Бібліосвіт державна бібліотека України для юнацтва Інформаційний вісник 1 (21)’2007 зміст
| Вид материала | Документы |
- Бібліосвіт державна бібліотека України для юнацтва Інформаційний вісник 3 (23)’2007, 692.58kb.
- Інформаційний вісник, 993.03kb.
- Інформаційний вісник, 1023.87kb.
- Інформаційний вісник, 1100.75kb.
- Інформаційний вісник, 1081.07kb.
- Інформаційний вісник, 1072.15kb.
- Дз «державна бібліотека україни для юнацтва», 1059.26kb.
- Дз «Державна бібліотека України для юнацтва», 2408.7kb.
- Дз «Державна бібліотека України для юнацтва», 963.85kb.
- Міністерство культури І туризму україни дз «державна бібліотека україни для юнацтва», 1405.67kb.
ЗНАЙОМТЕСЬ: КЛІВЛЕНДСЬКА ПУБЛІЧНА
БІБЛІОТЕКА
Т. Ігнатова, заступник директора Херсонської ОЮБ ім. Б. Лавреньова
Улітку 2005 року у складі групи соціальних працівників та представників громадських організацій я перебувала у місті Клівленді (штат Огайо, США). Протягом трьох тижнів десятьох херсонців приймала Клівлендська міжнародна програма, що організувала навчання з питань захисту дітей та роботи з молоддю. Ця поїздка стала можливою завдяки проекту “Гармонія” за фінансової підтримки Держдепартаменту США і Бюро з питань освіти і культури.
Наше знайомство з Америкою почалося з відвідин Клівлендської публічної бібліотеки (Cleveland Public Library).
Сьогодні це одна з найкращих бібліотек США, місія якої надавати інформацію для людей у найзручнішій формі та в найзручніший час, слугувати довідником для всіх (із звіту за 2003 рік). Окрім центрального комплексу, бібліотека має в місті 28 філій. Керує бібліотекою Рада директорів із 7 чоловік, яка наймає виконавчого директора за контрактом.
Фінансування здійснюється з місцевого та частково федерального бюджету; крім того, різноманітні програми та проекти фінансує замовник, грантодавець або спонсор. Наприклад, починаючи з 2003 року, бібліотека отримує щорічний грант (майже 200 тис. доларів) від Клівлендської фундації (The Lockwood Thompson Fund of the Cleveland Foundation). Цей грант спрямований на придбання книг та відповідних матеріалів з мистецтва, якими можуть користуватися студенти та аспіранти. Кошти витрачаються на ділові поїздки, проведення циклів лекцій, концертів, а також на відзначення працівників, які пропрацювали в бібліотеці понад 25 років.
Завдяки партнерству з Клівленською сусідською асоціацією (Cleveland Neighborhood Association) бібліотека отримала грант на встановлення та підтримання своїх кіосків у чотирьох організаціях. Кожний кіоск має комп’ютер, принтером, Інтернет. Кіоски забезпечують доступ до бібліотечних служб, включаючи довідки в режимі on-line, допомогу бібліотекарів і репетиторів у виконанні учнями домашніх завдань, доступ до понад 100 електронних періодичних видань та понад 1200 електронних книжок.
У 2002 році бібліотека разом із трьома іншими долучилася до реалізації проекту створення Центру для людей з обмеженими фізичними можливостями.
Клівлендська публічна бібліотека була першою бібліотекою в країні, що запропонувала своїм користувачам службу “Дізнаюся про це зараз” (Know It Now 24x7.net service). Завдяки цій програмі з 2001 року бібліотека надає доступ до великого масиву інформації 24 години на день, 7 днів на тиждень.
Користування бібліотекою безкоштовне, платне тільки копіювання (до п’ять аркушів безоплатно, понад п’яти – 10 центів за кожен аркуш). Відвідувачам видаються електронні читацькі квитки. Видача додому на три тижні здійснюється за допомогою комп’ютерів. Повернути книги можна як безпосередньо в бібліотеці, так і в будь-який зручний для читача час у скриньки, що стоять обабіч доріг. До речі, книги із скриньок доставляються до бібліотеки-фондоутримувача бібліобусом і знімаються з електронного формуляра читача.
