Науково-методичний центр аграрної освіти

Вид материалаДокументы

Содержание


Кальна-Дубінюк Т.П., Рибак Л.Х., Самсонова В.В.
Дубін А.М., Марков Р.В.
Лобанов М.І.
Кравченко Т.А.
Сільськогосподарське дорадництво України: особливості становлення та перспективи розвитку
Л.Х. Рибак
Віталій Гліжинський
Віталій Гліжинський
Петро Мельник
Лариса Гліжинська
Олександр Мельник
Юрій Шаповалов
Сфери діяльності Кіровоградської обласної сільськогосподарської дорадчої служби
2. Сектор розвитку ринкової інфраструктури села
3. Сектор розвитку соціальної інфраструктури села
4. Сектор інформаційної діяльності
Сільськогосподарське дорадництво в Луганській області: процес становлення та перспективи розвитку
Таблиця 1 Групування сільськогосподарських підприємств за даними 2005 р.
Висновки і пропозиції.
Список використаних джерел
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3   4


Науково-методичний центр аграрної освіти


1


Інформаційний вісник

стану та перспектив

розвитку дорадництва в Україні


(для вищих навчальних закладів /підрозділів/

післядипломної освіти)


Київ

Аграрна освіта”

2009


Інформаційний вісник стану та перспектив розвитку дорадництва в Україні є підбіркою статей учених України з питань розвитку дорадчої діяльності.


В даному збірнику представлена інформація про стан та перспективи розвитку дорадництва в Україні, яка буде в нагоді для науково-педагогічних, педагогічних працівників, а також для аспірантів, студентів та фізичних осіб, які займаються дорадчою діяльністю.


Відповідальний за випуск старший науковий співробітник Науково-методичного центру аграрної освіти Панчук Б.В.


Редактор Л.М. Талюта


ЗМІСТ


Вступ ....................................................................................................................4


Кальна-Дубінюк Т.П., Рибак Л.Х., Самсонова В.В. Сільськогосподар-ське дорадництво України: особливості становлення та перспективи розвитку........................................................................................................................5


Гліжинський В. Розвиток дорадництва на Кіровоградщині........................14


Дубін А.М., Марков Р.В. Сільськогосподарське дорадництво в Луганській області: процес становлення та перспективи розвитку.........................................19


Лубяной Н.Н. Проблемы становления дорадчих служб в регионах……...27


Лобанов М.І. Особливості створення та організації діяльності обласної дорадчої служби.........................................................................................................32


Григор’єв С.М. Роль сільськогосподарського дорадництва в соціально-економічному розвитку села....................................................................................37


Кравченко Т.А. Сучасний стан організаційно-правового становлення дорадництва................................................................................................................43


Вступ

Підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції шляхом впровадження нових технологій є одним з основних напрямів ефективної господарської діяльності. Отже, існує потреба у створенні системи поширення сільськогосподарських знань та інформації через мережу сільськогосподарських дорадчих служб і створення їм умов для надання суб’єктам господарювання, що проводять діяльність у сільській місцевості, та сільському населенню комплексу соціально спрямованих послуг щодо:

– управління, маркетингу, ведення обліку, системи оподаткування, захисту екології, питань зайнятості та само зайнятості сільського населення;

– поширеного впровадження у виробництво сучасних технологій, новітніх досягнень науки і техніки, кращого зарубіжного досвіду;

– зайнятості сільського населення шляхом розвитку сільськогосподарського і несільськогосподарського підприємництва та кооперації у сільській місцевості, зокрема розроблення та виконання молодіжних програм, реалізації інших ініціатив громадян;

– надання органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування допомоги у підготовці та виконанні планів соціально-економічного розвитку сільських територій;

– формування громадянського суспільства з урахуванням результатів вивчення потреб сільського населення та сільських громад, розроблення та виконання державної і місцевих програм сільськогосподарської дорадчої діяльності.

