Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, відкривши засідання, поінформував про результати засідання Погоджувальної ради. Учасники засідання обговорили питання про розгляд на пленарних засіданнях закон

Вид материала

Содержание

Подобный материал:

1 2 3 4 5

У ПАРЛАМЕНТСЬКИХ КОМІТЕТАХ

Актуальні питання удосконалення антикорупційного законодавства щодо професійної етики на публічній службі та запобігання конфлікту інтересів обговорено на засіданні "круглого столу", організованого Комітетом з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією.

Відкриваючи засідання, голова Комітету Валерій Бевз, зокрема, зазначив, що сьогодні пропонується продовжити розпочату народними депутатами влітку 2009 року розмову щодо законодавчого врегулювання норм поведінки на публічній службі та врегулювання конфлікту інтересів, передусім - фінансового.

"Ми маємо провести фахову розмову, підґрунтям якої є спільні напрацювання Комітету, Міністерства юстиції та міжнародних антикорупційних проектів і положення введеного в дію з 1 липня поточного року базового антикорупційного закону - Закону "Про засади запобігання і протидії корупції", якими визначено шляхи подальшої роботи стосовно законодавчого визначення норм поведінки на публічній службі - це стаття 13 та врегулювання конфлікту інтересів - стаття 14", - наголосив В.Бевз.

На засіданні зазначалося, що відповідно до доручення Верховної Ради членами Комітету за участю Міністерства юстиції підготовлено проект закону про правила етичної поведінки.

Йшлося, зокрема, про те, що у Національній антикорупційній стратегії зазначено, що законодавчі засади етичної поведінки осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, мають базуватися на положеннях Модельного кодексу поведінки державних службовців держав - членів Ради Європи.

Запропонований Комітетом проект, вважають народні депутати, у повному обсязі враховує положення Рекомендації Ради Європи щодо кодексів поведінки та надані у пояснювальній записці до цієї Рекомендації роз'яснення.

На думку виступаючих, "особливого наголосу потребують приписи 33-го, 34-го та 35-го пунктів пояснювальної записки, а саме те, що етичні норми мають були ясними й короткими, не розкривати докладні вказівки, необхідні для окремих категорій посадовців, і не обмежуватися лише боротьбою з корупцією".

Це досить суттєво, вважають парламентарії, для розуміння пропонованої Комітетом редакції законопроекту, який включає дванадцять правил. Це - законність, пріоритет інтересів, політична нейтральність, толерантність, неупередженість, компетентність і ефективність, формування довіри до влади, конфіденційність, утримання від виконання незаконних рішень чи доручень, недопущення конфлікту інтересів, запобігання одержанню неправомірної вигоди або дарунку (пожертви), декларування майна, доходів, витрат і зобов'язань фінансового характеру.

Учасники "круглого столу" наголосили, що законопроектом, зокрема, пропонується визначити на законодавчому рівні єдині керівні норми поведінки осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та порядку притягнення цих осіб до відповідальності за їх порушення.

В проекті термін "особисті інтереси" пропонується вживати як будь-які інтереси особи, зумовлені особистими, родинними, дружніми чи будь-якими іншими позаслужбовими стосунками з іншими особами, в тому числі особисті майнові та немайнові інтереси, а також ті, що виникають у зв'язку з її членством або діяльністю в не пов'язаних з виконанням нею функцій держави або місцевого самоврядування, громадських, релігійних та інших організаціях, терміни "конфлікт інтересів" та "неправомірна вигода" - у визначених Законом "Про засади запобігання і протидії корупції" значеннях.

Передбачено також, що порушення особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, правил етичної поведінки тягне за собою притягнення до дисциплінарної, адміністративної, кримінальної та матеріальної відповідальності, з урахуванням особливостей їх правового статусу, визначених Конституцією і законами України.

* * *

У Комітеті з питань державного будівництва та місцевого самоврядування відбулося обговорення законопроектів про вибори народних депутатів України.

Відкриваючи обговорення, яке відбувалося у форматі комітетських слухань, голова Комітету Олександр Омельченко висловив подяку всім присутнім, серед яких - народні депутати, представники Адміністрації Президента, Кабінету Міністрів, Міністерства юстиції, Конституційного Суду, Вищого адміністративного суду України, Робочої групи з питань удосконалення законодавства про вибори, Центральної виборчої комісії, Апарату Верховної Ради України, політичних партій, громадських організацій, а також науковці, вітчизняні експерти з питань виборчого законодавства, представники Венеціанської комісії та Міжнародної фундації виборчих систем (МВФС/IFES).