Дозволю собі трохи статистики. За матеріалами звіту 2003 року, Клівлендську публічну бібліотеку відвідало 3,8 млн. читачів, яким видано 5,3 млн. примірників документів, виконано 1,9 млн. довідок, надійшло нових видань – 290 тис. примірників. Загальний фонд складав понад 10 млн. одиниць зберігання, у т.ч. 273 тис. примірників періодичних видань, 812 тис. урядових документів, 3 млн. книжок, 1,3 млн. фотодокументів, 137 тис. CD, 97,5 тис. відео і DVD, 12,3 тис. CD-ROM, 18 тис. грамплатівок, 173 тис. карт. Фонд розподілено між окремими центрами, відділами, колекціями.
Клівлендську публічну бібліотеку було відкрито у 1869 році в орендованій кімнаті на третьому поверсі будинку, який зараз уже не існує. Нинішній бібліотечний комплекс складається з п’ятиповерхової головної історичної споруди (Main Building), побудованої у 1925 році, і нової скляної десятиповерхової вежі (Louis Stokes Wing). Ця нова споруда, названа іменем Льюїса Стоукса, який у 1968 році став першим афроамериканцем, обраним до Конгресу США від Огайо, була збудована у 1997 році. Невід’ємними складовими комплексу є сад для читання (Eastman Reading Garden) і підземний перехід. На шести поверхах розташовані відділи галузевої літератури, сьомий, восьмий та дев’ятий займають закриті книгосховища, а десятий – адміністративні приміщення.
Головний корпус величний, гарний, розкішно декорований. Вхід до бібліотеки оформлено як парадний портал з чотирма вишуканими світильниками у формі колон (це світильники знань). Мармурові сходинки, елегантні переходи, декор стін і стелі, символічні фігури – усе несе в собі філософське узагальнення значення знань для людства.
На першому поверсі особливо запам’ятався Меморіальний хол Бретта (Brett Memorial Hall), названий так на честь третього директора бібліотеки, Вільяма Говарда Бретта (термін директорства 1884-1918 рр.). Саме під час його перебування на керівній посаді було відкрито перший філіал Клівлендської публічної бібліотеки.
Хол Бретта – величезне приміщення всередині бібліотеки, зала площею 394,4 кв. м та висотою 13,4 м. Ця гігантська чаша нагадує давні римські купальні та базиліки. Увагу відразу привертають рожеві, блакитні та золоті кесони, якими декоровані стеля та внутрішні поверхні арок. На підлозі – три масивних нових вовняних килими, які виготовлені так, що майже повторюють за формою та кольором кесони на стелі. Стіни зроблені із мармуру боттічино, теплий сірий колір якого приємно контрастує з життєствердними кольорами на стелі та килимах. Напроти головного входу до холу знаходиться присвячена сторіччю Клівленда фреска загальнонаціонально визнаного місцевого художника Вільяма Соммера “Місто у 1833 році” розміром 6 х 7м, намальована на стіні у 1934 році, а в 1998-1999 роках відреставрована. Хол прикрашений ще трьома чудовими фресками, що виграли конкурс, оголошений у 1978 році з метою завершення декоративного оформлення приміщення (“Сонце Соммера” Едвіна Мішковскі, “Нічне небо: Клівленд 1978” Крістофера Пекока та “Публічна площа” Роберта Джерженса).
Безсумнівно, величний простір і архітектура Бретт-холу підкреслюють те, що бібліотека задумувалася не лише як осередок ознайомлення з поточною друкованою продукцією, але й як втілення минулого та передбачення майбутнього.
Незвичністю та обсягом вражає Центр мікроформ, у якому налічується понад 4 млн. одиниць зберігання. Тут читач може переглянути клівлендські газети минулих років, інші періодичні видання, дослідницькі колекції, обережно законсервовані на мікрофільмах.
Зони для читання розташовані поруч із вікнами, стелажі знаходяться у центрі читальної зали. Така компоновка вперше запропонована саме в американських бібліотеках. Стелажі різні за висотою. Цікавий і підхід до розміщення фонду.
