Закону України "Про ефективне використання паливно- енергетичних ресурсів"
Вид материала | Закон |
СодержаниеМета і шляхи її досягнення 3. Правові аспекти 4. Фінансово-економічне обґрунтування 5. Позиція заінтересованих органів 6. Регіональний аспект 8. Громадське обговорення 10. Прогноз результатів |
- Закону України " Про ефективне використання паливно-енергетичних ресурсів", 269.93kb.
- Закон УкраЇни Про ефективне використання паливно-енергетичних ресурсів, 245.12kb.
- Порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів, 436.23kb.
- Програма з енергозбереження та раціонального використання паливно-енергетичних ресурсів, 612.32kb.
- Їни "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", 260.54kb.
- Україна березнівська районна рада рівненської області, 119.75kb.
- Галузева програма енергоефективності та енергозбереження на період до 2017 Р. 2009, 1952.18kb.
- Про затвердження програми використання та охорони земель Охтирського району на 2008-2015, 1047.89kb.
- Річний план закупівель на 2009 рік Національного агентства України з питань забезпечення, 42.53kb.
- 20 Основні схеми використання відпрацьованого тепла Ефективне використання вторинних, 421.93kb.
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України “Про ефективне використання паливно- енергетичних ресурсів”
- Обґрунтування необхідності прийняття Закону
Проект Закону України “Про ефективне використання паливно-енергетичних ресурсів” розроблений на виконання Указу Президента України від 27.02.08 р. №174/2008 «Про невідкладні заходи щодо забезпечення ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів».
Розроблення проекту Закону України зумовлене необхідністю закріплення на законодавчому рівні основних положень і норм такого важливого напрямку економічного розвитку, як ефективне використання паливно-енергетичних ресурсів.
Слід зазначити, що в Україні не забезпечується системний підхід до вирішення проблем енергоефективності. До останнього часу проблеми енергоефективності, які є ключовими в реалізації енергетичної політики багатьох країн світу, не стали предметом постійної уваги на державному рівні. Розвинуті держави, досягнувши вражаючих успіхів у сфері енергозбереження, зосередили свою увагу на більш складних завданнях - реалізації програм енергоефективності, які в останні роки стали одержувати усе більш яскраво виражений екологічний характер.
В Україні на сьогоднішній день відсутня законодавча база, яка б забезпечувала надійну основу для реалізації енергоефективної політики у повному обсязі. Основним законодавчим актом, що регулює відносини у цій сфері, є Закон України “Про енергозбереження” від 1994 року. Цей Закон носить декларативний характер, він не містить механізмів прямої дії і на сьогодні вже вичерпав свій ресурс. Крім того, існує досить слабкий зв'язок між різними законодавчими актами, що відносяться до екології, енергетики, проблем енергозбереження та енергоефективності. Норми енергетичного законодавства часто не узгоджуються між собою. Таким чином, в Україні виникла нагальна потреба в удосконаленні законодавства у сфері енергоефективності. Потрібен новий законодавчий акт, що включає всі аспекти енергетичної ефективності. Крім того, законодавство у сфері енергоефективності повинно бути приведено у відповідність до законодавства ЄС.
Вищезгадані обставини роблять правове забезпечення енергоефективності досить уразливими, що негативно впливає на діяльність у цій сфері.
Отже, розроблення законопроекту пов’язано з необхідністю законодавчого регулювання відносин, що виникають у процесі діяльності в сфері енергоефективності з метою створення економічних та організаційних умов для ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів.
- Мета і шляхи її досягнення
Метою законопроекту є визначення правових засад діяльності в сфері енергоефективності, які спрямовані на забезпечення економічних та організаційних умов для ефективного та економного використання паливно-енергетичних ресурсів.
3. Правові аспекти
У даній сфері правового регулювання діють такі нормативно-правові акти: Закони України “Про енергозбереження”, “Про альтернативні джерела енергії”, “Про альтернативні види рідкого та газового палива”, “Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу”; Укази Президента України від 31.12.05 р. № 1900 „Про утворення Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів”, від 20 квітня 2005 р. № 678 "Про ліквідацію Державного комітету України з енергозбереження", від 6 жовтня 1995 р. № 918 „Про Положення про Державний комітет України з енергозбереження”; постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.2000 р. № 1039 “Питання Державної інспекції з енергозбереження” та від 03.04.06 р. №412 „Питання Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів”.
