Антимонопольний комітет України Центр комплексних досліджень з питань антимонопольної політики Державна установа «Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України» Аналітичні матеріали щодо стану економічної конкуренції в Україні в 2007 році

Вид материала

Документы

Содержание Моніторинг економічної конкуренції в Україні 1.1. Конкурентні ринки та їх ефективність в Україні в 2007 Таблиця 1.1 Україна 2007: розподіл конкурентних ринків Таблиця 1.2 Україна 2007: питома вага ринків, вільних від конкуренції (%) Таблиця 1.3 Україна 2007: рівні монополізації Україна 2007: конкурентні ринки товарів і послуг Питома вага Україна: рівні монополізації на ринках товарів і послуг Далеке зарубіжжя 1.2 Рівні конкуренції на ринках товарів і послуг Таблиця 1.6 Україна 2007: бальна оцінка рівня конкуренції в українській економіці 1.3 Фактори, що посилюють конкуренцію в Україні Україна 2007: частка впливу факторів на посилення конкуренції Р а з о м Сільське господарство Таблиця 1.8 Україна 2004-2007: оцінки факторів, посилюючих конкуренцію Україна 2007: вплив конкуренції на собівартість продукції Р а з о м Таблиця 1.10 Україна 2007: вплив конкуренції на обсяги виробництва Україна 2007: вплив зростання ціни на реалізацію продукції ... Полное содержание

Подобный материал:

• Член-кореспондент нан україни, д е. н., проф., проректор з наукової роботи Київського, 76.81kb.
• Національний науковий центр „інститут аграрної економіки” національної академії аграрних, 319.01kb.
• Державна установа “інститут економіки та прогнозування нан україни” вул. П. Мирного, 308.32kb.
• Інститут регіональних досліджень нан україни у 2007 році, 1131.72kb.
• Національна академія наук україни державна установа "Інститут економіки природокористування, 207.82kb.
• Державна Установа «Інститут економіки та прогнозування нан україни», 38.48kb.
• Державна установа „Інститут харчової біотехнології та геноміки Національної академії, 21.57kb.
• Державний комітет україни з питань технічного регулювання та споживчої політики, 1904.97kb.
• Державний комітет україни з питань технічного регулювання та споживчої політики, 2501.81kb.
• Інститут гідромеханіки національної академії наук україни, 214.18kb.

Антимонопольний комітет України

Центр комплексних досліджень з питань антимонопольної політики

Державна установа «Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України»


Аналітичні матеріали

щодо стану економічної конкуренції

в Україні в 2007 році


(за результатами анкетного опитування суб’єктів господарювання, проведеного за участю територіальних відділень

Антимонопольного комітету України)


Витяг з наукового звіту за темою: «Вдосконалення Методичних рекомендацій за критеріями, які характеризують стан конкуренції на окремих ринках для галузі, регіону з включенням до об'єкту дослідження ринків наукоємної продукції» третій етап в межах дослідження (06-05) «Дослідження кількісних та якісних характеристик розвитку економічної конкуренції»


Моніторинг економічної конкуренції в Україні¹


Досвід застосування конкурентної політики в багатьох розвинених країнах та країнах, що розвиваються, свідчить, що світова спільнота все більше розглядає конкуренцію як центральний елемент економічної системи. Це зовсім не означає, що ринок як такий повинен функціонувати зовсім самостійно. Напроти, прийнятим є твердження, що державна конкурентна політика є важливим елементом відкритої ринкової економіки.

Ринки потребують захисту від домінуючого положення, що займають окремі підприємства, від запровадження між підприємствами картельних угод та від зловживання ринковою владою з боку учасників ринку. Саме тому існування сильних конкурентних державних органів є необхідним. Саме тому необхідно застосовувати конкурентні норми з належною неупередженістю і транспарентністю.

Реалізація державної конкурентної політики в Україні обумовлена, серед іншого, відносно короткими термінами формування конкурентного середовища в країні, складністю багатьох економічних процесів і недостатнім розвитком систем моніторингу конкуренції. За таких умов ціна можливого прорахунку при визначенні пріоритетів державної конкурентної політики може стати занадто високою для української економіки. Тому суттєвим в процесі розробки заходів державної економічної політики стає вивчення реальних умов формування національного конкурентного середовища.

