Geum.ru

Закон УкраЇни Про ефективне використання паливно-енергетичних ресурсів

Вид материалаЗакон

Содержание


Джерела фінансування заходів із забезпечення
Відповідальність за порушення
Прикінцеві положення
Подобный материал:

Проект


Закон УкраЇни

Про ефективне використання паливно-енергетичних ресурсів

________________________

Цей Закон регулює відносини, пов’язані з використанням паливно-енергетичних ресурсів підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності, а також громадянами, і спрямований на забезпечення їх ефективного використання та зменшення негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

1. Терміни, що вживаються у цьому Законі, мають таке значення:

1) використання паливно-енергетичних ресурсів — дії, пов’язані з споживанням, виробництвом, переробкою, перетворенням, транспортуванням, зберіганням, розподілом, видобуванням усіх видів паливно-енергетичних ресурсів;

2) державна експертиза з ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів — установлення відповідності об’єктів експертизи вимогам нормативних документів з питань ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів та критеріям енергоефективності;

3) енергетичне маркування — зазначення за допомогою інформаційної етикетки рівня ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів (клас енергоефективності);

4) енергетичний аудит — незалежне обстеження з метою отримання достовірної інформації щодо використання паливно-енергетичних ресурсів, виявлення можливостей для підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів та розроблення рекомендацій щодо їх реалізації;

5) енергетичний менеджмент — управлінська діяльність, спрямована на забезпечення ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів;

6) енергозбереження — діяльність, спрямована на економне використання паливно-енергетичних ресурсів;

7) енергоефективність – результат діяльності (організаційної, наукової , практичної, інформаційної), спрямованої на ефективне використання паливно-енергетичних ресурсів при існуючому рівні розвитку техніки та технологій з дотриманням вимог щодо охорони природного навколишнього середовища;

8) енергоефективні заходи (проекти) — заходи (проекти), спрямовані на підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів порівняно з іншими способами їх використання при існуючому рівні розвитку техніки і технологій та мінімізацію витрат паливно-енергетичних ресурсів;

9) неефективне використання паливно-енергетичних ресурсів —використання паливно-енергетичних ресурсів понад показники енергоефективності, включаючи втрати зазначених ресурсів поза технологічними процесами;

10) нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів — визначення і затвердження в установленому порядку максимальної величини витрат паливно-енергетичних ресурсів на одиницю продукції, роботи, послуги (норма питомих витрат) для даного виду виробництва, технологічного процесу;

11) паливно-енергетичні ресурси — всі види палива та енергії, продукти їх переробки та перетворення, які використовуються або можуть бути використані в будь-якій сфері національної економіки;

12) показник енергоефективності — абсолютна або питома величина витрат паливно-енергетичних ресурсів, встановлена національними стандартами, а до введення в дію таких стандартів — технічними регламентами, паспортними даними обладнання, нормативами та нормами питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів;

13) сертифікат з енергоефективності — виданий спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань реалізації державної політики у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів сертифікат, який підтверджує заяву про досягнення суб’єктами господарювання економії енергоносіїв у результаті здійснення заходів з ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів.

Стаття 2. Законодавство України про ефективне використання паливно-енергетичних ресурсів

Відносини у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів на території України регулюються цим Законом, іншими актами законодавства України.

Стаття 3. Об'єкти правового регулювання відносин у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів

Об'єктами правового регулювання законодавства у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів є відносини, пов’язані з використанням паливно-енергетичних ресурсів, реалізацією державної політики, здійсненням державного регулювання, управління, контролю (нагляду) та міжнародного співробітництва з питань ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, виробництвом енергетичного та енергоспоживаючого обладнання, проведенням науково-дослідних робіт, інформаційних заходів та освітньої діяльності з ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів.

