Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, відкривши засідання, поінформував про результати засідання Погоджувальної ради. Учасники засідання обговорили питання про розгляд на пленарних засіданнях закон
| Вид материала | Закон |
- Верховної Ради України 2 червня 2009 року, 16: 00 година Веде засідання Голова Верховної, 71.34kb.
- Веде засідання Голова Верховної Ради України литвин, 1163.81kb.
- Веде засідання Голова Верховної Ради України литвин, 1251.19kb.
- Голови Верховної Ради України В. М. Литвина до Російської Федерації 32 Робоча поїздка, 833.43kb.
- На пленарних засіданнях, 818.68kb.
- На пленарних засіданнях, 546.65kb.
- Веде засідання Голова Верховної Ради України литвин, 1137.84kb.
- Веде засідання Голова Верховної Ради України литвин, 1190.91kb.
- Веде засідання Голова Верховної Ради України, 1020.24kb.
- Головуючий. Доброго ранку, шановні народні депутати, гості та запрошені Верховної Ради, 1034.83kb.
У СЕРЕДУ, 2 ЛИСТОПАДА, ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ ПРОДОВЖИЛА РОБОТУ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ.
Перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк на початку ранкового засідання поінформував про результати роботи Верховної Ради на пленарних засіданнях 1 листопада.
Народні депутати виступили із заявами, повідомленнями, пропозиціями.
Фракції "БЮТ-Батьківщина" і "Наша Україна-Народна Самооборона" вимагали оголосити перерву або надати можливість для виголошення заяви.
Народний депутат Арсеній Яценюк, виступаючи від фракції "Наша Україна-Народна Самооборона", нагадав про зроблену днями заяву Голови Національного банку України щодо того, що Україна збирається розраховуватися за російський газ російськими рублями. За його словами, це "є першим кроком для переходу України під повний протекторат Російської Федерації".
А.Яценюк заявив: "фракція "Наша Україна-Народна Самооборона" вимагає звіту Голови НБУ, Прем'єр-міністра і міністра фінансів щодо того, хто їм давав право міняти українські гривні на російські рублі. Якщо вони хочуть змінити розрахунки, тоді хай переводять розрахунки за газ в українську національну валюту".
А.Яценюк також нагадав, що Україна відмовилася вступити до україно-російської переговорної групи щодо вступу Росії до Світової організації торгівлі. Це, за його словами, означає "відмову від економічних вимог України до Росії, а саме від продажу наших товарів Росії".
Фракція "Наша Україна-Народна Самооборона" вимагає, щоб Україна негайно вступила до робочої групи щодо вступу Росії до СОТ і висловила чіткі вимоги щодо захисту національних інтересів України: перше - газовий контракт; друге - необмежений доступ українських товарів на російський ринок, і третє - зняття всіх торгівельних обмежень.
Народні депутати розглянули питання ратифікації.
Проект закону про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Федеративної Республіки Бразилія про співробітництво в оборонній сфері доповів перший заступник Міністра оборони Володимир Можаровський. Урядовець зазначив: подана Кабінетом Міністрів на ратифікацію Угода між Урядом України та Урядом Федеративної Республіки Бразилія про співробітництво в оборонній сфері, яка була підписана 15 вересня 2010 року у м. Києві, встановлює правові засади взаємовідносин обох держав у галузі співробітництва в оборонній сфері, що включає: спільні заходи щодо взаємних візитів вищих посадових осіб, представників Збройних Сил, військових літаків і кораблів; обмін військовослужбовцями, інструкторами і студентами, досвідом та інформацією в галузі військового навчання; співробітництво пов'язане з матеріалами військового призначення і оборонними послугами, оборонними програмами та проектами; зустрічі між рівнозначними оборонними структурами та інші двосторонні заходи.
За словами В.Можаровського, положення Угоди ґрунтуються на нормативно-правовій базі у сфері відносин між Україною і Урядом Федеративною Республікою Бразилія, що закладена у Договорі про дружні відносини і співробітництво між Україною і Федеративною Республікою Бразилія (ратифікований Законом України від 12 вересня 1996 року), інших нормативних актах. Її ратифікація, зазначив доповідач, дозволить виконати внутрішньодержавні процедури, необхідні для набрання нею чинності.
Голова Комітету у закордонних справах Олег Білорус доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді дати згоду на обов'язковість Угоди.
Народні депутати під час обговорення підтримали прийняття законопроекту в цілому. Водночас, вони висловили деякі застереження щодо підготовки таких законопроектів на розгляд парламенту.
Верховна Рада ратифікувала Угоду 313-ма голосами.
Парламентарії розглянули ще кілька законопроектів про ратифікацію. За результатами голосування були ратифіковані Конвенція Міжнародної організації праці № 155 1981 року про безпеку й гігієну праці та виробниче середовище; Додатки до документів, складених за результатами Першої спільної перевірки проходження лінії державного кордону між Україною і Угорською Республікою, проведеної в період 1997-2003 років; Угода між Україною та Естонською Республікою у сфері соціального забезпечення.
Народні депутати розглянули законопроекти у першому читанні.
Проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання окремих питань стягнення пені за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг та діяльності виконавців/виробників таких послуг доповів народний депутат Юрій Сербін. Доповідач зазначив, що цим проектом пропонується звільнити окремі соціально незахищені категорії громадян від пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги в зв'язку з відсутністю фінансової можливості здійснення такої оплати через заборгованість по виплаті заробітної плати, пенсії, стипендії, іншої грошової виплати, отримання доходу, що не перевищує прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць.