Характеризуючи основні положення законопроектів, учасники обговорення зазначали, зокрема, що пропонуються наступні типи виборчих систем: пропорційна за загальнодержавними партійними списками (проект №9265); змішана (225 депутатів обираються за загальнодержавними партійними списками, 225 - за мажоритарною системою) (проект №9265-1); пропорційна за виборчими списками кандидатів у депутати від політичних партій у регіональних виборчих округах та виборчим списком у загальнодержавному окрузі (проект №9265-2); пропорційна у багатомандатних регіональних виборчих округах, причому черговість кандидатів у списку визначається за результатами голосування виборців (проект №9265-3); пропорційна за відритими списками в єдиному загальнодержавному виборчому окрузі (проект № 9265-4).

Стосовно виборчого бар'єру документи, що обговорювалися, передбачають такі норми: 1% від кількості виборців, які взяли участь у голосуванні (проект №9265); 5% від сумарної кількості голосів виборців, поданих за виборчі списки партій (проект №9265-1); 3% від дійсних голосів виборців (проект №9265-2); 3% від кількості виборців, які взяли участь у голосуванні (проект №9265-3); зняття виборчого бар'єру (проект № 9265-4).

Наголошувалося також, що норму щодо виборчих блоків містять проекти №9265 та № 9265-3, причому останній передбачає виборчі блоки, утворені громадянами. Решта документів норми щодо участі виборчих блоків у виборах не містять.

Щодо питання грошової застави зазначалося, що проектом №9265 вона не передбачена, проектом № 9265-1 пропонується норма у 2 тис. мінімальних зарплат в багатомандатному та 12 - в одномандатному окрузі, проектом №9265-2 - 500 тис. грн., проектом №9265-3 - 1 тис. середніх зарплат державних службовців, проектом №9265-4 - 2 тис. мінімальних зарплат.

Учасники обговорили також питання тривалості виборчого процесу, утворення виборчих округів та дільниць, окружних й дільничних виборчих комісій та їхньої діяльності, процес висування кандидатів, фінансування передвиборної агітації за рахунок бюджетних коштів тощо.

Зазначалося також, що розгляд законопроектів у профільному парламентському Комітеті заплановано на 2 листопада. 3 листопада документи мають бути розглянуті на пленарному засіданні Верховної Ради у першому читанні.

* * *

Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування рекомендує парламенту прийняти за основу законопроект про вибори народних депутатів України.

Проектом (реєстр. №9265-1), зокрема, передбачається зміна виборчої системи, за якою обиратимуться народні депутати України, з пропорційної на змішану мажоритарно-пропорційну (225 депутатів обиратимуться у єдиному загальнодержавному багатомандатному окрузі за списками політичних партій, а 225 - в одномандатних виборчих округах).

Крім цього, проектом пропонується: вилучити виборчі блоки політичних партій з числа суб'єктів виборчого процесу; встановити прохідний бар'єр для політичних партій, кандидати яких балотуються за списками у багатомандатному окрузі, на рівні 5%; виключити з виборчого бюлетеню позицію "проти всіх"; встановити, що висування кандидатів у депутати партією відбувається, крім закону, на підставі статуту партії; запровадити існування виборчих округів та виборчих дільниць на постійній основі тощо.

Передбачається, зокрема, встановити, що витрати на підготовку і проведення виборів депутатів здійснюються виключно за рахунок коштів Державного бюджету України, виділених на підготовку та проведення виборів депутатів, та коштів виборчих фондів партій, кандидати у депутати від яких зареєстровані в загальнодержавному округу, кандидатів у депутати в одномандатних округах.

Планується також запровадити існування виборчих округів та виборчих дільниць на постійній основі, передбачити грошову заставу в багатомандатному окрузі розміром у 2 тисячі мінімальних розмірів заробітної плати, а в одномандатному окрузі - 12 мінімальних розмірів заробітної плати тощо.

Проект містить також норму, відповідно до якої розпорядник коштів накопичувального рахунку виборчого фонду партії та розпорядник поточного рахунку виборчого фонду кандидата у депутати у одномандатному окрузі зобов'язаний не пізніш як на п'ятнадцятий день після дня голосування подати до Центральної виборчої комісії фінансовий звіт про надходження та використання коштів виборчого фонду, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії.

Автори законопроекту наголосили також, що з метою розмежування питань передвиборної агітації та інформування виборців про перебіг виборчого процесу, на відміну від чинного закону, законопроект доповнений новим розділом "Інформаційне забезпечення виборів".

Водночас Комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді відхилити законопроекти за реєстр. №№ 9265-3 та 9265-4. Щодо законопроекту №9265-2 Комітет не визначився.

