Порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів
| Вид материала | Документы |
- П О С Т А Н О В А від 15 липня 1997 р. N 786 Київ, 102.41kb.
- 13. 04. 2010р. №82 Ефективність використання паливно-енергетичних ресурсів у 2009 році, 53.2kb.
- Закону України "Про ефективне використання паливно- енергетичних ресурсів", 53.38kb.
- Програма з енергозбереження та раціонального використання паливно-енергетичних ресурсів, 612.32kb.
- Закон УкраЇни Про ефективне використання паливно-енергетичних ресурсів, 245.12kb.
- Закону України " Про ефективне використання паливно-енергетичних ресурсів", 269.93kb.
- Їни "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", 260.54kb.
- Галузева програма енергоефективності та енергозбереження на період до 2017 Р. 2009, 1952.18kb.
- Програма заходів щодо забезпечення ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, 388.35kb.
- Розділ: Різне Фінансування проекту, 64.76kb.
1 2
Порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів.
1 Загальні положення.
1.1. Нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР) у суспільному виробництві України здійснюється відповідно до Закону України „Про енергозбереження” з метою раціонального використання та економії паливно-енергетичних ресурсів і є основою для застосування економічних санкцій за їх нераціональне використання та запровадження економічних механізмів стимулювання енергозбереження.
Нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів здійснюється до введення в дію систем енергетичних стандартів.
Нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві України здійснюється на всіх рівнях управління суспільним виробництвом відповідно до Порядку нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів (далі – Порядок).
Нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів не передбачає втручання держави у господарську діяльність підприємств, пов’язану з обмеженням обсягів споживання паливно-енергетичних ресурсів або обсягів виробленої продукції. Воно є інструментом усунення нераціонального використання паливно-енергетичних ресурсів, викликаного безгосподарністю та застосуванням застарілих технологій. Основними важелями застосування цього механізму є матеріальне заохочення економії паливно-енергетичних ресурсів та фінансова відповідальність за їх нераціональне використання.
Підставою для застосування економічних санкцій та адміністративних штрафів є необґрунтоване недотримання вимог щодо встановлення норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів або перевищення показників встановлених норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів.
1.2. Норми питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів – це затверджений уповноваженим на те Кабінетом Міністрів України органом виконавчої влади показник їх використання на одиницю продукції, орієнтований на прогресивне виробництво.
Нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів – це встановлення планової об’єктивно необхідної величини їх споживання на одиницю виробленої продукції, виконаних робіт або наданих послуг встановленої якості (далі – продукція).
1.3. Основним завданням нормування є встановлення об’єктивних планових показників витрат паливно-енергетичних ресурсів на виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг (далі –виробництво продукції), посилення збалансованості та достовірності прогнозів, а також виявлення резервів та стимулювання ефективного використання енергоресурсів у суспільному виробництві.
Неекономне споживання – це необґрунтовані перевитрати паливно-енергетичних ресурсів понад встановленої норми їх питомих витрат.
До марнотратних (неефективних) відносяться витрати паливно-енергетичних ресурсів, зумовлені недотриманням вимог державних стандартів, режимних та технологічних карт, затвердженої проектної і нормативної документації на енергопостачання, а також на споруди в частині погіршення їх тепло ізолюючих властивостей в опалювальний сезон, паспортів на діюче обладнання, в тому числі систематичне, без виробничої потреби, використання палива, недовантаження або використання на холостому ходу силових трансформаторів, електродвигунів, машин, не обумовлене вимогами надійності і технічної або екологічної безпеки.
1.4. Нормуванню підлягають всі витрати паливно-енергетичних ресурсів на основні та допоміжні виробничі процеси, включаючи неминучі втрати енергії, незалежно від обсягів споживання цих ресурсів та джерел енергопостачання.
1.5. Норми питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів повинні встановлюватись з урахуванням особливостей конкретного виробництва на рівні підприємства, установи, організації (далі – підприємство). Диференціація норм за конкретними технологіями чи видами споживання здійснюється підприємством самостійно на основі міжгалузевих, галузевих та регіональних методик з нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів.
Відповідальність за розроблення та додержання норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів на рівні підприємства несе керівник підприємства.
Нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах забезпечуються енергетичними, технологічними або іншими службами залежно від специфіки підприємства.
На рівні підприємств для аналізу енергоємності кінцевої продукції норми питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів встановлюються як наскрізні показники з урахуванням особливостей виробництва.
Наскрізна норма питомих витрат – це показник витрат даного виду енергоресурсу на одиницю продукції протягом певного технологічного циклу виробництва в основних і допоміжних службах підприємства.
1.6. До продукції, на яку визначаються норми питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів, відносяться:
- основна продукція підприємства, товари народного споживання;
- похідні енергоносії, самостійно вироблені підприємством і відпущені стороннім споживачам (теплова енергія, кисень, стиснене повітря, вода, холод тощо);
- напівфабрикати, роботи і послуги для сторонніх споживачів.
1.7. Витрати паливно-енергетичних ресурсів на комунально-побутові потреби, будівництво та капітальний ремонт будівель та споруд, пусконалагоджувальні та дослідні роботи тощо, якщо вони мають допоміжний характер стосовно виробництва основної продукції, враховуються окремо.
1.8. Нормування витрат паливно-енергетичних ресурсів здійснюється відповідно до цього Порядку, галузевих і регіональних методик нормування, інших нормативних документів з нормування витрат паливно-енергетичних ресурсів (методик, положень, інструкцій, рекомендацій, тощо), погоджених НАЕР.
1.9. Норми питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів повинні:
- враховувати конкретні умови, технологію та організацію виробництва, досягнення науки і техніки та бути орієнтованими на прогресивні показники енерговикористання;
- ґрунтуватись на планах організаційно-технічних заходів, направлених на підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів;
- систематично переглядатися з урахуванням досягнутих показників ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів та об’єктивних змін умов виробництва;
- враховувати результати енергетичних обстежень;
- сприяти мобілізації резервів економії паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві;
- враховувати нормативні енергетичні характеристики, які відображають комплекс техніко-економічних показників роботи обладнання, визначених на основі даних заводу-виробника, або випробувань при оптимальних режимах роботи з урахуванням ступенів його старіння, параметрів та зовнішніх факторів.
1.10. Дія цього Порядку поширюється на всі підприємства та організації незалежно від форми власності з сумарним річним споживанням понад 1000 тонн умовного палива (т у.п.).
2 Класифікація норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів.
Норми питомих витрат ПЕР класифікуються за такими основними ознаками:
2.1. За ступенем агрегації - на індивідуальні та групові.
Індивідуальною називається норма питомої витрати даного виду ПЕР, яка визначається для окремих агрегатів, установок, машин, технологічних процесів.
Груповою називається норма питомої витрати даного виду ПЕР, яка визначається на групу агрегатів, установок, технологічних процесів, укрупнену номенклатурну групу продукції для різних рівнів управління суспільним виробництвом (дільниця, цех, виробництво, підприємство, об'єднання, міністерство, регіон тощо).
2.2. За своїм складом норми питомих витрат ПЕР поділяються на технологічні та загальновиробничі.
Технологічною називається норма питомої витрати ПЕР, яка враховує їх виробниче споживання в основних та допоміжних виробничих процесах та технічно неминучі втрати, пов'язані тільки зі здійсненням основних та допоміжних технологічних процесів виробництва продукції даного виду.
Загальновиробничою називається норма питомої витрати палива, теплової та електричної енергії, яка враховує, крім їх виробничого споживання, технічно неминучі втрати в основних та допоміжних технологічних процесах, а також умовно постійну складову (допоміжні потреби), пов'язану з виробництвом продукції (опалення, вентиляція, гаряче водозабезпечення, освітлення тощо).
Загальновиробничі норми за видами енергоресурсів є основою для розрахунку енергоємності (паливоємності, електроємності, теплоємності) продукції на підприємстві.
Умовно постійна складова (УПС) - витрати ПЕР даного виду, які не залежать від кількості виробленої продукції, виконаних робіт та наданих послуг і визначається тільки тривалістю роботи підприємства (цеху, дільниці).
У залежності від того, на яку продукцію встановлюються норми та які витрати й технічно неминучі втрати ПЕР на допоміжні потреби виробництва враховуються - (цеху, дільниці, служби чи підприємства в цілому), загальновиробничі питомі норми поділяються на цехові та заводські.
