Програма навчального курсу «Політологія» розділ І. Теоретико-методологічні засади політології тема 1

Вид материалаДокументы
Список літератури
Список літератури
Список літератури
Знання про політику
Категорії політології
Методи політології
Нормативний рівень знання про політику
Об'єкт політології
Політична сфера
Політичні знання рівня масової свідомості
Політологічна освіта
Предмет політології
Фундаментальні знання про політику
Функції політології
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14
Тема 14. Політичні еліти та політичне лідерство


1. Характеристика, типологія та функції політичних еліт.

2. Сутність і функції політичного лідерства. Типи політичних лідерів.

3. Політичні еліти та лідерство в сучасній Україні.


Завдання для самостійної роботи

1. Використовуючи словники та рекомендовану літературу до теми, визначте зміст таких понять: політична еліта, соціальна еліта, правляча еліта, контреліта, проаналізуйте системи ректрутування еліти. Розкрийте сутність елітології, дайте характеристику вимог суспільства до еліти, а також розкрийте сутність терорії плюралізму еліт.

2. Проаналізуйте в чому сутність сучасних теорій політичного лідерства, розкрийте сутність позитивного та негативного впливу лідерства на політичний процес, які форми функціонування політичного лідерства. З’ясуйте взаємозв’язок політичного менеджменту, політичного маркетингу та політичного лідерства.

З. Розкрийте особливості формування та функціонування політичних еліт та політичного лідерства в сучасній Україні.


Питання для самоконтролю

(які є основою можливих питань змістовного модулю)

1. Дайте визначення політичної еліти.

2. Проаналізуйте сутність понять: політична еліта, соціальна еліта, правляча еліта, контреліта.

3. Проаналізуйте тенденції трансформації еліт.

4. Розкрийте сутність теорії демократичного елітаризму.

5. Розкрийте сутність впливу еліт на прийняття рішень і виконання управлінських функцій.

6. З’ясуйте категорії і поняття: політичний лідер, формальний лідер, неформальний лідер, авторитарне лідерство, демократичне лідерство, авторитет політичного лідера, вождизм.

7. З’ясуйте механізм і принципи формування політичного лідерства в сучасному Українському суспільстві.


СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
  • Абашкина Е., Егорова-Гонтман Е. Имидж лидера. - М., 1994.
  • Авторханов А.А. Технология власти. - М., 1991.
  • Ашин Г.К. Современные теории элит: критический очерк. - М., 1985.
  • Бебик В. Як стати популярним, перемогти на виборах і утриматися на політичному Олімпі. - К., 1993.
  • Демократія в Україні. Минуле і майбутнє. - К., 1993.
  • Донцов Д. Де шукати наших історичних традицій. - Львів, 1994.
  • Кухта Б.Л., Теплоухова Н.Г. Політичні еліти і лідерство. - Львів, 1995.
  • Литвин В.М. Політична арена України. Дійові особи та виконавці. – К., 1994.
  • Маркузе Г. Одномерный человек. - М., 1994.
  • Фром Э. Адольф Гитлер: Клинический случай некрофилии. - М.,1992.
  • Яковенко М. Українська шляхта. - К., 1993.



Тема 15. Політичні конфлікти та шляхи їх розв’язання


1. Виникнення, типологія та функції політичного конфлікту.

2. Основні методи подолання політичних конфліктів.


Завдання для самостійної роботи

1. Дайте визначення політичного конфлікту, проаналізуйте сутність і зв'язок таких понять: конфлікт, політичний конфлікт, соціальний конфлікт, суперечності, антагонізми.

2. Проаналізуйте нинішнє політичне становище в Україні з точки зору конфліктології. Визначте конфліктогенні фактори, які мають місце в сучасних умовах.

3. Сучасне політичне життя характеризується наявністю політичних конфліктів і криз. Наведіть приклади урядової, парламентської, конституційної та інших типів криз. З чим, на вашу думку, пов'язана ''підвищена конфліктність" сучасного політичного життя? Чи можливо побудувати ієрархію криз?


Питання для самоконтролю

(які є основою можливих питань змістовного модулю)

1. Конфлікт і криза як форми політичного розвитку суспільства

2. Політичні засоби подолання конфліктів.

