Цільові програми розвитку молоді Доступ до інформації
| Вид материала | Документы |
- Цільові екологічні програми 12 > Доступ до інформації 13 > Екологічна просвіта, 1440.56kb.
- Державні програми соціально-економічного розвитку та державні цільові програми, 18.5kb.
- Закону України «Про доступ до публічної інформації», 68.42kb.
- Список інформації документів з обмеженим доступом, що знаходяться у системі діловодства, 40.97kb.
- Стратегія соціально-економічного розвитку, 4808.04kb.
- Закону України "Про доступ до публічної інформації", 75.46kb.
- Обласна програма розвитку архівної справи на 2011 2015 роки, 62.48kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни інститут інноваційних технологій, 182.18kb.
- Право на доступ до публічної інформації, 18.85kb.
- Закону України "Про доступ до публічної інформації", 64.5kb.
Додаток Д
Звіт
за результатами проведення
фокус-групового соціологічного дослідження в рамках проекту
«Від громадскього моніторингу бюджетного процесу –
до ефективного соціального партнерства»
(напрямок «Молодь»)
1. Вступ.
Організація-замовник фокус-групового дослідження: Миколаївській міський фонд ЛАСКА «Сприяння економічним і соціальним реформам», виконавчий директор Руденко-Кардаш Людмила Юріїівна.
Виконавець: Мурашко Дмитро Михайлович.
Місце, час, тривалість проведення фокус-групового дослідження: дослідження проводилося у місті Миколаєві у листопаді 2009 року.
Описання способу відбору учасників фокус-групи: до участі були запрошені представники трьох цільових впливових аудиторій. А саме таки групи:
- «студентство» (студентське самоврядування вузів I-IV рівні акредитації, що знаходяться у Миколаєві),
- «молодіжні організації» (неурядові громадські організації, неформальні об’єднання молоді),
- «депутати» (представники депутатського корпусу миколаївської міської ради).
Всього у дослідженні прийняло участь 34 чол. Вік учасників від 18 до 39 років (18-25 – 55%, 25-32 – 30%, 32-39 – 15%).
2. Загальна частина.
Мета:
виявити думки різних груп щодо впливу та ефективності програм розвитку молоді (на прикладі міської програми «Молодь»).
Завдання:
- визначити можливі короткострокові рішення, що покращать виконання програми;
- з’ясувати, чи виконувалася програма згідно плану (чи були відхилення);
- оцінити та визначити вплив програми на довгостроковий період.
У проведенні фокус-групового дослідження використовувалися наступні питання:
- Як ви гадаєте, хто і в якій мірі несе відповідальність за підтримку та розвиток молоді в місті?
- На вашу думку, чи більшість молоді в місті задоволена своїм життям? Чому? Чого їй не вистачає? Стан розвитку молоді в останні роки погіршився чи покращився?
- Як можна оцінити молодіжну політику органів місцевої влади в останні роки? Чи є вона послідовною, чи її заходи є лише «відпрацюванням» бюджетних коштів? Чи помітили ви якийсь прорив або модернізацію в молодіжній політиці (на прикладі програми «Молодь»)?
- Проаналізувати по кожному пункту можливість досягнення цих цілей за допомогою представленої програми «Молодь». На скільки програма «Молодь» відповідає задекларованим очікуваним результатам? При такій структурі програми, скільки років знадобиться, щоб досягти поставлених результатів?
- Що можна та слід змінити в політиці місцевих органів влади, в програмах розвитку молоді, щоб підвищити ефективність використання обмежених бюджетних коштів?
Дослідження проводилося у приміщенні Молодіжного центру (вул. М. Морська, 1) для двох груп («студентство», «молодіжні організації») та у міськвиконкомі (група «депутати»). Всі учасники позитивно віднеслися до ініціативи проведення подібного дослідження.
Під час організації дослідження за участю групи «депутати» прийшлося декілька раз переносити засідання у зв’язку з недостатньої кількістю учасників. Декілька депутатів відмовилися від участі у дослідженні.
3. Висновки.
Узагальнені висновки запропоновані по кожному з комплексних питань (проблематик).
1. Міра відповідальності за підтримку та розвиток молоді в місті.
Учасники означили наступні групи впливу та відповідальних за підтримку та розвиток молоді в місті: виконавча влада (відповідні управління, підрозділи, вузи), неурядові організації та об’єднання громадян (молодіжні громадські організації, фонди, самоврядування, тощо), молодь, сім’я, місцева громада.
