Програма дисципліни "Динаміка глобального клімату" Упорядник: доц. Затула В.І

Вид материала

Документы

Содержание Програма дисципліни На вивчення дисципліни Форма підсумкового контролю знань Еволюція атмосфери. Дрейф материків та гороутворення як чинники еволюції клімату землі. Астрономічні чинники клімату. Астрономічна теорія коливань клімату. Припливна еволюція системи земля – місяць. Напівемпірична теорія зміни клімату. Історія клімату землі. Вплив людини на клімат. Клімат майбутнього. ВСТУППроблема кліматичних умов майбутнього. Людина і клімат. Завдання і методи дослідження динаміки глобального клімату. Фактори зміни клімату Антропогенні зміни клімату. Еволюція атмосфери Зростання мас гідросфери та атмосфери. Геохімічна еволюція атмосфери. Дрейф материків та гороутворення ... Полное содержание

Подобный материал:

• Програма дисципліни "Методи кліматичної обробки метеоінформації" Упорядник: доц. Затула В.І., 123.46kb.
• Робоча навчальна програма з дисципліни «Сучасна українська мова» для базового напряму, 268.7kb.
• Робоча програма навчальної дисципліни організаційна динаміка (шифр І назва навчальної, 370.85kb.
• Дисципліна «Финанси» Довідник з дисципліни Для спеціальностей 0104, 0105, 0106, 0100, 539.85kb.
• Робоча навчальна програма з дисципліни «Політичні комунікації» Укладач: к філол н.,, 310.09kb.
• Робоча навчальна програма дисципліни «Філософія» для всіх спеціальностей ухвалено, 677.5kb.
• Робоча навчальна програма з дисципліни «Сучасна українська літературна мова. Фонетика», 456.77kb.
• Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030301-журналістика Затверджено, 233.63kb.
• Програма дисципліни "Автоматизовані системи обробки метеоінформації " Упорядник: ас., 71.05kb.
• Стислий конспект лекцій з дисципліни "Телекомунікаційні та інформаційні мережі" (тім), 3896.99kb.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА


Географічний факультет

Кафедра метеорології та кліматології


Затверджено

Радою географічного факультету

"___" ______________ 2007 р., протокол № __


Голова Ради ____________ проф. Олійник Я.Б.


ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

"Динаміка глобального клімату"


Упорядник: доц. Затула В.І.


Затверджено на засіданні кафедри

"___" ______________ 2007 р., протокол № __


Зав. кафедри __________________ Сніжко С.І.


Київ – 2007

ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

"Динаміка глобального клімату"

ПЕРЕДМОВА

Навчальна дисципліна присвячена вивченню закономірностей природних і антропогенних змін глобального клімату. Обговорюється фізичний механізм кліматичних змін у геологічному минулому й у сучасну епоху. Значна увага приділена напівемпіричній теорії клімату, яка використовується для обчислення зміни глобального клімату. Ця теорія перевіряється на даних про кліматичні умови минулого і використовується для вивчення клімату майбутнього.

При вивченні дисципліни увага студентів привертається до того, що еволюція глобального клімату у майбутньому істотно залежатиме від господарської діяльності людини, зокрема від збільшення кількості вуглекислого газу антропогенного походження в атмосфері. У зв'язку з цим розглядаються сценарії зміни кліматичних умов найближчих десятиліть, а також обговорюється питання про вплив змін клімату на природні умови і господарську діяльність. Не дивно, що очікувані зміни клімату посідають важливе місце у сучасних футурологічних дослідженнях, а також привернули увагу міжнародного співтовариства до проблеми регулювання клімату. Цим пояснюється включення до програми навчальної дисципліни питань про основні форми і напрями міжнародного співробітництва з проблеми антропогенних змін клімату.

Вивчення динаміки глобального клімату ґрунтується на знаннях в області кліматології, охорони атмосфери, астрономії, геології загальної та історичної, а також вимагає володіння певними знаннями в області фізики атмосфери і математики. Цим визначається її місце у структурі навчального плану підготовки фахівців-метеорологів.

Специфіка дисципліни визначає проведення семінарів як основну форму закріплення знань. З окремих питань передбачається підготовка і обговорення рефератів.

На вивчення дисципліни навчальним планом відводиться 72 аудиторні години, з яких 36 год. – лекції, 36 год. – семінари (у тому числі 2 год. – підсумкове заняття з атестацією). Крім того, 14 год. відводиться на самостійне опрацювання студентами окремих питань навчального матеріалу.

Форма підсумкового контролю знань студентів – іспит.