3. Тактика ведення переговорів.

4. Роль компромісів у вирішенні міждержавних суперечностей.

5. Консенсус - умова розвитку незалежної державності України.


СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
  • Андрусишин Б. Соціальні конфлікти в Україні: спроба ретроспективного аналізу // Сучасність. - 1994. - № 2.
  • Бекешкіна І. Є. Конфліктологічнй підхід до сучасної ситуації в Україні. - К, 1994.
  • Бернд П. Леве. Классовая борьба или социальный конфликт. - М.,1976.
  • Валевський О. Л., Ішмуратов А.Т. Політичний конфлікт в сучасній Україні, культурні виміри, структура, принципи аналізу. - К.,1997.
  • Дарендорф Р. Общество и свобода. Элементы теории социального конфликта // Социс. - 1994. - № 5.
  • Дойч М. Разрешение конфликта (Конструктивные и деструктивные процессы) // Социально-политический журнал. - 1997.-№ 1.
  • Запрудский Ю. Г. Социальный конфликт. - Р. – на - Д., 1992.
  • Здравомыслов А. Г. Социология конфликта. - М., 1995.
  • Небоженко B. C. Соціальна напруженість і конфлікти в українському суспільстві.-К., 1994.
  • Овчинников B .C. Политические конфликты и кризисные ситуации// Социально-политические науки. - 1990. - № 10.
  • Ребкало В. А., Обушний М. І.,Майборода О. М. Етнонаціональні процеси в сучасній Україні. - К., 1996.


Тема 16. Вибори та виборчі системи


1. Вибори та їх місце у формуванні та функціонуванні демократичної держави.

2. Типи виборчих систем.

3. Технологія виборчої кампанії.


Завдання для самостійної роботи

1.З’ясуйте функції виборів у демократичній державі, принципи виборчого права та організаційні принципи демократичних виборів.

2. Проаналізуйте роль виборів, як інструменту політичного маніпулювання та переходу до демократії.
  1. Проаналізуйте особливості функціонування мажоритарної виборчої системи, пропорційної виборчої системи, змішаної, консенсусної та куріальної виборчих систем, умови ефективності виборів.
  2. Проаналізуйте структурно-логічну модель виборчої кампанії, основні стадії виборчого процесу, підготовки виборів, висування кандидатів, агітаційної кампанії, голосування та підведення підсумків.


Питання для самоконтролю

(які є основою можливих питань змістовного модулю)

1. Як класифікуються вибори згідно з поділом влад і у відповідності до територіального представництва.

2. Поясніть, чому вибори є найефективнішим засобом ліквідації авторитарного режиму і переходу до демократії.

3. Що являє собою змішана і консенсунсна виборчі системи.

4. Які особливості куріальної виборчої системи.

5. Проаналізуйте яким виборчим правом користуються громадяни, що прийшли в день голосування на виборчу дільницю.


СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
  • Амелин В.Н., Устименки СВ. Технология избирательной кампании. — М., 1993.
  • Бебик В. Як стати популярним, перемогти на виборах і утриматись на політичному Олімпі - К., 1993.
  • Виборчі технології. Збірник матеріалів. - К., 1998.
  • Жмыриков А.Н. Как победить на выборах. - Обнинск, 1995.
  • Ковлер А.И. Избирательные технологии: российский и зарубежный опыт. -М, 1995.
  • Крысько В.Г. Секреты психологической войны (цели, задачи, методы, формы, опыт). - Мн., 1999.
  • Общая и прикладная политология. Учебное пособие // Под общ. ред. В.Н. Жукова, Б.Н. Краснова. - М., 1997.
  • Петров О.В. Социологические избирательные технологии. – Днепропетровск, 1998.
  • Почепцов. Г.Р. Как становятся президентами: избирательные технологии XX в. - К, 1999.
  • Самый короткий путь к власти: сборник технологий проведения политических выборных кампаний. - Таганрог, 1995.
  • Секреты предвыборной борьбы. - К. 2001.
  • Шлях до перемоги. Технологія виборчої кампанії. К., 1993.
  • Як перемогти на виборах. Методичні рекомендації по сучасним виборчим технологіям. - К., 1997.