Стаття 4. Суб'єкти правового регулювання відносин у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів

Суб'єктами правового регулювання відносин у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів є юридичні та фізичні особи, в результаті діяльності яких здійснюються:

проведення заходів з реалізації державної політики, регулювання, управління, контролю (нагляду) та міжнародного співробітництва у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів;

використання паливно-енергетичних ресурсів;

проведення енергетичного аудиту, запровадження енергетичного менеджменту та здійснення енергетичного маркування;

виробництво та поставка енергетичного та енергоспоживаючого обладнання, машин, механізмів, конструкційних, будівельних матеріалів та іншої продукції, приладів обліку, контролю і регулювання використання паливно-енергетичних ресурсів;

науково-дослідні, проектно-конструкторські, експертні, спеціалізовані, монтажні, налагоджувальні, ремонтні та інші види робіт і послуг, пов'язані з підвищенням ефективності використання та економії паливно-енергетичних ресурсів;

роботи, пов'язані з розвитком і використанням відновлюваних джерел енергії, вторинних енергетичних ресурсів;

інформаційне забезпечення та освітня діяльність щодо ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів та розвитку відновлюваної енергетики.

Розділ II

ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів

Стаття 5. Державна політика у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів

1. Метою державної політики у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів є створення правових, економічних та соціальних умов для забезпечення максимально ефективного використання енергетичних ресурсів юридичними та фізичними особами.

2. Державна політика у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів базується на таких принципах:

а) пріоритетності вимог ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів при здійсненні господарської, управлінської або іншої діяльності, пов'язаної з використанням паливно-енергетичних ресурсів;

б) здійснення державного управління у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів на основі застосування економічних, правових та організаційних заходів;

в) обов'язковості державної експертизи з ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів;

г) популяризації економічних, екологічних та соціальних переваг ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, підвищення громадського освітнього рівня у цій сфері;

д) встановлення відповідальності за неефективне використання паливно-енергетичних ресурсів.

3. Державна політика у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів реалізується шляхом створення системи нормативно-правових актів та нормативних документів у цій сфері, запровадження державного управління, встановлення контролю за ефективним використанням паливно-енергетичних ресурсів та відповідальності за їх неефективне використання.

4. Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах визначених Конституцією та законами України повноважень реалізують державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів.

5. Державне управління у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань реалізації державної політики у зазначеній сфері.

Діяльність спеціально уповноваженого центрального орган виконавчої влади з питань реалізації державної політики у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів координується Кабінетом Міністрів України через віце-прем’єр-міністра України відповідно до розподілу обов’язків.

Стаття 6. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань реалізації державної політики у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів

1. Основними завданнями спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реалізації державної політики у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів є:

1) реалізація єдиної державної політики у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива;

2) забезпечення запровадження на всій території України єдиної форми звітності щодо використання паливно-енергетичних ресурсів;

3) забезпечення функціонування єдиної системи контролю за ефективністю використання паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві;

4) організація і проведення державної експертизи з ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів;

5) організація обов’язкового навчання і проведення атестації посадових осіб, діяльність яких пов’язана з використанням паливно-енергетичних ресурсів;

6) розроблення єдиної системи національних стандартів у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів;

7) створення державної системи моніторингу виробництва, споживання, експорту та імпорту енергоносіїв, удосконалення системи обліку;

8) підтвердження належності палива до альтернативного

9) забезпечення функціонування системи нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів;

10) визначення пріоритетних напрямів інвестиційної політики та інноваційної діяльності у сфері ефективного використання енергетичних ресурсів, відновлюваних джерел енергії, енергозбереження;

11) проведення кваліфікації когенераційних установок;

12) забезпечення підготовки та оприлюднення щорічної національної доповіді питань реалізації державної політики енергоефективності;

13) координація роботи з залучення інвестицій у сфері ефективного використання енергетичних ресурсів, розвитку використання відновлюваних джерел енергії, енергозбереження;

14) здійснення заходів щодо стимулювання ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів;

15) здійснення розгляду та погодження проектів, які реалізуються відповідно до положень Кіотського протоколу, інвестиційних та інноваційних проектів у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива;

16) створення та забезпечення функціонування системи енергетичного аудиту;

17) проведення інформаційної діяльності з популяризації економічних, екологічних і соціальних переваг ефективного використання енергетичних ресурсів, відновлюваних джерел енергії.

2. Рішення спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реалізації державної політики у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, прийняті в межах його повноважень, обов’язкові для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та громадянами.

