Конспект лекцій з дисципліни " Інвестиційний менеджмент"
Вид материала | Конспект |
СодержаниеФорми непрямої участі |
- Конспект лекцій Удвох частинах Частина 2 Суми, 1998.47kb.
- Конспект лекцій Удвох частинах Частина 1 Суми, 2323.63kb.
- Програма курсу > Конспект лекцій Тести > Задачі Питання до іспиту > Методичні рекомендації, 1834.5kb.
- Методичні рекомендації до вивчення дисципліни „Інвестиційний менеджмент для студентів, 701.78kb.
- Конспект лекцій з дисципліни „Радіоекологія для студентів спеціальності 040106 „Екологія,, 1393.76kb.
- Конспект лекцій Суми Видавництво Сумду 2010, 2423.29kb.
- Конспект лекцій з навчальної дисципліни «Адміністративний менеджмент», 2827.25kb.
- Конспект лекцій з дисципліни: «Технологія науково-дослідної діяльності», 736.02kb.
- Конспект лекцій з дисципліни „ Управління інноваційним розвитком" для студентів факультету, 2082.69kb.
- Конспект лекцій з дисципліни «Оподаткування підприємств», 2062.58kb.
Характерною рисою сучасної участі держави в інвестиційному процесі підприємств є зниження ролі такої форми, як безповоротне бюджетне фінансування (прямі бюджетні інвестиції) і значне поширення інших форм.
При обмеженості бюджетних ресурсів, як потенційного джерела інвестицій, держава змушена перейти від безповоротного бюджетного фінансування до кредитування, що передбачає жорсткість контролю за цільовим використанням пільгових кредитів, упровадження системи застави майна і нерухомості для забезпечення гарантій повернення кредиту. Державні централізовані вкладення передбачається спрямовувати на реалізацію обмеженого числа регіональних програм, створення особливо ефективних структуроутворюючих об'єктів підтримки державної інфраструктури, подолання наслідків стихійних лих, надзвичайних ситуацій, рішення найбільше гострих соціальних і економічних проблем.
Падіння обсягів інвестицій у національну економіку в значній мірі пояснюється саме тим, що скорочення бюджетного фінансування не підкріплювалося зростанням капіталовкладень підприємств, які на цей час є недостатніми для здійснення необхідних масштабних і довгострокових інвестицій.
Слід зазначити принципову зміну підходу держави до процесу фінансування інвестицій у формі централізованих капітальних вкладень.
Ця зміна полягає у переході від розподілу державних капітальних вкладень між галузями і регіонами до виборчого часткового фінансування конкретних об'єктів і формування їхнього складу (у тому числі об'єктів і виробничих потужностей для державних потреб) на конкурсній основі. У сфері виробництва пріоритет віддається не прямим і, як правило, безповоротним бюджетним асигнуванням, а стимулюванню шляхом участі держави в проектах вітчизняних і іноземних приватних інвесторів. Для цілей фінансування високоефективних інвестиційних проектів за участю комерційних структур виділяється до 0,5 % ВВП , а розмір державної підтримки в залежності від виду проекту складає від 20 до 50 % його вартості. По особливих категоріях проектів а розмір державної підтримки може бути доведений навіть до 70-80 % вартості проекту.
У сфері промислових інвестицій держава трансформує свої функції, прямуючи до ролі комерційного інвестора і партнера інвесторів недержавних. Воно надає усе більше значення забезпеченню своєю підтримкою не стільки пільгових джерел фінансування, скільки наданню гарантій приватному інвестору, зниженню для нього ризиків, у тому числі непідприємницьких, і трансакційних витрат. Для цього використовується страхування інвестицій, сертифікація й експертиза, державні гарантії, включаючи зобов'язання по поверненню частини вкладених ресурсів при зриві інвестиційного проекту.
Останнім часом посилюється значення непрямих форм участі держави в підтримці інвестиційного процесу підприємств. Причому, ці форми передбачають, що держава прямо, тобто шляхом прямих бюджетних інвестицій, не бере участь в інвестиційному процесі.
Непряма участь держави в інвестиційному процесі підприємств виявляється в створенні таких умов, що сприяли б як інтенсифікації інвестиційного процесу в цілому, так і ефективності його окремих етапів.
Непряма участь держави в інвестиційному процесі промислових підприємств може виступати в різних формах (рис. 3.5).
| | | | | |||||||||||||
| Стабілізація | | Державні гарантії | | |||||||||||||
| макроекономічних | | під іноземні | | |||||||||||||
| процесів | | інвестиції | | |||||||||||||
| | | | | |||||||||||||
Створення умов | | Форми непрямої участі | | Створення умов | |||||||||||||
для залучення | | держави в інвестиційному | | для притягнення | |||||||||||||
іноземних | | процесі підприємств | | заощаджень | |||||||||||||
інвестицій | | | населення | ||||||||||||||
| | Формування фіскальної | | | |||||||||||||
| | і амортизаційної | | | |||||||||||||
| | політики | | | |||||||||||||
| | | | | |||||||||||||
Рис. 3.5. Форми непрямої участі держави в інвестиційному процесі промислових підприємств |