В. Г. Швець, д-р екон наук, проф
| Вид материала | Документы |
Содержание4.5. Оперативний контроль за операціями з давальницькою сировиною Реєстраційна картка оперативного обліку та контролю Реєстраційна картка оперативного обліку та контролю |
- Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту становище сімей в україні, 4532.43kb.
- Інформаційні технології в журналістиці: вітчизняний І світовий досвід Київ 2002, 8272.38kb.
- Міжнародна журналістика – 2002 київ 2002, 2743.9kb.
- Приглашение и программа разнообразие почв и биоты северной и центральной азии, 521.14kb.
- Научный выпуск вестник балтийской педагогической академии вып. 29. – 2000 г. Поиск, 1745.18kb.
- О. О. Метешкін, д-р техн наук, проф. Харківського військового університету; > Н. А., 2672.74kb.
- В. Ф. Столяров, д-р екон наук, проф, 7649.41kb.
- Дипломных проектов по специальностям, 283.96kb.
- Вестник балтийской педагогической академии вып. 94. – 2010 г. Актуальные проблемы нравственного, 2431.92kb.
- Робоча програма курсу для студентів напряму підготовки "Економіка І підприємництво", 334.34kb.
4.5. Оперативний контроль за операціями з давальницькою сировиною
Операції з давальницькою сировиною. З метою проведення оперативного контролю насамперед слід визначитись, що це за операції?
За загальноприйнятим у міжнародній практиці визначенням, наші «операції з давальницькою сировиною» — це операції толлінгу — різновиду бартерних операцій.
Але бартерні (товарообмінні) операції не передбачають можливість застосування розрахунків грошовими коштами. У свою чергу, «товарообмінна (бартерна) операція в галузі зовнішньоекономічної діяльності — це один з видів експортно-імпортних операцій (оформлених бартерним договором або договором із змішаною формою оплати, яким часткова оплата експортних (імпортних) поставок передбачена в натуральній формі) між суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності України та іноземним суб’єктом господарської діяльності, що передбачає збалансований за вартістю обмін товарами, роботами, послугами в будь-якому поєднанні, не опосередкований рухом коштів у готівковій або безготівковій формі» [визначення з Закону України «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності»].
Таким чином, наші «операції з давальницькою сировиною» з розрахунком за переробку грошовими коштами або з продажем готової продукції в країні переробки та поверненням у країну замовника грошових коштів — це навіть і не бартерні операції, а окремо експортно-імпортні, оформлені лише одним міжнародним договором (оскільки розрахунок між контрагентами здійснюється грошовими коштами).
У навчальній, науковій, методичній та іншій літературі трапляються деякі відмінності і суперечності. Автори по-своєму тлумачать поняття, визначення, правила, які передбачені і не передбачені національним законодавством. Насамперед це пов’язано з невизначенням, нечітким визначенням у законодавстві України економічних термінів та певних категорій або існуючим посиланням у законах на можливі подальші підзаконні акти. Останнє, у свою чергу, породжує непорозуміння щодо застосування законодавчих та нормативних актів.
Якщо самостійно бажаєте в цьому пересвідчитись, порівняйте визначення термінів у Декреті КМУ № 52-93 від 17.05.93 р. «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах» та однойменному Законі України (далі Закон) № 327/95 від 15.09.95 р., який скасував вищезгаданий декрет. А що крім визначень змінилось за два роки?
Деякі автори зазначають: «Якщо питома вага сировини, що надається, в загальній вартості готової продукції становить менше 20% (а сировина груп 1—24 ТНЗЕД — менше 80%), то така операція буде належати до товарообмінних (бартерних) операцій».
Чому? А якщо контрактом на переробку давальницької сировини буде передбачено розрахунки грошовими коштами, тоді це що, все одно бартер?
Також часто трапляється така особливість щодо 20% та 80%.
Закон, ст.1: «До операцій з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічних відносинах належать операції, у яких сировина замовника, на конкретному етапі її переробки, становить не менше 20 відсотків загальної вартості готової продукції». До речі, а чому тільки в зовнішньоекономічних відносинах? Може тому, що так називається Закон?
А якщо, наприклад, здійснюється переробка нафти в бензин або цукрового буряку в цукор в Україні, а не в Німеччині чи Росії. То технологія виготовлення краща чи гірша? Хто скаже скільки треба — 20%, 55% чи 80%?
