Обласна програма розвитку туризму та курортів на 2011 2015 роки загальна характеристика > 1

Вид материалаДокументы

Содержание


Конкурентоспроможність – сукупність якісних і вартісних характеристик
Конкурентоспроможність території
3. Визначення проблем, на розв’язання яких
4. Визначення мети Програми
5. Обґрунтування шляхів і засобів розв’язання проблем
6. Фінансове забезпечення Програми
7. Очікувані результати виконання Програми та результативні показники
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6

Конкурентоспроможність – сукупність якісних і вартісних характеристик

товару, що забезпечують задоволення конкретної потреби. Конкурентний потенціал підприємства – це здатність до контролю максимально можливої для нього частки ринку при визначених обмеженнях як внутрішнього, так і зовнішнього характеру.


Конкурентоспроможність території – це сукупність властивостей, які визначають здатність території конкурувати з іншими територіями (природні ресурси, економіка, туристичні ресурси та інші).


    3. Визначення проблем, на розв’язання яких

    спрямована Програма

Туризм – це самостійна галузь економіки, що складається з групи галузей і підприємств, функції яких полягають у задоволенні різноманітного попиту на різні види відпочинку і розваг.

Туристична галузь набуває все більшого значення для розвитку економіки та соціальної сфери Херсонської області. Останніми роками в регіоні має місце позитивна тенденція показників галузі, зокрема збільшення кількості обслугованих туристів – область відвідувало близько 770 тис.осіб у 2006 році, 1 млн осіб у 2007 році, 1050 тис.осіб у 2008 – 2009 роках. За даними державної статистичної звітності, 1-тур послугами турагентів та туроператорів області у 2006 році скористалося 66397 осіб, у 2007 – 70586 осіб, у 2008 – 94200 осіб, у 2009 році – 123731 особа. Крім того, в області щороку зростає кількість ліцензіатів - суб’єктів туристичної діяльності – з 2006 по 2009 роки їх кількість складала відповідно 56, 65, 78 та 101 суб'єкт. Постійно зростали обсяги надходжень до бюджетів усіх рівнів від суб’єктів господарювання туристичної галузі: у 2006 році вони складали 10352,8 тис.грн, у 2007 році – 13297,1 тис.грн, у 2008 році – 16766 тис.грн та у 2009 році – 17109,3 тис.грн. Однак існують і негативні тенденції розвитку галузі: протягом 2005 – 2010 років частка сфери туризму та діяльності курортів у надходженнях до зведеного бюджету в області практично не зростала, вона складала 1,3%, 1,5%, 1,3%, 1,3%, 1,4%, 1,3% відповідно. Така ж тенденція рівня зайнятості у галузі, зокрема з 2006 по 2010 роки середньооблікова кількість працівників туристичної та санаторно-курортної сфер складала відповідно 4614, 4428, 4294, 3995 та 3679 осіб. Рівень охоплення населення туристичними послугами з 2006 по 2009 роки склав 6, 6, 9 та 11 відсотків відповідно.

У Херсонській області важливою умовою перспективного розвитку туристично-рекреаційної діяльності є раціональне використання, розширене відтворення й охорона природних рекреаційних ресурсів, ефективне використання та оновлення наявної матеріально-технічної бази, збільшення частки виробленого в галузі національного доходу, розширення ринку рекреаційних послуг з метою більш повного задоволення потреб населення у відпочинку й оздоровленні. Туризм стимулює розвиток таких секторів економіки, як транспорт, торгівля, зв'язок, будівництво, сільське господарство, виробництво товарів широкого вжитку, і є одним з найбільш перспективних напрямів розвитку економіки області. Про це свідчить динаміка показників суміжних галузей економіки, зокрема: динаміка виробництва хліба в області (дорівнює його споживанню) – за 5 місяців курортного сезону 2009 року показник збільшився на 1480 тонн, динаміка обороту роздрібної торгівлі – у 4-х курортних районах перевищення середньорічного обсягу обороту в ІІІ кварталі 2009 року проти І кварталу склало 204%, реалізація товарів зросла за рахунок збільшення споживачів, зокрема туристів, які відвідали область. Крім чистого економічного ефекту, сфера туризму забезпечує відновлення життєвих сил населення, раціональне використання ним вільного часу, розвиває здібності людини адаптуватися в умовах зростаючих темпів життєдіяльності. Саме тому рекреація і туризм як економічно вигідні галузі господарювання у перспективі мають зайняти одне з провідних місць у структурі господарського комплексу області та вагому частку в структурі ВВП.