2.3. За періодом дії - на річні та квартальні (місячні);
2.4. Залежно від рівня управління норми встановлюються як диференційовані, так і укрупнені.
Диференційованою називається норма питомої витрати даного виду ПЕР, яка визначається для окремого виду (сорту, типорозміру) виробленої продукції.
Укрупненою називається норма питомої витрати даного виду ПЕР, що встановлюється як середньозважена величина для груп виробленої продукції одного виду, але різних сортів (типорозмірів) або для груп виробленої продукції різного виду.
На державному, галузевому та регіональному рівні розробляються відповідно міжгалузеві, галузеві та регіональні типові норми питомих витрат.
Відповідно до специфіки галузевого та регіонального нормування може встановлюватись також класифікація норм за додатковими ознаками: у залежності від урахування витрат одного чи декількох видів ПЕР - на детальні та зведені тощо.
3 Склад норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів.
3.1. Склад норм питомих витрат ПЕР - це перелік статей їх витрат на виробництво продукції.
3.2. Склад норм питомих витрат ПЕР визначається відповідними галузевими та регіональними методиками, іншими нормативними документами з нормування з урахуванням особливостей виробництва конкретних видів продукції, і повинен відображати об'єктивні потреби виробництва в ПЕР.
Типовий склад норм витрат ПЕР для промислового підприємства наведений у додатку 1.
3.3. На підприємствах, що випускають різнорідну продукцію, виконують різнорідні роботи, надають різнорідні послуги (або однорідні, але за різними технологічними схемами чи на різних установках), розподіл цехових та заводських витрат ПЕР на допоміжні потреби виробництва для встановлення загальновиробничих норм доцільно здійснювати пропорційно до розміру послуг, що надають допоміжні цехи та служби основному виробництву, а саме:
- транспортних цехів - пропорційно до обсягу переміщених вантажів;
- інструментальних, ремонтних та інших допоміжних цехів - пропорційно до обсягу наданих послуг;
- компресорних, насосних та інших енергетичних цехів та служб - пропорційно до обсягів подання повітря, газу, кисню, води тощо;
- центральних заводських лабораторій - пропорційно до кількості аналізів та обсягу дослідних робіт, проведених у зв'язку з випуском продукції даного виду.
В умовах відсутності даних щодо обсягу послуг, які надають допоміжні цехи та служби основному виробництву, розподіл цехових та заводських витрат ПЕР на допоміжні потреби виробництва для встановлення загальновиробничих норм може здійснюватися пропорційно до їх споживання на основні та допоміжні технологічні процеси, тобто пропорційно до відповідних технологічних норм, за умови, що реальний обсяг цих послуг не переважає над споживанням технологічного характеру.
Конкретний порядок розподілу витрат ПЕР на допоміжні потреби виробництва визначається галузевими та регіональними методиками та іншими нормативними документами з нормування.
3.4. Втрати ПЕР у теплових, електричних та газових мережах та перетворювачах енергії для встановлення загальновиробничих норм розподіляються на основі розрахунків або пропорційно витратам енергії на основні та допоміжні технологічні процеси виробництва відповідної продукції.
Конкретний порядок розподілу втрат ПЕР визначається галузевими та регіональними методиками та іншими нормативними документами з нормування.
3.5. До складу норм витрат ПЕР на одиницю виробленої продукції не повинні включатися витрати та втрати ПЕР, викликані відступом від прийнятої технології, режимів роботи устаткування, рецептур, невиконанням вимог щодо якості сировини і матеріалів, та інші марнотратні витрати.
3.6. До складу норм витрат ПЕР на одиницю виробленої продукції не включаються витрати за п. 1.7, а також відпускання ПЕР стороннім споживачам (селищам, їдальням, клубам, дитячим закладам та ін.) та втрати палива під час його зберігання та транспортування.
Витрати ПЕР на ці потреби повинні нормуватися окремо.
4 Одиниці вимірювання норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів.
4.1. Одиниці вимірювання норм витрат ПЕР повинні відповідати одиницям, прийнятим у плануванні та обліку витрат ПЕР та обсягів виробництва продукції, та забезпечувати практичну можливість контролю за виконанням норм.
