Програма навчального курсу «Політологія» розділ І. Теоретико-методологічні засади політології тема 1

Вид материалаДокументы
Демократія - це організація політичного і громадянського суспільства, яка забезпечує реальне народовладдя, засноване на повазі п
Безпосередня демократія
Представницька демократія
Суверенітет народу
Права людини
Політичний процес
Президентське правління
Подобный материал:
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   14
Тема 6. Демократія в політичному житті суспільства

  1. Демократія та її основні форми. Сучасні концепції демократії.
  2. Порівняльний аналіз сучасних систем політичної демократії.
  3. Українська система демократії, витоки та перспективи розвитку.


Методичні рекомендації та практичні завдання

1. Проблеми демократії на сучасному рівні - це багатоманітність, складність, соціально-політичних процесів, які безпосередньо обумовлені реальною практикою.

Вивчаючи перше питання, з'ясуйте, що розуміється під демократією, які її витоки та історичні форми: зверніть увагу, що зараз воно використовується в декількох значеннях:

Демократія - це організація політичного і громадянського суспільства, яка забезпечує реальне народовладдя, засноване на повазі прав і свобод людини і громадянина.

Демократія - цe влада для народу, форма політичного, державного устрою, де визнається що народ є джерелом влади, його право приймати участь у вирішенні суспільних, державних питань, при визнанні принципів свободи, рівності і інших прав громадян, яка передбачає введення правових гарантій і реалізацію їх у всіх сферах життя суспільства.

Дайте характеристику і проаналізуйте історичні етапи розвитку демократії:
  1. Демократія в античну епоху;
  2. Розвиток демократії в умовах середньовіччя;
  3. Демократія в період вільного підприємництва (капіталізму).

Проаналізуйте типи демократії, при цьому звернувши увагу на їх особливості (безпосередня і представницька).

Аналіз теоретичних концепцій демократії, її принципів та інститутів дає можливість розкрити сутнісні риси демократії як форми організації політичного суспільства

Сучасні концепції демократії так чи інакше сприймаються в якості основи теоретичного розуміння демократії як народовладдя. Але фахівці мають різні підходи в трактовці головних питань демократії. Тому необхідно:

Дати визначення критеріїв демократії, їх розбіжності і порівняння.

- Охарактеризувати типи концепцій демократії: колективістська і конкурентна.

- Розкрити, як представлена конкурентна демократія у сучасних концепціях:
  1. Традиційно-ліберальна;
  2. Плюралістична;
  3. Елітарна;
  4. Партиціпаційна.

Науковий підхід вимагає ще й аналізу реально існуючих демократичних інститутів,


2. Порівняльний аналіз сучасних систем політичної демократії дає можливість з'ясувати як загальні, так і відмінні риси, становлення і розвитку демократії як форми організації політичної влади, управління і всього соціального процесу життєдіяльності людей.

Дайте характеристику і зробіть аналіз сучасних систем політичної демократії:
  1. Американська система;
  2. Британська система;
  3. Французька система;
  4. Соціал-демократична модель і демократія державного соціалізму.

З'ясуйте, чи може бути довільно замінена одна система демократії на іншу систему.


3. Розглядаючи і досліджуючи це питання, щодо України треба зробити аналіз історико-культурних і соціально-політичних підстав і традицій в розвитку демократії, значення волі та демократії в суспільно-політичному житті козацтва, революційно-демократичних ліберально-демократичних ідей в політичній думці.

Проаналізуйте сучасний конституційний процес, розбудову і розвиток політичної системи, еволюцію інститутів парламентаризму та президентства в Україні, політичну культуру та її вплив на розвиток демократії.


Основні поняття та категорії

Демократія (від грець, demos — народ і kratos — влада) — організація та функціювання державної влади на засадах визнання народу її джерелом, на прагненні забезпечити справедливість, рівність і добробут усіх при розв'язуванні проблем і питань суспільного врядування.

Безпосередня демократія — форма прямого народовладдя, здійснення влади народом безпосередньо, без створення постійних органів або інших інститутів, у формах, передбачених конституцією і законами.

