Про проект обласної комплексної програми розвитку харчової та переробної промисловості на період до 2015 року
| Вид материала | Документы |
- Обласна комплексна програма розвитку харчової та переробної промисловості на період, 889.96kb.
- Про проект комплексної програми розвитку агропромислового комплексу Тернопільської, 472.85kb.
- Обласної програми розвитку с ільськогосподарських обслуговуючих кооперативів на період, 193.57kb.
- Про проект Програми розвитку агропромислового комплексу Сумської області на період, 3700.53kb.
- Кабінет Міністрів Українипостановля є: Затвердити Комплексну програму підтримки розвитку, 1813.92kb.
- Програми підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти на період до 2015, 304.49kb.
- Прилуцька районна державна адміністрація черн І г І всько ї област, 84.86kb.
- Про стан та напрямки розвитку сільського господарства в 2011 році за галузями (рослинництво,, 19.63kb.
- Про виконання «Програми соціально-економічного та культурного розвитку Кілійського, 501.98kb.
- Про затвердження Програми економічного І соціального розвитку м. Суходільська, 597.25kb.
УКРАЇНА
ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
ГОЛОВИ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ
04.05.2011 № 287
Про проект обласної комплексної програми розвитку харчової та переробної промисловості на період до 2015 року
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2007 року № 1158 «Про затвердження Державної цільової програми розвитку українського села на період до 2015 року», з метою виконання завдань стосовно формування високоефективного промислового комплексу, визначеного Стратегією економічного та соціального розвитку Херсонської області до 2015 року, затвердженою рішенням обласної ради від 28 листопада 2008 року № 781, керуючись статтею 6, пунктами 2, 5 статті 13, пунктом 1 частини першої статті 39, частиною першою статті 41 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»:
1. Схвалити проект обласної комплексної програми розвитку харчової та переробної промисловості на період до 2015 року (додається).
2. Головному управлінню агропромислового розвитку обласної державної адміністрації забезпечити підготовку матеріалів щодо програми, зазначеної в пункті 1 даного розпорядження, для винесення на розгляд обласної ради.
3. Контроль за виконанням цього розпорядження покласти на заступника голови обласної державної адміністрації Гонтаря О.П.
Перший заступник голови
обласної державної адміністрації –
керівник апарату В.С.Білий
СХВАЛЕНО
Розпорядження голови
обласної державної адміністрації
04.05.2011 № 287
ОБЛАСНА КОМПЛЕКСНА ПРОГРАМА
розвитку харчової та переробної промисловості
на період до 2015 року
(проект)
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
обласної комплексної програми
розвитку харчової та переробної промисловості на період до 2015 року
| 1. | Ініціатор розроблення Програми | Головне управління агропромислового розвитку облдержадміністрації |
| 2. | Дата, номер і назва розпорядчого документа органу виконавчої влади про розроблення Програми | Стратегія економічного та соціального розвитку Херсонської області до 2015 року, затверджена рішенням обласної ради від 28 листопада 2008 року № 781 |
| 3. | Розробник Програми | Головне управління агропромислового розвитку облдержадміністрації |
| 4. | Співрозробники Програми | Херсонський національний технічний університет, Херсонський державний аграрний університет, управління агропромислового розвитку райдержадміністрацій, виконавчі комітети районних та міських рад, підприємства харчової та переробної галузей |
| 5. | Відповідальний виконавець Програми | Головне управління агропромислового розвитку облдержадміністрації |
| 6. | Учасники Програми | Головне управління агропромислового розвитку облдержадміністрації, райдержадміністрації, підприємства харчової та переробної галузі |
| 7. | Терміни реалізації Програми | 2011 – 2015 роки |
| 8. | Перелік місцевих бюджетів, які беруть участь у виконанні програми | |
| 9. | Загальний обсяг фінансових ресурсів, необхідних для реалізації Програми, усього | 685378,3 тис.грн |
| у тому числі бюджетних коштів | - | |
| з них кошти небюджетних джерел | 685378,3 тис.грн | |
| 10. | Основні джерела фінансування Програми | Кредитні ресурси, залучення інвестицій та власні кошти підприємств |
- Загальні положення
Харчова та переробна промисловість – одна з провідних стратегічних і найважливіших галузей агропромислового комплексу області. Від рівня її розвитку, стабільності функціонування залежить стан економіки та продовольча безпека, розвиток внутрішнього і зовнішнього ринків, а також рівень життя населення регіону.
Сьогодні харчова промисловість входить у першу п'ятірку галузей по наповненню державного бюджету, посідає друге місце за обсягами виробництва продукції у структурі промислового виробництва області та спроможна забезпечити внутрішні потреби в продовольчих товарах, на які припадає понад 60% особистого споживання матеріальних благ населення.