Проблеми ефективної організації сільськогосподарської дорадчої діяльності знаходяться у центрі уваги Міністерства аграрної політики України, Української академії аграрних наук, а також вищих навчальних закладів Мінагрополітики. У складі Головних управлінь агропромислового розвитку облдержадміністрацій створені інформаційно-аналітичні підрозділи, які здійснюють координацію дорадчої діяльності в регіонах. У системі УААН функціонують регіональні центри наукового забезпечення, які впроваджують досягнення аграрної науки в сільськогосподарське виробництво. Вищі навчальні заклади Мінагрополітики впроваджують дисципліни з аграрного консалтингу.

Тому не випадково, що створення ефективної дорадчої служби передбачає:

– завершення формування мережі і сільськогосподарських дорадчих служб на обласному і районному рівні з представництвами у сільських (селищних) радах;

– залучення закладів вищої аграрної освіти і науки для збільшення обсягів надання соціально спрямованих дорадчих послуг;

– створення системи сільськогосподарського дистанційного навчання та дорадництва;

– надання державної підтримки сільськогосподарській дорадчій діяльності шляхом виділення з державного та місцевих бюджетів на кожен рік окремим рядком коштів для фінансування Державної цільової програми сільськогосподарської дорадчої діяльності відповідно до вимог законодавства.

Сільськогосподарське дорадництво України: особливості становлення та перспективи розвитку


Т.П. Кальна-Дубінюк – завідувач кафедри аграрного консалтингу та сервісу НАУ

Л.Х. Рибак – канд. екон. наук, доцент кафедри аграрного консалтингу та сервісу НАУ

В.В. Самсонова – начальник відділу науково технічної інформації НАУ


Розбудова Національної дорадчої служби в Україні є важливим кроком на шляху формування принципово нових виробничих відносин між сільськогосподарськими товаровиробниками, іншими учасниками аграрного ринку та органами державної влади, управління, аграрною наукою і аграрною освітою. Законом України „Про сільськогосподарську дорадчу діяльність”, прийнятим Верховною Радою України 17 червня 2004 року, визначені основні засади та напрямки розвитку дорадництва в Україні.

Активна участь держави в організації сільськогосподарського дорадництва сприяє цивілізованому розвитку методів державного управління в умовах реформування аграрної сфери та переходу до ринкових відносин.

Міжнародні співтовариства зокрема, США, Великобританії, Канади, Німеччини, Швеції, Данії, Нідерландів, Європейської Комісії з розумінням та підтримкою відносяться до організації дорадництва в аграрній сфері економіки України, надаючи технічну і фінансову допомогу уряду нашої держави з питань становлення і розвитку сільськогосподарських дорадчих формувань у регіонах.

Розвитку сільськогосподарського дорадництва сприяла реорганізація колишніх колгоспів у колективні сільськогосподарські підприємства яка відбулася в 1992-1993 роках. Після виходу Указу Президента України „Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки” від 03.12.1999р. №1529/99 в 2000 році колективні сільськогосподарські підприємства трансформувалися у різні форми господарських товариств, сільськогосподарських кооперативів, фермерських господарств, приватних підприємств, почалося залучення у сільське господарство інвесторів з інших галузей економіки – сільськогосподарське дорадництво стало покликом самого життя. Тому що власники цих господарств потребували знань, навичок, порад у прибутковому господарюванні, а сільські громади – у формуванні соціальної сфери села.

Проте основи сільськогосподарського дорадництва в Україні були закладені ще наприкінці ХVIII століття.

В 1970 році в Нью Йорку, емігрантами українцями була надрукована книжка „Крайове господарське товариство – Сільський господар у Львові, 1899-1914”. В цій книжці розповідається, що в 1788 р. в Україні в Почаївський Лаврі була надрукована перша „Книжиця – Порадник” Ленкевича.