Стаття 7. Повноваження органів виконавчої влади у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів

1. До повноважень центральних органів виконавчої влади у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів належить:

1) забезпечення ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів у галузях національної економіки згідно з принципами державної політики у цій сфері;

2) розроблення проектів цільових програм з питань ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів у відповідній галузі, здійснення контролю за виконанням таких програм;

3) розроблення та впровадження національних і галузевих стандартів у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів;

4) популяризація переваг ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів у галузях національної економіки;

5) здійснення заходів щодо збільшення обсягів використання відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива у відповідних галузях національної економіки.

2. До повноважень місцевих органів виконавчої влади у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів належить:

1) забезпечення ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів у відповідних регіонах згідно з принципами державної політики у цій сфері;

2) розроблення проектів цільових програм з ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів у відповідному регіоні, виконання таких програм;

3) здійснення заходів щодо збільшення обсягів використання у відповідному регіоні відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива.

Стаття 8. Повноваження органів місцевого самоврядування у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів

1. До повноважень органів місцевого самоврядування у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів належить:

1) затвердження цільових програм з ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів у відповідних регіонах, здійснення контролю за виконанням таких програм;

2) створення умов для збільшення обсягів використання відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива;

3) популяризація переваг ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів.

Стаття 9. Державний контроль у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів

1. Державний контроль за енергоефективністю здійснює Національне агентство України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів та його територіальні органи. Зазначений контроль спрямований на забезпечення виконання вимог законодавства з питань ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, зокрема щодо:

1) обов’язковості обліку паливно-енергетичних ресурсів;

2)  виконання державних, галузевих та регіональних програм з ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів;

3) забезпечення досягнення показників ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів;

4) енергетичного маркування;

5) обов’язковості проведення державної експертизи з ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів.

2. Державному контролю у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів підлягають всі підприємства, установи та організації незалежно від форми власності.

3. Державний контроль у сфері енергоефективності здійснюється шляхом проведення перевірок та обов’язкового енергетичного аудиту.

4. Державний контроль у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів здійснюється відповідно до Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”.

Розділ III
МЕХАНІЗМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів

Стаття 10. Облік паливно-енергетичних ресурсів

1. Паливно-енергетичні ресурси в процесі їх використання підлягають обов’язковому обліку. Порядок здійснення обліку паливно-енергетичних ресурсів визначається Кабінетом Міністрів України.

Стаття 11. Національні стандарти та технічні регламенти у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів

1. Національні стандарти і технічні регламенти у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива розробляються в установленому законодавством порядку.

2. Національні стандарти і технічні регламенти у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива підлягають погодженню з спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань реалізації державної політики у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів.

3. Продукція, процеси та послуги повинні відповідати вимогам технічних регламентів у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива.

Стаття 12. Нормування у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів

1. Нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, до створення єдиної системи національних стандартів щодо встановлення показників ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів конкретних технологічних процесів виробництва продукції (надання послуг, виконання робіт).

2. Після введення в дію національного стандарту щодо встановлення показників ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів конкретного технологічного процесу виробництва продукції (надання послуг, виконання робіт) нормування щодо нього не застосовується.

3. Базовий перелік національних стандартів щодо встановлення показників ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів конкретних технологічних процесів виробництва продукції (надання послуг, виконання робіт) визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань реалізації державної політики у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів.

Стаття 13. Енергетичне маркування

1. Енергетичне маркування застосовується з метою зазначення достовірної інформації про клас енергоефективності технологій, продукції, матеріалів, обладнання, будівель, споруд (далі - товари).

2. Енергетичному маркуванню підлягають товари, які виробляються в Україні або ввозяться на митну територію України відповідно до переліку встановленого Кабінетом Міністрів України.

3. Виробники товарів застосовують енергетичне маркування шляхом розміщення на товарах інформації про клас енергоефективності відповідно до чинних національних стандартів у сфері енергоефективності.

4. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань реалізації державної політики у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів здійснює державний контроль за достовірністю інформації про клас енергоефективності встановлений виробниками товарів відповідно до чинних національних стандартів у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів.

