Загальна характеристика роботи актуальність теми
| Вид материала | Документы |
- Загальна характеристика роботи актуальність теми, 286.74kb.
- Загальна характеристика роботи актуальність теми, 338.68kb.
- Загальна характеристика роботи актуальність теми, 407.04kb.
- Загальна характеристика роботи актуальність теми, 296.03kb.
- Загальна характеристика роботи актуальність теми дослідження, 364.3kb.
- Загальна характеристика роботи актуальність теми дослідження, 321.49kb.
- Загальна характеристика роботи актуальність теми, 286.77kb.
- Загальна характеристика роботи актуальність теми, 260.19kb.
- Загальна характеристика роботи актуальність теми, 708.6kb.
- Загальна характеристика роботи актуальність теми, 387.1kb.
1 2
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Забезпечення країни продовольством у відповідності до норм раціонального харчування належить до числа тих проблем, які не мають кон’юнктурного характеру та знаходять свій вираз у понятті продовольчої безпеки. На кожному етапі розвитку національної економіки особливої гостроти набувають певні її складові. У теперішній час до них, за загальним визначенням, відноситься задоволення потреб у продуктах тваринного походження, серед яких особливе місце належить продукції скотарства – галузі, яка традиційно відіграє провідну роль у розвитку сільськогосподарського виробництва. І саме ця галузь останнім часом переживає великі труднощі свого розвитку. Чітко позначилася суперечність між прогнозом її розвитку, обґрунтованим у «Державній цільовій програмі розвитку українського села на період до 2015 року», і реальною динамікою обсягів виробництва продукції, насамперед молока.
Економічні та соціальні аспекти розвитку скотарства постійно привертали увагу дослідників. На актуальність пов’язаної з цим проблематики, як однієї з пріоритетних в аграрній економіці, вказує наявність численних, у тому числі монографічних публікацій. Це, зокрема, праці П. С. Березівського, В. І. Бойка, В. Н. Зимовця, М. М. Ільчука, Е. К. Кравцова, О. В. Мазуренка, В. Я. Месель-Веселяка, Н. В. Олядничук, М. К. Пархомця, В. Г. Рижкова, П. Т. Саблука, М. Ф. Соловйова, В. Г. Ткаченко, О. К. Трішина, М. М. Турченка, І. Г. Ушачьова, Б. А. Чернякова, О. М. Шпичака та ін. Останнім часом усе більше уваги приділяється дослідженню особливостей формування ринку продукції скотарства, про що свідчать публікації В. М. Бондаренка, Л. А. Євчук, С. Р. Камілової, С. М. Кваші, С. Ю. Коваленка, М. Й. Маліка, Т. Л. Мостенської, О. О. Нужної, Б. К. Супіханова та ін.
Удосконаленню механізму господарювання, у тому числі механізму формування прибутковості виробництва продукції скотарства присвячені праці В. Г. Андрійчука, Л. І. Абалкіна, В. Я. Амбросова, Н. Ю. Брюховецької, І. П. Воробйова, Т. Г. Дудара, Ф. В. Зінов'єва, П. К. Канінського, А. Кульмана, І. І. Лукінова, П. М. Макаренка, Т. Г. Маренич, Л. Ю. Мельника, М. Я. Мойси, М. Ф. Огійчука, О. В. Олійника, В. М. Онєгіної, А. А. Чухна та ін.
Сучасний стан розвитку галузі, суттєві зміни у механізмах господарювання у зв'язку з членством України у Світовій організації торгівлі, наростаюча диференціація рівнів конкурентоспроможності виробників обумовлюють необхідність проведення подальших досліджень, особливо з урахуванням розробки «Державної програми розвитку тваринництва на період до 2015 року». З урахуванням вище викладеного було обрано тему дисертації.
Зв'язок дисертаційної роботи з науковими програмами, планами і темами. Дослідження за темою дисертаційної роботи здійснювалося відповідно до науково-дослідних робіт кафедри економіки підприємства Харківського національного аграрного університету імені В. В. Докучаєва за державними програмами «Відтворення і підвищення ефективності використання виробничо-ресурсного потенціалу АПК» (номер державної реєстрації 0102U001835) і «Формування, оцінка та підвищення ефективності використання виробничого аграрного потенціалу в умовах сталого розвитку» (номер державної реєстрації 0107U005810). Роль автора у виконанні науково-дослідних робіт полягала у дослідженні досягнутого рівня прибутковості виробництва продукції скотарства в сільськогосподарських підприємствах і в обґрунтуванні шляхів удосконалення механізму його підвищення.
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягала в обґрунтуванні теоретико-методичних засад удосконалення механізму формування прибутковості виробництва продукції скотарства та в розробці практичних рекомендацій щодо підвищення її рівня.
Для досягнення поставленої мети було передбачено вирішення таких завдань:
- удосконалити методологічні та методичні засади визначення ефективності, зокрема прибутковості виробництва продукції скотарства в сільськогосподарських підприємствах;
- дослідити стан та основні тенденції розвитку галузі скотарства у регіоні;
- проаналізувати вплив цінового механізму та змін собівартості продукції на рівень окупності витрат у скотарстві;
- дослідити ступінь впливу процесів концентрації та спеціалізації виробництва на формування окупності витрат у скотарстві;
- удосконалити методичний підхід та здійснити оцінку впливу рівня інтенсивності ведення галузі скотарства на її ефективність;
- обґрунтувати шляхи підвищення цін реалізації продукції скотарства за рахунок удосконалення маркетингової стратегії та покращення якості продукції;
- виявити основні чинники, які забезпечують досягнення високого рівня прибутковості виробництва продукції скотарства.
Об’єктом дослідження є формування прибутковості виробництва продукції скотарства в сільськогосподарських підприємствах.
Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні питання удосконалення механізму підвищення прибутковості виробництва продукції скотарства в сільськогосподарських підприємствах.
Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання, системний підхід до вивчення економічних явищ і процесів, основні положення економічної теорії, наукові праці провідних вітчизняних і зарубіжних учених з проблем теорії та практики формування прибуткового виробництва. Зі спеціальних методів дослідження у дисертації використані такі: абстрактно-логічний (для теоретичного узагальнення сутності прибутковості, особливостей її визначення стосовно галузі скотарства, формулювання висновків); економіко-статистичні (при аналізі сучасного стану розвитку галузі скотарства та виявленні впливу основних чинників на підвищення рівня її прибутковості); економіко-математичного моделювання (для виділення чинників, взаємодія яких забезпечує досягнення високого рівня окупності витрат у скотарстві); графічний (при побудові графічних зображень досліджуваних процесів); монографічний (при дослідженні діяльності окремих підприємств області) та ін.
Інформаційну базу дослідження склали нормативно-правові акти різних рівнів, офіційні матеріали Державного комітету статистики України, Головного управління статистики у Харківській області, зведені та первинні дані статистичної звітності по сільськогосподарських підприємствах Харківської області, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених, особисті дослідження автора.
Наукова новизна одержаних результатів визначається такими положеннями:
вперше:
- визначено систему чинників, взаємодія яких у передових підприємствах області забезпечує досягнення високого рівня прибутковості виробництва та реалізації продукції скотарства, яка на відміну від раніше запропонованих, віддзеркалює результати господарювання у сучасних умовах;
удосконалено:
- методичний підхід до оцінки ефективності виробництва продукції скотарства у цілому, з акцентом на необхідності врахування того, що у галузі одночасно виробляються молоко та жива маса ВРХ, реалізація яких забезпечує істотно відмінний рівень прибутковості;
- методичний підхід до оцінки ефективності підвищення інтенсивності ведення галузі, обґрунтуванням зміни окупності витрат у міру їх наростання у розрахунку на голову худоби, а також необхідності врахування даної обставини при визначенні оптимальної величини інтенсивності;
дістало подальший розвиток:
- визначення рівня ефективності скотарства із застосуванням положень теорії багатофункціональності, а також рівня прибутковості – з використанням теорії прибутку;
- дослідження тенденцій зміни обсягів виробництва та рівня прибутковості продукції скотарства у регіоні з виділенням ознак, характерних для окремих періодів;
- виявлення характеру змін цін реалізації та собівартості продукції в період із 1996 по 2007 рр., що дозволило з'ясувати міру впливу їх динаміки на рівень окупності витрат на виробництво продукції скотарства;
- кількісна оцінка впливу концентрації та спеціалізації виробництва на формування окупності витрат на продукцію скотарства, що дало підстави для висновку про незаперечні переваги великотоварного виробництва, підтверджувану практикою передових підприємств;
- положення про те, що високий рівень концентрації виробництва з використанням сучасних технологій за рахунок поліпшення якості дозволяє значно підвищувати ціни реалізації молока порівняно з їх середнім значенням по підприємствах області та досягти такого рівня конкурентоспроможності, який не створюватиме проблем в умовах членства України в СОТ.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що їх використання при організації виробництва продукції скотарства сприятиме підвищенню ефективності та конкурентоспроможності галузі на регіональних ринках при одночасному зростанні сталості всього сільськогосподарського виробництва. У навчальному процесі – створюватиме підґрунтя для підвищення рівня підготовки фахівців.
Окремі результати дисертаційного дослідження використовуються Головним управлінням агропромислового розвитку Харківської облдержадміністрації, як рекомендації щодо забезпечення динамічного розвитку прибуткового виробництва продукції скотарства у регіоні (довідка № 08-04-218 від 27.05.2008 р.); Чугуївською та Красноградською райдержадміністраціями, при обґрунтуванні стратегії розвитку скотарства у районі (відповідно довідки № 348/01-18 від 27.05.2008 р. і № 267 від 20.05.2008 р.). Конкретні пропозиції щодо підвищення прибутковості виробництва прийнято та впроваджено у практику господарської діяльності передовими підприємствами області, зокрема ПАОП «Зоря» та ПАОП «Промінь» Красноградського району (відповідно довідки № 76 від 21.05.2008 р. і № 70 від 22.05.2008 р.), СК «Восток» Ізюмського району (довідка № 724 від 09.10.2008 р.), ВСАТ «Агрокомбінат «Слобожанський» Чугуївського району (довідка № 895 від 02.06.2008 р.).
Розробки, здійснені у процесі дослідження, використовуються у навчальному процесі у Харківському національному аграрному університеті ім. В.В. Докучаєва при викладанні таких дисциплін: «Економіка аграрних підприємств», «Економіка галузей сільського господарства» (довідка № 1545 від 08.12.2008 р.).
Особистий внесок здобувача. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження сформульовано й обґрунтовано автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, використано лише ті положення, які є результатом особистої роботи дисертанта. У публікації [1] автору належить аналіз діяльності передових підприємств Харківської області по виробництву молока; [2] – спільне формулюванні висновків; [3] – аналіз стану та основних тенденцій розвитку молочного скотарства в Україні; [4] – з'ясування та поглиблення на мікрорівні основних чинників, які забезпечують високоприбуткове виробництво молока; [14] – аналіз теоретико-методичних підходів до оцінки рівня інтенсифікації галузі скотарства та спільне формулювання висновків.
Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження доповідалися й обговорювалися на: Міжнародній науково-практичный конференції молодих учених, аспірантів, магістрів та студентів «Інтенсифікація і сталий розвиток сільськогосподарського виробництва» (м. Харків, 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Наукові засади реалізації аграрної політики в Україні» (м. Харків, 2006 р.); Міжнародній науковій конференції студентів, аспірантів і молодих учених «Екологізація сталого розвитку агросфери, культурний грунтогенез і ноосферна перспектива інформаційного суспільства» (м. Харків, 2006 р.); Всеукраїнській науковій конференції молодих учених (м. Умань, 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Ефективність використання ресурсного потенціалу в умовах сталого розвитку сільського господарства» (м. Харків, 2007 р.); Міжнародному форумі молодих вчених «Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи» (м. Харків, 2007 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Фінансово-кредитний механізм функціонування аграрного комплексу» (м. Харків, 2007 р.); п'ятій Міжнародній науково-практичній конференції «Ринкова трансформація економіки АПК» (м. Харків, 2007 р.); третьому Міжнародному форумі молодих вчених «Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн: стан, проблеми, перспективи» (м. Харків, 2008 р.); двенадцатой Международной научно-производственной конференции «Проблемы сельскохозяйственного производства на современном этапе и пути их решения» (г. Белгород, Россия, 2008 г.); Міжнародній науковій конференції студентів, аспірантів і молодих вчених «Економічні, екологічні та соціальні проблеми сталого розвитку аграрного сектора економіки» (м. Харків, 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Удосконалення управління ресурсами підприємств в умовах глобалізації економіки» (м. Полтава, 2008 р.).
За наукову роботу на тему «Актуальні проблеми розвитку скотарства в Харківській області» дисертант отримала диплом переможця третього обласного конкурсу «Найкращий молодий науковець Харківщини» у 2008 р.
Публікації. Основні положення, результати досліджень та висновки дисертаційного дослідження викладено у 21 науковій публікації загальним обсягом 6,64 друк. арк. (частка дисертанта – 5,43 друк. арк.), з них 15 – у наукових фахових виданнях, у тому числі 5 у співавторстві.
Обсяг і структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, 23 додатків, списку використаних джерел з 255 найменувань. Результати дослідження викладені на 258 сторінках, у тому числі основний текст– 175 сторінок. Дисертація містить 40 таблиць, 23 рисунки.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету й основні завдання дослідження, визначено його об’єкт, предмет, методи, інформаційну базу, сформульовано наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, наведено відомості про їх апробацію.
У першому розділі «Теоретико-методичні засади та практичні проблеми формування прибутковості виробництва продукції скотарства» досліджуються зміст прибутковості у загально-економічному плані, особливості її визначення стосовно галузі скотарства та шляхи підвищення з урахуванням місця даної категорії у системі забезпечення сталого розвитку сільського господарства.
У дослідженні прибутку як економічної категорії особливе місце належить працям класиків економічної науки: А. Сміта, Д. Рікардо, Дж. Ст. Мілля, А. Маршалла, К. Маркса, П. Самуельсона. Але не зважаючи на це і до теперішнього часу немає повної однозначності у трактуванні сутності прибутку та підходів до його кількісної оцінки. Більш того, є підстави приєднатися до П. Хейне, який зазначав: ситуація з тих часів, коли Ф. Найт стверджував, що жодний економічний термін або поняття не використовуються у такій неосяжній кількості значень як «прибуток», не притерпіла великих змін.
Поширюється точка зору, що теорія прибутку сформувалася тільки у першій половині ХХ століття, а її творцями слід уважати Ф. Найта, Й. Шумпетера, Е. Чемберліна, Дж. Робінсон. Дане положення, по-перше, нам здається суперечним, оскільки К. Маркс у «Теоріях додаткової вартості» підкреслював, що поряд із законами додаткової вартості існують закони прибутку. А наявність законів, які стосуються певної сфери, створює підґрунтя для формування теорії. По-друге, у відповідності до такої концептуальної установки, запропоновано структуру прибутку, яка докорінно відрізняється від загально-визнанної у сучасній практиці як за кордоном, так і в Україні. Відповідно суттєво відрізняються підходи до визначення розміру прибутку, а також рівня прибутковості, зокрема рентабельності виробництва. У нашому дослідженні ми виходили з того, що порядок розрахунку прибутковості може суттєво відрізнятись у залежності від рівня та сфер діяльності, на яких він визначається.
Особливого підходу потребує розрахунок прибутковості по окремих видах продукції. Продукція скотарства у цьому відношенні має досить суттєві особливості. Головна з них полягає у тому, що у молочному скотарстві одночасно здійснюється виробництво двох основних, взаємопов’язаних видів продукції – молока та приросту ВРХ, з поки що принципово відмінним рівнем рентабельності виробництва. У сучасній практиці визначення собівартості та результатів реалізації продукції це враховується тільки частково. Рівень окупності по цих видах продукції обчислюється окремо, що, на нашу думку, обумовлює завищення рівня прибутковості молока. Тому заслуговує на увагу підхід, за якого одночасно визначається окупність витрат по результатах реалізації молока та вибракуваних корів, з одного боку, і молодняку та дорослих тварин на відгодівлі – з іншого. Правда, наявна статистична звітність не дозволяє здійснювати такі розрахунки. Але є можливість визначати окупність витрат у цілому по скотарству, що дозволить більш повно оцінити ситуацію у галузі, причому з урахуванням тих доплат, які надходять по різних каналах. Саме такий підхід був використаний нами при проведенні досліджень.