В Галичині у 1899 році, яка входила в той час до складу Австро-Угорської імперії, було засноване Крайове господарське товариство „Сільський господар”. Головною метою товариства було піднесення культури рільництва, городництва, садівництва та пасічництва та підвищення доходів сільських господарів. Ініціаторами заснування цього товариства Були представники української сільської інтелігенції – священики, вчителі, ветеринарні лікарі, агрономи, юристи і навіть письменники та композитори. Це товариство відіграло величезну роль в економічному і господарському відродженні українського села в Галичині. Товариство мало 92 філії, 2060 кружків і понад 200 тис. членів. З 1928 р. Товариство діяло у співпраці з Централлю споживчої кооперації „Центросоюз”, молочарською кооперацією „Маслосоюз” та кредитною „Українбанк” та ін., що фінансували агрономічну роботу в повітах.

В 1927-1933 роках в Товаристві працювало 132 агрономи з вищою освітою та 20 в молочарській і споживчій кооперації, які співпрацювали з Товариством „Сільський господар”, 42 ветеринарних лікарів і більше 300 осіб фахового технічного персоналу: інструктори Хліборобського Вишколу Молоді, інструкторки Секції Господинь та ін.

Окремо треба відмітити добре організовану і ведену працю Хліборобського Вишколу Молоді, яка підготовляла до власного поступового господарювання.

До Хліборобського Вишколу Молоді приймались всі охочі до праці хлопці і дівчата в позашкільному віці від 14 до 18 років. Основним завданням цих секцій було виховати дисциплінованих і певних своїх знань поступових господарів і господинь. Сільська молодь з охотою гуртувалась в них і наприкінці 1939 року начислювала біля 20 тисяч учнів.

Організовані секції господинь в яких виховувалася велика кількість селян на добрих господинь і матерів-українок. Проводились фахові консультації і поради спеціалістами поодиноким господарям і господиням. Організовувались сільськогосподарські виставки, на яких сільське населення наочно бачило результати своєї цілорічної праці. Вона давала поштовх для поширення сільськогосподарської культури в гущу хліборобської маси. Також організовувалися екскурсії до зразкових господарств і садів, для оглядин польових демонстраційних дослідів. Організація збуту була проста. В кожному селі був муж довір’я. Його обов’язок надавати інформацію про закупівлю товару. За кожну штуку товару він отримував 50 грошів, тому він дбав про інтерес і дорожив своїм становищем.

На жаль, це товариство припинило свою діяльність у 1939 році після встановлення у Західній Україні радянської влади.

Становлення сільськогосподарського дорадництва в сучасній Україні спирається не тільки на вітчизняний досвід а й на багатий досвіт розвинутих в аграрному відношенні країн світу, в першу чергу Європейського Союзу та Північної Америки.

Відповідно до Угоди про партнерство та співробітництво, підписаної між Європейським Союзом та Україною в Люксембурзі у 1995 році було залучено проект технічної допомоги програми TACIS Європейського Союзу до створення аграрної дорадчої служби у Львівській області. З 1998 року проект розпочав діяльність і в 2000 році його було визначено найуспішнішим проектом серед проектів програми TACIS в Україні.

У 1995 році проекти технічної допомоги Уряду Великобританії продовжили ідеї формування дорадництва в Україні. В рамках технічної допомоги у Донецьку був створений інформаційно-консультаційний центр з реформування КСП і приватизації землі. В 1998 році на базі цього Центру продовжило роботу державне підприємство координаційний центр „ДонецькАгроРеформа”, в тому ж році розпочався новий проект Уряду Великобританії „Служба підтримки сільських підприємців”, які в 2000 році стали основою для створення дорадчої служби „Донецькагроконсалт”.