Навчально-тематичний план

курсу "Динаміка глобального клімату"

№ п/п	Назва теми	Кількість годин
		лекції	практичні заняття	семінарські заняття	самостійна робота
1	2	3	4	5	6
	ВСТУП.
1.	Проблема кліматичних умов майбутнього. Людина і клімат. Завдання і методи дослідження динаміки глобального клімату.	2
2.	Розвиток досліджень з динаміки глобального клімату. Фактори зміни клімату. Антропогенні зміни клімату.	2		2
	ЕВОЛЮЦІЯ АТМОСФЕРИ.			2	2
3.	Первинні атмосфера і гідросфера. Зростання мас гідросфери та атмосфери.	2
4.	Геохімічна еволюція атмосфери.	2
5.	ДРЕЙФ МАТЕРИКІВ ТА ГОРОУТВОРЕННЯ ЯК ЧИННИКИ ЕВОЛЮЦІЇ КЛІМАТУ ЗЕМЛІ.	2		2	2
	АСТРОНОМІЧНІ ЧИННИКИ КЛІМАТУ.				2
6.	Сонячна стала.	2
7.	Надходження сонячної радіації на Землю.	2		2
8.	Астрономічна теорія коливань клімату.			2
	ПРИПЛИВНА ЕВОЛЮЦІЯ СИСТЕМИ ЗЕМЛЯ – МІСЯЦЬ.				2
9.	Механізм припливної еволюції.	2		2
10.	Результати обчислень припливної еволюції.	2
11.	Кліматичні наслідки припливної еволюції.			2
	НАПІВЕМПІРИЧНА ТЕОРІЯ ЗМІНИ КЛІМАТУ.				2
12.	Енергетичний баланс Землі.	2		2
13.	Термічний режим атмосфери.	2		2
14.	Вплив надходження тепла на термічний режим.	2
15.	Вологообіг в атмосфері.	2		2
	ІСТОРІЯ КЛІМАТУ ЗЕМЛІ.				2
16.	Методи палеокліматичних реконструкцій.			2
17.	Кліматичні умови докембрію. Кліматичний тренд докембрію.	2
18.	Древні зледеніння. Тилліти.			2
1	2	3	4	5	6
19.	Кліматичні умови фанерозою.	2
20.	Клімат палеозойської ери.			2
21.	Клімат мезозойської ери.			2
22.	Клімат кайнозойської ери.			2
23.	Історія зледеніння Антарктиди. Зледеніння у Північній півкулі. Зміна клімату Середземного моря.			2 *
24.	Клімат Землі у плейстоцені.	2
25.	Клімат Землі у голоцені.	2
26.	ВПЛИВ ЛЮДИНИ НА КЛІМАТ.			2	2
	КЛІМАТ МАЙБУТНЬОГО.
27.	Проблема регулювання клімату.	2
28.	Міжнародне наукове співробітництво з проблеми антропогенних змін клімату. Атестація.			2
	ВСЬОГО:	36		36	14

^* Заслуховування й обговорення рефератів.

ВСТУП


Проблема кліматичних умов майбутнього.

Людина і клімат. Роль змін клімату у пліоцені і плейстоцені на еволюцію людини. Клімат і розселення первісних людей. Деякі риси сучасного розселення людини, що визначаються кліматичними умовами. Вплив кліматичних умов на ефективність господарської діяльності людини. Значення обліку змін клімату для планування розвитку сільського господарства, гідротехнічного будівництва, проектування опалювальних споруд тощо. Головні шляхи впливу людини на клімат: 1) збільшення вмісту вуглекислого газу в атмосфері; 2) зростання виробництва енергії, споживаної людиною; 3) зміна концентрації атмосферного аерозолю. Антропогенні зміни клімату та їх наслідки.

Завдання і методи дослідження динаміки глобального клімату. Передбачення майбутніх змін клімату та адаптація народного господарства до них. Вживання заходів щодо регулювання змін клімату. Проблема передбачення змін клімату. Прогноз розвитку світового господарства, насамперед виробництва і споживання енергії, та передбачення відповідних сценаріїв зміни клімату. Проблема умовності і точності передбачуваних змін клімату. Роль теорії клімату у розв'язанні цієї проблеми.

Методи визначення кліматичних умов майбутнього: палеокліматичний та напівемпірична теорія глобального клімату. Співставлення результатів застосування цих методів для формулювання остаточних висновків щодо кліматичних умов майбутнього.

Розвиток досліджень з динаміки глобального клімату.

Фактори зміни клімату: внутрішні і зовнішні. Зміни складу атмосфери. Зміни концентрації вуглекислого газу та інших парникових газів. Зміни прозорості атмосфери. Зміни форми земної поверхні. Зміни астрономічних чинників. Космічні зими. Вікові зміни основних параметрів Земної орбіти. Внутрішні чинники зміни глобального клімату. Поняття про транзитивний та інтранзитивний клімати. Проблема розвитку автоколивальних процесів в кліматичній системі Землі. Сучасний стан наукових досліджень з проблем зміни глобального клімату.

Антропогенні зміни клімату. Чутливість клімату до антропогенних впливів. Зміни клімату, пов'язані із зростанням викидів CO₂ при спалюванні викопного палива.


