Календарно-тематичне планування уроків художньої культури
| Вид материала | Урок |
- Орієнтовне календарно-тематичне планування уроків художньої культури України (10 клас), 266.69kb.
- Календарно-тематичне планування змісту уроків української художньої культури, 131.56kb.
- Календарно-тематичне планування уроків української літератури для 10 класу, 200.01kb.
- Рівень стандарту, 240.54kb.
- Календарно тематичне планування уроків, 208.1kb.
- Міський методичний центр департаменту освіти, молоді та спорту Міське методичне об’єднання, 1806.49kb.
- Орієнтовне календарно-тематичне планування уроків української літератури за рівнем, 264.53kb.
- Орієнтовне календарно-тематичне планування, 267.45kb.
- Орієнтовне календарно-тематичне планування, 264.64kb.
- Календарно-тематичне планування, 954.98kb.
Календарно-тематичне планування уроків художньої культури
10-й клас
Українська художня культура
Розділ І. Художня культура України від найдавніших часів до кінця ХУІ століття.
| Дата | № уроку | Тема уроку | Змістовне наповнення уроку | Орієнтовні практичні завдання |
| | 1 | Тема 1. Образотворче мистецтво | Пам‘ятки художньої культури палеоліту (Мізинсь- ка стоянка), неоліту та мідного віку (Маріупольсь кий могильник). Зразки образотворчого мистецтва трипільської та скіфської культури. Кургани цар- ські могили. Мистецтво грецьких міст Північного Причорномор‘я. Розвиток архітектури, фресково- го живопису, мистецтво мозаїки, кераміки, вазо- пису, скульптури. Значення культурно мистецьких традицій язичницького мистецтва слов‘ян. | Виконання творчих проектів на теми програмового матеріалу (створення макетів архітектурних споруд, виробів ужиткового мистецтва, фрагментів мозаїки тощо) |
| | 2 | Образотворче мистецтво (продовження) | Художня культура Київської Русі: архітектурні споруди, монументальний живопис (мозаїка та фрески). Хрещення Київської Русі та його вплив на духовно-культурний розвиток народу. Ствердження величі давньоруської держави через монументальність споруди храмів. Ікони доби Київської Русі за межами України. Мистецтво книжкової мініатюри. | Виготовлення фрагментів діорами «Київ – духовний центр України-Русі» (робота в групах) |
| | 3 | Образотворче мистецтво (продовження) | Історичні умови розвитку художньої культури польсько-литовської доби. Вплив Реформації та Ренесансу на розвиток культури в Україні. Живопис. Різьба. Графіка. Розвиток ювелірного Мистецтва. | Виконання творчих проектів на теми програмового матеріалу (створення макетів архітектурних споруд, виробів ужиткового мистецтва, фрагментів різьби, живопису тощо) |
| | 4 | Тема 2. Музична культура | Первісні музичні інструменти. Музична культура східних слов‘ян, античних міст Причорномор‘я. Музична культура Київської держави: народна, придворно-світська, церковна. Билини – провід- ний жанр народної музично-поетичної творчості періоду Київської Русі (особливості співу та інструментального супроводу). | |
| | 5 | Музична культура (продовження) | Давньоруські музиканти, музичні інструменти. Народна творчість: епос, календарно-обрядові, соціально-побутові, етнічні, родинно-обрядові пісні. Українські народні інструменти. Танцювальні жанри. | Виконання українських народних пісень, порівняння за жанрами. |
| | 6 | Тема 3. Театральна культура | Обрядовий пратеатр (стародавні народні ігри, свята ритуали). Княжий театр. Народно-сміхове театралізоване мистецтво скоморохів. | Виконання народних ігор та обрядів (за вибором) |
Розділ ІІ. Художня культура ХУІІ – ХУІІІ століття
| Дата | № уроку | Тема уроку | Змістовне наповнення уроку | Орієнтовні практичні завдання, твори для сприймання |
| | 1 | Тема 1. Образотворче мистецтво | Художня культура козацької доби. Стиль бароко в українському мистецтві. Розквіт «козацького бароко». | Виконання творчих проектів на теми програмового матеріалу (створення макетів архітектурних споруд, виробів ужиткового мистецтва тощо) |
