Х-пeрeгoвoры A. Дeрeвицкий www dere ru

Суть професійно організованої психологічної війни виражена в повчаннях давньокитaйськoгo філософа й військового діяча Сунь Цзи (VI століття до н.е.). Вони зводяться до наступного:

«1. Розкладайте все добре, що є в країні вашого супротивника.

2. Втягуйте видатних діячів супротивника в злочинні справи.

3. Підривайте престиж керівництва супротивника й зганьбіть його в потрібний момент перед громадськістю.

4. Використовуйте в цих цілях співробітництво з найпідлішими й мерзенними людьми.

5. Розпалюйте сварки й зіткнення серед громадян ворожої вам країни.

6. Підбурюйте молодь проти старих.

7. Заважайте всіма способами роботі уряду.

8. Перешкоджайте всіма способами нормальному постачанню ворожих військ і дотриманню в них порядку.

9. Сковуйте волю воїнів супротивника піснями і музикою.

10. Робіть усе можливе, щоб знецінити традиції ваших ворогів і підірвати їхню віру у своїх богів.

11. Посилайте жінок легкої поведінки для того, щоб доповнити справу розбещення.

12. Будьте щедрі на пропозиції й подарунки для купівлі інформації і спільників.

13. Взагалі не заощаджуйте ні на грошах, ні на обіцянках, тому що вони приносять прекрасні результати».


Механізми трансформації


Результативність психологічного впливу залежить також від особливостей механізмів трансформації переконань, стереотипів і установок людей.

1. Механізм трансформації переконань.

Переконання – це осмислені, стійкі мотиви діяльності людей, які мають переважно ідеологічну основу й виявляються в їхніх діях, вчинках і поведінці. Наприклад, у будь-якій армії зазвичай культивують так звані «вічні солдатські доблесті» - мужність, стійкість, довіру й підпорядкування командирам, гордість за свій рід військ і за свою частину, військове товариство, впевненість у своїх силах і т.д., нібито позбавлені політичної спрямованості. Це дає свої плоди.

2. Механізм трансформації стереотипів.

Стереотипи — це розповсюджені у певних соціальних і етнічних групах схематизовані уявлення про факти дійсності, які обумовлюють дуже спрощені (як правило – неадекватні реальності) оцінки й судження представниками цих груп. Вони формуються в результаті кількаразового значеннєвого й емоційного акцентування свідомості людей на тих чи інших явищах і подіях, багаторазового їхнього сприйняття і закарбовування в пам'яті.

Стереотипи найчастіше відбивають не істотні (глибинні), a зовнішні, найпомітніші, найяскравіші риси явища чи події. Будь-яка оцінка останніх, яка відповідає стереотипу, зазвичай приймається без доказів і вважається найправильнішою, тоді як будь-яка інша піддається сумніву. Важливо відзначити, що стереотипи виникають в індивідуальній, груповій і суспільній свідомості в результаті впливу не тільки навколишньої дійсності, але й внаслідок сприйняття досвіду, думок, суджень інших людей.

Саме тому стереотипи можуть ставати об'єктом психологічного впливу. Їхня трансформація є одночасно й передумовою ефективності такого впливу, й умовою, дотримання якої дозволяє в підсумку змінити поведінку людей. Тaк, держава формує стереотип позитивного ставлення народу до політичного керівництва своєї країни. Мета ж органів психологічної війни супротивника полягає в дискредитації цього керівництва й руйнуванні стереотипу позитивного ставлення громадян до нього.

3 Механізм трансформації установок.

Установка – це стан внутрішньої готовності (настроєності) людей на специфічний для них прояв почуттів, інтелектуально-пізнавальної і вольової активності, динаміки й характеру спілкування, предметно-практичної діяльності і т. д., що відповідає наявним у них потребам.

Виникнення установки зазвичай передує усвідомленню людьми певної потреби й тих умов, у яких ця потреба може бути задоволена. Цілеспрямований психологічний вплив створює таку ситуацію, у якій наявна потреба задовольняється наданням людям конкретної інформації, поданої певним чином. Завдяки їй установка формується, закріплюється чи змінюється у свідомості людей.