ЕВОЛЮЦІЯ АТМОСФЕРИ


Еволюція атмосфери та її зв'язок з геологічними і геохімічними процесами, а також діяльністю живих організмів.

Первинні атмосфера і гідросфера. Докази відсутності потужної атмосфери на ранній стадії формування Землі. Роль вулканічних вивержень і дегазації лави у процесах зародження гідросфери та атмосфери. Основні компоненти первинної газової оболонки Землі. Радіаційні властивості та температура поверхні Землі. Роль аміаку у формуванні її термічного режиму. Геологічні свідчення існування на Землі гідросфери в докембрійські часи.

Зростання мас гідросфери та атмосфери. Припущення про первинну асиметрію Земної кулі та її роль у формуванні рівня і площі океану. Еволюція континентальності клімату. Теплова інерція первинної і сучасної атмосфер та пов'язані з цим відмінності їх термічного і вітрового режимів.

Геохімічна еволюція атмосфери. Основні гази та термодинамічно активні домішки. Еволюція окремих газових компонент атмосфери Землі: азоту, кисню, вуглекислого газу та водяної пари.

Зміни хімічного складу атмосфери. Баланси кисню і вуглекислого газу. Динаміка газового складу атмосфери у фанерозої.


ДРЕЙФ МАТЕРИКІВ ТА ГОРОУТВОРЕННЯ

ЯК ЧИННИКИ ЕВОЛЮЦІЇ КЛІМАТУ ЗЕМЛІ


Глобальні трансгресії і регресії Світового океану. Залежність глобальних змін глибини Світового океану від пересічної швидкості розсування океанічних країв літосферних плит та пересічної швидкості осадконакопичення. Кількісні оцінки амплітуди зміни співвідношення площ суші і моря. Просторове положення материків і океанів та його вплив на планетарне альбедо, повітряні й океанічні течії та зональність клімату Землі.


АСТРОНОМІЧНІ ЧИННИКИ КЛІМАТУ


Астрономічні кліматотвірні чинники: світність Сонця; положення і рухи Землі у Сонячній системі; нахил вісі обертання Землі до площини її орбіти; швидкість обертання Землі.

Сонячна стала. Енергетична світність Сонця. Коливання потоку сонячної радіації і їх вплив на клімат Землі. Сонячна активність та показники для її визначення.

Надходження сонячної радіації на Землю. Розподіл інсоляції на верхній межі атмосфери Землі. Миттєва, добова, сезонна і річна інсоляція. Дослідження коливань інсоляції М. Міланковичем. Інсоляція за калоричні півріччя.

Загальні уявлення про астрономічну теорію коливань клімату. Вікові зміни основних параметрів орбіти Землі та пов'язані з цим коливання клімату.

Енергетичні спектри коливань інсоляції на різних широтах. Зв'язок енергетичних спектрів коливань інсоляції із спектрами коливань деяких астрономічних параметрів та індикаторів клімату.


ПРИПЛИВНА ЕВОЛЮЦІЯ СИСТЕМИ ЗЕМЛЯ – МІСЯЦЬ


Механізм припливної еволюції. Сповільнення обертання Землі внаслідок дії викликаних Місяцем припливів. Припливне тертя. Прискорення власного обертання Землі й орбітального руху Місяця. Оцінка зміни періоду обертання Землі навколо своєї вісі. Механізм припливної еволюції. Запізнення максимуму припливу щодо кульмінації Місяця. Ексцентриситет орбіти Місяця та пов'язані з ним ефекти. Неспівпадання площини земного екватора та площини місячної орбіти і пов'язані з цим ефекти. Зміна взаємопов'язаних параметрів системи Земля – Місяць як наслідок припливного тертя в Землі і Місяці. Вплив на еволюцію системи Земля – Місяць тяжіння Сонця. Дисипація припливної енергії обертання Землі.

Результати обчислень припливної еволюції. Обчислення Дж.Г. Дарвіна, Г. Гестернкорна, Г. Макдональда, П. Голдрайха, Є.С. Рускол. Границя Роша. "Подія Гестернкорна". Зв'язок досліджень припливної еволюції з гіпотезами утворення Місяця.

Кліматичні наслідки припливної еволюції. Залежність ступеня зональності атмосферних рухів від швидкості обертання планети. Обертальне число Маха. Зміна з широтою різниць кількостей сонячної радіації в літнє і зимове півріччя при різних кутах нахилу екватора до площини екліптики. Наслідки ослаблення сезонності інсоляції впродовж тривалої припливної еволюції. Оцінки майбутнього клімату Землі у зв'язку із очікуваним віддаленням Місяця від Землі, зміни нахилу земного екватора до екліптики та подовженням земної доби.


