Із тезою про те, що без сучасної енергетики держава перестає бути державою, в наші часи, без сумніву, погодиться навіть не фахівець

Вид материала

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6

За данними таблиці 2.1.1 можно зробити наступний висновок: техніко-екномічний стан підприємтсва відображає тенденцію, що є характерною для багатьох інших ТЕС. Це погіршення майже всіх показників.

Розглянемо їх більш детальніше: виробіток електроєнергії за 2001р у порівняні з 2000р знизився на 1148122 тис. кВтч або на 20%. Це стало слідством багатьох чинників, серед яких важливіші – проблеми із постачанням палива, знос основного обладнання, невистачання запасних частин.

Відпуск електроєнергії та тепла теж погіршився (79,7 та 89% відповідно) при чому у 2001 р відпуск тепла склав лише 63% у порівнянні з плановим завданням, а відпуск електроєнергії був майже за планом – 99,5% його виконання, а ось у порівнянні із попереднім роком це склало лише 82%.

Стосовно умовного палива, можна помітити те, що на відпуск тепла витрачалося стільки, скільки й планувалося, а на відпуск електроєнергії на 0,2% менш. Але у порівнянні з поперднім роком план був виконан лише на 78,8% та 86,6% відповідно.

Разом з тим погіршилися й економічні показники: дохід від реалізації у 2001 р знизився на 7697 тис. грн., у порівнянні з 2000 роком це склало 95,8% виконання плану. Продуктивність праці у 2001 р. у порівнянні з 2000 роком склала лише 93%. Недовиконання плану цього показника пов'язане, насамперед, із зниженням обсягу виробництва. Собівартість реалізованої продукції у порівнянні з попереднім роком зменшилась лише на 23435 тис. грн., або на 5,5%. Також зменшився фонд оплати праці на 199 тис. грн. або на 1,8%, а ось чисельність незначно зросла у порівнянні з 2000 роком. Це склало 103% виконання плану.. Рентабельність продажу у 2001 року досягла 8% а рентабельність виробничої діяльності досягла 9% Тобто у порывнянні із попереднім роком, котрий взагалі був збитковим, ці показники трохи покращились.Взагалі за 2001 р. підприємством був отриман чистий прибуток у розмірі 36756 тис.гр,який говорить про те ,що незважаючи на труднощі ТЕС ще є досить працездатна.

Підводячи підсумок, слід зазначити, що для покращення техніко-економічних показників роботи ТЕС необхідно створити відповідні організаційні та економічні умови.

Основою економічного механізму управління підприємством є внутрішньовиробничий госпрозрахунок, що реалізується саме через систему планово-оціночних показників та економічних нормативів.А вивчення діючої системи показників та нормативів, обгрунтування та установлення їх прогресивного складу та рівню не можливе без застосування сучасних методів економічного аналізу, одним з яких є функціонально – вартісний аналіз (ФВА).

2.2. Аналіз обсягу виробництва

Основна задача промислового підприємства – це найбільш повне забезпечення попиту населення у продукції, що виробляється. В нашому випадку – це електроєнергія. Темпи зростання обсягу виробництва продукції, підвищення її якості безпосередньо впливають на собівартість, прибуток, рентабельність, оборотність оборотних коштів, платоспроможність та на інші показники, що характеризують виробництво.

Тому аналіз роботи СБТЕС почнемо саме з аналізу обсягу виробництва, який наведено у таблиці 2.2.1

Таблиця 2.2.1 Обсяг виробленої товарної продукції СБТЕС за 1998, 1999, 2000 та 2001 роки.

Рік	Обсяг продукції, тис. грн.	Темпи росту, %
Рік	Обсяг продукції, тис. грн.	Базові	Цепні
1998	495632	100	100
1999	507673	102,4	102,4
2000	454110	91,6	89,4
2001	435419	87,8	95,8

Нижче наведено разрахунок цих індексів:

Базові:

І99 = 507673\495632 = 1,024 = 102,4%
І00 = 454110\495632 = 0,916 = 91,6%
І01 = 435419\495632 = 0,878 = 87,8%

Цепні:

1)У98 = 100%

2)У99 = 507673\495632 = 1,024 = 102,4%

3)У00 = 454110\507673 = 0,894 = 89,4%

4)У01 = 435419\454110 = 0,958 = 95,8%

Розрахуємо середньорічний темп приросту за середньою геомитричною за допомогою формули (2.2.1)

Т = ,де (2.2.1 )

Т – середньорічний темп приросту

Т1,2,3,4 – цепні індекси росту

n – кількість індексів

Т = = = 0,952*100% = 95,2%

За допомогою цих даних можна зробити висновок, що за 4 роки роботи СБТЕС обсяг виробленої продукції знизився на ( 100 – 87,8) 12,2%. Середньорічний темп падіння склав :100 – 95,2 = 4,8 ≈ 5%

Для більш повної наглядності динаміку товарної продукції можна зобразити у графічному вигляді (рис.2.2.1) З цього графіка можна помітити , що більш за все продукції було вироблено у 1999 році, а з кожним настуним роком обсяг її виробництва зменшується.

Рисунок 2.2.1. Дінаміка ТП за період з 1998 по 2001 рік.

У табл.2.2.2 наведен аналіз виконання плану по виробництву товарної продукції.

Таблиця 2.2.2 Аналіз виконання плану по виробництву ТП.

Назва показників	Електроєнергія	Теплоєнергія
Обсяг виробництва, т.грн. попередній рік (2000) звітний рік (2001) (ф) план	540826,0 518566 525958	4106,0 3937,0 4242
Відх. факт випуску від плана за 2001 р. т.грн. %	7392 98,5	305 92,8
Відх. факт. випуску 2001 від факт. випуску 2000 р. т.грн. %	22260 95,8	169 95,8

За данними цієї таблиці можна зробити висновок, що обсяг виробництва електроєнергії за 2001 р. не був виконаний Це склало лише 98,5% виконання плану, а обсяг виробництва тепла склав ще меншу суму – 92,8%. Що стосується даних за 2000 р., то вони свідчать про трохи кращу роботу ТЕС: у порівнянні із звітним періодом електроєнергії було вироблено на 22260 тис.грн. більше, а тепла – на 169 тис.грн.