4.2. Витрати ПЕР на одиницю виробленої продукції нормуються:
- котельно-пічного палива - у кілограмах або грамах (кг, г) умовного палива;
- теплової енергії - у гігакалоріях або мегакалоріях (Гкал, Мкал);
- електричної енергії - у кіловат-годинах (кВт/г);
- моторного палива (автомобільного бензину, дизельного палива тощо) - у кілограмах, грамах (кг, г) натурального або умовного палива.
4.3. Норми питомих витрат ПЕР можуть зводитися до одиниці вимірювання виробленої продукції або до одиниці вимірювання основної сировини (матеріалу), що переробляється.
4.4. При встановленні диференційованих норм питомих витрат ПЕР обсяг виробництва продукції повинен визначатись у натуральних одиницях.
4.5. При встановленні укрупнених норм питомих витрат ПЕР для груп виробленої продукції одного виду, але різних сортів (типорозмірів) або для груп виробленої продукції різного виду використовуються, як правило, умовні (зведені) одиниці вимірювання обсягів продукції (наприклад, умовна банка консервів, умовна пара взуття тощо).
4.6. Для енергоємних процесів виробництва (ливарне виробництво, кування, термообробка, електрозварювання, виробництво стисненого повітря, кисню, водопостачання, опалення, вентиляція тощо) норми питомих витрат ПЕР встановлюються на одиницю виробництва продукції у натуральному виразі.
4.7. На виробництвах, що випускають продукцію широкого та нестійкого асортименту, у будівництві, ремонтних та експериментальних виробництвах, а також на рівні об'єднань, міністерств, інших органів виконавчої влади, регіонів та держави вцілому, коли практично неможливо вибрати єдиний показник обсягу виробництва продукції у натуральних чи умовних одиницях, норми витрат ПЕР можуть встановлюватись на одиницю чистої продукції (для будівництва - на одиницю будівельно-монтажних робіт, які виконуються власними силами), що виражається у вартісних показниках, зведених до незмінних цін.
4.8. У цілому при визначенні одиниць вимірювання питомих норм витрат ПЕР у першу чергу слід використовувати натуральні або умовні (зведені) одиниці вимірювання обсягів виробництва продукції.
Використання вартісних одиниць вимірювання обсягів виробництва продукції, виконання робіт або надання послуг для нормування витрат ПЕР допускається як виняток.
5 Методи розробки норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів.
5.1. Норми витрат ПЕР можуть бути визначені за допомогою таких методів:
- розрахунково-аналітичного;
- експериментального (дослідного);
- розрахунково-статистичного;
- комбінованого.
5.2. Основними вихідними даними для визначення норм питомих витрат ПЕР є:
- первинна технологічна документація (технологічні регламенти та інструкції);
- параметри сировини (матеріалів);
- паспортні дані технологічного та енергетичного обладнання;
- стандарти з енергозбереження;
- енергобаланси та енергетичні характеристики технологічного й енергетичного обладнання;
- нормативні показники, що характеризують найбільш раціональні та енергоефективні умови виробництва (коефіцієнт використання за потужністю, показники витрат енергоносіїв та втрат енергії під час передання та перетворення, санітарні норми, теплові і вентиляційні характеристики приміщень тощо);
- дані про асортимент та обсяги виробництва продукції;
- дані про планові та фактичні питомі витрати ПЕР за минулі періоди, а також акти перевірок використання палива та енергії у виробництві;
- дані енергетичних обстежень;
- дані про досвід з економії та раціонального використання ПЕР на вітчизняних та зарубіжних об'єктах, що випускають аналогічну продукцію;
- план організаційно-технічних заходів з економії ПЕР.
Розрахунково-аналітичний метод передбачає визначення норм питомих витрат ПЕР шляхом розрахунку їх за статтями витрат на основі побудови та аналізу енергетичних балансів окремих агрегатів, установок, систем та в цілому підприємства, а також запланованих заходів з економії ПЕР.
Розрахунково-статистичний метод полягає у визначенні питомих норм з урахуванням статистичних даних про фактичні витрати ПЕР, чинників, що впливають на їх величину, прогресивних показників ефективності використання ПЕР, досягнутих на подібних виробництвах, а також запланованих заходів з економії ПЕР.