Критично розглянуто різні підходи до визначення прибутковості ВРХ, яка реалізується на м'ясо. Вказується на те, що не коректно при визначенні окупності витрат на худобу, яка реалізується на м'ясо, використовувати виробничу собівартість поточного року, оскільки при цьому не враховуються додаткові витрати, пов’язані з реалізацією, а що ще більш суттєво – ігнорується факт формування собівартості реалізованої худоби витратами різних років, а також можливості істотного збільшення витрат при придбанні племінних тварин. Було також запропоновано при здійсненні різних розрахунків використовувати не показники прибутковості (збитковості), а рівня окупності витрат, що у багатьох випадках є більш зручним у методичному плані при здійсненні аналітичних розрахунків та математичній обробці їх результатів.
Аналіз стану та проблем розвитку галузі скотарства засвідчив існування очевидної суперечності між значенням галузі для забезпечення повноцінного харчування, доходами та купівельною спроможністю населення, динамікою виробництва молока та приросту ВРХ. Так, усупереч тому, що, за «Державною цільовою програмою розвитку українського села на період до 2015 року», виробництво молока має постійно зростати і досягти у 2015 р. 20 млн. т, у 2007 р. його було вироблено 12,3 млн тонн, що на 7,5 % менше, ніж у попередньому році. Причому тенденція до зменшення збереглася і у 2008 р. Особливе занепокоєння викликає невпинне зменшення поголів'я корів – основи відтворення стада великої рогатої худоби. З метою підкреслення гостроти вказаного протиріччя в роботі наголошується на тому, що до оцінки галузі скотарства слід підходити не тільки з позицій задоволення потреб у продуктах харчування, а й її значення у формуванні загальних витрат і доходів підприємств. Нами відстоюється позиція, згідно з якою скотарство слід оцінювати з точки зору місця галузі у вирішенні однієї з головних проблем сучасності – забезпеченні сталого розвитку сільського господарства. З усіх галузей сільського господарства скотарство найбільш успішно вирішує виробничі завдання у контексті теорії багатофункціональності сільського господарства.
На підставі викладеного зроблено висновок про очевидну невідповідність між значенням скотарства у вирішенні комплексу проблем держави та станом його розвитку. Ми поділяємо позицію економістів, які головною проблемою вважають збитковість виробництва, а особливо це стосується худоби, яка реалізується на м'ясо. Подолати збитковість можна, як відомо, декількома шляхами: підвищенням цін реалізації, зниженням собівартості продукції, збільшенням дотацій із використанням різних механізмів. Досвід багатьох областей України, зокрема Харківської області, переконливо доводить, що вміле використання всіх складових формування прибутковості дозволяє, при існуючому зовнішньому економічному середовищі, досягти стовідсоткової прибутковості виробництва молока та подолати збитковість виробництва живої маси ВРХ.
У другому розділі «Основні тенденції розвитку та формування прибутковості виробництва продукції скотарства у Харківській області» аналізуються основні тенденції розвитку скотарства у сільськогосподарських підприємствах Харківської області за період 1990-2007 рр., дається оцінка ефективності витрат на виробництво продукції скотарства, визначається вплив факторів на кінцевий результат функціонування галузі.
У процесі трансформаційних перетворень галузь скотарства, як і інші галузі сільського господарства, зазнала значних змін. Саме у цей період відбулися процеси, які кваліфікуються як негативні. Одним із індикаторів значного погіршення стану функціонування галузі скотарства є зменшення обсягів виробництва продукції. Упродовж 1990-2007 рр. виробництво молока в усіх категоріях господарств у Харківській області зменшилося на 7832,0 тис. ц, або на 61,6 % (табл.1). Процеси, про які йдеться, мали у різні періоди відмінний характер змін. Перший із них (1990-1997 рр.) характеризується значним погіршенням виробничих показників. Зміни у другому підперіоді (1997-2007 рр.) відрізнялися від тих, що відбувалися у попередні роки: із 1997 по 2002 рр. позначилася певна тенденція до нарощування виробництва молока, але у подальшому закріпити її не вдалося, і у 2007 р. молока було вироблено на 14,0 % менше, ніж у 2002 р.
Таблиця 1
Показники розвитку молочного скотарства у Харківській області
за категоріями господарств
| Показники | 1990 р. | 1995 р. | 1997 р. | 2000 р. | 2002 р. | 2005 р. | 2007 р. |
| Виробництво молока, тис. ц | |||||||
| Усі категорії господарств | 12706 | 8124 | 6050 | 5396 | 6585 | 5665 | 4874 |
| Сільськогосподарські підприємства | 11330 | 5799 | 3505 | 2794 | 3035 | 1952 | 1569 |
| Питома вага, % | 89,2 | 71,4 | 57,9 | 51,8 | 46,1 | 34,5 | 32,2 |
| Господарства населення | 1376 | 2325 | 2545 | 2602 | 3550 | 3713 | 3305 |
| Питома вага, % | 10,8 | 28,6 | 42,1 | 48,2 | 53,9 | 65,5 | 67,8 |
| Поголів'я корів, тис. голів | |||||||
| Усі категорії господарств | 415,0 | 392,6 | 302,5 | 217,3 | 205,6 | 134,6 | 110,2 |
| Сільськогосподарські підприємства | 371,9 | 313,2 | 222,4 | 133,4 | 110,3 | 57,2 | 44,0 |
| Питома вага, % | 89,6 | 79,8 | 73,5 | 61,4 | 53,6 | 42,5 | 39,9 |
| Господарства населення | 43,1 | 79,4 | 80,1 | 83,9 | 95,3 | 77,4 | 66,2 |
| Питома вага, % | 10,4 | 20,2 | 26,5 | 38,6 | 46,4 | 57,5 | 60,1 |
| Середньорічний удій молока на корову, кг | |||||||
| Усі категорії господарств | 2979 | 1980 | 1728 | 2137 | 2882 | 3537 | 3877 |
| Сільськогосподарські підприємства | 2975 | 1745 | 1328 | 1689 | 2315 | 2935 | 3157 |
| Господарства населення | 3017 | 3047 | 3048 | 3059 | 3692 | 4004 | 4382 |
Джерело: розраховано за даними Головного управління статистики у Харківській області
Одночасно з цим слід зазначити, що зміни, які відбувалися у сільськогосподарських підприємствах і господарствах населення, були принципово відмінними. Якщо у підприємствах зменшення обсягів виробництва продукції відбувалося надвисокими темпами, то у господарствах населення, навпаки, – спостерігалося їх зростання. Унаслідок цього відбулася принципова зміна співвідношення підприємств і господарств населення у загальних обсягах виробництва молока. Так, якщо у 1990 р. частка підприємств складала 89,2 %, то у 2007 р. – лише 32,2 %.