Наступний етап аналізу – це вивчення впливу факторів на випуск ТП підприємства та відповідно, на обсяг її реалізації. Обсяг виробництва ТП на промислових підприємствах залежить від різноманітних факторів. За економічним змістом їх можна з'єднати в 3 групи: забезпеченість трудовими ресурсами, забезпеченість основними фондами,забезпеність сировиною і матеріалами та ефективність використання цих ресурсів.

Саме ці фактори реалізують одну із основних задач ФВА системи управління: поліпшення використання матеріальних, трудових, фінансових ресурсів та виробничих фондів. Тому у наступних розділах ми зупинимось на них більш детальніше.

2.3 Аналіз використання трудових ресурсів

2.3.1 Аналіз використання робочого часу

До трудових ресурсів відноситься та частина населення, що володіє необхідними фізичними даними, знаннями і навиками праці у відповідній галузі. Достатна забезпеченість ТЕС потрібними трудовими ресурсами, їх раціональне використання, високий рівень продуктивності праці мають велике значення для збільшення обсягів виробництва продукції і підвищення ефективності виробництва.

Скорочення втрат робочого часу – один з резервів збільшення випуску продукції. Якщо це скорочення відбулося за обставин, залежних від трудового колективу, то це слід розглядати, як резерв збільшення виробництва продукції, що не потребує додаткових капітальних вкладень та дозволяє швидко отримати віддачу.

Таблиця 2.3.1.1 Використання робочого часу.

Назва показника	2000 р.		2001 р.
Назва показника	люд-годин	осіб	люд-год.	Осіб.
1.Середньооблікова чисельність штатних працівників облік. складу. 2. Відпрацьовано всього 3. Втрати робочого часу, всього в т.ч. - прогули - неявки з дозволу адм-ції у т.ч. непов. роб. час. 4. Неявки з поважн. причин 5. Фонд робочого часу	41484493 580984 304 580680 560680 476091 5205568	2608 1512	4208044 986936 912 40472 418256 527296 5194980	2604 1864

Аналізуючи дані цієї таблиці, можна помітити, що у 2001 році відбулося скорочення штатів на 4 людини, тобто на 0,2%. Відпрацьовано у 2001 році було на 59551 люд-год більше, ніж у 2000 р. Втрати робочого часу у звітному періоді збільшилися на 405952 люд-години, або на 70%. Найбільш питому вагу в цих втратах займають неявки з поважних причин – 53%, на другому місці – неявки, у зв'язку з переведенням на скорочений робочий день – 42,3%. А ось за 2000 р. найбільш питома вага серед втрат – неповний робочий час – 99%, хоча кількість осіб, що працюють неповний робочий час на 352 людини менше ніж у звітному періоді. Масових невиходів на роботу та прстоїв за 2 роки не було. Завдяки усім цим змінам фонд робочого часу у 2001 році зменшився на 10588 люд-годи

2.3.2 Аналіз продуктивності праці

Для оцінки рівню продуктивності праці застосовується система узагальнюючих окремих і допоміжних показників. Найбільш узагальнюючим показником продуктивності праці є випуск продукції (ВП), який мождна представити у вигляді наступних рівнянь

ВП = Кр*Д*П*СВ або ( 2.3.1 )

ВП = КР*Д*ДВ або ( 2.3.2 )

ВП = КР*РВ, де ( 2.3.3 )

ВП – випуск продукції, тис. грн.

КР – кількість робітників,

Д – кількість днів, відпрацьованих 1 робітником,

П – середня тривалість робочого дня,

СВ – середньогодинне вироблення,

ДВ – середньоденне вироблення

РВ – середньорічне вироблення.

Таблиця 2.3.2 1 Вихідні дані для факторного аналізу.

Показники	Ум. позн.	2001 (п)	2001 (ф)	Абс. від.	Відн. від.
1. Випуск пр-ції	ВП	530200	522503	- 7697	- 1,5
2.Середньоблік. чисельн.	КР	2327	2403	+ 76	+ 3,2
3.Кільк.днів, відпр.1працівником	Д	250	256	+ 6	+ 2,4
4.Середня тривалість робочого дня	П	8	7,6	- 0,4	- 5
5.Середньорічне вироблення, тис.грн\люд	РВ	227,8	217,4	- 10,3	- 4,5
6.Середньоденне вироблення, тис. грн\люд	ДВ	0,91	0,84	- 0,07	- 7,6
7.Середньогодинне вироблення.	СВ	0,113	0,110	- 0,002	- 2,6

Зробимо аналіз засобом цепної підстановки:

ВПпл = КРпл*РВпл = 2327*227,8 = 530091 т. грн.

ВПум = КРф*РВпл = 2403*227,8 = 547403 т.грн

ВПф = КРф*РВф = 2403*217,4 = 522412 т.грн.

Звідси можна зробити висновок, що завдяки збільшенню чисельності на 76 чоловік, випуск продукції зріс на (547403 – 530091) 17312 тис.грн. Завдяки зміншенню середньорічного вироблення випуск продукції зменшився на (522412 – 547403) -24991 тис.грн. Внаслідок сумарного впливу двох факторів обсяг продукції змінився на 7679 тис.грн. (17312 – 24991 =

= -7679).

Також аналіз наведених показників можна зробити за допомогою засобу абсолютних різниць.

∆ВПкр = ∆Кр*Дпл*Ппл*СВпл = 76*250*8*0,113 = 17176 тис.грн.