Учасники обговорення наголошували також на необхідності врахування окремих положень відхилених та не підтриманих документів при підготовці законопроекту 9265-1 до другого читання.

* * *

Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи заслухав інформацію Рахункової палати щодо ефективності використання коштів державного бюджету на компенсації за шкоду, заподіяну здоров'ю, та допомогу на оздоровлення, у разі звільнення з роботи громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

На засіданні Комітету зазначалося, що за результатами аудиту, Колегією Рахункової палати зроблено висновок, що створена Кабінетом Міністрів і Міністерством соціальної політики система виплати компенсацій за шкоду, заподіяну здоров'ю, та допомоги на оздоровлення, у разі звільнення з роботи постраждалих громадян є неефективною, базується на нормативно-правових актах, що не відповідають вимогам Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що спричиняє порушення конституційних прав постраждалих громадян на соціальний захист і створює соціальну напругу серед них.

За висновком Рахункової палати, це зумовлено тим, що законами про державний бюджет на 2009 та 2010 роки надано право Кабінету Міністрів встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати.

Невідповідність розмірів компенсаційних виплат та допомоги, встановлених постановами Кабінету Міністрів, розмірам, визначеним Законом "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", спричинила позови постраждалих громадян до судових органів з вимогами про виплату недоотриманих коштів. Кількість справ і сума коштів на виплату компенсацій за шкоду, заподіяну здоров'ю, та допомогу на оздоровлення, які державі потрібно сплатити за рішеннями судів, стрімко зростають. Станом на 15.06.2011 зазначена сума досягла 105,9 млн. гривень.

На засіданні наголошувалося також, що нормативно-правове урегулювання виплати одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров'ю, та щорічної допомоги на оздоровлення постраждалих громадян є недосконалим і не забезпечує виконання норм Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Розміри компенсацій за шкоду, заподіяну здоров'ю, та допомоги на оздоровлення визначаються Кабінетом Міністрів, що суперечить вимогам базового закону та рішенням Конституційного Суду з цього питання. Так, розміри компенсацій за шкоду, заподіяну здоров'ю, інвалідам-чорнобильцям не переглядалися з 1996 року. Дітям-інвалідам, сім'ям, які втратили годувальника, та батькам померлого вони були збільшені в 2007 році, але все одно не відповідають нормам Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Інші види компенсацій та допомоги були в десятки разів меншими за законодавчо визначені.

Міністерством соціальної політики не створено системного, повного та достовірного обліку постраждалих громадян із зазначенням повної інформації щодо нарахування їм компенсаційних виплат.

Рахункова палата за результатами аудиту зазначає, що Мінсоцполітики як головний розпорядник коштів протягом 2009-2010 років не забезпечило обґрунтованого планування, а Мінфін - повноти фінансування видатків на виплату компенсацій за шкоду, заподіяну здоров'ю, та допомоги на оздоровлення, у разі звільнення з роботи постраждалих громадян, що в умовах обмежених фінансових ресурсів, виділених на виконання законодавчо встановлених гарантій цій категорії громадян, призвело до утворення невикористаного залишку бюджетних коштів у сумі 1,2 млн. грн. та повернення його до державного бюджету, незважаючи на постійне зростання обсягів кредиторської заборгованості, яка станом на 01.01.2011 досягла 22,2 млн. грн., що є неефективним управлінням бюджетними коштами.

Члени Комітету за результатами обговорення питання прийняли рішення взяли до відома інформацію Рахункової палати щодо ефективності використання коштів державного бюджету на компенсації за шкоду, заподіяну здоров'ю, та допомогу на оздоровлення, у разі звільнення з роботи громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, взяти до відома.

Кабінету Міністрів рекомендовано: забезпечити удосконалення нормативно-правової бази щодо виплати компенсації за шкоду, заподіяну здоров'ю, та допомогу на оздоровлення, у разі звільнення з роботи громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; з метою системного, повного та достовірного обліку громадян, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЄС, а також визначення реальної потреби у фінансових ресурсах на виплату їм належних компенсацій та допомог, забезпечити проведення інвентаризації справ таких пільговиків у розрізі категорій та видів виплат, формування відповідної бази даних та здійснення постійного її оновлення тощо.

* * *

Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи заслухав інформацію Рахункової палати щодо виконання Державної цільової програми комплексного протипаводкового захисту в басейнах річок Дністра, Пруту та Сірету.

Державну цільової програми комплексного протипаводкового захисту в басейнах річок Дністра, Пруту та Сірету затверджено постановою Кабінету Міністрів від 27 грудня 2008 року. Головним виконавцем і розпорядником коштів визначено Державне агентство водних ресурсів України.