В Одеській області технічна допомога Уряду Великобританії розпочала свою діяльність з 1996 року в рамках проекту реорганізації великих сільськогосподарських підприємств. У 1998 році на базі проекту було створене приватне підприємство „Консалтагро”, яке здійснювало проект технічної допомоги Міністерства Великобританії у справах міжнародного розвитку (DFID) в Одеській області „Проект підтримки сільськогосподарських підприємств та сільського населення”. Починаючи з 2002 року Міністерство Великобританії у справах міжнародного розвитку розпочало новий проект технічної допомоги „Програма підвищення рівня життя сільського населення”, в якому провідне місце займає розвиток дорадчих служб у Донецькій, Київській та Одеській областях.

У 1998 році розпочато проект технічної допомоги Агентства з міжнародного розвитку США (USAID) зі створення Центру навчання та підтримки приватних сільськогосподарських товаровиробників у Вінницькій області. Нині за підтримки цього проекту у Вінницькій області створені дорадчі служби з консультантами в кожному районі. Проект поширив свою діяльність щодо створення дорадчих служб у Хмельницькій та Черкаській областях. Характерною особливістю проекту є те, що дорадчі служби в рамках проекту створюються на базі вищих закладів аграрної освіти.

Чернігівська аграрна дорадча служба створена у 2001 році в рамках проекту TACIS “Підтримка у створенні трьох нових центрів підтримки приватних господарств”. До її складу входять центральне та три регіональні відділення.

У Кіровоградській області організація дорадчої діяльності розпочалась за сприяння проектів технічної допомоги TACIS-91 і TACIS-94 та Проекту паювання сільськогосподарських земель. Нині фахівці різних організацій, що надають дорадчі послуги, об’єднались у громадську організацію „Дорадчий центр АПК” з місцевими осередками в районах області.

У Херсонській області Міжнародною Фінансовою Корпорацією (МФК) за фінансування, наданого Агентствами міжнародного розвитку Швеції і Канади, впроваджується проект розвитку агробізнесу. Спеціалісти Херсонського офісу Проекту надають консультації фермерам, іншим сільськогосподарським товаровиробникам з багатьох питань.

Дорадчі служби, які створені в останні роки за допомогою проектів міжнародної технічної допомоги, і функціонують при Головних управліннях сільського господарства і продовольства облдержадміністрацій (Донецькагроконсалт, Чернігівська, Київська, Миколаївська, Одеська, Львівська аграрні дорадчі служби) зорієнтовані, в основному, на навчання дрібних землевласників – фермерів, одноосібних і підсобних господарств населення основам господарювання на землі. Для якісних експертизи і консультування середніх і великих сільськогосподарських підприємств у них недостатньо ні лабораторного обладнання, ні висококваліфікованих експертів-консультантів з тих чи інших галузей знань. До того ж, зважаючи на низьку платоспроможність дрібних землекористувачів, по закінченню фінансової підтримки з боку міжнародних проектів виникають труднощі з утриманням таких дорадчих служб, а підготовлені консультанти знаходять інші сфери застосування своїх знань та навичок.

Заслуговує на увагу великий досвід агроконсалтингової діяльності інформаційно-консультаційного центру „Агро-Таврія” Таврійської агротехнічної академії, що надає послуги сільськогосподарським товаровиробникам Запорізької області.

Реалізуючи інноваційну, наукову, освітню і соціальну функції, з’єднуючи науку, освіту і виробництво – сільськогосподарське дорадництво виступає каталізатором науково-технічного прогресу в сільському господарстві, сприяє розповсюдженню нових знань, і є цілком обґрунтованим та необхідним у сучасних соціально-економічних умовах України.

Ефективне господарювання сільськогосподарських товаровиробників значною мірою залежить від того, наскільки вони інформовані про нові технології виробництва і переробки сільськогосподарської продукції, про ринкові ціни на вироблену продукцію та матеріально-технічні ресурси, про прогнози аграрного ринку і ін. Але існуюча система розповсюдження науково-технічної та ринкової інформації не відповідає сучасним виробничим відносинам. Особливо гостро проявилась така невідповідність після запровадження приватних форм господарювання на селі.

