирається на відмінність політичних культур, то політичні системи суспільства поділяються на чотири типи а) англо-американська політична система; б) континентально - європейська політична система; в) доіндустріальна прянична система, г) політична система тоталітарного типу.
- Якщо брати за основу марксистську типологію, яка спирається на класовий характер суспільства, економічний його базис і є відповідною щодо суспільно-політичних формацій, то політичні системи суспільства поділяються на. рабовласницьку, феодальну, буржуазну і соціалістичну.
- Якщо браги за основу типологію, яка спирається на характеристики політичних режимів, то політичні системи суспільства поділяються на: демократичну, авторитарну і тоталітарну.
- Після того, як визначено типологію політичних систем, треба обрати декілька країн для порівняльного аналізу (однотипних або, навпаки, різнотипних) і провести глибокий і всебічний аналіз кожного структурного елементу політичної системи цих країн окремо і в порівнянні з іншими.
3. Вивчаючи це питання, перш за все, з'ясуйте, чим визначаються крайні віхи політичної системи сучасного українського суспільства.
- Проаналізуйте сучасний стан усіх підсистем українського суспільства (економічної, політичної, соціальної, міжнародної та ін.) Проаналізуйте основні напрямки і перспективи формування нової політичної системи України, виходячи з глибокого і всебічного аналізу всіх структурних елементів політичної системи (починаючи з аналізу політичних відносин і завершуючи аналізом засобів масової інформації)
- Завершуючи аналіз політичної системи сучасного українського суспільства, треба розглянути основні положення Конституції України, що закріплюють процес формування нової політичної системи, перспективи втілення цих положень у життя.
Основні поняття та категорії
Державні інститути — це система органів влади управління, і життєдіяльності держави. До них можна віднести: парламент — законодавчий орган, уряд — виконавчий орган, суди всіх рівнів, армію, міліцію, держбезпеку і т. ін.
Інститути — позначення в політичній мові двох класів соціально - політичних явищ: 1) політичних установ з організаційною структурою, централізованим управлінням та виконавчим апаратом (тобто інститути влади — уряд, законодавчий орган і т. ін.); 2) форми та сутності політичних відносин, функцій, типів управління: інститути президентства (президентської влади), представництва (тобто процедури обрання довірених осіб, парламенту і т. ін.), партій, асоціацій і тощо.
Політична участь — невід'ємна якість політичної та будь-якої іншої управлінської діяльності людей, яка слугує одним із засобів виразу і досягнення їх інтересів.
Політичний процес - це вся сукупність дій, спрямованих на забезпечення формування, зміни, реформування та функціонування політичної системи.
Політичні інститути (в широкому значенні) - це не тільки політичні організації і політичні органи, а й регульовані нормами права сукупності соціально-політичних відносин.
Президентське правління: 1) передбачене Конституцією держави припинення діяльності інститутів самоуправління регіонального адміністративного утворення і здійснення управління державою безпосередньо уповноваженими, призначеними главою держави - Президентом і підконтрольними йому; 2) передбачене Конституцією наділення глави держави - Президента надзвичайними повноваженнями в масштабах всієї держави, які понад з іншими повноваженнями, включають і право на згортання, на деякий час, діяльності традиційних демократичних інститутів.
Питання для дискусії
- Що визначає тип політичної системи суспільства?
- Від чого залежить стабільність політичної системи?
- Місце і роль політичних партій у політичній системі суспільства.
- Чи існує зв'язок між стабільністю, прогресом суспільства та ефективністю виконуваних політичною системою функцій?
- Які функції політичної системи України є найнерозвинутішими і що зумовлює політичну і соціальну напруженість у суспільстві?
- Загальне та особливе у формуванні та розвитку політичних систем
Теми рефератів та контрольних робіт
- Основні елементи політичної системи суспільства, їхня роль та функції.
- Стабілізуючі фактори функціонування політичної системи.
- Порівняльний аналіз політичної системи за проектом Конституції гетьмана Пилипа Орлика та Української Народної Республіки.
- Політична система України за новою Конституцією.
- Політична система як механізм функціонування владних відносин у суспільстві.
- Механізм функціонування політичної системи суспільства.
- Конституційні засади сучасної політичної системи України.
Питання для самоконтролю
- З'ясуйте суть таких категорій та понять: політична система, політичні інститути, функції політичної системи.
- З'ясуйте, які функції є головними в діяльності політичної системи?
- Розробіть схему політичної системи суспільства України.
- Як впливає бюрократія на функціонування політичної системи суспільства?
- Яке місце займає церква в державі і як вона впливає на функціонування політичної системи?
- Визначте конституційні засади сучасної політичної системи України.
Завдання для самостійної роботи
- Проаналізуйте поняття: системність, системний підхід, системний аналіз, система.
- З'ясуйте головні концепції основоположників сучасної теорії політичних систем.
- Схарактеризуйте особливості політичних систем країн Західної Європи.
- Проаналізуйте основні шляхи модернізації та трансформації політичних систем.
- З'ясуйте основні стабілізуючі фактори функціонування політичної системи.
- З'ясуйте механізми функціонування політичних систем суспільства.
- Проаналізуйте залежність рівня й типу політичної культури суспільства та типу політичної системи.
- З'ясуйте місце інституту президентства політичної системи суспільства.
Питання до заліку
- Т. Парсонс та його зальна теорія соціальних систем.
- Теорія політичних систем Д. Істона.
- Модель політичної системи за Г. Алмондом.
- Функції політичних систем: аналіз підходів.
- Політичні та правові норми як елемент політичної системи суспільства.
- Взаємозалежність проблем розвитку, модернізації, реформування та трансформації політичних систем.
Рекомендована література
Анохин М. Г. Политические системы: адаптация, динамика, устойчивость. — М., 1996.
Бокщанин К, Губерский С. Политические системы стран Западной Европы: Серия 1. Институт президенства Итальянской Республики. — К., 2000.
Бокщанин И., Губерский С., Кирилюк Ф. Политическая система стран Западной Европы: Серия 2. Институт президентства V Французской Республики. — К., 2000.
Борисов В. К. Теория политических систем. — М., 1991.
Бурлацкий Ф. М., Галкин А. А. Современный левиафан: очерки политической социологии капитализма. — М., 1985.
Каменская Г. В., Родионов А. Н. Политические системы современности: учеб. пособие. — М., 1994.
Конституція України. — К., 2005.
Політична система сучасної України: особливості становлення, тенденції розвитку. — К., 1998.
Рудич Ф. М. Політологія. Курс лекцій. — К., 2000.
Селезнев JI. И. Политические системы современности: сравнительный анализ. — СПб., 1995.
Тихомиров С. И. Основные направления развития современных политических систем. — Севастополь, 1999.
Формирование политической системы России. — М., 1996.
Шаповал В. Н. Зарубіжний парламентаризм. — К., 1993.
Шаповал В. Н. Вищі органи сучасної держави. Порівняльний аналіз. — К., 1995