Бібліосвіт державна бібліотека України для юнацтва Інформаційний вісник 3 (23)’2007 зміст
| Вид материала | Документы |
- Бібліосвіт державна бібліотека України для юнацтва Інформаційний вісник 1 (21)’2007, 868.75kb.
- Інформаційний вісник, 993.03kb.
- Інформаційний вісник, 1023.87kb.
- Інформаційний вісник, 1100.75kb.
- Інформаційний вісник, 1081.07kb.
- Інформаційний вісник, 1072.15kb.
- Дз «державна бібліотека україни для юнацтва», 1059.26kb.
- Дз «Державна бібліотека України для юнацтва», 2408.7kb.
- Дз «Державна бібліотека України для юнацтва», 963.85kb.
- Міністерство культури І туризму україни дз «державна бібліотека україни для юнацтва», 1405.67kb.
3(23) 2007
Київ 2007
БІБЛІОСВІТ
Державна бібліотека України для юнацтва
Інформаційний вісник 3 (23)’2007
ЗМІСТ
| | Бібліотеки-ювіляри | |
| Іванова Н. | Миколаївська обласна бібліотека для юнацтва: шлях змін і перетворень | 4 |
| Ярмоленко О. | Інноваційні форми краєзнавчої бібліотечної діяльності в обласній бібліотеці для юнацтва як засіб патріотичного виховання молоді | 11 |
| Татенко Ю. | Бібліотека – ресурс для вирішення проблем молоді | 17 |
| | З досвіду роботи | |
| Козенко О. | Бібліотека: виховання і розвиток творчої особистості | 20 |
| | Краєзнавство | |
| Картальова Л. | Краєзнавство – джерело збагачення духовної культури | 24 |
| | Увага: конкурс! | |
| | Положення про Всеукраїнський конкурс «Легенди рідного краю» | 30 |
| | Семінари та практикуми | 32 |
| | Досвід зарубіжних колег | |
| | Отцы и дети (методические материалы к проведению дискуссии) | 33 |
| | Чи маю право? | 54 |
Р
ЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ВІСНИКА «БІБЛІОСВІТ»
Г. Саприкін (голова редкол.), Т. Сопова (відп. ред.), С. Чачко,
Т. Якушко
Редактори: С. Чачко, В. Кучерява
Бібліосвіт ДБУ для юнацтва № 3 (23)
Інформаційний вісник
Засновник – Державна бібліотека України для юнацтва
Виходить чотири рази на рік
Підписано до друку 15. 11. 07. Зам. № 90. Тираж 60 пр.
Просп. Перемоги, 60, м. Київ, 01057
ссылка скрыта
E-mail:metod@4uth.gov.ua
©
Державна бібліотека України для юнацтва, 2007 Бібліотеки-ювіляри
Миколаївська обласна бібліотека для юнацтва: шлях змін і перетворень
Н. Іванова, директор Миколаївської ОЮБ
Минуло тридцять років з того часу, коли в Україні було засновано нові соціальні інститути – спеціалізовані бібліотеки для юнацтва. Мета їх діяльності – надавати інформаційні послуги юнацтву, враховуючи його вікові особливості. Бібліотеки для юнацтва стали справжніми осередками культури і духовності, центрами соціалізації, виховання й освіти підростаючого покоління, прищеплення йому навичок культури читання та інформаційної грамотності.
Миколаївську обласну бібліотеку для юнацтва було створено в 1977 р. відповідно до Постанови листопадового Пленуму ЦК Компартії України та рішенням виконкому Миколаївської обласної Ради народних депутатів за № 559 від 25 жовтня. 14 грудня обласне Управління культури видало Наказ № 473 «Про відкриття з 15 грудня 1977 р. обласної бібліотеки для юнацтва» за підписом його начальника Ю. М. Агеєва.
Перші роки життя новостворена бібліотека провела під дахом ОУНБ ім. О. Гмирьова, розвиваючись, накопичуючи книжковий фонд, формуючи довідковий апарат і шукаючи власного приміщення. Тільки 30 березня 1984 р. виконкомом обласної Ради було прийнято рішення № 158 «Про передачу приміщення обласній бібліотеці для юнацтва», в якому малася на увазі будівля по вул. Велика Морська, 92.
5 травня 1985 р., напередодні 40-річчя Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні, бібліотеку було відкрито для читачів, за що ми вдячні першому директору Н. Ф. Новохрещених.
Дотепер обласна бібліотека для юнацтва розміщується в цій будівлі, орендуючи її у Фонда держмайна міськвиконкому. Співробітники краєзнавчого музею віднесли будинок до списку архітектурних пам’яток міста. В інвентарній картці записано: «Являє собою оригінальний тип будівлі, з застосуванням цегляного орнаменту, що частіше використовувався в будівлях промислової архітектури наприкінці XIX – напочатку ХХ ст.». А відомий краєзнавець Ю. М. Крючков зазначає, що це був будинок заможнього городянина.
Сьогодні Миколаївська обласна бібліотека для юнацтва – це майже 11 тисяч користувачів, 80 тисяч документів на різних носіях інформації, 17 тисяч записів в електронному каталозі і інших базах даних, понад 200 тисяч книговидач, більш ніж 50 тисяч відвідувань щорічно. Бібліотека прагне дійсно стати авторитетеним методичним центром для юнацьких структурних підрозділів публічних бібліотек області, які обслуговують майже 90 тис. читачів юнацького віку.