∆ВПд = КРф*∆Д*Ппл*СВпл = 2403*6*8*0,113 = 13033 тис.грн.

∆ВПп = КРф*Дф*∆П*СВпл = 2403*256*(-0,4)*0,133 = -32727 тис.грн.

∆ВПсв = КРф*Дф*Пф*∆СВ = 2403*256*7,6*(-0,002) = -9351 тис.грн.

Тобто завдяки змінам у кількості робітників обсяг продукції збільшився на 17176 тис.грн., завдяки змінам у тривалісті робочого дня та середньогодиному виробленні зменився на 32727 та 9351 тис.грн. відповідно. Тому загальні зміни відбулися на 11869 тис.грн.

∆ВПзаг = 17176 + 13033 – 32727 – 9351 = -11869. Взагалі треба помітити, що продуктивність праці буде зростати коли зросте обсяг виробництва, бо продуктивність – це відношення обсягу виробництва на чисельність.

Підводячи загальний підсимук цього підрозділу , треба помітити, що від забезпеченості підприємства трудовими ресурсами та ефективності їх використання залежать об'єм та своєчасність виконання усіх робіт, ефективність використання обладнання та машин, і як слідство – обсяг виробництва, собівартість, прибуток та ряд інших показників. Але слід пом'ятати, що зниження чисельності призводить до спаду ефективності виробництва та управління. У той же час і підвищення не завжди сприяє покращенню роботи підприємства.

Тому задачами ФВА, на данному етапі повинно бути: вивчення та оцінка забезпеченності ТЕС та іі структурних підрозділів трудовими ресурсами в цілому та по категоріях та професіях, розгляд питань з удосконалення організаційної та виробничої структури, уточнювання функцій окремих функціональних підрозділів та посадових осіб, виявлення диспропорцій у підборі кадрів, підвищення продуктивності праці управлінських робітників та робочих виробничих підрозділів, і нарешті, що головне – виявлення резервів для більш повного та ефективного використання трудових ресурсів.

2.4. Аналіз собівартісті продукції.

2.4.1 Аналіз загальної суми витрат.

Важливим показником, що характеризує роботу підприємства ,є собівартість продукції. Від її рівню залежать фінансові результати діяльності підприємств, темпи поширеного відтвоерння, фінансовий стан господарюючих суб'єктів. У таблиці 2.4.1 наведен кошторис витрат на виробництва енергії по СБТЕС за 2000 та 2001 р.

Таблиця 2.4.1 Витрати на виробництво енергії.

Елементи витрат	2000 р.	2001 р.	Відхилення
			Абс.	Відн.
1.Виробнича собівартість 2.Адмінист.витр. 3.Інші опер. вит 4Витр. на сбут Всього витрат	429568 3144 65201 - 497913	406133 2704 28320 - 437157	-23435 -440 -36881 - -60756	94,5 86,0 43,4 - 87,7

З цієї таблиці можна помітити, що у 2001 р. відбулося зниження собівартості за всіма елементами, при чому інші операційні витрати зменшились аж на 56%. Та все ж таки найбільш питому вагу серед витрат займають виробничі, тому розгленемо її більш детльніше.( табл. 3.4.2 )

За даними, наведеними у таблиці, можна зробити висновок, що фактичні витрати у 2001 р. перевищіли планові на 40891 тис.грн. або на 11%, але у порівнянні із 2000 р. вони зменшились на 5,4%. Зменшення відбулися майже за всіма показниками, і лише витрати на сировину, амортизацію та інші перевищіли рівень минулого року. Збільшилась сума як змінних, так і постійних витрат, але їх структура майже не змінилась. Найбільш питома вага серед витрат належить паливу зі сторони – 84,2%, а найменша (0,12) – енергії зі сторони. У 2001 у порівнянні із 2000 р. особливий перерасход відбувся за статею „інші витрати”. Рівень попереднього року був збільшенний на 54% або на 2347 тис.грн., при чому найбільша вага серед цих витрат – (5970 тис.грн.) – плата за екологію.Ці дані дають підставу вважати, що наступним об'єктом для ФВА може стати саме екологія В цьому випадку в нагоді може стати АВС-аналіз.Він є випробуваним засобом при виборі об'єкту для ФВА З його допомогою можна встановити, що саме має найбільший інтерес для ФВА з точки зору різних критеріів( проблем якості, трудомісткості, собівартості)Найбільша економія у звітному року відбулася за статтею: „відрахування на соц. заходи” та „енергія зі сторони”. Вона склала 22,6% та 14,6% зниження відповідно. Крім того, наведені дані свідчать ще й про те, що у 2001р. у порівнянні з 2000 р., зменшилась доля заробітної плати (з 2,9% до 2,8%), а от доля амортизації збільшилась (з 3,1% до 3,4%).

Таблиця 2.4.2 Виробнича собівартість

Елементи витрат	2000 р.	2001 р.
Елементи витрат	2000 р.	план	факт	+, -	%	Пит. вага
Виробнича собівартість -послуги виробничого характеру -сировина -паливо зі стор. -енергія зі стор. -витрати на ОП -відрахув. на соц. заходи -амортизація Інші витрати -плата за екологію -плата за землю -інші обов. плати -інші потреби	429568 10954 15336 367710 601 12296 4607 13366 4374 3760 384 88 143	365242 10240 14529 304800 500 11025 4356 13350 5842 624 75 195	406133 10300 16742 342580 513 11512 3565 14200 6721 5970 489 64 198	+40891 +60 +2213 +37780 +13 +487 -791 +850 +879 +1022 -135 -11 +3	+11 +0,5 +1,5 +12,3 +2 +4,6 -18 +6 +15 +20 -22 -14 +1,5	100% 2,5% 4,1 84,35 0,12 2,83 0,8 3,4 1.65 1,46 0,12 0,01 0,04	-5,4 -5,9 +9,1 -6,9 -14,6 -6,4 -22,6 +6,2 +54 +58 +27 -27 +38
Витрати змінні	367710	304800	342280	+37480	+12	84,2	-6,9
Витрати пост.	61858	60442	63853	+3411	+5,6	15,8	+3,2

Це свідчить про зростання технічного рівню ТЕС, про можливе зростання продуктивністі праці.