5. У разі виявлення невідповідності інформації про клас енергоефективності фактичним показникам енергоефективності товарів виробник сплачує економічні санкції відповідно до статті 25 цього Закону.

6. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань реалізації державної політики у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів забезпечує постійне інформування споживачів щодо достовірності інформації про клас енергоефективності товарів.

Стаття 14. Державна експертиза з ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів

1. Державна експертиза з ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів проводиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань реалізації державної політики у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

2. Позитивний висновок державної експертизи з ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів є обов’язковим для реалізації інвестиційних, інноваційних проектів, інших проектів з будівництва, реконструкції, модернізації, які пов’язані з використанням паливно-енергетичних ресурсів, створення нової енергоємної техніки, технологій, енергоємних матеріалів.

3. До проведення можуть залучатися відповідні органи виконавчої влади, науково-дослідні, проектно-конструкторські та інші підприємства, установи та організації, а також експерти.

Кваліфікаційний відбір експертів, які залучаються до проведення державної експертизи з ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів здійснюється на конкурсній основі в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади з питань реалізації державної політики у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів.

4. Перелік об’єктів, які підлягають обов’язковій державній експертизі з ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

5. Проведення з державної експертизи з енергозбереження є платним. Вартість послуг з проведення державної експертизи з енергозбереження затверджується Кабінетом Міністрів України.

6. Максимальний термін надання висновку державної експертизи з ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів або відмови його наданні становить 10 днів.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань реалізації державної політики у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів має право письмово повідомити про відмову у видачі висновку державної експертизи з ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів у випадку подання суб’єктом господарювання (його уповноваженою особою) документів, перелік, зміст або оформлення яких не відповідає порядку проведення державної експертизи з ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У випадку надання відмови у видачі висновку державної експертизи з ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів суб’єкт господарювання (його уповноважена особа ) має право повторно звернутись до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реалізації державної політики у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів за наданням висновку.

7. Строк дії висновку державної експертизи з ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів становить 3 роки.

Суб’єкт господарювання (його уповноважена особа) мають право на безоплатне отримання дублікату висновку державної експертизи з ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів.

Стаття 15. Енергетичний менеджмент

1. Запровадження системи енергетичного менеджменту є обов’язковим на підприємствах з річним обсягом споживання паливно-енергетичних ресурсів понад десять тисяч тон умовного палива.

2. Система енергетичного менеджменту включає в себе проведення аналізу використання паливно-енергетичних ресурсів та оцінки енергетичної ефективності процесів виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг), визначення резервів і розроблення та здійснення заходів щодо її підвищення, складення перспективних планів, а також стимулювання, інформування та навчання персоналу з питань ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів.

3. Система енергетичного менеджменту підприємств, установ та організацій створюється на основі національних та міжнародних стандартів у сфері управління якістю, екологічного управління та інших систем управління у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів.

4. Підприємства, установи та організації, які запровадили системи управління якістю, екологічного управління, сертифіковані у призначених органах та систему енергетичного менеджменту, атестовану в порядку встановленому спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань реалізації державної політики у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, строком на п’ять років не підлягають плановим заходам державного контролю у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів.

Стаття 16. Енергетичний аудит

1. Енергетичний аудит може проводитись в обов’язковому порядку або за ініціативи суб’єкта господарювання.

2. Обов’язковість енергетичного аудиту встановлюються законом.

Стаття 17. Державні цільові програми у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів

1. Для провадження ефективної цілеспрямованої діяльності держави щодо організації та координації дій у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів розробляються та приймаються загальнодержавні та інші програми.

Розроблення проектів державних цільових програм у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів здійснюється в установленому порядку.

Стаття 18. Освіта і виховання у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів

1. Виховання ощадливого ставлення до використання паливно-енергетичних ресурсів забезпечується шляхом навчання і широкої популяризації економічних, екологічних і соціальних переваг ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів та енергозбереження.

2. Посадові особи, діяльність яких пов’язана з використанням паливно-енергетичних ресурсів, повинні проходити обов’язкове навчання щодо ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів в порядку, встановленому спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з реалізації державної політики у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів.

