Обласна комплексна програма розвитку харчової та переробної промисловості на період до 2015 року загальна характеристика
| Вид материала | Документы |
- Про проект обласної комплексної програми розвитку харчової та переробної промисловості, 884.92kb.
- Обласна програма розвитку туризму та курортів на 2011 2015 роки загальна характеристика, 782.74kb.
- Вдосконалення організаційного механізму розвитку харчової І переробної промисловості, 62.41kb.
- Обласна програма розвитку тваринництва на 2011 2015 роки, 120.42kb.
- 1. Управління розвитку харчової І переробної промисловості, ринків агротехнічних послуг,, 413.6kb.
- Обласна програма розвитку внутрішньої торгівлі на період до 2012 року Характеристика, 179.02kb.
- Загальна характеристика роботи актуальність теми, 449.15kb.
- Кабінет Міністрів Українипостановля є: Затвердити Комплексну програму підтримки розвитку, 1813.92kb.
- Комплексна програма регіонального розвитку житомирського району на 2012-2015 роки, 167.07kb.
- Комплексна програма "Молодь Кременчука" на 2011-2015 роки Загальна характеристика, 2389.99kb.
ЗАТВЕРДЖЕНО
Рішення обласної ради
___________________№_______
ОБЛАСНА КОМПЛЕКСНА ПРОГРАМА
розвитку харчової та переробної промисловості
на період до 2015 року
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
обласної комплексної програми
розвитку харчової та переробної промисловості на період до 2015 року
| 1. | Ініціатор розроблення Програми | Головне управління агропромислового розвитку облдержадміністрації |
| 2. | Дата, номер і назва розпорядчого документа органу виконавчої влади про розроблення Програми | Стратегія економічного та соціального розвитку Херсонської області до 2015 року, затверджена рішенням обласної ради від 28 листопада 2008 року № 781 |
| 3. | Розробник Програми | Головне управління агропромислового розвитку облдержадміністрації |
| 4. | Співрозробники Програми | Херсонський національний технічний університет, Херсонський державний аграрний університет, управління агропромислового розвитку райдержадміністрацій, виконавчі комітети районних та міських рад, підприємства харчової та переробної галузей |
| 5. | Відповідальний виконавець Програми | Головне управління агропромислового розвитку облдержадміністрації |
| 6. | Учасники Програми | Головне управління агропромислового розвитку облдержадміністрації, райдержадміністрації, підприємства харчової та переробної галузі |
| 7. | Терміни реалізації Програми | 2011 – 2015 роки |
| 8. | Перелік місцевих бюджетів, які беруть участь у виконанні програми | |
| 9. | Загальний обсяг фінансових ресурсів, необхідних для реалізації Програми, усього | 685378,3 тис.грн |
| у тому числі бюджетних коштів | - | |
| з них кошти небюджетних джерел | 685378,3 тис.грн | |
| 10. | Основні джерела фінансування Програми | Кредитні ресурси, залучення інвестицій та власні кошти підприємств |
- Загальні положення
Харчова та переробна промисловість – одна з провідних стратегічних і найважливіших галузей агропромислового комплексу області. Від рівня її розвитку, стабільності функціонування залежить стан економіки та продовольча безпека, розвиток внутрішнього і зовнішнього ринків, а також рівень життя населення регіону.
Сьогодні харчова промисловість входить у першу п'ятірку галузей по наповненню державного бюджету, посідає друге місце за обсягами виробництва продукції у структурі промислового виробництва області та спроможна забезпечити внутрішні потреби в продовольчих товарах, на які припадає понад 60% особистого споживання матеріальних благ населення.
Харчова та переробна галузь виступає організатором та інтегратором виробництва продовольства, рушійною силою всього агропромислового комплексу, сприяє розвитку і розміщенню складових інших галузей як споживач їх продукції.
Розроблена обласна комплексна програма розвитку харчової та переробної промисловості на період до 2015 року (далі - Програма) базується на основних принципах, що викладені в Державній цільовій програмі розвитку українського села на період до 2015 року, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2007 року № 1158, Законах України «Про державну підтримку сільського господарства України», «Про дитяче харчування», «Про безпечність та якість харчових продуктів», рішенні обласної ради від 28 листопада 2008 року № 781 «Про Стратегію економічного та соціального розвитку Херсонської області до 2015 року», та спрямована на здійснення у харчовій і переробній галузі перетворень, які повинні створити умови для досягнення стабільного забезпечення населення високоякісними екологічно чистими продуктами харчування.
2. Характеристика сучасного стану
харчової та переробної промисловості
Харчова промисловість займає провідне місце у структурі господарського комплексу області. За підсумками 2010 року виробництво харчових продуктів та напоїв у загальному обсязі промислової продукції склало 45,8%.
Харчова промисловість та перероблення сільськогосподарської продукції налічує 90 великих та понад 300 середніх і малих підприємств, що випускають широкий асортимент продовольчих товарів. Продовольчий ринок області наповнений відповідним асортиментом продукції. Більшість провідних підприємств харчової галузі в цілому працюють стабільно, нарощують темпи виробництва, розширюють асортимент, підвищують конкурентоспроможність продукції. Проте споживчий попит став більш вимогливим до якості продуктів харчування, до умов їх зберігання та реалізації. І головним завданням переробних підприємств харчової галузі є впровадження системи якості, сертифікованої за міжнародними стандартами.
Станом на 01 січня 2011 року систему управління якістю відповідно до вимог ISO серії 9000 впроваджено на ВАТ АПФ «Таврія», ВАТ «Херсонський хлібокомбінат», ТОВ «Південмлин», ЗАТ «Чумак», ПВКФ «Пані Крістіна», ТОВ «Сандора», ФГ «Інтегровані агросистеми», ВАТ «Новокаховський завод плавлених сирів».
Система управління якістю згідно з вимогами вимог ISO серії 22000 у стані впровадження на ТОВ «ВВВВ», впроваджено на ЗАТ «Чумак», ФГ «Інтегровані агросистеми».