Представницька демократія — здійснення державної влади або місцевого самоврядуванням делегування громадянами своїх повноважень їхнім представникам (депутатам), які обираються до представницьких органів.

Суверенітет народу — ґрунтується на визнанні всього повноправного населення тієї чи іншої країни джерелом політичної влади.

Групи інтересів — об'єднання людей, які, виходячи з певних інтересів або потреб, висувають вимоги до інших груп суспільства чи суспільства в цілому, щоб підтримати або поліпшити свої позиції, досягти певних цілей.

Права людини — сформульовані в Загальній декларації прав людини головні, проголошені невід'ємними та обов'язковими для дотримання всіма громадянські, політичні, економічні, соціальні, культурні та інші права і свободи людини.

Більшість — кількісне переважання прихильників якоїсь ідеї чи рішення над їхніми противниками. Розрізняють більшість відносну, абсолютну, кваліфіковану.

Питання для дискусії
              1. Проаналізуйте вислів: «Є ринок — є демократія, немає ринку — немає демократії».
              2. Які цінності демократії здаються Вам найбільш привабливими? Які протиріччя вони містять у собі?
              3. Яким змістом збагатилося поняття демократії з часів античного світу? Було це прогресом демократії чи її псуванням?
              4. Прихильником якої з форм демократії ви себе вважаєте і чому?
              5. У якій формі демократії може реалізуватися право меншості на опозицію?


Теми рефератів та контрольних робіт
    1. Різновиди традиційних форм демократії в історії українського суспільства.
    2. Характеристика сучасної теорії демократії.
    3. Права й свободи людини — основа демократичного характеру суспільства.
    4. Позитивний зміст поняття демократії (Монтеск'є, Гоббс, Локк, Руссо, Кант).
    5. Демократичний принцип і демократичні процедури. Критерії розвитку демократії.
    6. Політична відповідальність: сутність та функції.
    7. Демократія та суспільний розвиток.
    8. Формування демократичних засад суспільного життя в Україні.
    9. Розвиток поглядів та змісту демократії в історії людства.
    10. Плебісцетарна теорія демократії Макса Вебера та сучасний політичний процес.
    11. Демократія: сутність, доктрини, різновиди.
    12. Демократія як форма державного правління. Критерії, ознаки та принципи.

Питання для самоконтролю
                1. Використовуючи словники та рекомендовану літературу до теми, визначте зміст таких категорій: демократія, лібералізм, плюралізм, безпосередня представницька демократія, права людини.
                2. Простежте зміни антидемократичної і демократичної традиції мислення, починаючи від Платона.
                3. Назвіть основні демократичні принципи. Як Ви розумієте принцип прав меншості?
                4. У чому можна вбачати межі демократії?
                5. Чому не може бути ідеальної демократії?
                6. Проаналізуйте вислів: є ринок - є демократія, немає ринку – немає демократії".

Завдання для самостійної роботи
  1. Які елементи (принципи) демократії є в Україні?
  2. Які існують форми демократії?
  3. Які протиріччя містять у собі цінності демократії?
  4. У чому полягає авторитаризм демократії?
  5. Типи, умови й стимули політичної участі. Проблеми розвитку демокатії в Україні.

Питання до заліку
  1. Чому демократія є необхідною умовою розвитку техногенної цивілізації?
  2. Чому античний поліс був першою історичною формою становлення демократії?
  3. Критерії демократії К. Попера, які визначають типи демократії.
  4. Головна ідея конкурентної моделі демократії.
  5. Протиріччя в соціалістичній концепції демократії.
  6. Соціальні та ідейні витоки демократії.

Рекомендована література

Аристотель. Афинская полития. — М., 1997. Арон Р. Демократия и тоталитаризм. — М., 1993.

Бергер А. К. Политическая мысль древнегреческой демократии. — М., 1966.

Бердяев Н. Духовные основы русской революции. Философия неравенства / Собр. Соч., в 4-х т. — М., 1989. — Т.4.

Власенко Н. А., Зорько С. В., Сиротич М. Р. Україна на шляху до інформаційного суспільства: проблеми та здобутки. -— К., 1995.

Грушевський М. С. Історія України—Руси. В 11т., 12 кн. — К., 1991.

