Наш край у ХVІІІ столітті

Вид материала

Содержание

Відповідальний за випуск
Джерелознавство. Богульський А.Джерельна база з історії міст і сіл Кіровоградської області.

Подобный материал:

іровоградський обласний інститут післядипломної

педагогічної освіти

Обласна організація Товариства охорони пам’яток

історії та культури

Наш край у ХVІІІ столітті:

Матеріали обласної науково-практичної

історико-краєзнавчої конференції

(Кіровоград – 2003)

Пропонований збірник є підсумком обласної науково-практичної історико-краєзнавчої конференції “Наш край у ХVІІІ столітті”, що відбулась у вересні 2002 року в місті Кіровограді і була присвячена 250-річчю масового залюднення краю та заснуванню багатьох населених пунктів області.

В роботі висвітлюються актуальні питання малодослідженого і водночас складного періоду в історії краю ХVІІІ століття. Територія сучасної Кіровоградщини включала в себе землі, які в різні часи входили до запорізьких земель, Польщі, Російської імперії. Значна увага приділяється висвітленню проблем дослідження впливу колонізаційних процесів на залюднення краю, заснування багатьох населених пунктів, походження назв, наслідків міграційних процесів, соціальних та культурних явищ. Подано додатки витягів з наукових праць та першоджерел, що висвітлюють процеси залюднення краю у ХVІІІ столітті.

Видання розраховане на викладачів, вчителів, студентів, учнів, краєзнавців – всіх, хто цікавиться історією краю.

Укладач: Гайда Л.А., завідуюча навчально-методичним кабінетом українознавства та краєзнавства Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.

Рекомендовано до друку Вченою радою Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.

Рецензенти:

Верменич Я.В., старший науковий співробітник відділу регіональних проблем історії України Інституту історії України НАН України, кандидат історичних наук.

Матях В.М., старший науковий співробітник відділу історії України середніх віків Інституту історії України НАН України, кандидат історичних наук.

Відповідальний за випуск: Романенко О.Г., директор Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.

Передмова

Кіровоградщина відзначає 250-річчя масового залюднення краю та заснування міста Єлисаветграда-Кіровограда.

Це зумовило необхідність привернення уваги широких кіл громадськості, перш за все педагогів, до проблем дослідження та використання у навчального процесі багатющого історико-краєзнавчого матеріалу періоду ХVІІІ століття.

Проблематика історії краю ХVІІІ століття надзвичайно розмаїта. Це і історико-географічні аспекти (територія області географічно об’єднала протягом століття периферійні землі Польщі, Росії, але основні частина входила до земель Вольностей Запорозьких); колонізаційні процеси Російської імперії, масове переселення та залюднення Півдня (колонізація урядова та стахійна); заснування Нової Сербії, яка поруч із Слав'яносербією виконувала роль засобу російської колонізації; історія Новослобідського полку; будівництво фортеці Св.Єлисавети, що дала початок місту, формування великих земельних володінь наприкінці століття (передача землі спочатку як плати служилим людям, поступово у 80-і роки у постійне володіння та власність); соціальні моменти (Нова Січ набуває чіткого адміністративного спрямування, криза демократичного устрою, зростання ролі старшини); військова проблема (Запоріжжя, Росія, Туреччина, Польща); культурно-освітні процеси.

При всій актуальності та затребуваності цей період історії краю мало досліджений та маловідомий широкому загалу. Відсутні грунтовні узагальнюючі наукові праці. На сьогодні точаться запеклі суперечки між прихильниками різних точок зору щодо проблеми часу заснування Єлисаветграда, ролі іноземних поселенців в освоєнні краю, долі місцевого населення, етнічно-культурних процесів та інше.