Система управління якістю НАССР у стані розробки на ТОВ «Верхньосірогозький олійно-пресовий завод», у стані впровадження на ВАТ «Новотроїцький маслосирзавод», ВАТ «Каланчацький маслозавод», ДП «Гауда» ТОВ «Станіслав і Ко», впроваджена на ПП «Урсуленко», ТОВ «Сандора», ВАТ «Чаплинський маслосирзавод», ТОВ «Данон Дніпро».
Непоказовим для харчової та переробної промисловості області був 2010 рік, зменшено виробництво продукції в порівнянні з 2009 році на 1,3 %.
Погодно-кліматичні умови негативно вплинули на виробництво плодоовочевої групи та винограду, що, в свою чергу, призвело до зменшення виробництва вина виноградного на 28% в порівнянні із 2009 роком, а також зменшення виробництва на підприємствах з перероблення і консервування овочів та фруктів (на 50,5%).
Агропромисловий комплекс дедалі більшою мірою відчуває тиск негативних явищ, переважно пов'язаних зі світовою фінансовою кризою.
Вступивши до СОТ, Україна не могла у невідкладному порядку застосувати захисні заходи, тому її ринок опинився у прямій залежності від кон'юнктури світового ринку.
Останніми роками розвиток харчової промисловості в області характеризується різким зниженням технологічного рівня виробництва, зношенням обладнання, механізмів та знарядь праці, затуханням інвестиційного та інноваційного процесів, витісненням вітчизняних харчових продуктів з внутрішнього й зовнішнього ринків продовольчих товарів, зменшенням обсягів надходження до бюджету та валютних надходжень в область від експортних операцій галузі тощо.
Так, лише 7,5 % худоби та птиці з усіх категорій господарств надійшло на промислову переробку, решту реалізовано без попередньої обробки на ринках, комерційним структурам або перероблено в цехах, які не забезпечують комплексного використання сировини та високої якості продукції. Тому лише на 10% використано потужності м’ясопереробних підприємств, що негативно впливає на собівартість та ціни.
Внаслідок звуження ринків збуту незадовільно використовуються виробничі потужності і в інших галузях харчової промисловості. Частину потужностей окремих підприємств доводиться консервувати, а деякі з них взагалі припинили виробничі процеси.
За станом виробничо-технічної бази, структурою, техніко-економічними
показниками й розвитком інфраструктури харчова промисловість Херсонщини
значно відстає від більш економічно розвинених областей, особливо щодо комплексної переробки сировини, механізації і автоматизації виробничих процесів, а також фасування та упаковки продукції.
На роботі підприємств негативно позначається імпорт продукції з консервантами, що подовжує термін її зберігання. Разом з тим, із торговельної мережі витісняється якісна вітчизняна продукція.
На перспективу є доцільним відновлення функціонування великих сучасних підприємств харчової індустрії у м’ясній, молочній та консервній галузях. Лише їх виробничі потужності в змозі забезпечити попит і, таким чином, стимулювати розвиток тваринництва та плодоовочівництва у великих масштабах.
У сировинному забезпеченні харчової промисловості намітилися прогресивні тенденції, які необхідно закріпити у перспективі. Насамперед, це збільшення на основі зрошення обсягів виробництва овочевих, плодоягідних культур та винограду (додаток 1); для зернопереробної та олійно-жирової галузей першочергове значення має збільшення обсягів виробництва зернової групи та олійних культур (додаток 2); насичення продовольчого ринку продукцією м’ясопереробної галузі за рахунок збільшення обсягів виробництва продукції тваринництва (додаток 3). Ліквідація диспропорцій між сировинними та переробними потужностями дозволить збільшити обсяги переробки на 30-40%.
3. Проблеми, на розв’язання яких спрямовується Програма,
її основна мета
У розв'язанні продовольчої проблеми значне місце займає харчова промисловість, яка є заключним ланцюгом у виробництві продовольчої продукції. Вона має розгалужену структуру, потужний виробничий потенціал і може практично повністю забезпечити потреби населення у високоякісних продуктах харчування в широкому асортименті.
Проте внаслідок загострення економічної кризи виробничий потенціал харчової промисловості повністю не використовується. Вона зазнає великих труднощів у своєму подальшому розвитку та вдосконаленні.
Негативна тенденція скорочення обсягів виробництва деяких видів продукції сільського господарства в громадському секторі впливає на забезпечення харчової промисловості сировиною потрібного асортименту та якості.
Світовий і вітчизняний досвід свідчить про те, що об'єднання зусиль сільськогосподарських і переробних підприємств - найбільш ефективний шлях
подолання кризових явищ та реалізації завдань у сфері виробництва продовольчої продукції.
Обсяги переробки сільськогосподарської продукції на готові до споживання продовольчі товари в області та Україні не перевищують 30%. Тим
часом в економічно розвинених країнах цей показник становить 90-95%. Крім того, через застарілі технології та устаткування, відсутність або нерозвиненість ряду важливих підгалузей харчового виробництва держава щороку втрачає близько 60% сільськогосподарської продукції. Корисні компоненти сировини під час її переробки використовуються недостатньо. Майже половина їх потрапляє до побічної продукції або у відходи.
Щоб змінити ситуацію, необхідно розвивати індустрію виробництва харчових продуктів на основі ефективних технологій комплексної переробки сільськогосподарської сировини. Тільки тоді споживчий ринок харчових продуктів не залежатиме від коливань обсягів виробництва.
