Програма «Освіта Донеччини. 2007 2011роки» Донецьк програма «Освіта Донеччини. 2007 2011 роки»

Вид материала

Документы

Содержание Розділ VI. Розвиток вищої освіти Якість підготовки студентів залишалася Поліпшення матеріально-технічної бази вищої школи Слід зазначити наявність факторів, які негативно впливали на стан та розвиток вищої освіти Можливі варіанти розв’язання проблем реформування вищої освіти області Основні проблеми вищої освіти у 2006-2011 роках і способи їх розв’язання на основі оптимального варіанту Актуальні проблеми

Подобный материал:

• Обласна цільова програма підтримки та розвитку дитячої обдарованості на період 2010-2011, 118.17kb.
• Ністрацій щодо підвищення кваліфікації педагогічних працівників дошкільної, загальної, 1313.73kb.
• Про виконання районної програми «Дошкільна освіта на 2007-2011 роки», 12.33kb.
• Р І шенн явід «30. 12»2011 №809-vi м. Чугуїв Про виконання міської програми „ Дошкільна, 75.97kb.
• Міська цільова Програма розвитку освіти м. Чернігова «Освіта в житті нашого міста», 920.7kb.
• Програма вступного випробування за профілем навчання для вступників індустріально-педагогічного, 305.49kb.
• Програма розвитку освіти м. Рівного на 2011 2015 роки Рівне 2010, 909.4kb.
• Програма нормативної дисципліни " Безпека життєдіяльності" для студентів вищих навчальних, 210.86kb.
• Районна програма розвитку Варвинської дитячої музичної школи на 2011-2025 роки, 87.52kb.
• Програма співбесіди напрям 0101 «Педагогічна освіта» Спеціальність 01010201 «Початкова, 134.32kb.

Розділ VI. Розвиток вищої освіти

У період з 2001 по 2006 роки вища освіта Донецької області розвивалася з позитивною динамікою.

Мережа вищих навчальних закладів (далі ВНЗ) області станом на 01.01.2007 р. включала:

• 18 державних ВНЗ 3-4 рівнів акредитації (університети, інститути, академії);
  
• 14 недержавних ВНЗ 3-4 рівнів акредитації;
  
• 80 ВНЗ 1-2 рівнів акредитації (технікуми, училища, коледжі).
  

Крім того, в області здійснюють освітню діяльність 29 структурних підрозділів ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації Харківської, Луганської, Одеської та інших областей України.

За рахунок збільшення обсягів державного замовлення та прийому за контрактами, розширення ліцензійних обсягів набору, контингент студентів у 2001-2006 роках зріс з 171,5 до 217,1 тисяч. Це складає приблизно десяту частину студентства України. Бюджетне фінансування, у першу чергу, було спрямовано на підготовку фахівців інженерних і наукомістких спеціальностей.

ВНЗ I-II рівнів акредитації найбільшу кількість фахівців готують для промисловості (49,8%), економіки (13,3%) та освіти (9,6%). Значну кількість економічних спеціальностей технікуми відкрили з метою задоволення попиту ринкової економіки та поповнення власного бюджету за рахунок навчання за контрактами. У ВНЗ III-IV рівнів акредитації 40,5% фахівців готують для промисловості, 36,7% - для освіти і 8,0% - для економіки.





З метою оптимізації попиту і пропозиції в кадрах на ринку праці області в розрізі міст і спеціальностей було проведено анкетування близько тисячі керівників великих, середніх і малих підприємств. Його аналіз засвідчив, що 60 % з них були не в змозі визначити потребу в кадрах не тільки на довгострокову, але й найближчу (2-3 роки) перспективу. У зв’язку з цим сформована в 2004 році в програмі “Підготовки і використання кадрів в економіці Донецької області” потреба регіону в кадрах має велику похибку і це необхідно враховувати при її використанні. Підвищенню надійності результатів прогнозу сприятиме відпрацювання методики проведення моніторингу і стабілізація економіки.

У зазначений період певна увага приділялася проблемі кадрового забезпечення навчального процесу фахівцями вищої кваліфікації (кандидатами та докторами наук), яка є однією з найважчих у своєму вирішенні.

Сьогодні близько 45% професорсько-викладацького складу - особи пенсійного віку. Половині докторів наук, що працюють у вищій школі, - за 60 і тільки 14% - 40-50 років. Серед кандидатів наук у віці 60 років - одна третина, від 40 до 50 років - теж одна третина, і тільки кожен п'ятий кандидат наук до 40 років. ВНЗ здійснювали роботу щодо підготовки спеціалістів вищої кваліфікації через аспірантури і докторантури. Завдяки активізації їх роботи кількість кандидатів наук серед викладачів збільшилася з 2,6 тис. до 3,7 тис.

