Робочий документ європейської комісії додаток до повідомлення європейської комісії для ради єс та європейського парламенту про посилення європейської політики сусідства звіт про виконання Європейської політики сусідства Україна
| Вид материала | Документы |
- Державної цільової програми інформування громадськості з питань європейської інтеграції, 1083.34kb.
- Державної цільової програми інформування громадськості з питань європейської інтеграції, 3050.34kb.
- 1. Що таке Європейський економічний І соціальний комітет (єеск), 123.8kb.
- Державної цільової програми інформування громадськості з питань європейської інтеграції, 2188.51kb.
- Національної індикативної програми (ніп) єісп для України на період 2011-2013 рр., 38.07kb.
- Робочий документ Європейської Комісії до Комунікації “Східне партнерство” від 3 грудня, 439.79kb.
- Звіт про впровадження проекту за період жовтень 2010 квітень 2011 Стор, 1005.72kb.
- Державна цільова програма інформування громадськості з питань європейської інтеграції, 445.19kb.
- Структура Додатка Додаток заповнюється за структурою, розробленою Європейською комісією,, 238.53kb.
- Законодавство про орсп, 1968.58kb.
 | КОМІСІЯ ЄВРОПЕЙСЬКИХ СПІВТОВАРИСТВ |
Брюссель, 4 грудня 2006
SEC(2006) 1505/2
РОБОЧИЙ ДОКУМЕНТ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ КОМІСІЇ
Додаток до
ПОВІДОМЛЕННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ КОМІСІЇ
ДЛЯ РАДИ ЄС ТА ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ
ПРО
ПОСИЛЕННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ПОЛІТИКИ СУСІДСТВА
Звіт про виконання Європейської політики сусідства
Україна
{COM(2006) 726 final}
Історія питання і загальна оцінка
План дій ЄС-Україна був схвалений 21 лютого 2005 року строком на три роки. Відтоді спрямування та моніторинг його виконання здійснювалися на основі щорічних інструментів, у яких було викладено комплекси пріоритетів і строків їхньої реалізації у 2005 і 2006 роках, які спиралися на політичні пріоритети, узгоджені між Україною та ЄС. Загальна оцінка проводилася у листопаді 2005 року та березні 2006 року. Обом сторонам також вдалося досягнути прогресу у виконані Плану дій завдяки тісній інституційній співпраці у рамках Ради з питань співробітництва ЄС-Україна, Комітету з питань співробітництва ЄС-Україна та семи підкомітетів.
В цьому документі міститься доповідь про загальну оцінку прогресу, досягнутого у виконанні Плану дій ЄС-Україна. Головна увага у ній приділяється розвитку двосторонніх відносин між ЄС та Україною і на питанням, пов’язаним з виконанням Плану дій. Доповіді щодо успіхам у реалізації пріоритетів Плану дій у 2005 та 2006 роках були підготовлені та надані Українській стороні відповідно у листопаді 2005 року та березні 2006 року. Ця доповідь не є загальним оглядом політичної та економічної ситуації в Україні, що останнього разу була представлена Європейською Комісією у Доповіді щодо України, оприлюдненій у травні 2004 року.
Завдяки підготовці та проведенню в цілому чесних і вільних парламентських виборів у березні 2006 року, Україна покращила свої значні досягнення у реалізації демократичного виборчого процесу, який було започатковано Помаранчевою революцією і який є також ключовою складовою Плану дій.
Україна та ЄС продемонстрували високий рівень співпраці у галузі зовнішньої політики. Так Україна приєднувалася до позиції ЄС з питань регіональної та міжнародної політики, що дозволило посилити співпрацю з регіональних питань (щодо Молдови та Білорусі). Цьому, зокрема, сприяли розширена співпраця з урегулювання придністровської проблеми, а також заснування і успішна робота Місії ЄС з надання допомоги на українсько-молдовському кордоні (EUBAM).
Суттєвих заходів було вжито для посилення дотримання прав людини та зміцнення верховенства права (наприклад, усунуто тиск на засоби масової інформації та громадянське суспільство, здійснюється реформа митної служби), а також було впроваджено широкий спектр законодавчих реформ. Однак прогрес уповільнюється через наявність властивої Україні корупції, яка є головною перешкодою її розвитку та економічного росту, а також через брак дійсно незалежного судочинства.
Прогрес відбувся у різних галузях торгівлі та сферах, що мають до неї відношення, наприклад, значно просунувся вперед процес вступу України до СОТ, при цьому останні законодавчі акти, які мають до цього відношення, мають бути ухвалені до кінця 2006 року. Також було усунуто дискримінацію в автомобільній галузі та розпочато переговори щодо Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів. Однак на цьому етапі досі бракує чіткої економічної політики, і особливе занепокоєння викликають невизначена монетарна та фіскальна політика. Потрібно вжити подальших заходів для покращення ділового клімату, у тому числі через проведення адміністративної реформи та внесення відповідних змін до законодавства, удосконалення податкового регулювання та адміністрування податків, а також боротьбу з корупцією. Слід також звернути увагу на деяку неузгодженість між різними законодавчими актами, наприклад, між Цивільним і Господарським Кодексами України.
Суттєвого прогресу було досягнуто у співпраці в галузі енергетики завдяки підписанню та виконанню Меморандуму про взаєморозуміння у галузі енергетики, який дав помітні результати вже після року його реалізації. Певних успіхів було досягнуто у галузі ядерної безпеки, проте існує потреба у подальшому прогресі, зокрема, щодо здійснення програми модернізації другого енергоблоку Хмельницької АЕС та четвертого енергоблоку Рівненської АЕС (K2R4), а також впровадження „пакету модернізації” інших енергоблоків. Хоча є досягнення щодо стабілізації Чорнобильського укриття, Україна повинна вжити необхідних заходів для швидкої реалізації проекту зі створення нового укриття як справи надвисокої важливості. Що стосується транспорту, було підписано горизонтальну угоду в галузі авіації та угоду щодо участі України у програмах ГАЛІЛЕО та ЕГНОС. У сфері юстиції, свободи та безпеки було успішно завершено переговори та парафовано угоди про спрощення візового режиму і реадмісії. Належного прогресу було досягнуто у галузях охорони довкілля, наукових досліджень та інновацій. Обидві сторони розпочали структурний діалог у галузі сільського господарства.
Загалом з початку 2005 року було загалом досягнуто належного прогресу, однак з початку 2006 року виконання стратегії реформування стало затримуватися, здебільшого через тривалі періоди політичної нестабільності до та після виборів. Зміцнення політичної стабільності має надзвичайно високу важливість для реформ в Україні.