3. Навчальні заклади включають до навчальних програм відповідні курси з питань ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів.

Стаття 19. Наукові дослідження

1. Держава забезпечує створення умов для проведення систематичних комплексних досліджень у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів.

2. Пріоритетними напрямами наукових досліджень у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів є:

збільшення обсягів використання відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива;

впровадження енергоефективних технологій, матеріалів та обладнання;

створення системи національних стандартів у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів;

зменшення обсягів викидів, за рахунок підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів;

удосконалення існуючих та створення нових механізмів забезпечення ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів.

Стаття 20. Угоди та поширення інформації у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів

1. Держава заохочує укладення угод з суб’єктами господарювання щодо досягнення ними більш високих, порівняно із встановленими, показників енергоефективності та застосування сертифікатів з енергоефективності, які надаються на підтвердження досягнутих суб’єктами господарювання показників енергоефективності.

Порядок укладення угод у сфері енергоефективності із суб’єктами господарювання та застосування сертифікатів з енергоефективності визначає Кабінет Міністрів України.

2. Держава забезпечує створення умов для поширення інформації щодо механізму підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів та популяризації переваг ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів.

Розділ IV

ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ ЗАХОДІВ ІЗ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів

Стаття 21. Джерела фінансування заходів із забезпечення ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів

Фінансування заходів із забезпечення ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів здійснюється за рахунок коштів підприємств, установ та організацій, державного і місцевих бюджетів та інших джерел.

Стаття 22. Державна підтримка заходів із забезпечення ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів

Державна підтримка заходів із забезпечення ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів здійснюється шляхом:

фінансування державних цільових програм у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів та відновлюваних джерел енергії;

компенсації відсотків за банківськими кредитами, наданими суб’єктам господарювання для здійснення заходів з підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України;

запровадження стимулювання для суб’єктів господарювання, які виробляють та використовують відновлювані джерела енергії та альтернативні види палива в порядку встановленому законодавством;

запровадження стимулювання для суб’єктів господарювання, які виробляють на території України енергоефективну продукцію, обладнання, матеріали, в порядку встановленому законодавством.

Стаття 23. Державний фонд енергоефективності

1. Для фінансування державних цільових програм у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів і відновлюваних джерел енергії та заходів із забезпечення ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів у складі Державного бюджету України формується Державний фонд енергоефективності за рахунок:

збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію;

коштів, отриманих від сплати штрафних санкцій за порушення законодавства з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів;

коштів, отриманих від продажу частин встановленої кількості викидів парникових газів;

коштів, отриманих від оплати послуг спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реалізації державної політики у сфері енергоефективності з видачі документів дозвільного характеру;

добровільних внесків підприємств, установ, організацій та громадян.

2. Положення про Державний фонд енергоефективності затверджує Кабінет Міністрів України.


Розділ V
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ
ЗАКОНОДАВСТВА З ПИТАНЬ ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів

Стаття 24. Відповідальність за порушення законодавства з питань забезпечення ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів

1. За порушення вимог цього Закону відповідальність у встановленому порядку несуть особи, винні в:

неефективному використанні паливно-енергетичних ресурсів та перевищенням обсягів викидів забруднювальних речовин у навколишнє природне середовище;

недотриманні вимог щодо обов’язковості проведення державної експертизи ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів;

невиконання рішень та приписів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реалізації державної політики у сфері.

2. Юридичні та фізичні особи повинні відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушення законодавства з питань ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, у встановленому законодавством порядку.

Стаття 25. Економічні санкції у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів

1. За неефективне використання паливно-енергетичних ресурсів суб’єкти господарювання сплачують до Державного фонду енергоефективності економічні санкції.

Розмір економічних санкцій визначається за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

2. До обсягу неефективно використаних паливно-енергетичних ресурсів, за який нараховуються економічні санкції, не включаються паливно-енергетичні ресурси, вироблені з відновлюваних видів палива та енергії і вторинних паливно-енергетичних ресурсів згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

3. За розміщення недостовірної інформації щодо класу енергоефективності товарів, виробники (імпортери) цих товарів сплачують до Державного фонду енергоефективності економічні санкції у розмірі вартості цих товарів, реалізованих на митній території України.

