Geum.ru

Верховної Ради України на пленарних засіданнях 13 січня 2011 року. Розглянуто 28 питань порядку денного. За результатами їх розгляду прийнято 10 закон

Вид материалаЗакон

Содержание


Герасимчук в.в.
Ващук к.т.
Павловський а.м.
Кириленко і.г.
Кармазін ю.а.
Кириленко і.г.
Карпачова н.і.
Подобный материал:
1   2   3   4   5
(Шум у залі) Є, будь ласка, запишіться. Прошу, так, народний депутат Герасимчук, будь ласка.


11:51:45

ГЕРАСИМЧУК В.В.

Герасимчук, Народна партія.

Прошу передати слово Катерині Тимофіївні Ващук.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Катерина Ващук, мікрофон, будь ласка.


11:51:53

ВАЩУК К.Т.

Катерина Ващук. Хотілось сказати, що даний законопроект мав бути розроблений ще й раніше, як і передбачалось при прийнятті Земельного кодексу і дуже добре, що автор сьогодні таки його подав. Цей законопроект має, дійсно, закріпити права за тими людьми, які часто на неудобах, на різних таких не завжди найкращих землях приводили все до порядку, вирощували сад, садили якісь рослини, тобто старалися допомогти своїй сім’ї навіть, навіть забезпеченням найнеобхіднішим, це дуже важливо, це треба цінувати. І сьогодні, маючи серйозний потенціал земельний в Україні, ми маємо всіляко сприяти, аби всі люди, хто хоче працювати на землі, все-таки мали не тільки таке, таку можливість, а й підтверджено було правом. Тому я щиро вдячна автору за своєчасність, ґрунтовний закон, закон виписаний юридично вірно, повно. І думаю, що він може бути прийнятий не лише в першому читанні, а і в цілому. Бо це закон, який справді для людей. І не для сотень, а для десятків і сотень тисяч наших українських людей. Дякую. (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Павловський.


11:53:38

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.

Андрій Павловський. Прошу передати слово відомому фахівцю з аграрної справи і керівнику фракції Кириленку Івану Григоровичу.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Кириленко, фракція "БЮТ – «Батьківщина". Наступним буде виступати Кармазін.


11:53:51

КИРИЛЕНКО І.Г.

Дякую, Андрію Михайловичу.

Шановні колеги, проблема, дійсно, є. Проблема стосується сотень тисяч людей. Звернення, дійсно, за ці і роки, за ці місяці, особливо під час виборчих кампаній, багатотисячні.

Хочу нагадати, що епопея почалася із садовими товариствами з 1985 року. Тоді, в ті часи, біля міст, як правило, виділялися не угіддя. А сьогодні, коли будівельний бум начебто зараз тихенько притих, але завтра чи післязавтра він знову ж буде, це дуже козирна для багатьох, як кажуть, землю. Тому звідти поневіряння людей. Оце звідти така тривога і бентега. Сотні тисяч людей звертаються, це правда.

Володимире Михайловичу, ще одне проблема є. Ми підтримаємо голосуванням і в першому, і в другому читанні, і в цілому цей закон. Він потрібен. І треба людей підтримати. Але проблема виникне на днях ще одна. Володимире Михайловичу, звертаюся до вас, бо подивитеся, який буде зараз шквал звернень.

Виявляється, зараз кожній ділянці в Україні, а таких ділянок мільйони: під промисловими підприємствами, під малими підприємствами, під дачними будівлями і так дальше, під кожну земельну ділянку треба кадастровий номер. Знаєте, це скільки сотень тисяч коштує? Уявіть собі.

Тому нам або негайно треба врегулювати на законодавчому рівні, або зупинити це божевілля. Сьогодні із цих стариків вимагають ще за кадастровий номер величезні суми коштів. Тому, приймаючи цей закон, давайте приймемо його в цілому сьогодні. Але поставимо законодавчий бар’єр, тому щоб не відбувалося чергового злодійства, те за, яке я щойно сказав. Дякую.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Юрій Кармазін, будь ласка.


11:55:51

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати! Це, дійсно, питання, яке гостро ставлять люди в усіх регіонах. І перебуваючи в Запоріжжі, в Дніпропетровську, де я не перебував, кругом ставили саме це питання, щоб ми врегулювали його.