Політичний діалог та реформування
Політичний діалог
Відтоді, як було ухвалено План дій ЄС-Україна, широкий діалог між Україною та ЄС дедалі посилювався, відбуваючись як на високому рівні - щорічні самміти ЄС-Україна (грудень 2005 р., жовтень 2006 р.) і зустрічі у форматі трійки на рівні міністрів закордонних справ двічі на рік (березень і вересень 2005 р., березень 2006 р.), так і у вигляді регулярних консультацій на рівні політичних директорів і робочих груп (Комітет ЄС з питань політики та безпеки, робочі групи Ради ЄС). Також відбувався регулярний обмін думками щодо внутрішньої ситуації в Україні та ЄС, процесу реформ в Україні, питань зовнішньої політики та безпеки, а також щодо стану відносин між Україною та ЄС.
Демократія і верховенство права
За парламентськими виборами, що відбулися в Україні у березні 2006 року, спостерігала Міжнародна місія зі спостереження за виборами під керівництвом ОБСЄ/БДІПЛ, до якої входили спостерігачі від Європейського Парламенту. Міжнародна місія дійшла висновку, що вибори було проведено „загалом” у відповідності до зобов’язань України у рамках ОБСЄ та Ради Європи, а також інших міжнародних стандартів з проведення демократичних виборів. В цілому спостерігається повага до основних громадянських і політичних прав, таких як свобода слова та зібрань. Вільна реєстрація кандидатів та пожвавлена робота ЗМІ забезпечили справжню конкуренцію, яка дала змогу виборцям зробити поінформований вибір і вільно та чесно висловити свою волю. Перед виборами було внесено зміни до законодавчої бази України з ухваленням у липні 2005 року Закону України „Про вибори народних депутатів України”, в якому було враховано рекомендації Місії ОБСЄ зі спостереження за виборами, висловлені після президентських виборів 2004 року, зокрема щодо проблем із формуванням списків виборців. Міжнародна місія зі спостереження за виборами також звернула увагу на деякі недоліки, у тому числі затримки з утворенням певних виборчих дільниць, перевищення на деяких дільниці максимальної кількості зареєстрованих виборців, встановленої законом, а також недоліки законодавства щодо фінансування виборчої кампанії. Крім цього, має бути створений централізований електронний реєстр виборців.
Що стосується конституційної реформи, то у січні 2006 року набули чинності ухвалені у грудні 2004 року зміни до Конституції України 1996 року, які стосуються ролі Президента та Кабінету Міністрів, а також посилюють повноваження Верховної Ради. У своєму Висновку щодо змін до Конституції України, оприлюдненому у червні 2005 року, Венеціанська Комісія Ради Європи наполегливо рекомендувала виключити з Конституції України положення про імперативний депутатський мандат і зауважила, що принципи взаємин між Президентом, Верховною Радою та Кабінетом Міністрів повинні бути узгодженими. У своїх Висновках у червні 2006 року Венеціанська Комісія звернула увагу на відсутність діючого Конституційного Суду та висловила рекомендації щодо вдосконалення законодавчих і конституційних норм, які стосуються порядку призначення суддів. Верховна Рада відновила повну чисельність суддів Конституційного Суду у серпні 2006 року після 9 місяців, протягом яких Конституційний Суд не міг працювати, проте рекомендації Венеціанської Комісії ще мають бути враховані.
Крім того, у Висновках Венеціанської Комісії щодо змін до Конституції України, внесених у 2004 році, міститься рекомендація здійснити реформу та обмежити повноваження органів прокуратури. Це питання ще не вирішено, тому що Верховна Рада ще не схвалила законопроект з реформування прокуратури, також необхідно внести додаткові зміни до Конституції України. Заснована у липні 2005 року Національна комісія зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права ухвалила у травні 2006 року Концепцію удосконалення судочинства для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів. Ця Комісія також розробила План заходів на виконання обов’язків і зобов’язань України, що випливають з її членства у Раді Європи. Одним з перших результатів роботи за цим Планом стало ухвалення Закону України „Про виконання рішень Європейського суду з прав людини”, що є прецедентом у рамках Ради Європи. Втім невирішені проблеми з виконанням цих рішень залишаються. Кодекс адміністративного судочинства та новий Цивільний Процесуальний кодекс України набрали чинності у вересні 2005 року. За допомогою спільних програм Європейської Комісії та Ради Європи було проведено навчання суддів та експертів у галузі прав людини.
Приєднання України до Групи країн проти корупції Ради Європи (GRECO) завдяки тому, що набрала чинності Цивільна конвенція про боротьбу з корупцією у січні 2006 року, стало кроком на шляху протидії корупції. Переглянуті державна стратегія боротьби з корупцією та проект Закону України „Про державну службу в органах виконавчої влади”, спрямований на збільшення прозорості та підзвітності виконавчої влади, були схвалені у вересні 2006 року.
Права людини та основні свободи
На законодавчому рівні у липні 2006 року було ратифіковано Протоколи №12 і №14 до Конвенції про захист прав людини і основних свобод. Законодавчі акти, які б дозволили ратифікувати Європейську конвенцію про відшкодування збитків жертвам насильницьких злочинів, підписану в квітні 2005 року, ще не було ухвалено. Було зроблено крок до створення суспільного телебачення, коли у січні Верховна Рада схвалила Закон „Про телебачення та радіомовлення”, хоча значного та видимого прогресу досягнуто не було. Також у червні 2006 року розпочала свою роботу Національна комісія з посилення свободи слова та розвитку інформаційної сфери. Важливими кроками у забезпеченні ефективного дотримання свободи ЗМІ стали заборона практики випуску „темників”, тобто інструкцій, що направлялися органами влади до засобів масової інформації щодо тем та способу висвітлення подій, а також вільні дебати, що відбулися у ЗМІ під час виборчої кампанії, що передувала парламентським виборам у березні 2006 року, та формування нового Уряду. Також було досягнуто прогресу у відношенні поваги до прав осіб, які належать до національних меншин з набуттям чинності у січні 2006 року Європейської хартії регіональних мов або мов меншин. Питання неналежного поводження з людьми та тортур було вирішено через внесення змін до законодавства, а саме ратифікацію Протоколу до Конвенції ООН з протидії тортурам та іншому жорстокому, негуманному та принизливому поводженню чи покаранням, а також внесення змін до Кримінального Кодексу, якими передбачено криміналізацію катувань, вчинених працівниками правоохоронних органів. Однак Уповноважений Верховної Ради України з прав людини зазначає, що жорстоке поводження з людьми у правоохоронних органах все ще є широко розповсюдженим явищем. Депортація 10 узбецьких біженців з України у лютому 2006 року викликала серйозні питання про дотримання органами влади взятого ними міжнародного зобов’язання про „невидворення” відповідно до Женевської конвенції про статус біженців 1951 року. В інших сферах прогрес включає схвалення Верховною Радою у вересні 2005 року Закону України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”. Хоча України і підписала Римський статут Міжнародного кримінального суду 20 січня 2000 року, він все ще не був ратифікований через необхідність внесення змін до Конституції України.