Бібліотека намагається сприяти соціальному становленню та розвитку молоді відповідно до молодіжного законодавства України, враховує у своїй діяльності результати соціологічних досліджень – всеукраїнських, регіональних і самостійних (за останні п’ять років їх проведено 16).
Становище молоді в суспільстві – індикатор розвитку самого суспільства. Не завжди молода людина може розібратися в усіх життєвих ситуаціях і, буває, дає себе втягнути в напружене поле взаємних образ і претензій, які накопичилися в суспільстві. Тому ми поставили собі за мету створити в бібліотеці такі умови, які дозволяють молоді отримати потрібну їй інформацію, зокрема – про державну підтримку, діяльність органів місцевої влади у галузі молодіжної політики, тощо. Своєю стратегічною метою колектив бібліотеки вважає трансформацію закладу у молодіжний інформаційний центр, який забезпечуватиме вільний доступ до інформації (книг, періодичних видань, компакт-дисків, DVD, Інтернету).
У практику роботи бібліотеки міцно ввійшла технологія соціального партнерства. Вона дозволила сформувати систему рівноправних взаємовідносин з державними, громадськими, освітніми структурами, що працюють з молодіжною аудиторією. Щодо підтримки бібліотеки в процесі її становлення як молодіжного центру укладено багатосторонню Угоду з Головним управлінням юстиції в Миколаївській області, обласною Радою профспілок та обласним центром зайнятості. Результатами реалізації цієї Угоди стало створення консультаційного бюро для молоді, гуртків правової освіти, школи формування лідерських якостей, кутків молодого виборця, профорієнтаційних кутків. Зараз з успіхом реалізується спільний проект «Кульбаба і Ко» для вихованців аляутської школи соціальної реабілітації.
Провідним соціальним партнером для нас є сама молодь. Слід нагадати, що однією з головних ознак сучасного демократичного суспільства є розвинений громадський сектор. Сильний «третій сектор» – гарант суспільної стабільності держави. Кількість громадських організацій зростає, проте їх розвиток стримує ряд чинників: низький рівень професійності, поінформованості та міжсекторної взаємодії неурядових організацій (НУО).
З метою вивчення інтересів та проблем молодіжних громадських організацій Миколаївщини, для інформаційної допомоги і координації діяльності з Молодіжною колегією при губернаторі області розроблено програму «Розвиток соціальної взаємодії обласної бібліотеки для юнацтва та молодіжних громадських організацій». Основна теза цієї Програми – позиціонування бібліотеки як інформаційно-ресурсного центру для молодіжних НУО, який би не тільки поширював інформацію про донорські організації, про різноманітні прояви молодіжної активності, мав свій сайт або web-сторінку на сайті бібліотеки, але й створював банки даних, такі як «Молодіжне законодавство», «Молодіжні громадські організації», накопичував нормативні акти регіональної влади щодо молоді, видавничу продукцію про діяльність НУО та видання самих молодіжних організацій, узагальнював їх досвід і своїми, суто бібліотечними, засобами підтримував інтерес до командної діяльності шляхом здійснення конкретних справ, реалізації соціальних програм.
У наших подальших планах – проведення щомісяця днів соціальної інформації для молоді, організація міжнародних Інтернет-мостів з актуальних питань, що турбують молодь. Нещодавно з успіхом пройшов перший Інтернет-міст з Волгоградською обласною бібліотекою для юнацтва за темою «Прояви агресії та екстремізму у молодіжному середовищі».
Мабуть, можна сказати, що результатом вищеназваної програми стало створення за ініціативою читацького активу на базі бібліотеки обласного благодійного фонду «Індиго». Голова правління цього
фонду Ольга Криницька – член як обласної Молодіжної колегії, так і міського молодіжного муніципалітету, де представляє інтереси нашої бібліотеки. У той же час бібліотека має оперативну інформацію про молодіжний рух міста та області.
Створення власної громадської організації дало змогу на більш якісному рівні займатися проектною діяльністю, розширювати коло партнерів, налагоджувати зв’язки з активною молоддю, залучати її до волонтерської діяльності благодійного фонду. В акціях «Допоможи своєму ровеснику», «Подаруй бібліотеці книгу», до дня Святого Миколая, що є складовими загальнобібліотечної програми «Милосердя», беруть участь наші читачі. Менш ніж за рік було представлено на різноманітні конкурси 15 робіт, проектів, ідей. Два проекти – «Нове ім’я в історії нашого міста: О. М. Петров – лікар, поет, громадянин» і «Збережемо заповідність Кінбурнської коси» – отримали грантову підтримку Центру соціальних програм компанії РУСАЛ. Останній проект визнано найкращим у номінації «Соціально найзначущіший проект» на Міжнародній Конференції «Крим – 2007» з видачею відповідного сертифікату. Фінансову підтримку від Управління у справах дітей та молоді міськвиконкому отримала Школа розвитку лідерських якостей. Нашу бібліотеку визнано переможницею у двох номінаціях конкурсу управління ЖКГ міськвиконкому з благоустрою прилеглої до бібліотеки території та упорядкування дитячого майданчику.