Через це я уважно прочитав і законопроект, і зауваження, з якими виступив комітет, і Науково-експертне управління. Зокрема, комітет сказав, що недоцільним є внесення змін в Закон «Про кооперацію», а я нагадаю, що в проекті внесені зміни до статті 22 цього закону, де добавлено в першу частину така фраза: «землі загального користування дачного кооперативу безоплатно передаються в його власність із земель державної або комунальної власності відповідно до закону». Цей припис є обов’язковим і дуже правильно законодавчо, що він там записаний, вилучати його звідти не можна. Внесення змін до цього закону має бути обов’язковим – до Закону «Про кооперацію». Інакше буде відсутність комплексності в розгляді цього документа і ці закони підуть між собою в протиріччя.

Через це, абсолютно вмотивовано, відпрацьовано зроблено. І знаєте, мені так здається іноді, що зауваження пишуться заради зауважень, щоб поставити галочку. Коли немає до чого придратися, пишуть, а оце є недоцільно, вживають, не протирічить чомусь, а недоцільно.

Питання доцільності не має вирішуватися Науково-експертним управлінням чи комітетом. Має вирішуватись питання законності. Чи законно це? Да! Чи в інтересах людей це? Да! Чи сьогодні всі фракції, що Регіони, що Литвина, що комуністів, що «Наша Україна», що БЮТ, висловились проти? Ні. Через це дозріла ситуація до того, щоб цей закон в такому варіанті, як він запропонований, прийнятий в першому і другому читанні.

Я думаю, що сьогодні всі руки правильно будуть …


ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.


КАРМАЗІН Ю.А. Я завершую.

І, накінець, Катерина Тимофіївна, ви запропонували сьогодні зробити перше і друге читання. А я хотів би, привітавши вас з днем народження, сказати, що да, до вашого дня народження треба прийняти цей закон. Дякую. Прийміть наші вітання.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, ніхто не наполягає із фракцій, що виступали? Ні.

Шановні колеги, я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності садівничих товариств та дачних кооперативів (реєстраційний номер 5282).


11:58:57

За-339

Рішення прийнято.

Шановні колеги, була пропозиція про те, щоб прийняти цей проект в цілому як закон. Є заперечення? Ставлю на голосування пропозицію про прийняття проекту закону як Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності садівницьких товариств та дачних кооперативів (реєстраційний номер 5282).


11:59:36

За-329

Закон прийнято.

Дякую. Шановні колеги, одне прохання, є проект Закону 6438, там треба внести уточнення до терміну «близькі родичі», слово «чоловік» поміняти чи навпаки, чоловіка додати до близьких родичів. Можемо проголосувати, нема заперечень? Комітет дав позитивний висновок і пропонує прийняти за основу і в цілому. Нема заперечень?

Я ставлю на голосування про прийняття за основу і в цілому проект Закону про внесення змін до 32 Кримінально-процесуального кодексу України (щодо терміну «близькі родичі») (реєстраційний номер 6338). Прошу голосувати.


12:00:41

За-337

Закон прийнято. Дякую.

Але, шановні народні депутати, коли ми приймемо Закон про протидію корупції, тоді ми мабуть, скажемо, що дружина і чоловік – це, навіть, не знайомі люди.

Шановні народні депутати! Згідно з частиною 17 статті 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України належить заслуховування Щорічної доповіді Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини "Стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні".

Відповідно до Регламенту Верховної Ради України пропонується такий порядок розгляду цього питання. Для виступу з доповіддю надати Уповноваженому з прав людини до 20 хвилин. Для відповіді і запитання народних депутатів відвести до 20 хвилин. І представник комітету до 10 хвилин. Разом з тим в Регламенті передбачено, що якщо Верховна Рада України поставить питання про обговорення його, потрібно прийняти відповідне рішення.

Тому оскільки підходили депутати, вносили різні пропозиції, давайте поступимо таким чином, що ми зараз підемо за цим Регламентом. А потім проголосуємо. Будь ласка, Іван Кириленко.


12:02:08

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! На Погоджувальній раді, Володимире Михайловичу, на Погоджувальні раді ми вносили пропозицію, щоб не відкривати дискусію з цього питання. Але дати можливість обмінятися думками представникам фракції. Ми б зараз внесли цю пропозицію, і проголосували, по 3 хвилини представники фракцій, щоб висловили свої думки і міркування з цього приводу, і цього було б на сьогодні досить. Це якраз би забрало рівно годину роботу. Я просив би колег підтримати цю пропозицію. Поставте її на голосування зараз.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Оскільки нам загальний Регламент не треба голосувати, тобто 20, 20 і 10 – це просто інформація до відома, якщо така є пропозиція. Давайте по три хвилини від фракцій і на цьому велика крапка.