Що стосується виконання основних зобов’язань, взятих у рамках МОП, органи влади в Україні посилили роботу у сфері забезпечення прав профспілок і головних трудових норм, зокрема через заснування Ради з економічних і соціальних питань, сприяння реєстрації нових профспілок і розширення програми політичного діалогу та технічної допомоги з МОП через Програму достойної роботи 2006-2007 року (Decent work country programme).
Спільна зовнішня політика та політика безпеки і питання безпеки
Співпраця та діалог з питань Спільної зовнішньої політики та політики безпеки значно посилилася. Станом на липень 2006 року Україна приєдналася до 549 з 589 заяв у сфері Спільної зовнішньої політики та політики безпеки. У відношенні санкцій Україна не приєдналася до заходів, запроваджених ЄС проти Білорусі після того, як у цій країні відбулися президентські вибори. Було запроваджено консультації з планування зовнішньої політики (травень 2005 р., листопад 2006 р.). Україна продовжує брати участь у Поліцейській Місії ЄС у Боснії та Герцеговині (EUPM), після участі у Поліцейській Місії у Колишній Югославській Республіці Македонія (PROXIMA), яка закінчилася у 2005 році. Співпраця була підкріплена шляхом підписання у червні 2005 року Угоди про встановлення рамок участі України в операціях ЄС з управління кризовими ситуаціями та Угоди про процедури безпеки обміну таємною інформацією, хоча Україна ще не ратифікувала жодну з них.
Що стосується нерозповсюдження, Україна приєдналася до Австралійської групи в квітні 2005 року. У грудні 2005 року вона ратифікувала Оттавську конвенцію про заборону застосування, накопичення запасів, виробництва і передачі протипіхотних мін та про їхнє знищення. Це стало основою для надання Європейською Комісією Україні допомоги для знищення протипіхотних мін і старих боєприпасів.
За підтримки Місії ЄС з надання допомоги на українсько-молдовському кордоні (EUBAM) Україна досягла суттєвого прогресу у розвитку співпраці з Молдовою щодо прикордонних питань уздовж всього українсько-молдовського кордону, включаючи ефективний обмін інформацією щодо потоку товарів і перетину громадянами їхнього спільного кордону.
Місія ЄС з надання допомоги на українсько-молдовському кордоні (EUBAM)
На прохання Президента України Віктора Ющенка та Президента Молдови Владіміра Вороніна, Європейський Союз заснував Місію ЄС з надання допомоги на українсько-молдовському кордоні, включаючи його придністровську ділянку. Мета цієї Місії полягає у тому, щоб посилити спроможність українських і молдовських служб на цьому кордоні та таким чином зробити цінний внесок у вирішення придністровського конфлікту. Україна тісно співпрацює з цією Місією. Під час 2-го засідання Консультативно-моніторингової ради Місії у травні 2006 року, Місія представила перелік конкретних рекомендацій для митних і прикордонних служб України та Молдови, спрямованих на підвищення співпраці між ними та вдосконалення митного контролю і управління кордоном між двома країнами.
Станом на липень 2006 року, за повної згоди Молдови та України, ЄС посилив Місію через збільшення загальної кількості експертів ЄС до кількості 101 співробітника, зміцнення спроможності Місії у сфері аналізу ризиків та відкриття двох додаткових пунктів присутності Місії в Одесі та Кишиневі.
Прем’єр-міністри України та Молдови зробили Спільну заяву щодо прикордонних і митних аспектів у кінці грудня 2005 року. Відповідно до цієї Заяви, Україна взяла на себе зобов’язання дозволити транзит молдовських товарів через митний кордон України лише за умови наявності відбитків офіційних штампів митних органів Молдови на супровідних документах, тоді як Молдова, зі свого боку, зобов’язалася сприяти реєстрації та доступу придністровських підприємств до можливості отримання відбитку офіційних штампів митних органів Молдови. Україна розпочала виконання цієї домовленості у березні 2006 року. Молдова запровадила зміни до свого законодавства ще до початку березня. Місія ЄС з надання допомоги на українсько-молдовському кордоні активно здійснює моніторинг цієї ситуації.
Економічно-соціальні реформи та розвиток
Макроекономічні перспективи та розвиток
Економіка України залишається високочутливою до зовнішніх потрясінь. Значний профіцит поточного рахунку (10,5% ВВП у 2004 р.), викликаний пожвавленням експорту сталеливарної продукції, перетворився на дефіцит у 2006 році через підвищення цін на енергоносії та спад світового ринку на сталеливарну продукцію. В умовах цього негативного впливу умов торгівлі (term-of-trade) у поєднанні з в’ялим інвестиційним попитом через непевне політичне середовище, Україна пережила спад у 2005 році. Реальне зростання ВВП різко впало до 2,6% проти 12,1% у 2004 році. Однак у 2006 році економічна ситуація покращується з прогнозами росту у межах 6%.
Принципи монетарної політики спрямовані на збереження de facto фіксованого номінального курсу обміну гривні до долару США. У середині 2006 року інфляція цін на споживчі товари знову повернулася до одноцифрових показників (після середнього показника у розмірі 13,5% у 2005 році), однак перспективи залишаються невизначеними. Національний банк України не має чіткого визначеного операційного мандату на збереження цінової стабільності, а положення, що забезпечують його незалежність все ще потребують посилення. З’являється широке усвідомлення необхідності переходу до політики таргетування інфляції у середньостроковій перспективі, а також обговорюється укладення Меморандуму про взаєморозуміння між НБУ та Урядом України, що встановлюватиме відповідні ролі та завдання.
Після передвиборчого фіскального пом’якшення у 2004 році, повернувся фіскальний консерватизм зі збереженням загального дефіциту державного сектору на рівні не вище 3% ВВП. Цього було досягнуто за допомогою швидкого зростання надходжень від податків, які збільшилися на 29% ВВП у 2004 році до прогнозованих 36% у 2006 році. Високі соціальні витрати під час передвиборчої кампанії значно послабили державні інвестиції. Новому Уряду ще слід запровадити середньострокові фіскальні рамки, які б відповідали макроекономічній стабільності та створювали фіскальний простір для політики, яка б стимулювала зростання, включаючи інвестиції у розвиток інфраструктури. Деякі кроки було зроблено, наприклад, у проекті бюджету на 2007 рік, яким передбачено більш помірне збільшення соціальних витрат (у розмірі приблизно 8%) і зосередження на інвестиціях. Розглядається новий Податковий кодекс.
Пенсійна система України включає кілька проблем, що загрожують фіскальній стійкості через старіння населення. Було підраховано, що до 2055 року на кожного працівника припадатиме 1,42 пенсіонера. Завдяки передвиборчим обіцянками пенсії злетіли до 15,3% ВВП у 2005 році (проти в середньому 8,4% у ЄС-25). Уряд звернувся до цих проблем у своєму стратегічному документі від грудня 2005 року.
