Робоча програма навчальної дисципліни політична антропологія

Вид материала

Содержание

Тема 8. походження та еволюція держави
Політична антропологія і сучасність
Заняття 1. соціобіологічні основи нерівності та
Заняття 4. колоквіум. праця ф.енгельса «походження
Поточний контроль
2. Модульний (проміжний) контроль
3. Підсумковий (семестровий) контроль
Оцінка ECTS та визначення
Тестові завдання для проміжного та підсумкового контролю з курсу
13.Рекомендована література

Подобный материал:

1 2 3

ТЕМА 7. ЛІДЕРСТВО В ПЕРВІСНОМУ СУСПІЛЬСТВІ (2 год.)

1. Лідерство в ранньоземлеробських суспільствах. Бігмен.

2. Феномен вождизму в працях політантропологів.

3. Вождизм: сутність та типологія.

4. Альтернативи вождизму.

ТЕМА 8. ПОХОДЖЕННЯ ТА ЕВОЛЮЦІЯ ДЕРЖАВИ (2 год.)

1. Теорії виникнення держави.

2. Сутність та основні ознаки держави (інтефативний та конфліктний підходи)

3. Ранньодержавні утворення.

4. Первинні та вторинні держави.

5. Шляхи еволюції державних утворень.

6. Альтернативи державним утворенням.

ТЕМА 9. ПОЛІТИЧНА АНТРОПОЛОГІЯ І СУЧАСНІСТЬ (2 год.)

1. Традиціоналізм та модернізація на сучасному етапі.

2. Традиційний тип панування (досвід XX - поч. XXI ст.).

3. Особистісний характер влади сучасних політій.

4. Етнонаціональні чинники політогенезу в кінці XX - на початку XXI ст.

5. Корупція, хабарництво та протекціонізм як механізми сучасної політичної поведінки.

6. Кланові структури та місництво на сучасному етапі.

7. Сучасна міфологія сакралізації влади.

8. Атрибутика сучасної влади.

Плани практичних занять

ЗАНЯТТЯ 1. СОЦІОБІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ НЕРІВНОСТІ ТА

ВЛАДИ (2 год.)

1. Територіальна поведінка як підстава нерівності та влади.

2. Соціобіологічна дихотомія "свої-чужі".

3. Афесивна поведінка.

4. Статева та гендерна нерівність.

5. Вікова нерівність.

Література:

1. Крадин Н.Н. Политическая антропология: Учебное пособие. - М.: Ладомир, 2001. - С. 38-55.

2. Артемова О.Ю. Личность и социальные нормы в раннепервобытной общине.-М.: Наука, 1987.

3. Бочаров В.В. Антропология возраста. - СПб., 2000.

4. Бэрон Р., Ричарсон Д. Афессия: Пер. с англ. - СПб.: Питер, 1998.

5. Калиновская К.П. Возрастные фуппы народов Восточной Африки. -М.: Наук, 1976.

6. Лоренц К. Афессия. - М.: Професс, 1994.

7. Марченко Н.И. К вопросу о генезисе и сущности неуставных взаимоотношений // Социс. - 1993. - № 12. - С. 112-115.

8. Назаретян А.П. Агрессия, мораль и кризисы в развитии мировой культуры: (Синергетика исторического процесса). - М.: Наследие, 1995.

9. Образцов И.В. Формы проявления неуставных отношений // Социс. -1996.-№2.-С. 63-72.

Ю.Плюснин Ю.М. Проблемы биосоциальной эволюции. - Новосибирск: Наука, 1990.

П.Самойлов Л.С. Этнофафия лагеря // Советская этнофафия. - 1990. - № 1.-С. 96-108.

ЗАНЯТТЯ 2. ВЛАДА І ЛІДЕРСТВО В ТРАДИЦІЙНИХ СОЦІУМАХ (2 год.)

1. Традиційне панування.

2. Перерозподільчі функції влади. Редисфибуція.

3. Військово-організаційні функції влади.,

4. Сакральні функції влади. Концепція Дж.Фрезера. 5. Символіка влади.

Література:

1. Крадин Н.Н. Политическая антропология: Учебное пособие. - М.: Ладомир, 2001.-С. 71-116.

2. Блок М. Короли-чудотворцы. Очерк представлений о сверхъестественном характере королевской власти, распространенных преимущественно во Франции и Англии. - М.: Языки русской культуры, 1998.