Висновок один: хотіли обмежити вивезення української давальницької сировини для переробки за кордоном — обмежили, і для цього дійсно були економічні причини, яким важелем обмежили — увели 80%. Що з цього вийшло можна дізнатись продивившись хоча б експрес-доповідь голови Держкомстату від 18.10.99 р. № 393 «Зовнішня торгівля товарами», розділ «Вартість давальницької сировини та готової продукції, що виготовлена з неї у січні — серпні 1999 р.».
В одному з навчальних посібників зазначено: «Для працівників органів податкової служби! При перевірці давальницької сировини (?!) проводьте аналіз технологічного процесу з метою встановлення реальності кінцевого виходу готової продукції на кожному етапі переробки та перевіряйте відповідність технологій, що потім застосовуються виконавцем, загальновстановленим стандартам». Але яким же це чином українські податківці — досвідчені фахівці з економіки, фінансів, обліку можуть аналізувати технологічний процес, перевіряти відповідність закордонних технологій, загальновстановлені стандарти інших країн? Це нереально! Вони ж економісти, а не технологи з усіх різновидів світових технологій. Можливо, у ГДПА вже і є нова посада — «Податковий інспектор — універсальний технолог операцій з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічних відносинах суб’єктів господарської діяльності України».
Про 20% чи 80%, мабуть, можуть сказати і технологи країни виконавця, які знають технологічний процес переробки на їх обладнанні або ж аналогічному, а не лише Кабінет Міністрів України або уповноважені ним органи.
До уповноважених органів належить Мінекономіки, яке згідно з чинним положенням «Про визначення операцій як таких, що належать до операцій з давальницькою сировиною» може на підставі акта експертизи Торгово-промислової палати про засвідчення відсоткового ступеня використання сировини в операції та рівень її вартості в загальній вартості готової продукції надавати відповідні висновки. Оце реально!
КМУ, згідно з частиною 2 статті 7 Закону, надана можливість встановлювати інші показники (ніж 20%) частки давальницької сировини в загальній вартості готової продукції за окремими видами операцій з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічних відносинах.
Таку можливість було втілено тричі відносно готової продукції (конкретних кодів товарних груп ТНЗЕД: 1—24, 39, 48, 49, 72—76, 78.02, 79.02, 80.02):
Постанова КМУ від 4.11.97 р. № 1216,
Постанова КМУ від 2.04.98 р. № 418,
Постанова КМУ від 2.04.98 р. № 427.
Тобто вартість української давальницької сировини, що вивозиться для виготовлення готової продукції за зазначеними кодами ТНЗЕД, має становити не менш як 80% у загальній вартості готової продукції.
Але згідно з Законом (частина 2 статті 7) «КМУ або уповноважені ним органи можуть встановлювати інші показники питомої ваги давальницької сировини в загальній вартості готової продукції за окремими видами операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах». А що встановив КМУ своїми трьома постановами?
Встановив інші показники питомої ваги давальницької сировини, яка вивозиться з митної території України — 80%, але не за окремими видами операцій, відповідно до Закону, а за окремими кодами ТНЗЕД готової продукції.
Дехто у своїх виданнях і це плутає. Зазначені в постановах коди ТНЗЕД відносять на давальницьку сировину, а не на готову продукцію.
Тепер відкрийте ТНЗЕД і самостійно проаналізуйте, на яку саме готову продукцію, що буде вироблена з давальницької сировини, встановлено питому вагу 80%.
Оперативний контроль за міжнародними операціями з давальницькою сировиною необхідно здійснювати в поєднанні з проведенням оперативного контролю за операціями з експорту, імпорту, бартеру.