Соціальні перспективи та розвиток
Кількість населення України продовжує знижуватися (у середньому на -0,8% протягом останніх років) і на кінець 2005 року склало 47 млн. чоловік, з яких 68% проживають у міській місцевості та 32% - у сільській. Починаючи з 2001 року відбулося показове зниження долі бідності з 30% до 19% від загальної кількості населення (2003). Бідність все більше перетворюється на явище, характерне для сільської місцевості, оскільки сільськогосподарська реструктуризація не супроводжувався збільшенням інших можливостей працевлаштування у сільській місцевості, де населення також швидко старіє. Сільське господарство складає приблизно 25% усіх робочих місць (14% ВВП). Ринок землі не функціонує після запровадження мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення до 2007 року, до того ж в країні спостерігається потужне лобіювання проти зняття цієї заборони після настання вказаної дати.
У 2005 році мінімальні пенсії були приведені у відповідність до прожиткового мінімуму. Допомога людям з особливим потребами та допомога при народженні дитини збільшилася у 12 разів, допомога одиноким матерям збільшилася у 4,1 рази, для дітей з особливими потребами – у 4,5 рази та для дітей-сиріт – у 5,2 рази. Середня місячна заробітна плата є в 1,8 рази вища за прожитковий мінімум і підвищилася на 36,7% у 2005 році у порівнянні з 2004 роком. Беручи до уваги нестійкий характер економіки України та відповідно також і фіскальних надходжень, нині незрозуміло, наскільки стабільними є соціальні витрати. Це залежатиме від того, чи зможе Уряд поставити Україну на стратегічний шлях економічного розвитку у розмірі 5% і вище.
Структурні реформи та прогрес функціональної та конкурентоспроможної ринкової економіки
У той час як влада України запровадила структурні реформи у попередні роки, відбувається відставання зі здійсненням відповідної реформи інституційних систем і прийняття та впровадження нових законів. У 2006 році Світовий банк поставив Україну на 128-ме місце у базі даних про підприємницьку діяльність, що охоплює 175 країн. З цим результатом Україна помітно відстає від усіх європейських країн і навіть більшості нових незалежних країн. Головним перешкодами для розвитку бізнесу в Україні залишаються непевність прав інвесторів, бюрократія та високий податковий тиск.
Адміністративна система України все ще знаходиться у стані переходу до ринково-орієнтованої моделі. Нинішні урядові структури спираються на структури та підходи, що існували раніше, включаючи громіздкий порядок прийняття рішень, надмірну бюрократію, а у деяких випадках також недостатню чіткість розподілу сфер відповідальності та обов’язків між державними органами.
Однак, ці виклики були переважно визнані органами влади України, завдяки чому було започатковано відповідні реформи. Наприклад, боротьба проти корупції та реформа державного управління були важливим пріоритетами влади у 2005 році, реалізація яких розпочалася з реформи митної адміністрації. Зміни до Конституції України, які набули чинності у січні 2006 року, посилили повноваження Рахункової палати України у відношенні зовнішнього аудиту, торування шляху до модернізації свої практик аудиту у відповідності до міжнародних стандартів. Також зростає інтерес до фіскальної децентралізації та, разом з можливим змінами у податкових системах, слід буде розробити більш ефективні трансферти для місцевих органів влади, що мають розраховуватися на основі відповідних формул.
Якщо за нового Уряду політика реформ буде підтримана та посилена, це прискорить впровадження інших реформ, зробить державний сектор менш піддатливим для корупції та бюрократії, а також покращить імідж країни, що дозволить поставити Україну на прискорений курс залучення інвестицій, а також швидшого розвитку та зростання. У цьому контексті завершення процесу вступу України до СОТ, що нині очікується у кінці 2006 – на початку 2007 року, стане важливим кроком, що дасть новий поштовх для інвестиційного та економічного росту.
У 2006 році Міністерство охорони довкілля України та Міністерство економіки України отримали спільне доручення підготувати рамкову стратегію стабільного розвитку до кінця 2006 року та подати її на затвердження Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України. Головний виклик полягає у завершенні підготовки цієї нової стратегії та активізації міжміністерських структур для забезпечення дійсно багатогалузевого підходу до питань стабільного розвитку.
Торгівля, ринок і регуляторна реформа
Торгова політика
У той час, як загальний обсяг торгівлі з Україною збільшився за останні роки, зростання обсягів імпорту значно перевищило зростання обсягів експорту. У 2005 році баланс торгівлі товарами став негативним (–1,1 млрд. дол. США) і поточний профіцит рахунку звузився з 10,5% у 2004 році до 3% ВВП у 2005 році. Обсяги експорту товарів збільшилися на 5% (41% у 2004 р.), а імпорту – на 25% (26% у 2004 р.).
Що стосується участі України у системі багатосторонньої торгівлі, за останні два роки Уряд України зобов’язався прискорити процес приєднання України до СОТ, що мало забезпечити її вступ до цієї організації ще у 2006 році. Двосторонні протоколи було підписано з усіма членами Робочої групи СОТ, окрім Киргизстану. Було досягнуто успіхів з ключових питань, які стосуються вступу до СОТ, таких як зниження ввізного мита у березні та червні 2005 року, зобов’язання забезпечити відповідність української продукції санітарним і фітосанітарним стандартам після вступу до СОТ і прийняття кількох законів, які мають відношення до СФС, схвалення законодавство про захист прав інтелектуальної власності, усунення технічних перешкод торгівлі, спрощення регуляторних норм і зниження ввізного мита (насіння соняшника). Однак на цьому етапі в Україні все ще залишаються невирішені питання, зокрема Верховна Рада України все ще має схвалити деякі законопроекти, які стосуються вступу України до СОТ. Це має включати, наприклад, дозвіл на відкриття іноземними банками своїх філій на території України, а також значне зниження обмежень на експорт брухту чорних і кольорових металів і шкір тварин.
Щодо майбутніх торгових відносин України з ЄС, обидві сторони готуються до початку переговорів щодо зони вільної торгівлі у рамках нової посиленої угоди. Україна та ЄС погодилися, що переговори щодо зони вільної торгівлі залежать від вступу України до СОТ. Підготовчі перемовини щодо формату та масштабу цих переговорів проводяться з травня 2006 року.