Основними проблемами, що гальмують розвиток харчових і переробних підприємств в області, є:
- економічні та фінансові проблеми розвитку харчової та переробної промисловості;
- відсутність системного та цілісного підходу до реалізації державної регуляторної політики;
- відсутність реальної застави та високі відсоткові ставки для отримання кредитів у банках;
- слабка матеріально-технічна база значної кількості середніх підприємств, недостатній розвиток їх кооперації з великими підприємствами;
- низький рівень впровадження інноваційної продукції та залучення інвестицій;
- недостатньо активний розвиток підприємництва у сільській місцевості та у малих містах;
- сезонність виробництва, що не завжди дозволяє підприємствам завантажити свої виробничі потужності на весь календарний рік та здійснювати протягом року реалізацію виробленої продукції;
- виробничі і ринкові ризики, через нестабільність та економічний спад, нерозвинену та малоефективну систему страхування, що не можуть захистити виробника від одержання збитків;
- слабка матеріально-технічна база підприємств харчової та переробної промисловості, яка зумовлює високу трудомісткість і собівартість виробництва;
- зменшення попиту на ринку продовольства у зв'язку з погіршенням купівельної спроможності населення та різке збільшення пропозиції імпортних продуктів;
- відсутність створення надійних екологічних систем захисту виробництва продуктів харчової промисловості;
- недостатнє впровадження високоефективних, сучасних, новітніх технологій переробки сільськогосподарської сировини.
Метою Програми є: вирішення стратегічного завдання створення в області потужної харчової індустрії для забезпечення нормальної життєдіяльності її населення, відновлення і збереження його здоров’я, розвитку експорту вітчизняної продукції.
Розвиток харчової промисловості повинен стати одним з пріоритетних напрямів соціально-економічного розвитку області.
Необхідно зорієнтувати цю галузь на одержання кінцевого результату діяльності всього агропромислового комплексу, що забезпечить істотне підвищення його ефективності, а також стане надійним джерелом поповнення місцевих, обласного, державного бюджетів і значних валютних надходжень.
Показники окремих видів харчових продуктів та напоїв, які характеризують стан і перспективи розвитку харчової та переробної промисловості
| Показники | Роки | ||
| Факт | План 2015 | ||
| 2005 | 2010 | ||
| М’ясо, включаючи субпродукти І категорії, т | 2443 | 2742 | 7942 |
| Ковбасні вироби, т | 286 | 173 | 300 |
| Молоко оброблене рідке, т | 11208 | 10903 | 13000 |
| Сири жирні, т | 15646 | 17927 | 19000 |
| Продукти кисломолочні, т | 16057 | 33187 | 36000 |
| Масло вершкове, т | 2011 | 1182 | 2500 |
| Борошно, тис.т | 86 | 95,3 | 133,0 |
| Крупи, тис.т | 9 | 15,2 | 17,0 |
| Вироби хлібобулочні, тис.т | 49 | 30,0 | 50,0 |
| Вироби макаронні без начинки, не піддані тепловому обробітку, т | 2517 | 5096 | 6300 |
| Корми готові, тис.т | 168,4 | 229,5 | 280,0 |
| Овочі консервовані натуральні, т | 27942 | 15045 | 40000 |
| Олія соняшникова нерафінована, т | 33841 | 180636 | 250000 |
| Вино виноградне, тис.дал | 501 | 344,5 | 550,0 |
4. Пріоритетні завдання Програми
Основними пріоритетними завданнями Програми є:
- реалізація державної політики у сфері продовольчого забезпечення раціонального харчування населення продуктами, створення сприятливих умов для стабільного розвитку харчової та переробної промисловості;
- формування конкурентноздатного виробництв продуктів харчування в умовах СОТ та насичення продовольчого ринку області якісною та різноманітною продовольчою продукцією;
- забезпечення відповідності якості продуктів харчування вимогам безпеки для здоров'я людини;
- створення розгалуженої мережі заготівлі сировини;
- стимулювання технічного та технологічного прогресу, впровадження нових видів сертифікованих за європейськими стандартами ресурсозберігаючого обладнання, виробництв, технологій та продукції;
- фінансове оздоровлення підприємств;
- інтеграція підприємств галузі з товаровиробниками сільськогосподарської продукції шляхом їх стимулювання для збільшення обсягів виробництва сировини;
- впровадження сучасних форм торгівлі продовольчими товарами та розширення мережі фірмової торгової;
- забезпечення високої якості та безпеки харчових продуктів на основі застосування сучасних визнаних у світі систем менеджменту якості.
5. Обґрунтування шляхів і засобів розв’язання проблеми
У розвитку переробних галузей є проблеми, пов'язані з такими особливостями цих галузей, як сезонність, можливість багатоваріантного випуску різних продуктів з однієї сировини, специфічність протікання біохімічних процесів, високі вимоги до сировини й обладнання.
Для розв'язання існуючих проблем розвитку харчової та переробної промисловості передбачається:
- забезпечити інтеграцію науки та виробництва, об'єднання промислового, банківського і торговельного капіталу, що дасть можливість заснувати нові потужні інтегровані структури, здатні створювати високотехнологічні, конкурентоспроможні товари і надавати відповідні послуги; - створити умови для залучення вітчизняних та іноземних інвесторів до участі у найважливіших інноваційних проектах із збереженням державного контролю діяльності розробників і виробників харчових продуктів;
- будівництво нових об’єктів, модернізації устаткування, технічного переозброєння, реконструкції виробничих цехів і ділянок;
- впровадження сучасних технологій виробництва харчових продуктів, розширення асортименту, підвищення якості та конкурентоспроможності виробленої продукції.
Розв’язання зазначеного комплексу проблем потребує державної підтримки, координації діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, а також забезпечення міжгалузевих і міжрегіональних зв’язків технологічно пов’язаних галузей та виробництв, що дасть можливість підвищити ефективність переробки сільськогосподарської сировини. Заходи щодо реалізації Програми викладені у додатку 4.
6. Основні напрями реалізації Програми
Харчова промисловість являє собою сукупність підгалузей, кожна з яких має різні види виробництв.
До галузей переробки сільськогосподарської сировини належать м'ясна, молочна, борошномельна та круп'яна, хлібопекарська, консервна, олійно-жирова, виноробна, кондитерська та інші.