НАПІВЕМПІРИЧНА ТЕОРІЯ ЗМІНИ КЛІМАТУ


Енергетичний баланс Землі. Енергетичний баланс земної поверхні. Складові енергетичного балансу. Пересічні широтні величини складових теплового балансу поверхні Землі. Тепловий баланс континентів та океанів. Енергетичний баланс системи Земля – атмосфера. Пересічні широтні величини складових теплового балансу системи Земля – атмосфера.

Водний баланс. Водний баланс суходолу. Опади і випаровування на континентах. Водний баланс океанів. Опади і випаровування в океанах. Широтний розподіл складових водного балансу Землі.

Достовірність даних про складові енергетичного балансу. Зіставлення даних обчислень та даних спостережень.

Термічний режим атмосфери. Сучасні теорії клімату. Групування теорій клімату. Завдання теорії зміни клімату. Можливості використання моделей теорії клімату для дослідження його змін. Вимоги до моделей теорії клімату. Зв'язки між елементами клімату та стійкість клімату. Прямі і зворотні зв'язки. Роль альбедо у формуванні термічного режиму атмосфери. Пересічна температура поверхні Землі за прозорої атмосфери. Вплив морських полярних льодів на термічний режим Арктики. Можливість існування безкрижаного режиму в Північному Льодовитому океані.

Напівемпірична модель термічного режиму. Визначення параметрів моделі. Модель середньоширотного розподілу температури. Моделі для різних сезонів.

Вплив надходження тепла на термічний режим. Зміна сонячної сталої. Залежність пересічної планетарної температури від надходження радіації на зовнішню межу атмосфери. Залежність випромінювання, що відходить, від температури повітря. Оцінка можливих змін пересічної температури повітря на різних широтах при незначній зміні сонячної сталої.

Зміна концентрації CO₂. Вплив концентрації вуглекислого газу на температуру повітря. Зміни пересічної температури повітря при подвоєнні концентрації вуглекислого газу за різними моделями теорії клімату й емпіричними даними.

Вологообіг в атмосфері. Теорія вологообігу. Атмосферний вологообіг над континентами. Чинники, що впливають на кількість опадів.


ІСТОРІЯ КЛІМАТУ ЗЕМЛІ


Методи палеокліматичних реконструкцій. Індикатори різних типів клімату. Літологічні показники клімату. Літогенетичні формації як показники зонального типа клімату. Вивчення рослинних решток, палінокомплексів і решток фауни у палеокліматичних дослідженнях. Палеотермометрія. Методи кількісної термометрії.

Кліматичні умови докембрію.

Кліматичний тренд докембрію. Збільшення маси атмосфери. Ослаблення широтної зональності клімату. Відхід від променистої рівноваги. Зростання теплової інерції і парникового ефекту. Коливання клімату у докембрії. Зміни континентальності клімату та їх причини.

Древні зледеніння. Древні льодовикові відклади – тилліти. Класифікація тиллітів та морфологічно схожих порід та їх походження.

Тилліти нижнього протерозою. Нижньопротерозойський льодовиковий комплекс та його горизонти. Географія тиллітів нижнього протерозою.

Тилліти верхнього рифею і венда. Глобальний характер зледеніння у верхньому рифеї та венді. Чергування льодовикових і міжльодовикових періодів.

Кліматичні умови фанерозою.

Клімат палеозойської ери. Загальні зміни співвідношення площі материків і океанів у палеозої. Гондвана як найбільший материк та Тетіс як найбільший палеозойський океан. Подальший розвиток суші. Похолодання клімату у кембрії. Хімічний склад кембрійської атмосфери. Поширення рифових утворень, відкладів гіпсу і калійних солей як індикатори зміни клімату кембрію.

Вихід перших тварин на сушу. Каледонська епоха горотворення та її вплив на кліматичні умови силуру. Поширення вапнякових відкладів, а також сланців у силурі.

Переважання рівнинного рельєфу і спокійної тектонічної обстановки у девоні. Рівномірно теплий клімат девону. Червоні піщаники і глинисті сланці як індикатори поширення пустельного клімату на окремих частинах континентів. Коралові рифи девону. Деревна рослинність девону. Рослинна маса девонського періоду. Поява перших покладів кам'яного вугілля.

Карбоновий період в історії Землі. Зміни рослинного і тваринного світу, а також складу земної атмосфери і клімату. Вугленакопичення як визначне свідчення клімату карбону. Оцінки щільності атмосферного повітря. Кліматичні зони у карбоні. Вплив нової епохи горотворення – герцинської – на клімату карбону. Похолодання клімату наприкінці карбонового періоду.

Горотворчі процеси та інтенсивний вулканізм у пермі. Зміна теплового балансу Земної кулі внаслідок великих викидів вуглекислого газу і пилу. Аридизація клімату. Формування покладів кухонної і калійної солей та гіпсу. Особливості клімату найбільших морських басейнів та окремих районів материків.