Реквізити, які необхідно оперативно контролювати, зазначені словом «Так» у відповідних графах (див. рис. 4.10—4.11):
РЕЄСТРАЦІЙНА КАРТКА ОПЕРАТИВНОГО ОБЛІКУ ТА КОНТРОЛЮ
| Реєстраційний номер | 46089 | |||
| Дата відкриття | 07.06.2001 | |||
| Дата внесення змін | Рядок | Підстава | Попередні дані | |
| | | | | |
| № рядка | Показник | Оперативно- облікові дані | Оперативно-контрольні дані | |
| 00-01 | Номер контракту | 89 | | |
| 00-02 | Дата контракту | 05.06.2001 | | |
| 00-03 | Країна укладання контракту | Україна | | |
| 00-04 | Місто укладання контракту | Київ | | |
| 01-01 | Повне найменування контрагента | Спільне підприємство Акціонерне товариство відкритого типу «Колірметпереробка» | | |
| 01-02 | Країна реєстрації підприємства контрагента | Австрія, м. Відень | | |
| 01-03 | Найменування визначальних установчих документів, якими керується контрагент при укладанні контракту | Статут | | |
| 01-04 | Визначена особа для укладання контракту | Герхард фон Глезель | | |
| 02-01 | Описання предмета контракту | Переробка давальницької сировини (брухт міді — 1000 т) у готову продукцію (злитки міді) | Так | |
| 03-01 | Термін поставки давальницької сировини | До 10 жовтня 2001 р. | Так | |
| 03-02 | Умови поставки давальницької сировини | DAF кордон Україна-Угорщина згідно з міжнародними умовами «Інкотермс-90» | Так | |
| 04-01 | Якість готової продукції | Відповідно до ДОСТу 7567-21212 | Так | |
| 04-02 | Підтвердження якості | Сертифікат якості виданий переробником | Так | |
Закінчення картки
| № рядка | Показник | Оперативно- облікові дані | Оперативно-контрольні дані |
| 05-01 | Транспортування готової продукції | Залізничним транспортом у спеціальних вагонах | Так |
| 05-02 | Дострокова поставка | Ні | Так |
| 05-03 | Товаросупровідні документи | Сертифікат якості; транспортна накладна | Так |
| 06-01 | Приймання-передавання готової продукції | Місце вказується додатково у транспортній інструкції австрійською стороною | Так |
| 07-01 | Повідомлення про відвантаження готової продукції | Факсом, протягом 2 робочих днів з дати відвантаження | Так |
| 07-02 | Інформація у повідомленні | Дата відвантаження; вага готової продукції; номери спецвагонів; номери залізничних накладних | Так |
| 08-01 | Вартість переробки | 780$US включаючи вартість відвантаження, транспортування до кордону України | Так |
| 09-01 | Витрати на транспортування готової продукції по території України | Сплачуються українським замовником | Так |
| 10-01 | Термін дії договору | З дня підписання до кінця 2001 р. | Так |
| 11-01 | Адреса контрагента | Австрія, 013897, м. Відень, вул. А. Ківатро, 7 | |
Рис. 4.10. Приклад заповнення контрольною інформацією
Реєстраційної картки оперативного обліку та контролю
за даними контракту з переробки української давальницької сировини
РЕЄСТРАЦІЙНА КАРТКА ОПЕРАТИВНОГО ОБЛІКУ ТА КОНТРОЛЮ
| Реєстраційний № | ІДС-4857 | ||||||
| Дата відкриття | 17.05.2001 | ||||||
| Дата внесення змін | Рядок | Підстава | Попередні дані | ||||
| № рядка | Показник | Оперативно-облікові дані | Оперативно-контрольні дані | ||||
| 00-01 | Номер контракту | 5687 | | ||||
| 00-02 | Дата контракту | 16.05.2001 | | ||||
| 00-03 | Країна укладання контракту | Україна | | ||||
| 00-04 | Місто укладання контракту | Київ | | ||||
| 01-01 | Повне найменування контрагента | Спільне підприємство Акціонерне товариство відкритого типу «Селхімпостач» | | ||||
| 01-02 | Країна реєстрації підприємства контрагента | Словаччина | | ||||
| 01-03 | Найменування визначальних установчих документів, якими керується контрагент при укладанні контракту | Статут | | ||||
| 01-04 | Визначена особа для укладання контракту | Комерційний директор спільного підприємства Йошик Лакуто | | ||||
| 02-01 | Описання предмета контракту | Переробка іноземної давальницької сировини (нафта сира) у готову продукцію (нафтопродукти) | Так | ||||
| 03-01 | Давальницька сировина | Нафта сира | Так | ||||
| 03-02 | Якість давальницької сировини | Згідно із сертифікатом якості та міжнародними стандартами якості | Так | ||||
| 03-03 | Кількість давальницької сировини | 100 000 метричних тонн | Так | ||||
| | | | | | | | |
Продовження картки
| № рядка | Показник | Оперативно- облікові дані | Оперативно-контрольні дані |
| 03-04 | Ціна давальницької сировини | 100 дол. США з урахуванням ПДВ | Так |
| 03-05 | Загальна вартість давальницької сировини | 10 000 000 дол. США | Так |
| 03-06 | Графік поставки давальницької сировини з зазначенням кількості | Березень — 25 000 т Травень — 35 000 т Вересень — 40 000 т | Так |
| 03-07 | Умови поставки Інкотермс-90 | DAF державний кордон Україна—Росія | Так |
| 03-08 | Дострокова поставка | Можлива за окремою угодою | Так |
| 03-09 | Приймання давальницької сировини | На складі виконавця згідно з умовами контракту за участю представників Торгово-промислової палати України | Так |
| 03-10 | Зауваження до якості давальницької сировини | У термін до 5 робочих днів після складання акта невідповідності якості — заміна на якісну сировину | Так |
| 03-11 | Власність та відповідальність за давальницьку сировину | Давальницька сировина є власністю замовника; матеріальну відповідальність за неї несе виконавець з моменту отримання | Так |