Основними завданнями органів державного управління та агроконсалтингових служб на місцях є створення умов для ефективного функціонування аграрного ринку, організація моніторингу та прогнозування кон’юнктури ринку, надання інформаційної підтримки з питань господарської діяльності. Основний контингент працівників районних управлінь сільського господарства – спеціалісти-консультанти (агрономи, зоотехніки, землевпорядники, економісти, спеціалісти з автоматизації виробничих процесів та ін.) зосереджують свою діяльність на практичній допомозі організаторам сільськогосподарського виробництва безпосередньо в господарствах.

Відповідно, основними завданнями спеціалістів агроконсалтингових служб щодо застосування сучасних інформаційних технологій є створення та розвиток системи інформаційного забезпечення товаровиробників та інших учасників аграрного ринку.

Для ефективної діяльності дорадчих служб особливу увагу слід приділяти створенню регіональних баз даних науково-технічної і ринкової інформації. Ці бази мають стати довідково-інформаційним фондом, що містить науково-технічну і ринкову інформацію – перспективну (прогнозну), поточну (оперативну) та ретроспективну (архівну), і відповідати таким вимогам користувачів.

Прикладом експертної системи в дорадництві є комп’ютерна аграрна інформаційно-консультаційна експертна система, яка реалізована в рамках проекту технічної допомоги США з підвищення прибутковості приватних сільгоспвиробників Вінницької, Черкаської та Хмельницької областей Українським відділенням Міжнародного центру наукової культури „Всесвітня лабораторія” та вченими Національного аграрного університету і Вінницького державного аграрного університету.

Web-технології та Інтернет дають унікальні можливості доступу до інформації та реалізації інтерактивного дистанційного навчання і консультування. В українському сегменті Інтернет з’явилося багато сайтів для аграрників, на яких розміщено досить велику кількість корисної інформації, щодо агропромислового комплексу. Це, в основному, комерційна інформація: ціни, аналітика, попит і пропозиції. Але на цих сайтах вкрай недостатньо сільськогосподарської науково-технічної та технологічної інформації.

У 2003р. перших відвідувачів прийняв Web-сайт „Дорада” (dorada.org.ua), який розроблено Національною асоціацією сільськогосподарських дорадчих служб України для підтримки мережі дорадчих служб та партнерів, що сприяють розвитку сільськогосподарського виробництва і вирішенню проблем сільських громад в Україні.

Вченими і спеціалістами Національного аграрного університету розвивається Web-портал „Аграрний сектор України” (agroua.net) як централізований універсальний інформаційний ресурс для задоволення потреб в інформації аграрного спрямування. Досі ще жоден тематичний аграрний сайт України не концентрував такої кількості обширної і різнопланової інформації сільськогосподарського призначення.

На порталі розміщено великі обсяги інформації з питань рослинництва, тваринництва, агарної освіти та науки, матеріали з економіки АПК, його правового забезпечення, основ бізнесу, аналітична і статистична інформація, представлена інформація цінового моніторингу сільськогосподарської продукції. Особлива увага приділяється новому розділу порталу „Дорадництво”. Цей розділ включає нормативно-правове забезпечення, інформацію про асоціації, дорадчі служби та консалтингові організації, сертифікацію дорадників та експертів-дорадників, міжнародні гранти та програми, навчання та конференції , також важливу інформацію про публікації з дорадництва.

Постійно зростаюча кількість користувачів свідчить про велику зацікавленість в існуванні такого інформаційного ресурсу та необхідність його розвитку.

Процес управління суб’єктами аграрного ринку є насамперед інформаційним процесом, він тісно пов’язаний із збиранням, опрацюванням інформації. Тому інформаційні технології безпосередньо впливають на ефективність управління, вони змінюють умови праці, зокрема, управлінської і залучають інформацію як предмет праці. Використання інформаційних технологій значно скорочує управлінські витрати, розширює доступ сільськогосподарських товаровиробників та сільського населення до інформаційних джерел. Принципово змінюються можливості отримання, зберігання, поширення інформації, підвищується ефективність економічних контактів учасників аграрного ринку.