Особливе місце в діяльності бібліотеки займає громадянсько-патріотичне виховання молоді, зокрема – вивчення історії і культури України та рідного краю, формування національної свідомості, дбайливого ставлення до батьківських звичаїв, обрядів, традицій. У «Бібліотечну світлицю» в рамках реалізації програми «Шукаємо таланти» ми запрошуємо народних митців – майстрів декоративно-ужиткового мистецтва, поетів, музикантів, композиторів. Не тільки тих, хто вже має ім’я, але й тих, хто тільки починає. Інформація про талановиту молодь розміщується на бібліотечному сайті.
З презентації своєї книги «Педагогічні студії» розпочав нашу нову українознавчу програму «Автограф» голова Миколаївського фонду культури, лауреат Аркасівської премії Л. А. Ржепецький.
Значна увага приділяється популяризації українського письменства, популяризації української мови. Постійно видаються біобібліографічні покажчики, присвячені видатним творцям українського слова. Вже підготовлені випуски про І. Франка, Івана Багряного, У. Самчука, М. Зерова, Олега Ольжича, М. Куліша. Треба зазначити, що завдяки бюджетній програмі «Фінансова підтримка друкування видань культурологічного та літературно-художнього напряму» (раніше – «Українська бібліотечна серія») від Національної парламентської бібліотеки України за чотири роки наша бібліотека отримала нових видань на 36 тис. грн, 63 % з яких українською мовою.
Цікаво й змістовно працює пошуково-краєзнавча експедиція, яку очолює молодий науковець, викладач Педагогічного університету ім. В. О. Сухомлинського Денис Шпак. Знайдено два сімейні архіви, здійснюється велика дослідницька робота. І якщо миколаївці вже знають про сім’ю Петрових-Тверитинових, то ім’я уродженця Миколаєва, військового, члена Імператорського Східного товариства Миколи Павловича Цигана більшості ще невідомо. Цим напрямом роботи ми ілюструємо тезу про те, що сучасні бібліотеки не лише зберігають знання, але й самі їх створюють.
Вивчаючи рідний край, неможливо не торкатися екологічних проблем, які вкрай турбують і молодь, і людей старшого віку. Цей напрям бібліотека розвиває разом з представниками громадської ради при Державному управлінні охорони природного навколишнього середовища та різноманітних екологічних організацій міста. Нашими партнерами стали і спортсмени на чолі з керівництвом Управління з питань фізкультури та спорту. Багато цікавого плануємо здійснити разом з олімпійською чемпіонкою, чемпіонкою світу зі стрибків у висоту Інгою Бабаковою – членом Національного Олімпійського комітету та різних міжнародних організацій. До речі, голова правління нашого благодійного фонду Ольга Криницька стала членом президії Федерації легкоатлетів України від Миколаївської області. Наші щотижневі круглі столи з питань екології перетворилися на лабораторію творчих ідей, у роботі якої беруть участь депутати, лідери НУО, творча інтелігенція, представники ЗМІ. Ми будемо відкриті для всіх небайдужих миколаївців і в подальшому.
Усі вищенаведені заходи сприяють формуванню позитивного іміджу бібліотеки. Багато уваги приділяється розробці фірмового бібліотечного стилю. Наприклад, на всій видавничій продукції бібліотеки стоїть наш логотип.
Важливим інструментом формування громадської думки є засоби масової інформації. Співробітництво з пресою – важлива частина рекламної та інформаційної політики бібліотеки. Авторами статей виступають як самі бібліотечні працівники, так і професійні журналісти – Ю. М. Агєєв, О. Кураса, О. Сквірська. В. Марущак, яка є членом Спілки письменників і Спілки журналістів України, працює в нашій бібліотеці і створює Молодіжний прес-центр. Регулярно наша діяльність висвітлюється обласним радіо та телебаченням. Щорічно видається дайджест «Обласна бібліотека для юнацтва в ЗМІ».
Ключовими напрямами у діяльності сучасної книгозбірні є автоматизація бібліотечних процесів, виконання традиційних функцій із застосуванням новітніх технічних засобів.
Сталося так, що обласна бібліотека для юнацтва не встигла потрапити до першої хвилі комп’ютеризації бібліотек міста у 90-х рр. Не зорієнтувалася ми і на початку ХХІ століття, коли міжнародні фонди оплачували технічні засоби, а не тільки конретні види діяльності, як зараз. І тепер перед колективом стоїть завдання: враховуючи досвід інших бібліотек у цій справі, рухатися вперед, до сучасного рівня.
Локальна комп’ютерна мережа бібліотеки налічує сім комп’ютерів з доступом до Інтернет, сканер, принтери тощо. Базовим програмним забезпеченням є вітчизняна інформаційно-бібліотечна програма «УФД/Бібліотека», створена на основі сучасних технологій і стандартів обробки та передачі інформації. Вона призначена для автоматизації всіх основних бібліотечних процесів: комплектування бібліотечного фонду, обробки документів, обслуговування користувачів. Формуються електронний каталог, БД (у тому числі БД «Цікавий світ твоїх захоплень» про клуби, гуртки, дозвіллєві заклади міста, БД «Куди піти вчитися» про навчальні заклади міста і області), виконуються віртуальні довідки. Фонди бібліотеки повільно, але поповнюються електронними документами. Уся література, що надходить до бібліотеки, піддається автоматизованій обробці. На черзі – ретроконверсія фонду.
