Цільові програми розвитку молоді Доступ до інформації

Вид материала

Документы

Содержание Методологія здійснення моніторингу за напрямком «Молодь» Аналіз програм

Подобный материал:

• Цільові екологічні програми 12 > Доступ до інформації 13 > Екологічна просвіта, 1440.56kb.
• Державні програми соціально-економічного розвитку та державні цільові програми, 18.5kb.
• Закону України «Про доступ до публічної інформації», 68.42kb.
• Список інформації документів з обмеженим доступом, що знаходяться у системі діловодства, 40.97kb.
• Стратегія соціально-економічного розвитку, 4808.04kb.
• Закону України "Про доступ до публічної інформації", 75.46kb.
• Обласна програма розвитку архівної справи на 2011 2015 роки, 62.48kb.
• Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни інститут інноваційних технологій, 182.18kb.
• Право на доступ до публічної інформації, 18.85kb.
• Закону України "Про доступ до публічної інформації", 64.5kb.

1. Вступ

Метою проекту «Від громадського моніторингу бюджетного процесу – до ефективного соціального партнерства» є впровадження системного громадського моніторингу діяльності органів місцевого самоврядування та виконавчої влади міста Миколаєва в процесі формування та виконання місцевих бюджетів для забезпечення відкритості, прозорості та ефективності бюджетного процесу.

Отримання висновків громадського моніторингу якнайменш трьох місцевих програм за напрямками «Екологія та благоустрій», «Молодь», «Охорона здоров’я» та широке інформування громади міста Миколаєва щодо об’єктивного стану справ в визначених сферах моніторингу має підсилити вплив громадськості міста Миколаєва на вдосконалення бюджетного процесу, на формування та реалізацію місцевої політики, спрямованої на вирішення актуальних проблем місцевого розвитку, на ефективність виконання місцевих та загальнодержавних програм в нашому місті.

Метою кампанії громадського моніторингу за втіленням молодіжної політики в м. Миколаєві є збільшення прозорості, відкритості та публічності органів місцевого самоврядування з метою забезпечення впливу громади на діяльність органів місцевого самоврядування у сфері розвитку молоді в місті.


Місто Миколаїв відноситься до міст, де характерним є процес так званого старіння населення. Якщо у 2002 році частка населення у віці, молодшому за працездатний становила 15,8%; у працездатному віці – 62,6%; у старшому віці за працездатний – 21,6%; то у 2008 році ці показники змінилися відповідно до 12,9%, 63,7% та 23,4%¹. За умови нормального розподілу, частка молоді у віці від 15 до 35 років у 2008 році склала близько 12% від усього населення.

Незважаючи на проблеми, що набули актуальності в останні роки у сфері розвитку молоді – а саме: проблеми зайнятості, забезпечення житлом, здоров’я, самореалізації та само ідентифікації, – при розробці програм як загальнонаціонального, так і місцевого рівня керуються нормативно-правовими й законодавчими актами 10-11-річної давнини. За цей час пріоритети змінилися, однак принципово у складанні програм місцевого розвитку за напрямком «Молодь» нічого не змінилося. Більш того, за думкою опитаних під час проведення фокус-груп респондентів, зміст заходів орієнтований на популістську політику, а не на досягнення дієвого результату.

Місцеве самоврядування є найближчим для людини рівнем влади. Органи місцевої влади керують містом за дорученням та від імені жителів. Вони розподіляють кошти, планують й розробляють основні напрямки місцевої політики, яка відбивається на рівні життя місцевих громадян, особливо на такій важливій складовій суспільства, як молодь.

Виходячи з того, що місцева політика реалізується шляхом розробки та виконання міських програм, саме зараз важливо оцінити по-перше, як виконуються в Миколаєві вже прийняті програми і по-друге, наскільки вони відповідають сучасним вимогам. Задля цього було розроблено методологію, згідно якої здійснювався моніторинг.

2. Методологія здійснення моніторингу за напрямком «Молодь»

Інструментарій представляє собою сукупність методів аналізу, показників, що характеризують стан речей, шляхів отримання та способів обробки інформаційних даних.

Показники (індикатори), що відображають стан розвитку молоді, формувалися традиційним шляхом: як поєднання абсолютних та відносних показників. Інформація для кількісного аналізу отримувалася на підставі статистичних даних Головного управління статистики Миколаївської області. Дані щодо якісного аналізу програми «Молодь» та інших діючих програм надходили у вигляді офіційних відповідей на інформаційні запити до владних структур Миколаївського міськвиконкому, а також у вигляді інформації, отриманої під час проведення тематичних фокус-груп.

Система розроблених індикаторів та якісні характеристики сучасного стану розвитку молоді сформувалася, виходячи із причинно-наслідкового зв’язку між окремими соціально-економічними, інституційними явищами і процесами у місті. Цей зв’язок відображено на рис. 1.