Клімат мезозойської ери. Панування рептилій і голонасінних. Поширення хвойних і папоротевих рослин. Вимирання гігантських рептилій і поширення ссавців. Домінування покритонасінних рослин. Зв'язок цих подій із змінами клімату у мезозої. Формування кліматичної зональності і сезонності. Наявність у дерев річних кілець як свідчення сезонності клімату.

Аридизація і потепління клімату на початку і в середині тріасу. Зростання континентальності клімату. Поява вкритих шерстю тварин. Формування величезних покладів солі в Європі і Північній Америці. Бідність фауни. Криза рослинності у середині тріасу. Регресія моря наприкінці тріасу. Зростання кількості опадів і загальне пом'якшення кліматичних умов. Поява вологолюбної рослинності. Кліматичні зони у тріасі.

Початок нової епохи горотворення у юрі – тихоокеанської. Одночасне посилення наступу моря на континенти. Домінування моря над сушею. Значне зволоження і рівномірний характер розподілу кліматичних зон у юрі. Роль морських течій у формуванні кліматичних умов юрського періоду. Поява перших квіткових і покритонасінних рослин та птахів. Широке поширення гігантських динозаврів як свідчення стабільного теплого і вологого клімату. Кліматичні зони у юрі. Поширення ґінґхо. Посуворішання клімату наприкінці юри. Скорочення площ під папоротевими лісами та поширення саванної рослинності.

Зміна фізико-географічних умов у крейдяному періоді: зміна розподілу суші і моря, кліматичних умов, складу рослинного і тваринного світу. Остаточне формування сучасного складу атмосфери. Поділ зони посушливого клімату на суху і помірно суху підзони. Продовження юридизації клімату у крейді. Зміщення кліматичних зон. Зростання літніх температур. Зростання зволоженості у середині крейдяного періоду. Скорочення площі посушливого клімату. Зростання зони лісів і її просування на південь. Посилення посушливості і континентальності клімату наприкінці крейди. Похолодання клімату приполярної області. Скорочення вмісту водяної пари і вуглекислого газу в атмосфері.

Клімат кайнозойської ери. Епоха альпійського горотворення. Поява хижих і копитних ссавців, мавп і наприкінці ери – людини. Поширення листопадних дерев. Процеси вугленакопичення у кайнозої.

Порівняна стабільність термічного і режиму і коливання кількості опадів у палеогені. Ослаблення атмосферної циркуляції у палеогені. Природно-кліматичні зони у палеогені. Межі зон відносно сучасних. Рівнинний характер рельєфу. Кліматичні умови і рослинний світу приполярної області Північної півкулі. Положення полюсів у палеогені.

Прогресуюче посилення континентальності клімату у неогені. Похолодання та зростання температурних відмінностей між зонами. Деяке зростання вологості. Друга хвиля похолодання. Збільшення добових і річних коливань температури. Скорочення площ лісів, поява степів. Скорочення життєвого циклу і швидше дозрівання як пристосування рослин до чергування сезонів року. Поява копитних, мавп та людини. Збільшення кліматичних зон у пліоцені.

Історія зледеніння Антарктиди. Положення Антарктиди наприкінці мезозою та в кайнозої. Підлідний рельєф Антарктиди. Дослідження палеомагнітного поля Антарктиди. Аналіз крижаних кернів. Результати палінологічного аналізу колонок при бурінні в морі Росса. Роль Антарктичної циркумполярної течії у зледенінні південного материка. Еволюція клімату Антарктиди в кайнозої.

Зледеніння у Північній півкулі. Субтропічний і помірний типи кліматів на Алясці та в прилеглих районах Північної Америки на початку кайнозою. Зміна термічного режиму в палеоцені, олігоцені та міоцені. Поява льодовикових відкладів. Утворення льодовикового покриву Гренландії. Кліматичні умови Арктичного басейну в антропогенні.

Зміна клімату Середземного моря. Середземноморські озера і Сарматське море на рубежі міоцену і пліоцену. Багатократні осушення і заповнення Середземного моря впродовж останнього мільйона років. Зміна морських фаун. Характер річкових долин на материковому схилі Середземного моря. Походження Середземного моря у світлі сучасних досліджень.

Клімат Землі у плейстоцені. Льодовикові періоди в Альпах. Глобальна картина льодовикових періодів. Історія Вюрмського зледеніння.

Клімат Землі у голоцені. Післяльодовикове потепління. Зміна клімату в епоху вікінгів. Малий льодовиковий період. Потепління XX ст. і сучасна тенденція зміни клімату.

ВПЛИВ ЛЮДИНИ НА КЛІМАТ

Зміна локального клімату. Зміна складу атмосфери. Антропогенні зміни концентрації вуглекислого газу. Сучасні зміни глобального клімату. Регіональні зміни клімату при глобальному потеплінні.