За більшістю оцінок учасників міру відповідальності можна розподілити за рівними частинами між, безпосередньо, самою молоддю та владою (мається на увазі, органи влади та місцевого самоврядування, адміністрація вузів, управління, тощо).
При зануренні у це питання учасники, які віком від 35 років, зазначили, що найбільш вагомий вплив на молодь має сім’я, а саме, сімейне виховання (80%).
Також можна відмітити, що поділяючи питання «міри» на складові, то в напрямку надання освіти, створення сприятливих умов для самореалізації, роботи для молоді, найбільшу відповідальність несе влада, майже 90%. При цьому соціальна активність, організація дозвілля на 60% залежить від самої молоді.
Коментарі:
- дуже важливо з боку влади приділяти увагу до так званої «самоорганізованої молоді» (шкільне та студентське самоврядування, громадські організації, об’єднання, ін.), яка у свою чергу повинна позитивно й конструктивно впливати на «несамоорганізовану молодь»;
- держава повинна мати ідеологію, розвивати патріотизм серед молоді, а не формувати «суспільство споживачів» (не вистачає медійних продуктів, котрі б формували у молодого покоління позитивне мислення до своєї країни, до держава з назвою Україна.
2. Рівень задоволеності молоді своїм життям та стану розвитку молоді в останні роки.
Учасники позначили такі потреби молоді (за ранжуванням):
- забезпеченість доступним житлом;
- трудова зайнятість (перше робоче місце);
- організація змістовного дозвілля (в т.ч. через самореалізацію);
- освіта;
- здоров’я;
- сім’я;
- безпека.
- інше.
В цілому, при відслідковуванні тенденцій за останні роки, рівень задоволеності життям молоді учасники відмітили як «низький рівень задоволеності».
Можна зазначити, що учасники вказали на активізацію процесів самоорганізації молоді, що свідчить про позитивні зрушення у стані її особистісного розвитку, та є вірогідними передумовами формування громадянського суспільства.
Коментарі:
- зокрема учасники групи «студентство» закцентували, що розвиток молоді за останні роки покращився; більш розвинутим є студентське самоврядування, але йому не вистачає консолідованості у вирішенні суттєвих питань (підняття рівня стипендій, введення пільгового проїзду у міському транспорті, поліпшення умов проживання у гуртожитках, тощо);
- група «молодіжні організації»: зараз у молоді не має ідеального приклада, на який можна рівнятися. Державою та місцевою владою недостатньо створені умови для самореалізації молоді;
- група «депутати»: непослідовність у молодіжної політиці (відсутність ідеології) з боку держави створює передумови до того, що зараз молодь на має «мрію»; у молодіжному середовищі відбувається розшарування, в результаті якого більшості мало що треба від життя, які живуть сьогоденням, а меншість намагається самостійно творити і розбудовувати загальне для всіх майбутнє.
3. Молодіжна політика органів місцевої влади в останні роки (зокрема на прикладі програми «Молодь»).
Переважною більшістю учасників дослідження місцева молодіжна політика визначена незадовільною або на низькому рівні (прим.: при чому це відмітили й самі депутати, які і затверджують програми для молоді й, зокрема, програму «Молодь»).
При цьому всіма учасниками наголошено на тому, що за останні роки молодіжна політика не мала суттєвої модернізації та якогось прориву.
Позитивним має те, що молодіжна політика в місті існує. І це під сумнів ніхто з учасників не ставив.
Важливо відмітити наступне:
- студентство і деяка кількість представників молодіжних НУО є необізнаними щодо існування окремих програм для молоді, зокрема змістовність програми «Молодь»;
- у депутатів спостерігається низька зацікавленість в таких програмах як «Молодь», оскільки тут не розглядаються питання міської землі або освоєння великих бюджетних коштів;
- щодо заходів, які є лише «відпрацюванням» бюджетних коштів, то таких заходів за останні 3 року збільшилося (кількість участі влади у комерційних проектах перебільшує кількість соціально-орієнтовних, а саме, стало більше великих яскравих шоу-програм, при цьому зникли навчальні програми, програми з розвитку особистості).