Однак на даному етапі розвитку туристичної галузі в області процеси підтримки, постійного відтворення та повноцінного використання її ресурсного потенціалу є недостатніми та недосконалими. Більш ефективному функціонуванню галузі в області перешкоджає комплекс проблем, зокрема:
  • недосконалість системи державного управління туризмом і діяльністю курортів, низька ефективність взаємодії центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, приватного сектору та громадськості в управлінні розвитком туризму і діяльності курортів тощо;
  • невідповідність об’єктів туристичної інфраструктури та туристичних послуг сучасним вимогам щодо технічної та функціональної якості;
  • низька економічна, соціальна та екологічна ефективність функціонування сфери туризму і діяльності курортів, зокрема через нерозвинений менеджмент туристичних підприємств;
  • недосконалість та низька ефективність маркетингової політики в області.

Ця Програма стане концептуальною базою середньострокового розвитку туризму в області як високорентабельної галузі економіки, важливого засобу культурного та духовного виховання жителів і гостей області, зростання якості життя населення.


4. Визначення мети Програми

Метою Програми є становлення туризму як провідної галузі економіки області та забезпечення її сталого розвитку; створення позитивного іміджу Херсонщини як осередку туризму на загальнодержавному та міжнародному рівнях; удосконалення туристичної інфраструктури області; створення конкурентоспроможного туристичного продукту на національному та міжнародному ринках, здатного максимально задовольнити туристичні потреби мешканців області та її гостей; забезпечення підвищення якості надання туристичних послуг.


5. Обґрунтування шляхів і засобів розв’язання проблем;

строки та етапи виконання Програми

Туризм безпосередньо або опосередковано, через туристське споживання, здійснює стимулюючий вплив на розвиток таких видів економічної діяльності, як транспорт, готелі та ресторани, роздрібна торгівля, харчова промисловість, будівництво, зв'язок, страхування, фінансове посередництво, діяльність у сфері відпочинку і розваг, культури та спорту тощо; стимулює пожвавлення місцевої економіки та створення додаткових постійних і сезонних робочих місць, активно підтримує існування та розвиток народних ремесел, національної культурної спадщини.

Подальший розвиток сфери туризму і діяльності курортів в Україні може бути реалізований за трьома варіантами.

Перший варіант, інерційний, передбачає збереження наявної практики управління сферою туризму і діяльності курортів.

Переваги: економія коштів державного та місцевих бюджетів на перших етапах розвитку; стимулювання підприємств сфери туризму та діяльності курортів до пошуку ефективних шляхів господарської діяльності в умовах високої конкуренції; відносна економічна ефективність.

Недоліки: втрата найцінніших туристичних ресурсів внаслідок нераціональності їх використання; безконтрольність туристичного навантаження на природне середовище та об’єкти історико-культурної спадщини; скорочення кількості робочих місць; необхідність залучення значних обсягів коштів державного та місцевих бюджетів на подальших етапах розвитку на подолання наслідків нераціонального використання туристичних ресурсів; низька соціальна та екологічна ефективність.

Другий варіант передбачає впровадження ефективного державного регулювання розвитку туризму і діяльності курортів.

Переваги: впорядкування роботи з використання туристичних ресурсів; забезпечення доступності туристичних послуг для всіх категорій населення; збереження або зростання кількості робочих місць; висока соціальна та екологічна ефективність.

Недоліки: значні витрати коштів державного і місцевих бюджетів на реалізацію заходів державного регулювання на початкових етапах розвитку; зниження рівня конкуренції на внутрішньому туристичному ринку; відносна економічна ефективність.