Вплив зміни клімату на гідросферу, біосферу та озон. Можлива екологічна криза. Екологічні кризи минулого. Екологічна криза майбутнього. Наслідки зміни сучасного клімату для сільського господарства.


КЛІМАТ МАЙБУТНЬОГО


Кліматичні умови кінця XX і початку XXI ст. Палеокліматичні аналоги клімату XXI ст. Перспективи змін клімату. Природні та антропогенні зміни клімату. Ненаправлені впливи на клімат. Динаміка глобальної температури повітря. Зміни пересічної широтної температури при таненні полярних льодів. Точність прогнозу антропогенної зміни клімату.

Проблема регулювання клімату. Шляхи впливу на клімат. Боротьба із забрудненням атмосфери. Попередження зростання вмісту вуглекислого газу і зростання викидів тепла при перетвореннях енергії, що використовується людиною. Проекти знищення арктичних льодів, зміни океанічних течій та перетворення пустель. Вивчення можливостей зміни крупномасштабних атмосферних рухів. Вплив на аерозольний шар стратосфери.

Міжнародне наукове співробітництво з проблеми антропогенних змін клімату.


ЛІТЕРАТУРА

Основна:

1. Антропогенные изменения климата / Под ред. М.И. Будыко, Ю.А. Израэля. – Л.: Гидрометеоиздат, 1987. – 406 с.
   
2. Борисенков Е.П., Пасецкий В.М. Летопись необычайных явлений природы за 2,5 тысячелетия. – СПб.: Гидрометеоиздат, 2002. – 536 с.
   
3. Будыко М.И. Изменения климата. – Л.: Гидрометеоиздат, 1974. – 280 с.
   
4. Будыко М.И. Климат в прошлом и будущем. – Л.: Гидрометеоиздат, 1980. – 352 с.
   
5. Будыко М.И. Климат и жизнь. – Л.: Гидрометеоиздат, 1971. – 472 с.
   
6. Будыко М.И., Ронов А.Б., Яншин А.Л. История атмосферы. – Л.: Гидрометеоиздат, 1985. – 208 с.
   
7. Витвицкий Г.Н. Зональность климата Земли. – М.: Мысль, 1980. – 254 с.
   
8. Воробьев А.Е., Пучков Л.А. Человек и биосфера. Глобальное изменение климата: Ученик для вузов. В 2-х ч. – М.: РУДН, 2006.
   
9. Глобальний климат / Под ред. Дж. Т. Хотона; Пер. с англ. – Л.: Гидрометеоиздат, 1987. – 501 с.
   
10. Динамика климата / Под ред. С. Манабе. Пер. с англ. под ред. Д.В. Чаликова. – Л.: Гидрометеоиздат, 1988. – 574 с.
    
11. Кароль И.Л. Введение в динамику климата Земли. – Л., 1988.
    
12. Климаты Земли в геологическом прошлом / Под ред. Величко А.А. – М.: Мысль, 1987. – 229 с.
    
13. Клімат України / За ред. В.М. Ліпінського, Β.Α. Дячука, В.М. Бабіченко. – К.: Вид-во Раєвського, 2003. – С. 311-330.
    
14. Кондратьев К.Я. Природные и антропогенные изменения климата // Итоги науки и техники ВИНИТИ АН СССР. Серия Метеорология и климатология. – 1986. – Т. 16. – С. 4-349.
    
15. Кондратьев К.Я. Глобальный климат и его изменения. – Л.: Гидрометеоиздат, 1987. – 232 с.
    
16. Лосев К.С. Климат вчера, сегодня ... и завтра? – Л.: Гидрометеоиздат, 1985. – 176 с.
    
17. Монин А.С., Шишков Ю.А. История климата. – Л.: Гидрометеоиздат, 1979. – 408 с.
    
18. Полтараус Б.В., Кислов А.В. Климатология. (Палеоклиматология и теория климата). – М.: Изд-во МГУ, 1986. – 144 с.
    
19. Свиточ А.А., Сорохтин О.Г., Ушаков С.А. Палеогеография: Учебник / Под ред. Г.А. Сафьянова. – М.: Изд. центр «Академия», 2004. – 448 с.
    
20. Синицын В.М. Введение в палеоклиматологию. – Л.: Недра, 1980. – 247 с.
    
21. Ясаманов Н.А. Древние климаты Земли. – Л.: Гидрометеоиздат, 1985. – 296 с.
    

Додаткова:

Александров Е.Л., Израэль Ю.А., Кароль И.Л., Хргиан А.Х. Озоновый щит Земли и его изменения. – Л.: Гидрометеоиздат, 1992. – 288 с.

Алисов Б.П., Дроздов О.А., Рубинштейн Е.С. Курс климатологии / Под ред. Е.С. Рубинштейн: В 2-х ч. – Л.: Гидрометеоиздат, 1952. – С. 280-334.

Алисов Б.П., Полтараус Б.В. Климатология. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1974. – С. 234-288.