Чаcтина III


Теми курсу для самостійної роботи та

методичні рекомендації
  1. Теоретико-методологічні засади політології
  2. Основні віхи історії зарубіжної політичної думки.
  3. Політична думка в Україні
  4. Влада в політичному житті суспільства
  5. Етнонаціональні спільності і політика
  6. Демократія в політичному житті суспільства
  7. Політична система суспільства
  8. Правова та соціальна держава та громадянське суспільство
  9. Політичні партії та громадсько-політичні об'єднання
  10. Політичний процес
  11. Політична соціалізація та соціальна стратифікація
  12. Політична культура та свідомість
  13. Політичні еліти та політичне лідерство
  14. Політичні конфлікти



Тема 1. Теоретико-методологічні засади політології

  1. Політика як суспільне явище, теоретичне знання та форма діяльності.
  2. Політологія як наука. Предмет, методи, функції, основні закони і категорії політології.
  3. Політологія у системі суспільствознавства, її роль у формуванні політичних відносин в життєдіяльності суспільства.


Методичні рекомендації та практичні завдання:

1. Вивчаючи перше питання перш за все з'ясуйте в чому суть політики як суспільного явища, та причини її виникнення:

- даючи визначення поняття "політика", як одного із основних понять політології, зверніть увагу на його різноманітність як у науковій літературі, так і в підручниках;

- спробуйте порівняти такі найбільш поширені визначення поняття "політика":

«Політика - це сфера взаємовідносин між класами, соціальними групами, націями, індивідуумами з приводу завоювання влади. її утримання, організація та використання державної влади.»

«Політика - це організаційна, регулятивна і контрольна сфера життя

суспільства, в межах якої здійснюється соціальна діяльність. спрямована головним чином на досягнення, утримання її реалізацію влади індивідуумами й соціальними групами задля здійснення власних інтерсів і потреб».

Аналізуючи політику як соціальне явище, з'ясуйте, які суб'єкти здійснюють

вплив на політику та дайте характеристику суб'єктів політики: індивід; органи та ланки

політичних організацій; держава з її інституціями; великі суспільні групи.

Проаналізуйте основні функції політики в залежності від напрямків діяльності її суб'єктів:

1. Керівництво та управління суспільством.

2. Інституціонування відносин у суспільстві.

3. Вироблення загальних цілей та завдань суспільства.

4. Забезпечення суспільства діючим принципом розподільчої справедливості.

5. Гарантування внутрішньої і зовнішньої безпеки всіх груп та верств суспільства.

6. Залучення громадян до участі в політиці.

7. Формування ціннісних орієнтирів, соціального розвитку та актуалізація інтересів і зацікавленості в їх досягненні.

Розкрийте політичний процес суспільства через структурний аналіз політики:

1. Політична активність, участь та діяльність суб’єктів цього процесу

2. Політична культура, традиції та свідомість, ціннісні орієнтири і установки людини.

3. Політико-ідеологічні га науково-теоретичні погляди, ідеї, доктрини, що визначають сутність політичних намірів та дій.

4. Система нормативних ідей, таких як конституйовані норми, політичні програми.

5. Політичні інститути владного характеру та самі процеси участі в отриманні та реалізації влади в державі.

6. Розробка та прийняття політичних рішень, контроль за їх виконанням.

7. Система соціально-владних відносин, яка характеризується суперечливістю стосунків, володарюванням та підпорядкуванням

дайте характеристику структури та класифікацію політики.


2. При вивченні другою питання слід уяснити. що кожна наука має свій предмет вивчення. Це означає, що за системою тих чи інших знань визначається статус науки. Це теорії, в яких відображаються закономірності реального життя, вироблені загальні поняття (категорії), сформульовані принципи застосування знань.

Розкрийте сутність таких найбільш поширених визначень предмета та об'єкта політології:

«Предметом політології як науки є дослідження тенденцій та законів функціонування і розвитку політичного життя соціальних спільностей, що відображають реальний процес включення їх у діяльність по реалізації політичної влади і політичних інтересів».

