Стратегічний план сталого розвитку міста сарни

  1   2   3   4

4.1. ЕКОНОМІЧНА СФЕРА 20

4.3. СОЦІАЛЬНА СФЕРА 30

6. СИСТЕМА АКТУАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ 40

7. ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА 41

ПРОЦЕС СТВОРЕННЯ СТРАТЕГІЇ І ЙОГО УЧАСНИКИ

1.1. РОЛЬ СТРАТЕГІЧНОГО ПЛАНУ В СИСТЕМІ РОЗВИТКУ м. САРНИ

Сталий розвиток означає новий підхід у розумінні і протиставляється вузькому розумінню суто економічного розвитку та найчастіше визначається як:

• Гармонійне співіснування соціально-економічного розвитку з природним середовищем,
  
• Діяльність, що забезпечує паралельний розвиток економіки, суспільства, функціонування навколишнього середовища, що створює можливості для забезпечення сучасних потреб без обмеження можливостей розвитку майбутніх поколінь.
  

Все більше аргументів наводиться на користь того твердження, що охорона елементарних екологічних процесів не є обмеженням чи створює бар’єри в соціально-економічному розвитку, а навпаки є сприятливою тенденцією.

З дотриманням природної рівноваги та збереженням основних природних процесів Agenda 21 – це програма діяльності спрямованої на сталий розвиток в перспективі ХХІ ст. з врахування глобальних, міжнародних, державних, місцевих масштабів діяльності.

Запровадження стратегії сталого розвитку є необхідною умовою здійснення міжнародних зобов’язань відносно впровадження засад сталого розвитку. Ці засади було прийнято на конференції, яку названо Щитом Землі, яка відбувалась з ініціативи ООН в 1992 р. в Ріо де Жанейро. Вони відомі як Agenda 21 або Глобальна Програма Заходів спрямована на розв’язання проблем охорони навколишнього середовища. Волинський ресурсний центр надає територіальним громадам України допомогу в опрацюванні стратегії сталого розвитку відповідно до рекомендацій Agenda 21.

Методи опрацювання стратегії сталого розвитку відповідно до рекомендацій Agenda 21 ґрунтуються на широкому процесі зв’язку і можуть трактуватись, як важливе знаряддя розвитку місцевої демократії. Основний зміст програми полягає в тому, що в дослідженнях беруть участь представники громадських організацій, громадськість загалом – тобто всі зацікавлені в місцевому розвитку сторони. Діяльність по розробці стратегії відбувається наступним чином: аналіз стану розвитку громади (Аудит), принципи зв’язків з громадськістю. Визначаються проблеми навколишнього середовища, цілі та методи реалізації, методи моніторингу перебігу процесу. Однією з основних вимог які ставить Agenda 21 до стратегічного плану розвитку – це широке залучення громадськості. Участь місцевої громади неможлива без розуміння та поінформованості на чому ґрунтується сталий розвиток.

1.2. ПЕРЕБІГ РОБІТ ПО РОЗРОБЦІ СТРАТЕГІЇ

Стратегія сталого розвитку дозволяє впорядковувати процес змін в екологічному середовищі, а також відкриває перспективи в:

• гармонійному розвитку економіки з використанням існуючих природних ресурсів,
  
• охороні власних природних ресурсів та надбань культури,
  
• можливості лобіювання позабюджетних ресурсів, призначених для розвитку громади, активного залучення мешканців до управління,
  
• можливостях розвитку жителів громади, а також утримання й повернення молодих людей та людей з вищою освітою,
  
• покращенні умов життя для наступних поколінь,
  
• покращенні стану здоров’я мешканців за умов збереження або покращення стану навколишнього середовища.
  

Вихідним пунктом при формулюванні методології були положення, відповідно до яких опрацювання повинні:

• бути “усуспільненими”, тобто залучати до діяльності не тільки представників місцевої влади, але й комерційні установи та громадські організації, які функціонують на території громади, а також місцевих лідерів,
  
• здійснювати реалізацію конкретно поставлених завдань,
  
• займати важливе місце в структурі існуючих та запланованих документів, навчань і галузевих програм.
  

Відповіддю на вище поставлені завдання є Метод Партнерського Планування, який відповідає поставленим вище вимогам.

Цей метод дає можливість наближення норм залучення консультантів до основних вимог, які ставить Європейський Союз, – норми якості послуг консультантів ISO 9001.


Першим етапом роботи над Стратегією було створення детальної характеристики існуючої ситуації. В цій роботі, окрім аналізу доступних загальновідомих даних було також застосовано метод опитування громади м. Сарни та підприємців.


Розробка складових елементів Стратегічного плану відбувалася в період з жовтня 2006 р. по лютий 2007 р. під час 5 робочих громадських зустрічей, під час яких розроблялися окремі компоненти Стратегічного плану м. Сарни. Загалом 148 жителів м. Сарни взяли участь в роботі профільних комітетів.