Головною причиною зменшення обсягів виробництва молока є невпинне скорочення поголів'я корів. Не менш важливим є той факт, що останнім часом у господарствах населення відбувається зменшення поголів'я ВРХ, а відповідно і обсягів виробництва продукції. Тобто господарства населення, зменшуючи поголів'я, втрачають свої позиції як чинник, дія якого компенсувала скорочення поголів'я у сільськогосподарських підприємствах, що теж не можна залишати поза увагою. Разом з тим це підкреслює необхідність значного підвищення уваги до розвитку скотарства у підприємствах. Аналогічні процеси відбувалися і у виробництві приросту ВРХ.
Дослідженнями встановлено, що попри всі труднощі галузь скотарства стала на інтенсивний шлях розвитку, насамперед це стосується виробництва молока, оскільки рівень продуктивності корів у 2007 р. перевищив відповідний показник 1990 р., тоді як середньодобовий приріст живої маси ВРХ хоч і наблизився до рівня 1990 р., але поки що не перевищив його. Як наслідок інтенсифікації відбулося поліпшення використання кормів, і теж у більшій мірі при виробництві молока. Якщо у 1990 р. витрати кормів на виробництво 1 ц молока дорівнювали 1,50 ц к.од., то у 2007 р. наблизилися до нормативних (1,15 ц к.од.) і склали 1,17 ц к.од. Щодо приросту ВРХ, чіткої тенденції у цьому відношенні не виявлено, проте у цілому витрати кормів на одиницю приросту ВРХ були значними, що власне і стало однією з передумов його збитковості.
Зазначені процеси по-різному відбувалися в окремих районах області. Райони, які у 1990 р. були лідерами, – Харківський, Балаклійський, Лозівський, втратили свої позиції, а їх місця зайняли Красноградський, Чугуївський та Ізюмський райони. Визначальну роль у їх становленні як лідерів відіграв суб’єктивний фактор – здатність керівників спрямовувати й ефективно використовувати ресурси підприємства для забезпечення високоприбуткового виробництва продукції скотарства з урахуванням екологічного та соціального чинників, як невід’ємних складових виробничого успіху.
За 1990-2007 рр. відбулися значні зміни також і у рівнях окупності витрат на виробництво продукції скотарства (табл.2). Динаміка окупності витрат у цілому по скотарству формувалася під впливом, по-перше, зміни її величини по молоку та ВРХ, реалізованій на м'ясо, по-друге, – співвідношення вартості цих продуктів у загальній виручці від реалізації продукції скотарства.
Таблиця 2
Динаміка окупності витрат і структури товарної продукції скотарства
у підприємствах Харківської області
| Підперіоди | Окупність витрат | Питома вага у виручці від реалізації продукції скотарства, % | |||
| молока | ВРХ, реалізованої на м'ясо | скотарства у цілому | молока | ВРХ, реалізованої на м'ясо | |
| І підперіод (1990-1994 рр.) | 1,596 | 2,384 | 1,843 | 59,5 | 40,5 |
| ІІ підперіод (1995-1998 рр.) | 0,589 | 0,507 | 0,548 | 53,8 | 46,2 |
| ІІІ підперіод (1999-2002 рр.) | 0,841 | 0,570 | 0,704 | 59,1 | 40,9 |
| IV підперіод (2003-2007 рр.) | 1,025 | 0,554 | 0,787 | 64,5 | 35,5 |
| У т.ч. 2007 р. | 1,156 | 0,543 | 0,866 | 70,3 | 29,7 |
Джерело: розраховано за даними Головного управління статистики у Харківській області
Показовим є факт, що в останній період (2003-2007 рр.) виробництво молока було прибутковим, а приросту ВРХ – збитковим, що і обумовило загальну збитковість галузі. Основною причиною стали наслідки різних темпів збільшення собівартості та підвищення цін реалізації. Так, якщо ціни реалізації молока підвищувалися більш високими темпами, ніж собівартість, то по приросту ВРХ характер цих тенденцій був діаметрально протилежним. Як наслідок відбувався процес підвищення рівня збитковості виробництва приросту ВРХ, що спонукало підприємства до скорочення більш високими темпами обсягів виробництва приросту ВРХ, ніж обсягів виробництва молока.
У третьому розділі «Шляхи удосконалення механізму підвищення прибутковості виробництва продукції скотарства» розглядаються складові механізму підвищення рівня прибутковості виробництва та на цій основі конкурентоспроможності продукції скотарства.
Аналіз звітних матеріалів усіх підприємств Харківської області про результати виробництва і реалізації молока, приросту ВРХ і продукції скотарства у цілому за 2006 і 2007 рр. показав, що найвищий рівень прибутковості мали підприємства, для яких характерним є підвищення рівня концентрації та спеціалізації виробництва. З використанням методу групувань, кореляційного аналізу встановлено, що вказані чинники являються одними із провідних при аналізі підприємств за рівнем окупності витрат (табл.3).