На засіданні Комітету зазначалося, що через відсутність належної організаційної системи управління реалізацією Програми заплановані на 2009-2010 роки завдання та заходи не виконані.

Серед основних недоліків Рахунковою палатою відзначається: недосконалість та неузгодженість нормативно-правового та організаційного забезпечення фінансування заходів Програми; неналежна координація дій між виконавцями; порушення черговості виконуваних завдань; неефективне використання коштів розпорядниками нижчого рівня; порушення порядку затвердження відповідних регіональних програм; недостатнє фінансування заходів Програми за рахунок місцевих бюджетів; недостатній контроль за реалізацією Програми; недостатній контроль за використанням кредитних коштів у сумі 50 млн. євро.

На засіданні наголошувалося, що в результаті, першочергові заходи Програми у частині створення комплексу основних захисних протипаводкових споруд виконані менше, ніж на 20%. При цьому, рівень фінансового забезпечення становив 74,5%.

За інформацією Державного агентства водних ресурсів, з часу реалізації Програми (2009-2010 рр.) побудовано та реконструйовано 9,32 км берегоукріплень, 11,85 км водозахисних дамб, 11,85 км водозахисних дамб тощо. В результаті захищено від дії паводків 80 населених пунктів, 4,8 тис. садиб та 9,1 тис. га сільськогосподарських угідь.

На виконання постанови Кабінету Міністрів "Про скорочення кількості та укрупнення державних цільових програм" визначено перелік програм, які мають бути скасовані або змінені. До зазначеного переліку увійшла і Державна цільова програма комплексного протипаводкового захисту в басейнах річок Дністра, Пруту та Сірету.

Сьогодні зазначена Програма включена до проекту закону про внесення змін до Загальнодержавної програми розвитку водного господарства на період до 2020 року, який зараз знаходиться на розгляді у Кабінеті Міністрів.

За підсумками обговорення Комітет ухвалив рішення рекомендувати Кабінету Міністрів при підготовці проекту закону про внесення змін до Загальнодержавної програми розвитку водного господарства на період до 2020 року передбачити:

забезпечення належної міжвідомчої та регіональної координації при виконанні заходів Програми;

удосконалення механізму фінансування заходів Програми, включаючи використання коштів розпорядниками нижчого рівня;

створення дієвої системи контролю за реалізацією Програми.

Народні депутати вважають також, що необхідно прискорити внесення на розгляд Верховної Ради проекту закону про внесення змін до Загальнодержавної програми розвитку водного господарства на період до 2020 року.

* * *

Комітет з питань європейської інтеграції рекомендує парламенту ратифікувати Угоду (у формі обміну нотами) про відновлення дії Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про наукове і технологічне співробітництво.

Угода спрямована на забезпечення подальшого розвитку наукового і технологічного співробітництва між Україною та ЄС.

Ратифікація Угоди, вважають члени Комітету, сприятиме становленню партнерських відносин між Україною та Європейським Співтовариством у сфері науки і технологій, створенню належних умов для ефективного використання науково-технічного потенціалу обох сторін, захисту прав інтелектуальної власності, а також досягненню Україною суттєвих позитивних результатів у сфері науки та технологій, подальшій інтеграції української науки до європейського наукового простору.

Відповідний проект зареєстровано за №0230.

* * *

Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності рекомендує Верховній Раді прийняти за основу проект закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу щодо посилення відповідальності за порушення вимог законодавства про охорону праці та охорону надр.

Проектом (реєстр. №9071), поданим Кабінетом Міністрів, пропонується підвищити розміри адміністративних штрафів за порушення законодавства про охорону праці та охорону надр максимально до двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Зокрема, передбачається внести відповідні зміни у частину другу статті 41 та статті 41, 47, 58, 93, 94 , 188-4 до Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Законопроектом також пропонується доповнити статтю 41 КУпАП новою частиною, якою встановити адміністративну відповідальність за неповідомлення про нещасний випадок на виробництві.

Проектом передбачена нова редакція частини другої статті 231 КУпАП, в якій визначаються повноваження посадових осіб органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення.

У статтях 267, 271, 272, 275 Кримінального кодексу України передбачається підвищити розмір покарання у виді штрафу.

Члени Комітету вважають, що прийняття законопроекту сприятиме вдосконаленню механізму правового регулювання відповідальності за порушення вимог законодавства про охорону праці та охорону надр.

* * *

Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності рекомендує Верховній Раді прийняти у другому читанні та в цілому проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської та службової діяльності).