3. Бочаров В.В. Власть. Традиции. Управление. - М., 1992.

4. Вебер М. Избранное: Образ общества. - М.: Юрист, 1994.

5. Дольник В. Естественная история власти // Знание - сила. - 1994. - № 10-11.

6. Куббель Л.Е. Очерки потестарно-политической этнофафии. - М.: Наука, 1988.

7. Символы и афибуты власти / Отв. ред. В.А. Попов. - СПб., 1996.

8. Успенский Б.А. Царь и пафиарх: Харизма власти в России. Византийская модель и ее русское осмысление. - М.: Языки русской культуры, 1998.

9. Фрезер Дж. Золотая ветвь. - М., 1986.

Ю.Халипов В.Ф. Наука о власти. Кратология: Учебник. ~ М.: ОСЬ-89, 2002.-448с.

ЗАНЯТТЯ 3. ПОЛІТИЧНА АНТРОПОЛОГІЯ І СУЧАСНІСТЬ (4 год.)

1. Традиціоналізм та модернізація на сучасному етапі.

2. Традиційний тип панування (досвід XX - поч. XXI ст.).

3. Особистісний характер влади сучасних подітій.

4. Етнонаціональні чинники політогенезу в кінці XX - на початку XXI ст.

5. Корупція, хабарництво та протекціонізм як механізми сучасної політичної поведінки.

6. Кланові сфуктури та місництво на сучасному етапі.

7. Сучасна міфологія сакралізації влади.

8. Афибутика сучасної влади.

Література:

1. Крадин Н.Н. Политическая антропология: Учебное пособие. - М.: Ладомир, 2001. - С. 152-185.

2. Абдулатипов Р.Г. Этнополитология. - СПб.: Питер, 2004. - 313 с.

3. Авторитаризм и демократия в развивающихся сфанах / Отв. ред. В.Г. Хорос. - М.: Наука, 1996.

4. Аренов М.М., Калмыков С.К. Этносоциальная действительность Казахстана // Социс. - 1998. - № 3. - С. 45-58.

5. Афанасьев М.Н. Генезис и социальная сущность бюрократии в СССР. Автореф. дис. ... канд. филос. наук. - М., 1989.

6 Афанасьев М.Н. Государев двор или фажданская служба? (российское чиновничество на распутье) // Полис. - 1995. - № 6. - С. 67-95.

7. Афанасьев М.Н. Клиентарные отношения в динамике российской государственности: Автореф. дис. ... д-ра соц. наук. - М., 1997.

8. Афанасьев М.Н. Клиентела в России вчера и сегодня // Полис. - 1994. -№ 1.-С. 121-126.

9. Афанасьев М.Н. Клиентелизм и российская государственность. - М.: Московский общественный научный фонд, 1997.

Ю.Афанасьев М.Н. Клиентизм: историко-социологический очерк // Полис - 1996.-№6.-С. 97-108; №7.-С. 157-166.

11. Батенко Т. Королі СНД: Порфети дванадцяти президентів (тенденції та закономірності розвитку в посфадянському просторі). - Львів: Кальварія, 2000.-216 с.

12. Васильєв Л.С. История Востока. Т.1-2. - М., 1993.

13. Восленский М.С. Номенклатура. - М., 1991.

14. Геллнер Э. Нации и национализм. - М.: Професс, 1991.

15. Орлова Г.А. Бюрократическая реальность Общественные науки и современность. - 1999. - № 6. - С. 96-106.

16. Тишков В.А. Очерки теории и политики этничности. - М., 1997.

17. Феномен восточного деспотизма: сфуктура общества и власти. - М., 1993.

18. Халипов В.Ф. Наука о власти. Кратология: Учебник. - М.: ОСЬ-89, 2002.-448с.

19. Шафаревич И.Р. Социализм как явление мировой истории. - Рагіз: УМСА-РГЄ55, 1977.

20. Этнические аспекты власти. - СПб., 1995.

21. Этничность и власть в полиэтнических государствах. - М., 1994. ЗАНЯТТЯ 4. КОЛОКВІУМ. ПРАЦЯ Ф.ЕНГЕЛЬСА «ПОХОДЖЕННЯ

СІМ'Ї, ПРИВАТНОЇ ВЛАСНОСТІ ТА ДЕРЖАВИ" (1884) (4 год.)