Коментарі:
- учасниками наголошено на тому, що влада стала ближче, але при наявності дорадчих органів і створення умов для більш ефективного спілкування, цього не відбувається, завдяки відсутності координації з боку самої влади;
- позитивними моментами (але не проривом!) є створення в місті Молодіжного центру та збільшення фінансування молодіжних проектів в рамках Конкурсу від управління у справах сім’ї, дітей та молоді. Але процедура прийняття рішень щодо фінансування/не фінансування той або іншої ініціативи, не є досить прозорою (зокрема, відсутнє саме проведення вищезазначеного конкурсу), і це потребує удосконалення;
- група «депутати»: прорив і модернізація залежить тільки від активної позиції самої молоді, але цього на сьогодні не вистачає.
4. Короткий аналіз міської програми «Молодь» в контексті її реалізації: досягнення поставлених цілей та очікуваних кінцевих результатів.
Для аналізу всім учасникам було запропоновано для розгляду прикінцеві положення з діючої програми, а саме задекларовані очікувані кінцеві результати:
- створення сприятливих умов для соціального становлення та розвитку молоді міста;
- формування високого рівня позитивного світогляду молоді на ґрунті розвиненого почуття патріотизму, національної самосвідомості, духовно-моральних, культурних, загальнолюдських цінностей;
- забезпечення якісно нового рівня інформованості та обізнаності молоді з життєвозначущих питань;
- позитивні зрушення у вирішенні проблеми зайнятості міської молоді;
- поліпшення становища молодих сімей міста Миколаєва;
- зниження рівня антигромадських, негативних проявів у молодіжному середовищі міста.
Всі учасники одноголосно наголосили, що досягнення поставлених цілей у програми «Молодь» не є реалістичним.
Програма повинна мати: точки відліку тих або інших проблемних питань та їх очікуване вирішення, конкретні й чітко прописані цілі (для цього можна використовувати технологію «SMART», тощо).
На сьогодні, в більшій своїй частині, програма не відповідає реальним потребам молоді. Тому необхідно постійно її переглядати (моніторити) з метою внесення змін, модернізувати. До зазначеного процесу моніторингу активно залучати молодіжну громадськість.
Коментарі:
- група «депутати» акцентувала на «перекосах» програми у бік державних програм, при цьому випали проблеми саме миколаївської молоді. Щодо патріотизму, то цей сегмент програми треба відокремити, так як ця проблема (або мета) є прерогативою тільки держави;
- група «молодіжні організації»: для досягнення прописаних цілей знадобиться що найменше понад 100 років.
5. Пропозиції щодо змін в політиці місцевих органів влади в програмах для молоді з метою підвищення ефективності використання обмежених бюджетних коштів.
Всі учасники відповідально віднеслися до цього питання, та запропонували наступне:
- внести зміни до діючої програми «Молодь» з метою відповідності цілей та завдань реальним потребам молоді;
- обов’язково конкретизувати всі задекларовані цілі, очікувані кінцеві результати повинні мати кількісні й якісні індикатори (показники);
- втілити практику звітності відповідальних підрозділів міськвиконкому за реалізацію програм для молоді перед громадськістю (особисто перед молодим середовищем) при цьому звітування потрібно проводити кожні півроку;
- дорадчі органи з питань молодіжної політики при міської владі посилити повноваженнями, а саме, на їх базі створити постійно-діючи групи моніторингу реалізації програм для молоді;
- програма обов’язково повинна мати пріоритети (при чому розбити їх по рокам, та обговорювати їх з молоддю), переглядати пріоритети кожен рік;
- втілити процедуру щорічної звітності молодіжних організацій перед місцевою громадою та запропонувати цим НУО щорічно надавати плани своїх заходів на наступний рік;
- збільшити фінансування конкурсу грантів від управління у справах сім’ї, дітей та молоді міськвиконкому та приділити особливу увагу прозорому функціонуванню конкурсної комісії, а саме її склади, який повинен бути сформований на 75% з представників молодіжної громадськості;
- впровадити механізм соціального замовлення на реалізацію заходів в контексті програми «Молодь»;
- пропозиції до напрямків діяльності програми: створення молодіжного бізнес-інкубатору (вчити молодь фінансової грамоті, стимулювати молодіжне підприємництво, тощо), проводити ярмарки проектів (кращі фінансувати), відтворити молодіжне житлове будівництво (зокрема, затвердити окрему міську програму з будівництва соціального житла для молоді, молодих сімей, ін.)
- конкретизувати роботу управління у справах сім’ї, дітей та молоді міськвиконкому (в т.ч. збільшити штат, особливо, у районах містах).