Проектом (реєстр. №9221), поданим Президентом України, пропонується скасувати кримінальну відповідальність за ті діяння у сфері господарської діяльності, які сьогодні втратили ознаки підвищеної суспільної небезпеки, достатньої для переслідування їх у кримінальному порядку. Зокрема, скасувати кримінальну відповідальність за склади злочинів, передбачених статтями 201 "Контрабанда" - стосовно контрабанди товарів, 202 "Порушення порядку зайняття господарською діяльністю та діяльністю з надання фінансових послуг", 203 "Зайняття забороненими видами господарської діяльності", 207 "Ухилення від повернення виручки в іноземній валюті", 208 "Незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків", 214 "Порушення правил здачі дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння", 215 "Підроблення знаків поштової оплати і проїзних квитків", 217 "Незаконне виготовлення, збут або використання державного пробірного клейма", 218 "Фіктивне банкрутство", 220 "Приховування стійкої фінансової неспроможності", 221 "Незаконні дії у разі банкрутства", 223 "Розміщення цінних паперів без реєстрації їх випуску", 225 "Обман покупців та замовників", 226 "Фальсифікація засобів вимірювання", 228 "Примушування до антиконкурентних узгоджених дій", 234 "Незаконні дії щодо приватизаційних паперів", 235 "Недотримання особою обов'язкових умов щодо приватизації державного, комунального майна або підприємств та їх подальшого використання чинного Кримінального кодексу України.

За вчинення вищеназваних правопорушень проектом передбачається встановити адміністративну відповідальність у вигляді накладення штрафів.

На засіданні Комітету були розглянуті пропозиції, які надійшли до законопроекту до другого читання.

Голова Комітету Віктор Швець повідомив, що загалом надійшло 223 поправки, 64 з яких пропонується врахувати у порівняльній таблиці. 159 поправок пропонується відхилити. За словами В.Швеця, більшість цих поправок суперечать статті 116 Регламенту, порушують концепцію законопроекту, прийнятого у першому читанні.

Члени Комітету під час розгляду підтримали пропозиції народних депутатів І.Геращенко, Б.Тарасюка, В.Коваля, В.Мойсика щодо зміни назви законопроекту. Парламентарії запропонували доповнити назву проекту словами "та службової", виклавши її у наступній редакції "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської та службової діяльності".

Члени Комітету також 11-ма голосами з 12 присутніх (1 - утримався) підтримали поправки 95 і 198 народного депутата В.Швеця. Поправкою 95, якою пропонувалося вилучити з Кримінального кодексу статті 202, 203, 207, 208, 214, 215, 217, 218, 220, 221, 223, 225, 226, 228, 234, 235 запропоновано також вилучити статтю 365 "Перевищення влади або службових повноважень".

Поправкою 198 запропоновано доповнити Кримінальний кодекс статтею 3653 такого змісту:

"Стаття 3653. Перевищення влади або службових повноважень.

1. Перевищення влади або службових повноважень, тобто умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав чи повноважень, вчинене для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи у значному розмірі, -

карається штрафом від п'ятисот до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

2. Перевищення влади або службових повноважень, вчинене з метою одержання неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи у великому розмірі,-

карається обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від шестисот до тисячі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

3. Перевищення влади або службових повноважень, якщо воно супроводжувалося насильством або погрозою застосування насильства, застосуванням зброї чи спеціальних засобів або болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування

- карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від семисот до тисячі семисот неоподатковуваних мінімумів доході громадян.

Примітка. 1. У цій статті неправомірною вигодою вважаються грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, що їх без законних на те підстав обіцяють, пропонують, надають або одержують безоплатно чи за ціною, нижчою за мінімальну ринкову.

2. Неправомірна вигода вважається одержаною у значному розмірі, якщо її сума перевищує сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у великому розмірі - якщо її сума перевищує двісті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян".

* * *

Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки рекомендує парламенту прийняти за основу законопроект про внесення змін до Закону "Про енергозбереження" (щодо оплати державної експертизи з енергозбереження).

Проектом (реєстр. №8554) пропонується, зокрема, доповнити встановлений чинним законодавством перелік випадків, у яких проведення державної експертизи з енергозбереження є обов'язковим. Передбачається, що така експертиза є обов'язковою для отримання пільг, передбачених податковим та/або митним законодавством; пріоритетного кредитування заходів щодо забезпечення раціонального використання та економії паливно-енергетичних ресурсів; отримання безповоротного асигнування, цільових державних та інших субсидій, субвенцій, дотацій для здійснення заходів з забезпечення енергозбереження за рахунок бюджетних коштів.

Крім того, документом передбачено доповнити статтю 21 чинного закону нормою, згідно з якою проведення державної експертизи з енергозбереження є платним, а вимоги до визначення вартості послуг з проведення державної експертизи з енергозбереження встановлюються Кабінетом Міністрів.

