Цільові програми розвитку молоді Доступ до інформації

Вид материала

Документы

Содержание Аналіз процесу розробки молодіжних програм Проблеми молоді у місті Цільові програми розвитку молоді Доступ до інформації Участь громадськості у здійсненні молодіжної політики міста

Подобный материал:

• Цільові екологічні програми 12 > Доступ до інформації 13 > Екологічна просвіта, 1440.56kb.
• Державні програми соціально-економічного розвитку та державні цільові програми, 18.5kb.
• Закону України «Про доступ до публічної інформації», 68.42kb.
• Список інформації документів з обмеженим доступом, що знаходяться у системі діловодства, 40.97kb.
• Стратегія соціально-економічного розвитку, 4808.04kb.
• Закону України "Про доступ до публічної інформації", 75.46kb.
• Обласна програма розвитку архівної справи на 2011 2015 роки, 62.48kb.
• Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни інститут інноваційних технологій, 182.18kb.
• Право на доступ до публічної інформації, 18.85kb.
• Закону України "Про доступ до публічної інформації", 64.5kb.

Аналіз процесу розробки молодіжних програм

У цій частині – аналізується процес розробки програм розвитку молоді та їх відповідність сучасним суспільним потребам, викликам, вплив громади на діяльність міської влади, стан прозорості, відкритості та публічності органів місцевого самоврядування.

1. Проблеми молоді у місті
   

Розвиток молоді починаючи з кінця 1990-х років став чи не найголовнішим пріоритетом соціальної політики держави. Цей факт обумовлений значною міграцією населення, у тому числі висококваліфікованої, обдарованої молоді, за кордон. Крім того, хронічний кризовий стан першої половини 90-х років призвів до зниження народжуваності, зростання смертності, підвищення рівня захворюваності молоді, розвиток злочинності, алкоголізму та наркоманії. Ці процеси супроводжувалися також «старінням» нації, де частка осіб, старше за працездатний вік, зростала щороку. Натомість, частка молоді працездатного віку, і особливо дітей віком до 14 років, зменшувалася.

Подібні явища викликали необхідність прийняття низки законодавчих та нормативно-правових актів, що підвищували відповідальність місцевих органів влади з приводу стимулювання розвитку молоді, зобов’язали розробляти місцеві комплексні цільові програми, включати молодь у якості окремого цільового сегменту в інших програмах розвитку.

Серед проблем, що вирішують програми, є традиційні, актуальні для кожного міста України – це проблеми зайнятості, забезпечення житлом, освіти, гендерної рівності. Втім, м.Миколаїв має й коло специфічних сфер, в яких розвиток є недостатній, й на чому слід зосередитися молодіжній політиці. Це – залучення молоді до малого підприємництва, організація місць та заходів дозвілля, пропаганда з питань сім’ї, здоров’я (Миколаївська область є однією з перших за рівнем захворювання на туберкульоз, ВІЛ/СНІД) тощо.

Основну роль при вирішенні цих питань мають відігравати цільові програми розвитку молоді.

2. Цільові програми розвитку молоді
   

Міська комплексна програма «Молодь» є основною цільовою програмою розвитку молоді у місті, розрахована на період 2007-2011 роки. Передувала прийняттю цієї програми інша – міська комплексна програма «Молодь» на 2003-2006 роки, яка ідентично відтворює завдання, цілі та переважну більшість заходів чинної Програми. Такий підхід до розробки програм означає, що місто одні й ті самі проблеми з року в рік не вирішує, цілей не досягає і результатів не отримує, а лише вживає популістських заходів, які дозволяють формально прозвітувати про виконання програми. Крім того, на заходи, спрямовані на створення умов для самореалізації молоді, заохочення її до творчості, патріотизму, взаємодопомоги, формування міцної сім’ї, високої моралі тощо, у 2009 році виділено усього 90,58 тис. грн. Суми, що виділяється з міського бюджету недостатньо на вирішення задекларованих у програмі цілей, кінцевих результатів, а саме:

- створення сприятливих умов для соціального становлення та розвитку молоді міста;

- формування високого рівня позитивного світогляду молоді на ґрунті розвиненого почуття патріотизму, національної самосвідомості, духовно-моральних, культурних, загальнолюдських цінностей;

- забезпечення якісно нового рівня інформованості та обізнаності молоді з життєво значущих питань;

- позитивні зрушення у вирішенні проблеми зайнятості міської молоді;

- поліпшення становища молодих сімей міста Миколаєва;

- зниження рівня антигромадських, негативних проявів у молодіжному середовищі міста.

Фактично 2009 рік було проголошено Роком молоді в Україні. Однак, суттєвих заходів в цей рік здійснено не було, та й з тих, що проводилися, студенти, працюючі молоді люди навряд чи дізналися, що 2009 рік був періодом, спрямованим на вирішення саме їх проблем. Наприклад, в м. Миколаєві досі не діє жодного молодіжного центру праці. Однак, в усій Україні вже відкрито понад 100 таких центрів у 20 обласних центрах, які успішно допомагають молоді у працевлаштуванні, підвищенні кваліфікації.