Я ставлю на голосування для обговорення відвести 15 хвилин – для виступів представників фракцій, тобто 3 хвилини від фракції, все. Да.

Прошу голосуйте. Прошу голосувати.


12:03:26

За-116

Рішення не прийнято.

Шановні колеги, давайте таким чином поступимо: пройдемо цей шлях, а потім по хвилині від фракції, якщо треба буде, зробимо, да й усе. Домовились? І щоб у нас був... щоб ми спокійно більш конструктивно працювали.

Я запрошую доповіді Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Карпачову Ніну Іванівну. Будь ласка, Ніна Іванівна.


КАРПАЧОВА Н.І.

Шановний Голово, шановні народні депутати, урядовці, представники судової гілки влади, дипломатичного корпусу, засоби масової інформації, дорогі співвітчизники! Сьогодні я представляю вашій увазі відповідно до Конституції України щорічну доповідь про стан дотримання і захисту прав і свобод людини в Україні. Ця доповідь є результатом системного моніторингу конкретних проваджень, аналізу звернень громадян України, іноземців, осіб без громадянства – біженці.

У 2010 році Україна разом з усією європейською спільнотою відзначила 60-річчя Конвенції про захист прав і основоположних свобод. На спеціальному засіданні Верховної Ради України 22 жовтня Уповноважений з прав людини представив спеціальну доповідь: “Стан дотримання Україною європейських стандартів з прав і свобод людини”. Суспільство вперше було ознайомлено з комплексним аналізом виконання Україною зобов’язань у галузі прав людини, узятих при вступі до Ради Європи.

Виходячи з пріоритету захисту прав дитини, Уповноваженим з прав людини в грудні минулого року було представлено Верховній Раді України спеціальну доповідь: “Стан дотримання та захисту прав дитини в Україні”, яка присвячена 20-річчю ратифікації Україною Конвенції ООН про права дитини, яка відзначатиметься 27 лютого 2011 року.

За час існування інституції до омбудсмана звернулось понад 1 мільйон людей. За минулий тільки рік 82 тисячі. Кожне друге звернення стосувалося порушення громадянських прав, зокрема права на справедливий суд, на виконання судових рішень, належних умов тримання в місцях ув’язнення. У кожному третьому зверненні йшлося про порушення соціально-економічних прав. Будь ласка, на таблиці ви це бачите на екрані.

Як і в попередні роки, значна кількість звернень до уповноваженого породжується зневажливим бюрократичним ставленням посадових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування до розгляду звернень людей, які не бажають миритися з беззаконням. Кожне п’яте звернення містило скарги на дії чи бездіяльність працівників органів внутрішніх справ, кожна десята – органів прокуратури.

Шановні народні депутати, найбрутальнішою формою порушення прав людини в Україні залишається бідність. Для багатьох людей бідність – це не тільки низький рівень матеріального забезпечення, а й відчуття відсутності свободи вибору, невпевненості у майбутньому своїх дітей.

В умовах глобальної фінансово-економічної кризи прірва між багатими і бідними продовжує поглиблюватися. В Україні рівень матеріального добробуту найбагатших зростає швидше ніж найбідніших, а також збільшується розрив між містом і селом. Будь ласка, на екрані. За час кризи особливо збагатився великий промисловий і банківський капітал. Навіть 80 відсотків закордонних інвестицій пішли в банківську сферу.

Відповідно до завдань, цілі розвитку тисячоліття до 2015 року Україна мала б зменшити на третину частку свого бідного населення. Проте за офіційними даними рівень бідності перевищує 26 відсотків і, фактично, залишається ще на рівні 2000 року. Надзвичайно високою є бідність сільського населення, а також родин з дітьми. За критеріями ж Організації Об’єднаних Націй для країн Центральної і Східної Європи бідними є майже 81 відсоток населення України.