Національний аграрний університет також бере активну участь у розбудові дорадництва в Україні. В університеті була вперше в Україні створена кафедра аграрного консалтингу та сервісу. Кафедра успішно переймає досвід дорадництва іноземних держав, де ці служби існують понад 100 років. Різні країни світу випрацювали (у різний час, звісно) свої моделі розвитку: державно-університетську (США), державно-міністерську (Канада, Німеччина, Польща), приватну (Великобританія, Франція), громадську (Данія, Перу, Зімбабве) та змішану (Голландія, Угорщина, Україна, Росія).

Проте надзвичайно важливо для активного навчання є створення ілюстративних матеріалів, написання підручників та посібників з дорадництва, зйомки фільмів із різних аспектів сільськогосподарського дорадництва.

З квітня 2006 року кафедра активно працювала над створенням серії науково-популярних фільмів „Розвиток дорадництва в Україні”, таких як:

- Дорадчі програми розвитку соціальної сфери села;

- Дорадчі програми для дітей 4-Н та молоді;

- Розвиток дорадчої освіти;

- Дорадчі програми розвитку агробізнесу та навколишнього середовища.

Кожен відеофільм тривалістю у 15-20 хвилин. Вони були переглянуті на міжнародній науково-практичній конференції „Стан та перспективи розвитку сільськогосподарської дорадчої діяльності” (м. Вінниця). Після перегляду фільмів учасники конференції дали позитивні відгуки про них.

Мета цих фільмів:

- Дорадчі програми розвитку соціальної сфери села – показати моделі розроблені чи запровадженні дорадчою службою, як конкретний спосіб вирішення окремої або комплексу проблем соціально-економічного розвитку сільської місцевості;

- Дорадчі програми для дітей 4-Н та молоді – показати соціальне становище дітей, як повноправних членів суспільства (розкриття та розвиток творчих здібностей дітей та молоді; пропаганда здорового способу життя; формування у молоді усвідомлення того, що завдяки власному професійному зростанню вони здійснюють вагомий внесок у розвиток суспільства; проблема утримання молоді на селі);

- Розвиток дорадчої освіти – підготовка майбутніх управлінців та організаторів аграрного дорадництва для модернізації сільськогосподарського сектору держави та інших секторів народного господарства;

- Дорадчі програми розвитку агробізнесу та навколишнього середовища – сприяння розвитку сільської інфраструктури, само зайнятості сільського населення, виховання поваги до краси рідного краю, існуючого культурного та історичного надбання українського народу, збереження навколишнього середовища.

Як правило, низький рівень життя сільського населення йде від незнання ведення аграрного бізнесу. Не всюди і не всі можуть знайти важливу інформацію та консультацію, що допоможе у роботі. Наприклад – як визначитись із напрямком діяльності, як провести аналіз ринку, які правила початку бізнесу, яка процедура заснування фірми? Що робити із земельним паєм, як одержати майно в рахунок майнового паю? Як ним розпорядитися, як відстояти свої інтереси в суді? А ще – складання бізнес-плану, подальша виробнича діяльність та інше.

Розвиток мережі сільськогосподарських дорадчих служб переконливо показує, що дорадництво в Україні розглядається як важливий аспект процесу реформування аграрної галузі, який стимулює та спрямовує позитивні перетворення „на місцях”. У структурі його чималих пропозицій набула популярності тема розвитку громад і сільської місцевості – це корінне питання соціальної сфери села, що реформується.

Велике значення дорадники приділяють розвитку сільських територій, оскільки село – це місце, де не тільки виробляється продукція, але це територія, на якій люди живуть, на якій ростять своїх дітей, де вони просто відпочивають, де проходить значна частина їхнього часу. Тому вони працюють із сільськими громадами, із сільськими Радами по напрацюванню програм їх стратегічного розвитку, поточних програм розвитку сільських громад, розвитку дитячих клубів, молодіжних, в контексті світового міжнародного руху „Forage”.