Як зазначалося під час засідання Комітету, проект розроблено з метою: створення належних умов для здійснення заходів з державного контролю у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів; врегулювання питання щодо платності проведення державної експертизи з енергозбереження, висновок якої є одним з основних документів при наданні державних преференцій.

* * *

Комітет з питань правової політики рекомендує парламенту прийняти за основу та в цілому проект закону "Про внесення змін до деяких законів України" (щодо обмеження цивільної дієздатності осіб, які зловживають азартними іграми).

Законопроектом (реєстр. №8266) пропонується розширити підстави для обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, а саме - віднести до таких підстав зловживання особою азартними іграми. Відповідні доповнення передбачається внести до статей 36 і 38 Цивільного кодексу України та статті 238 Цивільного процесуального кодексу України.

На думку одного з авторів проекту, народного депутата Сергія Міщенка, обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, яка зловживає азартними іграми, стане дієвим засобом для захисту прав та інтересів як самої особи, так і членів її сім'ї, інших суб'єктів, з якими вона вступає в цивільні відносини.

* * *

Комітет з питань правосуддя рекомендує парламенту прийняти в другому читанні та в цілому проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо вдосконалення окремих положень адміністративного судочинства).

Законопроект (реєстр. №8736), внесений народним депутатом С.Ківаловим, спрямований на підвищення ефективності адміністративного судочинства, уточнення та вдосконалення процедур і окремих аспектів розгляду адміністративних справ, запровадження більш якісного та оперативного адміністративного судочинства.

Відповідні зміни пропонується внести до Кодексу адміністративного судочинства, а також доповнити його новими положеннями щодо удосконалення процедури розгляду справ у порядку адміністративного судочинства. Проектом закону пропонується також внести зміни до Закону "Про звернення громадян", передбачивши, що його дія не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, визначений законами "Про судоустрій і статус суддів", "Про доступ до судових рішень" та Кодексом адміністративного судочинства, оскільки зазначені нормативні акти встановлюють специфічний порядок розгляду таких звернень.

Зокрема, законопроект містить положення щодо передачі адміністративної справи до іншого суду у разі ліквідації адміністративного суду, скорочення строків вручення судової повістки, встановлення строку звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень тощо.

Під час підготовки законопроекту до другого читання від суб'єктів права законодавчої ініціативи надійшла низка пропозицій, які Комітетом були розглянуті та частина з них були враховані.

Народні депутати пропонують частину четверту статті 181 Кодексу адміністративного судочинства викласти у такій редакції: "Про подання позовної заяви суд повідомляє відповідача за допомогою кур'єра, телефону, факсу, електронної пошти чи іншого технічного засобу, тощо не пізніше ніж наступного дня після відкриття провадження у справі. Протягом одного дня з дня одержання такого повідомлення відповідач зобов'язаний отримати у суді копію позовної заяви та доданих до неї документів"; та після частини п'ятої доповнити новою частиною такого змісту: "Адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 18 цього Кодексу розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист".

* * *

Комітет з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва провів "круглий стіл" на тему: "Зелена книга малого бізнесу України: оцінка та перспективи шляхів розвитку".

Захід проведено спільно з Інститутом власності і свободи.

Відкриваючи засідання, голова Комітету Наталія Королевська дала оцінку та акцентувала увагу на перспективах малого та середнього бізнесу в Україні. Зокрема, йшлося про те, яких потребує змін державна політика щодо розвитку малого бізнесу.

Зазначалося, що у розвиненому демократичному світі мале підприємництво розглядається переважно не як економічний суб'єкт, а як суб'єкт, що забезпечує становлення та розвиток демократії та, водночас, спрямовано на вирішення соціальної політики зайнятості. За таких підходів економічне значення малого підприємництва для країн є додатковим "бонусом".

Н.Королевська вважає, що визначення малого підприємництва як суб'єкта, що забезпечує становлення та розвиток демократії та, водночас, спрямовано на вирішення соціальної політики зайнятості - встановлює спрямування акцентів державної політики розвитку малого підприємництва та вибір спеціальних інструментів та механізмів державного регулювання. Це спрямування здійснюється в напрямі, передусім, спрощення та здешевлення обов'язкових процедур нагляду та звітності, що має стимулювати притік до малого бізнесу нових та нових людей.

На засіданні наголошувалося, що "на противагу цьому в Україні за останній рік мале підприємництво намагається розглядатися владою лише з позиції його економічного значення. Тому в Україні спотворюється державна політика, бо основний акцент ставиться не на спрощення та здешевлення обов'язкових процедур нагляду та звітності для малого підприємництва, а навпаки - на рівність регуляторних правил для малого та великого бізнесу, що суперечить основним теоретичним положенням".