Виробництво м’яса та м’ясних продуктів є одним із основних у харчовій індустрії.
В області переробку м’ясної сировини здійснюють 10 підприємств. У 2010 році всіма категоріями господарств області вироблено (реалізовано на забій) 67,5 тис.тонн м’яса в живій вазі. Із загального обсягу реалізованої на забій худоби та птиці 83,3% припадає на особисті селянські господарства. Об'єми виробництва збільшилися порівняно з попереднім роком на 1,2%.
Із реалізованої на забій худоби та птиці одержано м'яса, жиру – сирцю та субпродуктів 41,1 тис.тонн. При раціональній нормі споживання 73 кг м’яса на одну особу за рік фонд споживання м'яса і м'ясопродуктів по області становить 80,2 тис.тонн.
Питання щодо насичення на ринку м'яса і м'ясопродуктів, особливо яловичини, залишається невирішеним. За 2009 рік всіма категоріями господарств одержано яловичини 17,9 тис.тонн, що становить всього 38% від нормативного споживання (47,1). У структурі споживання м'яса яловичина займає 43,5%, свинини – 45%, м'яса птиці – 9,2%, овець – 1,7%.
В минулому році помітно зросло виробництво свинини. Це зумовлено збільшенням свинопоголів'я, а також подальшим розвитком великотоварних господарств, впровадженням новітніх технологій, спрямованих на підвищення якості сільськогосподарської продукції. На виробництві та переробці м’яса, переважно свинини, спеціалізуються ТОВ «Таврійські свині», ТОВ «Новокаховський м’ясокомбінат «Мрія», ТОВ «Фрідом Фарм Бекон», ТОВ „Зоотехнологія”.
На ринку м’яса птиці останніми роками намітилася тенденція зростання об'ємів його виробництва. За 2009 рік поголів'я птиці у сільськогосподарських підприємствах зросло в 3 рази в порівнянні з 2005 роком. Формування ринку продукції птахівництва у передбачених обсягах забезпечить безперебійне постачання високоякісної продукції на переробку. Це передбачається здійснити за рахунок реалізації проекту СПП ЗАТ „Чорнобаївське” по будівництву птахокомплексу в с.Східне Білозерського району.
Основними виробниками в області м’ясних та ковбасних виробів є САФ «Прогрес», ТОВ «Таврійські ковбаси», МПП «Таврія», ТОВ «Рахонь і Качура», Каховський заготпромторг, ПП Гапоненко, виробничі потужності яких складають близько 1000 тонн на рік.
За рахунок нарощування обсягів виробництва основних підприємств області, виробників м’ясних та ковбасних виробів, у 2010 році порівняно з 2009 роком збільшився випуск ковбасних виробів на 30 тонн (21 %) і складає 173 тонни.
Однак на сьогодні завантаженість найбільших підприємств – виробників ковбасних та м’ясних виробів: САФ «Прогрес» та ТОВ «Таврійські ковбаси», відповідно складає 5 і 10 відсотків. У першу чергу це пов’язано із насиченням ринку області в частині м’ясних та ковбасних виробів продукцією з інших регіонів України.
Виробництво молочних продуктів є вагомою складовою харчової промисловості, яка об'єднує виробництво масла вершкового, твердого сиру, молока рідкого обробленого, кисломолочної продукції. Розміщення підприємств по переробці молока переважно тяжіє до районів споживання. На сьогодні переробкою молока в області займаються 11 підприємств, діючі потужності яких дозволяють переробляти до 300 тис.тонн молока за рік. Ринок молочної продукції безупинно розвивається. Асортимент молокопереробних підприємств налічує близько 90 найменувань.
Найбільш потужними в регіоні підприємствами молокопереробної галузі з виробництва молока пастеризованого та кисломолочних продуктів є ТОВ «Данон Дніпро», питома вага виробництва якого складає 87% від загального обсягу по області, з виробництва сирів твердих - ВАТ «Чаплинський сирзавод», ВАТ «Новотроїцький маслосирзавод», ВАТ „Херсонський маслозавод”, з виробництва масла вершкового - ВАТ „Новотроїцький маслосирзавод”, ВАТ „Каланчацький маслозавод”, відповідно обсяг виробництва по області складає 21%, 17,6%.
Існуючий рівень виробництва молока забезпечує можливість споживання молока і молочних продуктів на рівні 291 кг на одну особу в рік, крім того дає можливість експортувати молочні продукти. Ринок молока характеризується тенденцією до зростання обсягів виробництва. Пріоритетним напрямком є розвиток великотоварних спеціалізованих сільгосппідприємств-виробників молока на промисловій основі. Основною метою розвитку молочної галузі повинен стати розвиток конкурентоспроможного молочного тваринництва на основі збільшення поголів'я молочних корів і обсягів виробництва молока (за рахунок їх прискореного нарощування у сільгосппідприємствах), що забезпечить продовольчу безпеку регіону та експортний потенціал, а також підвищення якості молока, що виробляється.
Основна частина молока на даний час реалізується переробним підприємствам з підсобних господарств населення - 68%, решта – 32% - у сільськогосподарських підприємств. Враховуючи, що питома вага виробництва молока в особистих селянських господарствах населення залишається досить високою, особливу увагу необхідно приділяти створенню розгалуженої мережі заготівельних пунктів прийому молока, кооперативів.
Основними заходами щодо забезпечення потреби населення області у м’ясних та молочних продуктах є:
- нарощування поголів’я великої рогатої худоби, в тому числі м’ясного та молочного напрямків, збільшення поголів’я свиней, овець, кіз та птиці і здійснення переробки їх м’яса;
- технологічне оновлення підприємств;
- зниження енергоємності виробництва;
- підвищення конкурентоспроможності;
- модернізація, механізація, автоматизація м’ясо- та молокопереробних підприємств та нарощування потужностей для переробки;
- впровадження сучасних технологій виробництва, розширення асортименту, підвищення якості (впровадження ДСТУ).