Над виясненням багатьох питань і працювали учасники обласної науково-практичної історико-краєзнавчої конференції "ХVІІІ століття в історії краю", що відбулась 12-13 вересня 2002 року в місті Кіровограді й була присвячена 250-річчю масового залюднення краю. Її організатори (Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, обласна організація Всеукраїнського товариства «Просвіта», обласне історико-культурологічне товариство «Ойкумена») поставили завдання: дослідження маловідомих сторінок історії краю; систематизація та узагальнення краєзнавчих досліджень; привернення уваги державних громадських організацій, громадськості до проблем вивчення та збереження пам’яток історії та культури; популяризація краєзнавчих досліджень; підготовка до 250-річчя ювілею міста Кіровограда; залучення молоді до краєзнавчо-дослідницької діяльності, формування наукової еліти Кіровоградщини; популяризація знань про період масового заселення краю.

У роботі конференції взяли участь науковці, краєзнавці, аспіранти, педагоги, працівники музеїв, студенти, старшокласники. Слід відмітити позитивні зміни та постійну участь в роботі історико-краєзнавчих конференцій вчителів та учнів навчальних закладів: Підлісненської ЗОШ Олександрівського району, Знам’янської ЗОШ №2, Помічнянської ЗОШ №1 Добровеличківського району, Новоархангельської ЗОШ №1, Новопразької ЗОШ Олександрійського району, Лозуватської ЗОШ Ульяновського району, Устинівського Будинку дитячої творчості, Світловодської ЗОШ №2, професійно-технічних училищ.

У роботі секцій ”Історія заснування населених пунктів області” та “Соціально-економічні, політичні та культурні аспекти розвитку краю” взяли участь 32 виступаючих.

Результати конференції засвідчили, що за останні роки в області нагромаджено значний матеріал, який вимагає ґрунтовного аналізу, систематизації та реального використання. Увага дослідників зосереджується на підборі нових, раніше невідомих джерел, їх опрацюванні та введенні у науковий обіг, хоча загальна джерельна база вивчення даного періоду вітчизняної історії на території краю є недостатньою. Представлений фактичний матеріал свідчить про досить широкий спектр напрямків досліджень і водночас окреслює широке коло проблем подальшого дослідження та вивчення ХVІІІ століття в історії краю.

Відрадним є факт участі в роботі конференції широкого кола краєзнавців: науковців вузів обласного центру, працівників музеїв, педагогів середніх загальноосвітніх навчальних закладів, професійно-технічних училищ студентської та учнівської молоді.

Особливе значення має те, що конференція проводилась як результат спільних зусиль державних структур - управління освіти і науки, обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, обласного краєзнавчого музею, ряду громадських організацій (обласних організацій Всеукраїнського товариства “Просвіта” та Товариства охорони пам’яток історії та культури, обласного історико-культурологічного товариства “Ойкумена”).

На конференції було прийнято рекомендації:

Забезпечити неухильне виконання зусиллями державних структур, громадських організацій Регіональної програми розвитку краєзнавства в Кіровоградській області.
Підготувати до видання методичний посібник для вчителів з вивчення історії нашого краю.
Широко розгорнути дослідницьку роботу з даної проблематики, залучаючи до наукового обігу нові історичні джерела.
Розширити спектр напрямів наукових досліджень у зв’язку з підготовкою до відзначення 250-річчя Єлисаветграда-Кіровограда та підготовкою нового видання” Історії міст і сіл України”.
Управлінню освіти і науки забезпечувати організаційне об'єднання зусиль навчальних закладів, громадськості та науковців у справі вивчення та збереження історико-культурної спадщини.
Узагальнювати і поширювати кращий досвід історико-краєзнавчої роботи педагогів середніх загальноосвітніх навчальних закладів та закладів системи профтехосвіти.
Забезпечити збереження наступності між різними ланками історичного краєзнавства (школа-вуз –професія).

Конференція висловила сподівання на те, що краєзнавча робота в області набере широкого розмаху, вливаючись в багатогранну діяльність наукових та громадських структур у справі державотворення.

Вказана конференція стала важливою подією у науково-культурному та громадському житті краю, дозволила "відкрити” широкому загалу цілий пласт місцевої історії, пов'язаний з масовим залюдненням краю, заснуванням багатьох міст і сіл області. Вона є певним етапом історико-краєзнавчій діяльності в області і доводить необхідність подальшого її розвитку.