Дай Т. Р., Зиглер Л. X. Демократия для элиты. Введение в американскую политику. — М., 1989.

Даль Р. Введение в экономическую демократию. — М., 1991.

Даль Р. О демократии. — М., 2000.

Демократія в Україні: минуле і сучасне. — К., 1993.

Джеферсон Т. Общий обзор прав Британской Америки // Американские просветители. — М., 1991.

Ковалевский М. Происхождение современной демократии. — М., 1989.—Т. 1.

Ковлер А.И. Исторические формы демократии: проблемы политико - правовой теории. — М., 1990.

Конституція України. — К., 2005.

Кремень В., Ткаченко В. Україна: шлях до себе. Проблеми суспільної трансформації. — К., 1998.

Лейпхарт А. Демократия в многосоставных обществах: сравнительные исследования. — М., 1997.

Основи демократії: Навч. посібник. — К., 2002.

Паренти М. Демократия для немногих. — М., 1990.

Потер Карл. Відкрите суспільство та його вороги. — К., 1994. — Т. 1—2.

Права людини. Міжнародні договори України. Декларації і документи. 2-ге вид. — К., 1996.

СалминА. М. Современная демократия: генезис, структура, культурные конфликты: опыт Франции в сравнительной ретроспективе. — М., 1992.

Складові демократії. — К., 1993.

Токвиль А. Демократия в Америке: Сравнит, исслед. демократии в США и Швейцарии. — К., 1960.

Франко І. Що таке соціалізм / Зібр. творів у 50 т-ти. — К., 1966. — Т. 44.

Хабермас Ю. Демократия. Разум. Нравственность. — М., 1995.

Хейман С. Кістяківський Б.: Боротьба за національні права в останні роки царату. — К., 2000.

Шаповал В. Зарубіжний парламентаризм. — К, 1993.

Шумпетер Йозеф А. Капіталізм, соціалізм і демократія. — К., 1995.

Тема 7. Політична система суспільства

  1. Сутність, структура та функції політичних систем..
  2. Порівняльний аналіз політичних систем зарубіжних країн.
  3. Політична система сучасного українського суспільства.


Методичні рекомендації та практичні завдання

1. Вивчаючи перше питання, з'ясуйте, в чому суть політичної системи суспільства, причини її виникнення;

- даючи визначення поняття «політична система суспільства», як одного з основних понять політології, зверніть увагу на особливості різних концептуальних підходів;

- порівняйте такі найбільш поширені визначення політичної системи.

а) «Політичні системи - це різні форми політичної поведінки як державних так і недержавних структур» (Г.Алмонд);

б) «Політична система - це складний комплекс державних інститутів, політичних партій, суспільних організацій, у рамках якої відбувається політичне життя суспільства і здійснюється державна і суспільна влада» (Ф.М.Буряацький, А.А.Гадкін);

в) «Політична система — це сукупність політичних інститутів, громадських структур, норм і цінностей, а також: їх взаємодії, в яких реалізується політична влада і здійснюється політичний вплав» (С. А.Губерський);

- порівняйте підходи до визначення сутності політичної системи суспільства

за Т. Парсонсом, Д.Істоном, Г. Алмондом;


Розкрийте структуру політичної системи, одночасно аналізуючи кожний елемент цієї структури окремо і специфічні взаємодії і взаємозв'язок цих елементів:

1.політичні відносини;

2.політична діяльність;

3.політична організація суспільства: а)держава та її установа; б)політичні партії, громадсько-політичні організації та рухи; в)трудові колективи з своїми органами самоврядування.

4.політична свідомість і політична культура;

5.політичні і правові норми;

6.засоби масової інформації.


Проаналізуйте погляди на структуру політичної системи західних та російських вчених;


Проаналізуйте функції політичної системи як певної системної якості суспільства:

1.визначення цілей і завдань суспільства;

2.мобілізація ресурсів;

3.владно-політична інтеграція суспільства;

4.регулювання режиму соціально-політичної діяльності;

5.легітимізація.