Сьогодні головним критерієм оцінки діяльності бібліотеки є рівень організації її інформаційних ресурсів. Освоєння комп’ютерних технологій, створення локальної автоматизованої мережі дають змогу переходу до корпоративних методів роботи. І морально, і технічно ми готові бути учасниками корпоративного каталогу бібліотек вищих навчальних закладів, що мають програмне забезпечення «УФД/Бібліотека».
На жаль, наше програмне забезпечення не конвертується з програмою ІРБІС, яку мають ОУНБ ім. О. Гмирьова та ОДБ ім. В. Лягіна. Але найближчим часом цю проблему буде вирішено програмістами, що вдосконалюють «УФД», і ми зможемо брати участь в організації загальнообласного корпоративного каталогу.
Власними силами створено і систематично оновлюється веб-сайт бібліотеки – важливий елемент її іміджу в інформаційному просторі. На ньому розміщено інформацію про історію бібліотеки, основні напрями її діяльності, анонси заходів, сторінку «Цікаві новинки», карту талановитої молоді тощо.
Але процес динамічного перетворення нашого закладу на сучасний інформаційно-просвітницький центр для молоді гальмує слабка матеріально-технічна база.
Усім відомо про залишковий принцип фінансування галузі культури. Проголошені програми розвитку культури та інформатизації суспільства не виконуються в повному обсязі. Наприклад, фінансування поповнення книжкового фонду та передплати періодичних видань у нашій бібліотеці з 2004 по 2007 рр. здійснене тільки на 59 %.
Фактично не поповнюється за бюджетні кошти комп’ютерний парк (останній комп’ютер придбано в 2006 р.). Тому колектив багато зусиль спрямовує на пошук додаткових позабюджетних коштів. За останній час у нас з’явилися: телефон-факс, ще два комп’ютери. Але це не є вирішенням проблеми. Нам потрібне систематичне переоснащення робочих місць як бібліотекарів, так і читачів. На часі підготовка до подальшої автоматизації бібліотечних процесів: обліку читачів, статистики, введення штрих-кодів на літературу тощо; упорядкування штатного розпису відповідно до сучасних вимог з введенням додаткових штатних одиниць, у т.ч. інженерно-технічних працівників. Зараз кількісний склад колективу бібліотеки перебуває на рівні критичного мінімуму.
Не останнє місце серед цих проблем, на мою думку, займає те, що приміщення має площу всього 467 м2 і вже не задовольняє наших потреб: книгосховище переповнене, відсутні підсобні приміщення відділів обслуговування, конференц-зал. Будівля бібліотеки знаходиться в оренді. Щоправда, викликає певний оптимізм Програма розвитку культури Миколаївської області до 2010 р., де враховано потреби нашої бібліотеки.
Вищезазначені напрями не вичерпують усього змісту діяльності бібліотеки.
На завершення я хочу подякувати колективу за натхнення і спроможність долати труднощі. Партнерам і друзям я вдячна за те, що вони опікуються нашими проблемами і підтримують нас у складну хвилину. Сподіваюся також на розуміння і сприяння реалізації наших творчих проектів з боку керівництва області і галузі культури.
Бібліотеки-ювіляри
Інноваційні форми краєзнавчої бібліотечної діяльності в обласній бібліотеці для юнацтва як засіб патріотичного виховання молоді
О. Ярмоленко, завідувач відділу мистецтв і краєзнавства
Миколаївської ОЮБ
Пріоритетним напрямом у національній системі освіти є патріотичне виховання юнацтва. Запорука ефективності в досягненні цієї мети – координація спільних зусиль влади, навчальних та культурно-просвітницьких закладів, родини. Особливого значення патріотичне, як і будь-яке інше виховання, набуває в тих бібліотеках, де 75 % користувачів складає юнацтво, бо саме в юності відбувається становлення особистості, визначення цінностей.
Однією з складових національно-патріотичної роботи бібліотеки є краєзнавча діяльність, спрямована на розповсюдження та закріплення серед користувачів знань про історичне минуле свого краю, сприяння прагненню вивчати його сьогодення, знайомство з цікавими особистостями. Фундаментом її є спеціальний краєзнавчий фонд.
Цікаво проаналізувати краєзнавчі документи миколаївських видавництв за останні десять років. Більшість видань розкривають історичне минуле краю, подаючи при цьому не нові факти, не маловідомі широкому загалу сторінки, а добре вивчене і надруковане раніше. Водночас майже не відображаються розвиток області за роки незалежності і суспільний аспект, який у першу чергу цікавить користувачів (сфери економіки, науки, охорони здоров’я та інші). Відчувається також нестача краєзнавчих довідників різної тематики, відсутність додаткового пошукового апарату: іменних, географічних, предметних покажчиків.
Можливо, це пов’язано з низьким рівнем у нашому місті дослідницької та пошукової роботи. Документи, що зберігає бібліотека, – цінне джерело, але краєзнавство, як і будь-яка наука, розвивається лише тоді, коли виникають протиріччя між «старими» знаннями і новими фактами, що потребують наукового дослідження, аналітичної роботи. Здається, доцільніше авторському колективу написати один підручник з економіки Миколаївщини, ніж щороку видавати за різними прізвищами майже однакові загальні курси економіки.