Стосовно змінних та постійних витрат можна помітити, що перші у звітному періоді зменшились на 25430 тис.грн. або на 7%. Це пов'язано с тим, що обсяг виробництва енергії теж знизився. А от постійні трохи зросли на 1995 тис.грн або на 3,2%.

Далі треба помітити, що загальна сума витрат, може змінюватися із-за обсягу виробництва продукції, її структури, рівня змінних витрат на одиницю продукції та суми постійних витрат. Вихідні дані для факторного аналізу наведені у таблиці 2.4.3

Таблиця 2.4.3 Вихідні дані для факторного аналізу загальної суми виробничих витрат за 2001 р.

Витрати	∑ тис.грн	Фактори, що призводять до змін
Витрати	∑ тис.грн	Обсяг виробництва	Витрати змінні	Витрати постійні
1. За планом на планов. Випуск:∑(Впл.Хф)+Апл	365242	план	план	план
2. За планом, перерах. На фактичн. Обсяг вир-ва ∑(Впл*Хф)Ктп+Апл	360670	факт	план	план
3.Фактичні витр. при планов. Рівні пост. Витрати ∑(Вф*Хф)+Апл	402722	факт	факт	план
4. Фактичні витрати ∑(Вф*Хф)+Аф	406133	факт	факт	факт

Умовні позначення до таблиці :

В – змінні витрати, А – постійні витрати, Х – обсяг виробництва, Кпп – коеф перевик. (недовик.) плану.

Нижче наведен разрахунок наведених показників

(Вп*Хп) + Апл = 304800 + 60442 = 365242 тис.грн.
(Вп*Хф)Ктп + Апл = 304800*0,985 + 60442 = 360670 тис.грн.
(Вф + Хф) + Апл = 342280 + 60442 = 402722 тис.грн.
(Вф*Хф) + Аф = 342280 + 63853 = 406133 тис.грн.

Отже, із таблиці можна побачити, що у зв'язку з тим, що план по випуску електроєнергії бів виконан лище на 98,5% (Ктп = 0,985). сума витрат зменшилась на (360670 – 365242)4572 тис.грн. У зв'язку з тим, що рівень змінних витрат перевіщив заплановану величину на 37480 витрати загальні збільшились на (402722 – 360670)42052 тис.грн. Постійні витрати також зросли на 5,6%. Це теж явилося однією з причин підвищення собівартості (406133 – 402722) на 3411 тис.грн. Таким чином, загальна сума витрат вище запланованої на (406133 – 365242)40891 тис.грн., або на 11%.

2.4.2 Аналіз собівартості окремих виробів.

Для більш глибокого вивчення причин змінення собівартості аналізують звітні калькуляції по окремим виробам, порівнюючи фактичні рівень витрат на одиницю продукції із плановим та даними минулих років.

Вплив факторів першого порядку на змінення рівня собівартості одиниці продукції вивчаютрь за допомогою моделі (2.4.1)

У = а + вх; (2.4.1)

Сод = , де (2.4.2)

У – сума витрат на виробництво;

Сод-собівартість одиниці виробу;

а – абсолютна сума пост. витрат;

в – змінні витрати на одиницю;

х – обсяг виробництва.

У таблиці 2.4.2.1 наведені вихідні дані для факторного аналізу собівартості електроенергії.

Таблиця 2.4.2.1. Вихідні дані для факторного аналізу собівртісті електроенергії.

Показники	Один. вим.	За планом	Факт	Абсол. відхил.
1.Обсяг виробництва електроєнергії. 2.Витрати постійні. 3.Витрати змінні на одиницю. 4Собівартість кВтч.	Тис. кВтч тис.грн. гр\кВтч грн.	4328360 89005 0,069 0,089	4077343 93631 0,083 0,105	-251017 + 4626 +0,014 +0,01

На підставі наведеної моделі та даних таблиці 2.4.2.1 зробимо разрахунок впливу факторів засобом цепних підстанов.

Спл = 0,089 грн.=8,9 коп.

Сум1 = 0,090 грн.=9,0 коп.

Сум2 = 0,092 грн.=9,2 коп.

Сф = 0,105грн.=10,5 коп.

Зазальні зміни собівартісті:

∆Сзаг = Сф-Спл = 10,5 – 8,9 = 1,6 коп.

У тому числі завдяки змінам у

а) обсягу виробництва

∆Сх = Сум1 – Спл = 9,0 – 8,9 = 0,1 коп.

б) суми пост. витрат

∆Са = Сум2 – Сум1 = 9,2 – 9,0 = 0,2 коп.

в) суми питом. змін витрат

∆Св = Сф – Сум2 = 10,5 – 9,2 = 1,3

Таблиця 2.4.2.2 Вихідні дані для факторнго аналізу собівартості теплоенергії.

Показники	Один. вим.	План	Факт	Абсол. відхил.
1.Обсяг виробництва 2. Витрати пост. 3. Витрати змін. на одиницю. 4. Собівартість Г кал.	Г кал Тис.грн. коп\Гкал коп	112400 899 27,11 35,10	70615 946 48,51 61,90	- 41785 + 47 + 21,4 + 26,8

Спл = 35,10 коп.

Сум1 = 39,84 коп.

Сум2 = коп.

С_Ф = коп.

Загальні зміни у собівартості теплоенергії:

коп.

У т.ч. завдяки змінам у

а) обсягу виробництва

коп.