Експериментальний (дослідний) метод полягає у визначенні окремих складових норм на підставі даних, одержаних у результаті випробувань технологічного та енергетичного обладнання (експериментальних вимірювань) з урахуванням запланованих заходів з економії ПЕР.
Випробування повинні бути повними, тобто одночасно охоплювати як основне обладнання, так і допоміжні механізми, режими роботи яких повинні відповідати оптимальним, а параметри підведеної енергії - нормативним даним. При цьому технологічний процес повинен проводитись згідно з відповідними технологічними інструкціями (регламентами) та режимними картами.
Комбінований метод поєднує у собі експериментальний (дослідний) та розрахунково-аналітичний методи визначення норм питомих витрат ПЕР.
5.3. Технічно обґрунтовані індивідуальні норми витрат ПЕР встановлюються розрахунково-аналітичним або комбінованим методами.
5.4. Групові норми питомих витрат ПЕР визначаються, як правило, розрахунково-аналітичним та розрахунково-статистичним методами як середньозважені показники на базі індивідуальних норм і відповідних обсягів виробництва однойменної продукції.
В окремих випадках групові норми витрат ПЕР можуть встановлюватись на плановий період (рік, квартал та ін.), виходячи з відповідних фактичних витрат базисного періоду з урахуванням досягнутих прогресивних показників питомих витрат ПЕР, а також запланованих заходів з їх економії.
6 Основні принципи встановлення наскрізних показників норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів.
6.1. За складністю розрахунку наскрізних норм витрат підприємства можна розділити на дві підгрупи:
- підприємство з простим технологічним циклом має одну-дві технологічні стадії переробки продукції і віднесення затрат палива за видами та електроенергії на готову продукцію здійснюється за калькуляційними витратами;
- підприємство із складною технологією характеризується багатостадійністю процесу і великою кількістю допоміжних виробництв, які поставляють до основних виробництв власну продукцію у вигляді напівфабрикатів і послуг, а також похідні енергоносії (природний газ, гаряча вода і пара, дуття, стиснене повітря, кисень, вода, азот, аргон тощо). Це особливо характерно для підприємств металургії, хімії, окремих підгалузей машинобудівної промисловості та деяких інших.
У цьому розділі даються основні принципи наскрізного нормування питомих витрат ПЕР для підприємств з багатостадійними технологічними процесами.
6.2. Для розрахунку наскрізних норм питомих витрат ПЕР необхідні:
- нормативна база індивідуальних норм витрат даного виду ПЕР (як куплених, так і власного виробництва) за переліком продукції;
- планові обсяги виробництва як продукції підприємства, так і продукції допоміжних цехів.
На основі нормативної бази й обсягів виробництва продукції складаються планові баланси споживання енергоресурсів і похідних енергоносіїв на плановий період, які відображають кількісну величину використовуваних ПЕР з розподілом їх за структурними підрозділами (цехами, дільницями, службами) підприємства.
6.3. Визначення витрат на виробництво напівфабрикатів та технологічної товарної продукції починається з розрахунку питомих наскрізних витрат усіх видів енергоресурсів на початковий технологічний напівфабрикат і, далі, на всі наступні, включаючи товарну технологічну продукцію. Ці розрахунки включають три складові:
- розрахунки з переробки;
- розрахунки попередніх стадій переробок;
- загальнозаводські витрати.
До витрат з переробки відносяться витрати електроенергії, котельно-пічного палива і усіх видів похідних енергоносіїв на кожний вид продукції переробки згідно з плановими нормами їх витрат.
Їх складові відносяться до технологічних витрат.
Витрати попередніх стадій переробок включають повні заводські витрати електроенергії і котельно-пічного палива на виробництво напівфабрикатів, які використовуються на цій стадії переробки згідно з запланованими нормами. Вони включають як технологічні, так і загальновиробничі витрати.
Загальнозаводські витрати - це витрати енергоресурсів, які не можуть бути прямо віднесені до конкретного виду продукції. Це, як правило, енерговитрати на ремонтно-будівельні роботи загального призначення, витрати цехів та служб контрольно-вимірювальних приладів і автоматики та інші.
Їх складові відносяться до загальновиробничих витрат.