Треба згадати також, що в Миколаєві в 2007р. прийнята обласна програма підтримки книговидання та книгорозповсюдження, за якою бібліотеки безкоштовно отримують місцеву літературу.
Миколаївська обласна бібліотека для юнацтва накопичила значний досвід популяризації краєзнавчих знань, використання краєзнавчого матеріалу в освітньо-виховному процесі юнацтва. Так, протягом 2006 р. оновлювалася тринадцять разів постійно діюча краєзнавча книжкова виставка «Це місто моє над Бугом. Серед інших документів особливий інтерес викликали матеріали до 105-річчя від початку систематичних розкопок в Ольвії, про створення Миколаївської обсерваторії, до 10-річчя заснування премії імені М. Аркаса, до ювілейних дат Дніпрової Чайки, М. Вінграновського, Б. Мозолевського, до Міжнародного дня молоді (зокрема, документи про визначні досягнення юних миколаївців в різних галузях), до Міжнародного дня музики (щодо творчості поетів-пісенників Миколаївщини – С. Черкасенка,
В. Качуріна, Д. Креміня, А. Поперечного, Л. Золотоноші та ін.).
З кінця 90-х років відділ мистецтв і краєзнавства спільно з обласним краєзнавчим музеєм працює за програмою лекторію «Миколаїв: сторінки історії та культури». Протягом сімох років учні багатьох закладів освіти вивчали в наших стінах давнє минуле Миколаївщини, її архітектуру, ремесла і промисли, усну народну творчість та музичну культуру, екологічні проблеми та літературні досягнення, міжнародні економічні зв’язки, історію створення бібліотек, театрів, зоопарку в нашому місті. Для кращого засвоєння матеріалу та підвищення зацікавленості історією міста оформлювалися відповідні книжкові виставки, демонструвалися експонати з музею.
Завдяки включенню до шкільної програми основ краєзнавства стало можливим більш глибоко і детально вивчати різні його аспекти в бібліотеці, залучаючи фахівців з багатьох установ і організацій міста. Тому з 2005 р. перевагу було надано іншій формі – ліцею краєзнавчих знань «Про тих і для тих, хто любить рідний край», який складався з трьох модулів – люди, події і дати. Велика увага приділялася вшануванню пам’яті видатних миколаївців. Так, тільки в 2006 р. були організовані вечори пам’яті поета Е. Январьова, художника М. Ряснянського (спільно з Обласним краєзнавчим музеєм у супроводі експозиції виконаних ним портретів визволителів Миколаєва), графіка
Є. Кібрика (в партнерстві з Обласним художнім музеєм ім. В. Верещагіна), Шури Кобера та Віті Хоменка (разом з Музеєм підпільно-партизанського руху на Миколаївщині у роки Великої Вітчизняної війни 1941– 1944 рр.).
Ефективній краєзнавчій роботі в нашій бібліотеці сприяє поєднання в одному відділі двох напрямків, мистецтва і краєзнавства, яке дає змогу ставити цілі не тільки патріотичного, але й естетичного виховання юнацтва. Наприклад, до Міжнародного дня театру у відділі відбулася зустріч читачів із народним артистом України, лауреатом Шевченківської премії Василем Бурдиком з Миколаївского Академічного театру драми та музичної комедії. Було організовано творчий вечір Галини Місанчук, під час якого керівник ансамблю української народної та сучасної пісні «Вільні козаки» при Миколаївській обласній філармонії, лауреат обласної премії ім. М. Аркаса 2006 р. Олександр Сичов разом із солістом філармонії та лауреатом багатьох всеукраїнських та міжнародних пісенних конкурсів Денисом Місанчуком з дійсно козацьким запалом презентували нашим користувачам пісні на вірші Галини, а також новий кліп та компакт-диск Дениса «Мрія». За активної участі Олександра Сичова відбулася ще одна творча зустріч – з поетом Валерієм Болгаренком.
Протягом багатьох років відділ мистецтв і краєзнавства бібліотеки працював як експозиційна зала, знайомлячи читачів з талановитими митцями, нашими земляками і сучасниками. Тільки за останні три роки тут було представлено вишиванки О. Буги; розпис на склі та дереві В. та Я. Шамрай; живопис учнів Миколаївської дитячої художньої школи, членів творчого об’єднання «Прибужжя» І. Красногородського та А. Цуркана; гобелени студентів кафедри декоративно-ужиткового мистецтва й роботи студентів кафедри мистецтвознавства, графічного дизайну та реставрації Миколаївської філії Київського національного університету культури і мистецтв; вироби з бісеру учнів гуртка рукоділля Палацу творчості учнів під керівництвом С. Леонової та її різьблені вироби з кістки; м’які іграшки, живопис, аплікації, граттаж учнів спеціальної школи-інтернату для дітей з вадами слуху; ляльки випускників дитячої художньої школи, колишньої нашої співробітниці С. Дюндіної та студентки факультету журналістики Київського національного університету А. Пучкової.