Вдосконалювалася система підвищення кваліфікації викладацького складу. Завдяки більш тісній взаємодії ВНЗ з підприємствами й організаціями до навчального процесу залучалися кращі фахівці-практики.

Останнім часом важливим напрямом у сфері вищої освіти була робота з підготовки ВНЗ області до входження в Болонський процес. У ВНЗ області вводиться кредитно-модульна система навчання, ведеться робота щодо контролю якості освіти, розширення мобільності студентів, працевлаштування випускників.

Якість підготовки студентів залишалася однією з головних задач. Для її вирішення ВНЗ удосконалювали методику викладання, лабораторну базу, використовували комп'ютерні технології тощо. Однак останнім часом ВНЗ (особливо інженерної спрямованості) самостійно не здатні підготувати фахівця, який відповідав би сучасним вимогам роботодавця і був конкурентноздатним на ринку праці. У зв’язку з цим була розпочата робота щодо утворення навчально-науково-виробничих комплексів (далі ННВК).

Наприклад, ННВК «Спеціаліст» Донбаської державної машинобудівної академії включає 17 загальноосвітніх шкіл, 4 ПТУ, 11 технікумів, 2 науково-дослідні інститути, 13 провідних підприємств регіону. У рамках ННВК вирішується широке коло питань, починаючи з добору кращих абітурієнтів і закінчуючи наданням студентам можливості адаптуватися до майбутнього місця роботи та їхнього працевлаштування.

Підвищенню якості підготовки студентів сприяла наукова робота у ВНЗ. Студенти залучалися до виконання реальних наукових досліджень, що істотно підвищувало інтерес до навчального процесу і засвоєння матеріалу, формувало творчу ініціативу. У цьому напрямку велику роботу проводили Донецький національний університет разом з науково-дослідними інститутами НАН України (Донецьким фізико-технічним інститутом, Інститутом фізико-органічної хімії і вуглехімії, Інститутом прикладної математики і механіки, Донецьким ботанічним садом та іншими). Працювали у цьому напрямку й інші ВНЗ області.

Поліпшенню якості підготовки фахівців і наближенню її до Європейських вимог сприяла стандартизація управління якістю навчального процесу і наукової роботи у ВНЗ. У цьому напрямку лідером серед ВНЗ області є Донбаська національна академія будівництва і архітектури, що провела сертифікацію навчального процесу за міжнародними стандартами ISO 9000.

12 вищих ВНЗ Донецької області було зайнято у сфері підготовки фахівців для зарубіжних країн. На сьогодні у ВНЗ області навчається понад
1,5 тис. іноземців з 47 країн світу.

ВНЗ брали активну участь у роботі міжнародних організацій, програм, фондів (Донецький національний університет, Донецький національний технічний університет, Маріупольський державний гуманітарний університет, Донецький державний університет економіки і торгівлі), тісно співпрацювали з ВНЗ близького і дальнього зарубіжжя, отримували на конкурсній основі іноземні гранти. Усе це не тільки сприяло науковому й освітньому обміну, а й входженню вищої освіти області в Європейський освітній простір.

Поліпшення матеріально-технічної бази вищої школи здійснювалося головним чином за рахунок власних коштів, зароблених ВНЗ через надання платних послуг населенню, виконання науково-дослідних робіт, підготовку іноземних студентів.

На ці кошти були відремонтовані навчальні корпуси і гуртожитки, введені нові навчальні корпуси в Донбаській державній машинобудівній академії, Донецькому інституті соціальної освіти, Донецькому юридичному інституті, придбані сучасні комп'ютери, створений центр комп'ютерних технологій у Донецькому національному університеті, завершується будівництво навчальних корпусів Донецького державного університету економіки і торгівлі ім. М.Туган-Барановського та Донецького інституту автомобільного транспорту, на стадії проектування і будівництва знаходиться ще кілька об'єктів ВНЗ Донецької області.

Для координації роботи вищої школи області була розроблена і затверджена розпорядженням голови облдержадміністрації від 03.06.2003 № 350 Концепція розвитку вищої освіти Донецької області до 2020 року.

З метою встановлення балансу попиту та пропозиції на ринку праці, формування регіонального замовлення на підготовку кадрів, залучення до процесу підготовки кадрів промислових підприємств, організацій, органів виконавчої влади, була розроблена і затверджена розпорядженням голови облдержадміністрації від 26.01.2005 №30 “Програма підготовки і використання кадрів в економіці Донецької області”, у якій наведені розрахунки виробничо-територіальної потреби в кадрах у короткостроковому (до 2008р.) і довгостроковому (до 2020р.) періодах.