Третій варіант передбачає суттєве посилення регулятивної ролі держави в поєднанні з упровадженням європейської моделі державно-приватного партнерства.

Переваги: контроль за використанням національних туристичних ресурсів; зростання кількості робочих місць; формування позитивного туристичного іміджу країни; збільшення надходжень до державного та місцевих бюджетів; висока економічна ефективність, відносно висока соціальна й екологічна ефективність.

Зважаючи на відповідність поставленій меті та ефективність розв’язання існуючих проблем, оптимальним є третій варіант. У разі його реалізації створюються найсприятливіші можливості для забезпечення сталого розвитку сфери туризму і діяльності курортів держави.

Отже, з метою вирішення проблем у галузі туризму здійснюватиметься координація дій органів державної виконавчої влади, місцевого самоврядування, суб’єктів туристичної діяльності, наукових закладів, залучення громадськості та підприємств різних форм власності для сприяння та створення умов подальшого розвитку туризму в області.

До виконання заходів Програми будуть залучені структурні підрозділи обласної державної адміністрації: Головне управління економіки; управління у справах преси та інформації, освіти і науки, зовнішніх зносин та зовнішньоекономічної діяльності, регіонального розвитку, містобудування та архітектури, у справах сім’ї, молоді та спорту, промисловості та розвитку інфраструктури, Херсонський обласний центр зайнятості, Головні управління в області: ветеринарної медицини, статистики; управління МНС України в області, Державне управління охорони навколишнього природного середовища в області, управління у справах захисту прав споживачів у Херсонській області, ДЗ «Херсонська обласна санітарно-епідеміологічна станція», управління МВС України в області, Служба автомобільних доріг у Херсонській області, районні державні адміністрації, органи місцевого самоврядування, вищі та середні спеціальні навчальні заклади області, громадські організації, засоби масової інформації, суб’єкти підприємницької діяльності та інші.

Заходи Програми планується виконувати протягом всього строку її дії.


6. Фінансове забезпечення Програми

Заходи Програми реалізуються за рахунок коштів державного бюджету, обласного бюджету виходячи з фінансових можливостей; коштів заінтересованих суб’єктів підприємницької діяльності усіх форм власності; коштів іноземних і вітчизняних інвесторів; коштів позабюджетних фондів; громадських організацій; інших джерел, не заборонених чинним законодавством України.

Головним розпорядником коштів обласного бюджету, передбачених на виконання Програми, визначається управління культури і туризму обласної державної адміністрації.

Під час реалізації положень Програми, які потребують відповідного фінансування, кошторис видатків та джерела фінансування будуть визначатися щороку і окремо для кожного заходу Програми. Кошти, які передбачається залучати з державного та місцевих бюджетів на виконання завдань Програми, є цільовим асигнуванням і не можуть бути використані на будь-яку іншу мету.


7. Очікувані результати виконання Програми та результативні показники

Виконання заходів Програми забезпечить удосконалення туристичної інфраструктури в області; підвищення якості туристичних послуг та безпеки туристів; активізацію розвитку сільського туризму; утримання у належному стані автодорожньої інфраструктури; підвищення рівня зайнятості населення; залучення інвестицій на розбудову туристичної галузі; популяризацію туристичного потенціалу області; створення інформаційної інфраструктури туризму.

За оптимістичним прогнозом, результатом виконання заходів Програми буде:
  • збільшення впливу туризму на позитивну динаміку показників економічного і соціального розвитку, стимулювання розвитку суміжних галузей через збільшення потоку туристів в область до 1,5 млн осіб;
  • збільшення чисельності іноземного (в’їзного) туризму на 10% щороку;
  • зростання обсягів надходжень від туристичної галузі до бюджетів усіх рівнів на 2-3% щороку;
  • збільшення кількості садиб, що приймають туристів, на 2-5% щороку;
  • зростання чисельності внутрішнього туризму на 10% щороку.