б) суми постійних витрат

коп.

в) суми питомих зміних витрат

коп.

Наведений факторний аналіз свідчить про те, що фактична собівартість електроенергії більще ніж запланована на 1,6 коп., при чому завдяки зниженню осягу виробництва витрати зросли на 0,1 коп., завдяки змінам постійних витрат вони зросли на 0,2 коп. та завдяки зростанню змінних витрат собівартість зросла на 1,3 коп.

Стосовно тепла, можна помітити, що фактичні витрати майже вдвічі більще, ніж плануваалося. Завдяки зменшенню обсягу виробництва, росту постійних та змінних витрат загальні зміни у собівартості теплоенергії склали 26,8 коп.

Нижче наведен розподіл загальних витрат на тепло та електроенергію, на підставі якого був зробленний данний аналіз.

Отже, нами був проведен аналіз собівартості енергії, який дозволив виявити тенденції змінення данного показника і виконання плану за його рівнем, визначити вплив факторів на його зростання. . На підставі цього вже можливо дати оцінку роботі підприемства по використанню можливостей та встановити резерви зниження собівартості, серед яких головними є: зростання обсягу виробництва, скорочення витрат за рахунок підвищення рівню продуктивності праці, економного використання сировини, матеріалів, палива, обладнання та скорочення невиробничих витрат.

Таблиця 2.4.2.3. Розподіл загальних витрат.

Показники	2000 р.	2001 р. план	2001 р. факт
Сума витрат на електроенергію у т.ч. паливо постійні витрати	492934 364033 128901	390757 301752 89005	432785 339154 93631
Сума витрат на тепло у т.ч. паливо постійні витрати	4979 3677 1302	3947 3048 899	4372 3426 946

Виявити ці резерви допоможе ФВА, бо його обов'язковим етапом є розробка конкретних організаційно-технічних заходів (покращення організації труда, регламентація процесів управління та інше), які повинні сприяти економії з/п, сировини та матеріалів, скороченню собівартості та зростанню якості продукції.

Тепер треба зробити невеликий відступ, та нагадати, що перша частина ФВА- функціональний аналіз систем управління , широкого застосовуеться у практиці. А ось друга частина – вартісний аналіз ні в теорії, ні впрактиці до кінця не розрішена, та має свої труднощі та велику специфіку.

Що ж таке вартість функцій управління?

Вартість функцій-це перш за все, витрати, пов'язані із держанням носія функції (система управління, відділ, цех). Вони включають з/п управлінців, вартість канцелярських приналежностей, та типографських, поштових, телефонних витрат, догляд за легковим автотранспортом, приміщенням та ВТ, витрати на перекваліфікацію, командировки та інше. Але зважаючи на те, що готова продукція, що стає товаром, створюеться не тільки трудом управлінців, то ці витрати, це частина собівартості і вони відображаються у статтях: „цехові”, „загальновиробничі”, а також входять у склад інших витрат. А оскільки ці витрати займіють велику питому вагу в собівартості, розглянемо їх більш детальніше у таблиці 2.4.3.1. на прикладі цеху ТАИ.

2.4.3. Аналіз цехових витрат.

Таблиця 2.4.3.1. Витрати цеху ТАИ за 1 місяць 2001 року (тис. грн.)

Показник	план	факт	Абсолютне відхилення	Відносне відхилення	Питома вага
1.Послуги невиробничого характеру - посл.невир.господар. - підрядники (рем.)	36 4 32	18,06 0,55 17,51	-17,94 -3,45 -14,49	-50,1 -13,8 -54,7	12%
2. Матеріали	11,2	12,58	+ 1,38	112,3	8%
3. Заробітна плата	97,4	84,01	- 13,39	- 86,2	55%
4. Начислення на заробітну плату	37,2	31,48	- 5,72	- 84,6	20%
5. Амортизація	7,8	6,37	- 1,43	- 81,6	4%
6. Інші витрати	2,2	0,57	- 1,63	- 25,9	0,5 %
Взагалі витрати цеху	191,8	153,0	- 38,73	-79,8	100%

Отже, аналізуючи наведенні дані можна помітити, що найбільшу питому вагу серед цехових витрат займає з/п -75% або 84 тис. грн. При чому фактична величина склала лише 86% виконання плану. Стосовно усіх інших показників, спостерігаеться тенденції до скорочення витрат, і лише витрати на матеріали трохи перевищели свою норму – на 1,38 тис. грн. або на 12 %.

Взагалі за звітний місяць витрати ЦТАИ були на 38 тис. грн. менше, ніж планувалося.

Далі зробимо розрахунок впливу факторів змінення загальновиробничих та адмінистративних витрат. Усі фактори, що призводять до змін наведені у таблиці 2.4.3.2

Таблиця 2.4.3.2. Фактори змінення витрат

Стаття витрат	Фактори, що призв. до змін	План	Факт	Абс. відх.
1. З/п управлінців	- кількість персон (КР) - оплата праці (ОП)	80 1240	100 1286	+20 +46
2. Утримання основних фондів	- вартість ОФ (Ф) - норма аморт (НА)	253 15%	260 16%	+7 +1%
3. Витрати на ремонт	- Обсяг робіт (V) - Їх вартість (Ц)	3 53	4 60	+1 +7
4. Утримання легкового транспорту	- Кількість (КМ) - Витрати на 1 маш. (В)	4 36	3 28	-1 -8
5. Витрати на командировки	- кількість (К) - серед. тривалість (Д) - вартість 1 дня (ВД)	10 3 18	7 4 20	-3 +1 +2
6.Витрати на охорону праці та інші	- обсяг (V) - вартість (С)	5 24	3 18	-2 -6

Вплив факторів розглянемо за допомогою спеціальних моделей за кожною статтею витрат.