Харчова та переробна галузь виступає організатором та інтегратором виробництва продовольства, рушійною силою всього агропромислового комплексу, сприяє розвитку і розміщенню складових інших галузей як споживач їх продукції.
Розроблена обласна комплексна програма розвитку харчової та переробної промисловості на період до 2015 року (далі - Програма) базується на основних принципах, що викладені в Державній цільовій програмі розвитку українського села на період до 2015 року, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2007 року № 1158, Законах України «Про державну підтримку сільського господарства України», «Про дитяче харчування», «Про безпечність та якість харчових продуктів», рішенні обласної ради від 28 листопада 2008 року № 781 «Про Стратегію економічного та соціального розвитку Херсонської області до 2015 року», та спрямована на здійснення у харчовій і переробній галузі перетворень, які повинні створити умови для досягнення стабільного забезпечення населення високоякісними екологічно чистими продуктами харчування.
2. Характеристика сучасного стану
харчової та переробної промисловості
Харчова промисловість займає провідне місце у структурі господарського комплексу області. За підсумками 2010 року виробництво харчових продуктів та напоїв у загальному обсязі промислової продукції склало 45,8%.
Харчова промисловість та перероблення сільськогосподарської продукції налічує 90 великих та понад 300 середніх і малих підприємств, що випускають широкий асортимент продовольчих товарів. Продовольчий ринок області наповнений відповідним асортиментом продукції. Більшість провідних підприємств харчової галузі в цілому працюють стабільно, нарощують темпи виробництва, розширюють асортимент, підвищують конкурентоспроможність продукції. Проте споживчий попит став більш вимогливим до якості продуктів харчування, до умов їх зберігання та реалізації. І головним завданням переробних підприємств харчової галузі є впровадження системи якості, сертифікованої за міжнародними стандартами.
Станом на 01 січня 2011 року систему управління якістю відповідно до вимог ISO серії 9000 впроваджено на ВАТ АПФ «Таврія», ВАТ «Херсонський хлібокомбінат», ТОВ «Південмлин», ЗАТ «Чумак», ПВКФ «Пані Крістіна», ТОВ «Сандора», ФГ «Інтегровані агросистеми», ВАТ «Новокаховський завод плавлених сирів».
Система управління якістю згідно з вимогами вимог ISO серії 22000 у стані впровадження на ТОВ «ВВВВ», впроваджено на ЗАТ «Чумак», ФГ «Інтегровані агросистеми».
Система управління якістю НАССР у стані розробки на ТОВ «Верхньосірогозький олійно-пресовий завод», у стані впровадження на ВАТ «Новотроїцький маслосирзавод», ВАТ «Каланчацький маслозавод», ДП «Гауда» ТОВ «Станіслав і Ко», впроваджена на ПП «Урсуленко», ТОВ «Сандора», ВАТ «Чаплинський маслосирзавод», ТОВ «Данон Дніпро».
Непоказовим для харчової та переробної промисловості області був 2010 рік, зменшено виробництво продукції в порівнянні з 2009 році на 1,3 %.
Погодно-кліматичні умови негативно вплинули на виробництво плодоовочевої групи та винограду, що, в свою чергу, призвело до зменшення виробництва вина виноградного на 28% в порівнянні із 2009 роком, а також зменшення виробництва на підприємствах з перероблення і консервування овочів та фруктів (на 50,5%).
Агропромисловий комплекс дедалі більшою мірою відчуває тиск негативних явищ, переважно пов'язаних зі світовою фінансовою кризою.
Вступивши до СОТ, Україна не могла у невідкладному порядку застосувати захисні заходи, тому її ринок опинився у прямій залежності від кон'юнктури світового ринку.
Останніми роками розвиток харчової промисловості в області характеризується різким зниженням технологічного рівня виробництва, зношенням обладнання, механізмів та знарядь праці, затуханням інвестиційного та інноваційного процесів, витісненням вітчизняних харчових продуктів з внутрішнього й зовнішнього ринків продовольчих товарів, зменшенням обсягів надходження до бюджету та валютних надходжень в область від експортних операцій галузі тощо.
Так, лише 7,5 % худоби та птиці з усіх категорій господарств надійшло на промислову переробку, решту реалізовано без попередньої обробки на ринках, комерційним структурам або перероблено в цехах, які не забезпечують комплексного використання сировини та високої якості продукції. Тому лише на 10% використано потужності м’ясопереробних підприємств, що негативно впливає на собівартість та ціни.
Внаслідок звуження ринків збуту незадовільно використовуються виробничі потужності і в інших галузях харчової промисловості. Частину потужностей окремих підприємств доводиться консервувати, а деякі з них взагалі припинили виробничі процеси.