Виробництво продуктів борошномельно-круп’яної промисловості
Дана галузь відіграє провідну роль у забезпеченні населення, а також інших галузей харчової індустрії борошном і крупами. Найважливішими факторами, що впливають на розміщення борошномельно-круп'яних підприємств, є споживач і сировинні ресурси.
На території області діє 80 малих, середніх та великих підприємств по виробництву борошна, із них 15 підприємств з виробничою потужністю від 10 до 300 тонн на добу.
Борошномельні підприємства постійно працюють над нарощуванням обсягів виробництва, їх потужності дозволяють переробити близько 300 тис. тонн зерна на рік. Щомісячна потреба в борошні складає 8,25 тис. тонн, на рік 102,6 тис.тонн. Виробничі потужності борошномельних підприємств області повністю забезпечують річну потребу сировиною хлібопекарських підприємств на випічку хліба та хлібобулочних виробів.
Найбільш потужними підприємствами даної галузі є ВАТ «Херсонський комбінат хлібопродуктів», питома вага якого у виробництві борошна по області становить близько 40 %.
У 2010 році виробництво борошна по області складає 95,4 тис.тонн, або 83,1% до показника минулого року. Основними причинами зменшення виробництва, в першу чергу, є зростання ціни на зерно, а також необ’єктивне стримування експорту борошна протягом січня-вересня 2010 року основних виробників та експортерів борошна в області ПАТ „Херсонський КХП” та ТОВ „Південмлин”, неможливість реалізації борошна в повному обсязі на території України.
Незначне зниження за підсумками 2010 року відбулося у виробництві круп на 1,0% в порівнянні із показником 2009 року. Всього в області налічується 18 підприємств-виробників круп.
Найбільш потужним є ВАТ „Каланчацький комбінат хлібопродуктів”, виробничі потужності якого дозволяють виробляти більше 6,0 тис.тонн круп в асортименті на рік, ДП ДГ Інституту рису УААН - до 5,0 тис.тонн. Питома вага виробництва круп даними підприємствами складає 66,6% від загального обсягу виробництва по області.
Галузь виробництва хліба та хлібобулочних виробів області налічує близько 140 малих, середніх та великих підприємств, у тому числі 12 найбільш потужних підприємств.
Щороку в області виробляється близько 32,0 тис.тонн хліба та хлібобулочних виробів, 40,3% від загального обсягу випікають великі підприємства.
Згідно зі статистичними даними, динаміка обсягів виробництва хліба та хлібобулочних виробів в області має стійку тенденцію до спаду виробництва хліба.
Динаміка обсягів
виробництва хліба та хлібобулочних виробів по області
| Показники | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | У % 2010 до 2005 року |
| Всього по області (тис.тонн) | 49,0 | 45,8 | 40,4 | 38,5 | 31,8 | 30,0 | 61,2 |
| На одну особу, кг | 43,3 | 40,8 | 36,3 | 34,9 | 30,0 | 30,0 | 69,3 |
При цьому слід врахувати, що значна частина хліба та хлібобулочних виробів виробляється малими підприємствами, які працюють на єдиному фіксованому податку та не звітують перед статистичними органами за кількість виробленої продукції. У сільській місцевості значна частина населення (19,6%) випікає хліб у домашніх умовах, близько 10 відсотків завозиться з інших регіонів, решту – випікають приватні підприємства та підприємці, мережа торгівлі, великі супермаркети та інші. Останніми роками потужності підприємств з виробництва хліба та хлібобулочних виробів використовуються лише на 30-50%, загальні виробничі потужності діючих підприємств - більше 130,0 тис.тонн на рік, потреба області по раціональних нормах споживання на душу населення складає 117,0 тис.тонн. Це свідчить про те, що хлібопекарська галузь виходячи з резервів, зможе повністю забезпечити потреби населення в цій продукції.
У 2010 році виробництво хліба та хлібобулочних виробів по області склало 30,0 тис.тонн, або 93,8 % до 2009 року і лише 61,2 % до показника 2005 року.
Однак, враховуючи, що значна частина матеріально-технічної бази спеціалізованих хлібопекарських підприємств морально та фізично застаріла, зростання витрат на сировину, матеріали та енергоресурси, брак оборотних коштів не дають змоги оновлювати матеріальну базу підприємств сучасним прогресивним устаткуванням та впроваджувати новітні технології (виробництво заморожених напівфабрикатів, напіввипеченої продукції, її вакуумування, нарізання та пакування готових виробів тощо).
Існуючі умови складного економічного становища хлібопекарської галузі вимагають здійснення невідкладних комплексних заходів, спрямованих на суттєве поліпшення ситуації.
Шляхами вирішення проблем галузі є:
- створення сприятливих умов для стимулювання залучення інвестицій,
віднесення до пріоритетних напрямків пільгового кредитування виробництва хліба і хлібобулочних виробів;
- створення сприятливих податкових умов для ввезення на територію України хлібопекарського технологічного обладнання, що не має
конкурентоспроможних аналогів вітчизняного виробництва;
- надання цільової підтримки розвитку малого підприємництва у хлібопекарському виробництві та міні-пекарень, розташованих у сільській місцевості;
- поліпшення якості сировини за рахунок більш досконалих технологій її отримання та зберігання, розширення сировинної бази;
- удосконалення асортименту продукції, створення і впровадження у виробництво хлібобулочних виробів для спеціального дієтичного споживання;
- підвищення ролі держави на ринку хлібопродуктів у забезпеченні демонополізації та детінізації фінансово-економічних відносин у сфері продажу зерна, його переробки на борошно, виробництва хлібобулочної продукції.
Перероблення та консервування овочів та фруктів
Херсонщина зі своїми сприятливими кліматичними умовами стосовно вирощування овочів та фруктів має тенденцію до збільшення обсягів виробництва як сільськогосподарськими підприємствами, так і господарствами населення.