Аналіз стану економічної конкуренції ґрунтується на методичних підходах, економіко-математичних методах і моделях, розроблених в Інституті економіки та прогнозування НАНУ, а також на моніторингу конкуренції, динамічних інформаційних базах даних масштабного анкетування, яке, починаючи з 2004 року, щорічно проводиться для підприємств і організацій різних видів економічної діяльності Антимонопольним комітетом України.

Моніторинг стану конкуренції в 2007 р. базується на даних анкетування приблизно 1300 підприємств і організацій більш ніж 30 основних видів економічної діяльності в Україні.

На рис. 1.1 наведені дані, які в цілому характеризують розподіл підприємств, які прийняли участь в анкетуванні, за чисельністю працюючих робітників.



Рис. 1.1. Україна 2007: розподіл підприємств за чисельністю працюючих

Як видно з наведених даних, найбільшу питому вагу учасників анкетування складають малі підприємства (21 % від загальної кількості підприємств), середні підприємства з чисельністю 51-200 робітників (27 %), середні підприємства з чисельністю 201-500 робітників (20 %) та середні підприємства з чисельністю 501-1000 робітників (14 %). Питома вага великих підприємств була меншою: чисельністю 1001-5000 робітників – 14% та чисельністю понад 5000 робітників – лише 4%.

Серед питань, які були запропоновані під час анкетування та досліджувались в процесі моніторингу стану конкуренції в Україні, виділимо наступні:

• Оцінка підприємствами рівня конкуренції на ринках збуту;
  
• Порівняння рівнів конкуренції українських підприємств між собою та з підприємствами близького та далекого зарубіжжя;
  
• Оцінка конкурентоспроможності продукції та послуг українських підприємств на конкурентних ринках;
  
• Аналіз факторів, що посилюють конкуренцію на ринках збуту;
  
• Заходи щодо підвищення конкурентоспроможності продукції та послуг українських підприємств;
  
• Вплив конкуренції на основні показники та ефективність діяльності підприємств;
  
• Вплив основних факторів стану конкурентного середовища на конкурентні позиції підприємств;
  
• Оцінка факторів, що послаблюють конкурентні позиції підприємств;
  
• Вплив цінових факторів на обсяги реалізації продукції.
  

В процесі проведення досліджень були використані бази даних попередніх опитувань, а також розроблені різноманітні підходи, методи та моделі моніторингу поточного стану та аналізу динаміки розвитку конкурентного середовища в Україні.

1.1. Конкурентні ринки та їх ефективність в Україні в 2007

Конкурентне середовище в українській економіці включає ринки товарів та послуг, де українські підприємства конкурують між собою (внутрішня конкуренція), а також з підприємствами близького та далекого зарубіжжя (зовнішня конкуренція). Оцінки розподілу конкурентного середовища України в 2007 році представлені на рис. 1.2.

Аналіз даних рис. 1.2 свідчить про приблизно рівномірний розподіл конкурентного середовища України в 2007 році. Найбільшою складовою залишається внутрішня конкуренція українських підприємств між собою (35.1 % конкурентного середовища України в цілому); далі знаходяться сегменти конкуренції з країнами далекого (33.9 %) та близького зарубіжжя,(31.1 %).



Рис. 1.2. Україна 2007: розподіл конкурентного середовища

Аналізуючи структуру конкурентного середовища України в динаміці за 2004-2007 роки, слід звернути увагу на зміни, що відбулися за останні роки. Незважаючи на відому інерційність процесів в конкурентному середовищі, події, що відбувались в Україні в 2005 році та в 2007 році, достатньо суттєво за один рік впливали на стан конкуренції (див. рис. 1.3).



Рис.1.3. Україна 2004-2007: зміни в конкурентному середовищі

Так, в 2005 році, як видно з рис.1.3, розмір сегменту внутрішньої конкуренції в Україні скоротився порівняно з 2004 роком на 5.5 процентних пункти, в той час як сегменти конкуренції українських підприємств з підприємствами країн близького та далекого зарубіжжя збільшились відповідно на 1.9 та 3.6 процентних пункти. Така сама ситуація мала місце в 2007 році: розмір сегменту внутрішньої конкуренції скоротився порівняно з 2006 роком приблизно на 4 процентних пункти, в той час як сегменти конкуренції українських підприємств з підприємствами країн близького та далекого зарубіжжя збільшились відповідно на 1.7 та 2.3 процентних пункти.