Існують закономірності формування і прояву установок, серед яких для психологічної війни найважливіші такі:


- якщо психологічний вплив має на меті формування нових переконань, поглядів, ціннісних орієнтацій, a людина в цей час елементарно голодує, не влаштована, не має даху над головою, хвора і т.д., то такий вплив не призведе до зміни в бажаному напрямку;

- незалежно від майстерності подачі й особливостей змісту психологічного впливу, він не буде ефективним, якщо не відповідає внутрішнім потребам людини.


Процес зміни установок має певні закономірності:


1) Людині необхідно пояснити загальну спрямованість процесу зміни її установок;

2) Трансформація установок успішно відбувається тоді, коли психологічний вплив, здійснюваний з цією метою, відповідає потребам і мотивам людини;

3) Зміна установок імовірніша, якщо зміст сприйнятої в ході психологічного впливу інформації відповідає сформованим нормам групової і індивідуальної поведінки людей, a джерело інформації викликає довіру та є достатньо компетентним;

4) Зміна установок виявляється стійкішою, якщо навколишня дійсність підтверджує зміст сприйнятої людиною під час психологічного впливу інформації;

5) Трансформація установок тим ефективніша, чим активніше використовуються різні способи психологічного впливу.


Специфіка міжгрупoвoгo сприйняття полягає:


- в об'єднанні індивідуальних уявлень у якесь ціле, якісно відмінне від його складових елементів;

- у тому, що одного разу склавшись, воно стає потім малорухомим, мало змінюється під зовнішнім впливом;

- в обмеженому, спрощеному й схематичному діапазоні варіантів сприйняття й оцінки іншої групи.


Для того, щоб трансформувати установки, нeoбхідно:


- здійснювати безупинний психологічний вплив тривалий час;

- неодноразово використовувати різні аргументи, підкріплені реальними фактами;

- систематично підсилювати переконливість аргументації.

Організовуючи надання інформації, необхідно завжди враховувати емоційний настрій об'єкта і здатність інформації, яка повідомляється, викликати саме ті переживання, які загострюють її сприйняття (інтерес, цікавість, подив).

Інформація повинна організовуватися і подаватися таким чином, щоб сприяти розрядці емоційної напруги, яка виникає в об'єкта в процесі психологічного впливу. Це формує його довіру до суб'єкта, яка виявляється надалі у формі готовності до отримання і засвоєння нових подібних повідомлень.


Рекомендації, які дозволяють підвищити ефективність психологічного впливу:


1. Психологічний вплив повинен організовуватися відповідно до закономірностей сприйняття і при цьому бути логічно продуманим. Тоді він ніби веде думку об'єкта психологічного впливу за собою, сприяє формуванню в нього необхідних установок і стереотипів.

2. Психологічний вплив доцільно вибудовувати у вигляді ланцюжка: стимули й асоціації, тези й аргументи, причини й наслідки. При цьому в його змісті варто йти від старого до нового, від відомого до невідомого.

3. Треба враховувати, які конкретні елементи психологічного впливу більше привертають увагу. Так, абстрактні міркування варто чергувати з конкретними фактами, прикладами, ілюстраціями.

4. Чим яскравіший, різноманітніший, переконливіший психологічний вплив, тим легше втримати увагу об'єкта, і тем ефективніше можна впливати на нього.

5. Варто вживати заходів з усунення всіх можливих джерел відволікання уваги об'єкта психологічного впливу.

Міжособистісне сприйняття – це сприйняття, розуміння й оцінка людини людиною (одними людьми інших людей).


Психологічні ефекти в міжособистісному сприйнятті:


Ефект новизни при сприйнятті людьми один одного полягає в тому, щo стосовно знайомої людини найбільш значимою є остання, тобто новіша інформація про неї. A стосовно незнайомої людини більш значимою є перша інформація.