Проектом передбачається провести таке звільнення за рахунок: визначення переліку витрат, які не включаються до складу тарифів на житлово-комунальні послуги у відповідності до Закону "Про природні монополії"; спрямовування 50% заощаджених внаслідок заходів з енергозбереження коштів до фонду заробітної плати виконавців/виробників житлово-комунальних послуг; віднесення актів, якими зменшуються ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги, до таких, на які не поширюється дія Закону "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
Автор аргументував необхідність прийняття законопроекту тим, що це звільнить окремі соціально незахищені категорії громадян від наслідків несвоєчасного виконання зобов'язань по оплаті житлово-комунальних послуг з незалежних від них причин, забезпечить дію економічно обґрунтованих тарифів на житлово-комунальні послуги та дозволить збільшити заробітну плату працівникам виконавцям/виробникам житлово-комунальних послуг.
Голова підкомітету Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики Сергій Майборода доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді розглянути законопроект і прийняти рішення, оскільки на засіданні Комітету рішення не було прийнято.
За результатами голосування законопроект не набрав голосів для прийняття ("за" - 140 голосів).
Проект закону про внесення змін до Закону "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати" у новій редакції доповів народний депутат Андрій Павловський. Парламентарій зазначив: проектом пропонується підвищити у 2011 році розміри прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати. Це підвищення базових соціальних стандартів має компенсувати негативні наслідки фінансово-економічної кризи в країні.
А.Павловський зауважив, що розміри прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати значно занижені та, враховуючи постійне зростання споживчих цін, є недостатніми.
Автор зазначив, що прийняття цього закону потребує додаткових видатків з Державного бюджету України і запропонував визначити джерелами надходження доходи держави від проведення приватизації об'єктів державної власності, передбачених Програмою приватизації на 2011 рік, а також скорочення видатків з Державного бюджету України на 2011 рік на утримання апаратів та державних службовців міністерств та відомств.
Парламентарії обговорили проект і за результатами голосування ("за" - 106 голоси) відхилили його.
До порядку денного дев'ятої сесії був включений проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо проведення робіт з визначення енергопотенціалу) за реєстр. № 9326.
Народні депутати розглянули ще два законопроекти, автором яких є народний депутат А.Павловський, - про внесення змін до Закону "Про Державний бюджет України на 2011 рік" (щодо забезпечення соціальних гарантій громадян) і про внесення змін до Закону "Про акціонерні товариства" (щодо порядку використання прибутку акціонерного товариства). Обидва проекти були відхилені.
Верховна Рада відхилила проект постанови про відзначення 100-річчя з дня народження видатного українського письменника, Лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка Цюпи Івана Антоновича.
Проект закону про внесення змін до Закону "Про прожитковий мінімум" щодо формування споживчого кошика доповіла народний депутат Наталія Королевська. Вона запропонувала переглянути та змінити набір продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг, що входять до споживчого кошику. Проектом, зокрема, пропонувалося щороку за поданням Кабінету Міністрів затверджувати Верховною Радою окремим законом розмір споживчого кошику до початку розгляду проекту закону про Державний бюджет України.
Народний депутат також запропонувала ввести в закон норму, згідно з якою прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, розраховується з урахуванням індексу споживчих цін, визначеного в основних прогнозних макропоказниках економічного і соціального розвитку України, та щороку затверджується Верховною Радою в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Проектом також пропонувалося Кабінету Міністрів переглянути набір продуктів харчування, набір непродовольчих товарів та набір послуг з урахуванням потреб пенсіонерів, непрацездатних осіб, осіб з обмеженою працездатністю у лікарських препаратах, спеціальному медичному обладнанні та необхідних медичних послуг.
Перегляд та розширення споживчого кошика, зауважила Н.Королевська, дозволить підвищити соціальні стандарти в Україні, стимулювати зростання заробітних плат і соціальних платежів. Диференційований підхід до різних категорій громадян та окремим виділенням споживчого кошика для пенсіонерів дозволить аргументовано підійти до питання формування пенсій, виходячи з потреб конкретних груп населення.
Альтернативний законопроект доповів народний депутат Андрій Павловський. Він зазначив, що незадовільний стан економіки та високі темпи інфляції обумовлюють необхідність зміни підходу до принципів формування набору продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг, зокрема, здійснювати перегляд зазначеного набору щорічно. За його словами, розмір прожиткового мінімуму є значно заниженим та, враховуючи постійне зростання споживчих цін, недостатнім. З огляду на це, народний депутат запропонував розраховувати прожитковий мінімум з урахуванням індексу споживчих цін не рідше одного разу на рік.
Автор також запропонував розраховувати прожитковий мінімум з урахуванням індексу споживчих цін, визначеного в основних прогнозних макропоказниках економічного і соціального розвитку України на відповідний рік.
Голова підкомітету Комітету з питань соціальної політики та праці Олександр Стоян доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти за основу законопроект, автором якого є народний депутат Н.Королевська, а при його опрацюванні до другого читання, в разі його прийняття в першому читанні за основу, врахувати конструктивні положення, які містяться в законопроекті народного депутата А.Павловського.
Під час обговорення законопроекти підтримали представники опозиції.
За результатами голосування обидва законопроекти були відхилені.
Народні депутати обговорили і за результатами голосування відхилили проекти законів про внесення змін до статті 167 Податкового кодексу України (щодо оподаткування доходу у формі заробітної плати медичних, педагогічних і науково-педагогічних працівників, які працюють у закладах державної та комунальної форми власності) і про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо встановлення прогресивної шкали оподаткування доходів фізичних осіб).
Парламентарії повторно розглянули доопрацьований проект постанови про відзначення 100-річчя з дня народження Героя України Олекси Гірника.