Заробітна плата управлінців (ЗП)

ЗПпл = КРпл*Оппл = 180*1240 = 99200 тис.грн.

∆ЗПкр = ∆КР*Оппл = (+20)*1286 = 25720 тис.грн.

∆Зпоп = КРф*∆ОП = 100(+46) = +4600 тис.грн.

ЗПф = КРф*Опф = 100*1286 = 128600 тис.грн.

Отже, завдяки збілбшенню кількості та змінам у з\п фактичний заробіток управлінців збільшився на (∆ЗПзап = 128600 – 99200) 29400 тис.грн.

2.Амортизація (А)

Апл = Фпл*Напл = 253*0,15 = 37,9≈38 тис.грн.

∆Аф = ∆Ф*Напл = 7*0,15 = 1,05 тис.грн.

∆Ана = Фв*∆НА = 260*0,01 = 2,6 тис.грн.

Аф = Фф*Наф = 260*0,16 = 41,61 тис.грн.

Завдяки підвищенню вартості ОФ та норми амортизації запланована величина амортизації на 3,6 тис.грн. менше ніж фактична (∆Азаг = 41,6 – 38).

3. Витрати на ремонт (ВР)

ВРn = Vn*Цn = 3*53 = 159 тис.грн.

∆ВРu = ∆V*Цпл = 1*53 = 53тис.грн.

∆ВРц = Vф*∆Ц = 4*7 = 28 тис.грн.

ВРф = Vф*Цф = 4*60 = 240 тис.грн.

Отже, запланоновані витрати на ремонт виявился недостатніми, бо завдяки збільшенню обсягу робіт та його вартісті фактичні витрати на (∆ВРзаг = 240 – 159) 81 тис.грн. зросли

Утримання легкого транспорту (У)

Уn = КМn*Вn = 4*36 = 144 тис.грн.

∆Укм = ∆КМ*Впл = (-1)*36 = -36 тис.грн.

∆Ув = КМф*∆В = 3*(-8) = -24 тис.грн.

Уф = КНф*Вф = 3*28 = 84 тис.грн.

Зважаючи на те, що кількість машин на 1 зменщилась, і відповідно зменшились, витрати на утримання останніх трьох, то загальні зміни склали (∆Узаг=144-84) 60 тис.грн.

Командировачні витрати (ВК)

ВКпл = Кn*Дn*ВДn = 10*3*18 = 540 тис гр

∆ВКк = ∆К*Дn*ВДn = (-3)*3*18 = -162 тис.грн.

∆ВКд = Кф*∆Д*ВДn = 7*1*18 = 126 тис.грн.

∆ВКвд = Кф*Дф*∆ВД = 7*4*2 = 56 тис.грн.

ВКф = 7*4*20 = 560 тис.грн.

Таким чином, завдяки змінам у кількості командировок, середній тривалості та вртості 1 дня фактичні витрати на 20 тис. грн. більше, ніж планувалися. (∆Вкзаг = 540 – 560 = -20)

Витрати на охорону праці (Р)

∆Рпл = Vт*Сn = 5*24 = 120 тис.грн.

∆Pv = ∆V*Сn = -2*24 = -48 тис.грн.

∆Pc = Vф*∆С = 3(-6) = -24 тис.грн.

Рф = 3*18 = 54 тис.грн.

Отже, завдяки скроченню заходів на охорону праці та їх вартості, фактичні витрати скоротилися на (∆Рзаг = 120-54) = 66 тис.грн.

2.5. Аналіз фінансових результатів.

Фінансові результати діяльності ТЕС характеризуються сумою отриманого прибутку та рівнем рентабельності.У таблиці 2.5.1 наведен аналіз утворення прибутку на Старобешівській ТЕС.

Таблиця 2.5.1. Утворення прибутку на Старобешівській ТЕС.

Показники	2000 р.	2001 р.	Відхил.
			Абс.	Відн.
1.Чистий дохід від реалізаціЇ 2.Собівартість реалізованої продукції. 3.Валовий прибуток 4.Інші опер.доходи 5.Адмін витрати 6.Інші опер. витрати 7. Фін. результати від опер. діяльності. Інші доходи Фінансові витрати Інші витрати Чистий приб. (збиток)	454110 429568 24542 39668 3144 65201 -4135 1406 4882 2241 -9858	435419 406133 29286 38995 2704 28320 37257 4678 5119 60 36756	-18691 -23435 +4744 -673 -440 -36881 -- 3272 231 -2181 --	95,8 94,5 119,3 98,3 86 43,4 -- у 3 р. 104,7 2,67 --

За данними цієї таблиці ми бачимо, що у звітному році підприємством було отримано прибуток у розмірі 36756 тис.грн., а от у попередньому році ТЕС одержала збиток, у розмірі 9858 тис.грн. При чому валовий прибуток у 2001 р. на 19,3% більше ніж у 2000 р. Це сталося тому, що собівартість зменшилась на 18691 тис.грн. або на 4,2%. Крім того, у 2001 р. доходи від операційної діяльності трохи зменшились, на 1,7%, а от адміністративні та інші операційні витрати зменшились на 14% та на 56,6% відповідно. Слідством цього став прибуток у 2001 р. – 37257 тис.грн., та збиток у 2000 – 4135 тис.грн., бо в останньому витрати набагато перевищіли доходи. Сітуацію ніяк не змінили інші доходи та витрати. В результаті за попередній рік отримано збиток у розмірі – 9858 тис.грн., а у звітному одержан прибуток – 36756 тис.грн.

Прибуток – це різниця між виручкою та повною собівартістю. Таким чином, чим більше ТЕС реалізує рентабельної продукції, тим краще її фінансовий стан. Тому наступним етапом аналізу є аналіз рентабельності. Показники рентабельності більш повно, ніж прибуток, характеризують кінцеві результати господарювання, бо вони показують співвідношення ефекту з використаними ресурсами. Нижче наведено разрахунок цих показників за обидва роки.

