Обласна програма розвитку туризму та курортів на 2011 2015 роки загальна характеристика > 1
| Вид материала | Документы |
- Програма розвитку туризму І курортів м. Берегово на 2011-2015 роки Берегово, 134.61kb.
- Пропозиції щодо реалізації Програми розвитку туризму І курортів у Закарпатській області, 159.06kb.
- Програма розвитку земельних відносин, ефективного, раціонального використання та охорони, 193.59kb.
- Проекту Програми розвитку туризму в районі на 2011-2015 роки, 206.87kb.
- Обласна програма розвитку архівної справи на 2011 2015 роки, 62.48kb.
- Комплексна програма регіонального розвитку житомирського району на 2012-2015 роки, 167.07kb.
- Регіональна цільова Програма розвитку туризму в області на 2011-2015 роки, 502.15kb.
- Програма розвитку туризму в Святошинському районі міста Києва на 2011-2015 роки, 177.77kb.
- Програма розвитку агропромислового комплексу попільнянського району на 2011-2015 роки, 898.5kb.
- Обласна комплексна програма розвитку харчової та переробної промисловості на період, 889.96kb.
УКРАЇНА
ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСНА РАДА
РІШЕННЯ
VII сесії шостого скликання
01.07.2011 № 216
Про обласну програму розвитку туризму та курортів на 2011-2015 роки
Керуючись статтею 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", враховуючи висновки та рекомендації постійної комісії обласної ради з питань соціально-економічного розвитку та управління об'єктами комунальної власності від 15 червня 2011 року № 214, обласна рада
ВИРІШИЛА:
Затвердити обласну програму розвитку туризму та курортів на 2011 - 2015 роки, що додасться.
- Обласній державній адміністрації щорічно за підсумками року надавати обласній ралі звіт про виконання зазначеної програми.
- Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію обласної ради з питань соціально-економічного розвитку та управління об'єктами комунальної власності.
Голова обласної ради В.Г.Пелих
Додаток
до рішення VII сесії
обласної ради VI скликання
01.07.2011 № 216
ОБЛАСНА ПРОГРАМА
розвитку туризму та курортів
на 2011 – 2015 роки
1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
| 1. | Ініціатор розроблення Програми | Обласна державна адміністрація |
| 2. | Дата, номер і назва розпорядчого документа органу виконавчої влади про розроблення Програми | Розпорядження Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2008 року № 1088-р «Про схвалення Стратегії розвитку туризму і курортів» |
| 3. | Розробник Програми | Управління культури і туризму обласної державної адміністрації |
| 4. | Співрозробники Програми | Головне управління економіки обласної державної адміністрації, управління обласної державної адміністрації: з питань внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю, у справах преси та інформації, освіти і науки, зовнішніх зносин та зовнішньоекономічної діяльності, регіонального розвитку містобудування та архітектури, Головне управління статистики в області, Державне управління охорони навколишнього природного середовища в області, ДЗ «Херсонська обласна санітарно-епідеміологічна станція», управління МВС України в області, Служба автомобільних доріг в області, районні державні адміністрації, органи місцевого самоврядування, вищі та середні спеціальні навчальні заклади області |
| 5. | Відповідальний виконавець Програми | Управління культури і туризму обласної державної адміністрації |
| 6. | Учасники Програми | Місцеві органи виконавчої влади, державні установи, підприємства та організації різних форм власності, органи місцевого самоврядування, вищі та середні спеціальні навчальні заклади області |
| 7. | Термін реалізації Програми | 2011 – 2015 роки |
| 8. | Перелік місцевих бюджетів, які беруть участь у виконанні Програми | Обласний, районні бюджети, бюджети сіл, селищ та міст Херсонської області |
| 9. | Загальний обсяг фінансових ресурсів, необхідних для реалізації Програми, всього у тому числі: | 4,703,000 тис. грн (чотири мільйони сімсот три тисячі гривень) |
| 9.1. | коштів державного бюджету | 220 тис. грн (двісті двадцять тисяч гривень) |
| 9.2. | коштів обласного бюджету | 4,366,000 тис. грн (чотири мільйони триста шістдесят шість тисяч гривень) |
| 9.3. | коштів небюджетних джерел | 117,000 тис. грн (сто сімнадцять тисяч гривень) |
| 10. | Джерела фінансування | Державний бюджет, обласний бюджет та інші джерела, не заборонені законодавством |
1. Загальні положення
У сучасних умовах розвитку світової економіки туристичний бізнес, що є третім за дохідністю сектором економіки, впевнено досягає перших позицій у порівнянні з іншими галузями. Сфера послуг і, зокрема, такі її складові, як готельний комплекс, туризм та рекреаційний бізнес, здатні зробити значний внесок у зростання валового внутрішнього продукту при відносно малих затратах та коротких термінах окупності. Крім того, прискорений розвиток цієї сфери сприятиме динамічному розширенню внутрішнього ринку як основи стабільного економічного зростання в регіоні.