Під час голосування проект постанови не набрав голосів ("за" - 93 голоси).
Проект закону про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України щодо провадження у справах про обмеження реалізації права на мирні зібрання доповіла народний депутат Наталія Королевська. Вона зазначила, що метою проекту є врегулювання проблемних питань, пов'язаних із визначенням чітких строків, в межах яких мають право звертатись органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування для заборони мирних заходів, чи про інше обмеження права на мирні зібрання. Зокрема, щодо недопущення зловживань щодо поновлення прав на пропуск процесуальних строків; встановлення порядку належного повідомлення учасників судового процесу по таким справам; визначення вимоги щодо порядку судового провадження такої категорії справ і основних засад доведеності та обґрунтованості наявності реальної загрози для застосуванням судами заборони.
Автор у цьому зв'язку запропонувала внести зміни до ст. 100 та ст. 182 Кодексу адміністративного судочинства, спрямовані на забезпечення чітких строків для звернень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування для заборони мирних заходів чи про інше обмеження прав на мирні зібрання.
Н.Королевська зазначила, що проект не надає право суду поновлювати процесуальні строки для звернення до суду по відповідній категорії вимог. Це спрямовано на недопущення зловживання органами, уповноваженими звертатись з відповідними заявами до суду, своїми правами.
Доповідачка також запропонувала встановити єдиний порядок повідомлення сторін про порушення відповідної справи, який спрямований на забезпечення участі всіх зацікавлених сторін у розгляді справи.
Н.Королевська закликала народних депутатів прийняти законопроект, що створить необхідні умови для безперешкодної реалізації прав громадян, передбачених ст. 39 Конституції України, встановить чіткі строки та умови для прийняття адміністративних позовів з питань, пов'язаних із забороною мирних заходів чи інших обмежень прав на мирні зібрання, належного вручення повідомлень сторонам тощо.
Верховна Рада відхилила законопроект.
Головуючий закрив пленарне засідання.
* * *
У ЧЕТВЕР, 3 ЛИСТОПАДА, ВІДБУЛИСЯ ПЛЕНАРНІ ЗАСІДАННЯ ДЕВ'ЯТОЇ СЕСІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ ШОСТОГО СКЛИКАННЯ.
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин на початку ранкового засідання поінформував про результати роботи Верховної Ради на пленарному засіданні 2 листопада.
Фракції "БЮТ-Батьківщина" і "Наша Україна-Народна Самооборона" вимагали оголосити перерву або надати можливість для виголошення заяви.
Народний депутат Микола Томенко, виступаючи від фракцій, нагадав про учорашню заяву Президента України В.Януковича, зроблену ним на засіданні Кабінету Міністрів. Глава держави послався на інформацію правоохоронних органів, згідно з якою в Україні "зараз йде закупівля зброї і підготовка до збройних нападів на органи державної влади".
"Враховуючи те, що реально Президент України, фактично, звинуватив опозицію, оскільки ми як опозиція є опонентами Президента, ми маємо одну вимогу і одну пораду для Президента. Наша вимога полягає у тому, щоб завтра під час "Години запитань до Уряду" Голова Служби безпеки України і Міністр внутрішніх справ доповіли не лише парламенту, а українському народу, хто в яких регіонах скуповує масово зброю і готується до збройного повстання; що превентивно зробили наші правоохоронні органи, щоб не допустити таких злочинних дій, які кожен цивілізований громадянин мусить засудити? В разі необхідності опозиція готова ініціювати створення Тимчасової слідчої комісії і активно взятися до роботи, щоб не допустити такого перебігу подій, про які говорив Президент", - заявив М.Томенко.
Проект постанови про призначення Пасенюка О.М. суддею Конституційного Суду України доповів секретар Комітету з питань правової політики Володимир Толстенко. Він зазначив, що кандидат відповідає вимогам частини третьої статті 148 Конституції України та статті 16 Закону України "Про Конституційний Суд України" і може бути призначений на посаду судді Конституційного Суду України.
"У зв'язку з тим, що кандидат обраний Верховною Радою суддею Вищого адміністративного суду України та призначений Вищою радою юстиції головою цього суду, приведення Пасенюка Олександра Михайловича до присяги судді Конституційного Суду у випадку призначення може бути здійснено після звільнення його з займаних посад", - зазначив представник Комітету.
Кандидат відповів на запитання народних депутатів.
Представники фракцій висловили позиції щодо голосування. Кандидатуру підтримав представник фракції Партії регіонів. Представники фракцій "БЮТ-Батьківщина", "Наша Україна-Народна Самооборона" і Народної партії висловилися проти призначення Пасенюка О.М. суддею Конституційного Суду.
Голова Лічильної комісії М.Шершун запросив членів Лічильної комісії зібратися на засідання.
Народні депутати на прохання Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради перенесли розгляд трьох проектів постанов про внесення змін до Постанови Верховної Ради України "Про обрання голів, перших заступників, заступників голів, секретарів, членів комітетів Верховної Ради України шостого скликання та обрання голови, першого заступника, заступників голови, секретаря та членів Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації" для продовження консультацій.
Парламентарії приступили до розгляду законопроектів у другому читанні.
Голова підкомітету Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Михайло Чечетов доповів підготовлений Комітетом проект закону про внесення змін до Закону "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" щодо розширення мережі дозвільних центрів.
Розглянувши деякі поправки, народні депутати 260-ма голосами прийняли законопроект у другому читанні та в цілому.
Верховна Рада ухвалила закони: "Про внесення змін до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" щодо порядку видачі копії ліцензії" і "Про внесення зміни до Закону України "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності" щодо приведення у відповідність до вимог законодавства".