Все те, що створили за участю дорадників, зараз є не тільки соціально-економічними центрами, а центрами розбудови громадянського суспільства. Практично, програми на локальному рівні створюють базу їхніх позитивних змін.

Кафедра аграрного консалтингу та сервісу працює в складі Інституту Післядипломної освіти. Кафедрою пропонуються активні методи навчання та консультування сільськогосподарських товаровиробників. Для студентів старших курсів введені навчальні дисципліни – „Основи аграрного консалтингу”, „Управлінський консалтинг”, „Організація інформаційно-консультаційної діяльності”, які знайомлять студентів з теорією та методологією агроконсалтингової діяльності, історією її розвитку, методами роботи тощо.

Фахівці кафедри аграрного консалтингу та сервісу пройшли спеціальну професійну підготовку у провідних зарубіжних університетах та консультаційних службах, брали участь у багатьох, конференціях, семінарах, тренінгах з агроконсалтингу. В результаті цього були видані типові навчальні програми для всіх сільськогосподарських навчальних закладів України з дисциплін: „Основи аграрного консалтингу”; „Управлінський консалтинг”; „Організація інформаційно-консультаційної діяльності” та навчальні посібники до них.

Вперше передбачається освоєння студентами методів і прийомів економічного аналізу і консультування сільськогосподарських товаровиробників з використанням методик SWOT – аналізу, Gross-margin, часткових бюджетів, аналізу фінансової звітності та інвестиційного аналізу.

З 2004/2005 н.р. кафедра відкрила нову спеціалізацію – „Інформаційно-консультаційна діяльність в АПК” для магістрів спеціальності „Менеджмент організацій”. Для цього введені такі нові курси, як „Організація навчання в ІК діяльності”, „Етика бізнесу”, „Паблік релейшнз”, „Діловиробництво в ІК діяльності”, „Планування інформаційно-консультаційних програм в сільській місцевості”, „Сучасні методи дослідження”, тощо. Програмою передбачається стажування на протязі шести тижнів на базі діючих дорадчих служб України, а, при можливості, і за кордоном.

Кафедра бере участь у організації професійної підготовки дорадників та експертів-дорадників, розширення спеціалізованої підготовки студентів до дорадчої діяльності шляхом введення нових дисциплін таких, як „Оцінка ІК діяльності ”, „Зелений туризм” та ін. Розглядається питання введення нової магістерської програми „Дорадництво” для спеціальних категорій, яка передбачає навчання студентів різних спеціальностей після здобуття ними освітньо-кваліфікаційного рівня „Бакалавр”.

Кафедра проводить школи-семінари для викладачів сільськогосподарських ВНЗ України з метою впровадження агроконсалтингової освіти в навчальний процес.

Планується створення Міжнародного Центру агроконсалтингової освіти для обміну передовим досвідом між дорадчими службами країн світу, для підвищення кваліфікації дорадників та експертів-дорадників шляхом розробки та запровадження необхідних навчальних курсів з можливостями дистанційного навчання, створення науково-популярних фільмів з застосуванням мультимедійної технології тощо.

При кафедрі працює гурток „ДОРАДНИК”, створюється Web сторінка кафедри, поширюються зв’язки з науковими установами, дорадчими службами та сільськогосподарськими товаровиробниками. Розвиваються міжнародні зв’язки.

Кафедра розпочала регулярне проведення віртуальних Internet конференцій на тему: „Розвиток агроконсалтингової освіти в Україні”. В конференціях приймають участь сільськогосподарські ВНЗ як України так і зарубіжжя, окремі фахівці та інші зацікавлені організації та особи.

Для забезпечення ефективного поширення сільськогосподарських знань та інформації в університеті у 1998 році був створений інформаційно-консультаційний та впроваджувальний відділ НАУ, який першим почав формувати штат експертів-дорадників НАУ.