Позитивним зрушенням комплексної програми «Молодь» можна вважати продовження участі місцевої влади у фінансування витрат, пов’язаних із наданням та обслуговуванням пільгових довгострокових кредитів молодим сім’ям та одиноким молодим людям, наданих на будівництво (реконструкцію) або придбання житла.

Головними вадами молодіжної політики можна вважати:

– слабку обізнаність мешканців міста й особливо цільової аудиторії про програми, що приймаються та заходи, що проводяться у місті;

– відсутність будь-якої статистичної інформації у вільному доступі з питань розвитку молоді, а також спеціально організованих досліджень, що виявляли б існуючі проблеми, і методи та способи їх вирішення;

– відсутність заходів з контролю по результатах виконання програми мешканцями міста та їх ефективності.

3. Доступ до інформації
   

У демократичному суспільстві основною цінністю виступає свобода власного розвитку, наявність умов для самореалізації, відкритість інформації та можливість участі в управлінні в межах територіальної громади, регіону та країни в цілому. Всі ці умови є важливими для розвитку нового покоління молоді, яке є значно більш гнучким, швидким, прагнучим змін та здатним швидко до них пристосовуватися.

Ці можливості має забезпечувати відкрита інформаційна підтримка всіх заходів, організованих місцевим самоврядуванням, відкритий звіт для молоді міста про те, що було зроблено за сплачені місцевим населенням – тією ж молоддю, її батьками, податки.

Одним із шляхів вирішення цього питання є підготовка фахівцями Управління у справах сім’ї, дітей та молоді не «чергового» звіту для міського голови та депутатів міської ради, а якісного документу, що розкриває не тільки напрямки діяльності в рамках МКП «Молодь», а й суми грошей, що були витрачені в розрізі кожного із заходів, результати проведення цих заходів. При цьому під результатами слід розуміти не стандартні індикатори програми – кількість осіб, охоплених заходом; кількість заходів, що були проведені тощо. А надавати відповідь на питання «що цей захід дав молоді, його учасникам та тим особам, які не взяли в ньому участь?».

Іншим питанням є якісна підготовка самої програми, яка має не повторювати однакові пункти, цілі та заходи з року в рік, а бути підлаштована під найбільш суттєві та гострі проблеми молоді у місті. Брати участь у підготовці програми слід й громадськості шляхом організації громадських слухань, обговорень проекту програми, що публікується в друкованих ЗМІ та Інтернеті.

Сучасний стан інформування мешканців міста про заходи міськвиконкому, спрямовані на розвиток молоді, є незадовільним, про що свідчить зміст листа, надісланого на запит організаторів проекту, від Управління у справах сім’ї, дітей та молоді (див. розділ 5 та додаток Е).

4. Участь громадськості у здійсненні молодіжної політики міста
   

Органи місцевого самоврядування – міський голова, міська рада та її виконком, існують задля задоволення потреб міської громади, а цільові програми, концепції, нормативи і т. і. є лише інструментами саме для цього. Кошти, які витрачаються цими органами є спільними коштами мешканців міста. Тому процес розробки та виконання міських програм, й, головне, бюджету міста має бути відкритим, прозорим та підконтрольним громаді.

Однак, аналіз нормативних документів, які регулюють взаємовідношення міської влади та громади Миколаєва, показав, що бюджетний процес загалом та окремі його складові, розробка та виконання міських цільових програм не передбачають участь громади ані в плануванні, ані в контролі за витрачанням коштів. Це пов’язано із формуванням в Україні представницької, а не прямої, демократії, коли від імені мешканців міста виступають депутати. Тобто єдиний вплив, який має мешканець – це обрання на виборах відповідної партії, яка делегує своїх членів згідно із списком до міської ради. Втім, рішення приймає не партія, а цілком конкретні люди, поведінка яких в окремих моментах може зовсім не відповідати «генеральній лінії» партії.

В той же час, органи місцевого самоврядування намагаються залучити громадські організації до консультування з питань розвитку молоді. Так, в м.Миколаєві зареєстровано 52 молодіжні громадські організації та 8 Миколаївських міських осередків Всеукраїнських та обласних громадських організацій, частина з яких активно бере участь у різноманітних заходах, що проводяться міськвиконкомом, відвідують засідання депутатських комісій, співпрацюють з Управлінням у справах сім’ї, дітей та молоді.

Проблематичним залишається залучення тієї молоді, яка не виявляє громадської активності, інтересів до того, що відбувається у місті. Важливу роль тут відіграє робота зі студентством та школярами міста. Однак, цей сегмент охоплює лише молодь у віці від 15 до 22-24 років, яка має досить визначені потреби в соціальному розвитку. Складніше залучити до цього процесу старшу молодь у віці від 24 до 35 років.