4. Порядок застосування економічних санкцій затверджується Кабінетом Міністрів України.

Розділ VI

МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів

Стаття 26. Міжнародне співробітництво у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів

1. Метою міжнародного співробітництва у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів є поширення світового досвіду роботи у цій сфері.

2. Міжнародне співробітництво у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів здійснюється шляхом:

участі в роботі міжнародних організацій;

участі у реалізації міжнародних проектів, пов’язаних із забезпеченням ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів;

укладення міжнародних договорів;

гармонізації технічних регламентів та національних стандартів, норм і нормативів з міжнародними стандартами, рекомендаціями і правилами щодо ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів.

Розділ VII
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування, крім статті  20 цього Закону та пункту 2 Прикінцевих положень, які набирають чинності з початку нового бюджетного року.

2. Пункт 7.21. статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (Відомості Верховної Ради України,1997 р., N 27, ст. 181; з наступними змінами) викласти у такій редакції:

«7.21. До 1 січня 2020 року звільняється від оподаткування:

7.21.1. Прибуток підприємств, отриманий від продажу на митній території України таких видів товарів власного виробництва за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України:

устаткування, що працює на відновлюваних джерелах енергії та альтернативних видах палива;

енергоефективне обладнання, матеріал та вироби, експлуатація яких забезпечує економію та ефективне використання паливно-енергетичних ресурсів;

засоби вимірювання, контролю та управління витратами паливно-енергетичних ресурсів;

устаткування для виробництва альтернативних видів палива.

Суми коштів, вивільнених у зв'язку з наданням податкової пільги, спрямовуються платником податку на збільшення обсягів виробництва та модернізацію і реконструкцію виробництва. У разі порушення цільового використання коштів платник податку зобов'язаний визначити прибуток, неоподаткований у зв'язку з наданням податкової пільги, та оподаткувати його у поточному періоді, а також сплатити пеню у розмірах та за період, що визначені законодавством України.

7.21.2. Прибуток підприємств, що включені до Державного реєстру енергоефективних підприємств, але в сумі не більш як 50 відсотків суми прибутку, що підлягає оподаткуванню.

До Державного реєстру енергоефективних підприємств включаються підприємства, установи, організації, які уклали з спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань реалізації державної політики у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, угоду щодо досягнення ними більш високих, порівняно із встановленими, показників ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів та зменшення обсягів викидів забруднювальних речовин у навколишнє природне середовище.

Ведення Державного реєстру енергоефективних підприємств здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань реалізації державної політики у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів. Порядок включення підприємств до Державного реєстру енергоефективних підприємств затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань реалізації державної політики у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів.»

3. У Законі України «Про екологічний аудит» (Відомості Верховної Ради України, 2004, N 45, ст.500; 2009, N 24, ст.297):

частину третю статті 12 доповнити абзацом такого змісту:

«проведення модернізації та реконструкції підприємств галузей промисловості, впровадження ними енергозберігаючого та ресурсозберігаючого обладнання.».

статтю 24 доповнити абзацом третім такого змісту:

«Фінансування обов'язкового екологічного аудиту, за результатами проведеної модернізації та реконструкції підприємств, здійснюються на умовах і в порядку, які визначаються договором на проведення екологічного аудиту між виконавцем екологічного аудиту та керівником чи власником об'єкта екологічного аудиту, але виключно за рахунок коштів об'єктів екологічного аудиту.».

4. Визнати таким, що втратив чинність, Закон України «Про енергозбереження» (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 30, ст. 283; 2005 р., № 20, ст. 278; 2006 р., № 15, ст. 126, № 22, ст. 199; 2007 р., № 23, ст. 301, № 34, ст. 444).

5. Законодавчі акти до приведення у відповідність з нормами цього Закону діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

6. Кабінету Міністрів України:

у тримісячний строк після набуття чинності цим Законом забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом та приведення своїх актів у відповідність до цього Закону;

до 1 січня 2013 року забезпечити створення базової системи національних стандартів щодо встановлення показників ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів конкретних технологічних процесів виробництва продукції (надання послуг, виконання робіт).