«Це наука, об'єктом якої є політика та її взаємовідносини з особистістю і суспільством. Це наука про систему закономірних взаємозв'язків суб'єкте з приводу політичної влади, боротьби за неї про сутність, форми і методи політичного владування.» Кожна наука має лише їй властиві способи вивчення об'єктивного світу. Це

зумовлено характером даної науки, її місцем у системі знань. Це називається методом науки.

Розкрийте сутність цих методів: критико-діалектичний, соціологічний, інституційний, дійовий, емпіричний, системний, функціональний, соціально-психологічний (біхевіорістичний), порівняльний, антропологічний.

Теоретичне і практичне значення політології визначають її функції. Назвіть га дайте характеристику її основних функцій: світоглядна, теоретико-пізнавальна (методологічна), прикладна (управлінська), інноваційна, виховна.


3. Визначаючи в третьому питанні політологію як науку і навчальну дисципліну, слід уяснити в чому полягають особливості, що зумовлюють її місце в системі суспільствознавства.

Розкрийте сутність взаємодії політології з такими суспільно-гуманітарними науками: політична філософія; політико - економічна теорія; полігико-правова теорія; теорія міжнародної політики; політична соціологія; політична історія та історія політичних вчень; політична психологія; політична географія; політична антропологія, демографія та етної рафія; політична етика.

Основні поняття та категорії

Закони політології - це наукові узагальнення про політику і владні відносини. Звичайно їх класифікують:
  1. закони структури (визначають спосіб організації політичних систем, їх внутрішню визначеність та взаємообумовленість);
  2. закони функціонування (визначають життєдіяльність політики як особливого організму. Насамперед - це зв'язки і стосунки між політичними суб'єктами);
  3. закон розвитку (це закон якісних перетворень, переходу від одного порядку взаємовідносин до інших, від одного стану структури до іншого).

Знання про політику - система теорій, концепцій, навчальних дисциплін, які використовують люди для пояснення світу політики і якими вони керуються в політичному практикуванні. Розрізняють такі рівні політичного знання: емпіричний, або масовий (рівень повсякденного життєвого досвіду людей, буденної свідомості), нормативний (рівень практично-політичної взаємодії), фундаментальний (рівень глибокого осягнення й вираження в поняттях сутності процесів та явищ буття).

Категорії політології - найбільш загальні поняття, що покликані виражати суть предмета політології, його вузлові пункти, сходинки пізнання. Умовно їх можна поділити на чотири основні групи:

1) центральні (держава, влада, управління, авторитет, свобода, демократія);

2) структурні (політична система, політична організація, політична партія, громадсько-політичний рух, політична ідеологія, політична культура);

3) функціональні ( політичні відносини, політична діяльність, політичний процес, політична участь, політична боротьба, політичний конфлікт);

4) розвитку (політичний режим, політична революція, контрреволюція, еволюція) тощо.

Методи політології - конкретні засоби, способи і шляхи дослідження або набуття знань про політику. У політології використовуються традиційні, загальні методи дослідження суспільних наук, тобто теоретичного пізнання (діалектичний, системний, формалізації) та емпіричного соціального пізнання (описовий, анкетування, статистики, математичні методи збору і оброблення політичної інформації, методи семіотики, германевтики, біхевіористичний, інституційний, нормативно-ціннісний, антропологічний,

структурно-функціональний, моделювання та ін.).

Нормативний рівень знання про політику - це здебільшого прагматично зорієнтовані знання, покликані організувати практику суспільної взаємодії, надати їй оптимального характеру, уможливити досягнення поставленої політичної мети. Це знання про те, як зробити свою політику, ними користуються професійні політики. Саме цю галузь знання часто й називають власне політологією. Її складовими є, зокрема, інформація про архітектуру й спосіб функціонування політичних систем, державних структур, про процедурні та правові норми політичного процесу в конкретному суспільстві, про оптимальні способи й технології здійснення суспільної взаємодії, розв'язання конфліктів, про підойми впливу на центри прийняття рішень та на процеси їх здійснення, про прийоми добору кадрів і виховання лідерів, про управлінські технології, методики організації та здійснення громадських заходів, формування громадської думки тощо. Сюди ж відносимо знання законів, норм і регламентів, які визначають порядок здійснення суспільно-політичних процесів і окремих процедур, участь у них та вплив на них, знання структури державних установ та політичних органів і їх складових елементів, характеру їх підпорядкування - усього того, що є нормативною базою соціальної взаємодії. Складовою політичного знання є інформація про розстановку сил на політичній арені, про можливих противників і прибічників, їхню соціальну базу, пріоритети, якими вони опікуються, про чинники впливу, що є в їхньому розпорядженні (політичні, ідеологічні, матеріально - фінансові, можливо, фізичні тощо).