Таблиця 3
Вплив величини виручки від реалізації продукції скотарства на стан та ефективність її виробництва у підприємствах Харківської області у 2007 р.
| Показники | Групи підприємств за величиною виручки від реалізації продукції скотарства, (тис. грн) | У середньо-му по сукупнос- ті | ||||
| I | II | III | IV | V | ||
| До 100 | 100-400 | 400-1000 | 1000-3000 | Більше 3000 | ||
| Кількість підприємств у групі | 11 | 31 | 49 | 52 | 17 | 160 |
| У середньому виручено на підприємство, тис. грн | 79,0 | 227,6 | 678,4 | 1698,9 | 7613,2 | 1618,3 |
| Середнє умовне поголів'я ВРХ на підприємство, ум. голів | 53,6 | 158,0 | 335,6 | 643,2 | 1655,0 | 522 |
| Середній розмір площі с.-г. угідь підприємства, тис. га | 1,8 | 2,0 | 2,9 | 4,5 | 6,7 | 3,6 |
| Умовне поголів'я ВРХ на 100 га с.-г. угідь, голів | 2,9 | 7,8 | 11,5 | 14,3 | 24,9 | 14,6 |
| Вироблено ВП* скотарства на 100 га с.-г. угідь, тис. грн | 4,5 | 11,3 | 19,3 | 32,4 | 85,8 | 36,4 |
| Виробничі витрати у розрахунку на одну ум. голову ВРХ, грн | 2364,5 | 2500,1 | 2363,8 | 2824,8 | 3952,6 | 3091,7 |
| Вироблено ВП на одну ум. голову ВРХ, грн | 1524,1 | 1445,7 | 1684,1 | 2269,8 | 3449,1 | 2498,2 |
| Питома вага виручки від реалізації молока у структурі товарної продукції скотарства, % | 43,0 | 58,1 | 60,0 | 69,5 | 79,0 | 72,7 |
| Рівень рентабельності, % | -48,1 | -51,0 | -34,6 | -15,0 | 5,8 | -11,7 |
| Окупність витрат | 0,519 | 0,490 | 0,654 | 0,850 | 1,058 | 0,883 |
Примітка. ВП – валова продукція скотарства у порівнянних цінах 2005 р.
Джерело: розраховано за даними форми № 50-с.г. – «Основні економічні показники роботи сільськогосподарського підприємства».
Результати групування підприємств за питомою вагою виручки від реалізації продукції скотарства (у тому числі за її видами) у структурі товарної продукції сільського господарства були багато у чому тотожними тим, які одержано у варіанті з визначенням впливу концентрації, але її повного збігу не виявлено. Зустрічаються підприємства невеликі за розмірами, проте з високим рівнем спеціалізації.
Підвищенням рівня окупності витрат у скотарстві супроводжувалося послідовним збільшенням питомої ваги у структурі товарної продукції скотарства виручки від реалізації молока. Аналогічний же показник по ВРХ, реалізованій на м'ясо, навпаки, знижувався. Тобто провідне місце у формуванні загального рівня окупності витрат у скотарстві належить показникам по молочному стаду.
Дослідженнями встановлено, що значним резервом підвищення прибутковості є інтенсифікація виробництва. Підтверджено, що між рівнем виробничих витрат на корову та їх продуктивністю існує пряма тісна залежність. У системі зв’язків між окремими складовими виробництва молока це один із найбільш стабільних і до того ж з високим рівнем тісноти (R= 0,790).
Найбільш принциповим є те, що підвищення витрат на корову супроводжується неухильним підвищенням окупності лише до певної межі, після чого вона знижується (рис.). Причому зазначені зміни притаманні і окупності виробничих витрат молоком, і окупності витрат на реалізовану продукцію доходом від реалізації молока.
Рис. Залежність окупності витрат від їх величини з розрахунку на корову
у сільськогосподарських підприємствах Харківської області у 2007 р.
Джерело: розраховано за даними форми № 50-с.г. – «Основні економічні показники роботи сільськогосподарського підприємства».
У галузі скотарства у цілому виявляється та ж тенденція, яка була виявлена і при вивченні впливу інтенсивності на ефективність виробництва молока. Одержані результати є підставою і для певних теоретичних узагальнень. Зокрема вони тісно пов’язані з проявом закону спадної віддачі.
Розрахунки свідчать також про те, що в окремих підприємствах істотний вплив на формування рівня прибутковості виробництва мають відмінності у цінах реалізації. Важливість ціни підкреслюється тим, що розмах її варіації навіть на рівні груп підприємств дуже значний. Головною причиною є відмінності у кількості й якості виробленої продукції, що обумовлено характером застосовуваних технологій, у тому числі технології доїння.
Досвід діяльності передових підприємств області доводить важливу роль маркетингової стратегії підприємства у формуванні реалізаційних цін. Зокрема ПАОП «Зоря» Красноградського району Харківської області у 2007 р. врахувало, що переробні підприємства відчувають дефіцит у сировині, і добилося підвищення рівня реалізаційних цін (табл.4).