Говорячи про тенденції щодо розподілу ринкового середовища в Україні, слід відмітити поступове зростання конкуренції українських підприємств з підприємствами далекого зарубіжжя (див. рис. 1.4: фактичні дані та відповідно побудований тренд² щодо сегменту конкуренції з країнами далекого зарубіжжя в загальному конкурентному середовищі України).



Рис. 1.4. Сегмент конкуренції з країнами далекого зарубіжжя

Аналіз стану конкуренції в українській економіці базується на дослідженнях трьох типів конкурентних ринків:

• конкурентні ринки, де конкуренція взагалі може бути визначена;
  
• конкурентні ринки, де конкуренція дійсно існує;
  
• конкурентні ринки без конкуренції (монопольні ринки).
  

Зведені для всіх видів економічної діяльності дані щодо аналізу розподілу конкурентних ринків в конкурентному середовищі України в 2007 році представлені в табл. 1.1³.


Таблиця 1.1

Україна 2007: розподіл конкурентних ринків




Як видно з табл. 1.1, в 2007 році рівень конкурентних ринків для всіх напрямів конкуренції: внутрішня між українськими підприємствами (95.8%), конкуренція на ринках близького зарубіжжя (83.6%) та конкуренція на ринках далекого зарубіжжя (76.4%) є меншим за 100%, що свідчить про наявність ринків, вільних від будь-якої конкуренції взагалі (див.табл.1.2).

Таблиця 1.2

Україна 2007: питома вага ринків, вільних від конкуренції (%)



Як видно з табл. 1.2, найбільша питома вага ринків (23.6 %), де конкуренція взагалі не може бути визначена (вільних від конкуренції), спостерігається в сегменті конкурентного середовища України, який пов’язаний з конкуренцією українських підприємств з підприємствами далекого зарубіжжя. Цікаво також відмітити, що частки ринків вільних від конкуренції майже не змінюються з часом.

На рис. 1.5 наведені дані, що характеризують рівні конкурентних ринків (питому вага ринків, де дійсно спостерігається конкуренція). За період проведених нами обстежень (2004-2007 рр.) рівні конкурентних ринків в Україні майже не змінювалися і залишалися стабільними.



Рис. 1.5. Україна 2007: рівні конкурентних ринків

В табл. 1.3 наведені дані, що дозволяють порівняти рівні монополізації в Україні в 2006 р. з відповідними даними в 2007 р.

Таблиця 1.3

Україна 2007: рівні монополізації



Як видно з наведених в табл. 1.3 даних, рівні монополізації за 2007 р. зросли порівняно з відповідними даними за 2006 р. по всім сегментам конкурентного середовища України. Як це не дивно, найбільше зростання рівня монополізації (2.7 процентних пункти) спостерігалося в сегменті конкуренції українських підприємств з підприємствами далекого зарубіжжя. В той же час, зростання рівня монополізації в двох інших сегментах конкурентного середовища було незначним, меншим 1 процентного пункту.

Аналізуючи окремо рівні монополізації в конкурентному середовищі України за 2007 рік, зауважимо, що в сегменті внутрішньої конкуренції цей рівень є невеликим (8.5 %), в той час як в сегментах конкуренції українських підприємств з підприємствами близького (32.7 %) та далекого (39.7 %) рівні монополізації значно більші (рис. 1.6).



Рис. 1.6. Україна 2007: рівні монопольних ринків

Дані представлені у табл. 1.3 та рис. 1.6 свідчать, що, незважаючи на значні зусилля по формуванню та реалізації антимонопольної політики в Україні, рівні монополізації не зменшуються, а проблема боротьби з монополізмом в українській економіці залишається актуальною.

Аналіз стану конкурентних ринків в 2007 р. в порівнянні з 2006 р. по окремим видам економічної діяльності наведений в табл.1.4.


Таблиця 1.4