Критерії віднесення вказаних енерговитрат на основні технологічні стадії у зв'язку з системою обліку та розподілу, що склалася на підприємстві, визначаються галузевими та регіональними методиками. Можливий варіант полягає у розподілі їх за основними стадіями пропорційно вартості послуг цих цехів в собівартості продукції основних цехів.
Енерговитрати на утримання загальнозаводських адміністративних та службових будівель, охорону, освітлення загальнозаводської території повинні бути віднесені на профілюючу продукцію підприємства.
6.4. За одержаними наскрізними нормами витрат енергоресурсів і плановими обсягами продукції складається плановий баланс споживання електроенергії і котельно-пічного палива підприємства.
До одержаних норм енергоресурсів повинні бути додані енерговитрати на комунально-побутове споживання та споживання палива на непаливні потреби.
Одержані значення норм витрат електроенергії і палива за видами повинні відповідати балансу енергоресурсів підприємства, розрахованому згідно з пунктом 6.2. Допускається розбіжність за видами енергоресурсів не більше як 0,10%.
7 Організація нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів та контролю за виконанням встановлених норм.
7.1. Підприємства повинні розробляти обґрунтовані норми питомих витрат ПЕР які відповідають критерію прогресивності.
Розроблення науково обґрунтованих норм питомих витрат ПЕР здійснюється на основі міжгалузевих, галузевих та регіональних методик нормування, у яких враховується технічний рівень виробничих потужностей і обладнання підприємств (цехів), основні особливості технологічних процесів конкретного виробництва, сортамент виробляємої продукції, якість переробляємої сировини і матеріалів.
Відповідальними за розроблення та затвердження нормативних документів з нормування та норм витрат ПЕР у суспільному виробництві, а також за розробку і затвердження типових (міжгалузевих, галузевих, регіональних) норм питомих витрат ПЕР є:
- міжгалузевих (загальновирбничого характеру) - НАЕР;
- на галузевому рівні - відповідні міністерства, інші центральні органи виконавчої влади;
- на регіональному рівні (для підприємств усіх форм власності, що не належать до сфери управління міністерств та інших центральних органів виконавчої влади) - Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
Галузеві та регіональні методики, інші нормативні документи з нормування, типові норми витрат ПЕР підлягають погодженню з НАЕР.
7.2. На основі міжгалузевих, галузевих та регіональних методик, інших нормативних документів з нормування для потреб галузей (підгалузей) та регіонів розробляється програмне забезпечення, необхідне для нормування витрат ПЕР, за допомогою обчислювальної техніки, а також єдина інформаційно-методична база для нормування витрат та аналізу ефективності використання ПЕР на об'єктах суспільного виробництва, у регіонах, галузях та в цілому в державі.
7.3. Нормуванню підлягають усі види продукції і робіт, передбачені номенклатурою продукції промисловості, затвердженої наказом Держкомстату від 30.08.2002 №320, та інші види основної продукції підприємства з розрахунку охоплення нормуванням не менше 95% кожного з видів споживаних купованих ПЕР при віднесенні норм до натуральних або умовних (зведених) одиниць вимірювання обсягів виробництва продукції відповідно до вимог розділу 4.
7.4. Допускається відносити частину витрат ПЕР на виробництво неосновної продукції підприємства на "інше виробниче споживання" за умови, що воно не перевищує 5% споживання купованих ПЕР. При цьому обов'язковим є нормування цієї частки споживання, яке, як виняток, може базуватись на фактичних питомих витратах ПЕР попереднього періоду і відноситись до виробництва неосновної продукції у вартісному вимірі.
7.5. Нормування витрат ПЕР безпосередньо на рівні підприємств, організацій, установ забезпечується самим підприємством.
7.6. Наявність затверджених у встановленому порядку нормативних документів з нормування та норм витрат є підставою для розрахунку вартості заощаджених енергоресурсів з метою матеріального стимулювання підприємств, організацій та окремих працівників за ощадливість енергоресурсів відповідно до цього Порядку.
7.7. Відповідальність за недотримання вимог щодо встановлення норм питомих витрат ПЕР та перевищення встановлених норм здійснюється згідно з чинним законодавством.
7.8. Норми витрат ПЕР на підприємствах розробляються щорічно. При цьому встановлюються річні норми з розбивкою по кварталах, а при необхідності, і по місяцях планового року.
