Цільові програми розвитку молоді Доступ до інформації

Вид материалаДокументы

Содержание


6.4. Загальні висновки
7. Структура видатків міського бюджету на 2009 р. та аналіз фінансування програм
8. Висновки та рекомендації
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

6.4. Загальні висновки


1. Миколаївська міська рада є відповідальною за створення сприятливих умов для самореалізації, роботи й освіти для молоді. Прийняття програм соціально-економічного розвитку, розвитку молоді, програм освіти, спорту, працевлаштування молоді тощо є одним з основних інструментів місцевих органів самоврядування для виконання делегованих їм Конституцією України, Законами України повноважень.

2. Незважаючи на те, що з 2003 року по 2010 рік вже майже реалізовано дві комплексні програми «Молодь», покращень в цій сфері не відбувається. Навпаки, цільові аудиторії відмічають загальне погіршення свого становища, зростання невдоволеності життям та перспективами у місті. Частково це пов’язується із кризовими явищами як в соціальній сфері (злам старої ідеології, відсутність чіткої нової), так і в економічній.

3. Незважаючи на численні програми з демократизації суспільства, законодавчі зобов’язання висвітлювати діяльність органів самоврядування в ЗМІ, інформація про більшість програм стає відомою лише вузькому колу цільової аудиторії, яка здійснює спеціальні заходи, зусилля для її отримання.

4. Розробка програм розвитку молоді в більшості своїй спирається на загальнодержавні орієнтири, пріоритети, ігноруючи місцеві особливості. Крім того, програми носять формальний характер, не містять реалістичних цілей, досяжних результатів, за якими можна було б звітувати перед громадою.

5. Під час проведення фокус-групи були надані такі рекомендації:

1) Необхідно внести зміни до діючої програми «Молодь» з метою відповідності цілей та завдань реальним потребам молоді.

2) Слід обов’язково конкретизувати всі задекларовані цілі, очікувані кінцеві результати повинні мати кількісні й якісні індикатори (показники).

3) Втілити практику звітності відповідальних підрозділів міськвиконкому за реалізацію програм для молоді перед громадськістю (особисто перед молодим середовищем) при цьому звітування потрібно проводити кожні півроку.
  1. Дорадчі органи з питань молодіжної політики при міської владі посилити повноваженнями, а саме, на їх базі створити постійно-діючи групи моніторингу реалізації програм для молоді.
  2. Програма обов’язково повинна мати пріоритети (при чому розбити їх по рокам, та обговорювати їх з молоддю), переглядати пріоритети кожен рік.
  3. Втілити процедуру щорічної звітності молодіжних організацій перед місцевою громадою та запропонувати цим НУО щорічно надавати плани своїх заходів на наступний рік.
  4. Збільшити фінансування конкурсу грантів від управління у справах сім’ї, дітей та молоді міськвиконкому та приділити особливу увагу прозорому функціонуванню конкурсної комісії, а саме її склади, який повинен бути сформований на 75% з представників молодіжної громадськості.
  5. Впровадити механізм соціального замовлення на реалізацію заходів в контексті програми «Молодь».
  6. Пропозиції до напрямків діяльності програми: створення молодіжного бізнес-інкубатору (вчити молодь фінансової грамоті, стимулювати молодіжне підприємництво, тощо), проводити ярмарки проектів (кращі фінансувати), відтворити молодіжне житлове будівництво (зокрема, затвердити окрему міську програму з будівництва соціального житла для молоді, молодих сімей, ін.).

10) Конкретизувати роботу управління у справах сім’ї, дітей та молоді міськвиконкому (в т.ч. збільшити штат, особливо, у районах містах).

7. Структура видатків міського бюджету на 2009 р. та аналіз фінансування програм

Структура фінансування програм соціально-економічного розвитку міста за функціональною структурою подана в Додатку В, за програмами – в Додатку Г.

Відповідно до першої, якщо розглядати в розрізі окремих функціональних напрямків фінансування, результатом є досить низький відсоток витрат на вирішення проблем молоді. Крім того, необхідно враховувати що значна частка витрат (60-70%) спрямовується на виплату зарплати відповідним управлінням, підрозділам керівних органів, придбання канцтоварів, оплату комунальних послуг тощо, і лише незначна частка фінансування торкається безпосередньо тих заходів, що ними проводиться. Аналіз складових витрат показано в табл. 1.


Таблиця 1

Видатки бюджету за функціональною структурою, спрямовані на розвиток молоді, 2009 р.

Код КТКВ

Найменування видатків бюджету

Сума, тис. грн.