З метою підвищення ефективності роботи агропромислового комплексу за рахунок впровадження нових наукових розробок і передових знань та на виконання Указу Президента України № 1338/2000 „Питання Національного аграрного університету” від 14 грудня 2000 року створено відділ впровадження науково-технічної продукції та інформаційно-консультаційного забезпечення сільськогосподарського виробництва. З лютого 2005 року підрозділ називається відділом науково-технічної інформації.

Відділ сприяє підготовці висококваліфікованих спеціалістів сільськогосподарського виробництва для сучасних умов господарювання; організовує та забезпечує методичний супровід робіт з впровадження науково-технічної продукції вчених НАУ в сільськогосподарське виробництво; збирає, аналізує, систематизує та розповсюджує інформацію про інноваційні технології; створює комплексні системи наукового забезпечення реорганізації та реструктуризації сільськогосподарських підприємств з метою їх гарантованого розвитку; організовує взаємодію науки, виробництва, бізнесу та органів управління в сільському господарстві України.

Співробітники відділу щорічно беруть безпосередню участь у підготовці та участі Національного аграрного університету у спеціалізованих виставках новітніх досягнень у галузі сільського господарства.

З метою популяризації роботи вчених НАУ інформації про завершені наукові розробки висвітлюється в інтернеті на порталі „Аграрний сектор України” у науковому бюлетені завершених наукових розробок „Вчені НАУ – виробництву” (матеріали бюлетеня розміщуються в електронному вигляді на офіційному сайті НАУ), науковому журналі „Аграрна наука і освіта” одним із розділів якого є дорадництво, та , „Науковий вісник НАУ”.

Створено і постійно оновлюється реєстр експертів-консультантів НАУ в розрізі науково-дослідних інститутів.

На шляху становлення сільськогосподарського дорадництва в Україні вже зроблено чимало. Запроваджено професійне навчання сільськогосподарських дорадників за програмами базової підготовки на замовлення Мінагрополітики, дорадчих служб та їх Національної асоціації, розроблено та затверджено навчальні програми за спеціальністю „сільськогосподарський дорадник”. Створено умови для підвищення кваліфікації сільськогосподарських дорадників і експертів-дорадників, викладачів вищих аграрних закладів освіти, які читатимуть курс „Основи сільськогосподарського дорадництва”.

Дорадництво сприяє адаптації сільськогосподарських товаровиробників до правил Світової організації торгівлі та стандартів Європейського Союзу; розробці і впровадження Кодексу належної сільськогосподарської практики (GAP), в тому числі з питань охорони довкілля, розвитку екологічного землеробства та сільського зеленого туризму, підвищення якості та безпеки продуктів харчування;

Проте, все ще необхідно здійснити ряд заходів по запровадженню на національному і регіональному рівнях системи планування та моніторингу сільськогосподарської дорадчої діяльності відповідно до проекту наказу Мінагрополітики „Про затвердження порядку планування та моніторингу сільськогосподарської дорадчої діяльності”, підготовленого і затвердженого радою Національної асоціації сільськогосподарських дорадчих служб України.

Все вище зазначене показує велике значення дорадчої діяльності в Україні. Тому важливим напрямком аграрної політики має стати інституційна розбудова сільськогосподарських дорадчих служб в Україні та державної підтримки дорадчої діяльності, надання соціально спрямованих дорадчих послуг суб’єктам господарювання, що здійснюють діяльність у сільській місцевості, та сільському населенню, органам влади та місцевого самоврядування. Успішний польський досвід функціонування сільськогосподарського дорадництва є можливим для використання в умовах українських реалій становлення і розвитку сільськогосподарських дорадчих служб, як ефективна модель передачі нових знань, сучасних технологій та ринкової інформації сільськогосподарським товаровиробникам і сільському населенню, сільським громадам та органам місцевої влади і місцевого самоврядування.