Розробка норм повинна супроводжуватись планом організаційно-технічних заходів з економії ПЕР.
7.9. Диференціація норм за конкретними технологічними процесами чи напрямками споживання здійснюється підприємством самостійно на основі галузевих та регіональних методик, інших нормативних документів з нормування.
Галузевими та регіональними методиками можуть бути встановлені додаткові умови та вимоги до нормування.
З метою комплексної оцінки ефективності використання ПЕР на підприємствах можуть розроблятись зведені норми, що включають сумарні витрати всіх видів ПЕР на одиницю продукції. При цьому зведені норми визначаються на підставі відповідних енергетичних еквівалентів та окремих норм витрат палива та енергії на виробництво одиниці однойменної продукції.
При встановленні на підприємстві зведених норм витрат ПЕР визначаться одночасно два показники: технологічна та загальновиробнича заводська норми.
При нормуванні витрат котельно-пічного та моторного палива встановлюються тільки технологічні норми його витрат на одиницю виробленої продукції. Якщо підприємство крім основної продукції виготовляє також інші види продукції, то норми витрат ПЕР на їх виробництво повинні розроблятись окремо і не включатися до складу норм витрат на виробництво основної продукції.
При цьому норми витрат ПЕР на одиницю кожного з інших видів продукції визначаються як наскрізні норми відповідно до цього Порядку.
Підприємства звітують про ефективність використання ПЕР в терміни та порядку, передбачені чинними інструкціями зі статистичної звітності, до органів державної статистики та паралельно перед центральними та місцевими органи виконавчої влади відповідно до цього Порядку.
Частина витрат ПЕР на виробництво неосновної продукції може бути віднесена на "інше виробниче споживання". При цьому обов'язковим є нормування цієї частки споживання, яке, як виняток, може базуватись на фактичних питомих витратах ПЕР попереднього періоду і відноситись до виробництва неосновної продукції у вартісному вимірі.
Для забезпечення об'єктивності нормування витрат ПЕР та контролю за виконанням встановлених норм обов'язковою є організація на підприємствах обліку витрат ПЕР за допомогою відповідних приладів та систем.
7.10 Контроль за наявністю та виконанням встановлених норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів здійснюються Державною інспекцією з енергозбереження під час проведення контролю за станом обліку і використання ПЕР на підприємствах.
Встановлені для підприємства норми питомих витрат ПЕР можуть бути переглянутими на підставі:
- висновків Державної інспекції з енергозбереження про незадовільний стан обліку та неефективне використання ПЕР на підприємстві;
- висновків спеціалізованих організацій, атестованих НАЕР на право проведення енергетичних обстежень.
8 Порядок погодження та затвердження норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів
8.1. Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації узагальнюють загальновиробничі норми витрат ПЕР для підприємств із загальним річним їх споживанням понад 3 000 т у. п. та казенних підприємств і після узагальнення надають на погодження НАЕР за відповідною формою до 1 березня року, наступного за звітним, після чого норми підлягають затвердженню цими органами, але не пізніше 31 грудня планового року (додаток 2).
8.2. Норми витрат ПЕР для підприємств із загальним річним споживанням до 3 000 т у. п. погоджуються міністерством, іншим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями і затверджуються керівником підприємства, але не пізніше 31 грудня планового року (додаток 4).
8.3. Для погодження та затвердження загальновиробничих норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів підприємства надають наступні документи:
- проект норм за відповідною формою (для підприємств з загальним річним споживанням понад 1000 т у.п. згідно додатку 4, понад 3000
т у.п. згідно додатку 2) в 3-х екземплярах;
- копію статистичної звітності, форма 11-МТП, з відміткою органів державної статистики;
- звіт щодо виконання плану організаційно-технічних заходів, направлених на підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів за звітний рік (із зазначенням величини досягнутої економії в т у.п.);
- план організаційно-технічних заходів направлених на підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на плановий рік;
8.4. У разі невідповідності планових показників норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів критерію прогресивності додатково надаються наступні документи:
- детальні розрахунки показників норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів виконані відповідно до діючих методик з нормування;
- обґрунтовані пояснення причин та документально підтверджувальні фактори, що зумовили збільшення планових показників норм питомих витрат ПЕР в порівнянні з їх фактичними даними предпланового періоду;
8.5. Критерій прогресивності – відображення впровадження новітніх технічних та технологічних досягнень світової та вітчизняної практики в частині мінімізації питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів на підприємстві у вигляді зменшення показників норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів.