Ефект первинності полягає в тому, що ймовірність пригадування декількох перших елементів однорідного матеріалу вища, ніж середніх (при цьому, чим більший обсяг пропонованого матеріалу і чим вищий темп його подання, тим менше перших елементів пригадується);

Ефект стереотипності виражається в спрощеному й схематичному, але стійкому уявленні про що-небудь (чи кого-небудь). Стереотипи стихійно складаються в умовах дефіциту інформації або нездатності індивіда інтерпретувати її aдeквaтнo. Стереотип ніколи не буває щирим, він завжди містить тенденційні, заздалегідь задані характеристики явища, тому завжди неадекватний йому. Стереотип узагальнює явища за принципом зовнішньої схожості чи випадкових збігів, однак не аналізує їхню глибинну суть.

Ефект ореола, це поширення першої загальної оцінки людини (людей) на сприйняття її (їхніх) вчинків і особистих якостей.


Результати міжгрупової дискримінації виявляються у вигляді двох тенденцій:


1. Встановлення позитивно оцінюваних розходжень на користь власної групи (ефект внутрішньогрупового фаворитизму). Психологи давно звернули увагу на досить поширений феномен: пріоритет свого групового членства над збігом поглядів із представниками чужої групи. Іншими словами, індивід у ситуації вибору скоріше віддасть перевагу навіть тим членам «своєї» групи, з ким він не згоден, ніж тим членам «чужої» групи, з якими зовні його єднає подібність точок зору.

2. Встановлення позитивно оцінюваних розходжень на користь іншої групи. У своїх крайніх виявах ця тенденція призводить до послаблення внутрішньогрупових зв'язків, девальвації внутрішньогрупових цінностей, дестабілізації і дезінтеграції групи як такої. Як прaвилo, на це й зорієнтовано психологічний вплив.


Побудова психологічного впливу й особливо пропагандистського повідомлення повинна відповідати схемі:


a) запитання;

б) гіпотетична відповідь;

в) аргументи;

г) твердження.


Організовуючи психологічний вплив, необхідно враховувати закономірності формування і прояву установки:


1) Для того, щоб у людини сформувалася установка поведінки визначеного типу, в ній повинна бути потреба. Крім того, вона має потрапити у відповідну ситуацію.

2) З виникненням установки особливості пізнання, оцінки й дій людей визначаються цією установкою. Під її впливом вона зауважує і враховує лише ті предмети і явища, які певним чином пов'язані з цією установкою.

3) Предмети і явища, які не стосуються установки, залишаються непоміченими або неосмисленими.

4) Під впливом установки людина мимоволі обирає зі свого попереднього досвіду і ставить у центр свідомості тільки такі факти, які відповідають цій установці.

5) У ворожій інформації військовослужбовець засвоює насамперед те, що його цікавить і те, з чим він не погоджується. Виходячи зі своєї установки, він легко виокремлює небезпечні для нього явища, бачить їх «у чорному світлі». У той же час акцентування психологічного впливу на супротивника, приділення йому особливої уваги завжди оцінюється негативно. Отже, треба обов'язково нейтралізувати прояв негативних установок стосовно пропонованої інформації і створити умови для її засвоєння.

6) Організовуючи психологічний вплив, варто враховувати, що краще й швидше осмислюється те, що подається невеликими значеннєвими частинами.


Швидше осмислюється і засвоюється:


- той матеріал, який частіше зустрічається;

- той, що пов'язаний з повсякденною практичною діяльністю;

- той, що емоційно відчуто;

- той, що відповідає національному способу мислення.

Наприклад, англійці й американці краще осмислюють міркування побудовані логічно й просто, французи віддають перевагу оригінальним ідеям, емоційно забарвленим повідомленням. Китайці люблять образні вислови, німці – систематизовані зведення, подані в традиційному дусі.


В інтересах підвищення ефективності психологічного впливу нeoбхідно також звертати увагу на особливості «роботи» емоцій:


a) Для вироблення тимчасових, нетривалих установок особистості краще використовувати емоційну форму звертання.

б) Для вироблення порівняно стійкої орієнтації особистості, формування фіксованих установок, які зберігаються довгий час, виправданішим є вплив на раціональну сферу свідомості.

в) Емоційну й раціональну форми психологічного впливу необхідно використовувати комплексно. Починати завжди краще емоційно, наступна частина може бути раціональною. Тоді сила емоційного звертання позитивно налаштовує об'єкт до виголошеної інформації, викликає в нього інтерес до питань, що розглядаються. A наступне звернення до раціональної сфери свідомості робить психологічний вплив ефективнішим і тривалішим.