Рентабельність виробничої діяльності (Rвд)

Rвд = , де (2.5.1)

ЧП –чистий прибуток

С – собівартість.

2. Рентабельність продажу (Rn)

RП = , де (2.5.2)

ЧД –чистий дохід від реалізації.

3. Рентабельність капіталу (Rk)

RК = , де (2.5.3),

К – середньорічна вартість капіталу.

Нижче наведен розрахунок показників рентабельності за 2001 рік.

RВД(2001): 36756/406133=0,09*100=9%

RП(2001): 36756/435419=0,08*100=8%

RК(2001): 36756/169526=0,21*100=21%

Отже, наведені дані говорить нам про те, що у 2001 р. з кожної гривни, витраченної на виробництво енергії ТЕС мала 9 копійок прибутку,. З кожної гривни продажу у 2001р. ТЕС мала 8 коп. прибутку, і нарешті, з кожної гривні капіталу у звітному році було отримано 21,6 коп. прибутку. Взагалі, можна зробити висновок, що результати господарювання у 2001 році незначно, але покращіли, бо за 2000рік був отриман збиток у розмірі 9858 тис.грн , а отже і показники цього року були не рентабельними а збитковими.

Для того, щоб картина аналізу була більш повною, доповнимо її показниками, що характеризують фінансовий стан підприемства. Ці показники наведені у таблиці 2.5.3.

Таблиця 2.5.3. Показники фінансового стану.

Назва	2000 р.	2001 р.	Нормальні обмеження
1. Коефіціент автономії	0,25	0,40	≥ 0,5
2. Коефіціент фінансовой залежності	0,71	0,64	≤ 0,5
3. Коефіціент фінансового ризику	2,9	1,9	≤ 1
4. Коефіціент маневровості	- 0,93	- 0,75
5. Коефіціент співвідношення ДЗ/КЗ	0,73	0,63	1
6. Коефіціент накопичення амортизації	0,54	0,56	1
7. Коефіціент покриття	0,81	0,77	≥ 1,5

Нижче наведен аналіз цих коефіціентів.

1. Коефіціент автономії

Кавт. = (2.5.4.)

Кавт.00 = Кавт.01 =

Коефіціент автономії характеризує фінансову незалежність ТЕС від зовнішніх джерел фінансування. З таблиці 2.5.3 видно, що і в 2000 р. і в 2001 р. значення цього показника нижче за нормативне, але є тенденція до підвищення. Та все ж таки k = 0,25 та k = 0,40 говорять про те, що ТЕС залежить від зовнішніх джерел фінансування.

2. Коефіціент фінансовой залежності

Кфз= (2.5.5)

Кфз.00 = Кфз.01 =

Коефіціент фінансовой залежності підтверджує попередні висновки. Найбільш залежним від займаного капіталу ТЕС була у 2000 р.

3. Коефіціент фінансового ризику

Кфр. = (2.5.6)

Кфр.00 = Кфр.01 =

Коефіціент фінансового ризику показує співвідношення займанного та власного капіталу. Наведені у таблиці показники означають, що на кожну гривну вкладених в майно власних коштів у 2000 р. ТЕС використала 2,9 гривен займаних коштів, а у 2001 р. – 1,9 гривень. Показник знизився ,але все ж таки він дуже великий та досяг критичної крапки (>1). Це погано.

4. Коефіціент маневровості

Км. = (2.5.7)

Км.00 = Км.01 =

Коефіціент маневровості вказує на ступінь гнучкості використання власних коштів, але на жаль в обидва роки він має мінусове значення. Це теж погано.

5. Коефіціент співвідношення ДЗ/КЗ

Кдз\кз = (2.5.3.5)

Кдз\кз00 = Кдз\кз01 =

Коефіціент співвідношення показує сбалансованість у використанні коштів. В нашому випадку це не так, бо показники не відповідають нормі, і це означає, що кошти використовуються не раціонально.

6. Коефіціент накопичення амортизації

Кна. = (2.5.3.6)

Кна.00 = Кна01 =

Коефіціент накопичення амортизації характеризує інтенсивність звільнення іммобілізованих коштів в основні кошти та нематеріальні активи. Значення коеффіціентів поступово зростає.

7. Коефіціент покриття

Кп = (2.5.3.7)

Кп00= Кп01=

Коеффіціент покриття показує платіжні можливості підприємства, що оцінюються за умовами не тільки своєчасних розрахунків з дебіторами та благоcприятної реалізації готового продажу, а й продажу у випадку бракування інших елементів матеріальних оборотних коштів. Нормальне значення цього коефіцієнту Кп≥1,5. А в нашому випадку – це значення набагато нижче, що означає некридитоспроможність ТЕС та її неплатездатність.

Таким чином, нами був проведен аналіз господарської діяльностіі СБТЕС. Цей аналіз відобразив тенденцію, що є характерною для багатьох підприємств даної галузі. Це, перш за все, скрочення обсягів виробництва та недовиконання планових завдань, зниження продуктивності праці, погіршення техніко-економічних показників та фінрезультатів.

Саме тому , в умовах, що склалися цілком закономірним є проведення ФВА – як одного із складових комплексу заходів, направлених як на реабелітацію галузі в цілому так і на реабелітацію окремих ТЕС.

В даній роботі застосування ФВА розглядається на прикладі одного із цехів СБТЕС, а саме його відокремленого підрозділу - участка АСУ.

3. ВИКОРИСТАННЯ ФВА ПРИ УДОСКОНАЛЮВАННІ ПРОЦЕСУ УПРАВЛІННЯ НА ДІЛЯНЦІ АСУ СБТЕС

3.1 Особливості АСУ, як об'єкта ФВА

В останні десятиліття ефективне керування багатогалузевим народним господарством і його окремими ділянками виявляється скрутним і навіть неможливим без застосування так званих автоматизованих систем управління (АСУ).