Проаналізуйте інші точки зору щодо функцій полііичних систем (наприклад, підхід до функцій політичних систем Г.Алмонда і Дж.Пауелла) так і до питання типології політичних систем.

Необхідно звернути увагу також на питання про класифікацію політичних систем.


2. Вивчаючи це питання, треба визначити, якою типологією політичних систем керуватися в порівняльному аналізі політичних систем:

- Якщо брати за основу типологію, запропоновану Ж.Блонделем, яка спирається на зміст та форми управління, то політичні системи суспільства поділяються на п'ять типів: а) ліберальні демократ з опорою на лібералізм у прийнятті державних рішень; б) комуністичні системи з пріоритетом рівності соціальних благ і зневагою до ліберальних засобів їх досягнення; в) традиційні політичні системи, управління якими здійснюється олігархіями з досить нерівномірним розподілом соціальних благ; г) політичні системи, які переживають період становлення, в країнах, де існують авторитарні засоби правління; д) авторитарно-консервативні політичні системи, мета яких - збереження соціальної та економічної нерівності самими дієвими засобами.

- Якщо брати за основу типологію, запропоновану Г.Алмондом, яка спирається на відмінність політичних культур, то політичні системи суспільства поділяються на чотири типи а) англо-американська політична система; б) континентально - європейська політична система; в) доіндустріальна прянична система, г) політична система тоталітарного типу.

- Якщо брати за основу марксистську типологію, яка спирається на класовий характер суспільства, економічний його базис і є відповідною щодо суспільно-політичних формацій, то політичні системи суспільства поділяються на. рабовласницьку, феодальну, буржуазну і соціалістичну.

- Якщо браги за основу типологію, яка спирається на характеристики політичних режимів, то політичні системи суспільства поділяються на: демократичну, авторитарну і тоталітарну.

- Після того, як визначено типологію політичних систем, треба обрати декілька країн для порівняльного аналізу (однотипних або, навпаки, різнотипних) і провести глибокий і всебічний аналіз кожного структурного елементу політичної системи цих країн окремо і в порівнянні з іншими.


3. Вивчаючи це питання, перш за все, з'ясуйте, чим визначаються крайні віхи політичної системи сучасного українського суспільства.

- Проаналізуйте сучасний стан усіх підсистем українського суспільства (економічної, політичної, соціальної, міжнародної та ін.) Проаналізуйте основні напрямки і перспективи формування нової політичної системи України, виходячи з глибокого і всебічного аналізу всіх структурних елементів політичної системи (починаючи з аналізу політичних відносин і завершуючи аналізом засобів масової інформації)

- Завершуючи аналіз політичної системи сучасного українського суспільства, треба розглянути основні положення Конституції України, що закріплюють процес формування нової політичної системи, перспективи втілення цих положень у життя.

Основні поняття та категорії

Державні інститути — це система органів влади управління, і життєдіяльності держави. До них можна віднести: парламент — законодавчий орган, уряд — виконавчий орган, суди всіх рівнів, армію, міліцію, держбезпеку і т. ін.

Інститути — позначення в політичній мові двох класів соціально - політичних явищ: 1) політичних установ з організаційною структурою, централізованим управлінням та виконавчим апаратом (тобто інститути влади — уряд, законодавчий орган і т. ін.); 2) форми та сутності політичних відносин, функцій, типів управління: інститути президентства (президентської влади), представництва (тобто процедури обрання довірених осіб, парламенту і т. ін.), партій, асоціацій і тощо.

Політична участь — невід'ємна якість політичної та будь-якої іншої управлінської діяльності людей, яка слугує одним із засобів виразу і досягнення їх інтересів.

Політичний процес - це вся сукупність дій, спрямованих на забезпечення формування, зміни, реформування та функціонування політичної системи.

Політичні інститути (в широкому значенні) - це не тільки політичні організації і політичні органи, а й регульовані нормами права сукупності соціально-політичних відносин.

Президентське правління: 1) передбачене Конституцією держави припинення діяльності інститутів самоуправління регіонального адміністративного утворення і здійснення управління державою безпосередньо уповноваженими, призначеними главою держави - Президентом і підконтрольними йому; 2) передбачене Конституцією наділення глави держави - Президента надзвичайними повноваженнями в масштабах всієї держави, які понад з іншими повноваженнями, включають і право на згортання, на деякий час, діяльності традиційних демократичних інститутів.


