Міський науково – методичний центр

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
1   2   3   4

Сценарії свят , виховних заходів

*

І.Мегедь. Технологія організації фестивалю мистецтв.

Завуч

7

Шк.світ




*

- Забули б люди назавжди всі війни, але героїв не забути нам!

Пам’яті воїнів-афганців . Ю. Овдійчук, ЗШ № 28, м. Одеса

- Як Великдень на дворі, то й писанка на столі. К. А. Дмитренко

- Спинімо той лік, спинімо. До дня аварії на Чорнобильській АЕС.

Г. В. Янковець

- День сміхотерапії в школі. Л. В. Ковальчук

- Весенний КВН. А. В. Комаровская

- «Не пора ли нам жениться? или Добрым молодцам урок». Первоапрельская комедия для учеников 11 классов. А. Ф. Рябая

Класному керівнику

3

Основа




*

- Все мы родом из детства. Классный час-путешествие (10–11 классы). Н. В. Афонина

- Твоя сімнадцята весна. Свято повноліття. О. І. Низенко

- Цілуймо руки наших матерів. Святкування Дня Матері. О.Б.Шепта

- Сімейна гра «Щасливий випадок». Т. О. Мора

- Сміх — рятівне коло на хвилях життя. В. Ф. Калошин

Виховна робота в школі

3

Основа







Цікаво знати, що…


…створення дисципліни на уроці є досить складною проблемою не тільки для моло­дих педагогів, але й для вчителів з певним педагогічним стажем роботи в школі.

Досвідчені педагоги вважають, що гарний це такий урок, де переважна більшість учнів працюють з інтересом, слухають вчителя із задоволенням, сприймають дзвінок, що пролунав, як небажану перешкоду. Як бачи­мо, гарна дисципліна не є показником «гар­ного» уроку, це є природним.

«Гарна дисципліна», на думку самих педа­гогів, — це ситуація, в якій всі учні активно працюють за чітко визначеним планом вчи­теля. Справді, в окремі моменти можливий так званий «діловий шум», але він є резуль­татом активної роботи. Учителі відмічають, що в деяких випадках у класі на уроці панує тиша, а деякі учні сумують. У цьому випад­ку навряд чи дисципліну варто оцінювати як добру.

Ю. Б. Зотов сформулював чотири критерії, що є необхідною умовою того, щоби у вчителя в принципі не було проблеми дис­ципліни на уроці.
  • По-перше, вчитель повинен бути вимогливим, але доброзичливим.
  • По-друге, педагог повинен любити ді­тей просто за те. що вони діти.
  • По-третє, вчитель повинен глибоко зна­ти свій предмет, бути захопленим ним.
  • По-четверте, педагог має досконало во­лодіти організаційною стороною проце­су навчання.

Проаналізуємо причини недисципліиованої поведінки учнів на уроці, які найбільш часто зустрічаються.

Однією з причин недисциплінованої поведінки буває неправильне ставлення до вчителя у родині учня, коли батьки у присут­ності дитини вдома обговорюють недоліки (реальні та уявні) вчителя, демонструючи нерозуміння складності педагогічної про­блеми. Дія усування цієї причини: вчите­леві необхідно поспілкуватися з батьками. У процесі спілкування з такими батьками педагогу варто дотримуватися деяких порад:

  1. Залучайте батьків до співпраці, переко­найте батьків, що ваша співпраця спри­ятиме душевній рівновазі дитини.
  2. Ознайомте батьків зі своїми вимогами до учнів, поцікавтесь думкою батьків стосовно цього питання.
  3. Покажіть рівність позицій учителя і батьків з метою успішної навчання дитини.
  4. Покажіть батькам свою любов до їхньої дитини.

Другою причиною поганої дисципліни на уроці може бути відсутність контакту між учителем та учнями. Як відомо, відсутність такого контакту призводить до незадово­леності сторін одна одною, а нерідко і до зриву уроку.

Можна рекомендувати такі прийоми для встановлення контакту вчителя у процесі уроку:
  • з'явившись перед класом, витрима­ти 10-15 секунд, щоб учні побачили і сприйняли учителя;
  • проявляти увагу до висловлювань та відповідей учнів;
  • підкріпити своє слухання посмішкою, кивком голови тощо.

Досвідчені педагоги вважають, що гарний такий урок, де переважна більшість учнів працюють з інтересом, слухають учителя із задоволенням, сприймають дзвінок, що пролунав, як небажану перешкоду.

Заважати ходу уроку також можуть різно­манітні відволікаючі фактори (наприклад, несподіваний шум у коридорі тощо).

Наступною причиною є учні, що не зацікав­лені роботою. Тут допомагає лише продума­на індивідуальна система заходів, кожний з яких зменшує ймовірність порушення порядку на уроці. До таких заходів можна віднести різноманітні прийоми, спрямо­вані на залучення учня до роботи, посильні завдання, цікаві ігри тощо.

Поширена причина порушення дисципліни — природна втомлюваність (наприклад, наприкінці важкого уроку або в кінці на­вчального дня, на 6 - 7 уроці, в кінці тижня розповісти щось цікаве, запропонувати неве­лику тренувальну гру тощо).

Неприпустиме продовження уроку на пере­рві, оскільки учні втрачають необхідну мимовільну увагу, а також не встигнуть відновитися і переключитися на наступ­ний урок, отже, на наступному уроці у них можуть бути проблеми з дисципліною.