У зверненнях до уповноваженого люди скаржаться на низькі зарплати і пенсії, неможливість в умовах стрімкого зростання цін і тарифів прогодувати свої сім’ї і забезпечити їх найнеобхіднішим. Для подолання бідності та соціальної нерівності потрібен комплекс заходів, спрямованих передусім на створення робочих місць. Я вкотре це підкреслюю, саме головне створення робочих місць. Зростання зайнятості населення і створення гідних умов праці, а також об’єктивне визначення прожиткового мінімуму та інших соціальних стандартів і реальні зміни в системі оплати праці. Люди чекають повернення трудових заощаджень, визволення із сучасного кредитного рабства. Врешті-решт метою економічного зростання та економічних реформ має стати людина, її потреби, добробут та якість її життя.

Саме тому перше подання Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини до новообраного Президента України Віктора Федоровича Януковича стосувалося проблем боротьби з бідністю. Глава держави доручив урядові розробити загальнодержавну програму подолання та запобігання бідності в Україні. Чекаємо від уряду завершення цієї надзвичайно важливої роботи.

Вважаю необхідно наголосити на неприпустимості порушенні конституційних прав людини на своєчасну оплату праці. Заборгованість зарплати становить 1 мільярд 300 мільйонів гривень тисяч. Проте враховуючи тінізацію трудових відносин та заробітної плати, реальна заборгованість є значно більшою.

Неможливість заробити на гідне життя чесною працею спонукає мільйони українців шукати кращої долі за межами рідної країни. Це ще один з викликів для сучасної України, адже за кордоном перебуває від 5 до 7 мільйонів українських трудових мігрантів. Будь ласка, зараз ми побачимо це на екрані. Питання посилення захисту їхніх прав неодноразово порушувалося Уповноваженим з прав людини на парламентських і комітетських слуханнях. З метою посилення захисту прав трудових мігрантів омбудсменом було підписано угоди про співпрацю у галузі захисту прав людини з омбудсменами країн найчисельнішого перебування українців, зокрема Росії, Казахстану, Іспанії, Португалії, Франції, Польщі, Аргентини, та деяких інших. Особливу увагу, протягом останніх років, доводилося приділяти захисту прав українських моряків. Переконана, що одним з пріоритетів зовнішньої політики нашої держави має бути забезпечення прав українських трудових мігрантів. Йдеться, передусім, про належний правовий захист, шляхом підписання двосторонніх міжнародних угод про правову допомогу. Вважаю, що в країнах переважної трудової міграції, наших співвітчизників, потрібно посилити дипломатичні представництва спеціально підготовленими консульськими працівниками, додавши при цьому додаткові кадрові одиниці.

Нагальним є розв’язання проблеми визнання документів про освіту, урахування страхового стажу та визначення пенсій, відповідно до рішення Конституційного суду від 8 жовтня 2009 року. На превеликий жаль, як і раніше, поки що міграційна політика зорієнтована в Україні виключно на протидію нелегальній міграції. Так, відповідно до указу Президента, створено Державну міграційну службу України. Однак, як і за попереднього уряду, її діяльність спрямовується і координується Кабінетом Міністрів через Міністра внутрішніх справ України. Тобто, по суті, керівництво усіма аспектами міграційної політики як зовнішньої, так і внутрішньої складової, покладається виключно на силові відомства, що суперечить і рекомендаціям Європейського Союзу та гуманітарним завданням міграційної політики. Адже, як визначено у Резолюції ПАРЄ від 9 квітня 2010 року, трудящі мігранти беруть участь у забезпеченні економічного зростання і процвітання, та створенні національного багатства в країнах призначення, а також сприяють скороченню рівня бідності в своїх країнах походження. Поцінуємо їхню працю.

Вважаю за необхідне зазначити, що, якщо ми хочемо гідного ставлення до українців за кордоном, не маємо права допускати неповаги до іноземних мігрантів України, їх дискримінації і проявів ксенофобії.

Хочу зазначити, що загальна тенденція ксенофобських злочинів в Україні протягом 2009-2010 років свідчить про їх зменшення вдвічі порівняно з 2008 і 2007 роками. Це стало результатом посиленої протидії подібним явищам з боку МВС, СБУ та прокуратури, а також активізації неурядових організацій.

Вкотре наголошую на необхідності ратифікації Україною Міжнародної конвенції про захист прав всіх трудящих мігрантів та членів їх родин, що дасть змогу забезпечити якісно новий рівень захисту прав трудових мігрантів без подвійних стандартів.