Цього року до Дня захисту дітей було організовано фотовиставку «Дитячі очі: в них весь світ» миколаївського фотоклубу «Корабел», а також виставку декоративних виробів з дерева учнів школи соціальної реабілітації. До Дня знань у бібліотеці відкрилася ексклюзивна виставка старожитностей з колекції О. Криницького «Віхи історії». Нещодавно наші читачі ознайомилися з унікальними фотографіями О. Кремка, представленими на автограф-сесії Л. Ржепецького. Нині можна відвідати ювілейну виставку «Джерело натхнення». Свої роботи на неї надіслали двадцять майстрів творчого об’єднання «Прибужжя», з яким бібліотека плідно співпрацює вже протягом десяти років.
У 2006 р. бібліотека провела обласні конкурси «Легенди мого краю» та «Алея героїв». Ми отримали як персональні роботи школярів, так і колективні – від членів краєзнавчих гуртків з восьми районів: Арбузинського, Братського, Вознесенського, Новоодеського тощо. Усі матеріали, надані для конкурсу «Алея героїв», розповідають про земляків: тяжку долю та подвиги бабусь та дідусів – ветеранів Великої Вітчизняної війни, нелегкий труд учителів, життя і творчість місцевих поетів, науковців. Для конкурсу «Легенди мого краю» учні збирали в своїх рідних населених пунктах етнографічний, фольклорний матеріал. Великий позитив конкурсів полягає в тому, що, може, вперше в житті діти за власним бажанням щиро спілкувалися зі старшим поколінням, розпитували своїх бабусь, дідусів, вчителів, сусідів, уважно слухали їх розповіді та спогади, з цікавістю передивлялися фотографії, нагороди, пожовтілі листівки, з хвилюванням торкалися вишиванок і скриньок, що їх з любов’ю створювали члени їхніх родин.
У 2006 р., після визначення нової стратегії розвитку, всю діяльність бібліотеки було спрямовано на розробку інноваційних проектів, у т.ч. краєзнавчих. Було вирішено впроваджувати практично спрямовані, більш важливі для молоді та корисні для регіону активні форми роботи. Задля досягнення цієї мети використовувалася методика структурного групування у програми різних форм роботи за принципом логічної єдності змісту модулів та практичної зорієнтованості. Ці програми не носять консервативного чи декларативного характеру, а постійно редагуються, змінюються та доповнюються в залежності від ситуації, потреб та побажань молоді, ми їх удосконалюємо, реагуючи на сучасні вимоги.
Нами ініційовано три проекти: програму «Шукаємо таланти»; створення пошуково-краєзнавчої групи з метою виявлення невідомих чи забутих імен та фактів з багатої історії Миколаївщини, їх дослідження, систематизації та популяризації; підготовку й проведення за активної участі молоді акцій з метою вирішення актуальних проблем регіону.
Основні завдання програми «Шукаємо таланти» – інформаційна підтримка бібліотекою самостійного творчого пошуку юнацтва й молоді, розвитку її креативності, допомога в реалізації творчого потенціалу, сприяння пошуку шляхів визнання, обміну досвідом, отриманню порад, надання можливості активного неформального спілкування творчо обдарованих особистостей та випробування ними нових амплуа. Майже до кожної виставки ми готуємо та розповсюджуємо запрошення, друкований каталог та програмки презентацій з використанням в оформленні фотографій робіт авторів. На бібліотечному сайті викладено базу даних «Карта творчості Миколаївщини», яка містить біографії, фотографії робіт учасників та постійно доповнюється.
Не можна не згадати декілька заходів з цієї програми. Саме в нашій бібліотеці відкрилася перша персональна виставка розпису та акварелі О. Лисянської. Стиль її робіт наклав свій відбиток і на організацію презентації: з використанням експонатів обласного краєзнавчого музею було оформлено куточок у стилі української хати, прикрашений рушниками, калиною, відбулося частування гостей варениками, ведучі були в національних костюмах, а український народний хор «Зоряниця» розважав гостей українськими піснями. На знак подяки О. Лисянська дві свої найкращі роботи подарувала бібліотеці. Ми пишаємося тим, що після висвітлення заходу в засобах масової інформації вона отримала багато пропозицій щодо експонування своїх робіт у культурних і освітніх закладах міста, а також зайняла перше місце в конкурсі, що проводив обласний краєзнавчий музей.
Дуже вдалим виявилося і дитяче свято, в якому взяли участь: 11-річні Уляна Єфімова та Анна Сергійчик, представивши свої вишиванки, малюнки та вірші; 14-річний Євген Войцещук з роботами з яєчної скорлупи (до того ж він грає на багатьох музичних інструментах); 10-річна виконавиця романсів Анна Лутченко та 6-річний піаніст Сашко Сефер. Усі діти гідно витримали перший в житті публічний іспит, а нагородою їм стали оплески, феєрверк, грамоти, подарунки та солодощі.
До речі, Євген Войцещук і Анна Лутченко навчаються в дитячій музичній школі № 5, з якою бібліотека остннім часом налагодила тісну співпрацю. Сьогодні майже всі наші заходи супроводжуються виступами учнів цієї школи, що робить їх більш жвавими та святковими, а дітям дає можливість продемонструвати свої здібності широкій аудиторії. Наприклад, під час проведення присвяченої 120-річчю з дня народження поета Олексія Гмирьова літературно-музичної композиції «Гори, моє серце», виконувалися романси на його слова. При відкритті персональної виставки А. Цуркана присутніх розчулила гра трьох учнів на трубі та саксофоні.