| 04-01 | Готова продукція | Нафтопродукти — власність замовника | Так |
| 04-02 | Вихід готової продукції з давальницької сировини та втрати | Бензин моторний — А-92 — 18 000 т; бензин моторний — А-76, А-80 — 23 000 т; дизельне паливо — 20 000 т; мазут — 27 000 т; втрати — 6 000 т | Так |
Продовження картки
| № рядка | Показник | Оперативно- облікові дані | Оперативно-контрольні дані |
| 04-03 | Якість готової продукції | Відповідно до міжнародних стандартів та сертифікату якості товару, виданого виробником | Так |
| 04-04 | Термін переробки | 30 календарних днів з моменту отримання у переробку | Так |
| 04-05 | Повідомлення про готовність готової продукції | Факсимільним зв’язком за 24 години до відвантаження з моменту виготовлення | Так |
| 04-06 | Приймання-передавання готової продукції | У термін 5 робочих днів з моменту повідомлення про готовність готової продукції до відвантаження на складі замовника | Так |
| 04-07 | Умови поставки готової продукції | EXW АТЗТ «Хімік» м. Гарна, Україна | Так |
| 04-08 | Повідомлення про процес переробки | У термін до 5 днів після підписання акта приймання-здавання готової продукції надати звіт про використання давальницької сировини, відходи тощо | Так |
| 05-01 | Розрахунок за переробку | Частиною давальницької сировини з розрахунку 10$US за кожну фактично перероблену тонну | Так |
| 05-02 | Повідомлення про кількість та вартість переробки | Факсимільним зв’язком щомісячно до 10 числа | Так |
| 06-01 | Відповідальність за непоставку готової продукції | Штраф 0,5% від вартості непоставленої готової продукції за кожний день прострочення | Так |
Закінчення картки
| № рядка | Показник | Оперативно- облікові дані | Оперативно-контрольні дані |
| 06-02 | Відповідальність за непоставку давальницької сировини | Штраф 1% від вартості непоставленої (недопоставленої) давальницької сировини за кожний день прострочення | Так |
| 06-03 | Претензії щодо якості та кількості давальницької сировини та готової продукції | Письмово в термін до 3 робочих днів з моменту виявлення з підтвердженням акта незалежної експертизи ТПП | Так |
| 07-01 | Термін дії контракту | З моменту підписання до повного виконання | Так |
| 07-02 | Скасування контракту | За домовленістю сторін у 15-денний термін у разі відсутності претензій | |
| 08-01 | Передача прав третім особам | За двосторонньою згодою | |
| 09-01 | Юридична адреса контрагента | Словаччина, 3897, м. Конціво, вул. Анрі Коше, 7 | |
Рис. 4.11. Приклад заповнення контрольною інформацією
Реєстраційної картки оперативного обліку та контролю
за даними контракту по переробці іноземної давальницької сировини
ВИСНОВКИ
Під час дослідження автором проведено таку роботу:
вивчені питання оперативного обліку і контролю міжнародних фінансово-господарських операцій та розроблені пропозиції щодо їх автоматизації. Дослідження проводились за матеріалами бухгалтерського, статистичного й оперативного обліку та контролю вітчизняних підприємств, що безпосередньо займаються зовнішньоекономічною діяльністю, за даними Національного банку, Міністерства зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі, Міністерства фінансів, Міністерства економіки, Державного митного комітету, використовувалась інформація страхових компаній, банківських установ, бірж, податкових органів;
досліджено національне законодавство з обліку та контролю міжнародних економічних операцій;
теоретичні дослідження комплексу питань з організації та практики автоматизації оперативного обліку і контролю міжнародних економічних операцій;
визначені основні теоретико-методологічні напрями стратегічного управління міжнародною економічною діяльністю підприємства, його потенціалом та контролю за етапами здійснення;
розроблені пропозиції щодо вдосконалення напрямів автоматизації міжнародних фінансово-господарських операцій у загальній системі оперативного обліку і контролю;
визначені основні напрями вдосконалення автоматизованої підсистеми оперативного обліку та контролю залежно від видів діяльності підприємства;
запропоновані алгоритми вирішення завдань оперативного обліку та контролю, форми автоматизованих документів — інформаційні повідомлення та їх основні реквізити;
на основі українського, передового зарубіжного досвіду досліджено і проаналізовано методику та організацію оперативного обліку і контролю в умовах можливого застосування у комп’ютерній мережі;
проаналізовано та узагальнено прогресивний український, зарубіжний досвід і розроблено механізм оперативного обліку та контролю з урахуванням сучасних вітчизняних економічних умов господарювання;
на основі виявлених переваг і недоліків у сфері оперативного обліку та контролю вказано шляхи і методи їх застосування з урахуванням особливостей роботи у підсистемі бухгалтерського обліку;
вивчені причини, які істотно зменшують достовірність обліково-статистичної інформації, не дають можливості провести глибокий аналіз для отримання належних кінцевих результатів та прийняття управлінських рішень;
розкрита гнучкість роботи за запропонованою методикою автоматизованого оперативного обліку та контролю міжнародних фінансово-господарських операцій;
розроблені пропозиції щодо впровадження механізму оперативного обліку та контролю в умовах функціонування комп’ютерної мережі.