Вигідне економіко-географічне положення Херсонської області, особливо вихід до Чорного та Азовського морів, сприятливі кліматичні умови сприяли формуванню в регіоні потужного туристично-рекреаційного комплексу, розвиток якого впродовж останніх років характеризується динамічним зростанням основних показників діяльності, що якісно впливає на соціально-економічну ситуацію в регіоні. Відбувається нарощування обсягів надання туристичних послуг за рахунок розширення внутрішнього туризму. Однак реалії туристичної сфери та її можливості в області знаходяться у значному відриві один від одного. Область має низку переваг і можливостей, повноцінне використання яких здатне забезпечити стійкий економічний розвиток та істотне підвищення рівня і якості життя населення.
Насамперед, це значні курортно-рекреаційні ресурси: протяжність морських пляжів перевищує 200 км, родовища лікувальних грязей, ропи, унікальні соляні озера, лікувально-термальні води на Арабатській Стрілці, родовища мінеральних вод, а також наявність 79 об’єктів і територій природно-заповідного фонду; двох з чотирьох існуючих в Україні біосферних заповідників: Чорноморського та «Асканія-Нова»; понад 5 тис. історико-культурних об’єктів.
Вигідне місцерозташування Херсонщини як одного з найбільших морських регіонів країни, що має морське сполучення з країнами Середземномор’я, Близького Сходу та Азії, сприяє інтеграції у світовий економічний простір. Унікальне положення є передумовою для створення в області конкурентоспроможної транспортно-логістичної інфраструктури, здатної забезпечити один з основних аспектів позитивного іміджу області на світовій арені у галузі туризму – високоякісне транспортне обслуговування туристів.
Упровадження Програми дасть можливість створити умови для виведення Херсонщини на світовий рівень надання туристичних послуг та досягти високої економічної ефективності у розвитку туризму.
Програма розроблена відповідно до проекту Державної цільової програми розвитку туризму і курортів на 2011 – 2015 роки та спрямована на реалізацію одного з найважливіших стратегічних напрямків розвитку області на середньострокову перспективу відповідно до Стратегії економічного та соціального розвитку Херсонської області до 2015 року – розвиток туристично-рекреаційного комплексу.
2. Визначення понять
Туризм – тимчасовий виїзд людини з місця постійного проживання в оздоровчих, пізнавальних або професійно-ділових цілях без здійснення оплачуваної діяльності.
Турист (мандрівник) – особа, яка здійснює подорож по Україні або до іншої країни з різною, не забороненою законом країни перебування, метою на термін від 24 годин до шести місяців без здійснення будь-якої оплачуваної діяльності та з зобов'язанням залишити країну або місце перебування у зазначений термін.
Туристична діяльність – діяльність з надання різноманітна туристичних послуг відповідно до вимог чинного законодавства України.
Екскурсійна діяльність – діяльність по організації подорожей, що не перевищують 24 годин, у супроводі фахівця-екскурсовода по заздалегідь складених маршрутах з метою ознайомлення з пам'ятками історії, культури, природи, музеями, з визначними місцями тощо.
Туристичні ресурси – сукупність природно-кліматичних, оздоровчих, історико-культурних, пізнавальних та соціально-побутових ресурсів відповідної території, які задовольняють різноманітні потреби туриста.
Суб'єкти туристичної діяльності – підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, фізичні особи, що зареєстровані в установленому чинним законодавством України порядку і мають ліцензію на провадження діяльності, пов'язаної з наданням туристичних послуг.
Туристична індустрія – сукупність різних суб'єктів туристичної діяльності (готелі, туристичні комплекси, кемпінги, мотелі, пансіонати, підприємства харчування, транспорту, заклади культури, спорту тощо), які забезпечують прийом, обслуговування та перевезення туристів.
Туристичні послуги – послуги суб'єктів туристичної діяльності щодо розміщення, харчування, транспортного, інформаційно-рекламного обслуговування, а також послуги закладів культури, спорту, побуту, розваг тощо, спрямовані на задоволення потреб туристів.
Туристичний продукт – комплекс туристичних послуг, необхідних для задоволення потреб туриста під час його подорожі.
Екотуризм –подорож у природні зони області, що не завдає шкоди та забезпечує збереження навколишнього середовища, підтримує добробут місцевих мешканців.
Сільський туризм (rural tourism) – відпочинковий вид туризму, сконцентрований на сільських територіях. Він передбачає розвиток туристичних шляхів, місць для відпочинку, сільськогосподарських і народних музеїв, а також центрів з обслуговування туристів з провідниками та екскурсоводами. Поняття "сільський туризм" часто ототожнюють з "агротуризмом", але "сільський туризм" значно ширше. Агротуризм (farm tourism) – відпочинковий туризм, що передбачає використання сільського (фермерського) господарства.
