Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»

Вид материалаЗакон

Содержание


Чинна редакція
Кодекс України про адміністративні правопорушення
Стаття 200. Незаконні дії з платіжними інструментами
3. Дії передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою
Стаття 23. Відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів
12) (відсутній)
Продавець (виконавець) зобов'язаний всіляко сприяти споживачеві у вільному виборі продукції та форм її оплати.
Стаття 23. Відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів
Стаття 11. Права органів державної податкової служби
2) здійснювати контроль за
Розділ V ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ВИМОГ ЦЬОГО ЗАКОНУ
Відповідальність за порушення вимог цього закону
Стаття 24. Строки, періодичність і місце виплати заробітної плати
Подобный материал:
1   2   3




Чинна редакція

Редакція на перше читання






Цивільний Кодекс України

( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, NN 40-44, ст.356 )





Стаття 1087. Форми розрахунків


1. Розрахунки за участю фізичних осіб, не пов'язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, можуть провадитися у готівковій або в безготівковій формі за допомогою розрахункових документів у електронному або паперовому вигляді.

2. Розрахунки між юридичними особами, а також розрахунки за участю фізичних осіб, пов'язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, провадяться в безготівковій формі.

Розрахунки між цими особами можуть провадитися також готівкою, якщо інше не встановлено законом.


3. Граничні суми розрахунків у готівковій формі для юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до цієї статті встановлюються Національним банком України.


Стаття 1087. Форми розрахунків


1. Розрахунки за участю фізичних осіб, не пов'язані зі здійсненням ними підприємницької діяльності, можуть провадитися у готівковій або в безготівковій формі за допомогою розрахункових документів у електронному або паперовому вигляді.

2. Розрахунки між юридичними особами, а також розрахунки за участю фізичних осіб, пов'язані із здійснення ними підприємницької діяльності, провадяться в безготівковій формі.

Розрахунки між цими особами можуть провадитися також готівкою, якщо інше не встановлене законом.

3. Граничні суми розрахунків у готівковій формі для фізичних та юридичних осіб, а також для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до цієї статті встановлюються Національним банком України. Національний банк України встановлює розміри граничної суми розрахунків у готівковій формі на рівні не нижче трьох мінімальних рівнів заробітної плати та має право щорічно проводить їх індексацію.

4. Сума безготівкового розрахунку за товари (послуги) незалежно від виду безготівкового розрахунку не повинна перевищувати суми розрахунку за ці товари (послуги) готівкою.






Кодекс України про адміністративні правопорушення

( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1984, додаток до № 51, ст.1122)




<…>

Стаття 166-5. Порушення банківського законодавства,
нормативно-правових актів Національного банку України або здійснення ризикових операцій, які
загрожують інтересам вкладників чи інших
кредиторів банку.


Порушення керівниками банків або іншими особами, які відповідно до закону можуть бути об'єктом перевірки Національного банку України, банківського законодавства, нормативно-правових
актів Національного банку України або здійснення ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, -

тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.









Стаття 166-5. Порушення банківського законодавства, законодавства, яке регулює переказ коштів в Україні, нормативно-правових актів Національного банку України або здійснення ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку.


Порушення вимог щодо моніторингу операцій, які здійснюються із застосуванням спеціальних платіжних засобів, з метою виявлення та запобігання помилковим та неналежним переказам; неповідомлення, несвоєчасне повідомлення інших членів платіжної системи, спеціально визначеної юридичної особи, засновниками якої є члени платіжних систем про результати моніторингу для належної ідентифікації суб'єктів помилкових та неналежних переказів та вжиття заходів щодо запобігання або припинення зазначених переказів, -

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб банку, філії іноземного банку, небанківської фінансової установи від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.


Розголошення в будь-якому вигляді інформації, що відповідно до закону є об'єктом обміну між суб'єктами моніторингу, спеціально визначеною юридичною особою, засновниками якої є члени платіжних систем; або факту її подання (одержання) особою, якій ця інформація стала відома у зв'язку з її професійною або службовою діяльністю, -
тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.



Порушення керівниками банків або іншими особами, які відповідно до закону можуть бути об'єктом перевірки Національного банку України, банківського законодавства, нормативно-правових
актів Національного банку України або здійснення ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, -
тягне за собою накладення штрафу від ста до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.


Порушення банками еквайрами, технічними еквайрами вимог законодавства, щодо забезпечення торгівцям своєчасного ремонту термінального обладнання для прийому спеціальних платіжних засобів, яке вийшло з ладу або надання резервного термінального обладнання, -

тягне за собою накладення штрафу від ста до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення банківського законодавства іншими особами, які відповідно до закону є його суб’єктами, -
тягне за собою накладення штрафу від ста до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.


Дії, передбачені частинами першою, другою, третьою, четвертою, п’ятою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, -
тягнуть за собою накладення штрафу на уповноважених осіб від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.