Об'єкт політології - сфера політики, політична діяльність, політичне життя особи і суспільства, політичні ідеї, політичні доктрини, події, прогнози, технології політичних процесів.

Поліс - перша в історії людства громадянська община, що виникла у Стародавній Греції в часи архаїки. Це спільність людей, побудована на принципах свідомого й воле встановленого підпорядкування людей спільній волі (дотримання правил і законів) та однакової й відповідальної участі у здійсненні спільних справ (на відмінну від засад попередньої, кровно родинної організації, упорядкування й підпорядкування людей, де їхнє місце, роль, міра участі й відповідальності визначалися місцем у родинній ієрархії). Це своєрідний громадянський колектив, який згодом безпосередньо перетворюється на державу. Полісна організація суспільства спиралася на економічний і політичний суверенітет общини вільних власників та виробників - громадян полісу.

Політика (від грец. politike — державна діяльність) - сукупність заходів та інституцій, за допомогою яких відбувається управління суспільними справами, задоволення окремих, корпоративних, групових інтересів, здійснюється узгодження окремих частин структурного суспільства, координування інтересів різних соціальних груп, переважне задоволення інтересів панівних верств (через подання їх як загальних) та дійсне задоволення загальних інтересів.

Змістом політики, політичного життя суспільства є боротьба за панування, що створює можливість пріоритетно задовольняти певні часткові інтереси, встановлювати необхідну за наявних умов субординацію, узгоджувати групові інтереси, досягати їх динамічної рівноваги. У загальному наслідку це призводить до стихійного задоволення інтересу загального. Політика - це така сфера життя суспільства, де природно, немовби сто­рони одного суперечливого цілого, поєднуються конфронтаційне начало, протиборство різних соціальних груп та начало інтегративне, відбувається узгодження розрізнених частин суспільства, їх підпорядкування інтересам збереження його цілісності, забезпечення самого його існування й розвитку.

Політична сфера - взаємодія в політичному процесі великих і малих соціальних груп, об'єднань громадян, окремих індивідів; соціально-політичні інститути та організації.

Політичні знання рівня масової свідомості - це знання, які використовують люди в їхньому повсякденному громадянському бутті, зміст яких становить інформація про влаштування держави й суспільства взагалі, про наявну політичну систему, про головні конструкції та законодавчі регламентації суспільно-політичного процесу, про права й обов'язки громадяни на й держави, умови їх здійснення й захисту.

Політологічна освіта - викладання політичних знань, що може здійснювати як фундаментальна наука, як знання про практично-політичну взаємодію та як повсякденні знання про політику. Як суто фахова, фундаментальна політологічна освіта буває призначена науковцям та викладачам, спрямована на глибинне осягнення світу політики, держави та права в усій їх складності, суперечливості й багатоманітності, на з'ясування тенденцій і закономірностей, принципових питань функціонування влади. У практично прикладному значенні зміст політологічної освіти становлять конкретні проблеми і наявні конфлікти, прийоми й методи суспільної взаємодії, впли­ву на маси та на державно-політичні інституції, технології партійно- політичної роботи, адміністративного управління, способи проведення політичних кампаній, політичний аналіз та прогнозування, прийняття рішень тощо.

Політологія (від грец. politike - державні справи і logos - вчення) - це наука про політику, закономірності і випадковості розвитку політичного процесу, про функціонування політичної системи і влади, про сутність, форми і методи діяльності суб'єктів політики, проблеми міжнародних відносин.

Предмет політології - система знань про тенденції та закони функціонування і розвитку політичного життя соціальних спільнот, що відбивають реальний процес їх включення у діяльність з реалізації політичної влади та політичних інтересів.