Американці дуже цінують свій час, і тому на першому поверсі, ближче до входу, представлена художня література, детективи, фантастика, любовні романи, аудіо- та відеокасети, CD-ROM, поточна періодика.
До речі, у багатьох відділах бібліотеки кафедри обслуговування знаходяться у центрі і мають овальну або напівовальну форму.
Бібліотека відома своєю шахово-шашковою колекцією ( The John G. White Chess and Checkers Collection). Вона носить ім’я Джона Вайта, відомого вченого-юриста та колекціонера книг. Перший свій дарунок бібліотеці він зробив у 1899 році. Це була колекція арабських казок з 85 томів. На момент смерті пожертвування Джона Вайта налічувало понад 60 тис. книг та оцінювалося у суму понад 1 млн. доларів. Саме Джон Вайт розпочав збирати шахово-шашкову колекцію, що нині висвітлює всі аспекти історії, розвитку та техніки гри в шахи і шашки. Вона містить інформацію про рекорди змагань, турнірів, швидкісні рекорди, а також ілюстровані матеріали і навіть рукописи. Так, італійський шаховий рукопис, датований початком 1780-х років, описує перебіг однієї закінченої шахової партії на 193 сторінках.
За час перебування в Клівленді мені вдалося відвідати поза програмою ще дві бібліотеки: University Heights Public Library (Юніверсити Гайтс [University Heights] – передмістя Клівленда) та її філію – Coventry Village Library. Історія University Heights Public Library починається з 1916 року, а сьогодні бібліотека міститься у двоповерховій будівлі, в якій вже впродовж декількох років відбувається реконструкція.
Цікаво, що, на відміну від України, у США не існує мережі юнацьких бібліотек, однак усі публічні бібліотеки обслуговують дітей та молодь. У структурі бібліотек розгорнуто дитячі та юнацькі відділи. Поки батьки вибирають книги самостійно, діти спілкуються з бібліотекарем. Для них призначено багато іграшок, ігор. У юнацькому відділі Cleveland Public Library є окрема зала для проведення масових заходів, переглядів фільмів, обговорень книжок. Тут теж багато іграшок. Юнацькі відділи University Heights Public Library та Coventry Village Library мають Інтернет-центри, які більше нагадують Інтернет-куточки і просторово відокремлені лише м’якими меблями або символічними перегородками у вигляді вдало розташованих столів чи стелажів (усе це нагадує своєрідні медіазони).
Бібліотеки пропонують юним читачам спеціальні комп’ютерні курси, у межах яких забезпечується індивідуальне освоєння роботи на ПК, різноманітних комп’ютерних програм, форматів, а також електронних каталогів. Зокрема, в University Heights Public Library для користувачів різних категорій виділено 50 робочих місць. У свою чергу, Cleveland Public Library має Інтернет-центр та Computer Learning Connection, де нараховується понад 100 комп’ютерів.
Масова робота ведеться за кількома напрямами, починаючи від занять для дітей з девіантною поведінкою і закінчуючи допомогою викладачам у проведенні шкільних уроків. Усе це дуже схоже на роботу в наших юнацьких бібліотеках. Організуються зустрічі з письменниками, співаками, композиторами, проводяться обговорення книг, реалізуються безкоштовні пізнавально-розважальні програми “Бібліотека приходить до школи”.
У кожній бібліотеці працюють клуби книголюбів. Дитячий та юнацький відділи Cleveland Public Library пропонують програми літнього та зимового читання. Юнацький відділ University Heights Public Library влітку рекомендує спеціальні списки: “З книгою разом”, “Поради для літнього читання”, “Оповідання у парку”. У винагороду за старанне читання юні користувачі відвідують кафе-морозиво або отримують книгу з автографом автора. Улітку 2007 року оголошено конкурс “What’s the real deal?” (“У чому ж справа?”). На сайті бібліотеки розміщено звернення: “Привіт, тінейджери, чи хочете ви створити фільм з режисером Голлівуду та професійною знімальною групою?”. А далі юнацтву віком від 12 до 22 років пропонується написати сценарій, героями якого мають бути справжні чоловіки. Винагорода – за кращим сценарієм буде знято фільм. Дійсно, справа для завзятих і талановитих!