У сфері митних справ було зроблено кроки для спрощення та прискорення митних процедур, включаючи впровадження ідеї „єдиного вікна” на кордонах. Було прийнято Дисциплінарний статут Митної служби України поруч з деякими іншими антикорупційними заходами. Правила оцінки митної вартості було гармонізовано зі стандартами СОТ. Також продовжується комп’ютеризація митної служби разом із запровадженням електронних митних декларацій. Робота над митним контролем, що спирається на оцінку ризиків, розпочалася із заснування Управління з аналізу ризиків і аудиту у Державній митній службі України. Для стимулювання діалогу з операторами та встановлення спрощених процедур для операторів, що перевіряються, було запроваджено ідею „білих списків суб’єктів економічної діяльності”. Місія ЄС з надання допомоги на українсько-молдовському кордоні довела свою дієвість у забезпеченні навчання та підтримки посадовців митної служби України, у результаті чого вдалося значно покращити митні процедури вздовж чутливого кордону з Молдовою. У відношенні невирішених проблемних питань Україна потребує здійснити відповідні законодавчі та адміністративні заходи (включаючи реалізацію та запровадження і розвиток сучасних технік і процедур, що відповідали б міжнародним стандартам) у кількох ключових сферах, таких як аналіз ризиків, спрощення процедур, оцінка митної вартості, контроль контрафактної продукції, а також застосування Гармонізованої системи і „єдиного вікна” та боротьба з корупцією.
З приводу вільного руху товарів і технічних нормативних актів, Україна підтвердила свій намір провести переговори щодо укладення Угоди про оцінку відповідності та прийнятності промислових товарів (ACAA) та вже вибрала для цього пріоритетні галузі. Було досягнуто відчутних успіхів у виконання Плану дій АСАА, схваленого у 2005 році. Кілька законів і стандартів, технічних нормативних актів і процедур оцінки відповідності та захисту споживача було прийнято у 2006 році. Розвиток адміністративної, правової та технічної спроможності управління та посилення законодавства все ще залишається невирішеним питанням.
Щодо санітарних і фітосанітарних питань було досягнуто прогрес у підготовці вступу до СОТ, зокрема через введення у дію рамкових законів у сфері ветеринарії, фітосанітарії та безпеки харчових продуктів, а також схвалення плану відповідності нормам СОТ. Україна також є членом Кодекс Аліментаріус, Світової організації з питань здоров’я тварин, а також приєдналася до Міжнародної конвенції із захисту рослин (IPPC) у 2006 р. Посилена співпраця з ЄС включала загальну оцінку контролю безпеки харчових і кормових продуктів, здоров’я тварин, добробуту тварин і здоров’я рослин, що здійснюється Бюро Європейської Комісії з питань харчових продуктів і ветеринарії, попередні висновки якого були в цілому позитивними. Інспекційна місія Бюро з питань харчових продуктів і ветеринарії щодо рибопродуктів відбулася у червні 2005 року, і Україна успішно вирішила виявлені проблемні питання. Завдяки цьому Україну буде включено до переліку країн, які мають право експортувати рибопродукти в ЄС. Подальша запланована співпраця зробить внесок у підтримку зусиль України, спрямованих на покращення безпеки харчових продуктів, а наступним кроком стане виконання вимог щодо майбутніх експортних поставок до ЄС, зокрема яйця, молокопродукти та м’ясо. Україна діяла швидко після спалаху пташиного групу у 2005-2006 рр., включаючи прийняття національного плану з усунення наслідків непередбачуваних ситуацій.
Визнаючи потребу проведення реформ, Уряд України за останні роки вдосконалив консультації з діловими структурами. Перші кроки з усунення перешкод заснуванню підприємств було зроблено у вересні 2005 року прийняттям закону про систему ліцензування. Цей закон спростив законодавство та різко скоротив час і кількість дозволів, необхідних для започаткування підприємницької діяльності. Нове законодавство щодо автомобільної галузі усунуло вимоги про компоненти місцевого виробництва та спеціальні податкові пільги для місцевого виробництва автомобілів. Однак набагато менших успіхів було досягнуто у відношенні законодавства про компанії, зокрема що стосується прийняття нового закону про акціонерні товариства, розробки основ корпоративного управління та модернізації системи бухгалтерського обліку.
У відношенні політики конкуренції у 2005 році було прийнято новий Закон „Про захист економічної конкуренції”. Серед іншого Планом дій ЄС-Україна передбачено оцінку відповідності нинішньої законодавчої бази та забезпечення повноважень і незалежності Антимонопольного комітету України. Для проведення нейтральної оцінки прогресу у цій сфері Україна погодилася на “паритетний перегляд” ОЕСР її політики конкуренції під час Глобального форму ОЕСР з питань конкуренції, що відбудеться у жовтні 2007 року на основі відповідно до незалежного звіту, що буде підготовлено незадовго до його проведення.
Що стосується законопроекту про державну допомогу, підготовленого відповідно до законодавства ЄС, то він був відхилений Верховною Радою у 2004 році. Антимонопольний комітет України незабаром планує подати на розгляд Кабінету Міністрів законопроект, яким пропонується внести зміни до закону про захист економічної конкуренції для запровадження елементів контролю за державною допомогою.
У 2005 р. Україна залучила значні прямі іноземні інвестиції у фінансовий сектор і сталеливарну промисловість. У результаті показник прямих іноземних інвестиції сягнув 7,3 млрд. дол. США у 2005 році, хоча їхня значна частина поступила через єдину велику операцію (продаж „Криворіжсталі”). Прямі іноземні інвестиції у першій половині 2006 року залишилися на рівні 1,7 млрд. дол. США.
Втім, за відсутності значних покращень інвестиційного клімату, це різке підвищення вливань прямих іноземних інвестицій може бути одноразовим явищем. Політичні заходи, наприклад, вимагаються у таких сферах, як боротьба проти корупції, більш прозорий план подальшої приватизації у відповідності до принципу верховенства права, прийняття закону про акціонерні товариства, усунення невідповідностей між Цивільним і Господарським кодексами, а також судовими системами, загальне вдосконалення прозорості та передбачуваності, а також подальше послаблення тягаря режимів ліцензування та інспектування.
Україна переглянула своє законодавство про послуги у рамках переговорів про вступ України до СОТ. Що стосується фінансових послуг, Національний банк України прийняв кілька постанов для вдосконалення процесу аудиту та нагляду у банківському секторі. Законопроект про банківську діяльність щодо умов заснування кредитних інституцій та мінімальних вимог до капіталу був прийнятий у вересні 2006 року. Прогрес також був досягнутий завдяки ухваленню у 2005 році законодавства щодо врегулювання ринків цінних паперів, що посилює повноваження Державної комісії з цінних паперів, і також щодо ліцензування професійної діяльності на ринку цінних паперів.
Прогресу не було досягнуто у сфері свободи руху капіталів. Національний банк України запровадив нові регуляторні акти, які все ще місять обмеження щодо покупки нерезидентами короткострокових урядових цінних паперів, обтяжливі вимоги щодо іноземних платежів і вимог резерву щодо кредитів в іноземній валюті, що надаються нерезидентами.