Голова Лічильної комісії М.Шершун доповів про результати засідання Лічильної комісії, на якому було затверджено форму бюлетеня для таємного голосування про призначення на посаду судді Конституційного суду.
М.Шершун повідомив, що голосування відбуватиметься з 12-ї до 13-ї години.
Опрацьований до другого читання законопроект про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України доповів голова Комітету з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики Віталій Хомутиннік. Він нагадав, що нова редакція Митного кодексу і прийняття саме цієї редакції обумовлено тим, що Митний кодекс приймався ще сім років тому. За його словами, фактично, жодних змін у цьому системному документі, який регулює процедури митного оформлення і багато інших речей, пов'язаних саме з митною справою, не було внесено, хоча міжнародна практика, міжнародні нормативно-правові документи вже змінювалися неодноразово. Зокрема: у 2002 році Україна приєдналася до Міжнародної конвенції про узгодження умов проведення контролю вантажів на кордонах, у 2004 році приєдналася до Стамбульської конвенції, у 2006 році Україна приєдналась до Кіотської конвенції, у 2005 році Всесвітньою митною організацією прийняті рамкові стандарти безпеки та полегшення світової торгівлі. Крім того, у 2008 році Україна вступила до Світової організації торгівлі. І врешті-решт, у 2008 році був прийнятий новий Митний кодекс Європейського Союзу.
В.Хомутиннік повідомив, що в кінцевій редакції члени Комітету врахували більшість пропозицій народних депутатів. Зокрема, від 44 народних депутатів надійшло близько двох тисяч поправок. За його словами, більшість цих поправок була врахована, врахована редакційно чи узгоджена з народними депутатами. "У кінцевій редакції також підтримані позиції, які відстоювала Митна служба. В деяких позиціях ми знаходили компроміс. В кінцевому варіанті ми вийшли на більш-менш компромісну редакцію. І головне, що ця редакція відповідає всім критеріям міжнародної практики, міжнародних конвенцій та європейського законодавства", - зазначив голова Комітету.
Народні депутати розглянули поправки до законопроекту, на врахуванні яких наполягали їх автори, і 270-ма голосами ухвалили законопроект в цілому.
Парламентарії також дали доручення Комітету з питань фінансів і банківської діяльності, податкової та митної політики за участю Головного юридичного управління оформити за наслідками розгляду цього законопроекту два закони: Митний кодекс України та Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України в зв'язку з прийняттям Митного кодексу України" із набранням їх чинності з 1 січня 2012 року. При цьому пропонувалося передбачити в "Прикінцевих положеннях" Митного кодексу норму по втраті чинності Митного кодексу України від 11 липня 2002 року. Головному юридичному управлінню також доручено здійснити техніко-юридичне редагування.
Верховна Рада прийняла в цілому Закон "Про внесення змін до статті 9 Закону "Про лікарські засоби" щодо приведення порядку реєстрації лікарських засобів до міжнародних стандартів".
У пленарному засіданні була оголошена перерва, під час якої парламентарії взяли участь у голосуванні про призначення Пасенюка О.М. суддею Конституційного Суду.
Народні депутати після закінчення перерви розглянули низку проектів постанов про обрання та звільнення суддів. Однією з прийнятих постанов з посади судді було звільнено Васіну Л.А. у зв'язку з порушенням присяги судді.
Парламентарії продовжили розгляд законопроектів у другому читанні.
Верховна Рада прийняла в цілому проекти законів: про внесення змін до статті 17 Закону "Про міліцію" (щодо вимог до осіб, які приймаються на службу до міліції); про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров'я (щодо прискорення надання першої медичної допомоги в невідкладних та екстремальних ситуаціях); про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо приведення окремих положень чинного законодавства у відповідність до Рішення Конституційного Суду України).
За результатами голосування в відхилений проект закону про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України (щодо зміни статусу зізнання як доказу вини в кримінальних справах).
Голова лічильної комісії М.Шершун повідомив результати голосування про призначення Пасенюка О.М. суддею Конституційного Суду. За його словами, з 450 народних депутатів отримали бюлетені і взяли участь у голосуванні 259 парламентаріїв. За кандидатуру Пасенюка О.М. проголосувало 249 народних депутатів, 8 - проти, 2 бюлетені - визнані недійсними.
М.Шершун повідомив, що Лічильна комісія вирішила: вважати призначеним на посаду судді Конституційного Суду України Пасенюка Олександра Михайловича.
З особливою думкою від кількох членів Лічильної комісії виступив народний депутат Ю.Прокопчук. Він повідомив про факт фальсифікації виборів судді Конституційного суду Пасенюка О.М. шляхом вкидання додаткових двадцяти бюлетенів народним депутатом Юрієм Литвином, що було зафіксовано заступником голови Лічильної комісії і ним особисто, а також всіма журналістами, ті, які були присутні, в тому числі і телебаченням.
За словами Ю.Прокопчука, не є можливим визнати вибори судді Конституційного Суду.
Голова Верховної Ради України В.Литвин зробив зауваження виступаючому, який, за його словами, допустив грубі фальшування. "Є протокол Лічильної комісії, яка зафіксувала, що 249 людей обрало суддею Конституційного Суду Пасенюка О.М.", - зазначив головуючий і відповідно до Регламенту Верховної Ради оголосив про призначення суддею Верховного Суду України Пасенюка О.М.
Головуючий закрив ранкове засідання.
Голова Верховної Ради України В.Литвин на початку вечірнього засіданні повідомив про участь у засіданні Президента України В.Януковича, Прем'єр-міністра М.Азарова, Голови Конституційного Суду А.Головіна.
Головуючий нагадав, що Верховна Рада призначила на посаду судді Конституційного Суду Пасенюка О.М.