Атмосфера – справочные данные и модели / Под ред. Седунова Ю.С. и др. – Л.: Гидрометеоиздат, 1991. – 509 с.

Баландин Р.К. Цивилизация против природы. Что происходит с погодой и климатом? – М.: Вече, 2004. – 384 с.

Бгатов В.И. История кислорода земной атмосферы. – М.: Недра, 1985. – 88 с.

Белозерский Г.Н. Введение в глобальную экологию: Учебник. – СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2001. – 464 с.

Блютген И. География климатов: Пер. с нем. – М.: Прогресс, 1973. – Т. 2. – С. 282-316.

Борисенков Е.П. Климат и деятельность человека. – М.: Наука, 1982. – 134 с.

Борисов Л.М. Может ли человек изменить климат. – М.: Наука, 1970. – 192 с.

Борзенкова И.И. Изменения климата в кайнозое. – СПб: Гидрометеоиздат, 1992. – 248 с.

Бримбклумб П. Состав и химия атмосферы. – М.: Мир, 1988. – 352 с.

Брукс К. Климаты прошлого. – М.: ИЛ, 1952. – 358 с.

Будыко М.И., Голицын Г.С., Израэль Ю.А. Глобальные климатические катастрофы. – Л.: Гидрометеоиздат, 1986. – 160 с.

Вайсберг Дж. Погода на Земле. Метеорология. – Л.: Гидрометеоиздат, 1980. – С. 183-189.

Веклич М.Ф. Проблемы палеоклиматологии. – Киев: Наук. думка, 1987. – 190 с.

Веклич М.Ф., Веклич Ю.М. Деякі глобальні та регіональні закономірності і напрямки розвитку палеоклімату // Український географічний журнал. – 2000. – № 4. – С. 3-12.

Волеваха Н.М., Морозов Г.В. Биография климата. – Киев: Наукова думка, 1973. – 86 с.

Волощук В.М. та ін. Глобальне потепління і клімат України: регіональні екологічні та соціально-економічні аспекти. – К.: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2002. – 117 с.

Вулканы, стратосферный аэрозоль и климат Земли. – Л.: Гидрометеоиздат, 1986. – 256 с.

Гарвей Дж. Атмосфера и океан. – М., 1982. – 179 с.

Глобальное потепление: как смягчить последствия? (по материалам Третьей рабочей группы МГЄИК). – М.: ЭКО-Согласие, 2002. – 60 с.

Груза Г.В., Ранькова Э.Я. Структура и изменчивость наблюдаемого климата: Температура воздуха Северного полушария. – Л.: Гидрометеоиздат, 1980. – 71 с.

Данилов А.Д., Кароль И.Л. Атмосферный озон – сенсации и реальность. – Л.: Гидрометеоиздат, 1991. – 120 с.

Дессенс А. Можем ли мы изменить климат? – Л., 1968. – 118 с.

Дроздов О.А., Арапов П.П., Лугина К.М., Мосолова Г.И. Некоторые аспекты взаимодействия естественных и антропогенных изменений климата // Український географічний журнал. – 2000. – № 3. – С. 54-59.

Землезнавство: Підручник / Багров М.В., Боков В.О., Черваньов І.Г.; За ред. П.Г. Шищенка. – К.: Либідь, 2000. – С. 358-392.

Зубаков В.А. Глобальные климатические события плейстоцена. – Л.: Гидрометеоиздат, 1986. – 288 с.

Зубаков В.А., Борзенкова И.И. Палеоклиматы позднего кайнозоя. – Л.: Гидрометеоиздат, 1983. – 216 с.

Изменение климатов и ландшафтов за последние 65 млн лет. – М.: Геос, 1999. – 378 с.

Изменение климата – Заявление о современном состоянии знаний и приоритетных направлениях исследований // Бюллетень ВМО. – 1990. – Т. 39. – № 1. – С. 51-57.

Израэль Ю.А., Груза Г.В., Катцов В.М., Мелешко В.П. Изменения глобального климата. Роль антропогенных воздействий // Метеорология и гидрология. – 2001. – № 5. – С. 5-21.

Израэль Ю.А., Назаров И.М., Прессман А.Я. Кислотные дожди. – Л.: Гидрометеоиздат, 1983. – 206 с.

Ініціатива з питань зміни клімату: чотири роки в Україні. 1999-2003. – К., 2003. – 28 с.

Климатология: Учебник / Дроздов О.А., Васильев В.А., Кобышева Н.В., Раевский А.Н., Смекалова Л.К., Школьный Е.П. – Л.: Гидрометеоиздат, 1989. – С. 488-557.

Клименко В.В. Климат средневековой теплой эпохи в Северном полушарии. – М.: Изд-во МЭИ, 2001. – 84 с.

Кобышева Н.В., Костин С.И., Струнников Э.А. Климатология. – Л.: Гидрометеоиздат, 1980. – С. 107-118.