На жаль, часті запізнення учнів на урок також несприятливо впливають на дис­ципліну. Як правило, учні, що запізнюють­ся, самі не дуже прагнуть на урок, тому покарання «не пускати на урок» не є ефек­тивним, крім того, пропускаючи урок, учні ще більше відстають від однокласників, що створює додаткові проблеми для вчителя. У цьому випадку на допомогу приходить індивідуальна робота з учнем, а також вико­ристовуються методи психологічного впли­ву - вселяння та переконання.

Слід звернути увагу на те, що, на жаль, досить часто дисципліна порушується через відсутність порядку під час уроку.

Культура зауважень учителя – один з найбільш складних елементів учительської майстерності. Краще зауваження учневі без слів: здивований погляд, пауза під час розповіді.

Як відомо, розрізняють зовнішній порядок (організація зовнішніх факторів) та внут­рішній (дії учителя та учнів) під час уроку.

До зовнішнього порядку відносять точний початок і точне завершення уроку, установ­лення контакту з класом, готовність засобів навчання, їх чітке функціонування, провіт­рювання класу тощо.

У внутрішньому порядку виділяють насам­перед доцільний розподіл уроку на етапи. Розумний розподіл дозволяє послідовно і поступово просуватися учням від однієї мети до іншої, згідно з вимогами навчальної програми, систематично й грунтовно ово­лодівати навчальним матеріалом з ураху­ванням головного в ньому, дає можливість учителю цілеспрямовано керувати уроком. Правильно спланований урок містить у кож­ному з етапів мету і мотивацію.

Учні повинні знати, чого від них вимагають, незнання мети на тривалий час заважає процесу активного, усвідомленого і дисциплінованого навчання.

Тому учителеві доцільно звичайну постановку мети перетворити на цільову орієнтацію, що є для учнів своєрідним «маяком», до якого вони прямують. Також слід відзна­чити, що у структурно добре підготовлено­му уроці кожний етап будується відповідно до рівня підготовленості учнів.

До рівня підготовленості відносяться:

  1. знання учнів;
  2. їхні вікові та індивідуальні особливості;
  3. чітка послідовність уроку;
  4. зворотний зв'язок тощо.

В результаті психолого-педагогічних дослі­джень встановлено, що максимум випадків порушення дисципліни припадає на опиту­вання. У цьому випадку педагог повинен не випускати з виду учнів, схильних до порушення дисципліни. Якщо помічено, що вони не слухають відповідь іншого учня, можна попросити їх повторити, продов­жити тощо. Слід відзначити, що досить актуальною є проблема зауважень вчителя на уроці. Однак необхідно пам'ятати, що реакція вчителя повинна бути суворою, проте доброзичливою. Культура зауважень учителя — один з найбільш складних еле­ментів учительської майстерності. Краще зауваження учневі без слів: здивований пог­ляд, пауза під час розповіді.

Безумовно, дисципліна на уроці залежатиме від вікових особливостей учнів. Говорячи про основні особливості особистості учнів початкових класів, на думку Б. С. Волкова та Н. В. Волкової, слід відзначити:

по-перше, їхню довіру до вчителя та слухняність як у процесі навчання, так і в повсякденній поведінці (слід від­значити, що в 3—4 класах роль учителя в плані особистого впливу стає менш значущою, а контакти з однокласника­ми набувають більш тісного характеру);

• по-друге, їхня висока сугестивність і наслідування;

по-третє, учні цього віку, як правило, не замислюються про будь-які складності та негаразди, що дозволяє їм легко на­бути нового досвіду тощо;
  • по-четверте, для них характерна велика вразливість, що проявляється в їх потребі бути ближче до того, що їх зацікавило (однак прагнення проникнути в сутність явища помітно не проявляється);
  • по-п'яте, спостерігається підвищена реактивність, постійна готовність до дій, наочно це проявляється у нетерплячості під час вислуховування мовця, прагнен­ні відповісти тощо.

В. Туріщева, канд. психол. наук,

доцент кафедри психології ХНПУ ім. Г. С. Сковороди

***

…волоські горіхи містять вітаміни групи А, Е, В, Р та мінеральні речовини: калій, кобальт, натрій, фосфор, залізо, магній, кальцій, йод. Вони складаються на 60 % з жирів. Проте ці жири — переважно ненасичені, які знижують вміст «поганого» холестерину в крові, тим са­мим зменшуючи ймовірність розвитку атеро­склерозу. Крім того, волоський горіх — чудо­ве джерело білка, який може замінити тва­ринний білок.

Слід ураховувати, що ці горіхи дуже калорійні. У 100 г ядра міститься приблизно 650 калорій — більше, ніж у плитці шоколаду! З цієї причини зловживати ними не варто — цілком достатньо 3—4 горіхів на день. Головне — не кількість, а регулярність: у тих, хто їсть горіхи п'ять разів на тиждень потроху, серцеві проблеми виникають удвічі рідше, ніж у тих, хто наїдається ними донесхочу раз на тиждень.

Волоський горіх містить цілий комп­лекс біологічно ак­тивних речовин, які позитивно впливають на стан судин головно­го мозку. Вважається, що вони здатні зняти сильну нервову напругу. Завдяки вмісту йоду волоський горіх рекомендується при лікуван­ні захворювань щитовидної залози. Для цьо­го з перегородок горіхів готується спеціаль­ний відвар. Через порівняно невелику кіль­кість вуглеводів його можуть споживати хво­рі на цукровий діабет.

Залізо і кобальт, що містяться в горіхах, допомагають при лікуванні недокрів'я; завдя­ки вмісту магнію й калію їх рекомендують лю­дям, що страждають від різних серцевих захворювань, а також гіпертонікам.

Лікарі стверджують, що волоський горіх має бактерицидні й ранозагоювальні власти­вості та сприяє нормалізації діяльності ки­шечнику.