Слід зазначити наявність факторів, які негативно впливали на стан та розвиток вищої освіти:

• обмежене фінансування вищої освіти і науки з державного, та відсутність фінансування з місцевих бюджетів, призвело до суттєвого зниження темпів розвитку матеріально-технічної бази ВНЗ та їх соціальної інфраструктури, що гальмувало впровадження сучасних технологій і засобів навчання;
  
• знизився престиж педагогічної та наукової праці, відбувся відтік творчої молоді в інші галузі економіки, продовжувався процес старіння науково-педагогічних кадрів;
  
• порушилися партнерські зв’язки підприємств та організацій з ВНЗ. Роботодавці майже не брали участі у формуванні змісту освіти та забезпеченні належної професійно-практичної підготовки молоді;
  
• демографічні процеси в області мали регресивний характер, що призвело до зменшення кількості абітурієнтів ВНЗ.
  

Можливі варіанти розв’язання проблем реформування вищої освіти області ґрунтуються на результативності інновацій, що здійснюються у процесі трансформування галузі. Базова модель реформування вищої освіти може бути утворювальною, руйнівною або змішаною.

Як оптимальний варіант обрана змішана модель реформування вищої освіти, що базується на поєднанні переваг утворювальної і руйнівної моделей. В основу реформування освіти за змішаною моделлю покладено принцип інноваційного розвитку пріоритетних організаційних структур та надання певної допомоги тим з них, які здатні до саморозвитку у конкурентній боротьбі. Така модель позитивно сприймається громадськістю і не створює соціальної напруженості. Впровадження новацій потребує менше зусиль для гармонізації нормативно-правової бази та розроблення організаційно-розпорядчого механізму діяльності ВНЗ і найбільше відповідає сучасному стану суспільства та галузі освіти зокрема.


Основні проблеми вищої освіти у 2006-2011 роках і способи їх розв’язання на основі оптимального варіанту

Актуальні проблеми:	Основні способи розв’зання:
Наближення до європейського рівня якості і доступності вищої освіти, дотримання вимог національного законодавства щодо реалізації конституційних прав громадян України	- створення умов для здобуття якісної освіти у сільській місцевості; - створення умов для здобуття якісної освіти дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, інвалідами; - забезпечення варіативності здобуття якісної вищої освіти відповідно до здібностей та індивідуальних можливостей громадян з обмеженими можливостями, орієнтованої на інтеграцію їх у соціально-економічне середовище; - забезпечення доступу до високоякісної освіти та мобільності випускників ВНЗ на ринку праці шляхом інтеграції вищих навчальних закладів різних рівнів акредитації, наукових установ та підприємств; - впровадження гнучких освітніх програм та інформаційних технологій навчання відповідно до вимог Болонської декларації.
Доступ до високоякісної освіти, прозорість і наступність на всіх її рівнях, швидке реагування на демографічні та соціально-економічні зміни	- забезпечення доступності і безоплатності здобуття першої вищої освіти на конкурсних засадах у державних і комунальних вищих навчальних закладах; - оптимізація та розвиток вищих навчальних закладів різних форм власності з врахуванням демографічної ситуації, підвищення ефективності мережі вищих навчальних закладів для задоволення потреб регіону у фахівцях з вищою освітою; - впровадження принципів демократичності, прозорості та гласності у процесі формування контингенту студентів; - розширення можливостей здобуття вищої освіти в процесі впровадження пільгового кредитування та вдосконалення його механізму; - участь ВНЗ у розвитку інноваційної економіки регіону.
Демократизація у вищій освіті, посилення ролі органів громадського самоврядування, активізація участі професійних і громадських організацій у діяльності ВНЗ, прогнозуванні їх розвитку	- всебічна підтримка та сприяння активній діяльності опікунських рад, громадських організацій, засобів масової інформації, зростання ролі студентського самоврядування в навчально-виховному процесі; - створення систем моніторингу ефективності управлінських рішень, їх впливу на якість освітніх послуг на всіх рівнях; - організація проведення перевірки та експертизи освітніх інновацій із залученням громадськості.
Формування єдності освіти, науки і виробництва, як основи розвитку системи вищої освіти	- створення освітньо-науково-виробничої інфраструктури, інтенсифікація фундаментальних та прикладних наукових досліджень у ВНЗ та наукових установах, впровадження наукових результатів у навчальний процес; - підвищення рівня наукової та науково-технічної експертизи, зокрема під час підготовки державних стандартів, підручників, інноваційних систем навчання і виховання; - запровадження цільових програм, що сприяють інтеграції освіти і науки, поглиблення співпраці і кооперування ВНЗ, наукових установ та підприємств, широке залучення до навчально-виховного процесу і дослідницької роботи в навчальних закладах учених Національної академії наук, залучення до наукової діяльності студентської обдарованої молоді, педагогічних і науково-педагогічних працівників.