Кондратьев К.Я. Атмосферный аэрозоль. – Л.: Гидрометеоиздат, 1983. – 224 с.

Кононович Э.В., Мороз В.И. Общий курс астрономии: Учебное пособие / Под ред. В.В. Иванова. – М.: Едиториал УРСС, 2004. – 544 с.

Костин С.И., Покровская Т.В. Климатология. – Л.: Гидрометеоиздат, 1961. – С. 113-122.

Лосев А,П., Журина Л.Л. Агрометеорология. – М.: Колос, 2001. – С. 170-173.

Миланкович М. Математическая климатология и астрономическая теория колебаний климата. – М.-Л.: ГОНТИ, 1939. – 207 с.

Матвеев Л.Т. Теория общей циркуляции атмосферы и климата Земли. – Л.: Гидрометеоиздат, 1991. – 296 с.

Монин А.С. Введение в теорию климата. – Л.: Гидрометеоиздат, 1982. – 246 с.

Мороз С.А. Історія біосфери Землі: У 2 кн. Кн. 1. Теоретико-методологічні засади пізнання. Навч. посібник. – К.: Заповіт, 1996. – 440 с.

Мороз С.А. Історія біосфери Землі: У 2 кн. Кн. 2. Геолого-палеонтологічний життєпис. Навч. посібник. – К.: Заповіт, 1996. – 422 с.

Океан наступает? Парниковый эффект и поднятие уровня Океана. – М., 1989. – 367 с.

Орлова А.В. Изменения климата Земли как показатель неравномерной скорости вращения // Проблемы планетарной геологии. – М.: Госнаучтехиздат, 1963. – С. 50-121.

Парниковый эффект, изменение климата и экосистемы / Под ред. Б. Болина, Б.Р. Дееса, Дж. Ягера, Р. Уоррика: Пер. с англ. – Л.: Гидрометеоиздат, 1989. – 551 с.

Рингвуд А.Е. Происхождение Земли и Луны: Пер. с англ. – М., 1982.

Современное состояние и тенденции изменения мирового климата // Бюллетень ВМО. – 1990. – Т. 39. – № 1. – С. 40-44.

Україна та глобальний парниковий ефективність Т 1. Джерела і поглиначі парникових газів. – К.: Агентство з рац. використання енергії, 1997.

Ушаков С.А., Ясаманов Н.А. Дрейф материков и климаты Земли. – М.: Мысль, 1984. – 206 с.

Филиппов Е.М. Земля в развитии. – Киев: Рад. шк., 1989. – С. 116-147.

Хромов С.П. Метеорология и климатология для географических факультетов. 3-е изд. – Л.: Гидрометеоиздат, 1983. – С. 427-436.

Хромов С.П., Петросянц М.А. Метеорология и климатология: Учебник. 5-е изд., перераб. и доп. – М.: Изд-во МГУ, 2001. – 528 с.

Шварцбах М. Климаты прошлого. – М.: ИЛ, 1955. – 284 с.

Шевчук В.Я., Трофимова І.В., Трофимчук О.М. та ін. Проблеми і стратегія виконання Україною Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату. – Київ, 2001. – 95 с.

Щербань М.І. Зміна клімату Землі. – К.: Знання, 1978. – 46 с.

Climat change 1994. Intergovernmental panel on climat change. – Cambridge: University Press, 1995. – 339 p.

Climat of Europe. Regent variation, present state and future prospects. – ECSN. – 1995. – 72 p.

IPCC (Intergovernmental Panel of Climate Change): 1998, Watson R.T., Zinyowera М.С. etc., The regional impacts of climate change. An assessment of vulnerability, Cambridge Univ. Press, Cambridge. – 517 p.

Frakes L. Climates throughout geologic time. – N.Y.; Amsterdam: Elsevier, 1979. – 310 p.

Jones P.D., 1994: Hemispheric surface air temperature variations: A reanalysis and an update to 1993. // J. dim. – 3. – P. 1794-1802.

Manabe S., Wetherald R.T. The effects of doubling the CO₂ concentration on the climate of a general circulation model // Atmospheric Science. – 1975. – № 32. – Р. 3-15.

Martazinova V.F., Maderich V.S. Changes of the large-scale atmosphere circulation and regional climate in the Ukraine // Proc. Second Conference on Applied Climatology. – Norkkoping. – 1996. – P. 171-172.

Parker D.E., P.D. Jones, C.K. Folland, and A. Bevan, 1994: Interdecadal changes of surface temperature since the late 19th century // J. of Ceophys. Res. – 1994. – V. 99. – P. 14373-14399.

WMO statement on the status of the global climate in 1995 // WMO. – N. 838. – 12 p.

Climate Change 2001: Synthesis Report / IPCC Secretariat, c/o World Meteorological Organization. Geneva, 2002. – 184 p.