% до підсумку

070808

Допомога дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, яким виповнюється 18 років

248,000

1,3

090302

Допомога у зв’язку з вагітністю і пологами

2576,200

14,0

091101

Утримання центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді

335,730

1,8

091102

Програми і заходи центрів соціальних служб для молоді

40,000

0,2

091103

Соціальні програми і заходи державних органів у справах молоді

303,170

1,6

130106

Проведення заходів з нетрадиційних видів спорту і масових заходів з фізичної культури

416,000

2,3

130107

Утримання та навчально-тренувальна робота дитячо-юнацьких спортивних шкіл

14312,427

77,5

250905

Часткова компенсація відсоткової ставки кредитів комерційних банків молодим сім’ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) та придбання житла

60,022

0,3

091107

Соціальні програми і заходи державних органів у справах сім’ї

70,000

0,4

091104

Соціальні програми і заходи державних органів з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків

30,000

0,2

180404

Підтримка малого і середнього підприємництва

68,878

0,4




Підсумок

18460,400

100

Як бачимо, найбільшу частку фінансування спрямовано на дитячо-юнацькі спортивні школи та допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, однак переважна частина цих коштів надходить у вигляді субвенцій з обласного бюджету.

Що ж стосується інших заходів, то на другому місці за фінансуванням перебувають:

- допомога дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, яким виповнюється 18 років;

- утримання центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;

- соціальні програми і заходи державних органів у справах молоді;

- проведення заходів з нетрадиційних видів спорту і масових заходів з фізичної культури.

Якщо ж зважати ще й на частку цих коштів в загальному фонді міського бюджету, то з інформації, представленої в Додатку Г, випливає, що частка фінансування програми «Освіта на 2007-2011 роки» становить 10,3%, при цьому місцевий бюджет відповідає переважно за шкільну освіту; МКП «Соціальний захист» - 3,5%, Міська програма оздоровлення та відпочинку дітей на 2009-2012 роки – 0,7%, комплексна програма «Фізична культура і спорт на 2007-2011 роки» - 0,6%, Комплексна програма «Молодь на 2007-2011 роки» - 0,1%, Міська програма роботи з обдарованою молоддю на 2008-2010 роки – 0,01%.

Отже, фінансування програм є досить низьким для того, щоб досягати поставлених в них цілей, очікуваних результатів.


8. Висновки та рекомендації

Висновки

Місто Миколаїв – це місто, де частка старіючого населення хоч і повільно, але невпинно зростає. У зв’язку з цим інтереси молодої частини населення (у віці від 15 до 35 років) не виступають пріоритетом при складанні й фінансуванні програм соціально-економічного розвитку міста.

Це породжує такі проблеми, як безробіття серед молоді, диференціація у оплаті праці молодих фахівців, гендерна нерівність, складність придбання житла, відсутність зваженої політики в організації дозвілля молоді, що відбивається частково в наявності злочинності, поширенні вживання наркотиків, алкоголізму, зростанні кількості розлучень та повільному прирості населення. Ці умови утворюють середовище, в якому обдарована, кваліфікована молодь виїжджає з міста в мегаполіси (м. Одеса, Київ, Харків, Донецьк тощо) або за кордон.

Незважаючи на це, програми, що розробляються в місті, спрямовані на розвиток молоді, на зразок МКП «Молодь на 2007-2011 роки» формуються, виходячи із пріоритетів ще початку 2000-х років, їх очікувані результати, перелік заходів та інструменти їх реалізації за 10 років так і не змінилися. Переважно орієнтовані на популізм, вони не мають вагомого впливу на процеси, що відбуваються в місті і, по суті, є лише «відпрацюванням» бюджетних коштів.

Інформація про планові та здійснені заходи відображається на сайті Управління у справах дітей, сім’ї та молоді Миколаївського міського виконавчого комітету. Також Управління співпрацює з багатьма молодіжними й іншими громадськими організаціями, планує й організовує разом з ними різноманітні події для молоді, студентства, малозабезпечених дітей міста. Серед них: Миколаївський міський центр національних культур, міська молодіжна громадська організація «Волонтери», благодійний фонд реабілітації та допомоги інвалідам «Святий Антоній», МОГОМЖ «Молодіжна інформаційна агенція», громадська організація «Індіана», ММГО «Третій шлях», МММГО «Альтер-спорт», громадська організація «Діалог» та інші.

Втім, участі у їх розробці, впливу на обсяг коштів, що витрачаються та їх розподіл, громада міста юридично не має (відповідно до процедури прийняття бюджетних рішень).

Отже, в місті реалізується певна молодіжна політика із залученням активної молодіжної громадськості. Разом з цим, громадський моніторинг виявив ряд її недоліків:

- невідповідність програми «Молодь» сучасним потребам громади; орієнтація на популістські заходи, які є повторенням програми «Молодь» 2003-2006 років.