Шановні народні депутати, однією з надзвичайно болючих проблем суспільства залишається до тримання права на судовий захист. Майже кожне п’яте звернення до Уповноваженого з прав людини стосується саме цього питання. Такий підтверджується і практикою Європейського суду з прав людини. Станом на 1 січня 2010 року Євросуд виніс 715 рішень щодо України. (Будь ласка, дивіться на екран). В абсолютній більшості випадків констатовано порушення Україною статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права на справедливий судовий розгляд.

У висновку ПАРЕ номер 190 і резолюції 1549 зволікання Україною з проведенням судової реформи було піддано жорсткій критиці, адже ми чекали на цю реформу, як ви знаєте, 20 років. Зрушення у цьому питанні відбулися лише у 2010 році з розробкою і прийняттям Верховною Радою у липні 2010 року Закону «Про судоустрій і статус суддів».

На часі прийняття довгоочікуваних Закону про безоплатну правову допомогу та нової редакції Закону про адвокатуру. Теж ми чекаємо вже понад 10 років.

Крім того, необхідно Верховній Раді прийняти, зрештою, новий Кримінально-процесуальний кодекс. Теж наше очікування майже 10 років.

Перші кроки у напрямку впровадження судової реформи зроблені. Проте, правозастосовча практика засвідчила наявність певних проблем, які потребують подальших дій з врахуванням висновків, як ПАРЕ, так і Венеціанської комісії.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, а це 180 таких рішень, констатував порушення розумних строків розгляду справи судом. Так, у низці рішень Євросуду, зокрема, у справах Нечитайла, Сланько, Неханченко проти України розслідування та розгляд справ тривали від 8 до 10 років. Через відсутність у Кримінально-процесуальному кодексі України граничних термінів тримання підсудного під вартою багато людей в очікуванні рішення суду фактично відбувають під вартою увесь термін призначеного урешті-решт покарання.

Для запобігання цим порушенням 24 березня 2010 року я звернулася до Президента України з поданням про встановлення граничного терміну перебування підсудних під вартою і забезпечення права ув’язнених і затриманих на гідні умови тримання. Моя позиція була підтримана. Розроблено проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою гуманізації попереднього ув’язнення. Відповідні положення закладені вже в проекті нового Кримінально-процесуального кодексу. Чекаємо кроків наступних від народних депутатів.

У кожному другому рішенні Європейського суду з прав людини, а це 52 відсотки, констатується порушення права на справедливий суд щодо тривалості виконання національних судів. Хронічним, на превеликий жаль, продовжує залишаться проблема невиконання рішень національних судів. Фактично виконується кожне третє рішення національних судів. От тільки за останні роки від 32 максимум до 35 відсотків ми виконували в Україні рішення власних національних судів, а стосовно рішень Європейського суду, цей показник становить лише 9 відсотків. Тому моніторинг Комітету міністрів Ради Європи триватиме, це зрозуміло, до повного виконання рішень Європейського суду з прав людини з боку України.

Вже 10 років поспіль мною порушується питання про те, що Україна залишається в Європі одним з лідерів по кількості арештів. І хоча відповідно до європейських стандартів функції щодо надання санкцій на арешт давно передано від прокурорів судам, ситуація практично за всі ці роки не змінилася кардинально. Судами щороку відправляються за грати майже 60 тисяч осіб, при цьому близько 10 тисяч або кожен шостий пізніше звільняються з-під варти. У зв’язку із зміною запобіжного заходу, засудження до покарання, не пов`язаного з позбавленням волі і виправданням або закриттям кримінальних справ.

Кількість рішень Європейського Суду з прав людини по розглянутим справам по попередніх роках про необґрунтоване тривання людини під вартою збільшилося упродовж минулого року майже вдвічі. Суд звертає увагу, що національні суди недостатньо мотивують необхідність арешту особи, а тяжкі злочини часто визначаються головним критерієм взяття людини під варту. Це є підтвердженням того, що порушена проблема стосується не лише арештованих сьогодні конкретних посадовців, а є системною для України і зачіпає долі сотень людей України, які щороку проходять через процедуру затримання чи арешти.

Уповноважений з прав людини стурбована, що декілька останніх років, у тому числі у 2010 році, зросла і кількість засуджених в Україні. Сьогодні за гратами тримається 152 тисячі осіб або 336 ув`язнених на 100 тисяч населення України. От є такий показник. Якщо дивитися по різних країнах, то по цим показникам Україна є одним з лідерів серед країн-членів Ради Європи після Росії і Грузії. От будь ласка, зараз ви побачите це на відповідному електронному табло.