За станом виробничо-технічної бази, структурою, техніко-економічними
показниками й розвитком інфраструктури харчова промисловість Херсонщини
значно відстає від більш економічно розвинених областей, особливо щодо комплексної переробки сировини, механізації і автоматизації виробничих процесів, а також фасування та упаковки продукції.
На роботі підприємств негативно позначається імпорт продукції з консервантами, що подовжує термін її зберігання. Разом з тим, із торговельної мережі витісняється якісна вітчизняна продукція.
На перспективу є доцільним відновлення функціонування великих сучасних підприємств харчової індустрії у м’ясній, молочній та консервній галузях. Лише їх виробничі потужності в змозі забезпечити попит і, таким чином, стимулювати розвиток тваринництва та плодоовочівництва у великих масштабах.
У сировинному забезпеченні харчової промисловості намітилися прогресивні тенденції, які необхідно закріпити у перспективі. Насамперед, це збільшення на основі зрошення обсягів виробництва овочевих, плодоягідних культур та винограду (додаток 1); для зернопереробної та олійно-жирової галузей першочергове значення має збільшення обсягів виробництва зернової групи та олійних культур (додаток 2); насичення продовольчого ринку продукцією м’ясопереробної галузі за рахунок збільшення обсягів виробництва продукції тваринництва (додаток 3). Ліквідація диспропорцій між сировинними та переробними потужностями дозволить збільшити обсяги переробки на 30-40%.
3. Проблеми, на розв’язання яких спрямовується Програма,
її основна мета
У розв'язанні продовольчої проблеми значне місце займає харчова промисловість, яка є заключним ланцюгом у виробництві продовольчої продукції. Вона має розгалужену структуру, потужний виробничий потенціал і може практично повністю забезпечити потреби населення у високоякісних продуктах харчування в широкому асортименті.
Проте внаслідок загострення економічної кризи виробничий потенціал харчової промисловості повністю не використовується. Вона зазнає великих труднощів у своєму подальшому розвитку та вдосконаленні.
Негативна тенденція скорочення обсягів виробництва деяких видів продукції сільського господарства в громадському секторі впливає на забезпечення харчової промисловості сировиною потрібного асортименту та якості.
Світовий і вітчизняний досвід свідчить про те, що об'єднання зусиль сільськогосподарських і переробних підприємств - найбільш ефективний шлях
подолання кризових явищ та реалізації завдань у сфері виробництва продовольчої продукції.
Обсяги переробки сільськогосподарської продукції на готові до споживання продовольчі товари в області та Україні не перевищують 30%. Тим
часом в економічно розвинених країнах цей показник становить 90-95%. Крім того, через застарілі технології та устаткування, відсутність або нерозвиненість ряду важливих підгалузей харчового виробництва держава щороку втрачає близько 60% сільськогосподарської продукції. Корисні компоненти сировини під час її переробки використовуються недостатньо. Майже половина їх потрапляє до побічної продукції або у відходи.
Щоб змінити ситуацію, необхідно розвивати індустрію виробництва харчових продуктів на основі ефективних технологій комплексної переробки сільськогосподарської сировини. Тільки тоді споживчий ринок харчових продуктів не залежатиме від коливань обсягів виробництва.
Основними проблемами, що гальмують розвиток харчових і переробних підприємств в області, є:
- економічні та фінансові проблеми розвитку харчової та переробної промисловості;
- відсутність системного та цілісного підходу до реалізації державної регуляторної політики;
- відсутність реальної застави та високі відсоткові ставки для отримання кредитів у банках;
- слабка матеріально-технічна база значної кількості середніх підприємств, недостатній розвиток їх кооперації з великими підприємствами;
- низький рівень впровадження інноваційної продукції та залучення інвестицій;
- недостатньо активний розвиток підприємництва у сільській місцевості та у малих містах;
- сезонність виробництва, що не завжди дозволяє підприємствам завантажити свої виробничі потужності на весь календарний рік та здійснювати протягом року реалізацію виробленої продукції;
- виробничі і ринкові ризики, через нестабільність та економічний спад, нерозвинену та малоефективну систему страхування, що не можуть захистити виробника від одержання збитків;
- слабка матеріально-технічна база підприємств харчової та переробної промисловості, яка зумовлює високу трудомісткість і собівартість виробництва;
- зменшення попиту на ринку продовольства у зв'язку з погіршенням купівельної спроможності населення та різке збільшення пропозиції імпортних продуктів;
- відсутність створення надійних екологічних систем захисту виробництва продуктів харчової промисловості;
- недостатнє впровадження високоефективних, сучасних, новітніх технологій переробки сільськогосподарської сировини.