Перелік типових запитань:

1. В цому полягає зміст твердження: "Походження сім'ї, приватної власності та держави" Ф.Енгельса - це конспект праці Л.Моргана "Стародавнє суспільство"?

2. Які історичні ступені культури виділяв Л.Морган?

3. Які характерні критерії епох дикості, варварства та цивілізації вирізняв Л.Морган?

4. Які ступені дикості та варварства визначав Л.Морган?

5. Що таке кровноспоріднена сім'я?

6. Що таке пуналуальна сім'я? Що таке фуповий шлюб?

7. Що таке парна сім'я?

8. Що таке моногамна сім'я?

9. Змалюйте соціальну структуру ірокезького роду.

10. Висвітліть політичну організацію ірокезької конфедерації. 11 .Вкажіть характерні риси фецького роду.

12.Які функції мали грецька рада старійшин (Ьиіе), народні збори (адога)

та воєначальник ?

13.Які причини виникнення Афінської держави?

14.Які зміни політичної сфуктури грецького суспільства пов'язують із

реформами Солона та Клісфена?

15.Назвіть характерні риси римського роду.

16.Висвітліть політичну організацію римського суспільства Царського періоду.

17.Змалюйте характерні особливості кельтського роду.

18.Визначне найбільш істотні риси германського роду.

19.Які причини виникнення держави в германців?

20.Висвітліть політичну організацію Франкського королівства.

21.Які риси (на відміну від родової організації суспільства) характризують державне цивілізаційне утворення?

Література:

Энгельс Ф. Происхождение семьи, частной собственности и государства. В связи с исследованиями Льюиса Г. Моргана. - М.: Политиздат, 1985. - 238 с.

ЗАНЯТТЯ 5. ДИСКУСІЯ В ГРУПАХ. ПРАЦЯ Л.ВОЛЬТМАНА "ПОЛІТИЧНА АНТРОПОЛОГІЯ" (1902) (2 год.)

Перелік типових запитань:

1. Праці яких дослідників істотно вплинули расову концепцію Л.Вольтмана?

2. За яких обставин була написана праця "Політична антропологія"?

3. Яким чином расова належність формує політичну поведінку?

4. Яким чином Л.Вольтман розглядає соціальні вияви міжрасових контактів? Назвіть конкретні приклади з політичної історії.

5. Які наслідки "благородного схрещування" рас за Л.Вольтманом? Назвіть приклади.

6. Яким чином расова належність формує систему соціальної стратифікації суспільств? Відповідь проілюструйте прикладами з історії та етнографії.

7. Серед яких соціальних верств найбільш поширеною є доліхокефалія (довго головість)?

8. Серед яки соціальних верств найбільш поширена брахікефалія (короткоголовість)?

9. У чому полягають антропологічні аспекти цивілізаційного розвитку за Л.Вольтманом?

10.В чому полягають антропологічні основи політично-партійного будівництва?

11 .Якими антропологічними рисами характеризуються консервативні,

ліберальні та соціалістичні партії? 12.У чому, на Ваш погляд, полягає позитивний та негативний контекст

праці Л.Вольтмана?

Література:

Вольтман Людвиг. Политическая антропология / Издание второе исправленное и дополненное. Серия "Библиотека расовой мысли". Перевод с немецкого. Предисловие Авдеева В.Б. - М.: Белые альвы, 2000. -448 с.

ЗАНЯТТЯ 6. КОЛОКВІУМ. ПРАЦЯ "ПОЛІТИЧНА АНТРОПОЛОГІЯ" (ЗА РЕД. В.ІЛЬЇНА, М., 1995) (4 год.)

Перелік типових запитань:

1. Що таке антропосфера?

2. Який зміст поняття "Ноторосив"?

3. Висвітліть обставини політичної екзистенції людини в умовах постіндустріального суспільства.

4. Що таке "політичні типи"?

5. Які політичні типи виділяють з позицій соматики?

6. Які політичні типи визначають з позицій екзистенційності?

7. Змалюйте характерні моделі поведінки номенклатурної еліти.

8. Висвітліть основні механізми формування та інституціалізації регіональних еліт сучасної Російської Федерації.

9. Назвіть способи легітимації еліт на теренах пострадянського простору. 10.Висвітліть систему взаємовідносин економічних та політичних елітних

груп сучасної Росії.

Література:

Ильин В.В., Панарин А.С., Бадовский Д.В. Политическая антропология / Под ред. В.В. Ильина. - М.: Изд-во Москов. у-та, 1995. - 254 с.