О.Пасенюк склав присягу судді Конституційного Суду України.
Верховна Рада прийняла Постанову "Про звільнення з посади Голови Вищого адміністративного суду України Пасенюка О.М." у зв'язку з його обранням суддею Конституційного Суду України.
Фракції "БЮТ-Батьківщина" і "Наша Україна-Народна Самооборона" вимагали оголосити перерву або надати можливість для виголошення заяви.
Представник фракції "БЮТ-Батьківщина" А.Шевченко заявив, що фракції закликають зняти з розгляду проект закону про внесення змін до Закону "Про телебачення і радіомовлення" (щодо приведення у відповідність із вимогами Європейської Конвенції про транскордонне телебачення до програмної концепції мовлення), яким пропонується суттєво зменшити квоти на поширення національного аудіовізуального продукту та музичних творів українських авторів чи виконавців у загальному обсязі мовлення кожної телерадіоорганізації та у радіопрограмах загального щотижневого обсягу мовлення відповідних телерадіоорганізацій.
Народні депутати продовжили розгляд, розпочатого на ранковому засіданні законопроекту про внесення змін до Закону "Про телебачення і радіомовлення" (щодо приведення у відповідність із вимогами Європейської Конвенції про транскордонне телебачення до програмної концепції мовлення).
Парламентарії розглянули поправки, на врахуванні яких наполягали їх автори. Під час голосування поправок представники опозиційних фракцій висловлювали протести проти норм, які зменшували до 25% квоти на поширення національного аудіовізуального продукту та музичних творів українських авторів чи виконавців. Вони називали законопроект антиукраїнським, лобістським на користь власників радіостанцій та телеканалів, переважно російських.
Жодна із поправок не була підтримана.
За результатами голосування законопроект 238-ма голосами був прийнятий у другому читанні та в цілому.
Головуючий зазначив, що при поданні закону на підпис Президентові України, буде також подано висновок Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради.
Голова Верховної Ради України В.Литвин нагадав, що зараз мають розглядатися п'ять законопроектів про вибори народних депутатів.
В.Литвин повідомив, що на нараді керівників депутатських фракцій, яка відбулася під час перерви, досягнуто домовленості щодо процедури розгляду законопроектів про вибори народних депутатів. Було запропоновано створити Тимчасову спеціальну комісію з підготовки проекту закону про вибори і направити до неї всі законопроекти з виборчої тематики, зареєстровані у парламенті, для підготовки одного документу до повторного першого читання. Комісія має підготувати узгоджений законопроект до 17 листопада.
В.Литвин зазначив, що зараз пропонується, щоб Верховна Рада повернула на повторне перше читання усі п'ять законопроектів.
Позиції щодо розгляду виборчих законопроектів висловили представники депутатських фракцій. Вони підтримали створення тимчасової спеціальної комісії, яка має підготувати такий законопроект.
"Виборче законодавство повинне викликати відчуття того, що воно було прийнято консенсусом. Ми повинні прийти до того, що самі маємо поважати свою державу. Ми хочемо, щоб вибори пройшли чесно і прозоро" - наголошували вони.
Верховна Рада прийняла Постанову "Про утворення Тимчасової спеціальної комісії з питання підготовки проекту закону про вибори народних депутатів України". Згідно з Постановою, до складу Комісії увійшло тринадцять народних депутатів. Головою Комісії обрано народного депутата Р.Князевича, його заступником - народного депутата А.Мартинюка.
Постановою прийнято рішення про направлення усіх законопроектів про вибори народних депутатів на повторне перше читання до Тимчасової спеціальної комісії.
У разі, якщо комісія не підготує до 17 листопада законопроект, розглядатимуться усі п'ять зареєстрованих законопроектів, які стосуються виборів народних депутатів.
Проект Закону про морські порти, підготовлений до другого читання, доповів заступник голови Комітету з питань транспорту і зв'язку Юрій Крук.
Народні депутати розглянули поправки до проекту.
Верховна Рада 266-ма голосами ухвалила законопроект про морські порти в цілому.
Головуючий закрив вечірнє засідання.
* * *
У П'ЯТНИЦЮ, 4 ЛИСТОПАДА, ЗАВЕРШИВСЯ ЧЕРГОВИЙ ПЛЕНАРНИЙ ТИЖДЕНЬ ДЕВ'ЯТОЇ СЕСІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ШОСТОГО СКЛИКАННЯ.
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, відкривши ранкове засідання, поінформував про результати роботи Верховної Ради на пленарних засіданнях 3 листопада.
В.Литвин нагадав: у пленарні тижні щоп'ятниці проводиться година запитань до Уряду. Представники депутатських фракцій внесли пропозицію заслухати інформацію Кабінету Міністрів щодо реалізації заходів у сфері соціальної політики держави у проекті Державного бюджету України на 2012 рік.
Головуючий повідомив, що в роботі Верховної Ради беруть участь члени Кабінету Міністрів за винятком Прем'єр-міністра України М.Азарова, віце-прем'єр-міністра С.Тігіпка, міністра фінансів, які перебувають у закордонному відрядженні. Міністр аграрної політики М.Присяжнюк і міністр надзвичайних ситуацій В.Балога - також у відрядженнях. Віце-прем'єр-міністра Б.Колесніков перебуває у відпустці.
Розпочав годину запитань до Уряду Перший віце-прем'єр-міністр - Міністр економічної політики та торгівлі Андрій Клюєв, який зазначив: з початку діяльності Уряду завдяки реалізації антикризових заходів відновлена позитивна динаміка економіки та стабілізовано фінансовий сектор. Чітка взаємодія гілок влади дозволила започаткувати у 2010 році у рамках програми економічних реформ на 2010-2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка" ефективні державні реформи, спрямовані на розв'язання системних проблем.