Незмінною популярністю у юних читачів користується програма “Відкрита ніч”. Після офіційного закриття бібліотеки підлітки збираються в її приміщенні, спілкуються, співають пісень, переглядають фільми. Такі вечори можуть передбачати елементи маскараду.
Програма “Догляд за дитиною” навчає дівчат бути нянями. Широкого розповсюдження в бібліотеках набула програма для молодих мам “Зростаємо разом”.
Юнацький відділ University Heights Public Library, крім ведення розділу “Програми, події” на своєму сайті, видає афішу-програму “Yazine”, в якій детально рекламує всі заходи, що відбуватимуться у бібліотеках-філіях. Ілюстрована яскраво-жовта листівка форматом А-3 запрошує також на концерти, розповідає про літературний журнал для юнацтва та молоді “Cicada”, надає інформацію для волонтерів, містить рекомендаційні списки для читання.
Поїздка до США залишила по собі приємні згадки про організаторів Клівлендської міжнародної програми, програми “Гармонія”, яскраві враження від зустрічей з цікавими людьми і взагалі від американського суспільства. Незабутньою для мене стала культурна програма: відвідини Ніагарського водоспаду, фестивалю мистецтв, індіанського фестивалю “Пау-Вау”, Музею образотворчого мистецтва, Музею науки, Музею рок-н-ролу, Українського історичного музею. Доля подарувала мені шанс наживо познайомитися з досвідом американських колег та переосмислити свою діяльність.
Організовуємо виставку
ТОЛЕРАНТНІСТЬ – ШЛЯХ ДО ЗГОДИ (СЛАЙДОВА ПРЕЗЕНТАЦІЯ КНИЖКОВО-ІЛЮСТРАТИВНОЇ ВИСТАВКИ-ДІАЛОГУ)
І. Тарадименко, завідувач науково-методичного
відділу Херсонської ОЮБ ім. Б. Лавреньова
Виставка презентується у форматі PowerPоint.
Перегляд виставки супроводжується візуальним рядом, елементами анімації, емоційним коментарем за кадром, музичним супроводом.
Створенню презентації передує: визначення її концепції та структури, підготовка текстів та ілюстрацій для слайдів, підбір музичного супроводу, редагування текстів коментарів. Презентація орієнтована на професійну аудиторію, тому в ній необхідно зробити акценти не на зміст представлених на виставці документів, а на її побудову, елементи оформлення, джерела наповнення.
Два перші слайди представляють назву виставки та розшифрування слова “толерантність” у вигляді анаграми:
- Творчість
- Активність
- Любов
- Енергія
- Рівноправність
- Активність
- Ніжність
- Терпимість
- Необхідність
- Ініціативність
- Совість
- Тактовність.
Тема виставки-діалогу “Толерантність – шлях до згоди” (гуманності, терпимості, вміння прощати) знайшла свій вираз у книжці С. Візенталя “Соняшник”. Під час показу слайду з зображенням цієї книжки за кадром звучить емоційна оповідь про трагічну і зворушливу історію її персонажів та пропозиція взяти участь у заочній дискусії, відповівши на питання, які турбували головного героя.
Наступні три слайди розкривають зміст першого розділу виставки („Простір толерантності”). На першому представлено інформацію про історію формування ідей толерантності у світі, на другому – відомості про корисні Web-сайти, на третьому – Web-поличку із зображенням книжкових новинок з проблем толерантності, яких немає у фонді бібліотеки, але інформацію про які розміщено в Інтернеті. Цікаво було б у межах спеціального розділу виставки продемонструвати документи щодо толерантності з приватних архівів користувачів бібліотеки.
Далі демонструється слайд, що схематично відображає структуру розділу виставки “Мистецтво жити поруч”. Цей розділ складається з трьох підрозділів: “Міст надії”, “Люди з особливими потребами”, “Молодь, позбавлена батьківського тепла”, зміст яких докладно розкривається на трьох окремих слайдах. Підрозділ “Міст надії” присвячується інформації про ставлення суспільства до колишніх ув’язнених, корисним web-сайтам, даним про установи та організації, що допомагають колишнім ув’язненим. Підрозділ “Люди з особливими потребами (вчимося спілкуватися)” містить бібліографічний опис цікавих статей із періодичних видань та Інтернету, а також інформацію про благодійні організації (“Діти України”, “Фонд соціального захисту інвалідів України” тощо).