10. Методи контролю

Контроль включає іспит.

11. Розподіл балів, що присвоюється студентам

Оцінювання знань студента здійснюється за 100-бальною шкалою (для екзаменів і заліків).

максимальна кількість балів при оцінюванні знань студентів з дисципліни, яка завершується екзаменом, становить за поточну успішність 50 балів, на екзамені – 50 балів;
при оформленні документів за екзаменаційну сесію використовується таблиця відповідності оцінювання знань студентів за різними системами.

Оцінювання якості знань студентів, в умовах організації навчального процесу за кредитно-модульною системою здійснюється шляхом поточного, модульного (проміжного), підсумкового (семестрового) контролю.

ПОТОЧНИЙ КОНТРОЛЬ

Поточний контроль – це оцінювання знань студента під час семінарських занять, якості виконання домашніх завдань, самостійної роботи та активності студента на занятті.

Поточній контроль рівня засвоєння навчального матеріалу дисципліни «Політична антропологія» оцінюється за п’ятибальною шкалою. У кінці семестру виводиться середнє арифметичне усіх одержаних оцінок за відповіді й окремо середнє арифметичне із оцінок на модулях. Ці два середні арифметичні додаються. Одержану суму середніх арифметичних множиться на коефіцієнт 5. За семестр студент набирає до 50 балів.

Бали за аудиторну роботу не відпрацьовуються у разі пропусків без поважної причини. Якщо студент жодного разу не відповідав на семінарських заняттях, матиме за відповідний поточний контроль 0 балів.

Форми участі студентів у навчальному процесі, які підлягають поточному контролю:

- Виступ з основного питання.

- Усна наукова доповідь.

- Доповнення, запитання до виступаючого, рецензія на виступ.

- Участь у дискусіях, інтерактивних формах організації заняття.

- Аналіз джерельної і монографічної літератури.

- Письмові завдання (тестові, контрольні, творчі роботи тощо).

- Реферат, есе (письмові роботи, оформлені відповідно до вимог).

Результати поточного контролю заносяться до журналу обліку роботи академічної групи. Позитивна оцінка поточної успішності студента за відсутності пропущених і невідпрацьованих семінарських занять, позитивні оцінки за модульні роботи є підставою допуску до підсумкової форми контролю – іспиту.

2. МОДУЛЬНИЙ (ПРОМІЖНИЙ) КОНТРОЛЬ

Модульний контроль (МК) проводиться раз на семестр, відповідно до графіка навчального процесу.

Оцінка модульного контролю (МК-1) виставляється з урахуванням результатів проведеного контрольного заходу даного МК. Використовується п’ятибальна шкала оцінювання. Середнє арифметичне оцінок за МК істотно впливає на поточну успішність – кількість балів, набраних за семестр. У кінці семестру виводиться бал поточної успішності студента – кількість балів (до 50), що є сумою середніх арифметичних оцінок на семінарських заняттях і оцінок на модулях, помноженою на коефіцієнт 5.

Контрольні заходи модульного контролю з «Політична антропологія» проводяться під час семінарських занять в академічній групі відповідно до розкладу занять.

Контрольні заходи модульного контролю проводяться у комбінованій формі: у вигляді тестування та письмових контрольних робіт. В окремих випадках можна застосовувати й інші форми модульного контролю: письмові завдання, усні колоквіуми та ін. Вид контрольного заходу та методика урахування складових модульного контролю при визначенні оцінки за МК розробляється викладачам і затверджується кафедрою.

До контрольного заходу відповідного модульного контролю студент допускається незалежно від результатів поточного контролю. На консультаціях студент може відпрацювати пропущені семінарські заняття, захистити індивідуальні завдання, реферати, а також ліквідувати заборгованості з інших видів навчальної роботи.

У разі відсутності студента на контрольному заході модульного контролю або при одержаній незадовільній оцінці за результатами модульного контролю йому надається право на повторне складання в індивідуальному порядку. При цьому одержана позитивна оцінка модульного контролю виставляється в журнал обліку роботи академічної групи через дріб.

3. ПІДСУМКОВИЙ (СЕМЕСТРОВИЙ) КОНТРОЛЬ

Позитивна оцінка поточної успішності (сумарного результату проміжної і модульної оцінки за семестр) за умови відсутності пропущених або невідпрацьованих семінарських занять є підставою допуску до підсумкової форми контролю.