На "круглому столі" було презентовано документ -"Зелена книга малого бізнесу України". За словами Н.Королевської, "Зелена книга" - це дискусійна доповідь щодо політики у сфері малого підприємництва. Процес підготовки "Зеленої книги" включає етап визначення спільної позиції бізнес-спільноти малого підприємництва щодо ключових проблем, що заважають його розвитку, та шляхів їх вирішення. Очікуваними наслідками "Зеленої книги малого бізнесу України", наголосила народний депутат, має стати вплив на покращення бізнес-клімату для малого бізнесу, посилення спроможності малого бізнесу формулювати та захищати свої права, і тим самим забезпечення позитивного впливу з боку малого бізнесу на незворотність та сталість демократичних перетворень в країні.

Під час дискусії учасники "круглого столу" акцентували увагу на державній політиці розвитку малого підприємництва. Зокрема, наголошувалося на тому, що основним принципом державного регулювання малого підприємництва в провідних демократичних країнах світу є забезпечення стимулів до самостійної економічної діяльності громадян.

Йшлося й про головні інструменти державної політики забезпечення стимулів до самостійної економічної діяльності громадян. На думку виступаючих, передусім, це відносно прості правила та норми ведення підприємницької діяльності у малому підприємництві, включаючи також правила обліку, звітності та контролю чи нагляду. Другим інструментом державної політики забезпечення стимулів до самостійної економічної діяльності громадян є зменшення адміністративних бар'єрів та перешкод для ведення підприємницької діяльності у малому бізнесі (на муніципальному рівні у тому числі). І останнім інструментом державної політики забезпечення стимулів до самостійної економічної діяльності громадян називалися державні та муніципальні програми навчання, просвіти, популяризації ідей малого бізнесу, тощо. Інші стандартні інструменти державної політики - фінансово-кредитна, організаційна, розвиток бізнес-інкубаторів і технопарків тощо, вважають виступаючі, є інструментами підтримки розвитку, а не стимулювання до самостійної економічної діяльності громадян.

Учасники засідання зазначали, що сьогодні назріла необхідність початку нового етапу державної політики щодо малого підприємництва в Україні. На їхню думку, потрібно: розробити та впровадити механізми переходу від відомчої до цілісної загальнодержавної політики розвитку малого підприємництва; створити систему незалежного моніторингу ефективності й цілісності державної політики у сфері підприємництва та малого підприємництва; вдосконалити законодавче забезпечення державної політики сприяння розвитку малого підприємництва на національному та регіональному рівнях у напрямі забезпечення вимог СОТ та угод з ЄС шляхом внесення змін щодо класифікації середнього та великого бізнесу, які мають повністю відповідати нормам ЄС задля забезпечення рівних умов конкуренції на світових ринках для національних суб'єктів великого бізнесу; розробити оновлену редакцію Закону "Про національну програму розвитку малого підприємництва" тощо.

Наголошувалося також й на необхідності внесення відповідних змін до Національної програми розвитку малого підприємництва та передбачити її фінансування у Державному бюджеті на відповідний рік на рівні, що має відповідати реальній участі малого підприємництва в формуванні консолідованого бюджету. Ці зміни, вважають виступаючі, мають реалізувати інструменти державної політики щодо забезпечення стимулів до самостійної економічної діяльності громадян. А саме: збереження та поширення відносно простих правил та норм ведення підприємницької діяльності у малому підприємництві, включаючи також правила обліку, звітності та контролю/нагляду; кардинальне скорочення адміністративних бар'єрів та перешкод для ведення підприємницької діяльності у малому бізнесі (на муніципальному рівні у тому числі); запровадження державних та муніципальних програм навчання підприємництву у випускних класах та старших курсах, програми просвіти та популяризації ідей малого бізнесу; забезпечення участі малого бізнесу у системі державних закупівель та програми розвитку та підтримки експортної активності малого підприємництва.

* * *

Комітет з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва провів обговорення проекту закону про індустріальні парки.

Голова Комітету Наталія Королевська, характеризуючи законопроект, зокрема, зазначила, що необхідність розробки і прийняття цього закону зумовлена об'єктивними потребами у забезпеченні раціонального і ефективного використання земель промисловості у ринкових умовах, оптимізації використання земель промислових підприємств, відведенні земель для розвитку промислового виробництва з метою активізації інноваційно-інвестиційного потенціалу і підвищення конкурентоспроможності української промислової продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках в умовах участі України у СОТ.