8.6. В разі необхідності НАЕР має право направити проект загальновиробничих норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів на експертизу до спеціалізованих організацій.
9 Порядок коригування затверджених показників норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів
9.1. Якщо питомі витрати ПЕР на виробництво продукції суттєво залежать від обсягів виробництва, погодних та інших зовнішніх факторів об'єктивного характеру, то допускається коригування встановлених норм питомих витрат з урахуванням результуючого впливу цих факторів на основі міжгалузевих, галузевих та регіональних методик.
9.2. До факторів об’єктивного характеру відносяться:
- зміна обсягів виробництва продукції;
- зміна погодних умов в порівнянні із нормативними;
- зміна технології виробництва;
- зміна номенклатури (сортаменту) продукції;
- зміна складу обладнання;
- зміна енергоносіїв;
- зміна якості переробляємої сировини та матеріалів.
9.3. До проекту скоригованих норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів (для підприємств з загальним річним споживанням понад 1000 т у.п. згідно додатку 5, понад 3000 т у.п. згідно додатку 3) додатково надаються наступні документи:
- розрахунки скоригованих показників норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів;
- обґрунтовані пояснення причин коригування норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів та в разі необхідності, копії документів, що підтверджують причини коригування (довідки гідрометеорологічних центрів, акти введення в експлуатацію нового обладнання тощо);
- план організаційно-технічних заходів, направлених на раціональне використання паливно-енергетичних ресурсів.
9.4. Проекти скоригованих загальновиробничих норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів для підприємств із загальним річним споживанням понад 3 000 т у.п. та казенних підприємств надаються на погодження до НАЕР до 31 грудня планового року та затверджуються Міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями до 31 березня року, наступного за плановим.
Проекти скоригованих загальновиробничих норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів для підприємств із загальним річним споживанням паливно-енергетичних ресурсів до 3 000 т у.п. надаються на погодження до Міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Раді міністрів Автономної республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міським державним адміністраціям до 31 грудня планового року та затверджуються керівником підприємства до 31 березня року, наступного за плановим.
Додаток 1
до Порядку нормування питомих витрат
паливно-енергетичних ресурсів затверджений
постановою Кабінету Міністрів України від ________ №____
| Види норм та статті витрат ПЕР | Види енергоресурсів | ||
| Паливо | Теплова енергія | Електро-енергія | |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| Технологічні норми | | | |
| Витрати палива, теплової та електричної енергії на технологічні процеси виробництва з урахуванням витрат палива та енергії на підтримання технологічних агрегатів у гарячому резерві, на їх розігрів та пуск після поточних ремонтів та холодних простоїв, а також технічно неминучі втрати енергії у технологічних агрегатах | + | + | + |
| Загальновиробничі цехові норми | | | |
| 1. Витрати палива, теплової та електричної енергії, що входять до складу технологічних норм | - | + | + |
| 2. Витрати палива, теплової та електричної енергії на допоміжні потреби цеху (дільниці):
| - - - - - - | + + - - + + | + + + + + + |
| 3. Технічно неминучі втрати палива, теплової та електричної енергії у внутрішньоцехових (дільничних) мережах та перетворювачах. | - | + | + |
| Загальновиробничі заводські норми | | | |
| 1. Витрати палива, теплової та електричної енергії на допоміжні потреби підприємства:
| - - - - - - - - - | + + + + + + - - + | + + + + + + + + - |
| 2. Техніко неминучі втрати палива, теплової те електричної енергії у заводських мережах та перетворювачах до цехових (дільничних) пунктів обліку | - | + | + |
Додаток 2
до Порядку нормування питомих витрат
паливно-енергетичних ресурсів затверджений
постановою Кабінету Міністрів України від ________ №____
ПОГОДЖЕНО ЗАТВЕРДЖЕНО
(Заступник керівника органу
виконавчої влади, обласної
Заступник Голови НАЕР державної адміністрації).
_____________________ _____________________
"__" __________201_р "__" __________201_р
М.П М.П