Рух громадян, включаючи рух працівників
Україна ще не ратифікувала Європейську конвенцію про легальний статус працівників-мігрантів. У червні 2005 року органи влади України та секретаріат Ради Європи провели круглий стіл для обговорення ратифікації Конвенції.
Інші ключові сфери
Характерні для певної галузі податкові привілеї та положення про спеціальні економічні зони, які були несумісними з нормами СОТ і Кодексом поведінки ЄС з оподаткування підприємницької діяльності, були скасовані. Україні, однак, слід забезпечити відповідність цим положенням нових звільнень від податків у спеціальних економічних зонах. Дискримінація при використанні податкових векселів була усунута, а також було частково реформовано систему відшкодування ПДВ, включаючи порядок проведення аудиту та створення комп’ютерних реєстрів податкових накладних і відповідної автоматизованої системи. Хоча повідомлялося про зменшення заборгованості з відшкодування ПДВ, у серпні 2006 року відшкодування ПДВ було тимчасово припинено, як стверджувалося, для боротьби з шахрайством і визначення фіктивних схем відшкодування. Значні зусилля все ще потрібні для посилення адміністративної спроможності податкової адміністрації у відповідності до стандартів ЄС.
Новий закон про захист економічної конкуренції було схвалено у 2005 році, однак він містить деякі невідповідності Господарському кодексу України.
У сфері прав інтелектуальної власності було досягнуто значного успіху у вдосконаленні відповідного законодавства (зокрема, що стосується лазерних носіїв інформації та посилення кримінальної відповідальності) і частково його застосування. Зберігається потреба забезпечення ефективного впровадження рішень і досягнення прогресу за такими питаннями, як географічні назви, захист інформації та авторських прав.
Що стосується державних закупівель, значна кількість змін, що було внесено до законодавчої та адміністративної бази, призвела до зменшення рівня прозорості, а деякі ключові зміни не відповідають передовій світовій та європейській практиці. Отримати інформацію щодо державних закупівель стало складніше, у той час як розподіл сфер відповідальності між державними та приватними структурами наразі є незрозумілим. Проте було досягнуто згоди щодо співпраці з метою поліпшення ситуації з правової та інституційної точок зору.
Щодо статистики, розбіжності у статистичних даних обговорюються в межах поглибленого співробітництва ЄВРОСТАТом і Державним комітетом статистики України та Митною службою України. Цей діалог спрямовано на вирішення питань щодо методологічних розбіжностей, обміну інформацією, внесення змін до українського законодавства для спрощення процедур оновлення національної класифікації та спільного докладного аналізу зовнішньоекономічної інформації (“дзеркальна статистика”). Покращується адміністративна спроможність Державного комітету статистики за сприяння Європейської Комісії та інших донорів. Наслідком цього є підвищення якості даних.
Досягнуто значного прогресу в сфері внутрішнього державного контролю, зокрема через включення до бюджету деяких позабюджетних фондів, здійснення внутрішнього і зовнішнього аудиту на підприємствах, що перебувають у державній власності, та реалізацію стратегії розвитку систем внутрішнього контролю та аудиту, що обговорюється з експертами Європейської Комісії. Установи зовнішнього аудиту отримали мандат на проведення аудиту прибутків. Були посилені підрозділи внутрішнього аудиту у міністерствах, що здійснюють розпорядження коштами. Проте залишається потреба розробки системи звітності керівників та аудиту функціонування установ.
Обговорення з експертами Європейської Комісії відбуваються з урахуванням можливого схвалення та реалізації Європейської хартії малих підприємств. Наприкінці 2005 року в Україні було відкрито Європейський інформаційний центр.
Співробітництво в сфері юстиції, свободи та безпеки
Перегляд Плану дій у сфері юстиції, свободи та безпеки (ЮСБ)
Перегляд Плану дій ЄС-Україна у сфері юстиції та внутрішніх справ 2001 року було розпочато наприкінці 2005 року на основі результатів двох основних місій, здійснених експертами ЄС у сфері юстиції, свободи та безпеки, що перебували в Україні в грудні 2005 року та лютому 2006 року. План дій було вдосконалено, а деякі заходи було оновлено у контексті пріоритетних напрямків, визначених у Плані дій 2001 року.
Реадмісія та спрощення візового режиму
Перед тим як у жовтні 2006 року під час Самміту ЄС-Україна було одночасно парафовано Угоди між Європейською Комісією та Україною про реадмісію та спрощення візового режиму, відбулось дванадцять раундів переговорів щодо реадмісії та чотири раунди щодо спрощення візового режиму. Угода про спрощення візового режиму визначає умови спрощення отримання громадянами України віз до країн-членів ЄС, включаючи безвізовий в’їзд до країн ЄС і безкоштовне отримання віз певними категоріями громадян, а також умови отримання довгострокових віз і перелік документів, необхідних для обґрунтування мети поїздки.
Окрім цього, Україною підписано угоди про реадмісію з дванадцятьма країнами. Поки що не підписано такої угоди між Україною і Росією, у той же час йде підготовка відповідної угоди з Білоруссю. Також що стосується спрощення візового режиму, то в липні 2005 року Україна відмінила візи для громадян країн ЄС.
Інші аспекти реалізації Плану дій в сфері ЮСБ
У галузі управління кордоном здійснюється реформування Державної прикордонної служби України (ДПСУ) – відповідна концепція і програма розвитку ДПСУ була схвалена Урядом України у квітні 2006 року. У 2005 році було підписано угоди про співробітництво між прикордонним службами України і Словаччини, Білорусі та Молдови. Демаркації кордону між Україною та Росією і Білоруссю, а також та центральною та південною ділянками кордону з Молдовою проведено не було.
Стосовно надання притулку та міграції, і досі не було розроблено довгострокову стратегію з питань надання притулку, а Державна міграційна служба України ще має бути перетворена на єдиний орган державного управління, який займатиметься питаннями імміграції та надання притулку (нині різними питаннями у цій сфері займаються п’ять різних відомств). У травні 2005 року було внесено зміни до закону про біженців, щоб привести його у відповідність до формулювань Женевської конвенції про статус біженців 1951 року, що стосується певних аспектів процедури отримання притулку. Вимагають термінового покращення умови у центрах для біженців та у центрах тимчасового утримання нелегальних мігрантів.
Щодо боротьби з торгівлею людьми, у листопаді 2005 року Україна підписала, але досі не ратифікувала Конвенцію Ради Європи про протидію торгівлі людьми. У січні 2006 року було внесено зміни до Кримінального Кодексу України у частині кримінальної відповідальності за торгівлю людьми та злочини, пов’язані з проституцією. У квітні 2006 року Уряд схвалив Плані дій 2006 року щодо запобігання та протидії легалізації („відмиванню”) доходів, отриманих від кримінальної діяльності та протидії фінансуванню тероризму. Також у травні 2005 року Україна підписала Конвенцію Ради Європи про запобігання тероризму.