Сьогодні однією з найбільш важливих проблем як в Україні, так і в світі є збереження збалансованого раціону харчування людей. Істотне місце у вирішенні цього питання належить овоче-баштанним культурам, оскільки вони мають в своєму складі життєво необхідні мікроелементи, вітаміни, з'єднання органічних кислот та інших біологічних активних речовин, які необхідні для нормального функціонування організму людей.
Тому подальший розвиток галузей овочівництва, садівництва і виноградарства та продукції їх переробки має стратегічний напрямок розвитку рентабельного виробництва Херсонщини.
Аналіз виробництва основних плодоовочевих культур та винограду
| Найменування | Валовий збір, тис.тонн | ||
| 2005 рік | 2010 рік | У % валове виробництво 2010- до 2005 року | |
| Овочі, всього | 526,1 | 856,0 | 163,0 |
| із них: капуста | 50,5 | 92,6 | 183,0 |
| помідори | 307,1 | 426,0 | 139,0 |
| огірки | 26,0 | 32,9 | 127,0 |
| цибуля | 37,5 | 141,9 | 378,0 |
| морква | 11,4 | 36,6 | 321,0 |
| буряк столовий | 15,2 | 27,6 | 182,0 |
| Плодоягідні, всього | 58,8 | 59,6 | 101,0 |
| Виноград | 36,1 | 30,5 | 84,0 |
У 2010 році отримано 856,0 тис.тонн овочів, що на 63% більше порівняно з показником за 2005 рік. Виробництво плодоягідних культур складає 59,6 тис.тонн, або 101 % в порівнянні з 2005 роком, винограду - 30,5 тис.тонн, або 84 % до показника 2005 року.
Раціональна норма споживання овочевої та баштанної продукції на душу населення складає 185 кг на рік, потреба по області з урахуванням туристів протягом курортно - оздоровчого періоду (5 місяців) – 278,0 тис.тонн.
Загалом, овочами у свіжому вигляді область забезпечена незважаючи на те, що значна кількість овочів і баштанних реалізується за її межами .
Одним з основних чинників успішного розвитку овочівництва та садівництва в області є наявність переробних підприємств, що може зумовити тривале зберігання плодів та овочів.
Всього в області на сьогодні налічується 11 працюючих підприємств з переробки та консервування овочів та фруктів. Найбільш потужними з них є ЗАТ «Чумак» (потужність якого складає 70,0 тис. тонн томатів на рік), ФГ «Інтегровані агросистеми» Голопристанського району (дві лінії по переробці томатів потужністю близько 250 тис.тонн), ВАТ «Нововоронцовська харчосмакова фабрика» (7,0 тис.тонн), ТОВ АФ ім. Шевченка Генічеського району ( близько 2000 тонн) та ПВКФ «Пані Крістіна» (до 1000 тонн на рік).
При потребі населення області з урахуванням кількості туристів в плодово-ягідній і виноградній продукції в кількості 140,0 тис.тонн на рік, виробництво їх у 2010 році складає 98,4 тис.тонн, що тим самим не задовольняє потребу на 41,6 тис.тонн, або майже на 30 %.
У 2010 році зменшено виробництво на підприємствах з перероблення та консервування овочів та фруктів (на 50,5%) основним фактором спаду виробництва даної галузі є зниження валового виробництва та підвищення ціни на сировину.
У цілому дана галузь знаходиться у стані занепаду. Станом на 01 січня 2011 року призупинили діяльність 10 переробних цехів сільгосппідприємств,
2 заводи та 3 харчосмакові фабрики. Матеріально-технічна база на 70-80% морально та фізично застаріла і потребує заміни на більш сучасне обладнання.
Виробництво продуктів дитячого харчування
Здорове дитяче харчування є одним з найважливіших чинників, які визначають здоров’я населення. Воно забезпечує нормальний ріст і розвиток дітей, сприяє профілактиці захворювань, продовженню життя людей, підвищенню розумової і фізичної працездатності, створює умови для адекватної адаптації людини до навколишнього середовища, поліпшення демографічної ситуації в державі.
Розвиток вітчизняної індустрії виробництва продукції дитячого харчування є одним з найважливіших питань, які потребують першочергового вирішення за умови здійснення чіткої стратегічної лінії з обов’язковим фінансовим забезпеченням за рахунок коштів державного бюджету.
Реалізація національної програми «Діти України» лише частково вирішила деякі питання стабілізації виробництва продуктів дитячого харчування, зупинивши його спад та налагодивши випуск нових видів продуктів.
Особливе занепокоєння викликає стан харчування дітей. Сучасні наукові дослідження підтверджують, що завдяки повноцінному харчуванню у дитячому віці формуються механізми, які зумовлюють стан здоров
я у майбутньому.Для забезпечення науково обґрунтованої потреби всіх груп населення повноцінним, раціональним харчуванням, у тому числі дітей в продуктах дитячого харчування, необхідно створити відповідні соціально-економічні умови, зокрема:
- забезпечити доступність харчових продуктів у достатній кількості і в широкому асортименті для всіх верств населення;
- забезпечити функціонування ефективної державної системи контролю за якістю та безпечністю харчових продуктів і продовольчої сировини;
- посилити пропаганду серед населення з питань культури харчування, санітарно-просвітницької роботи через місцеві засоби масової інформації;
- забезпечити активізацію навчально-виховної роботи з питань здорового способу життя та раціонального харчування у загальноосвітніх та вищих навчальних закладах;
- здійснювати системне вивчення стану харчування дитячого населення та профілактику захворювань;
- збільшити обсяги використання у вітчизняному виробництві харчової продукції високоякісної сировини з екологічно чистих зон.
Пріоритетним напрямом у формуванні асортименту дитячих харчових продуктів є виробництво натуральної, екологічно чистої продукції, яка виготовлена на промисловій основі з високоякісної сировини, вирощеної у
спеціальних сировинних зонах, з дотриманням відповідних стандартів на всіх стадіях його виробництва.