Проведені дослідження дають підстави для таких висновків та рекомендацій:
при застосуванні запропонованої методики видається можливим значно вдосконалити організацію оперативного обліку і контролю, зробити його статистичні показники інформативними, достовірними, сумірними та на їх підставі приймати стратегічні рішення з оперативного управління;
організовувати роботу на основі фактичного порівнянного матеріалу та прогнозувати результати роботи, оцінювати роботу підприємства за конкретними видами міжнародної економічної діяльності;
автоматизація оперативного обліку і контролю запобігатиме неефективному використанню економічного та технічного персоналу, підвищить ефективність трудомістких облікових та контрольних процедур і надасть більш розширену аналітично-оглядову інформацію щодо фінансово-економічних процесів: рух товарів, виконання робіт, надання послуг, проведення розрахунків, надходження коштів, нарахування та перерахування податків і зборів.
Запропоновані в дослідженні методологічні прийоми за умови їх автоматизації практично дали б змогу істотно вдосконалити методику децентралізованого оперативного обліку та контролю міжнародних економічних операцій на підприємствах. Використання цієї методики на практиці значно посилило процес оперативного регулювання та прийняття управлінських рішень.
Практичне застосування розробленої автоматизованої методики дало можливість значно вдосконалити організацію оперативного обліку і контролю на підприємствах, це позитивно відбилося на механізмі підготовки стратегічних рішень з оперативного управління. Як результат, це сприяло організації роботи на основі фактичного порівнянного матеріалу та прогнозуванню результатів роботи.
Автоматизація оперативного обліку і контролю підвищує ефективність використання економічного та технічного персоналу, знизила трудомісткість облікових та контрольних процедур, дала змогу отримувати більш розширену аналітично-оглядову інформацію.
За умови застосування автоматизованої системи оперативного обліку та контролю керівництво підприємства матиме можливість оперативно отримувати інформацію про фінансово-господарську діяльність у різних аспектах, і на її підставі швидко реагувати на економічні процеси — виконувати управлінську функцію.
Практичне значення одержаних результатів роботи полягає у виробничій спрямованості теоретичних розробок до практичних висновків і рекомендацій, які можуть бути використані в організації та створенні автоматизованої підсистеми оперативного обліку і контролю зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах України. Це уможливить більш повне й оперативне використання інформації для потреб управління на всіх рівнях зовнішньоторговельного підприємства, своєчасне виявлення та усування чинників, що негативно впливають на його діяльність, пошук резервів для підвищення ефективності зовнішньоторговельної діяльності.
Автоматизація оперативного обліку і контролю дає змогу отримувати більш розширену аналітично-управлінську інформацію щодо всіх видів процесів та етапів зовнішньоторговельної діяльності на основі запропонованого поєднання системи знань з різних наукових та практичних сфер: інформатика, кібернетика, оподаткування, договірне право, фінанси, маркетинг, менеджмент, облік, контроль, валютне регулювання, міжнародне транспортне сполучення тощо, що дало автору можливість відійти від традиційного підходу та вийти на більш високий рівень наукового дослідження. Такий теоретичний підхід уможливив обґрунтування необхідності та доцільності створення автоматизованої підсистеми оперативного обліку та контролю міжнародних фінансово-господарських операцій суб’єктів господарської діяльності України в загальній системі автоматизованого обліку.