Через велике число вихідних даних, складності залежностей, що мають найчастіше нелінійний характер, труднощів аналізу і ряду інших причин великі електростанції оснащуються універсальною і спеціалізованою обчислювальною технікою. І якщо на початковій стадії розвитку в малих енергосистемах диспетчерські служби, маючи такі найпростіші обчислювальні засоби як столи постійного і перемінного току, деякі моделюючі пристрої успішно справлялися з функціями керування, то надалі виникли великі труднощі в зв'язку зі швидким ростом обсягу інформації. У диспетчерські служби були притягнуті ЕЦВМ, що дозволяють досить швидко вирішувати задачі керування. Однак вирішальне слово залишалося за диспетчером і прийняття рішень було головною його функцією.

В даний час таке керування перестало бути ефективним з погляду забезпечення надійності й економічності роботи енергосистеми. Особливості енергетичного виробництва, як складного об'єкта керування, диктують необхідність автоматизації процесу керування, тому що в енергетиці є характерні риси, що докорінно відрізняють її від інших об'єктів господарювання. Насамперед, це одночасність виробництва, розподілу і перетворення енергії. Завжди існує баланс потужності, а накопичення електроенергії відсутнє. Наступна особливість - складність і різні швидкості великого числа процесів, що протікають , як в об'єднаннях, так і енергосистемах і їхніх частинах. Тут можна назвати декілько різнорідних по змісту, швидкості і тривалості протікання процесів – хвильових, електромагнітних, електромеханічних, технічних і економічних. В наявності тісні і багатопланові зв'язки енергетичних підприємств з іншими об'єктами господарювання. Має місце багатопараметричність задач керування. Сучасні енергооб'єднання характеризуються безліччю параметрів, облік яких необхідний для вироблення оптимального керування.

Узагальнюючи усе вище сказане, назвемо ті переваги, що сьогодні дає використання АСУ: дозволяє врахувати динаміку керованої системи, підвищує наукову обґрунтованість і об'єктивність прийнятих рішень, сприяє звільненню керівництва від виконання рутинної роботи і забезпечує значне підвищення оперативності керування (за рахунок застосування ЕВМ) при активній участі людини в цьому процесі. Дозволяє докорінно змінити технологію інформаційних процесів у керуванні: підвищити вірогідність і оперативність даних, поліпшити збереження і прискорити пошук інформації, спростити процеси її фіксації, звівши до мінімуму участь людини в цих трудомістких, нетворчих операціях. Дозволяє поліпшити зв'язки і інформованість керівників різних ланок керування, упорядкувати документообіг, а також вчасно вирішувати задачі аналізу, прогнозування, оптимізації планування.

Однак не дивлячись на всі зазначені достоїнства, ділянки АСУ й АСУТП на деяких підприємствах енергетичної галузі (включаючи СБТЕС) є „слабкими ланками”, що несуть проблеми.

На ділянці АСУ в цеху теплової автоматики і вимірів СБТЕС діє автоматизована система організаційного керування,метою якої є автоматизація обліку, планування ,аналізу і контролю. Однак, у ході дослідження в роботі даної ділянки були виявлені наступні „мінуси”:

1 - Недотримання правил внутрішнього трудового розпорядку, що веде до втрат робочого часу Проведені спостереження показали, що причинами втрат є :

-Чекання даних з різних відділів і служб.

-Повернення на доробку неправильно і нечітко оформлених документів.

-Виправлення помилок у розрахунках , викликане недбалим виконанням роботи.

-Заняття відверненими від роботи справами, що не мають відносини до їхніх службових обов'язків.

З огляду на те, що за правилами, передбаченим охороною праці, і спрямованими на підтримку працездатності, середня тривалість роботи за персональним комп'ютером не повинна бути більше 4 годин на день, у розпорядженні працівників знаходиться багато вільного часу, що іноді використовується не по призначенню і більш того, витрачається впустую.

2 – Недостатньо висока кваліфікація, наслідок якої те, що користувач персонального комп'ютера не може повною мірою використовувати потенціал системи, а це приводить до помилок у розрахунках при обробці даних і несвоєчасності виконання робіт. Як наслідок цього факту - порушення графіка документообігу.

3 - Звертає на себе увага той факт, що робочі місця виконавців функцій не відповідають вимогам типових проектів, і не дотримуються елементарні правила по охороні праці, а це створює погрозу для життєдіяльності і заподіює шкоду здоров'ю працівників.

4-Особливо варто звернути увагу, що навіть перелік функцій, покладених на працівників ділянки АСУ найчастіше непродуманий і необґрунтований, а це дозволяє знайти шкідливі, зайві, невластиві чи дубліруємі функції, що є головним джерелом зайвих витрат.

5- І, нарешті, діюча оргструктура, представлена на малюнку 3.1.1, не є ефективною, оскільки в наявності розросшийся штат співробітників, що волоче за собою невиправдано високі витрати. У сполученні з недостатньо високою кваліфікацією і втратами робочого часу це знижує оперативність виконання функцій і негативно позначається на діяльності ділянки.І виділення контролерів в окрему групу не є раціональним, тому що їхня чисельність не велика, а функції досить прості, що дозволяє шляхом зуміщення професій , передати їхні обов'язки операторам.

Крім того, у ході дослідження виникла ідея про доцільність наявності в штатному розкладі посади заступника начальника цеху.

Для обґрунтування цієї ідеї, а також з метою усунення всіх перерахованих вище недоліків, було прийняте рішення про вибір даної ділянки як, об'єкта для ФВА.

Blog

Із тезою про те, що без сучасної енергетики держава перестає бути державою, в наші часи, без сумніву, погодиться навіть не фахівець