Крім цього, наголосила народний депутат, в Україні відсутня законодавча база з питань створення і функціонування індустріальних парків як однієї з ефективних форм залучення інвестицій у економічний і соціальний розвиток територій, а також законодавчо не закріплено преференції інвесторам у зв'язку із створенням індустріальних парків.

Проект підготовлено також з метою необхідності визначення правил створення та експлуатації індустріальних парків та управління ними для забезпечення економічного розвитку та підвищення конкурентоспроможності територій, активізації інвестиційної та інноваційної діяльності, створення нових робочих місць, розвитку сучасної виробничої та ринкової інфраструктури.

Завдання законопроекту, наголошувалося на засіданні: законодавчо закріпити поняття "індустріального парку" як однієї з форм залучення інвестицій у облаштування і освоєння земельних ділянок для здійснення промислової та іншої господарської діяльності; визначити правове становище органів державної влади та місцевого самоврядування, а також суб'єктів господарської діяльності як ініціаторів створення індустріальних парків на землях державної, комунальної і приватної власності; закріпити правовий статус керуючої компанії та учасників господарської діяльності на території індустріального парку, врегулювати суспільні відносини між ініціаторами, керуючою компанією, учасниками індустріального парку; встановити правові засади створення та функціонування індустріальних парків в Україні.

У проекті закону :визначаються такі поняття, як "індустріальний парк", "вибір земельних ділянок для індустріального парку", "ініціатори створення індустріального парку", "керуюча компанія індустріального парку", "учасники індустріального парку", "облаштування території індустріального парку";

закріплюються основні засади створення та функціонування індустріальних парків;

встановлюється, хто має право на створення індустріальних парків в Україні на землях державної, комунальної і приватної власності;

закріплюються законодавчі вимоги до вибору земельних ділянок для індустріальних парків;

встановлюються умови використання земель для індустріальних парків;

правові форми використання земель індустріальних парків;

підстави, умови і порядок здійснення суб'єктивних прав на земельні ділянки для створення індустріальних парків;

умови та порядок створення індустріальних парків;

визначається юридична природа договору про створення та діяльність індустріального парку;

закріплюються основні права та обов'язки ініціатора та керуючої компанії індустріального парку;

встановлюються умови та порядок здійснення господарської діяльності на території індустріального парку;

визначаються форми та види державних преференцій учасникам індустріального парку;

підстави і порядок ліквідації індустріальних парків.

Прийняття закону, вважають учасники заходу, дозволить: органам державної влади та місцевого самоврядування завчасно планувати використання окремих територій для залучення інвестицій у економічний і соціальний розвиток; оптимізувати використання земель промисловості для створення індустріальних парків типу "браунфілд"; створити належні правові умови для забезпечення вільного доступу інвесторам до інформації про наявні земельні ділянки, а також доступу до земельних ділянок та здійснення прав на них з метою створення індустріальних парків типу "грінфілд" та здійснення на їх території господарської діяльності; планувати бюджетні надходження та витрати, пов'язані із створення та функціонуванням індустріальних парків на території сільських, селищних і міських рад, на компенсацію власникам землі вартості земельних ділянок та інших витрат, передбачених цим законом у разі примусового викупу земельних ділянок з приватної власності для індустріальних парків; прогнозувати можливі шляхи залучення інвестицій - як внутрішніх, так і зовнішніх - у економіку України на земельних ділянках, які призначені для промислового виробництва; унеможливити адміністрування та інші незаконні дії службовців органів державної влади та місцевого самоврядування у сфері регулювання земельних відносин; запобігати корупційним проявам у сфері залучення інвестицій у створення індустріальних парків; створити реальні гарантії захисту суб'єктивного права власності та інших прав на землю громадян та юридичних осіб; забезпечити державну підтримку у створенні мережі індустріальних парків в Україні.

* * *

Комітет з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики рекомендує парламенту прийняти за основу проект закону про внесення зміни до статті 6 Закону "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (щодо розрахунків за ядерне паливо для АЕС України).

Законопроектом (реєстр. №8119) пропонується дозволити здійснювати розрахунки за імпортними операціями з поставки неопромінених паливних елементів (твелів) та частин ядерних реакторів (поглинаючих стержнів системи управління і захисту), віднесених до групи 84 товарної номенклатури Митного тарифу у строк до 365 календарних днів з дати перерахування авансового платежу на користь нерезидента.

У разі перевищення зазначеного строку необхідно буде отримати висновок центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, як це передбачено вимогами Закону "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

* * *

Blog

Содержание

У ПАРЛАМЕНТСЬКИХ КОМІТЕТАХ