Цільові програми розвитку молоді Доступ до інформації

Вид материала

Документы

Содержание 6. Результати дослідження методом «фокус-груп» Напрямки дослідження 6.2. Структура учасників фокус-груп 6.3. Оцінка якості молодіжної політики, що проводиться у Миколаєві

Подобный материал:

• Цільові екологічні програми 12 > Доступ до інформації 13 > Екологічна просвіта, 1440.56kb.
• Державні програми соціально-економічного розвитку та державні цільові програми, 18.5kb.
• Закону України «Про доступ до публічної інформації», 68.42kb.
• Список інформації документів з обмеженим доступом, що знаходяться у системі діловодства, 40.97kb.
• Стратегія соціально-економічного розвитку, 4808.04kb.
• Закону України "Про доступ до публічної інформації", 75.46kb.
• Обласна програма розвитку архівної справи на 2011 2015 роки, 62.48kb.
• Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни інститут інноваційних технологій, 182.18kb.
• Право на доступ до публічної інформації, 18.85kb.
• Закону України "Про доступ до публічної інформації", 64.5kb.

6. Результати дослідження методом «фокус-груп»

1. Напрямки дослідження

Дослідження питання формування міських програм розвитку молоді та їх дієвості у м. Миколаєві проводилося шляхом обговорення представниками трьох фокус-груп:

1. студентство;
   
2. молодіжні організації;
   
3. депутати.
   

Слід зазначити, що організація перших трьох груп не викликала складнощів, однак третя група (депутати) деякий час відміняла зібрання, а деякі депутати відмовилися брати участь в дослідженні.

Перед цільовими аудиторіями було поставлено п’ять основних питань:

1. Як ви гадаєте, хто і в якій мірі несе відповідальність за підтримку та розвиток молоді в місті?

2. На вашу думку, чи більшість молоді в місті задоволена своїм життям? Чому? Чого їй не вистачає? Стан розвитку молоді в останні роки погіршився чи покращився?

3. Як можна оцінити молодіжну політику органів місцевої влади в останні роки? Чи є вона послідовною, чи її заходи є лише «відпрацюванням» бюджетних коштів? Чи помітили ви якийсь прорив або модернізацію в молодіжній політиці (на прикладі програми «Молодь»)?

4. Програма «Молодь»має за мету такі очікувані кінцеві результати:

створення сприятливих умов для соціального становлення та розвитку молоді міста;

формування високого рівня позитивного світогляду молоді на ґрунті розвиненого почуття патріотизму, національної самосвідомості, духовно-моральних, культурних, загальнолюдських цінностей;

забезпечення якісно нового рівня інформованості та обізнаності молоді з життєво значущих питань;

позитивні зрушення у вирішенні проблеми зайнятості міської молоді;

поліпшення становища молодих сімей міста Миколаєва;

зниження рівня антигромадських, негативних проявів у молодіжному середовищі міста.

Проаналізувати по кожному пункту можливість досягнення цих цілей за допомогою представленої програми «Молодь». На скільки програма «Молодь» відповідає задекларованим очікуваним результатам? При такій структурі програми, скільки років знадобиться, щоб досягти поставлених результатів?

5. Що можна та слід змінити в політиці місцевих органів влади, в програмах розвитку молоді, щоб підвищити ефективність використання обмежених бюджетних коштів?

Результатом проведення фокус-групи мало стати вироблення висновків з приводу існуючого процесу прийняття рішень під час розробки міських програм розвитку молоді та надання рекомендацій щодо його покращення.

6.2. Структура учасників фокус-груп

Всього в опитуванні взяли участь 34 особи.

Розподіл респондентів за віком представлено на рис.2.



Рис. 2. Розподіл учасників фокус-групи за віком

Як видно з рис.2 найбільш активними і зацікавленими виявилися учасники віком від 18 до 25 років, майже вдвічі менше були присутні учасників віком 25-32 роки та незначна частка групи 32-39, переважну кількість якої становила група «депутати».

Дослідження проводилося у приміщенні Молодіжного центру (вул. М. Морська, 1) для двох груп («студентство», «молодіжні організації») та у міськвиконкомі (група «депутати»). Всі учасники позитивно віднеслися до ініціативи проведення подібного дослідження.

6.3. Оцінка якості молодіжної політики, що проводиться у Миколаєві

Обговорення проблем розвитку молоді й МКП «Молодь» під час проведення фокус-груп по окремих питаннях дало змогу визначити:

1. Основними групами впливу у місті на розвиток молоді є: виконавча влада (відповідні управління, підрозділи, вузи), неурядові організації та об’єднання громадян (молодіжні громадські організації, фонди, самоврядування, тощо), молодь, сім’я, місцева громада. Відповідальність між ними розподіляється рівними частинами.

