Програма дисципліни "Автоматизовані системи обробки метеоінформації " Упорядник: ас. Дворецька І. В. Затверджено на засіданні кафедри 2007 р., прот. №

Вид материалаДокументы

Содержание


Ціль навчальної дисципліни
Основні завдання навчальної дисципліни
2. Тематичний план
3. Програма дисципліни
Теми практичних занять
Подобный материал:
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА




Географічний факультет

Кафедра метеорології та кліматології


Затверджено

Радою географічного факультету

_______ ______________2007 р.

Голова Ради _______________

Проф. Олійник Я.Б.


ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

“Автоматизовані системи обробки метеоінформації ”


Упорядник: ас. Дворецька І.В.


Затверджено на засіданні кафедри

_____ _________ 2007 р., прот. № ____


Зав кафедри _______ проф. Сніжко С.І.


Київ –2007

1. Вступ


Розвиток сучасної науки обумовлений бурхливим розвитком теорії інформації. Особливістю метеорологічної інформації є її постійна мінливість в просторі і часі. Тому дослідження особливостей збирання, зберігання та обробки метеорологічної інформації за допомогою сучасних технологій є одним з надзвичайно-важливих спецкурсів при підготовки майбутніх спеціалістів-метеорологів. Курс “Автоматизовані системи обробки метеоінформації” читається на четвертому курсі (7 семестр).

Для засвоєння курсу в другому семестрі навчальним планом передбачено 39 годин, з них на подання лекційних занять та практичні роботи відводиться по 14 год. навчальним планом також передбачені консультації (3 год.) та самостійна робота (6 год.). підсумкова форма контролю знань студентів – залік.


Ціль навчальної дисципліни – сформувати у студентів загальні уявлення про збирання, зберігання та обробку метеорологічної інформації за допомогою електронних обчислювальних машин та застосування останніх в метеорології, а також визначити особливості метеорологічної інформації та навчитись працювати з метеорологічними архівами і системами автоматизованої обробки даних.

Основні завдання навчальної дисципліни:

  • ознайомити студентів з роботою автоматизованих систем обробки метеорологічної інформації
  • проаналізувати можливості обчислювальної техніки в сфері обробки метеорологічної інформації та окреслити основні етапи розвитку автоматизованих систем обробки
  • визначити основні особливості збирання, зберігання та обробки метеорологічної інформації за допомогою автоматизованих систем
  • сформувати уявлення про інформаційний контроль інформації
  • ознайомити студентів з особливостями обробки та пошуку метеорологічної інформації
  • проаналізувати особливості обробки окремих видів метеорологічної інформації
  • проаналізувати сучасні проблеми розвитку автоматизованих систем обробки метеорологічної інформації в Україні



2. Тематичний план



вивчення спецкурсу “Автоматизовані системи обробки метеоінформації”

(4 курс, 2 семестр)


Тема


Вивчення теорії

Практична підготовка

Разом, год

Вступ до теорії автоматизованих систем обробки метеоінформації

2

-

2

Історія розвитку обчислювальної техніки та її застосування в метеорології

2

-

2

Збирання, зберігання та обробка метеорологічної інформації

2

2

4

Автоматизований контроль інформації в центрах обробки та обробка даних метеорологічних спостережень

2

-

2

Автоматизовані системи обробки та пошуку метеорологічної інформації

2

2

4

Автоматизована обробка окремих видів метеорологічної інформації, її особливості та використання