| | 2 | Образотворче мистецтво (продовження) | Архітектура. Вплив стилю бароко на будівництво в Києві (Андріївська церква, Маріїнський палац), Львові (собор св.Юра), на Тернопільщині (Почаївська лавра), Чернігівщині, Полтавщині. | Замальовки архітектурних споруд – зразків українського бароко. |
| | 3 | Образотворче мистецтво (продовження) | Іконопис. Загальні риси іконописного живопису. Ікона «Іулянія та Анастасія» з Конотопа ХУІІІ ст. Ікона «Св.Варвара і Катерина» з Конотопа ХVІІІ ст. ДМУОМ. Покров Богоматері з портрету Богдана Хмельницького з м. Мотижна. ХУІІ ст.. | Створення альбому «Пам‘ятки України» (колективна робота) |
| | 4 | Образотворче мистецтво (продовження) | Портретний живопис. Портрет Василя Гамалії, І половина ХVІІІ ст..ДМУОМ. Самуїл. Портрет Дмитра Долгорукого, 1769 р. ДМУОМ. Портрет Іосафа Кроковського. Початок ХVІІІ ст., Києво-Печерський державний історико-культурний заповідник. Портрет Г.Сковороди. ХVІІІст. Поширення картин «Козак Мамай», «Козак бандурист». Мистецтво гравюри. | Виконання творчих робіт на теми «Козак Мамай», «Козак бандурист». Мистецтво гравюри. Аналіз репродукцій портретного жанру |
| | 5 | Тема 2. Музична культура | Думи та історичні пісні. Мистецтво кобзарів і лірників. Церква як центр формування музичного професіоналізму впродовж Х-ХУІІ ст.. Знаменний розспів – самобутня слов‘янська гілка одноголос- ного співу. Крюкова або знаменна нотація (без лінійна, без точної фіксації висоти та тривалості звуків. Партесний концерт. «Граматика музична» М.Дилецького (1677р.): зміст, історико-культурне значення. Перша українська друкована музична книжка «Ірмологіон» (Львів, 1700) | Виконання, аналіз українських народних дум та історичних пісень (за вибором) |
| | 6 | Музична культура (продовження) | Вплив західноєвропейської професійної музики світських жанрів на розвиток української музич- ної культури. Хоровий концерт та його творці М.С.Березовський, А.Л.Ведель, Д.С.Бортнянський | Фонозапис «Хоровий літопис століть» (староукраїнська музика) |
| | 7 | Музична культура (продовження) | Музична спадщина Г.Сковороди. Збірка «Сад божественних пісень»: тематика творів, фольклоризація пісень «Стоїть явір над водою», «Про правду і кривду»; використання сатирично- го канта «Всякому городу нрав і права» у творчос- ті І.Котляревського, М.Лисенка, Т.Шевченка | Виконання живописних чи графічних композицій за мотивами текстів відомих кантів Г.Сковороди. |
| | 8 | Тема 3. Театральна культура | Шкільна драма в Києво-Могилянській Академії. Зв‘язок із викладанням поетики та риторики (панегіричні твори, віршовані діалоги). Інтермедії: соціально-викривальна тематика, народний гумор, традиційні персонажі. Репертуар шкільних театрів (драми на біблійні сюжети). Народний ляльковий театр вертеп. Театр на Запорізькій Січі. Роль мандрівних дяків у поширенні театрального мистецтва. Вплив шкільної драми і вертепу на становлення нової української літератури та класичного театру. | Створення комічної або сатиричної інтермедій у стилі «шкільного театру». Написання сценарію для вистави «живого вертепу». Створення декорацій до театральної постанови |
Розділ ІІІ. Українська художня культура ХІХ початку ХХ століття
| Дата | № уроку | Тема уроку | Змістовне наповнення уроку | Орієнтовні практичні завдання, твори для сприймання |