Метою Програми є: вирішення стратегічного завдання створення в області потужної харчової індустрії для забезпечення нормальної життєдіяльності її населення, відновлення і збереження його здоров’я, розвитку експорту вітчизняної продукції.
Розвиток харчової промисловості повинен стати одним з пріоритетних напрямів соціально-економічного розвитку області.
Необхідно зорієнтувати цю галузь на одержання кінцевого результату діяльності всього агропромислового комплексу, що забезпечить істотне підвищення його ефективності, а також стане надійним джерелом поповнення місцевих, обласного, державного бюджетів і значних валютних надходжень.
Показники окремих видів харчових продуктів та напоїв, які характеризують стан і перспективи розвитку харчової та переробної промисловості
| Показники | Роки | ||
| Факт | План 2015 | ||
| 2005 | 2010 | ||
| М’ясо, включаючи субпродукти І категорії, т | 2443 | 2742 | 7942 |
| Ковбасні вироби, т | 286 | 173 | 300 |
| Молоко оброблене рідке, т | 11208 | 10903 | 13000 |
| Сири жирні, т | 15646 | 17927 | 19000 |
| Продукти кисломолочні, т | 16057 | 33187 | 36000 |
| Масло вершкове, т | 2011 | 1182 | 2500 |
| Борошно, тис.т | 86 | 95,3 | 133,0 |
| Крупи, тис.т | 9 | 15,2 | 17,0 |
| Вироби хлібобулочні, тис.т | 49 | 30,0 | 50,0 |
| Вироби макаронні без начинки, не піддані тепловому обробітку, т | 2517 | 5096 | 6300 |
| Корми готові, тис.т | 168,4 | 229,5 | 280,0 |
| Овочі консервовані натуральні, т | 27942 | 15045 | 40000 |
| Олія соняшникова нерафінована, т | 33841 | 180636 | 250000 |
| Вино виноградне, тис.дал | 501 | 344,5 | 550,0 |
4. Пріоритетні завдання Програми
Основними пріоритетними завданнями Програми є:
- реалізація державної політики у сфері продовольчого забезпечення раціонального харчування населення продуктами, створення сприятливих умов для стабільного розвитку харчової та переробної промисловості;
- формування конкурентноздатного виробництв продуктів харчування в умовах СОТ та насичення продовольчого ринку області якісною та різноманітною продовольчою продукцією;
- забезпечення відповідності якості продуктів харчування вимогам безпеки для здоров'я людини;
- створення розгалуженої мережі заготівлі сировини;
- стимулювання технічного та технологічного прогресу, впровадження нових видів сертифікованих за європейськими стандартами ресурсозберігаючого обладнання, виробництв, технологій та продукції;
- фінансове оздоровлення підприємств;
- інтеграція підприємств галузі з товаровиробниками сільськогосподарської продукції шляхом їх стимулювання для збільшення обсягів виробництва сировини;
- впровадження сучасних форм торгівлі продовольчими товарами та розширення мережі фірмової торгової;
- забезпечення високої якості та безпеки харчових продуктів на основі застосування сучасних визнаних у світі систем менеджменту якості.
5. Обґрунтування шляхів і засобів розв’язання проблеми
У розвитку переробних галузей є проблеми, пов'язані з такими особливостями цих галузей, як сезонність, можливість багатоваріантного випуску різних продуктів з однієї сировини, специфічність протікання біохімічних процесів, високі вимоги до сировини й обладнання.
Для розв'язання існуючих проблем розвитку харчової та переробної промисловості передбачається:
- забезпечити інтеграцію науки та виробництва, об'єднання промислового, банківського і торговельного капіталу, що дасть можливість заснувати нові потужні інтегровані структури, здатні створювати високотехнологічні, конкурентоспроможні товари і надавати відповідні послуги; - створити умови для залучення вітчизняних та іноземних інвесторів до участі у найважливіших інноваційних проектах із збереженням державного контролю діяльності розробників і виробників харчових продуктів;
- будівництво нових об’єктів, модернізації устаткування, технічного переозброєння, реконструкції виробничих цехів і ділянок;
- впровадження сучасних технологій виробництва харчових продуктів, розширення асортименту, підвищення якості та конкурентоспроможності виробленої продукції.
Розв’язання зазначеного комплексу проблем потребує державної підтримки, координації діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, а також забезпечення міжгалузевих і міжрегіональних зв’язків технологічно пов’язаних галузей та виробництв, що дасть можливість підвищити ефективність переробки сільськогосподарської сировини. Заходи щодо реалізації Програми викладені у додатку 4.