Законопроект розроблений на підставі та відповідно до таких актів законодавства Європейського Союзу:
- Резолюція Ради стосовно удосконалення програм енергозбереження в державах-членах 85/С 20/01 від 15 січня 1985 року (O J C 020, 22/01/1985 P.0001-0004);
- Резолюція Ради від 7 грудня 1998 року стосовно ефективності використання енергії в країнах Європейського Співтовариства (OJ С 394, 17.12.1998, р. 0001-0003);
- Директива Ради 92/75/ЄЕС від 22 вересня 1992 року про порядок маркування побутових електроприладів та надання інформації споживачам стосовно енергоефективності побутових приладів (O J L 297, 13/10/92 P. 16-19);
- Директива Ради 93/76/ЄЕС від 13 вересня 1993 року, прийнята з метою обмеження викидів вуглекислого газу через покращання ефективності енергоспоживання (O J L 237, 22/10/1993 P.28-30);
- Директива 96/57/ЄС Європейського парламенту та Ради “Про вимоги щодо ефективності споживання енергії побутовими електричними холодильниками, морозильниками та комбінованими пристроями” від 3 вересня 1996 року (O J L 236, 18/09/1996 P. 36-43);
- Директива 2003/54/ЄС Європейського Парламенту та Ради стосовно спільних правил для внутрішнього ринку електроенергії, яка скасовує Директиву 96/92/ЄС (далі Директива 2003/54/ЄС) (O J L 176, 15/07/2003 P.0037-0056).
- Директива 2006/32/ЄС Європейського Парламенту і Ради від 05.04.06 р. про ефективність кінцевого споживання енергії та енергетичні послуги, а також про скасування Директиви Ради 93/76/ЄЕС
Положення законопроекту відповідають актам законодавства ЄС (acquis communautaire).
4. Фінансово-економічне обґрунтування
Прийняття та реалізація цього Закону не потребують виділення додаткових коштів із Державного бюджету України.
5. Позиція заінтересованих органів
Зміст акта стосується за своїм змістом компетенції Мінфіну, Мінекономіки, Мінпаливенерго, Мінвуглепрому, Мінтрансзв’язку, Мінжитлокомунгоспу, Мінрегіонбуду, Мінпромполітики, Мінприроди, Мінагрополітики, НКРЕ, Держпідприємництва, Держспоживстандарту та Мін’юсту.
6. Регіональний аспект
Проект не стосується питань розвитку регіонів.
7. Запобігання корупції
У проекті акта відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.
8. Громадське обговорення
Проект акта розміщений на офіційному сайті НАЕР www.naer.gov.ua
9. Позиція соціальних партнерів
Проект акта не стосується соціально-трудової сфери.
10. Прогноз результатів
Прийняття Закону України “Про ефективне використання паливно- енергетичних ресурсів” створить законодавчу основу для забезпечення здійснення ефективного державного регулювання діяльності суб’єктів господарювання у сфері ефективного використання енергетичних ресурсів, що, в свою чергу, забезпечить баланс інтересів суспільства, суб’єктів господарювання та споживачів їх товарів і послуг.
Посилення державного впливу у сфері енергоефективності за рахунок розробки дієвої законодавчої бази дозволить:
- підвищити ефективність споживання паливно-енергетичних ресурсів;
- знизити енергоємність ВВП;
- прискорити здійснення структурної перебудови економіки України;
- мінімізувати залежність економіки України від імпорту енергоносіїв;
- підвищити конкурентоспроможність вітчизняної продукції на світових ринках;
- забезпечити формування привабливого інвестиційного клімату;
- зменшити техногенне навантаження на навколишнє середовище.
Підвищення енергоефективності суспільного виробництва має призвести до зниження частки споживання палива і енергії в собівартості продукції та збільшення частки заробітної плати, і як наслідок – підвищення якості життя населення України.
Голова НАЕР М. Пашкевич
17 червня 2010 року