Обговорюються можливості співпраці між Україною та Європолом і Євроюстом. У серпні 2005 року Україною підписала Конвенцію Ради Європи про захист персональних даних.
Транспорт, енергетика, інформаційне суспільство та довкілля
Україна продовжує реалізовувати власну політику в транспортній галузі, зокрема, що стосується розвитку інфраструктури, наземного транспорту і авіації. Були підвищені вимоги до автомобільного транспорту, зокрема, що стосується експлуатаційної придатності транспортних засобів, ліцензування операторів у транспортній сфері та запровадження правил праці та відпочинку водіїв, що застосовуються в усьому світі. У відношенні пасажирського транспорту Україна планує приєднатися до Угоди про міжнародні нерегулярні перевезення пасажирів автобусами (Interbus). У сфері залізничного транспорту Україна брала активну участь в розробці єдиної товаротранспортної накладної та роботі з інтермодальності та експлуатаційної сумісності. В авіаційній галузі досягнуто прогресу щодо затвердження Європейських правил, але Україна ще має докласти зусиль для поліпшення стандартів безпеки та набуття повноправного членства у Спільній системі управління цивільною авіацією (JAA). Також перевізники з країн ЄС досі стикаються з проблемами ведення підприємницької діяльності в Україні. У сфері морських перевезень і досі існують певні занепокоєння щодо старіння флоту та нестачі засобів контролю і управління, хоча загальна ситуація на внутрішніх водних шляхах покращилася. Дуже повільно проходить реструктуризація портового господарства, що перебуває у державній власності (відокремлення експлуатаційних і торгових функцій). ЄС досяг згоди з Україною щодо її участі у програмі Галілео, спільній ініціативі Європейської Комісії та Європейського космічного агентства (ESA) щодо створення незалежної Європейської цивільної глобальної супутникової навігаційної системи.
Україна як основна транзитна країна, робить свій внесок в енергетичну безпеку ЄС, зокрема, що стосується транзиту російського газу та поставок нафти відносини між Україною та ЄС в енергетичній галузі значно посилилися завдяки підписанню у 2005 році Меморандуму про взаєморозуміння з питань співпраці в енергетичній галузі, реалізація якого вже розпочалася. Після суперечок з „Газпромом” щодо цін на газ, значно прискорився перехід до ринкових цін у цій сфері. Україна має намір підвищити рівень безпеки поставок енергоносіїв, свою роль як транзитної країни та інтегруватися у внутрішній енергетичний ринок ЄС. Кроки в цьому напрямку включають затвердження нової енергетичної стратегії на період до 2030 року, намір використовувати нафтопровід „Одеса-Броди” у напряму південь-північ і участь у вивченні можливості його продовження до Плоцька (Польща), початок підготовки створення резервних запасів нафти та активна участь у Бакинському процесі щодо регіонального співробітництва у Чорноморсько-Каспійському регіоні. Україна отримала статус спостерігача у межах Договору енергетичного співтовариства та має намір отримати статус повноправного члена. Також Україна (спільно з Молдовою) подала заявку на паралельне функціонування з взаємопов’язаними електроенергетичними мережами континентальної Європи (Союз з координування передачі електроенергії - UCTE). Був схвалений закон про заборгованість, тарифи на енергоносії були переглянуті, проте вони не досягають рівня економічно обґрунтованих, а також виконується другий етап розбудови оптового ринку електроенергії в Україні. Україна ще більше знизила рівень втрат у мережах, включаючи також завдяки покращенню рівня нагляду та прийняття закону, що передбачає кримінальну відповідальність за крадіжку електроенергії. Ключового значення для забезпечення прозорості газової галузі має встановлення газових лічильників на кордоні. Цей процес було значно прискорено завдяки підписанню Україною і Європейською Комісією у вересні 2006 року Пам’ятної записки щодо залучення інвестицій до енергетичної галузі. Україна продовжує виконувати програму реструктуризації вугільної галузі та здійснює підвищення рівня безпеки праці у шахтах через впровадження нової “Програми підвищення безпеки праці на вугледобувних та шахтобудівних підприємствах на період 2006-2010 років”. Сприяння енергоефективності та використання відновлюваних джерел енергії посилилися завдяки новій енергетичній стратегії на період до 2030 року, створенню відповідного нового агентства, внесення змін до законодавства про енергозбереження, затвердження закону та декретів про спільне виробництво електроенергії та біопалива, а також завдяки планам ЄБРР надати фінансування у розмірі до 100 млн. євро для інвестування у сферу енергоефективності в Україні.
У вересні 2006 року набула чинності підписана у 2005 році Угоди між ЄВРАТОМОМ і Україною про співробітництво щодо мирного використання ядерної енергії. Україна вирішила певні питання, пов’язані з енергоблоками № 2 Хмельницької АЕС та №4 Рівненської АЕС і виконала умови для отримання позик ЄВРАТОМу та ЄБРР, що є необхідними для подальшого вдосконалення у цій сфері. Продовжується робота з підвищення рівня ядерної безпеки інших реакторів, що перебувають в експлуатації, шляхом реалізації положень Програми 2005 з модернізації та підвищення рівня безпеки ядерних установок. Було затверджено та почалась реалізація положень Концепції 2005 року щодо підвищення рівня безпеки ядерних установок, які перебувають в експлуатації, на період до 2010 року. Було досягнуто певного прогресу щодо виконання проектів на майданчику Чорнобильської станції, зокрема щодо стабілізації існуючого об’єкту укриття, виконання якого значно просунулось вперед. Однак контракт для будівництва нового безпечного укриття досі не було укладено. Донори Чорнобильського фонду „Укриття” звернулись до України з проханням вжити необхідні заходи для прискорення реалізації цього проекту. Це питання має бути вирішено українською стороною у пріоритетному порядку. Україна також посилила функції регуляторного органу та створила Державну інспекцію з питань ядерної і радіоактивної безпеки. На додаток розпочато розробку засад для майбутнього фонду зняття з експлуатації існуючих ядерних реакторів.
Основні питання в сфері довкілля стосуються якості повітря, якості води, управління відходами, захисту природи та радіаційного забруднення на північному сході України. Досягнуто значного прогресу у питаннях глобального потепління завдяки створенню відповідних національних структур, схваленню спільних настанов щодо впровадження, складено реєстр газів, які викликають парниковий ефект, і підготовлено декілька спільних проектів. Здійснюються перегляд Національної стратегії охорони навколишнього середовища на період 1998-2008 років. Майже на всіх напрямках існує відповідне рамкове галузеве законодавство, але воно вимагає подальшого розвитку, зокрема, прийняття відповідних нормативних актів. Серед нещодавно прийнятих – закон про екологічний аудит, доповнення до Водного кодексу та наказ щодо інформування населення про забруднюючі установки. Наразі вивчається необхідність розробки та прийняття нових законів про відходи, інтегровані дозволи та включення питань охорони довкілля до інших галузей. Нещодавно схвалені стратегічні програми містять програму щодо питної води на період 2006-2020 років і проект національної стратегії з охорони водних ресурсів. Україна не оприлюднювала поточні звіти про стан довкілля починаючи з 2003 року, проте вона досягла значного прогресу в питанні доступу та залучення громадськості до вирішення питань довкілля.