Таблиця 4
Ціни реалізації 1 ц молока за каналами реалізації у ПАОП «Зоря» Красноградського району у 2007 р.
| Місяць | У середньому | У т.ч. за основними каналами реалізації | ||||
| Павлоград, ТОВ «Молочний дім» | ТОВ «Молочна фабрика «Рейнфорд» | ТОВ «Ново-Водолазький молочний завод» | населенню | інша реалізація | ||
| Січень | 191,15 | 189,50 | 194,47 | - | 70,00 | 141,24 |
| Лютий | 197,14 | 196,66 | 198,53 | - | 70,00 | 146,62 |
| Березень | 200,46 | 200,00 | 200,71 | - | 70,00 | 137,34 |
| Квітень | 190,70 | 192,55 | 188,32 | - | 70,00 | 153,74 |
| Травень | 174,59 | 176,03 | 173,06 | - | 70,00 | 108,34 |
| Червень | 165,23 | 169,18 | 160,60 | - | 70,00 | 150,00 |
| Липень | 157,92 | 162,72 | 154,19 | - | 70,00 | - |
| Серпень | 203,00 | 197,77 | 207,93 | - | 70,00 | - |
| Вересень | 244,28 | 237,73 | 245,84 | 264,16 | 70,00 | 108,33 |
| Жовтень | 272,68 | - | 266,75 | 284,84 | 70,00 | 199,81 |
| Листопад | 289,53 | - | 287,17 | 294,55 | 70,00 | 214,20 |
| Грудень | 311,29 | - | 306,85 | 319,91 | 70,00 | 212,74 |
| 2007 р. | 213,15 | 188,61 | 215,97 | 296,13 | 70,00 | 158,29 |
Джерело: розраховано за даними первинного обліку ПАОП «Зоря» Красноградського району Харківської області з урахуванням дотацій і доплат.
У результаті порівняння показників передових підприємств з виробництва продукції скотарства та середніх даних по підприємствах області (табл.5) було встановлено, що на їх діяльності позначилися фактори, які створюють підґрунтя для одержання виключно високих результатів: інтенсифікація, концентрація та спеціалізація галузі, успішне розв’язання соціальних та екологічних проблем – те, що забезпечує високий рівень прибутковості виробництва продукції скотарства.
Таблиця 5
Показники розвитку молочного скотарства у передових підприємствах Харківської області у 2007 р.
| Показники | ПАОП «Зоря» Красноградського району | СК «Восток» Ізюмського району | ДП ДГ «Кутузівка» Харківського району | У середньому по сукупності на одне підприємство |
| Поголів'я корів, голів | 1422 | 2260 | 1467 | 256 |
| Удій молока на корову, кг | 3852 | 4265 | 4243 | 3252 |
| Валове виробництво молока, ц | 54781 | 96378 | 62251 | 8326 |
| Виробничі витрати на корову, грн | 3101,76 | 4227,39 | 4304,16 | 3766,51 |
| Ціна реалізації 1 ц молока, грн | 170,11 | 191,65 | 168,28 | 153,73 |
| Окупність витрат на виробництво молока | 1,852 | 1,763 | 1,316 | 1,156 |
Джерело: розраховано за даними форми № 50-с.г. – «Основні економічні показники роботи сільськогосподарського підприємства».
З використанням економіко-математичного моделювання було визначено поєднання кола тих чинників, які найбільш суттєво впливають на формування окупності витрат. Множинна лінійна регресійна модель мала такий вигляд:
У= 0,442+0,097х1+0,338х2+0,009х3-0,105х4+0,003х5
(У – окупність витрат на виробництво продукції скотарства; х1 – умовне поголів'я ВРХ, тис. голів; х2 – середньодобовий приріст, кг; х3 – удій молока на корову, ц; х4 – виробничі витрати на умовну голову ВРХ, тис. грн; х5 – питома вага у структурі товарної продукції скотарства виручки від реалізації молока, %).
Представлена модель витримала всі етапи перевірки на адекватність, достовірність, типовість параметрів і мультиколінеарність, про що свідчать наступні показники: множинний коефіцієнт кореляції дорівнює R = 0,688 множинний коефіцієнт детермінації становить R2 = 0,473, а скорегований коефіцієнт детермінації R2а = 0,456. Визначені при цьому F-критерій Фішера та t-критерій Стюдента склали F(5,154)= 27,7 і tфакт=16,2, при їх табличних значеннях Fтабл= 2,21 і tтабл= 1,96, відповідно. У тому числі і кожний із включених факторіальних показників мав високий ступінь істотності (tх1 = 2,92; tх2 = 2,76; tх3 = 7,12; tх4 = -5,93; tх5 = 4,17).
Її побудова підтвердила висновки по результатах групування підприємств області, парного кореляційного аналізу й узагальнення передового досвіду підприємств області. Разом з тим вона дала змогу визначити внесок окремих чинників у загальній варіації результативного показника. Як і очікувалося, найбільша частка у формуванні окупності витрат належить продуктивності корів – 27,6%. Меншою, але значною є питома вага у структурі товарної продукції скотарства виручки від реалізації молока – 12,5 %. На формування окупності витрат у скотарстві у меншій мірі виплинули інші чинники: їх частка у загальній варіації складає 7,2 %.
В И С Н О В К И
У дисертації обґрунтовано теоретико-методичні засади та конкретні шляхи удосконалення механізму підвищення прибутковості виробництва продукції скотарства у сільськогосподарських підприємствах. Одержані результати дозволяють сформулювати висновки, які мають теоретичне та практичне значення.
1. При визначенні методологічних засад формування ефективності слід виходити з теорії багатофункціональності сільського господарства, яка найбільш повно знаходить свій вираз у галузі скотарства, оскільки саме вона забезпечує вирішення комплексу взаємопов’язаних проблем: економічних, екологічних, соціальних та інших, а також з теорії прибутку, формування якої започатковано А. Смітом, Д. Рікардо й одержало подальший розвиток у працях Ф. Найта, Й. Шумпетера, Е. Чемберліна, Дж. Робінсон.
2. У переважній більшості підприємств виробництво продукції скотарства (молока та приросту ВРХ) є органічно поєднаним, проте рівень їх рентабельності визначається окремо по кожному виду. Причому при визначенні рівня прибутковості виробництва молока результати від реалізації вибракуваних корів на м'ясо не враховуються, чим завищується рівень рентабельності виробництва цього виду продукції. Запропоновано визначати рівень прибутковості виробництва продукції скотарства у цілому. З цією метою, у якості узагальнюючого показника, використовувати показник окупності витрат у цілому по скотарству.