З дисципліни «Політична антропологія» передбачена така форма звітності, як іспит, який проводиться у кінці семестру. Протягом семестру студент може набрати до 50 балів. На іспиті – максимально 50 балів. Для допуску до екзамену студент повинен набрати за результатами поточного і модульного контролю не менше 24 балів.

Іспит є обов’язковою підсумковою формою контролю, яка дає змогу оцінити системне, а не фрагментарне засвоєння навчального матеріалу з «Політичної антропології» і не може бути зведена до рівня поточних форм контролю. Оцінка за екзамен «автоматично» не виставляється.

Іспит з «Політичної антропології» проводиться у письмово-усній формі. Студенти отримують письмові тестові завдання, за які максимально можна отримати 25 балів. Друга частина іспиту передбачає усну відповідь на питання з дисципліни, за яку також можна набрати максимально 25 балів. 25 балів за усну відповідь виставляється таким чином:

22-25 балів – «відмінна» відповідь;

18-22 бали – «добра» відповідь;

17-10 балів – «задовільна» відповідь;

9-0 балів – «незадовільна» відповідь.

Таким чином, сумування письмово і усного опитування дає кількість балів підсумкового контролю.

Оцінка ECTS та визначення	Кількість балів від 1 до 100	Оцінка за традиційною п’ятибальною системою
А – відмінно	91-100	Відмінно	5
В – дуже добре	81-90	Добре	4
С – добре	71-80	Добре	4
D – задовільно	61-70	Задовільно	3
E – достатньо	51-60	Задовільно	3
FX – незадовільно	25-50	Незадовільно	2
F – незадовільно (потрібна додаткова робота)	0-24	Незадовільно	2

В екзаменаційну відомість обліку успішності та навчальну картку студента вносяться такі показники:

1 графа – поточна успішність, тобто кількість балів, набраних за семестр (0-50 балів);

2 графа – сумарна кількість балів, набраних на іспиті і протягом семестру (0-100);

3 графа – оцінка за шкалою у системі ECTS, позначена буквою (A, B, C, D, E, F);

4 графа – оцінка за п’ятибальною національною шкалою;

5 графа – оцінка за шкалою у системі ECTS, позначена словом (відмінно, добре, дуже добре, задовільно, достатньо, незадовільно).

Якщо успішність студента оцінена загалом як незадовільна, то у відомість виставляється відмітка «F» і студент скеровується на повторну здачу іспиту. Якщо знання, показані студентом при здачі предмету «Політичної антропології» комісії незадовільні, у відомість виставляється «FХ» і студент повинен виконати додаткові завдання, тоді скеровується на повторну здачу іспиту.

Тестові завдання для проміжного та підсумкового контролю з курсу

,,Політичної антропології”

1. Хто є первинним суб’єктом пізнання в політиці:

- Людина;

- Влада;

- Інститути;

- партія;

2. Антропоцентризм – це принцип, згідно якого:

- Нема нічого нового;

- Людина вважається центром Всесвіту;

- Уся надія на Бога;

- В житті домінує тривога.

Питання підсумкового контролю з курсу ,,Політична антропологія”

Предмет та завдання курсу.
Взаємозв'язок політичної антропології з іншими науками.
Методи політичної антропології.
Витоки політичної антропології.
Британський функціоналізм.
Французький структуралізм.
Американський неоеволюціонізм.
Теорії політогенезу.
Політична антропологія в СРСР та Російській Федерації.
Територіальна поведінка як підстава нерівності та влади.
Соціобіологічна дихотомія "свої-чужі".
Агресивна поведінка.
Статева та гендерна нерівність.
Вікова нерівність.
Поняття раси.
Расова класифікація народів світу.
Расово-антропологічна концепція Л.Вольтмана:
а) політичні властивості рас;
б) соціальні вияви міжрасових контактів;
в) антропологія соціальної стратифікації суспільств;
г) антропологічні аспекти цивілізаційного розвитку.
Поняття "нерівність" та "соціальна ієрархія".
Ієрархія в архаїчних та модерних суспільствах.
Чи можлива рівність?
Сутність влади та панування.
Традиційне панування.
Організаційно-управлінські функції влади.
Перерозподільчі функції влади. Редистрибуція.
Військово-організаційні функції влади.
Сакральні функції влади.
Символіка влади.
Лідерство в ранньоземлеробських суспільствах. Бігмен.
Феномен вождизму в працях політантропологів.
Вождизм: сутність та типологія.
Альтернативи вождизму.
Теорії виникнення держави.
Сутність та основні ознаки держави (інтефативний та конфліктний підходи)
Ранньодержавні утворення.
Первинні та вторинні держави.
Шляхи еволюції державних утворень.
Альтернативи державним утворенням.
Традиціоналізм та модернізація на сучасному етапі.
Традиційний тип панування (досвід XX - поч. XXI ст.).
Особистісний характер влади сучасних політій.
Етнонаціональні чинники політогенезу в кінці XX - на початку XXI ст.
Корупція, хабарництво та протекціонізм як механізми сучасної політичної поведінки.
Кланові структури та місництво на сучасному етапі.
Сучасна міфологія сакралізації влади.
Атрибутика сучасної влади.
Політико-антропологічні ідеї в праці Ф.Енгельса "Походження сім'ї,приватної власності та держави".
Концепція "Ноmо Роliticus" в праці "Політична антропологія" (За ред.В.Ільїна; М., 1995).

