Geum.ru

В. М. Александровська

Вид материалаДокументы

Содержание


Конкретні цілі
Соціальний конфлікт
Джерела та причини
За масштабами
Етапи конфлікту
Джерела інформації
Політична культура
Політична поведінка (діяльність)
Прояви політичної культури
Типи політичної культури
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7
Тема 12. Соціальні конфлікти


Актуальність теми

Зміст суспільних відносин визначає суперечності між різними суспільними групами, їхніми потребами, суспільними очікуваннями, побажаннями, напрямами соціальної активності. Ці соціальні конфлікти виникають на всіх етапах суспільного розвитку, виникають постійно, хоча і в різних формах та з різною мірою активності. Вони є рушійною силою розвитку суспільства й його політичної системи. Соціальне призначення політики полягає в тому, що вона виступає засобом вираження, задоволення та узгодження соціальних інтересів, розв'язання соціальних суперечностей і конфліктів, забезпечення цілісності та стабільності функціонування суспільства. Для розуміння сутності та змісту політики суспільству необхідно з'ясувати, з яких саме спільностей воно складається, в чому полягають корінні інтереси цих спільностей, як розв'язуються соціальні конфлікти між ними. Тема «соціальні конфлікті» є вузловою проблемою політології, адже по кожній темі основного курсу політології простежуються конфлікти.


Цілі навчання

Загальна мета: розуміти сутність та природу соціальних і політичних конфліктів

Конкретні цілі:

у відповідності з темою заняття студент повинен вміти:
  1. Характеризувати джерела та причини конфліктів;
  2. Виділяти негативні і позитивні функції конфліктів, типи конфліктів за різними критеріями;
  3. Визначати етапи та шлях розв'язання конфліктів;
  4. Аналізувати особливості конфліктів в Україні.


Зміст навчання у відповідності з цілями


Теоретичні питання
  1. Конфлікти як вузлова проблема політології
  2. Сутність і форми соціальних конфліктів
  3. Динаміка, основні етапи конфліктів
  4. Методи регулювання і особливості конфліктів в Україні.

Граф логічної структури теми

«Соціальні конфлікти»


СОЦІАЛЬНИЙ КОНФЛІКТ



ПОЛІТИЧНИЙ КОНФЛІКТ



















Джерела та причини політичних конфліктів





















ФУНКЦІЇ



НЕГАТИВНІ



ПОЗИТИВНІ

Матеріально-руйнівна



Вияв невдоволеності

Життєво-небезпечна



Розрядка напруженості

Владо-руйнівна



Активізація соціальних зв'язків (внутрішньогрупова згуртованість)

Соціально-підривна



Консолідаційна (інтегративна) – пошук союзників

Духовно-деградуюча, аксіологічна



Комунікативно-інформаційна

Дестабілізаційна



Інноваційна

(стимул соціальних перетворень)

Дезінтеграційна



Вияв активності, творчості










ТИПОЛОГІЯ


За масштабами
За сферами
За характером
За часом
За психологією (М.Дейч)

Локальні
Політичні
Неантагоністичні
Короткострокові
Справжній

Міждержавні
Економічні
Випадковий

Глобальні
Соціальні
Антагоністичні
Довгострокові
Зміщений




Національні

(мовні)
Неправильно

приписаний






















Латентний

ЕТАПИ КОНФЛІКТУ



Неправдивий

↓

Передконфліктна ситуація
→
Початок

конфлікту
→
Загострення

конфлікту
→
Вирішення

конфлікту



Джерела інформації

Основні:

  1. Анцупов АЛ., Шипилов Конфликтология: учебник для вузов.-М.,2000. Бандурка А.М., Друзь В.А. Конфликтология: Учебное пособие для
    вузов. - Харьков. - 1997. - 352с.
  2. Розкошний А.П. Основи конфліктології.-Донецьк, 1997.

Додаткові:
  1. Дарендорф Р. Элементы теории социального конфликта // Социс, 1994.
    - № 5. - с. 142 - 147
  2. Дзвінчук Д. Конфлікти та способи їх подолання//Віче.-1999,- №5.
  3. Духовна криза суспільства і шляхи її подолання. Матеріали парламентських слухань//Віче.-2003.- №12.
  4. Ішмуратов А.Т. Конфлікт і згода: основа когнітивної теорії конфліктів.
    -К., 1996.-190С.
  5. Капітоненко М. Відповідно до силового потенціалу. Форми
    міжнародних конфліктів: порівняльний аналіз //Політика і час. - 2003. -
    №5.
  6. Капустин Б.Г. К понятию политического насилия//Полис.-2003.- №6.
  7. Клаузевиц К. О войне. - М, С-Пб: Terra Fantastica, 2002.
  8. Ларченко М. Етнополітичні конфлікти. Ставка на виважені стратегії//Віче.-2003.- №7.
  9. Перепелиця Г. Природа конфліктів у посткомуністичному світі//Політична думка.-2000.-№1.
  10. Прокопчук І. Імовірність конфлікту цінностей "свобода-демократія" //Віче. - 2000. - М. - С. 140-149.
  11. Чумиков А.Н. Управление конфликтом и конфликтное управление как новые парадигмы мышления и действия//Социс.-1995.- №3.