А.Клюєв висловив переконання, що серед структурних реформ економіки питання підвищення рівня життя населення є найголовнішими. Економічне зростання в 2011 році, яке переважно відбувається за рахунок реалізації реформ, за його словами, дає змогу далі підвищувати соціальні стандарти.
Урядовець поінформував про деякі статистичні дані, які характеризують розвиток вітчизняної економіки за останні 9 місяців. Зокрема, зростання ВВП становило 5,3 відсотків, обсяги промислового виробництва - 8,6 відсотків, приріст виробництва сільськогосподарської продукції - 13,7 відсотків проти відповідного періоду минулого року. Прибутки підприємств у січні-серпні збільшилися на 31 відсоток проти аналогічного періоду 2010 року та склали понад 130 мільярдів гривень. Загальний фінансовий результат є позитивним і складає 64,8 мільярдів гривень.
За словами доповідача, позитивну динаміку продемонстрували також види економічної діяльності, орієнтовані на потреби громадян, збільшились обсяги перевезення пасажирів на 2,6 відсотки, збільшився обсяг обороту роздрібної торгівлі на 15,2 відсотки, утрималась цінова стабільність. Індекс споживчих цін становив лише 4,2 відсотки. "Проведення збалансованої бюджетної політики, в тому числі вжиті урядом заходи із покращання адміністрування платежів, а також активізація підприємницької діяльності, дали змогу перевиконати дохідну частину бюджету. Находження до Державного бюджету за дев'ять місяців 2011 року зросли порівняно з відповідним періодом минулого року на 39,3 відсотки - до 226,7 мільярдів гривень. Економічне зростання та цінова стабільність стали підґрунтям для підтримки розвитку соціальної сфери. За дев'ять місяців 2011 року середньомісячна заробітна плата штатного працівника зросла на 18,2 відсотки і становила 2,5 тисячі гривень. Зростання реальної середньомісячної заробітної плати становить 8 відсотків", - зазначив урядовець.
А.Клюєв також поінформував про покращання у сфері зайнятості. За його словами, Урядом за цей період було забезпечено підвищення соціальних стандартів та гарантій. У 2011 році величина прожиткового мінімуму на одну особу в середньому за 2011 рік збільшилася на 8,4 відсотки. Упродовж 2010-2011 років розмір мінімальної заробітної плати встановлювався на рівні прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Переглянуто розмір посадового окладу працівникам першого тарифного розряду Єдиної тарифної сітки, який не переглядався з 1 вересня 2008 року.
З метою підвищення престижності праці Урядом було встановлено надбавки окремим категоріям бюджетних працівників: медичним працівникам встановлена надбавка за вислугу років на 10-30 відсотків окладу; вчителі шкіл та викладачі профтехучилищ минулого року отримали надбавки на рівні 20 відсотків посадового окладу; працівники культури, сільських клубів, бібліотекарі отримали виплати на оздоровлення та до відпустки у розмірі окладу; військовослужбовцям-контрактникам та офіцерському складу Збройних Сил грошове забезпечення збільшено у середньому на 20 відсотків.
Перший віце-прем'єр-міністр повідомив, що Кабінетом Міністрів схвалено концепцію удосконалення оплати праці працівників бюджетної сфери. Передбачається введення поетапного підвищення заробітної плати працівникам окремих галузей бюджетної сфери, оплата праці яких здійснюється на основі Єдиної тарифної сітки в таких галузях як освіта, охорона здоров'я, культура і спорт, визначення розміру посадових окладів працівників бюджетної сфери на основі удосконаленої Єдиної тарифної сітки залежно від їх кваліфікації, складності виконуваних робіт, умов праці тощо.
А.Клюєв зазначив, що у 2012 році позитивні тенденції соціально-економічного розвитку продовжуватимуться. "Забезпечення фінансування наявних соціальних зобов'язань - одна з фундаментальних основ нашої політики. Основним завданням Держбюджету на 2012 рік є підвищення розмірів державних соціальних стандартів та гарантій. Проектом Державного бюджету на 2012 рік передбачено продовжити системну політику уряду щодо підвищення рівня мінімальної заробітної плати. Так, у проекті Державного бюджету на наступний рік передбачено мінімальну заробітну плату у середньому за рік 1098 гривень. При цьому, розмір її буде підвищено до величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Таким чином, у 2012 році розмір мінімальної заробітної плати збільшиться проти 2011 року на 135 гривень або на 14 відсотків. Гарантований державою прожитковий мінімум на одну особу також зросте на 14 відсотків", - повідомив урядовець.
А.Клюєв доповів про підвищення інших соціальних стандартів, передбачених у проекті Державного бюджету на 2012 рік та відповів на запитання депутатських фракцій і груп.
Одне із запитань, зокрема депутатської групи "Реформи заради майбутнього" стосувалося того, чому у проекті Державного бюджету України на 2012 рік передбачено часткове, а не повне фінансування державних програм соціального забезпечення та соціального захисту, підтримки будівництва житла, реформування житлово-комунального господарства, розвитку фізкультури і спорту, а також непередбачене відшкодування у повному обсязі соціальних та податкових пільг, адже цілком очевидно, що за нинішніх умов місцеві бюджети не зможуть покрити дефіцит щодо фінансування зазначених програм?