У рамках цієї програми відбулися й інші презентації. До Міжнародного жіночого свята було презентовано першу виставку декоративних робіт О. Мариловцевої, живопису Н. Бенівої та О. Гаврилової. Юні таланти опікує і покладає на них великі надії В. Кривцова, керівник творчого об’єднання «Прибужжя». У вересні миколаївці знайомилися з виставкою «Живописні акорди», на якій були представлені батик і живопис учнів Т. Коляди та В. Андреєва, керівників образотворчої студії при Будинку творчості для дітей та юнацтва Заводського району. На ювілейній виставці були представлені роботи молодих дівчат – живопис О.Подковирової та А. Бобрової-Клименко, рушники О. Тарасової та Г. Дворник.
Про правильність обраного нами напряму роботи свідчить і те, що з усіма учасниками цієї програми бібліотека підтримує дружні партнерські зв’язки та планує здійснити нові спільні творчі проекти, бо успіх надихає на нові творчі ініціативи. Робота бібліотеки з юнацтвом і молоддю за програмою «Шукаємо таланти» допомогла розкрити їх потенційні можливості: розкутість і комунікабельність, впевненість у своїх силах і нестисненість стереотипами, відкритість до сприйняття нового.
Ще один проект стартував у квітні цього року. Запропонована обласним благодійним фондом «Індиго» спільно з нашою бібліотекою екологічна акція «Збережемо заповідність Кінбурнської коси» перемогла в конкурсі міні-грантів компанії «Русал». Метою цього проекту були: активізація природоохоронної діяльності громадських організацій, сприяння формуванню у миколаївської молоді екологічної культури та здатності і готовності виступити на захист цієї природньої пам’ятки.
Тільки за один тиждень ми провели цілий комплекс заходів. Опитали 386 респондентів, проаналізували та узагальнили відповіді, а за результатами анкетування підготували та розповсюдили брошуру. Провели конкурс та виставку дитячих малюнків «Дамо нашу землю дітям!» (у цих заходах взяли участь 39 школярів з 12 шкіл міста). Переможці були урочисто нагороджені грамотами та отримали подарунки. Розміщену у відділі мистецтв і краєзнавства виставку «Дивовижне поруч: Кінбурнська коса», для якої надав свої роботи О. Мітін з херсонського фотоклубу «Свіжий погляд», протягом тижня відвідали майже півтори тисячі миколаївців. Для обговорення проблем, повязаних з Кінбурнською косою, пошуку спільної думки та об’єднання у їх вирішенні зусиль державного й громадського сектору було організовано і проведено круглий стіл «Кінбурнська коса: проблеми та рішення». У ньому взяли участь начальник управління охорони навколишнього природного середовища Є. О. Седлецький та директор південного філіалу Інституту екології Національного екологічного центру України О. М. Деркач, депутати обласної та міської рад, представники громадсько-політичних організацій Миколаївщини – Конгресу українських націоналістів, «Скаутів», «Зеленого руху», «Волонтерів», «Молодої гвардії», міського клубу виборців, а також обласного товариства охорони природи та товариства «Знання», студентів вищих навчальних закладів. У рамках проекту було оформлено книжкову виставку «Подорож у країну Гілею», організовано перегляд науково-популярного фільму В. Завізіона «Літо на Кінбурні», підготовлено та розповсюджено каталог виставки, буклет про Кінбурнську косу.
З усього вищезазначеного можна зробити наступний висновок. На сьогоднішній день краєзнавча місія бібліотеки проявляється не тільки й не стільки у збиранні, систематизації та наданні існуючої краєзнавчої інформації читачам, скільки в пошуку та всебічному дослідженні нових відомостей, впровадженні активних, соціально значущих форм роботи, обєднанні зусиль бібліотеки та інших державних установ і громадських організацій, спрямованих на реалізацію спільних соціально вагомих для регіону та громади проектів. Як відомо, успіх підсилює прагнення до діяльності, а левова частка нашого успіху полягає в готовності бібліотеки підтримати кожну цікаву пропозицію або ідею молоді, допомогти її реалізації, а також у здатності запропонувати власні цікаві проекти. Іншими словами, сьогодні бібліотека визначає себе як невід’ємну складову громади, активно інтегрується до молодіжного життя нашого регіону та займає стосовно молоді партнерську позицію, створюючи разом із нею нові правила конструктивного спілкування.
Бібліотеки-ювіляри
Бібліотека – ресурс для вирішення проблем молоді
Ю. Татенко, голова Миколаївської міської молодіжної громадської організації «Фундація регіональних ініціатив»
Усім відома аксіома: молодь – обличчя будь-якої країни. Виходячи з того, як живе молодь, чим вона живе (в духовному й матеріальному сенсі), яке ставлення до неї з боку держави (підтримка, усіляка допомога, перспективи), можно оцінювати ту або іншу країну. В усі часи суспільство намагалося навчити молодь – нове покоління громадян – тому, як жити в соціумі, які цінності сповідувати, як «правильно» будувати своє життя. Було створено навіть спеціальний інструмент для цього під назвою «молодіжна політика», в рамках якої головними проголошуються принципи рівноправності, участі, доступності, орієнтації на інтереси й потреби молоді. Більше того, повсюдно стверждується, що молодь – це стратегічний ресурс, головне джерело інновацій і змін у суспільстві. На жаль, багато в чому ці принципи залишаються тільки деклараціями.