Питання для дискусії
          1. Що визначає тип політичної системи суспільства?
          2. Від чого залежить стабільність політичної системи?
          3. Місце і роль політичних партій у політичній системі суспільства.
          4. Чи існує зв'язок між стабільністю, прогресом суспільства та ефективністю виконуваних політичною системою функцій?
          5. Які функції політичної системи України є найнерозвинутішими і що зумовлює політичну і соціальну напруженість у суспільстві?
          6. Загальне та особливе у формуванні та розвитку політичних систем


Теми рефератів та контрольних робіт
            1. Основні елементи політичної системи суспільства, їхня роль та функції.
            2. Стабілізуючі фактори функціонування політичної системи.
            3. Порівняльний аналіз політичної системи за проектом Конституції гетьмана Пилипа Орлика та Української Народної Республіки.
            4. Політична система України за новою Конституцією.
            5. Політична система як механізм функціонування владних відносин у суспільстві.
            6. Механізм функціонування політичної системи суспільства.
            7. Конституційні засади сучасної політичної системи України.




Питання для самоконтролю
              1. З'ясуйте суть таких категорій та понять: політична система, політичні інститути, функції політичної системи.
              2. З'ясуйте, які функції є головними в діяльності політичної системи?
              3. Розробіть схему політичної системи суспільства України.
              4. Як впливає бюрократія на функціонування політичної системи суспільства?
              5. Яке місце займає церква в державі і як вона впливає на функціонування політичної системи?
              6. Визначте конституційні засади сучасної політичної системи України.

Завдання для самостійної роботи
  1. Проаналізуйте поняття: системність, системний підхід, системний аналіз, система.
  2. З'ясуйте головні концепції основоположників сучасної теорії політичних систем.
  3. Схарактеризуйте особливості політичних систем країн Західної Європи.
  4. Проаналізуйте основні шляхи модернізації та трансформації політичних систем.
  5. З'ясуйте основні стабілізуючі фактори функціонування політичної системи.
  6. З'ясуйте механізми функціонування політичних систем суспільства.
  7. Проаналізуйте залежність рівня й типу політичної культури суспільства та типу політичної системи.
  8. З'ясуйте місце інституту президентства політичної системи суспільства.

Питання до заліку
  1. Т. Парсонс та його зальна теорія соціальних систем.
  2. Теорія політичних систем Д. Істона.
  3. Модель політичної системи за Г. Алмондом.
  4. Функції політичних систем: аналіз підходів.
  5. Політичні та правові норми як елемент політичної системи суспільства.
  6. Взаємозалежність проблем розвитку, модернізації, реформування та трансформації політичних систем.

Рекомендована література

Анохин М. Г. Политические системы: адаптация, динамика, устойчивость. — М., 1996.

Бокщанин К, Губерский С. Политические системы стран Западной Европы: Серия 1. Институт президенства Итальянской Республики. — К., 2000.

Бокщанин И., Губерский С., Кирилюк Ф. Политическая система стран Западной Европы: Серия 2. Институт президентства V Французской Республики. — К., 2000.

Борисов В. К. Теория политических систем. — М., 1991.

Бурлацкий Ф. М., Галкин А. А. Современный левиафан: очерки политической социологии капитализма. — М., 1985.

Каменская Г. В., Родионов А. Н. Политические системы современности: учеб. пособие. — М., 1994.

Конституція України. — К., 2005.

Політична система сучасної України: особливості становлення, тенденції розвитку. — К., 1998.

Рудич Ф. М. Політологія. Курс лекцій. — К., 2000.

Селезнев JI. И. Политические системы современности: сравнительный анализ. — СПб., 1995.

Тихомиров С. И. Основные направления развития современных политических систем. — Севастополь, 1999.

Формирование политической системы России. — М., 1996.

Шаповал В. Н. Зарубіжний парламентаризм. — К., 1993.

Шаповал В. Н. Вищі органи сучасної держави. Порівняльний аналіз. — К., 1995