А.Клюєв відповів так: "Уряд продовжує політику соціального розвитку, спрямовану на покращання добробуту громадян. Так, у наступному році заплановано підвищення розміру соціальних гарантій, зокрема зростання прожиткового мінімуму, мінімальної заробітної плати, соціальних допомог та пенсій. На запровадження додаткових виплат окремим категоріям працівників бюджетної сфери відповідно до прийнятих у поточному році рішень урядом враховані видатки на суму 3,2 мільярда гривень. Для виплати допомоги сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, інвалідам з дитинства у 2012 році передбачено 30,2 мільярда гривень, або на 3,8 мільярда гривень більше ніж у бюджеті на 2011 рік.
Що стосується житлового будівництва: розроблена програма на наступний рік на суму 130 мільярдів гривень. І всі ці кошти будуть направлені на будівництва житла для нашого населення".
Ще одне запитання депутатської групи "Реформи заради майбутнього" стосувалося того, чому у проекті Державного бюджету України на 2012 не передбачено субвенції місцевим бюджетам на погашення заборгованості в різниці у тарифах на теплову енергію для населення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії до тарифів, що затверджувалося або погоджувалося відповідними органами державної влади? За словами А.Клюєва, "що стосується 2012 року, то на цей час ведуться переговори з Російською Федерацією щодо поставок газу в Україну, які мають закінчитися у листопаді. Ми будемо знати, яка ціну за газ у 2012 році ми будемо платити Росії. І тому при опрацюванні Державного бюджету у другому читанні на 2012 рік ми вже зафіксуємо ту суму, якщо це буде потрібно, для того, щоб врахувати різницю у тарифах".
Народні депутати задали кілька запитань Міністрові внутрішніх справ А.Могильову.
Перше з них стосувалося заяви Президента України з приводу масової закупівлі зброї і підготовки до збройних нападів на органи влади.
А.Могильов підтвердив, що дійсно така інформація у правоохоронних органів є і вона перевіряється. "Дійсно, у нас досить великий обсяг зброї, яка знаходиться поза законом. І за цими фактами МВС проводить перевірку. Причини цього: через те, що протягом останніх років перевірки зберігання зброї в органах МВС проводились досить формально, тому що робили їх непрофесійно. Через це і виникла така проблема, яку ми зараз ліквідуємо. Перевірка місць, де зберігається зброя, в МВС закінчена. Більше ми не маємо таких фактів. Але по кожному з них за нашою ініціативою порушені кримінальні справи і особи притягуються до кримінальної відповідальності", - повідомив Міністр.
Народні депутати з фракції "БЮТ-Батьківщина" запитали у А.Могильова: чому правоохоронні сили здійснюють тиск на опозиційних народних депутатів. Зокрема, за їхніми словами, "співробітники МВС нещодавно провели безпрецедентний обшук у приймальні народного депутата Євгена Суслова у місті Сквира Київської області".
А.Могильов зазначив, що обшук у будинку народного депутата Є.Суслова проводився в рамках кримінальної справи згідно рішення суду.
Народний депутат Арсеній Яценюк запитав у Першого віце-прем'єр-міністра А.Клюєва: хто прийняв рішення здати економічні інтереси України? Чому Україна не виставила перелік економічних вимог до Російської Федерації щодо нового газового контракту, щодо доступу український товарів на ринок і щодо захисту української продукції?
А.Клюєв зазначив, що зараз ідуть газові переговори і готується новий контракт. Буде новий контракт або зміни до контракту. А.Клюєв не зміг назвати точну цифру, яка буде у цьому контракті, що стосується ціни на газ, але запевнив, що ціна на газ буде нижчою, ніж та, яка є зараз.
"Що стосується державних інтересів і торгівельних стосунків з Російською Федерацією, то ви, мабуть, знаєте, що Микола Янович Азаров підписав контракт про зону вільної торгівлі держав-учасниць СНД, і цей контракт дуже важливий для України. Якщо ми ратифікуємо цей контракт, то з усіма країнами СНД ми будемо працювати без вилучень, крім нафти та газу. І на мою думку, з 1 січня 2012 року, якщо ми ратифікуємо цей контракт у Верховній Раді, ми вже в рамках цього контракту будемо працювати.
Що стосується Євросоюзу, то ви знаєте, що переговорний процес про зону вільної торгівлі з Євросоюзом фактично закінчено. І ми на цей час вже опрацьовуємо питання, сам контракт, сам текст, для того щоб була готовність парафувати цей контракт. Що стосується асоціації, то на цей час ведеться переговорний процес з Євросоюзом", - зазначив А.Клюєв.
На запитання народних депутатів також відповів Міністр освіти та науки Д.Табачник.
Головуючий зачитав депутатські запити.
На вимогу фракцій "БЮТ-Батьківщина" і "Наша Україна-Народна Самооборона" у засіданні була оголошена перерва для проведення засідання Погоджувальної ради.
Під час перерви народні депутати з фракції "БЮТ-Батьківщина" заблокували президію, трибуну для виступів, урядову ложу.
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин після того, як представники фракції "БЮТ-Батьківщина" розблокували президію, поінформував про результати засідання Погоджувальної ради.
В.Литвин нагадав, що у понеділок на Погоджувальній раді розглядалася низка питань, зокрема, підходи щодо розгляду законопроектів про вибори народних депутатів і про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності). Серед домовленостей, нагадав головуючий, була і про розгляд у п'ятницю за пропозицією фракції "БЮТ-Батьківщина" законопроекту про гуманізацію відповідальності за економічні правопорушення. Разом з тим, сьогодні фракція "БЮТ-Батьківщина" під час Погоджувальної ради запропонувала відтермінувати розгляд цього питання для подальшого узгодження позицій. Під час засідання три фракції і депутатська група висловилися за розгляд цього законопроекту. "Розуміючи необхідність пошуку дальшого компромісу погодили пропозицію фракції "БЮТ-Батьківщина", до якої приєдналася фракція "Наша Україна-Народна Самооборона" про перенесення розгляду цього питання. Погоджувальна рада також прийняла рекомендацію і погодила пропозицію у зв'язку з необхідністю розгляду наступних законопроектів і у зв'язку з тим, що було втрачено час для проведення консультацій не проводити годину виступів народних депутатів у "Різному", - повідомив В.Литвин.