Створення та розширення спеціальних сировинних зон для виробництва продукції для дитячого та дієтичного харчування, впровадження інноваційних проектів по будівництву заводів з переробки сільськогосподарської сировини, в тому числі для дитячого харчування, є одним із стратегічних напрямів розвитку галузі.
Розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 07 травня 2010 року № 392 територіям Осокорівської, Любимівської, Миролюбівської сільських рад та Нововоронцовської селищної ради Нововоронцовського району Херсонської області загальною площею 2893,8 га, на яких розташовані сільськогосподарські угіддя сільськогосподарського товариства науково-виробничої фірми «Насіння-Сервіс», надано статус спеціальної зони з виробництва сировини, що використовується для виготовлення продуктів дитячого та дієтичного харчування, терміном на 5 років.
На Херсонщині виробництво продуктів дитячого харчування представлене ТОВ «Південний консервний завод дитячого харчування», в асортименті якого консерви плодоовочеві та фруктові і з 2007 року розпочали виробництво каш сухих.
У 2010 році всього вироблено консервів плодоовочевих (пюре, соки) 1102 тонни, або 134,5% до показника 2005 року, та 249,5 тонни каш сухих.
У 2015 році очікується виробництво консервів плодоовочевих до 1200 тонн, каш сухих до 262 тонн.
Підприємство заготовляє для своїх потреб напівфабрикати овочеві (моркву, кабачки, гарбузи) та фруктові (яблука, груші, айву, персики), але сировина при цьому завозиться з інших регіонів. Реалізація готової продукції дитячого харчування також здійснюється за межі області (ТОВ «Асоціація дитячого харчування» м. Дніпропетровськ).
У регіоні не виготовляються високобілкові консервовані продукти на основі м’яса та риби, а також консерви лікувально-профілактичного призначення для харчування дітей з найбільш поширеними в Україні захворюваннями: органів травлення і кровотворення, порушення функцій імунної та ендокринної систем. Тому перспективним напрямком розвитку галузі дитячого харчування є створення нових потужностей і освоєння виробництва нових видів вітчизняних консервів на основі м’яса та риби для дітей раннього віку.
Виробництво рибних продуктів
Значну роль у продовольчому забезпеченні жителів Херсонщини відіграє рибне господарство, стратегічним напрямом в якому є охорона і раціональне використання рибних запасів у водоймах природного походження і впровадження новітніх ресурсо- та енергозберігаючих технологій виробництва риби у ставках та водосховищах різного походження і цільового призначення.
Область має багатий водний фонд, загальною площею понад 2,7 млн га придатний для розвитку рибної галузі, який характеризується різними можливостями управління процесами, що впливають на ефективність їх
рибогосподарської експлуатації. Внутрішні акваторії мають суттєвий біопродукційний потенціал для отримання за пасовищними технологіями якісної товарної рибопродукції з низькою собівартістю.
Вилов риби здійснюють 63 підприємства, в тому числі промисловий вилов - 11. Вилов риби та добування інших водних живих ресурсів у 2010 році склав 4800,8 тонни, в тому числі у внутрішніх водоймах – 1716,1 тонни (це 74,4% до 2009 року), у виключній (морській) економічній зоні України 3084,7 тонни ( це 99,7% до 2009 року).
За результатами роботи минулого року підприємства та господарства, які були підпорядковані Укррибгоспу, Укррибколгоспоб’єднанню, та сільськогосподарські підприємства в структурі вилову риби у прісноводних водоймах займають лише 20%, а інші господарські суб’єкти, переважно приватні - 80%.
В області виробництвом рибних продуктів займаються 18 переробних підприємств. Найбільше їх розміщено в Генічеському районі – 7 та в м.Херсоні – 6. До великих можна віднести всього лише чотири, це: ТОВ «Святослав», яке спеціалізується по рибальству та виробництву рибних продуктів (свіжоморожена тюлька, кілька, хамса та бички) потужністю до 1000 тонн/рік, ВАТ «Херсонрибгосп» потужністю 360 тонн/рік, яке займається вирощуванням риби в ставках Білозерського, Каланчацького та Цюрупинського районів (короп, білий амур, товстолобик), цех по переробці риби ПП «Станіслав Агро» потужністю 200 тонн/рік. Завантаженість зазначених підприємств складає до 30%.
Незначний асортимент та маленькі об’єми переробки рибної продукції охоплені діяльністю приватних підприємців: ПП Агарков В.В. потужністю 175 тонн/рік, рибний цех ПП «Григор’єва» потужністю 48 тонн/рік та ПП «Едігаров» потужністю 30 тонн/рік.
Виробництво рибних продуктів великими, середніми та вагомими за обсягами малими підприємствами у 2010 році складає 1311 тонн, в тому числі вироблено риби в’яленої, сушеної чи солоної 780 тонн, або 125,8% до показника 2009 року.
Враховуючи раціональні норми споживання риби і рибопродуктів річна потреба споживання для населення області складає 21,7 тис.тонн фактична забезпеченість по області - 22,1%.
Прогноз виробництва на внутрішніх акваторіях області товарної риби у 2015 році очікується збільшити в 1,5-2 рази.
Значний об’єм імпорту, що надходить з інших регіонів, суттєво відображається на стані рибопереробної галузі. Поглиблює даний процес відсутність обігових коштів та кредитування, зношене обладнання, нестача ринків збуту. Стан більшості рибопереробних підприємств потребує проведення необхідної реконструкції та модернізації, запровадження ресурсозберігаючих технологій.
Виробництво олії та тваринних жирів
Галузь виробляє і переробляє рослинні жири та пов'язані з ними продукти. Основною олійною культурою в області є соняшник, з насіння якого одержують майже 90% усієї олії.