Стабільно один з найменших показників 60-100 осіб на 100 тисяч населення мають Словенія, Фінляндія, Швейцарія, Італія, Франція, Німеччина. Цікаво, що така країна – член СНД Узбекистан за останні 10 років удвічі зменшила кількість в`язнів до 142 на 100 тисяч населення. Привертаю вашу увагу. У нас 336 на 100 тисяч населення.

Вкотре наголошую, що зняття напруженості з переповненістю пенітенціарних закладів також сприяло проведення амністії. Але на превеликий жаль, як і в 2009, так і в 2010 роках, на превеликий жаль, ці законопроект про амністію у Верховній Раді не розглядалися, що порушує право людини на реалізацію принципу гуманізму насамперед найбільш соціально незахищених та вразливих груп населення.

Я сподіваюся, що ближчим часом ми спільними зусиллями розв`яжемо цю проблему і Закон про амністію буде прийнятий Верховною Радою України.

Системною залишається проблема застосування катувань, що дедалі частіше призводить до загибелі затриманих.

У 2008 році працівниками органів внутрішніх справ закатовано до смерті було 4 людини, у 2009 році – 3, у 2010-му – 8. За всіма цими випадками відкриті провадження Уповноваженого з прав людини.

Особливе занепокоєння викликає ситуація в Сумській області, де протягом тільки останніх півроку від рук правоохоронців загинуло троє місцевих жителів, саме через цю проблему – проблему, пов’язану з катуваннями і насильством.

Вкотре наголошую на необхідності якнайскорішого створення національного механізму запобігання катуваннями відповідно до міжнародних зобов’язань України. З цього приводу мною нещодавно також внесене подання Президенту України.

Як наголошувалося у публічних виступах омбудсмена України, особливо нелюдським є ставлення до затриманих працівників Шевченківського райуправління міліції Києва, що підтверджується низкою моїх проваджень. Особливого резонансу у суспільстві набула справа про загибель 20-річного студента Ігоря Інділа. Нині у Деснянському районному суді міста Києва розглядається справа стосовно двох співробітників цього райуправління. Працівник секретаріату за моїм дорученням, маючи, на жаль, лише права представника потерпілих, намагається добитися справедливого судового рішення у цій справі.

Тому я звертаюся до народних депутатів нарешті прийняти законопроект про визначення незалежного статусу Уповноваженого з прав людини у кримінальному процесі, який понад 3 роки знаходиться без руху в парламенті. Повірте, що це значно посилить захист прав людини в судах, і ми не будемо випрошувати кожного разу у суддів права взяти участь по захисту прав людини у кримінальному процесі.

Вважаю за необхідне вкотре привернути увагу до захисту права на свободу слова. Як і раніше, журналісти дуже часто потерпають від насильницьких дій. У провадженні омбудсмена справа про захист честі і гідності, прав на свободу слова і безпеку життя редактора житомирської районної газети «Сільське життя» Валерія Івановського, який отримав ножові поранення. Під час особистої зустрічі з Генеральним прокурором України Віктор Пшонка повідомив, що вже затримані підозрювані у цьому злочині і справа до суду вже направлена і справа направлена вже до суду. Триває впровадження амбуцмана і у справі про зникнення редактора харківської газети «Новий стиль» Василя Клємент’єва. Я цілком поділяю занепокоєння Національної спілки журналістів України щодо пасивного розслідування цієї резонансної справи. Але, захищаючи свободу преси, водночас наголошую на відповідальності самої преси перед суспільством і перед кожним громадянином.

Шановні народні депутати, у захисті прав людини Уповноважений системно співпрацює з народними депутатами, комітетами Верховної Ради, депутатськими групами і фракціями.

Я завершую, буквально пів хвилини. Уповноважений намагається систематично співпрацювати з Президентом України, як з гарантом дотримання конституційних прав людини, тільки в минулому році було внесено 20 подань і 16 звернень Уповноваженого Президенту України з найгостріших проблем захисту прав людини. Хочу повідомити народним депутатам, що сьогодні в другій половині дня має відбутися моя особиста зустріч з Президентом України у відповідності до законодавства України.

Крім того, протягом 2010 року було внесено низку подань Уповноваженого з прав людини і Прем’єр-міністрові України, зокрема…