Рис. 1. Причинно-наслідковий зв’язок розвитку молоді під

впливом діяльності органів місцевого самоврядування

Моніторинг проводиться у розрізі основних проблем розвитку молоді, а також в розрізі виконання і результатів Програми «Молодь» на 2007-2011 рр. Обидва способи не виключають, а доповнюють один одного.

Моніторинг здійснюється за таким планом:

1. Визначення передумов розвитку молоді (через сукупність статистичних показників, що характеризують стан розвитку в розрізі основних проблем).

2. Аналіз результатів реалізації програми «Молодь» у 2009 році (на підставі даних, отриманих від відповідей на запити до органів виконавчої влади)

3. Кількісний аналіз впливу реалізації програми на зміну основних показників розвитку молоді (проводиться на підставі статистичних показників в розрізі основних проблем).

4. Якісний аналіз впливу реалізації програми на зміну основних показників розвитку молоді (проводиться на підставі результатів проведення фокус-груп).

У відповідності до цього сформовано детальні та узагальнюючі показники оцінювання для моніторингу за напрямком “Молодь” (Додатки A і Б) та підготовлено й проведено 3 фокус-групи за напрямом «Молодь» з метою виявлення основних проблем реалізації молодіжної політики в місті та шляхів їх розв’язання (Додаток Д).

2. Аналіз програм

Міська цільова програма (далі - Програма)² - це сукупність взаємопов'язаних завдань і заходів, узгоджених за строками та ресурсним забезпеченням з усіма задіяними виконавцями, спрямованих на розв'язання найактуальніших проблем розвитку міста або окремих галузей міського господарства чи соціально-культурної сфери міста, реалізація яких здійснюється за рахунок коштів міського бюджету та інших джерел і є складовою щорічної програми економічного та соціального розвитку міста на відповідний рік.

Отже, програми мають містити, крім запланованих заходів, найменування виконавців, термін здійснення заходів, обсяги та джерела фінансування. У іншому випадку документ є декларацією про наміри.

У 2008 р. було проведено аналіз міських цільових програм³. Він показав, що у місті на той час діяло 50 програм, затверджених міською радою протягом 2003-2008 років. Лише управлінням освіти підготовлено 7 галузевих програм, управлінням охорони здоров’я – 5.

Проведений аналіз засвідчив, що із загальної кількості у 16 програмах не визначені організація та форма контролю за ходом виконання, у 14 відсутні результативні показники виконання. Лише 7 міських цільових програм мають чітку структуру, обсяг фінансування, кінцеві результативні показники, організацію та форму контролю за ходом виконання програм.

Більша кількість міських програм (28) не передбачає визначення обсягів та джерел фінансування з розбивкою по роках.

Було відзначено позитивну тенденцію розробки комплексних програм розвитку (охорона здоров’я, культура, освіта), які мають декілька підпрограм. Втім, деякі заходи програм дублюють підпрограми комплексних програм. Так, заходи підпрограми „Забезпечення позашкільної освіти” повністю дублюються з Програмою розвитку позашкільних навчальних закладів на 2005-2008 роки та Основними заходами щодо реалізації міської Програми роботи з обдарованою молоддю на 2008-2010 роки .

Комплексна програма перспективного розвитку робітничого селища Ялти Заводського району на 2003-2010 рр. та Комплексна програма перспективного розвитку мікрорайону Велика Корениха Заводського району на 2004-2010 роки увійшли до складу Комплексної програми розвитку приватного сектору Заводського району на 2008-2011 роки, але не були зняті з контролю і фактично продовжують діяти.

З метою визначення порядку розроблення міських цільових програм, моніторингу і звітування про їх виконання, встановлення єдиного порядку розроблення міських цільових програм виконкомом Миколаївської міської ради прийнято рішення від 27.06.08 №1368 „Про порядок розроблення та виконання міських цільових програм”.

У 2009 р. з бюджету міста фінансується 25 програм. Деякі з них прямо стосуються питань розвитку молоді міста, деякі непрямо.

Серед них:

1. Програма економічного і соціального розвитку м. Миколаєва на 2009 рік
   
2. Міська комплексна програма «Молодь» на 2007-2011 роки
   
3. Програма підтримки малого підприємництва в м.Миколаєві на 2009-2010 рр.
   
4. Програма забезпечення молодих сімей та одиноких молодих громадян м.Миколаєва житлом на період з 2003 по 2012 роки
   
5. Міська програма роботи з обдарованою молоддю на 2008-2010 роки
   
6. Міська комплексна програма «Культура на 2007-2011 роки»
   
7. Міська програма оздоровлення та відпочинку дітей на 2009-2012 роки
   
8. Міська комплексна програма «Соціальний захист» на 2007-2011 роки
   
9. Міська комплексна програма «Освіта на 2007-2011 роки»
   

Загальна сума фінансування цих програм в аспектах, що стосуються молодіжної політики, у 2009 році склала 2480,28 тис. грн. Втім, обсяг фінансування цільової програми – МКП «Молодь» склав лише 90,58 тис. грн., що становить лише 0,1% всього міського бюджету.