3. Вивчення основних тенденцій розвитку галузі скотарства у Харківській області за період 1990-2007 рр. показало, що основною серед них було зменшення обсягів виробництва. Проте цей процес відбувався у різні періоди принципово відмінними темпами. З 1990 р. по 1997 р. обсяги виробництва продукції щороку значно скорочувалися, причому за рахунок як зменшення поголів'я тварин, так і зниження рівня їх продуктивності. У подальшому, спочатку до 2002 р., обсяги виробництва зростали, після чого навіть за умови підвищення рівня продуктивності тварин, подолати негативну тенденцію до їх зменшення до 2007 р. не вдалося і тільки в 2008 р. було досягнуте збільшення обсягів виробництва.
4. Упродовж зазначеного періоду по-різному формувався рівень окупності витрат на виробництво продукції скотарства, причому суттєвими були відмінності як у цілому по галузі скотарства, так і при виробництві молока та проросту живої маси ВРХ. Так, окупність витрат на виробництво продукції скотарства з 1990 по 1994 рр. перевищувала одиницю, причому провідну роль у забезпеченні прибутковості виробництва в галузі відігравала реалізація ВРХ на м'ясо. У подальшому ситуація змінилася докорінно, збитковим стало виробництво і молока, і приросту ВРХ. Але у період 2003-2007 рр. сформувалися значні відмінності в окупності витрат на виробництво молока, яке вийшло на прибутковий рівень (2007 р. – 15,6 %) і по ВРХ, реалізованій на м'ясо, яка постійно приносить збитки, причому рівень збитковості досягав 59,2 %, що обумовило загальну збитковість галузі (2007 р.–13,4 %).
5. Вивчення основних тенденцій у зміні цін реалізації та собівартості продукції скотарства за 1996-2007 рр. показало, що ціни на молоко поступово, за винятком 2006 р., зростали. Паралельно зростала і собівартість молока, але дещо меншими темпами, що і обумовило вихід на прибуткове виробництво. Іншою була ситуація з ВРХ, яка реалізувалася на м'ясо. Темпи зростання повної собівартості ВРХ, реалізованої на м'ясо, значно випереджали темпи зростання цін реалізації. Як наслідок, з плином часу, наростав розрив між ними, що і обумовило збільшення збитковості виробництва.
6. Встановлено, що концентрація та спеціалізація виробництва є одними із провідних чинників формування прибуткового виробництва продукції скотарства. Виявлено, що процеси, про які йдеться, позитивно впливають на зниження собівартості при одночасному зростанні цін реалізації продукції скотарства, а відповідно і на підвищення рівня окупності витрат на її виробництво. Не зважаючи на тісний взаємозв’язок концентрації та спеціалізації, повної відповідності між цими процесами не виявлено. Зустрічалися випадки, коли підприємства з високим ступенем спеціалізації мали невеликі розміри.
7. З’ясовано, що рівень цін у значній мірі залежить і від внутрішніх чинників, відповідно і від маркетингової стратегії підприємств. Дослідження показали, що найбільш високий рівень цін на молоко, порівняно з їх середнім значенням по підприємствах області, формувався у підприємствах з високими обсягами виробництва, що досягається за рахунок підвищення якості продукції, а також можливості відстоювати власні інтереси при формуванні взаємовідносин із переробними підприємствами.
8. Підтверджено, що підвищення рівня витрат на голову худоби суттєво впливає на рівень продуктивності тварин і навпаки: підвищення продуктивності супроводжується послідовним збільшенням витрат у розрахунку на голову худоби. Між цими показниками існує один із найбільш тісних зв’язків.
По-іншому, ніж зміна продуктивності, відбувається зміна окупності витрат на виробництво продукції скотарства. Спочатку вона поступово зростає, але до певної межі, після чого спостерігається діаметрально протилежний процес – окупність витрат знижується. Зазначені зміни є наслідком дії закону спадної віддачі, що слід обов’язково враховувати при визначенні оптимального рівня інтенсивності ведення галузі.
9. З’ясовано, що високий рівень прибутковості виробництва продукції скотарства забезпечується системою чинників, і насамперед: повноцінною годівлею та високим рівнем генетичного потенціалу тварин, що знаходить свій вираз у підвищенні продуктивності на основі інтенсифікації виробництва; підвищенням рівня спеціалізації та концентрації; вмілою маркетинговою стратегією з урахуванням орієнтації на якість продукції; високим рівнем професіоналізму як спеціалістів, так і працівників.
Узагальнення передового досвіду таких підприємств, як ПАОП «Зоря» і ПАОП «Промінь» Красноградського району, СК «Восток» Ізюмського району, ВСАТ «Агрокомбінат «Слобожанський» Чугуївського району, ДП ДГ «Кутузівка» Харківського району, ВАТ «Насінневе» Кегичівського району Харківської області, засвідчило, що саме органічне поєднання усіх зазначених чинників прибутковості виробництва стабільно приносить прибутки, особливо це стосується виробництва молока.
10. Побудова множинних лінійних кореляційних моделей підтвердила отримані у результаті групувань підприємств висновки та дала змогу виокремити чинник, який справляє найбільший вплив на окупність витрат у скотарстві. Провідне місце у формуванні високоприбуткового виробництва продукції скотарства належить продуктивності корів. Дія цього чинника обумовлює 27,6 % загальної варіації. На другому місці показник питомої ваги у структурі товарної продукції скотарства виручки від реалізації молока – 12,5 %. Частка всіх інших чинників є меншою, але у сукупності вагомою – 7,2 %.