Важливий елемент художнього оформлення виставки – “Рятівне коло толерантності” у формі квітки, що має сім пелюсток, кожна з яких являє собою стилізований сувій із назвами складових толерантності: уміння приймати, допомагати, розуміти, співчувати, надихати, радіти успіхові інших, любити.
Зображення “Рятівного кола толерантності”, а також поради психолога та інформація для роздумів зображуються на окремому слайді.
Слайд підрозділу ”Молодь, позбавлена батьківського тепла” включає як ілюстрацію добірку газетних і журнальних публікацій, а також інформацію про закони, які захищають права дитини, адреси та контактні телефони Херсонського обласного фонду “Захист”, молодіжної організації “Нова генерація”. Також тут подається адреса електронної пошти довіри, створеної бібліотекою спільно з Центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Херсонської міської ради.
Третій розділ виставки “Мова національних меншин” представлено слайдом з актуальним епіграфом: “Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову” (Л. Костенко), а також інформацією про корисні видання та web-сайти з цієї теми.
Останні слайди розкривають зміст четвертого розділу “Расизм – погляд на проблему”: знайомлять з виявами расизму в Україні, подають інформацію про міжнародні проекти, спрямовані проти насильства та нетерпимості. Складовою презентації виступає відеопроект “Війна” учнів 10 класу Херсонської ЗОШ № 1 – О. Альохіної та Т. Кравченко, представлений на виставці на компакт-диску.
Ноту оптимізму до презентації вносить слайд з “Мішечком порад”:
Будьте готові до того, що ви різні...
не кращі й не гірші, а просто різні;
цінуйте в кожній людині особистість і
поважайте її думки, почуття, переконання,
незалежно від того, чи збігаються вони з вашими.
Навчіться сприймати людей такими, якими вони є,
не намагайтесь змінити в них те, що вам не подобається.
Зберігайте “своє обличчя”, знайдіть себе і
за будь-яких обставин залишайтесь самим собою.
Фінальний слайд лаконічний “Дійте!”
Перша спроба проведення слайдової презентації книжкової виставки-діалогу дозволяє виявити ті аспекти виставкової та презентаційної діяльності, які слід розвивати та вдосконалювати. Відразу стає зрозуміло, що масове сприйняття виставки вимагає більш ритмічного та швидкого темпу побудови візуально-вербального ряду інформації, що просто неможливо без відповідних навичок роботи з прикладними програмами.
Вісті з регіонів
Зміни в соціально-економічному житті країни вимагають нових підходів до бібліотечного обслуговування юнацтва та молоді.
Реорганізація обслуговування полягає у вирішенні комплексу теоретичних і практичних питань, пов’язаних з уточненням завдань і пріоритетних напрямків обслуговування користувачів; визначенням організаційно-штатної структури обслуговування; вибором оптимальних форм організації обслуговування; визначенням пріоритетних напрямків методичної та науково-дослідної роботи у сфері обслуговування користувачів.
Для вирішення цих та багатьох інших питань і, як наслідок, удосконалення процесу обслуговування Державна бібліотека України для юнацтва за активної підтримки Державної академії керівних кадрів культури і мистецтва організувала і провела 19-23 березня проблемне навчання “Модернізація бібліотечного обслуговування юнацтва в контексті сучасних реалій”.
21 фахівець бібліотек для юнацтва з 17 областей України мав змогу прослухати близько 18 консультацій провідних спеціалістів ДБУ для юнацтва та викладачів ДАКККіМ (див. Програму проблемного навчання), а також узяти активну участь у круглому столі “Обслуговування користувачів: рутинний процес чи творчість” (модератор Т. Сопова).
Продовженням розмови про бібліотечне обслуговування та ознайомлення з досвідом роботи колег з київських бібліотек стали екскурсії до Голосіївської та Печерської ЦБС.