13.Рекомендована література

1. Абдулатипов Р.Г. Этнополитология. - СПб.: Питер, 2004. - 313 с.

2. Авторитаризм и демократия в развивающихся странах / Отв. ред. В.Г. Хорос. - М.: Наука, 1996.

3. Азаров А.И. Традиционные мужские союзы Меланезии: Конец XIX -начало XX в. Авторефер. дис... канд. ист. наук. - Л., 1985.

4. Алексеев В.П., Першиц А.И. История первобытного общества. - М.: Высшая школа, 1990.

5. Альтернативные пути к цивилизации. - М., 2000.

6. Архаическое общество: Узловые проблемы социологии развития. Ч. 1-2.-м., 1991.

7. Афанасьев М.Н. Генезис и социальная сущность бюрократии в СССР. Автореф. дис. ... канд. филос. наук. - М., 1989.

8. Афанасьев М.Н. Клиентарные отношения в динамике российской государственности: Автореф. дис. ... д-ра соц. наук. - М., 1997.

9. Афанасьев М.Н. Клиентелизм и российская государственность. - М.: Московский общественный научный фонд, 1997.

11.Барникот Н. Биология человека. - М.: Мир, 1979.

П.Барулин В.С. Социально-философская антропология. - М., 1994.

12. Батенко Т. Королі СНД: Портрети дванадцяти президентів (тенденції та закономірності розвитку в пострадянському просторі). - Львів:Кальварія, 2000.-216 с.

13.Березкин Ю.Е. Инки. Исторический опыт империи. - Л.: Наука, 1991. И.Бочаров В.В. Антропология возраста. - СПб., 2000.

15.Бочаров В.В. Власть. Традиции. Управление. - М., 1992. Іб.Васильев Л.С. История Востока. Т.1-2. - М., 1993.

17.Вольтман Людвиг. Политическая антропология / Издание второе исправленное и дополненное. Серия "Библиотека расовой мысли".Перевод с немецкого. Предисловие Авдеева В.Б. - М: Белые альвы,2000. - 448 с.

18.Восленский М.С. Номенклатура. - М., 1991.

19.Геллнер Э. Нации и национализм. - М.: Прогресс, 1991.

20.Гуляев В.И. Города-государства майя (Структура и функции города в раннеклассовом обществе). - : Наука, 1979.

21.Гумилев Л.Н. Этногенез и биосфера Земли. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1989.

22.Гуревич А.Я. Исторический синтез и Школа «Анналов». - М.: Индрик,

1993.

23.Гуревич А.Я. Категории средневековой культуры. - М.: Искусство, 1983.

24.Гуревич А.Я. Проблемы генезиса феодализма в Западной Европе. - М.: Высшая школа, 1970.

Міжпредметні зв’язки

Дисципліна «Політична антропологія» читається у 1 семестрі магістратури відділення «політологія», отож ґрунтується на отриманих знаннях з інших політологічних та філософських дисциплін. „Політична антропологія” пов’язана з такими предметами, які вивчають студенти відділення політологія: «Історія зарубіжних політичних вчень», „Людина і політика”, „Системний аналіз суспільства”, «Загальна теорія політики», „Теорія політичної системи”, „Історія філософії”, „Філософія”. „Філософія політики” та інші.

Blog

Робоча програма навчальної дисципліни політична антропологія

Содержание