| | 1 | Тема 1. Образотворче мистецтво | Архітектура та скульптура. Виникнення в Україні Будов громадянського призначення – навчальних закладів (Львівський університет арх.Юліус Гохбергер (1840-1905), театрів (театри опери та балету в Києві, арх.В.О.Шретер (1839-1901), Львові, арх. З.Горголевський (1845-1903), Одесі, арх. Ф.Фельнер (1847р. с.невід), Гельмер (1849-1919), культових споруд (Володимирський собор, арх. І.В.Шторм (1823-1887), П.В.Спарро (1814р.см. невід.), О.В.Беретті (1816 -1895), В.М.Ніколаєв (1847 -1911). Творчість В.В.Городецького (1863-1930). Монументальна скульптура. Виникнення побутової скульптури. Твори Л.В.Позена (1849-1921) | Виконання творчих проектів на теми програмового матеріалу (створення макетів архітектурних споруд, виробів ужиткового мистецтва, фрагментів мозаїки тощо) |
| | 2 | Образотворче Мистецтво (продовження) | Найвідоміші садибно-паркові комплекси: «Олександрія» (Біла Церква) та Софіївка (Умань) зразки досконалої творчості українських архітекторів. І.П. Мартос (1752 – 1835) – найвизначніший скульптор епохи класицизму. Живопис і графіка. Творчість Т.Г.Шевченка (1814-1861): автопортрет, серія «Живописна Україна», «Катерина». Творчість В.І.Штенберга (1818-1845), М.К.Пимоненка (1862-1912), О.О.Мурашка (1875- 1919). | Створення проектів ландшафтного дизайну в класичному стилі. |
| | 3 | Образотворче Мистецтво (продовження) | Декоративно-прикладне мистецтво та народні художні промисли. Народні художні промисли як одна з історично обумовлених форм декоративно-прикладного мистецтва. Основні різновиди декоративно-прикладного мистецтва: кераміка, вишивка, художнє ткацтво, килимарство, писанкарство, декоративний розпис, одяг, іграш- ки, витинанки, художня обробка дерева, металу, шкіри. | Виконання декоративної композиції в українському стилі (техніка за вибором) |
| | 4 | Тема 2. Музична культура | Загальна характеристика розвитку музичної культури. Національно-демократичні орієнтації української музичної культури, зв‘язок з театром, літературою, образотворчим мистецтвом: розвиток народної фольклористики. | |
| | 5 | Музична культура (продовження) | «Запорожець за Дунаєм» С.Гулака-Артемовського (1862) – перша українська класична опера. Роль «Української симфонії» М. Калачевського у становленні українського симфонізму. Музичне виконавство та освіта. Створення хорових Колективів («Бояни») у західно-українських містах. Історія створення гімну України «Ще не вмерла Україна» М.М.Вербицького на слова П.Чубинського. | «Видатні діячі української музичної культури»: добірка матеріалів – фотографії, репродукції, календарі, марки - за темою (робота в групах) |
| | 6 | Музична культура (продовження) | М.В. Лисенко (1842-1912) –основоположник національної композиторської школи в Україні. Багатогранність творчості М.Лисенка. Оперна творчість: «Тарас Бульба» - найвище досягнення М.Лисенка в оперному жанрі. Значення діяльності і творчості композитора для розвитку української культури. | |
| | 7 | Тема 3. Театральна культура | Історичні умови становлення українського професійного театру, утвердження реалізму і народності. Значення «Енеїди» та «Наталки Полтавки» І.Котляревського в історії театрально- го мистецтва. Реалістичні риси акторської творчості М.Щепкіна (1788-1863) і Карпа Трохимовича Соленика (1811-1851). Г.Квітка-Основ‘яненко – засновник харківського професійного театру. Театр на Галичині та на Буковині. | Створення декорацій до театральних постанов |
| | 8 | Театральна культура (продовження) | Театр корифеїв. Розквіт національного театрального мистецтва (драматургія, режисура, акторська гра) в діяльності корифеїв української сцени: Марка Кропивницького (1840-1910), Михайла Старицького (1840-1904), Марії Заньковецької (1854-1934), братів Тобілевичів (Івана Карпенка-Карого (1845-1907), Миколи Садовського (1856-1933), Панаса Саксаганського ( 1859-1940). Марія Заньковецька –перша народна артистка України. Роль І.Франка в розвитку театру на західноукраїнських землях. Творчі зв‘язки Каменяра з театром корифеїв. | Створення фотоальбому «Театр корифеїв» |
Розділ ІУ. Українська художня культура ХХ століття.