В свою чергу, програма «Молодь» в багатьох напрямах повторює споріднені програми – Програму підтримки малого підприємництва в м. Миколаєві на 2009-2010 рр.; Програму забезпечення молодих сімей та одиноких молодих громадян м. Миколаєва житлом на період з 2003 по 2012 роки; міську програму роботи з обдарованою молоддю на 2008-2010 роки та інші. Відмінність між зазначеними програмами полягає в тому, що останні є цільовими і чітко обумовленими, що ж до МКП «Молодь», то вона охоплює всі ці напрями, а значить, відповідальні особи при наданні звітів про виконання програми використовують результати діяльності інших організацій й управлінь. Окремо можна визначити й переважання в заходах програми «Молодь» в останні роки комерційних проектів перед соціально орієнтованими (навчальні програми, програми з розвитку особистості).

- недостатнє фінансування програми для виконання всіх напрямів та досягнення соціального ефекту, що говорить про непріоритетність (або непопулярність) цього напрямку в соціально-економічній політиці міста.

Незацікавленість у фінансуванні цих програм серед депутатів є наслідком відсутності можливих механізмів лобіювання в цій сфері. Так, в 2009 році на програму передбачено всього 90,58 тис. грн., що складає 0,1% від фінансування усіх діючих програм соціально-економічного розвитку міста. Звичайно, за таких умов і рівень виконання програми, і якість проведених заходів та їх вплив на громадськість будуть доволі низькими.

- відсутність моніторингу ефективності виконання програм, оприлюднення фінансового та аналітичного звітів за відповідні періоди.

Бюджетний процес не передбачає участі громадськості в процесі планування, розробки програм розвитку та виділення коштів на їх виконання. Представницька демократія передбачає прийняття бюджетних рішень депутатами міської ради, як представників політичних партій, обраних громадськістю. Відсутні в місті й показники, що якісно характеризували б виконання програм. Двома головними індикаторами, що відображають результативність виконання програми є суто кількісні показники – це кількість проведених заходів та кількість осіб, що охоплені цими заходами. Певною мірою й динаміка цих показників могла б показати ефективність прийняття бюджетних рішень з приводу молодіжної політики, але й цих двох показників не публікують.

- головним недоліком програми МКП «Молодь» є її всеохоплюваність, всебічність. Традиційно, щоб послабити громадський контроль, політики декларують досить «розмиті» цілі й механізми їх досягнення. Подібний недолік містить і зазначена програма;

- у місті немає єдиної ідеології, на основі якої можна було б побудувати ефективну молодіжну політику за допомогою таких інструментів, як бюджетні програми; і немає осіб серед тих, хто може проводити цю політику, які б були зацікавлені в її обґрунтуванні.

Рекомендації
  1. Необхідно розширити обізнаність мешканців міста щодо програм розвитку молоді, які існують у місті, оприлюднювати їх зміст не лише на сайті Миколаївської міської ради, але й на сайтах молодіжних організацій, друкувати в газетах.
  2. Шляхом громадських слухань, засідань відповідних депутатських комісій виробити й прийняти єдину ідеологію щодо реалізації молодіжної політики у місті на середньо- й довгострокову перспективу.
  3. Виробити систему заходів із інформування громадськості про діяльність органів місцевого самоврядування, що проводиться в рамках програми «Молодь». При цьому зазначати, який захід якого пункту і якої програми («Молодь» чи іншої, спрямованої на розвиток молоді) виконується. Це дозволить уникнути «подвійного рахунку» одного заходу в декількох програмах одночасно (якщо це не передбачено самими програмами).
  4. Розробити заходи по залученню молоді в прийнятті рішень щодо формування та виконання програм, по стимулюванню пасивної молоді брати участь в житті громади шляхом організації творчих конкурсів або інших заходів, що передбачають розробку і надання рекомендацій органам самоврядування щодо змін молодіжній політиці.
  5. Переглянути існуючу міську комплексну програму «Молодь» з метою наближення її до сьогодення, звузити очікувані результати й задачі, що вирішуються, до найбільш актуальних проблем молоді, які піддаються вирішенню саме силами місцевих органів самоврядування в рамках періоду, на який розраховується програма (3-4 роки). Таким чином, програма стане більш точною і зрозумілою, дієвою, її результати легко буде відстежити.
  6. Розробити ряд контрольних показників (індикаторів) на зразок наведених у Додатку А, які дозволять періодично оцінювати вплив програм на громадське молодіжне середовище. Публікувати ці контрольні показники у місцевих засобах масової інформації.
  7. Зробити доступною інформацію про аналітичні звіти управлінь, які є відповідальними за реалізацію програм повністю або частково.
  8. Періодично проводити громадські слухання за участю молодіжних організацій, студентства, молодих фахівців з метою виявлення нагальних проблем їх життєдіяльності та використання отриманої інформації для коригування програм місцевого розвитку.
  9. Оптимізувати фінансування програм з метою недопущення «відпрацювання» грошей, а спрямувати їх на конкретні заходи, по яких можлива прозора система контролю за бюджетними видатками.
  10. Проводити аналіз ефективності фінансування бюджетних програм, що дозволить коригувати їх зміст та обсяги фінансування на майбутні періоди.