Агротуризм – вид сільського зеленого туризму як пізнавального, так і відпочинкового характеру, пов'язаний з використанням підсобних господарств населення, або земель сільськогосподарських підприємств, які тимчасово не використовуються в аграрній сфері. Цей вид може не мати обмежень у навантаженості на територію і регламентуванні видів розважального відпочинку.
Рекреація (фр. rеcrеation, пол. rekreacja - відпочинок, від лат. recreatio - відновлення сил) – відновлення чи відтворення фізичних і духовних сил, витрачених людиною в процесі життєдіяльності; рекреація включає різноманітні види діяльності у вільний час, спрямовані на відновлення сил і задоволення широкого кола особистих і соціальних потреб та запитів.
Рекреаційні ресурси – сукупність природних та антропогенних об'єктів і явищ, що їх можна використовувати для відпочинку, лікування й туризму.
Рекреаційні ресурси поділяються на три групи:
Природні рекреаційні ресурси (клімат, земельні та водні ресурси, рельєф, печери, рослинний і тваринний світ, парки та заповідники, мальовничі пейзажі, унікальні природні об’єкти тощо).
Культурно-історичні рекреаційні ресурси (культурні, історичні, археологічні, архітектурні пам’ятки, етнографічні особливості території, фольклор, центри прикладного мистецтва тощо).
Соціально-економічні рекреаційні ресурси (економіко-географічне положення, транспортна доступність території, рівень її економічного розвитку, сучасна та перспективна територіальна організація господарства, рівень обслуговування населення, структура населення, трудові ресурси, особливості розселення, рівень розвитку транспортної мережі та інші).
Кластер – це галузеве, територіальне та добровільне об'єднання підприємницьких структур, які тісно співпрацюють із науковими (освітніми) установами, громадськими організаціями та органами місцевої влади з метою підвищення конкурентноздатності власної продукції і сприяння економічному розвитку регіону. Кластер – група розташованих на території поселення або поблизу його взаємозалежних підприємств та організацій, які взаємодоповнюють і посилюють конкурентні переваги один одного.
Оздоровлення – комплекс спеціальних заходів соціального, виховного, медичного, гігієнічного, спортивного характеру, спрямованих на поліпшення та зміцнення фізичного і психічного стану здоров’я дітей, що здійснюються в дитячому закладі оздоровлення та відпочинку протягом оздоровчої зміни.
Відпочинок – комплекс спеціальних заходів соціального, виховного, медичного, гігієнічного, спортивного характеру, що забезпечують організацію дозвілля дітей, відновлення фізичних і психічних функцій дитячого організму, сприяють розвитку духовності та соціальної активності дітей, що здійснюються в дитячому закладі оздоровлення та відпочинку протягом відпочинкової зміни.
Туристична інфраструктура – це сукупність штучно створених рекреаційних закладів (санаторії, бази відпочинку, готелі, ресторани та інші) та супутніх об'єктів, побудованих для загального користування за рахунок державного інвестування (автомобільні та залізничні дороги (шляхи), пункти пропуску, аеропорти, лікарні, школи тощо). Послуги інфраструктури відіграють свого роду роль, яка зв'язує різні сектори туристичної галузі, включаючи кінцевого споживача та початкове визначені процесом становлення індустріального, а згодом - постіндустріального суспільства, адже таке суспільство не може обходитись без них.
Ме́неджмент (українською - управління) — це процес планування, організації, приведення в дію та контроль організації з метою досягнення координації людських і матеріальних ресурсів, необхідних для ефективного виконання завдань. Менеджмент пронизує всю організацію, торкається практично всіх сфер її діяльності.
Туристичний менеджмент – це особлива, відносно відокремлена діяльність, цілеспрямований вплив на працівників, управління та координацію операцій туристичних фірм (підприємств) в умовах ринку для досягнення певної мети (одержання прибутку).
Ма́ркетинг (англ. marketing) — це діяльність, спрямована на створення попиту та досягнення цілей підприємства через максимальне задоволення потреб споживачів.
Маркетинг туристичний – це система координації діяльності туристичного підприємства в процесі розробки, виробництва, реалізації туристичного продукту та послуг з метою отримання максимального прибутку шляхом найбільш повного задоволення споживача.
Бренд (англ. brand) – комплекс понять, які узагальнюють уявлення людей про відповідний товар, послугу, компанію, особистість або територію. Широко використовується в маркетингу та рекламі, але тим не менш є фінансовим поняттям.
Бре́ндинг – це діяльність зі створення тривалої прихильності до товару на основі спільного впливу на споживача рекламних повідомлень, товарної марки, пакування, матеріалів для стимулювання збуту та інших елементів комунікації, об'єднаних певною ідеєю та фірмовим оформленням, які виокремлюють товар серед конкурентів і створюють його образ. Брендинг об'єднує творчі зусилля рекламодавця, рекламної агенції, торгових фірм та посередників у широкомасштабному впливові на свідомість споживача бренд-іміджу – персоніфікованого позитивного образу торговельної марки на основі науково обґрунтованих висновків маркетингових досліджень.