Заключними акордами навчання були перегляд літературно-музичної композиції до Року української книги “Книга крізь століття”, підготовленої бібліотекарями відділу періодики ДБУ для юнацтва, та прослуховування лекції “Сучасний літературний процес” у Національному музеї літератури України.
ПРОГРАМА
ПРОБЛЕМНОГО НАВЧАННЯ
„МОДЕРНІЗАЦІЯ БІБЛІОТЕЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ЮНАЦТВА В КОНТЕКСТІ СУЧАСНИХ РЕАЛІЙ”
м. Київ 19-23 березня 2007 р.
19 березня, Державна бібліотека України для юнацтва
11-00 Відкриття навчання
Г.А. Саприкін, директор ДБУ для юнацтва, канд. пед. наук
Бібліотечне обслуговування: нова реальність
В.І. Могилевець, заступник директора ДБУ для юнацтва
Нові підходи в організації роботи відділу абонементу
В. Г. Іванова, завідувач відділу абонементу ДБУ для юнацтва
Пріоритетні напрямки обслуговування користувачів у відділі літератури іноземними мовами
Л. К. Полішко, завідувач відділу літератури іноземними мовами ДБУ для юнацтва
Простір толерантності: новий напрямок у роботі бібліотек, що обслуговують юнацтво
Є. В. Кулик, методист ДБУ для юнацтва
Читання у процесі формування інформаційної культури користувачів у відділі мистецтв
А. В. Острова, завідувач відділу мистецтв ДБУ для юнацтва
Обслуговування користувачів в Інтернет-центрі бібліотеки
Л. Г. Коваль, завідувач відділу по роботі з електронними ресурсами ДБУ для юнацтва
Модернізація служби МБА
Л. В. Бердус, завідувач відділу основного книгозберігання ДБУ для юнацтва
16-00 Літературно-музична композиція “Книга крізь століття” (до Року української книги)
20 березня, Державна бібліотека України для юнацтва
10.00 Бібліотечне обслуговування: теорія та досвід
Н. Г. Ашаренкова, канд. пед. наук, професор ДАКККіМ
13-00 Голосіївська ЦБС
Бібліотека-філія ім. М. Гоголя
Бібліотека-філія ім. М. Рильського
15-00 Музей М. Т. Рильського
21 березня, Печерська ЦБС
10-00 Бібліотека ім. М. Салтикова-Щедріна
12-00 Досвід зарубіжних бібліотек з обслуговування користувачів
В. К. Скнар, завідувач кафедри теорії, історії і практики ДАКККіМ, канд. пед. наук, професор
14-00 Державна бібліотека України для юнацтва,
науково-методичний відділ
Обслуговування користувачів: шлях постійного удосконалення
Т. П. Сопова, завідувач науково-методичного відділу ДБУ для юнацтва
База даних: теоретичні та практичні аспекти
Т. М. Нікітінська, головний методист ДБУ для юнацтва
Інформаційні потреби: попит та можливості задоволення (за результатами соціологічних досліджень)
Н. В. Паянок, соціолог ДБУ для юнацтва
22 березня, Національний музей літератури України
11-00 Сучасний літературний процес
Р. П. Сєннікова, директор Національного музею літератури України
14-00 студія “Весняне буйноцвіття”
23 березня, Державна бібліотека України для юнацтва
10-00 Бібліотекар – користувач: особливості спілкування
А. В. Лисаківська, викладач кафедри суспільних наук ДАКККіМ, канд. пед. наук
12-00 Повернення в Україну літературних цінностей
В. Б. Врублевська, доцент ДАКККіМ
14-00 Круглий стіл “Обслуговування користувачів: рутинний процес чи творчість”
Модератор Т. П. Сопова, завідувач науково-методичного відділу ДБУ для юнацтва
15-00 Підбиття підсумків
* * *
Херсонська обласна бібліотека для юнацтва ім. Б. Лавреньова впродовж останніх років накопичила значний позитивний досвід роботи із соціалізації молоді, спрямовуючи свою діяльність на формування її духовно-моральної культури, світогляду та інтелекту, громадянсько-правової культури та патріотизму, мовної культури, здорового способу життя.