Обласна бібіліотека для юнацтва покликана сприяти особистісному духовному розвитку, процесу соціализацїї підростаючого покоління. Сама специфика читацької аудиторії спонукає її постійно шукати нові, цікаві і незвичні форми роботи з молоддю, залучаючи до них молодіжні громадські об’єднання.
Одним із ефективних прикладів такого співробітництва у практиці Миколаевської міської молодіжної громадської організації
«Фундація регіональних ініціатив» став спільний проект «Школа розвитку лідерських якостей», який здійснювався з жовтня 2006 по травень 2007 р. Матеріально-технічною базою цей проект забезпечувала обласна бібліотека для юнацтва.
У практиці бібліотеки це один з багатьох вдало реалізованих спільних із молодіжними організаціями проектів. Безумовно, цю практику слід розвивати.
На наш погляд, для більш ефективної роботи бібліотеки в цьому напрямі треба створити спільну з органами місцевого самоврядування, установами освіти, молодіжними громадськими організаціями, представниками бізнесу, ЗМІ партнерську програму. Основним результатом її здійснення має стати створення Центру сприяння соціальному та духовному розвитку молоді Миколаївської області.
Головними напрямками діяльності центру повинні стати:
– организація нових форм масової роботи з молоддю, різноманітних акцій;
– створення спільних з молодіжними организаціями проектів, спрямованих на вирішння проблем молоді;
– методична і практична допомога бібліотекам області, що обслуговують юнацтво, в рамках роботи за проектом;
– видання методико-бібліографічних материалів на різних носіях на допомогу роботі бібліотек області з молоддю;
– проведення конкурсів бібліотек області, що обслуговують юнацтво, на кращий проект з метою визначення найбільш ефективних форм роботи з молоддю;
– проведення соціологичних опитувань і досліджень відповідно до напрямків проекту з використанням нових медіатехнологій.
– відкриття медіацентру для створення доступного реального повноцінного інформаційного поля з проблем молоді;
– організація та проведення Інтернет-конференцій з однолітками з метою спільного вирішення найбільш характерних молодіжних проблем;
– розширення контактів молодого поколінняя, доступу до інформації, освітніх програм і конкурсів;
– долучення до найкращих зразків світової літератури, виховання культури читання.
З досвіду роботи
Бібліотека: виховання і розвиток творчої особистості
(З досвіду роботи Донецької обласної бібліотеки для юнацтва)
О. Козенко, головний бібліотекар Донецької ОЮБ
Любов до рідного краю, до людей, які в ньому проживають, виховується через освоєння краєзнавства. Без знання історії, природи, економіки, етнографії, культури рідного краю неможливо говорити про національну гідність нашого народу. Сприяючи гуманізації і духовному розвитку читачів, ми спрямовуємо свої зусилля на проведення різноманітних масових заходів з використанням усього спектру форм і методів бібліотечної роботи і, таким чином, даємо молоді можливість відчути причетність до культури і історії свого краю, відродження духовності у всіх її проявах.
На базі нашої бібліотеки довгий час працювала літературно-музична вітальня, яка дала початок багатьом творчим колективам і об’єднанням міста.
У 1992 р. на базі бібліотеки виникло творче об’єднання «Пілігрим», яке згодом перетворилося на міський молодіжний центр
«ЕкоАрт». «ЕкоАрт» щорічно проводить міські фестивалі в різних номінаціях: література, музика, художня фотографія тощо. На заняттях літературної секції творчого об’єднання «Вертикаль» зародився журнал молоді і для молоді «Моменти», на засіданнях клубу «Модус & М» – молодіжна газета «Клас».
У 2004 р., в зв’язку з розширенням площі бібліотеки, добудовою малого читального залу, у нас з’явилася можливість проводити виставки робіт учнів художніх шкіл. Ми хотіли допомогти талановитим молодим людям в організації виставок їх робіт. Так з’явився проект «Талановитий читач. Знайти. Допомогти. Відрекомендувати світу». Його мета – закликати працівників ЗМІ до співробітництва і за їх допомогою познайомити з творчістю молодих талантів населення міста та області. А починалася ця робота з персональної виставки вихованця Донецької школи мистецтв № 5 Діми Псарьова.
Потім нашим постійним партнером в організації виставок стала Е. К. Баранова, методист Донецького обласного науково-методичного центру культури та туризму. Ми разом обираємо тематику, складаємо графік роботи на навчальний рік. Кожна школа образотворчого мистецтва експонує роботи своїх вихованців протягом місяця, а то й менше, якщо є цікаві позапланові експозиції. Так, у 2005 – 2006 навчальному році проводилися виставки робіт учнів художніх шкіл таких міст області, як Краматорськ, Горлівка, Маріуполь, Макіївка. Усі учасники відзначали тепло, домашній затишок та комфортність роботи в стінах бібліотеки, чуйність та терпіння її працівників.
Таким чином, ми змогли зайнятися формуванням основ художньо-естетичної культури молоді, поглибленням її знань про культуру та мистецтво рідного краю.