| Дата | № уроку | Тема уроку | Змістовне наповнення уроку | Орієнтовні практичні завдання, твори для сприймання |
| | 1 | Тема 1. Образотворче мистецтво | Архітектура і скульптура. Особливості архітектури сучасності. Поява в ХХ столітті нових будівельних можливостей. Творчість В.Г. Кричевського (1872-1952). Міста-заповідники: Кам‘янець-Подільський, Новгород-Сіверський. Музеї народної архітектури та побуту (Київ, Львів, Ужгород, Переяслав-Хмельницький, Чернівці). Монументальна скульптура. Живопис і графіка. Український авангард. Розвиток мистецтва графіки. | Живописна абстрактна творча робота в стилі сучасного мистецтва за українськи- ми мотивами. |
| | 2 | Образотворче Мистецтво (продовження) | Народне мистецтво та основні центри художніх промислів в Україні: Опішня (Полтавщина), Яворів (Львівщина), Косів (Прикарпаття), Хуст (Закарпаття). Петриківка – найбільш розвинутий художній промисел з декоративного розпису. Майстри декоративного малярства: Білокур К.В. (1900-1961), Приймаченко М. О (нар.1908), Тимченко М.К (нар.1922) | Розробка проекту дизайну сучасного інтер‘єру приміщення з врахуванням українських традицій та символіки |
| | 3 | Тема 2. Музична культура | Хорова і вокально-симфонічна музика. Творчий спадок Л.Ревуцького, С.Людкевича, Б.Лятошинсь- кого. Нефольклорні риси музики М.Скорика. Є.Станкович – один із провідних українських композиторів-симфоністів сучасної доби. | |
| | 4 | Музична культура (продовження) | Камерно-інструментальні жанри в спадщині українських композиторів. В.Барвінський – композитор-лірик, майстер інструментальних мініатюр. Камерно-вокальна та пісенна творчість. П.Майборода, О.Білаш. Сучасні напрями музики популярних жанрів. Творчість В.Івасюка. Національно-культурне значення фестивалю «Червона рута». Музичне виконавство та освіта. Мережа філармоній, будинків культури, навчаль- них закладів. Провідні мистецькі колективи України. | Підготовка позакласного заходу «Пісенний вернісаж» з творів сучасних українських композиторів. |
| | 5 | Тема 3.Театральна культура | Драматичний театр. Лесь Курбас (1887-1942) – режисер, актор, педагог. Театр «Березіль». Театральні діячі ХХ ст.: актор і режисер Г.П.Юра (1888-1966), Н.М.Ужвій (1898-1985). Сучасні актори Б.Ступка, Б.Бенюк, А.Роговцева, Л.Кадирова, А.Хостікоєв. Музичний театр, хореографічне мистецтво. Особливості використання в українській культурі жанрів опери, балету, мюзиклу. Театр ляльок в Україні. | Підготовка міні-вистави (фрагмент твору українського письменника), декорацій і костюмів, музичного оформлення (колективна робота) |
| | 6 | Тема 4. Кіномистецтво | Ігровий кінематограф. Світове значення творчості О.Довженка (1894-1956) – видатного українського Режисера, письменника, сценариста. Кіно поема «Земля» (1930) – вершина творчості митця, одна з 12-ти кращих картин усіх часів і народів. Творчі портрети І.В.Миколайчука (1941-1987), Л.Бикова (1928-1979). | Упорядкування відео картотеки «Українське кіномистецтво» (робота в групах за інтересами) |
| | 7 | Кіномистецтво (продовження) | Анімаційне кіно. Фольклор – основне джерело розвитку української анімації. Комедійний серіал В. Дахна – «візитна картка» українського анімаційного кіно: «Як козаки куліш варили», «Як козаки наречених визволяли» та ін. Міжнародне визнання української анімації. Документальний та науково-популярний кінематограф. Відображення в кінематографі української історії та культури. Кінофільми про життя і творчість видатних митців України. Екранізація української класики. | Організація дискусії щодо перегляду українського кінофільму |
| | 8 | Тема 5. Художня культура української діаспори. Образотворче мистецтво | Українська діаспора в країнах Європи, США, Канади та ін. Музеї українського мистецтва в містах світу (Нью-Йорк, Чикаго, Рим та ін) – джерела збереження та вивчення народного й академічного мистецтва. Архітектура і скульптура. О.Архипенко – піонер авангардизму в скульптурі. Живописна спадщина майстрів кольористи- ки: Г.Новаківської (Канада), В.Хмеленка (Франція), постімпресіоністичні пошуки Л.Гуцалюка. Іконопис М.Дмитренка. Графічні ілюстрації до шедеврів світової, зокрема українсь- кої класики Б.Крюкова (Аргентина). | Створення альбому «Імена славетних українців у світовому мистецтві» Знайти в Інтернеті інформацію приготувати доповідь про українську діаспору в різних країнах світу |
| | 9 | Художня культура української діаспори. Музичне мистецтво. | Творчість композиторів українського походження з країн Європи (Ф.Акименко (1876-1945) та ін.), США (Я.Барич, І.Соневицький та ін.), Канади (Ю.Фіяла, С.Яременко та ін.). Виконавське мистецтво. Роль хорових та інструментальних колективів у пропаганді української пісні в світі: хор ім.. О.Кошиця, капела бандуристів ім..Т.Шевченка з Детройта (США) та ін. Музикознавство і педагогіка. Дослідження історії української культури музи кологами діаспори (М.Антонович, А.Вирета, Ф.Стешко та ін.) | Створення альбому «Імена славетних українців у світовому мистецтві» Знайти в Інтернеті інформацію приготувати доповідь про українську діаспору в різних країнах світу |