Пропонований збірник є узагальнюючою працею з даної проблематики і містить статті та тези виступів науковців, краєзнавців, представників ряду державних та громадських організацій в авторському варіанті.

Відкриває видання стаття Л. Куценка, присвячена проблемам дослідження історії краю у ХVІІІ столітті.

Ряд статей збірника висвітлюють питання джерельної бази цього періоду (А. Богульський, Л. Маринець, П. Рибалко, С. Сіренко, Ф. Шепель, К. Шляховий).

Роль фортеці Св. Єлисавети в історії краю розглядають автори Л.Гайда та М. Тупчієнко.

Значне місце займають дослідження з історії міст і сіл Кіровоградщини (В. Білошапка, І. Варламова, О. Вишивана, В. Дерезовський, В. Доценко, Л. Зінченко, О. Карман, І. Матрюхіна, О. Комірний, Г. Перебийніс, А. Плахотнюк, С. Філіпова).

Статті О. Аболмасової та К. Костюченко присвячені історії храмів на території краю.

Окремі сторінки з історії краю висвітлюють в своїх повідомленнях О. Амосов, Г. Лисенко, Г. Смірнова, та О. Чорний.

Видання не обмежується науковими статтями та повідомленнями, а доповнюється додатками., фрагментами наукових праць та першоджерел, що висвітлюють процес залюднення краю у ХVІІІ столітті.

Таким чином, даний збірник охоплює доволі широке коло питань історії ХVІІІ століття і є цікавим не лише для науковців, краєзнавців, а й для широкого загалу людей, які цікавляться історією своєї малої батьківщини.

Л.Гайда

Зміст збірника матеріалів конференції:

Проблеми дослідження історії краю ХVІІІ ст.

Куценко Л. Заселення краю у ХVІІІ столітті та проблеми сьогодення.

Джерелознавство.

Богульський А.Джерельна база з історії міст і сіл Кіровоградської області.

Маринець Л. Джерельна база державного архіву Кіровоградської області.

Рибалко П. Вісімнадцяте століття у фондовій збірці обласного краєзнавчого музею.

Сіренко С.Дослідження історії Маловисківщини в роки написання серії книг “Історія міст і сіл України”.

Шепель Ф. Історія краю ХVІІІ ст. на сторінках “Русской старины” та “Исторического вестника”.

Шляховий К.Нова Сербія в топонімах.

Роль фортеці Св.Єлисавети в історії краю.

Гайда Л. Фортеця Св. Єлисавети як об’єкт туризму.

Тупчієнко М. Проблеми вивчення історії фортеці Св. Єлисавети та перспектива її музеєфікації.

Сторінки з історії заснування міст і сіл Кіровоградщини

Білошапка В. Північна частина Олександрівського району у складі Київського воєводства.

Варламова І. Заснування та історія військового поселення с. Підлісного Олександрівського району.

Вишивана О. Заснування с. Рівного Новоукраїнського району.

Дерезовський В.Специфіка розвитку Східного Поділля в умовах польської державності (Гайворонщина).

Доценко В. До історії виникнення сіл на території нинішнього Кіровоградського району.

Зінченко Л. Вісімнадцяте століття в історії Новоархангельщини.

Карман О., Матрюхіна І. Заснування села Піщаний Брід.

Комірний О. До питання заселення Гайворонщини у ХVІІІ ст.

Перебийніс Г. Заселення Маловисківщини.

Плахотнюк А. Історія заснування та розвитку с. Лозувате Ульяновського району.

Філіпова С. З історії села Мошорино Знам’янського району.

Міжкофесійні відносини в краї.

Аболмасова О. До історії храмів нашого краю в ХVІІІ ст.

Костюченко К. Храми Кіровоградщини.

Окремі сторінки

Амосов О., Лисенко Г. П.І. Калнишевський – останній кошовий Запорозької Січі.

Смірнова Г. Деякі факти гайдамацького руху на Крилівщині.

Чорний О. Перша медична школа на Україні.

Додатки. Джерела, що висвітлюють історію краю у ХVІІІ ст. ( Витяги).

Blog