Кримінальний кодекс України

(Відомості Верховної Ради України вiд 29.06.2001 - 2001 р., № 25, стаття 131)





Стаття 200. Незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, обладнанням для їх виготовлення

1. Підробка документів на переказ, платіжних карток чи інших засобів доступу до банківських рахунків, а так само придбання, зберігання, перевезення, пересилання з метою збуту підроблених документів на переказ чи платіжних карток або їх використання чи збут -


карається штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, -

караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.

П р и м і т к а. Під документами на переказ слід розуміти документ в паперовому або електронному виді, що використовується банками чи їх клієнтами для передачі доручень або інформації на переказ грошових коштів між суб'єктами переказу грошових коштів (розрахункові документи, документи на переказ готівкових коштів, а також ті, що використовуються при проведенні міжбанківського переказу та платіжного повідомлення, інші).

Стаття 200. Незаконні дії з платіжними інструментами


1. Підроблення документів на переказ, платіжних карток та інших спеціальних платіжних засобів, їх використання чи збут, або придбання, зберігання, перевезення чи пересилання з метою використання чи збуту, -

караються позбавленням волі на строк від одного до трьох років.


2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою чи працівником, яким відомості про платіжні інструменти стали відомі по службі чи роботі, -

караються позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк від одного до трьох років або без такого.

3. Дії передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою, -

караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк від одного до трьох років або без такого.




Закон України «Про захист прав споживачів»

(Відомості Верховної Ради УРСР вiд 23.07.1991 - 1991 р., № 30, стор. 379)




Стаття 17. Права споживача у сфері торговельного та інших видів обслуговування

<…>

2. Споживач має право на вільний вибір продукції у зручний для нього час з урахуванням режиму роботи продавця (виконавця).

Продавець (виконавець) зобов'язаний всіляко сприяти споживачеві у вільному виборі продукції.


Забороняється примушувати споживача придбавати продукцію неналежної якості або непотрібного йому асортименту.


<…>

Стаття 23. Відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів


1. У разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за:

<…>

12) (відсутній)


. Стаття 17. Права споживача у сфері торговельного та інших видів обслуговування

<…>

2. Споживач має право на вільний вибір товарів і послуг у зручний для нього час та на вільне використання спеціальних платіжних засобів з урахуванням режиму роботи та обов’язкових для продавця (виконавця) форм (видів) розрахунків, встановлених законодавством.

Продавець (виконавець) зобов'язаний всіляко сприяти споживачеві у вільному виборі продукції та форм її оплати.

Забороняється примушувати споживача придбавати продукцію неналежної якості або непотрібного йому асортименту, в будь-який спосіб обмежувати використанні ним спеціальних платіжних засобів, якщо відповідно до законодавства продавець (виконавець) зобов'язаний приймати їх до сплати.

<…>

Стаття 23. Відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів


1. У разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за:

<…>

12) обмеження або відмова в реалізації прав споживачів, установлених частиною другою статті 17 цього Закону, - у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.




Закон України «Про Державну податкову службу в Україні»

(Відомості Верховної Ради УРСР вiд 05.02.1991 - 1991 р., № 6, стор. 37)




Стаття 11. Права органів державної податкової служби

Органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право:

<…>

2) здійснювати контроль за:

додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку;


наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів;

Стаття 11. Права органів державної податкової служби

Органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право:

<…>

2) здійснювати контроль за:

додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) та за дотриманням установлених законодавством обов’язкових вимог щодо забезпечення суб'єктами підприємницької діяльності можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів;

наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів;




Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 38, ст. 315; 2001 р., № 7, ст. 34; 2002 р., № 5, ст. 32; 2005 р., № 1, ст. 23)




Розділ V ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ВИМОГ ЦЬОГО ЗАКОНУ

Стаття 17. За порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

<…>

9) (відсутній)



ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ВИМОГ ЦЬОГО ЗАКОНУ

Стаття 17. За порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

<…>

9) ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі відсутності, невикористання платіжного терміналу, якщо суб'єкт підприємницької діяльності повинен забезпечувати обов'язкове приймання спеціальних платіжних засобів.

Під невикористанням розуміються випадки, коли за наявності терміналу суб'єкт підприємницької діяльності відмовляє платнику в здійсненні розрахункової операції із застосуванням спеціального платіжного засобу.




Закон України «Про оплату праці» № 108/95-ВР

(Відомості Верховної Ради (ВВР), рік 1995, 25.04.1995, N 17, ст. 121





Стаття 24. Строки, періодичність і місце виплати заробітної плати

Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні в строки, встановлені у колективному договорі, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

У разі, коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Виплата заробітної плати здійснюється за місцем роботи.

Забороняється провадити виплату заробітної плати у магазинах роздрібної торгівлі, питних і розважальних закладах, за винятком тих випадків, коли заробітна плата виплачується працюючим у цих закладах особам.

За особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ними рахунок (адресу) з обов'язковою оплатою цих послуг за рахунок власника або уповноваженого ним органу.

Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.


Стаття 24. Строки, періодичність і місце виплати заробітної плати

Заробітна плата нараховується працівникам регулярно в робочі дні в строки, встановлені у колективному договорі, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Заробітна плата нараховується напередодні з урахуванням строку необхідного для її зарахування на рахунки, якщо день нарахування заробітної плати збігається з відхідним, святковим або неробочим днем.

Виплата заробітної плати здійснюється за рахунок власника або уповноваженого ним органу шляхом переказу коштів на обраний кожним працівником поточний рахунок в банку (банках), поштовими переказами на вказаний ним рахунок (адресу) в установах поштового зв’язку, або, за особистим письмовим дорученням працівника, здійснюється за місцем роботи.

Забороняється провадити виплату заробітної плати у магазинах роздрібної торгівлі, питних і розважальних закладах, за винятком тих випадків, коли заробітна плата виплачується працюючим у цих закладах особам.

Власник або вповноважений ним орган не має права нав’язувати працівникам безальтернативні послуги певного банку або використання спеціальних платіжних засобів певної внутрішньодержавної та /або міжнародної платіжної системи.

Банк не має права нав’язувати працівникам додаткові послуги, включаючи використання спеціального платіжного засобу певної платіжної системи (систем), кредитування тощо.

Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.




Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств”

Стаття 5. Валові витрати


5.3. Не включаються до складу валових витрат витрати на:

....


5.4. Особливості віднесення витрат подвійного призначення до складу валових витрат платника податку


Частина 2) пункту 5.4.8. відсутня



Стаття 5. Валові витрати


5.3. Не включаються до складу валових витрат витрати на:

5.3. 10. Витрати здійснені готівкою, якщо сума готівкового розрахунку перевищила 3000 гривень - з 1 січня 2012 року, 1500 гривень – з 1 січня 2013 року, 500 гривень – з 1 січня 2014 року.

5.4. Особливості віднесення витрат подвійного призначення до складу валових витрат платника податку

5.4.8. Витрати на відрядження фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку...

2) Витрати на відрядження що перевищують 3000 гривень - з 1 січня 2012 року, 1500 гривень – з 1 січня 2013 року, 500 гривень – з 1 січня 2014 року включаються до складу валових витрат виключно в разі застосування корпоративних (особистих) платіжних карток працівників.

Стаття 7. Оподаткування операцій особливого виду


Стаття 7. Оподаткування операцій особливого виду

7.13.8. Тимчасово, з 1 січня 2012 року до 31 грудня 2013 року, для суб'єктів підприємницької діяльності, що приймають до обслуговування спеціальні платіжні засоби з метою проведення оплати вартості товарів чи послуг, у яких сума, отримана від продажу товарів (робіт, послуг), реалізованих за допомогою платіжних карток за попередній звітний (податковий) квартал, складає не менше 25 відсотків загальної суми валового доходу підприємства, встановлюється ставка оподаткування прибутку, отриманого від зазначених операцій, у розмірі 95% від діючої ставки.

Закон України „Про податок з доходів фізичних осіб”

Стаття 5. Податковий кредит

5.4. Обмеження права на нарахування податкового кредиту


Стаття 9. Особливості нарахування та сплати окремих видів доходів

9.2. Оподаткування процентів

9.2.3. Оподаткування процентів (у тому числі дисконтних доходів), сплачених (нарахованих) з інших підстав, ніж зазначені у підпункті 9.2.1 цього пункту, здійснюється у загальному порядку, встановленому цим Законом для доходів, що кінцево оподатковуються при їх виплаті, за ставкою, визначеною у пункті 7.1 статті 7 цього Закону.

Стаття 5. Податковий кредит

5.4. Обмеження права на нарахування податкового кредиту

5.4.4. Здійснені готівкою витрати що перелічені в 5.3.3 – 5.3.4 пункту 5.3 статті 5 цього Закону дозволені до включення до складу податкового кредиту, якщо сума готівкового розрахунку не перевищила 1000 гривень - з 1 січня 2009 року, 500 гривень – з 1 січня 2010 року, 250 гривень – з 1 січня 2011 року.

Стаття 9. Особливості нарахування та сплати окремих видів доходів

9.2. Оподаткування процентів

9.2.3. Оподаткування процентів (у тому числі дисконтних доходів), сплачених (нарахованих) з інших підстав, ніж зазначені у підпункті 9.2.1 цього пункту, здійснюється у загальному порядку, встановленому цим Законом для доходів, що кінцево оподатковуються при їх виплаті, за ставкою, визначеною у пункті 7.1 статті 7 цього Закону.

Користування картковим кредитом (кредитною карткою) за нульовою процентною ставкою не вважається отриманням доходу та не оподатковується.