4

10

14

Всього

14

14

28



3. Програма дисципліни

  1. Вступ до теорії автоматизованих систем обробки метеоінформації. Предмет і завдання навчальної дисципліни. Розвиток технології збирання, передачі, обробки та зберігання інформації, його загальні тенденції та особливості. Організація, цілі та завдання Всесвітньої кліматичної програми.
  2. Історія розвитку обчислювальної техніки та її застосування в метеорології. Перші механічні обчислювальні машини. Аналітична машина Ч. Беббіджа та подальший розвиток обчислювальної техніки. Принципи роботи сучасних комп'ютерів. Представлення інформації в комп'ютері. Кодування символів. Система числення. Програми для комп'ютерів. Основні етапи та напрямки розвитку досліджень з інформатики в Україні. Єдина система ЕОМ. Виникнення кібернетики. Застосування обчислювальної техніки в метеорології. Створення Центрального науково-дослідного гідрометеорологічного архіву в СРСР (1942 р.). Виконання статистичних розробок з кліматології, аерокліматології, агрометеорології і синоптичної кліматології за допомогою перфораційних обчислювальних машин. Космічні дослідження і прискорення впровадження автоматизованих систем. Перехід від автоматизації розв'язання окремих задач до комплексної автоматизації всього процесу збирання, передавання, контролю, аналізу, обробки метеорологічної інформації і доведення результатів (прогнозів, інформації, довідників і т. п.) до споживачів.
  3. Збирання, зберігання та обробка метеорологічної інформації. Технологічні схеми збирання й обробки оперативної і режимної метеорологічної інформації. Мета й організація глобальної системи обробки даних. Зберігання метеорологічної інформації та її використання для обслуговування народного господарства. Види й обсяги гідрометеорологічної інформації. Використання автоматизованих засобів спостереження. Загальні принципи збирання й автоматизованої обробки метеорологічної інформації.
  4. Автоматизований контроль інформації в центрах обробки та обробка даних метеорологічних спостережень. Загальна схема автоматизованого контролю даних спостережень. Захист інформації. Обробка оперативної метеорологічної інформації. Механізація та автоматизація процесів обробки даних. Етапи автоматизованої обробки даних. Вторинна обробка даних. Загальні відомості про зведення метеорологічної інформації. Каталоги пунктів спостереження. Підготовка даних для численного прогнозу. Обчислення значень метеорологічних величин у вузлах регулярної сітки (об'єктивний численний аналіз). Контроль правильності спостережень. Побудова карт метеорологічних величин, перетворення інформації. Обробка режимної метеорологічної інформації. Етапи автоматизованої обробки інформації. Критичний контроль отриманих результатів. Статистична обробка багаторічних даних.
  5. Автоматизовані системи обробки та пошуку метеорологічної інформації. Автоматизовані системи обробки даних. Інформаційно-пошукові системи. Автоматизовані банки даних. Автоматизовані системи управління.
  6. Автоматизована обробка окремих видів метеорологічної інформації, її особливості та використання. Особливості автоматизованої обробки метеорологічної інформації. Метеорологічна інформація і джерела її отримання. Кодування метеорологічних спостережень. Передавання метеорологічної інформації в центри обробки. Контроль і обробка метеорологічних даних. Друкування таблиць і зберігання метеорологічної інформації. Особливості автоматизованої обробки аерологічної, агрометеорологічної інформації та інформації про стан і забруднення атмосферного повітря.


Теми практичних занять:

  1. Підготовка метеорологічної інформації до обробки на обчислювальних машинах. Введення даних добових та строкових архівів в систему CLICOM.
  2. Автоматизований пошук історії метеостанції та словника даних по відповідній станції в системі CLICOM.
  3. Ознайомлення з роботою центрів отримання й обробки супутникової інформації (4 год.).
  4. Ознайомлення з автоматизованим робочим місцем метеоролога-спостерігача.
  5. Ознайомлення з автоматизованим робочим місцем синоптика.
  6. Ознайомлення з автоматизованим робочим місцем агрометеоролога-спостерігача.


Перелік рекомендованої літератури

  1. Белоусов С.Л., Гандин Л.С., Машкович С.А. Обработка оперативной гидрометеорологической информации с помощью электронно-вычислительных машин / Под ред. В.А. Бугаева. – Л.: Гидрометеоиздат, 1968. – 193 с.
  2. Веселов В.М., Прибыльская И.Р. Система управления данными АИСОРИ. Общее описание. – Обнинск, ВНИИГМИ-МЦД. – 1981. – 103 с.
  3. Всемирная программа климатических данных. Справочное руководство CLICOM. – Обнинск: ВНИИГМИ-МЦД, 1996.
  4. Герман М.А., Товердов В.Р. Системы сбора и обработки космической информации, используемые в США: Учеб. пособие. – Л.: Ленингр. ГМИ, 1988. – 70 с.
  5. Григорьев В.И. Автоматизированная обработка гидрометеорологической информации. – Л.: Гидрометеоиздат, 1979. – 303 с.
  6. Ермаков Б.И., Кузенков А.Ф., Юрманов В.А. Системы зондирования атмосферы. – Л.: Гидрометеоиздат, 1977. – 303 с.
  7. Наставление гидрометеорологическим станциям и постам. Вып. 1. Наземная подсистема получения данных о состоянии природной среды. Основные положения и нормативные документы. – Л.: Гидрометеоиздат, 1987. – 180 с.
  8. Руководство по Глобальной системе обработки данных. – Женева: ВМО, 1993. – № 305.
  9. Сергієнко І.В. Інформатика в Україні: становлення, розвиток, проблеми. – К.: Наук. думка, 1999. – 352 с.
  10. Системы получения и передачи метеорологической информации / Кмито А.А., Коковин Н.С., Павлов Н.Ф., Степаненко В.Д., Степкин В.С. – Л.: Гидрометеорологическое изд-во, 1971. – 471 с.