1.3. УЧАСНИКИ РОБОТИ НАД СТРАТЕГІЄЮ

Організація зустрічей та координація роботи профільних комітетів по розробці Стратегії були здійснені працівниками Сарненської міської ради та персонально секретарем Сарненської міської ради п. Стельмахом В.М.


Значну допомогу в опрацюванні матеріалів Стратегії надали волонтери Волинського ресурсного центру Климович Ірина, Сидорчук Світлана, Майборська Людмила, Стасюк Микола.

1.4. СТРУКТУРА СТРАТЕГІЇ

2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА МІСТА САРНИ

Місто Сарни – районний центр Рівненської області – розташоване в північній частині Західного Полісся на Верхньоприп’ятській низовині, на так званій Сарненській рівнині.

Сарни має вигідне географічне положення. Тут розгалужуються залізничні колії Київ-Ковель та Рівне-Лунінець, а також автомобільні шляхи Київ-Брест та Рівне-Пінськ. Це дає можливість транспортного зв’язку в усіх напрямках з важливими промисловими і культурними центрами.

Місто розміщене в межиріччі Случі і Горині, які належать до басейну Дніпра, оточене сосновими й сосново-дубовими лісами, піщаними дюнами та імлистими болотами, незайманими куточками природи, де збереглися типові ландшафти, багаті рослинним і тваринним світом. На околицях Сарн є запаси торфу, будівельних пісків, глини, крейди, гранітів тощо.

Значне місце в природному ландшафті займають луки: суходільні. низинні, заплавні.

Сусідні міста є м. Костопіль, Дубровиця, Березне, Кузнецовськ, смт. Володимирець, Рокитне.

Площа міста становить 2092 га.

Чисельність населення міста становить 28,4 тис.чол.

Місто Сарни розташоване на відстані 97 км від м. Рівне. До кордону з Білоруссю – 85 км., до м. Київ – 305 км.




Мал. 1. Вигляд міста Сарни з Космосу

3. СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ м. САРНИ

3.1. БАЧЕННЯ МАЙБУТНЬОГО ТА МІСІЯ м. САРНИ

Сарни – економічно стабільне місто з розвиненими галузями промисловості. Зокрема, відроджені та інтенсивно розвиваються деревообробна, металообробна легка та харчова галузі, житлове будівництво, розвинені торгівля і туризм.

Заклади освіти, культури, охорони здоров`я, соціального забезпечення міста працюють на високому рівні. Медичне обслуговування якісне та безкоштовне. Високий рівень заробітних плат, пенсій та соціальних виплат. В місті працюють численні заклади, що забезпечують змістовне дозвілля дітей та молоді: спортивні комплекси, ігрові майданчики, кінотеатри та ін. В місті діє вищий начальний заклад, що надає можливість безкоштовного та якісного навчання. Рівень безробіття незначний. Кількість закладів дошкільної освіти відповідає потребам громади.

В місті налагоджено збір та переробку відходів. Якість питної води є відповідною до кращих стандартів.

Всі частини міста мають гарне освітлення вулиць, належний рівень водопостачання та водовідведення, газопостачання. Дороги міста та тротуари відремонтовані і мають «європейську» якість. Будинки і прибудинкові території в належному технічному та естетичному стані, декоративно озеленені. Відремонтовані існуючі та створюються нові парки культури і відпочинку. Жителі міста залучені до благоустрою міста.

Громадяни завжди поінформовані про життя міста і мають можливість впливати на прийняття рішення влади. Громадські та політичні організації відповідальні та активно беруть участь у житті міста. Місцева влада прозора та зацікавлена у співпраці з громадою. Для виявлення думки мешканців проводяться збори громади, вуличних і будинкових комітетів та місцеві референдуми.

МІСІЯ м. САРНИ

Сарни – потужний вузол транспортних сполучень. Місто із розвиненою соціальною інфраструктурою і сервісом, які базуються на розвитку місцевих виробництв та залученні інвестицій

3.2. СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМКИ ТА СТРАТЕГІЧНІ ЦІЛІ

А. ЕКОНОМІЧНА СФЕРА

Стратегічні напрямки	Стратегічні цілі
А.1. Залучення інвестицій	А.1.1. Розвиток малого та середнього бізнесу А.1.2. Розвиток трудових ресурсів А.1.3. Підвищення інвестиційної привабливості міста А.1.4. Розвиток пріоритетних галузей економіки: харчопереробна, інфраструктура транспортного вузла, деревообробна, металообробна, будівельна, енергозберігаюча