Олійно-жирова галузь області налічує 73 малі, середні та великі суб’єкти виробників олії. Найбільш потужним виробником олії в області є ЗАТ “АТ Каргілл”, виробничі потужності якого дозволяють переробляти 1200-1400 тис. тонн сировини. Питома вага виробництва даного підприємства від загального обсягу по області складає більше 90 відсотків. На території Каховського району за рахунок залучення інвестицій планується ввести в дію олійнопресовий завод ТОВ „Деско-Юкрейн” потужністю 200 тонн на добу.
У 2010 році виробництво олії соняшникової нерафінованої зменшилося на 1,5% проти показника минулого року і складає 181,0 тис.тонн, або 77,2% до завдання. У 2011 році планується виробити 185,3 тис.тонн, у 2015 році – 250,0 тис.тонн.
Випуск конкурентоспроможної продукції олійної галузі дасть змогу реалізовувати вироблену продукцію підприємством як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.
Зважаючи, що погодно-кліматичні умови регіону є сприятливими для вирощування технічних культур, а саме сої, площі якої в порівнянні із
показником 1980 року 8,82 тис.га зросли до 85,5 тис. га у 2010 році на 2011 рік планується збільшити площі до 90,0 тис.га і до 2015 року вийти на 100,0 тис.га.
У 2009 року в м. Новій Каховці відкрито найбільший комплекс по переробці соєвих бобів: елеватор із зерновим складом одноразового зберігання 40 тис. тонн соєвих бобів і олієекстракційний завод потужністю 700 тонн сої на добу.
Експлуатація комплексу дозволяє переробляти 220-230 тис. тонн соєвих бобів за рік, отримувати при цьому більше 160 тис. тонн високобілкового гранульованого або негранульованого соєвого шроту і близько 50 тис. тонн гідратованого соєвого масла.
У 2010 році вироблено 22,8 тис.тонн олії соєвої, що на 37,1 відсотка більше показника 2009 року, шроту соєвого - 89,0 тис.тонн, або майже на 24,0 тис.тонн більше до 2009 року.
Виробництво дистильованих алкогольних напоїв та виноградних вин
Виноградарство є важливою галуззю агропромислового комплексу. Займаючи незначну питому вагу в площі сільськогосподарських угідь області (0,4%), ця галузь суттєво впливає на рівень соціально-економічного розвитку регіону.
Продукція виноградарства та виноробства має виняткове значення для підвищення якості життя населення як України, так і області. До того ж, галузі виноградарства та виноробства були і є важливими бюджетоутворюючими складовими агропромислового комплексу Херсонщини.
Виноробну галузь області представляють 10 підприємств. У 2010 році підприємствами виноробної галузі було перероблено 26,4 тис.тонн винограду
на виноматеріали, що на 27,0 тис.тонн (50,0%) менше порівняно з минулим роком.
Весняні заморозки минулого року згубно вплинули на продуктивність виноградної лози, що в свою чергу вплинуло на виробництво виноматеріалів.
Однак слід вказати, що сьогоднішній стан виноградарства не сприяє розвитку вітчизняного виноробства. Сучасне виноградарство характеризується скороченням загальних площ насаджень виноградників.
В умовах глобалізації ринку вина та вступу України до СОТ конкуренція загострюється, тому галузь потребує перебудови таким чином, щоб її продукція відповідала вимогам ринку.
Проблемним у виноградарстві та виноробній галузі є:
- невідповідність обсягів виробництва:
столового винограду для забезпечення потреб населення;
винограду технічних сортів для забезпечення потреб виноробства, яке орієнтовано на попит на внутрішньому та зовнішньому ринках;
- невідповідність сортового складу виноградних насаджень вимогам виноробства;
- низька ефективність виробництва винограду, яка зумовлена високою
долею старих та зріджених виноградних насаджень, що підвищує собівартість і знижує конкурентноздатність столового винограду та вітчизняної виноробної продукції.
Шляхи вирішення проблем галузі:
- визначення пріоритетів розвитку виноградарства з урахуванням зональних особливостей;
- удосконалення механізму надання державної підтримки виноградарству та забезпечення розвитку виноробства з урахуванням вимог СОТ;
- здійснення заходів щодо забезпечення розвитку інфраструктури ринку виноробної продукції, регулювання попиту і пропозицій, захисту ринку від імпортної винопродукції та сировини низької якості;
- інноваційно-інвестиційне зміцнення матеріально-технічної бази виноградно-виноробної галузі, впровадження екологічно безпечних, ресурсо- та енергозберігаючих технологій.
Кондитерська галузь
На сьогодні в області діє 31 суб’єкт галузі – цехи, лінії приватних підприємств та підприємців, великих хлібопекарних підприємств таких, як ТОВ „Херсонський хлібокомбінат”, МПП «Таврія» Нововоронцовського району, хлібозавод ТОВ «Дніпро» Генічеського району, ТОВ СІПІ Цюрупинського району, хлібокомбінат Скадовського районного споживчого товариства, та інші. Одним із найбільш потужніших підприємств галузі є АТЗТ «Херсонська кондитерська фабрика», яка представляє собою сучасний виробничий комплекс з річним випуском продукції більше 10 тис. тонн (понад 200 найменувань).
На підприємстві використовують як нове високопродуктивне обладнання, так і традиційне ручне виготовлення елітних виробів.
Всього по області у 2010 році було вироблено 10711 тонн кондитерських виробів, або 103,4% до показника 2009 року. Із загального обсягу - 8111 тонн,
близько 80% - це продукція виробництва АТЗТ «Херсонська кондитерська фабрика».
Серед проблем, що мають негативний вплив на розвиток виробництва кондитерської фабрики, а також інших підприємств-експортерів продукції, є несвоєчасне повернення суми відшкодування ПДВ за поставлену продукцію на експорт. У результаті зменшення суми обігових коштів підприємство змушено брати кредити для здійснення виробничої діяльності.
Отримані прибутки спрямовуються не на розвиток фабрики, а на погашення відсоткових ставок по банківських кредитах.