Наприкінці 2005 року було реформовано Міністерство охорони навколишнього середовища України, але основний виклик полягає у посиленні адміністративної спроможності щодо реалізації заходів на національному, регіональному та місцевому рівнях, включаючи питання координації між різними державними органами. Україна ратифікувала з деякими винятками відповідні міжнародні та регіональні конвенції та протоколи. Україна бере активну участь у роботі групи „Дунай-Чорне море” та Міжнародної комісії з питань захисту річки Дунай. Україна також користується перевагами реалізації заходів Водної ініціативи ЄС. Виконуються роботи із започаткування Регіонального екологічного центру. За результатами проекту „Канал Бистре” Україна підписала спільний документ „Бачення збереження та сталого розвитку дельти річки Дунай”. Європейська Комісія та Україна поглибили рівень співробітництва з питань зміни клімату, екологічного управління, управління відходами та якості води.
Що стосується інформаційного суспільства, то у квітні 2005 року була створена Національна комісія з питань регулювання зв’язку (НКРЗ). У липні 2006 року було завершено виконання першого етапу реформування тарифів, а другий етап було заплановано на листопад 2006. Існує потреба у посиленні адміністративних спроможностей НКРЗ та рівня її незалежності, а також – реалізації Національної концепції розвитку телекомунікацій на період до 2010 року, яку затверджено Урядом України у червні 2006 року. Державний оператор „Укртелеком” утримує монополію на ринку фіксованого телефонного зв’язку. Щодо стратегії в аудіовізуальній сфері, то тут досі не ратифіковано Конвенцію Ради Європи з транскордонного телебачення, хоча відповідне законодавство в цій галузі затверджено.
В галузі наукових досліджень та інновацій Україна наразі переглядає свою стратегію з метою вдосконалення власного наукового потенціалу для вдосконалення використання людських ресурсів і традицій у цій сфері. Планується збільшення рівня інвестицій у науку. Участь українських науковців у 6-й Рамковій програмі стала значним стимулом для природничих наук, матеріалознавства, ядерної безпеки, захисту довкілля, а також досліджень в аерокосмічній сфері та освоєнні космосу. Для максимально повного виконання цілей, визначених у Плані дій ЄС-Україна щодо поглиблення співробітництва з метою інтегрування наукової спільноти України до наукового простору Європи, необхідна більш детальна розробка узгодженого підходу до процесів підготовки рішень і реалізації стратегії через механізми та заходи, спрямовані на створення спільних наукових планів, поєднаних зі скоординованими інструментами їх впровадження.
Міжлюдські контакти
Україна з 2005 року досягла значного прогресу в проведені реформ у галузі вищої освіти, розуміючи їх необхідність для забезпечення якості вищої освіти та її відповідності часу, а також збереження високого рівня розвитку людських ресурсів. Україна приєдналась до Болонського процесу у травні 2005 року. Тоді ж було створено міжміністерську групу з реалізації положень Болонського процесу. Нині із зацікавленими сторонами проводяться консультації стосовно урядової постанови щодо нових процедур акредитації та ліцензування. Указом Президента було створено засади для суспільного діалогу у сфері освіти та навчання.
Україна та Європейська Комісія поглибили політичний діалог з питань освіти та навчання. Україна успішно користується можливостями програми ТЕМПУС, спрямованої на підтримку реформ у галузі вищої освіти та розбудову спроможностей навчальних закладів. Вжито заходів для підвищення рівня участі у програмі ТЕМПУС, кількість українських учасників в програмі Еразмус Мундус постійно зростає, і також нині виконуються чотири проекти у рамках ініціативи Жана Монне. Освіта буде одним з головних напрямків співробітництва Європейської Комісії з Україною у період 2007-2010 рр. Окрім цього, Україна бере активну участь в програмі Youth, у рамках якої було реалізовано 74 багатосторонніх молодіжних проекти у 2005 році.
Відбувається процес ратифікації Конвенції ЮНЕСКО про захист різноманіття культурного змісту і форм. Триває обговорення ідей щодо поглибленої співпраці у сфері культури.
Продовжується реалізація реформ галузі охорони здоров’я. Ці реформи вимагають подальшого поглиблення з метою забезпечення, зокрема, вищої якості послуг і більш ефективного функціонування галузі загалом, включаючи питання, що стосуються використання наявного фінансування. Для боротьби зі швидким розповсюдженням ВІЛ/СНІДу здійснюється національна програма 2004-2008, а по всій країні створені відповідні організації. До участі в інформаційних компаніях долучалися як Президент України, так і віце-прем’єр-міністр України. Україна розпочала брати участь у роботі аналітичних груп Європейської Комісії з ВІЛ/СНІДу.
Допомога
Протягом останніх двох років допомога Європейської Комісії України дедалі більше спрямовувалася на підтримку виконання ключових політичних завдань, визначених у Плані дій ЄС-Україна. Серед прикладів таких зусиль – навчання суддів і експертів в галузі прав людини у межах спільних з Радою Європи програм, успішний початок і виконання заходів в межах Місії ЄС з питань надання допомоги на українсько-молдовському кордоні (EUBAM), а також допомога, що надається Україні для знищення протипіхотних мін і старих боєприпасів тощо. Запровадження таких нових інструментів як Твіннінг і TAIEX посилює можливості Європейської Комісії щодо надання експертної підтримки та технічного співробітництва в регуляторній сфері. Перші проекти Твіннінгу започатковані у таких важливих сферах як регулювання електроенергетики, політика у галузі конкуренції, а також норми та стандарти.
Фінансова допомога, що надається Європейською Комісією Україні, значно зросла протягом останніх років з 50 млн. євро у 2003 році до 100 млн. євро в 2006. З набуттям чинності нового Інструменту Європейського сусідства та партнерства (ENPI) у 2007 році фінансові асигнування і надалі зростатимуть, так само як програми допомоги Європейської Комісії, що призначені для України, набуватимуть більш стратегічного та політично обґрунтованого характеру. У майбутньому допомога Європейської Комісії Україні буде зосереджуватись на посиленні належного управління та питаннях демократичного розвитку, реформах у регуляторній сфері та інфраструктурному розвитку, що має особливе значення в енергетичній галузі у контексті тісного співробітництва з ЄІБ, ЄБРР та іншими міжнародними фінансовими установами.