B. ЕКОЛОГІЧНА СФЕРА

Стратегічні напрямки	Стратегічні цілі
В.1. Екологічно чисте, безпечне для здоров’я та проживання жителів навколишнє середовище	В.1.1. Відсутність стихійних звалищ побутових та промислових відходів В.1.2. Підвищити ефективність роботи водовідвідної системи (відведення дощових ґрунтових вод) В.1.3. Якісна та в достатній кількості питна вода
В.2. Підвищити рівень екологічної культури та поінформованості населення	В.2.1. Активізувати формування екологічної культури населення

C. СОЦІАЛЬНА СФЕРА

Стратегічні напрямки	Стратегічні цілі
С.1. Покращення соціальних стандартів міської громади	С.1.1. Поліпшення роботи освітніх закладів міста. С.1.2. Покращення якості надання медичних послуг С.1.3. Розвиток культурних та дозвіллєвих послуг С.1.4. Покращення умов для занять фізкультурою і спортом

3.3. АНАЛІЗ СИЛЬНИХ ТА СЛАБКИХ СТОРІН, МОЖЛИВОСТЕЙ ТА ПЕРЕШКОД (SWOT)

Сильні сторони	Слабкі сторони
Близьке розташування до кордону з Білоруссю Місто – районний центр Привабливе навколишнє природне середовище приміської зони (ліс, озера річка); природний заповідник знаходиться в 12 км від міста Сарни – великий транспортний вузол (2 автотраси міжнародного значення, залізничний вузол) Наявність земельних ділянок та будівель, доступних для інвестування – в центрі міста та передмісті Високий рівень розвитку малого та середнього бізнесу Велика чисельність кваліфікованих працівників професій будівельного профілю Висока якість централізованого водопостачання На територій міста є 12 філій банків В м. Сарни є училища, які готують робітничі кадри	Відсутній земельний кадастр в м. Сарни Місто забруднене ТПВ та радіонуклідами Зношеність інженерних мереж житлових будинків, особливо відомчих та комунальних. Висока аварійність на комунальних інженерних спорудах Поганий стан дорожнього покриття окремих вулиць та тротуарів Низький рівень екологічної культури мешканців Дефіцит житлових помешкань Незадовільна матеріальна база рекреаційних зон Відсутність зливової каналізації Підтоплення центральної частини міста Очисні споруди міста працюють неефективно
Можливості	Загрози
Розвиток промисловості (м'ясо-молочної, деревообробної, будівельної, переробка продуктів місцевого збору – ягоди, гриби, лікарська сировина) Розвиток міжнародних транспортних коридорів (Україна-Польща, Україна-Білорусь). Розвиток місцевого та міжнародного туризму Пожвавлення співробітництва з іншими містами в т. ч. іноземними Поступове зростання самостійності місцевого самоврядування Зміцнення фондового ринку капіталу Зростання рівня народжуваності	Захворюваність населення, повязана з радіаційним забрудненням Значна тінізація економіки в Україні Високі кредитні ставки не сприяють розвитку бізнесу Антропогенне забруднення річки Случ від населених пунктів, розташованих вище по течії Потенційний негативний вплив від підприємств, які в технологічних процесах використовують небезпечні токсичні речовини (аміак) Потенційний негативний вплив від Рівненської АЕС (психологічний вплив, викиди в атмосферу радіонуклідів) Зростання захворюваності на туберкульоз

3.4. РЕЗУЛЬТАТИ ПРОВЕДЕНИХ СОЦІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

3.4.1. ДОСЛІДЖЕННЯ ДУМКИ МЕШКАНЦІВ м САРНИ (2006 р.)

Мал. 2. Пріоритетні місцеві проблеми на думку мешканців м. Сарни




Мал. 3. Готовність мешканців брати учать у розробці стратегічного плану




Мал. 4. Готовність мешканців брати учать у в проектах і акціях, спрямованих на вирішення місцевих проблем




Мал. 5. Рівень довіри до різних джерел інформації

3.4.2. ДОСЛІДЖЕННЯ ДУМКИ ПІДПРИЄМЦІВ м САРНИ (2006 р.)

Мал. 6. Загальне сприйняття міста та міської влади


Питання праці та зайнятості:

• 40% підприємств з різних секторів відчувають труднощі з набором працівників
  
• 20% підприємств очікують виникнення кадрових проблем у майбутньому
  

Мал. 7. Оцінка роботодавцями якості робочої сили





Мал. 8. Наявність майна (землі) для розширення бізнесу




Мал. 9. Географія інвестиційних планів



Мал. 10. Задоволеність послугами/роботою органів влади в різних сферах

(4-відмінно, 1-незадовільно)




Мал. 11. Контакти з органами влади та управліннями



Мал. 12. Чинники найбільш негативного впливу на поточний і майбутній розвиток бізнесу




Мал. 13. Найбільш важливі напрямки, які мають бути відображені в стратегічному плані