Збірник науково-публіцистичних статей На допомогу магістрам, аспірантам та студентам, які досліджують стан сучасної української педагогіки Дрогобич 2008
| Вид материала | Документы |
- Рекомендовано до друку науково-методичною радою Миколаївської науково-педагогічної, 384.67kb.
- Короткі анотації до статей Макроекономічні аспекти сучасної економіки Сігайов, 119.7kb.
- Національний фармацевтичний університет Проблеми клініки, діагностики та терапії гепатитів, 5742.86kb.
- Тема: Предмет та основні категорії педагогіки, 1014.76kb.
- 1. Загальні засади дошкільної педагогіки, 6092.62kb.
- Полтавський державний педагогічний університет, 1610.98kb.
- Соціально педагогічний комплекс регіону: теорія І практика збірник матеріалів Всеукраїнської, 4395.92kb.
- Передмова, 1427.51kb.
- Міністерство освіти І науки України Львівський національний університет імені Івана, 5484.8kb.
- 5-6 2010 Сімферополь Рекомендовано до друку Вченою радою Кримського інституту бізнесу, 922.33kb.
ДРОГОБИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ ім. ІВАНА ФРАНКА
ОМЕЛЯН ВИШНЕВСЬКИЙ
УКРАЇНСЬКА ПЕДАГОГІКА НА ТЛІ
ОСВІТНІХ РЕФОРМ
Збірник науково-публіцистичних статей
На допомогу магістрам, аспірантам та студентам,
які досліджують стан сучасної української педагогіки
Дрогобич
2008
УДК 37(477)
ББК 74. 04 (4 УКР) я 73
В 55
Рекомендовано до друку вченою радою Дрогобицького державного педагогічного університету (протокол № 8 від 16. 10. 08 р.)
В 55 Вишневський О.І. Українська педагогіка на тлі освітніх реформ: збірник науково-публіцистичних статей [для магістрів, аспірантів та студентів, які досліджують стан сучасної української педагогіки] / Омелян Іванович Вишневський. – Дрогобич РВВ ДДПУ ім. Івана Франка. – 2008. – 70 с.
ББК 74. 04 (4 УКР) я 73
У пропонованому збірнику статей висвітлюються суттєві, але дискусійні проблеми становлення сучасної української педагогіки та реформування освіти.
Публікація адресується магістрам, аспірантам та студентам, які готуються до педагогічної діяльності і здійснюють в царині педагогіки науково-дослідну роботу.
Відповідальний за випуск: Невмержицька О.В. кандидат педагогічних наук,
доцент кафедри педагогіки.
Рецензенти: Герцюк Д.Д., кандидат педагогічних наук, доцент (м.Львів);
Пантюк Т.І., кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки (м.Дрогобич).
©О.І.Вишневський
Дрогобич
2008
ЗМІСТ
- Українська педагогіка на перехресті двох світоглядів………………4
- Г.Ващенко і А.Макаренко на роздоріжжі української педагогіки
ХХ століття……………………………………………………………………14
- Зміст едукації в контексті освітніх реформ
(системно-ціннісний підхід)………………………………………………….19
4. Людиноцентризм як педагогічна проблема на тлі
сучасних цивілізаційних процесів………………………………...40
5. Оптимізм нашого поступу крізь призму Франкового «Мойсея»…….56
УКРАЇНСЬКА ПЕДАГОГІКА НА ПЕРЕХРЕСТІ ДВОХ СВІТОГЛЯДІВ
"Покажіть мені систему виховання, і я скажу, в якій державі ви хочете жити", – ці слова, сказані колись Платоном, засвідчують доленосну місію педагогіки у розвитку суспільства. Бо це вона – педагогіка – вводить людину у ту систему цінностей, у якій прагне реалізувати себе суспільство і завдяки якій хоче себе зберегти і утвердити в історії.
Педагогіка і суспільний світогляд
Не підлягає сумніву, що педагогіка* завжди розвивається у річищі того світогляду, який у суспільстві домінує. За нормальних умов вплив суспільного світогляду на неї є настільки природним, що особливої уваги і не викликає. Проблема, однак, загострюється тоді, коли суспільство переживає процеси трансформації і в ньому протидіють різні погляди, відбувається ревізія старого соціального замовлення і формування нового. Тоді, власне, суттєвим постає питання, на яких аспектах педагогіки вплив суспільного світогляду позначається найбільшою мірою. І не йдеться тут про бажання використовувати цю науку і саму систему едукації як засіб соціальної боротьби. Для самих виконавців соціального замовлення – для педагогів – важливо з’ясувати, до якого життя едукація має молодь готувати – до того, що було, чи до того, яке буде. І яким воно буде – те, що гряде? А це питання, з якого боку на нього не дивись – світоглядне.
Конструктивне значення тут мало б усвідомлення того, що педагогіка, як і всяка інша система, втілює у собі структуру і зміст та що ці її складові мають різний до світогляду стосунок.
Структура педагогічної системи – це певна матриця, щось на взірець незаповненої анкети. Вона – універсальна, впродовж віків практично незмінна, сформована відповідно до природи людини. Це відстежував ще К.Ушинський (Вибр. пед. твори. – К., 1983; Т.1. – С.39, 46–47, 75). Структура едукації є елементом "не ідеологізованим", вона передається з покоління до покоління і лише пристосовується до нових умов. Таким чином, можна стверджувати, що, наприклад, більшовики, будуючи свою освіту, запозичили структуру з минулого педагогічного досвіду народу. Так само і ми сьогодні використовуємо її для побудови педагогіки і, відповідно, едукації сучасної. Такими застиглими елементами їх структури є і завжди були поняття: "учитель" ("виховник"), "учень" ("вихованець"), діяльність вчителя та учня, їх взаємостосунки, цілі і завдання едукації, предмет діяльності учня і предмет діяльності вчителя, суспільне "духовне поле", у якому едукація здійснюється, зовнішні чинники, які впливають на процес едукації тощо. Всі вони мають у педагогічній системі своє місце та визначену функцію.
Зміст едукації (зміст навчання, виховання і розвитку) є елементом підстановчим, за виразом К.Ушинського "ненаслідковим" (Там само, с.39), дуже залежним від домінуючої у суспільстві системи цінностей і чутливим до суспільним перемін, а відтак з тієї причини саме він стає предметом дискусій і суперечностей. Кожна нова епоха, нове покоління вносять і пропонують свій зміст – чого навчати, на яких цінностях виховувати, і які якості в людині розвивати. Він і "вмонтовується" у стару матрицю едукації, у процесі чого, звісно, відповідно уточнюється і функція її складових (суб’єктів, способу діяльності тощо).
Такий погляд на систему едукації дає підстави вважати, що перебудова педагогічного світогляду і сьогодні стосується найперше сфери змісту. А звідси і увага до нього сьогодні мусить бути великою, якщо не сказати особливою. Бо саме тут – у сфері змісту – реалізується наше колишнє і сучасне бачення ролі інформації, наше ставлення до системи цінностей та трактування ролі діяльнісних можливостей окремої людини. Так реалізується і вибір між колишнім і новітнім соціальним замовленням. БО більше: навіть сама увага до змісту чи її відсутність є виявом певного світогляду, нашого ставлення до старого чи нового. Бо ігнорування проблем змісту завжди веде до сповільнення змін, до затримки старих поглядів у нашій свідомості. Натомість, велика увага до змісту засвідчує прагнення змінити його, переглянути старі засади.