У книгозбірні діє Центр соціально-психологічної та правової підтримки молоді, правоосвітній клуб “Дай руку, підлітку”, гендерна школа; налагоджено ділові стосунки із соціальними партнерами – центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді міськвиконкому, обласним та міським управліннями освіти, міським управлінням юстиції, навчальними закладами, громадськими організаціями “Дія”, “Успішна жінка”, “Чоловіки проти насильства”, товариством Червоного Хреста.
Семінар-тренінг “Бібліотечне обслуговування як фактор соціалізації молоді”, який відбувся у книгозбірні 31 травня, мав на меті підвищення професійної кваліфікації працівників юнацьких структурних підрозділів бібліотек міста і області, бібліотекарів професійно-технічних навчальних закладів та запровадження інноваційних форм соціалізації молоді.
У семінарі взяли участь: директор Державної бібліотеки України для юнацтва Г. А. Саприкін, заступник начальника управління культури облдержадміністрації І. Р. Мазур, завідувач соціально-психологічної служби управління освіти міськвиконкому М. В. Соцька, фахівці обласної бібліотеки для юнацтва ім. Б. Лавреньова та районних централізованих систем.
У ході семінару-тренінгу бібліотекарі обговорили проблеми соціалізації молоді, впровадження у практику роботи бібліотек ідей толерантності, розширення соціального партнерства установ і організацій, які опікуються проблемами молоді; познайомилися з досвідом вітчизняних і зарубіжних бібліотек. Тренінг “Секрети ефективного спілкування бібліотекаря з юним користувачем” сприяв засвоєнню прийомів практичної психології, які можуть бути успішно використані у бібліотечному обслуговуванні молоді.
Доповіді і методичні рекомендації у формі слайдових презентацій, сучасні мультимедійні технології слугували наочним прикладом інноваційного підходу до організації професійного навчання і роботи з читачами. Кожен учасник семінару отримав у подарунок невеличку бібліотечку від земляцтва Херсонщини і обласної організації Всеукраїнської екологічної ліги, а також власні друковані видання обласної бібліотеки для юнацтва – інформаційні дайджести, бібліографічні покажчики, путівники, проспекти тощо.
Пам’яті колеги
ДИГАЛО ВАЛЕНТИНА МАКСИМІВНА
7 липня 2007 року пішла з життя колишній директор Кіровоградської обласної бібліотеки для юнацтва ім. О. Бойченка Валентина Максимівна Дигало.
Валентина Максимівна була першим директором Кіровоградської ОЮБ. Під її професійним керівництвом бібліотека перетворилася на затишний, гостинний палац книги для юнацтва та молоді, обладнаний новітніми телекомунікаційними, копіювальними засобами, актуальною різножанровою наочністю, багатим універсальним документним фондом.
Велику увагу вона приділяла зміцненню матеріальної бази бібліотеки, покращенню її комфорту. Так, у 1996 році її авторитет як директора допоміг домогтися від влади виділення додаткових 300 кв. м для відділу абонементу. Це дало змогу значно вдосконалити умови обслуговування користувачів і працівників бібліотеки.
За ініціативи Валентини Максимівни в 1996 році спільно з обласною телерадіомовною компанією було створено єдиний на той час в Україні телевізійно-бібліотечний молодіжний клуб “Відкриті двері”.
Вона завжди приділяла велику увагу зміцненню авторитету Кіровоградської ОЮБ серед управлінських структур міста, мережі бібліотек України, що обслуговують юнацтво. Неодноразово на базі бібліотеки проводились всеукраїнські конференції, семінари, стажування директорів бібліотек України для юнацтва.
За багаторічну сумлінну працю, значний особистий внесок у розвиток бібліотечної справи області, популяризацію української національної культури, виховання молоді, Валентину Максимівну було відзначено багатьма нагородами управління культури Кіровоградської обласної державної адміністрації. 1993 року її удостоєно почесного звання Заслужений працівник культури України.
Валентина Максимівна була справжнім фахівцем, керівником, лідером свого колективу. Їй були притаманні такі людські якості, як любов до життя, гідність, доброта, повага до людей, гумор тощо.
Світла пам’ять про Валентину Максимівну збережеться в серцях тих, хто її знав, спілкувався з нею.