Набір завдань для перевірки досягнення конкретних цілей навчання


1. Суб'єктами внутрішнього державного конфлікту не можуть виступати
    1. Індивіди
    2. Мова
    3. Партії
    4. Транснаціональні корпорації
    5. Територія


2. За сферою конфлікт між групами населення і владою щодо високих цін є конфліктом ________.
  1. Політичним
  2. Економічним
  3. Соціальним
  4. Національним
  5. Вертикальним


3. Міжкласові конфлікти проявляються у взаємодії між
  1. Директором школи і вчителем
  2. Бідними і багатими
  3. Психічнохворими і лікарями
  4. Підлітками і пенсіонерами
  5. Партіями і урядом

4. За психологією, коли конфлікт лише побіжно пов'язаний з об'єктивними причинами, звичайно знаходить вираз в символічній формі – це ______ конфлікт.
  1. Справжній
  2. Випадковий
  3. Зміщений
  4. Неправильно приписаний
  5. Латентний


5. Причинами Курдського конфлікту є
  1. Мова
  2. Релігія
  3. Територія
  4. Безробіття
  5. Нафтові родовища

Еталони відповідей: 1 B,E, 2 C, 3 B, 4 D, 5 C


Тема 13. Політична культура.


Актуальність теми


Як і будь-який інший вид людської діяльності, політика має свідомий характер. Визначаючи у кінцевому підсумку об'єктивними економічними та соціальними чинниками, вона водночас здійснюється під впливом свідомості та культури людей. Саме політична культура визначає політичну поведінку індивідів і соціальних спільнот, надаючи їй певного змісту та спрямування. Політична культура багато в чому визначає також характер і особливості конкретної політичної системи, політичний режим, динаміку і спрямованість політичних процесів.

Без вивчення і врахування об'єктивного чинника політичного життя, впливу свідомості і культури не можливо осягнути сутність політичних явищ і процесів, визначити тенденції і перспективи їх розвитку. Поняття політичної культури дає можливість перейти від поверхневого сприйняття політичної системи, функціонування її інститутів до розуміння глибинних причин політики, ролі в ній ідеалістичного чинника, традицій, уявлень, переконань. Про важливість вивчення політичної культури свідчить те, що політологію іноді визначають як науку про закономірності розвитку та функціонування політичної культури.

Велике значення політичної культури в житті суспільства зумовлює прагнення різних політичних сил, передусім політичних партій, узяти під свій контроль процес формування політичної культури, засвоєння індивідом політичних знань, норм і цінностей, впливати на нього у вигідному для себе напрямі.


Цілі навчання


Загальна мета: розуміти сутність політичної культури.

Конкретні цілі:

у відповідності з темою заняття студент повинен вміти:

1. Визначити структуру політичної культури

2. Знати типи політичної культури

3. Охарактеризувати вплив політичної культури на політичну систему


Теоретичні питання
  1. Сутність і структура політичної культури
  2. Типи та функції політичної культури
  3. Політична культура сучасної України


Граф логічної структури теми




ПОЛІТИЧНА КУЛЬТУРА








Політична свідомість



Політичні

інтереси
Політ.

знання
Політ.

ідеї
Політ.

погляди
Політ.

уявлення
Політ.

настрої
Політ.

традиції









































Політична поведінка (діяльність)






Норми політичної

поведінки
Навички

Способи політичної

діяльності
Вміння
Досвід


































Прояви політичної культури









Стереотипи політичної

поведінки



Способи функціонування політичних

інститутів























































ТИПИ ПОЛІТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

(Г.Алмонд, С.Верба)




















Парохіальна




Підданська




Активістська



Джерела інформації

Основні:
  1. Бородинов В.Д. Политология: Учебное пособие. – Д. 2002. — 392 с.
  2. Кокорська О.І., Кокорський В.Ф. Політична культура: теоретико-
    методологічні проблеми //Наук. зап. Нац. ун-ту „Києво-Могилян. акад."
    - 2002. - Т. 20: Політ. науки.

Додаткові:
  1. Бебик В., Корнєв М. Політична культура і політична соціалізація //Політична думка.-1994.-№1.
  2. Григор'ев В. Вітчизняна політична культура в контексті теоретичного

пошуку.//Нова політика.-1998.-№5.(19)
  1. Лясота Л. Причини відтворення авторитарних цінностей в Україні //Нова політика.-2001.-№5.
  2. Політологія: Історія та методологія /За ред.Ф.М.Кирилюка.-К.,2000.
  3. Політологія /За ред.Бабкіної О.В., Горбатенка В.П. - 2-е вид. перероб і доп.-К.,2001.
  4. Поліщук І. Синдром радянськості.// Нова політика.-2001.-№3.
  5. Рудакевич О.М., Гутор М.С. Політичне відродження" українського народу (шляхи формування новітньої української політичної культури).- Київ-Тернопіль,1998.
  6. Соловьев А.И. Политическая культура: проблемное поле метатеории.//Вестник Моск. Ун-та. - Серия 12. Политические науки.-1995.-№3.
  7. Яременко О., Міщенко М. Політичні уподобання українців як чинник
    впливу на політичні процеси//Політична думка. - 2000. -№1.- С.3-18.



Набір завдань для перевірки досягнення конкретних цілей навчання


1. Найвідомішою в сучасній політології є типологія політичної культури
    1. Аристотеля
    2. Платона
    3. К.Маркса, Ф.Енгельса
    4. Г.Алмонда і С.Верба
    5. Ш.Монтеск'є

2. Термін «політична культура» вперше до наукового вжитку ввів
  1. Томас Мор
  2. Ленін
  3. Іоган Гердер
  4. Юрген Хабермас
  5. Фома Аквінський


3. Що не входить до політичної культури
  1. Політична свідомість
  2. Політична поведінка
  3. Політичні знання
  4. Політичний досвід
  5. Сімейні традиції


4. Особливостями демократичної політичної культури є
  1. Плюралізм думок
  2. Тотальний контроль
  3. Цензура
  4. Ідеологічна багатоманітність
  5. Економічний розвиток


5. Функцією політичної культури не є
  1. Нормативно-регулятивна
  2. Прогностична
  3. Заспокійлива
  4. Виховна
  5. Комунікативна


Еталони відповідей: 1 D, 2 C, 3 E, 4 A,D, 5 C