Народні депутати під час голосування підтримали цю пропозицію.
Парламентарії повторно розглянули кілька ухвалених законів, які Президент України повернув до Верховної Ради із своїми пропозиціями.
Пропозиції Президента України до Закону "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" щодо погашення заборгованості перед Державним бюджетом України за субкредитами, наданими енергогенеруючим компаніям" доповів Представник Президента України у Верховній Раді України Юрій Мірошниченко. Він повідомив, що глава держави не підписав закон, виходячи з того, що показники доходів та видатків Державного бюджету України на 2011 рік зазначені у законі без урахування змін, передбачених Законами України від 14 червня 2011 року № 3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", який набрав чинності 19 червня 2011 року, та від 5 липня 2011 року №3562-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", який підписано Президентом України.
Зокрема, зазначив глава держави, запропоновані зміни до статті 1 Закону "Про Державний бюджет України на 2011 рік" призведуть до розбалансування доходів Державного бюджету на 14 млрд. гривень, видатків - на 12 млрд. гривень.
Крім того, прийняття закону призведе до виникнення розбіжності між загальною сумою видатків до державного бюджету та сумою доходів, закріплених за головними розпорядниками бюджету. З метою усунення неузгодженостей глава держави пропонує у законі, що розглядається, відкоригувати відповідні показники, з урахуванням внесених змін до Закону "Про Державний бюджет України на 2011 рік".
Голова Комітету з питань бюджету Валерій Баранов доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект з пропозиціями Президента України.
Верховна Рада прийняла Закон з урахуванням пропозицій Президента України.
Народні депутати також підтримали пропозиції глави держави до Закону "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності" і ухвалили Закон 266-ма голосами.
Проект закону про внесення змін до Закону "Про Державний бюджет України на 2011 рік" (щодо судового збору та інших питань) доповів заступник Міністра фінансів Сергій Рибак. Урядовець зазначив, що метою проекту є визначення у поточному році зарахування надходжень судового збору до спеціального фонду державного бюджету і спрямування його на забезпечення здійснення правосуддя. Зокрема, передбачається спрямування надходжень судового збору в обсязі 301566,3 тис. грн. на оплату праці суддів та працівників судів, безпосереднє здійснення правосуддя (придбання марок, конвертів, паперу, оплата поштових витрат тощо), погашення заборгованості з виплати вихідної допомоги суддям при виході у відставку та виплати щомісячного грошового утримання, погашення кредиторської заборгованості з капітальних видатків за попередні роки, придбання комп'ютерної та оргтехніки, забезпечення голів апеляційних судів урядових зв'язком, забезпечення судів належними приміщеннями тощо.
Доповідач повідомив, що такий обсяг надходжень судового збору та його спрямування визначено виключно органами судової влади.
Також проектом за пропозицією Державної судової адміністрації, як головного розпорядника бюджетних коштів, здійснено перерозподіл видатків загального фонду між бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень.
Члени Комітету з питань бюджету рекомендували Верховній Раді прийняти законопроект за основу та в цілому.
Парламентарії 266-ма голосами підтримали рішення профільного комітету.
До порядку денного був включений законопроект про внесення змін до додатка № 3 до Закону "Про Державний бюджет України на 2011 рік" (щодо фінансування Мінекономрозвитку). Про його суть доповів заступник Міністра економічної політики та торгівлі Володимир Павленко. Урядовець зазначив, що бюджетних асигнувань, передбачених у Державному бюджеті України на 2011 рік за програмою "Керівництво та управління у сфері економічного розвитку і торгівлі", недостатньо для проведення розрахунків з оплати різних видатків.
В.Павленко повідомив, що проектом пропонується збільшити в Державному бюджеті України на 2011 рік загальний обсяг видатків за програмою "Керівництво та управління у сфері економічного розвитку і торгівлі", у тому числі обсяг видатків загального фонду на суму 4215,0 тис. гривень за рахунок відповідного зменшення видатків на таку ж суму за програмою "Прикладні наукові та науково-технічні розробки, виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням, фінансова підтримка підготовки наукових кадрів у сфері економіки і торгівлі".
Голова Комітету з питань бюджету Валерій Баранов доповів рішення Комітету рекомендувати парламенту прийняти цей законопроект за основу та в цілому.
Верховна Рада 256-ма голосами ухвалила законопроект в цілому.
Парламентарії також ухвалили в цілому законопроект про внесення зміни до статті 306 Кримінального кодексу України (щодо узгодження положень).
У першому читанні за основу був прийнятий проект закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання інвестицій у вітчизняну економіку.
Народні депутати розглянули два законопроекти про внесення змін до Закону "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", якими пропонувалося виключити з переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації відповідно - ВАТ "Одеський припортовий завод" і ВАТ "Науково-дослідний інститут електромеханічних приладів".
За результатами голосування обидва законопроекти були відхилені.
Перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк закрив пленарне засідання.
7-11 листопада народні депутати працюватимуть у комітетах і фракціях.
9 листопада у Верховній Раді України відбудуться парламентські слухання на тему: "Стан суспільної моралі в Україні".
Наступне пленарне засідання дев'ятої сесії відбудеться у вівторок, 15 листопада.
* * *