Фундаментальні знання про політику - це глибинні теоретичні узагальнення, виявлення загально значимих закономірностей, пояснення політичних універсалій, це уявлення людей про картину політичного світу, про те, що тільки й може виправдовувати примус у суспільній взаємодії, у людському спілкуванні, що робить прийнятним обмеження свободи індивідів засобами влади, заради чого тільки й варто включатися в політичні змагання.

Функції політології (від лат. functio - виконання, діяльність) - це вирішення, практична реалізація характерних для неї завдань:
  • теоретико-пізнавальна (формує знання про політику та об'єктивні тенденції соціально-політичного розвитку;
  • методологічна (розкриває загальні закономірності політики, створює базу для окремих політичних теорій);
  • світоглядна (сприяє виробленню відповідного бачення політичної дійсності);
  • регулятивна (передбачає засвоєння політичних знань);
  • прогностична (розкриває тенденції розвитку політичних явищ, ймовірність подій, своєчасне коригування політики);
  • інструментальна (технологічна, управлінська, прикладна).
  • політологія виконує ряд інших важливих функцій (описову, пояснювальну, нормативну, інноваційну, політичну соціалізовану та інші, які можна визначити, виходячи лише з характеру політичної діяльності


Питання для дискусії
  1. Знайдіть і проаналізуйте різноманітні визначення політики та політології.Виберіть, на ваш погляд, найбільш вдалі. Аргументи свій вибір.
  2. Який зміст і характер сучасних соціально-політичних процесів в Україні?
  3. Чим спричинене зростання ролі політики в житті сучасного суспільства?
  4. Які властивості політики як суспільного феномену?
  5. Назвіть основні концепції політики. У чом полягає їх незбіг або співпадання?




Теми рефератів та контрольних робіт
    1. Політологія, її місце і роль у системі суспільних наук.
    2. Джерела вивчення української політології.
    3. Інтереси та потреби індивідів соціальних груп, страт, класів тощо як основа політики і політичних відносини суспільства.
    4. Політичні організації та політична діяльність.
    5. Соціально-політичні відносини та їх особливість в Україні.
    6. Політична діяльність та об'єктивація інтересів і потреб суб'єктів політики.
    7. Політика як мистецтво можливого (чи неможливого).
    8. Політика як мистецтво володарювання.
    9. Виберіть та проаналізуйте різноманітні визначення політики та політології. Виберіть, на ваш погляд, найбільш вдале. Аргументуйте свій вибір.
    10. Визначте зміст і характер сучасних соціально-політичних процесів в Україні.


Завдання для самостійної роботи

Аналізуючи політику як соціальне явище, з'ясуйте, які суб'єкти здійснюють вплив на політику та дайте характеристику суб'єктів політики: індивід; органи та ланки політичних організацій; держава з її інституціями; ве­ликі суспільні групи. Проаналізуйте основні функції політики залежно від напрямів діяльності її суб'єктів:
  1. керівництво та управління суспільством;
  2. інституціонування відносин у суспільстві;
  3. вироблення загальних цілей та завдань суспільства;
  4. забезпечення суспільства діючим принципом розподільчої справедливості;
  5. гарантування внутрішньої і зовнішньої безпеки усіх груп та верств суспільства;
  6. залучення громадян до участі в політичному житті;
  7. формування ціннісних орієнтирів, соціального розвитку та актуалізація інтересів і зацікавленості в їх досягненні.

Розкрийте політичний процес суспільства через структурний аналіз політики:
  • політична активність, участь та діяльність суб'єктів цього процесу;
  • політична культура, традиції, свідомість та ціннісні орієнтири і установки людини;
  • політико-ідеологічні та науково-теоретичні погляди, ідеї, доктрини, що визначають сутність політичних намірів та дій;
  • система нормативних ідей, таких як конституйовані норми, політичні програми;
  • політичні інститути владного характеру та самі процеси участі в отриманні та реалізації влади в державі;
  • розробка та прийняття політичних рішень, контроль за їх виконанням;
  • система соціально-владних відносин, яка характеризується суперечливістю стосунків, володарюванням та підпорядкування.