При зануренні у це питання учасники, які віком від 35 років, зазначили, що найбільш вагомий вплив на молодь має сім’я, а саме, сімейне виховання (80%).

Також можна відмітити, що поділяючи питання «міри» на складові, то в напрямку надання освіти, створення сприятливих умов для самореалізації, роботи для молоді, найбільшу відповідальність несе влада, майже 90%. При цьому соціальна активність, організація дозвілля на 60% залежить від самої молоді.

2. Учасники позначили такі потреби молоді (за ранжуванням):

• забезпеченість доступним житлом;
  
• трудова зайнятість (перше робоче місце);
  
• організація змістовного дозвілля (в т.ч. через самореалізацію);
  
• освіта;
  
• здоров’я;
  
• сім’я;
  
• безпека.
  
• інше.
  

В цілому, при відслідковуванні тенденцій за останні роки, рівень задоволеності життям молоді учасники відмітили як «низький рівень задоволеності».

Учасники вказали на активізацію процесів самоорганізації молоді, що свідчить про позитивні зрушення у стані її особистісного розвитку, та є вірогідними передумовами формування громадянського суспільства.

Зокрема учасники групи «студентство» закцентували, що розвиток молоді за останні роки покращився; більш розвинутим є студентське самоврядування, але йому не вистачає консолідованості у вирішенні суттєвих питань (підняття рівня стипендій, введення пільгового проїзду у міському транспорті, поліпшення умов проживання у гуртожитках, тощо).

Група «молодіжні організації» зазначила, що зараз у молоді не має ідеального прикладу, на який можна рівнятися. Державою та місцевою владою недостатньо створені умови для самореалізації молоді.

Група «депутати» відмітила, що непослідовність у молодіжній політиці (відсутність ідеології) з боку держави створює передумови того, що зараз молодь не має «мрію»; у молодіжному середовищі відбувається розшарування, в результаті якого більшості мало що треба від життя, які живуть сьогоденням, а меншість намагається самостійно творити і розбудовувати загальне для всіх майбутнє.

3. Переважною більшістю учасників дослідження місцева молодіжна політика визначена незадовільною або на низькому рівні (прим.: при чому це відмітили й самі депутати, які і затверджують програми для молоді й, зокрема, програму «Молодь»). При цьому всіма учасниками наголошено на тому, що за останні роки молодіжна політика не мала суттєвої модернізації та якогось прориву. Позитивним має те, що молодіжна політика в місті існує. І це під сумнів ніхто з учасників не ставив.

Важливо відмітити наступне:

• студентство і деяка кількість представників молодіжних НУО є необізнаними про існування окремих програм для молоді, зокрема про зміст програми «Молодь»;
  
• у депутатів спостерігається низька зацікавленість в таких програмах як «Молодь», оскільки тут не розглядаються питання міської землі або освоєння великих бюджетних коштів;
  
• щодо заходів, які є лише «відпрацюванням» бюджетних коштів, то таких заходів за останні 3 року збільшилося (кількість участі влади у комерційних проектах перебільшує кількість соціально-орієнтовних, а саме, стало більше великих яскравих шоу-програм, при цьому зникли навчальні програми, програми з розвитку особистості).
  

Учасниками наголошено на тому, що влада стала ближче, але при наявності дорадчих органів і створення умов для більш ефективного спілкування, цього не відбувається, завдяки відсутності координації з боку самої влади.

Позитивними моментами (але не проривом) є створення в місті Молодіжного центру та збільшення фінансування молодіжних проектів в рамках Конкурсу від управління у справах сім’ї, дітей та молоді. Але процедура прийняття рішень щодо фінансування/не фінансування той або іншої ініціативи, не є досить прозорою (зокрема, відсутнє саме проведення вищезазначеного конкурсу), і це потребує удосконалення.

Група «депутати» відмітила, що прорив і модернізація залежить тільки від активної позиції самої молоді, але цього на сьогодні не вистачає.

4. Всі учасники одноголосно наголосили, що досягнення поставлених цілей у програми «Молодь» не є реалістичним. Програма повинна мати: точки відліку тих або інших проблемних питань та їх очікуване вирішення, конкретні й чітко прописані цілі (для цього можна використовувати технологію «SMART», тощо).

На сьогодні, в більшій своїй частині, програма не відповідає реальним потребам молоді. Тому необхідно постійно її переглядати (моніторити) з метою внесення змін, модернізувати. До зазначеного процесу моніторингу активно залучати молодіжну громадськість.

Група «депутати» акцентувала на «перекосах» програми у бік державних програм, при цьому випали проблеми саме миколаївської молоді. Щодо патріотизму, то цей сегмент програми треба відокремити, оскільки ця проблема (або мета) є прерогативою тільки держави.

Група «молодіжні організації»: для досягнення прописаних цілей знадобиться щонайменше 100 років.