Кілька психологічних ефектів:


1. «Ефект престижу» - інформація, яка йде від джерела, що має високий авторитет, впливає сильніше, тому що люди сприймають її менш критично.

2. «Ефект візитної картки». Суб'єкт психологічного впливу спочатку повідомляє те, в прийнятності чого для об’єкта заздалегідь впевнений. Після того, як з'ясовується наявність «загальної точки зору», він викладає ту думку, заради якої організував своє повідомлення. Спільність поглядів (думок, суджень) між об'єктом і суб'єктом з ряду питань ніби послаблює дух протиріччя, критичність з боку об'єкта.

3. «Ефект своєї людини» - будь-яка подібність між суб'єктом і об'єктом (якщо об'єкт психологічного впливу надає цій подібності істотного значення) підвищує дієвість самого впливу.

4. «Ефект симпатії-антипатії» - об'єкт психологічного впливу набагато легше приймає погляди, які висловлює симпатичний йому суб'єкт і несвідомо ставиться вороже до тієї інформації, яку повідомляє неприємне йому джерело.


В американському статуті FM 33-5 «Психологічні операції» зазначені основні теми, використання яких у сугестивному впливі дозволяє розколоти табір супротивника. Це:


- розбіжності в політичних поглядах між громадянами ворожої держави і її союзниками;

- етнічні, расові й регіональні протиріччя;

- релігійні, політичні чи соціальні відмінності;

- ворожість цивільного населення супротивника до своїх військовослужбовців;

- протиріччя між офіцерським складом, унтер-офіцерами (сержантами) й рядовими солдатами;

- відмінності між комфортними умовами військовослужбовців у тилу і важкими умовами особового складу частин на передових позиціях;

- невдоволення цивільного населення супротивника бюрократичною системою влади;

- протиріччя між правлячою елітою і опозиційними політичними партіями (організаціями);

- несправедливе обкладання податками або їхній високий рівень;

- забезпеченість продовольством і предметами широкого вжитку обмеженої групи керівників на тлі загального дефіциту.

Зазначені теми не вичерпують зміст матеріалів, які використовують для розпалення протиріч у середовищі супротивника. Тaк, можна використовувати історичні факти, які нагадують про те, щo країни-союзники, коаліції супротивника раніше воювали між собою, та інші теми. Можна компрометувати військово-політичне керівництво супротивника і т.п.


Головні принципи пропагандистського впливу


Верховне командування вермахту видало «Директиву для фронтових пропагандистів». У ній підкреслювалося, що при плануванні пропагандистських заходів щодо супротивника необхідно чітко визначати: мету пропагандистських акцій; коло осіб, на яких спрямований вплив; місце й район майбутніх дій; головні методи впливу й найважливіші тези; технічні засоби поширення інформаційних матеріалів; найсприятливіший час проведення пропагандистських акцій. Далі в директиві викладалися головні принципи пропагандистського впливу на супротивника:

«1. У фронтовій пропаганді марно використовувати складні, заплутані, штучно побудовані конструкції. Чим простіший, ясніший, природніший і примітивніший зміст, тим сильніша його ефективність;

2. Людина найбільше піддається емоційному впливу, тому значно ефективніше звертатися до її почуттів, a не до розуму.

3. Пропагандистські тексти повинні бути логічно продумані, але не обов'язково логічно викладені.

4. Чарівне слово в пропаганді – повторення. Вдалої пропагандистської тези варто дотримуватися доти, поки не зміняться умови психологічної обстановки.

5. Найкращий учитель на шляху підвищення ефективності фронтової пропаганди - досвід».

Аналіз подібних (досить численних) помилок дозволив зробити висновок про необхідність переглянути лінію пропаганди, яка була розрахована на спокушання з боку німецьких солдатів принадами полону. Захоплюючим описам ситого життя військовополонених у таборах, їхніх занять тенісом і футболом ніхто не вірив. Американські фахівці переглянули головну німецьку військову тезу пропаганди полону й зрештою сформулювали її у вигляді гасла: "Краще бути вільним, ніж полоненим, але краще – полоненим, ніж мертвим!«