Опрацюйте та занотуйте основні положення до названої теми із списку рекомендованої літератури. Визначте зміст основних категорій та понять: політика; політична сфера; політичне життя, політичне поле; політичні відносини; фактори політики; політична наука; політологія; об'єкт, предмет, закони та категорії політології.

Питання для самоконтролю
  1. Проробіть та занотуйте основні положення до вказаної теми із списку рекомендованої літератури. Визначте зміст основних категорій та понять: політика; політична сфера; політичне поле; політичні відносини; фактори політики; політична наука; політологія; об'єкт, предмет, закони та категорії політології.
  2. Виберіть та проаналізуйте різноманітні визначення політики та політології. Виберіть, на ваш погляд, найбільш вдале. Аргументуйте свій вибір.
  3. Визначте зміст і характер сучасних соціально-політичних процесів в Україні.
  4. Ознайомтесь із структурою курсу політологія. Спробуйте виділити базові елементи в цій структурі.
  5. Виберіть та проаналізуйте різноманітні визначення політики та політології. Виберіть, на ваш погляд, найбільш вдале. Аргументуйте свій вибір.

Теми рефератів та контрольних робіт:
  1. Політологія, її місце і роль в системі суспільних наук.
  2. Джерела вивчення української політології.
  3. Потреби та інтереси соціальних груп, страт та класів, як основа політики і політичних відносин суспільства.
  4. Політичні організації і політична діяльність.
  5. Соціально-політичні відносини та їх особливість в Україні.
  6. Політична діяльність та об'єктивація інтересів і потреб суб'єктів політики.

Питання для заліку
        1. Розкрийте поняття «предмет політології».
        2. Проаналізуйте поняття «політичне».
        3. Політика як суспільне явище і як наука.
        4. Яким повинно бути співвідношення між політикою і правом.
        5. Специфіка методів політологічного дослідження.
        6. Закони і категорії політології.
        7. Функції політології.
        8. Взаємозв'язок політології з іншими науками.
        9. Принципи політології.
        10. Базові категорії та похідні поняття політології.


Рекомендована література


Бебик В.М. Основи теоретичної і практичної політології. - К., 1994.

Джарал Б. Мангейм, Ричард К.Рич. Политология. Методы исследования. - М., 1997.

Зеркин Д.П. Основы политологии: Курс лекций. - Ростов - на - Дону, 1997.

Політологія/За ред. І.С.Дзюбкатаін. -К., 2000.

Політологія / За ред. О.В. Бабкіної, В.П. Горбатенка. - К., 2001.

Политология / Сост. и ред. Н.И. Сазонова. - Харьков, 2002.

Політологія / За ред. О.І. Семківа. - Львів, 1994.

Пугачев В.П.. Соловьев А.И. Введение в политологию. - М., 1995.

Санистебан Л.С. Основы политической науки. - М, 1992.

Абізов В. Є., Кремень В. Г. Політичне рішення: механізм прийняття. — К., 1995.

Арістотель. Політика. -— К.: Основи, 2000.

Арон Р. Демократия и тоталитаризм. — М., 1993.

Бодуен Ж. Вступ до політології. — К., 1995.

Вебер М. Соціологія. Загальноісторичні аналізи. Політика. — К., 1998.

Гаджиев К. С. Введение в политическую науку. — М., 2000.

Гегель Г. Философия права. — М., 1990.

Грушевський М. С. На порозі нової України. Гадки і мрії. —К., 1992.

Енциклопедія політичної думки. — К., 2000. С. 472.

Мак'явеллі Пікколо. Флорентійські записки. Державець. — К., 1998.

Мерриам Ч. Новые аспекты политики // Антология мировой политической мысли. — М., 1997.

Платон. Держава. — К., 2000.

Политология: Курс лекций / Под ред. М.Н. Марченко. 2-е изд. перераб. и доп. — М., 1997.

Політологія в Україні: стан та перспективи розвитку. Наукові доповіді та статті. — К., 2000.

Політологія: історія та методологія / За ред. Ф. М. Кирилюка. — К., 2000.

Рудич Ф. М. Політологія. Курс лекцій. — К., 2000.

Себайн Дж. Г., Торсон Т. Л. Історія політичної думки. — К., 1997.

Шляхтун П. П. Політологія (теорія та історія політичної науки). — К., 2002.